Суддя як учасник судового господарського процесу

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2009
1. Verfasser:	Дем’як, В.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2009
Schlagworte:	Господарський процес
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/15768
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Суддя як учасник судового господарського процесу / В. Дем’як // Підприємництво, господарство і право. — 2009. — № 10. — С. 165-167. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-15768
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-157682011-02-02T12:03:16Z Суддя як учасник судового господарського процесу Дем’як, В. Господарський процес 2009 Article Суддя як учасник судового господарського процесу / В. Дем’як // Підприємництво, господарство і право. — 2009. — № 10. — С. 165-167. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. XXXX-0027 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/15768 uk Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Господарський процес Господарський процес
spellingShingle	Господарський процес Господарський процес Дем’як, В. Суддя як учасник судового господарського процесу
format	Article
author	Дем’як, В.
author_facet	Дем’як, В.
author_sort	Дем’як, В.
title	Суддя як учасник судового господарського процесу
title_short	Суддя як учасник судового господарського процесу
title_full	Суддя як учасник судового господарського процесу
title_fullStr	Суддя як учасник судового господарського процесу
title_full_unstemmed	Суддя як учасник судового господарського процесу
title_sort	суддя як учасник судового господарського процесу
publisher	Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
publishDate	2009
topic_facet	Господарський процес
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/15768
citation_txt	Суддя як учасник судового господарського процесу / В. Дем’як // Підприємництво, господарство і право. — 2009. — № 10. — С. 165-167. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.
work_keys_str_mv	AT demâkv suddââkučasniksudovogogospodarsʹkogoprocesu
first_indexed	2025-07-02T17:11:01Z
last_indexed	2025-07-02T17:11:01Z
_version_	1836555972580999168
fulltext	Г О С П О Д А Р С Ь К И Й П Р О Ц Е С 165 № 10 Як зазначено у ст. 124 Конституції Ук7 раїни, правосуддя в Україні здійсню7 ється виключно судами. Делегування функцій суддів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускається. При цьому, як це випливає з рішень Конституційного Суду України від 07.05.2002 р. № 8–рп/2002 та від 09.07.2002 р. № 15–рп/2002, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що вини7 кають у державі. Проте з огляду на те, що у чинному законодавстві України досі не ви7 значені такі поняття, як «суддя», «учасники судового процесу», «судова влада» тощо, об7 рана тема дослідження є досить актуальною. Серед учених означеною тематикою ак7 тивно займаються С. Васильєв, Р. Гукасян, Й. Зайцев, А. Плешанов, Д. Притика, В. Су7 хонос, Б. Тараненко, М. Тітов, М. Треумні7 ков, В. Чернадчук, М. Штефан, В. Шерстюк, В. Щербина, М. Юков, В. Ярков та ін. Разом із тим питання щодо учасників судового про7 цесу, ролі та місця судді у ньому в науці досліджені недостатньо, що й зумовило ви7 бір зазначеної теми. Відповідно до вимог ст. 19 Господарсько7 го процесуального кодексу (далі – ГПК) Ук7 раїни суддею є посадова особа господарсько7 го суду. Процесуальний статус судді визна7 чається Законом України «Про господарські суди» та ГПК України. Слід зазначити, що законодавець дав досить звужене тлумачен7 ня [1, с. 416] терміна «суддя», не використав положень розділу VIII Конституції України «Правосуддя» та Законів України «Про пра7 вовий статус суддів в Україні», «Про судо7 устрій України». Не дійшли єдиного виснов7 ку з означеної проблематики й науковці. Як7 що у цілому узагальнити всі існуючі підходи, то під суддею (у контексті господарських – правових суспільних відносин) слід ро7 зуміти «посадову особу судової влади, яка наділена повноваженнями здійснювати пра7 восуддя з господарських відносин» [2, с. 40]. Досить змістовно з цього приводу заува7 жив О. Кістяківський, який вважає, що слова «суд», «судження» у філософському змісті, означають розумовий процес, шляхом якого людина поєднує ідеї, щоб вилучити з такого співставлення відомий висновок [3, с. 20]. В юридичному змісті ці слова вживаються для визначення подібної або розумової операції, за допомогою якої застосовуються загальна ідея правопорушення та покарання щодо даного факту; при цьому отримується у виді висновку з цієї розумової операції твердження чи запе7 речення винуватця та справедливості пока7 рання щодо даної особи. Саме у такому ро7 зумінні, як дійшов висновку О. Кістяківський, суд у цьому останньому змісті є видом суду в першому або разовому змісті [3, с. 20]. Проте для повного та всебічного з’ясуван7 ня правової природи терміна «суддя» важли7 во визначитися з поняттям «судова влада». Як зазначив А. Хливнюк, визначення змісту питання «судова влада» є складною пробле7 мою не тільки для законодавця, а й для юри7 дичної науки в цілому [4, с. 8]. Аналіз нормативно7правових джерел, які стосуються діяльності судової гілки влади Ук7 раїни, свідчить, що до цього часу не сформульо7 ване поняття «судова влада». У той самий час цілком очевидним є висновок про те, що зазна7 чена правова категорія нерозривно пов’язана з принципом поділу державної влади (ст. 6 Кон7 ституції України), тобто від організації та ре7 алізації цих правових інститутів залежить таке визначальне для демократичного суспільства правове явище, як незалежність судової влади. Свого часу Б. Чичерін звертав увагу на те, що вища мета держави не у встановленні свавілля, а у ствердженні законного порядку, який досягається системою незалежних одна від одної гілок влади, що однаково виходять від верховної влади, взаємно обмежують та стримують одна одну [5, с. 412]. Щодо судової влади, то на думку І. Ма7 рочкіна, однією з владних функцій давнього суспільства була функція судова [6, с. 29]. При цьому винятковою компетенцією судо7 вої влади є правосуддя. Сутність правосуддя, на переконання фахівців з цієї проблематики (з чим варто погодитися), зводиться до того, що це діяль7 ність органів судової влади щодо розгляду правових конфліктів [4, с. 12]. Особливістю функції правосуддя є те, що: •• суб’єктом відправлення правосуддя мо7 же бути тільки конкретно визначений зако7 ном учасник правових відносин – суд; СУДДЯ ЯК УЧАСНИК СУДОВОГО ГОСПОДАРСЬКОГО ПРОЦЕСУ Валентина Дем’як, суддя господарського суду Волинської області © В. Дем’як, 2009 Г О С П О Д А Р С Ь К И Й П Р О Ц Е С 166 жовтень 2009 •• правосуддя виникає лише у визначеному процесуальному порядку, порушення якого є однією з підстав для скасування судового рішення (п. 4 ч. 1 ст. 104 ГПК України); •• акти правосуддя по конкретній справі ви7 носяться іменем держави та мають силу за7 кону (статті 82–85 ГПК України). Разом із тим судову владу не можна ото7 тожнювати з такими більш спеціальними по7 няттями, як правосуддя (вирішення справ по суті) та судочинство (процес провадження по справі) [7, с. 11]. Крім здійснення правосуддя за правила7 ми судочинства, судова влада має й ряд інших повноважень, що належить винятково їй. Це, насамперед, здійснення: •• конституційного контролю (статті 124, 150 Конституції України); •• контроль за законністю й обґрунто7 ваністю рішень і дій (бездіяльності) держав7 них органів і посадових осіб у разі оскаржен7 ня їх до суду (статті 4, 17, 18 та ін. Кодексу адміністративного судочинства України) [8]; •• роз’яснення з питань судової практи7 ки [9]; •• аналіз, узагальнення та систематизація судової практики [10] тощо. З огляду на викладене, слід погодитись із тими фахівцями з означеної проблематики, які вважають необхідним закріплення понят7 тя «судова влада» в нормативно7правових ак7 тах, зокрема введення окремого розділу «Су7 дова влада в Україні» в Конституції України та прийняття нової редакції Закону України «Про судоустрій України» під назвою «Про судову владу в Україні» [4, с. 12], що не тіль7 ки повно відображатиме зміст цього поняття, а й дасть можливість всебічно з’ясувати сут7 ність поняття «суддя», яке вживається зако7 нодавцем у ст. 19 ГПК України. Разом із тим, якщо системно підходити до з’ясування всіх складових цього терміна, то потребує додаткової наукової та правової (на рівні нормативного забезпечення) аргу7 ментації такий його елемент, як посадова особа. Необхідно здійснити це також з огля7 ду на створення реальних механізмів реалі7 зації таких принципів господарського проце7 су, як рівність перед законом і судом, глас7 ність розгляду справ, змагальність (статті 42, 43, 44 ГПК України) та з метою запобігання зловживанню владою чи службовим поло7 женням суддею, вчиненню інших правопору7 шень у сфері службової діяльності, де з боку суддів тільки у 2008 р. вчинено 47 злочинів [11, с. 6]. Якщо буквально тлумачити положення ст. 8 Конституції України, у якій закріплено принцип верховенства права та керуючись вимогами ст. 19 Основного Закону України, у якій ідеться тільки про посадових осіб ор7 ганів державної влади та місцевого самовря7 дування, то зміст ст. 19 ГПК України, що ви7 значає термін «суддя», повною мірою відпо7 відає вимогам Конституції України. Але як7 що проаналізувати інші нормативно7правові акти з питань діяльності судової влади та су7 дову практику, то в них вживається й інший термін, що має відношення до роботи судді, – службова особа. Так, спеціальним суб’єктом злочинів у сфері службової діяльності (розділ ХVІІ Особливої частини Кримінального ко7 дексу (далі – КК) України), є, крім давання хабара (ст. 369), службова, а не посадова осо7 ба [12, с. 847]. Так, у п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову прак7 тику у справах про хабарництво» від 26.04.2002 р. № 5 «звертається увага судів на те, що згідно з чинним законом відповідальність за одер7 жання хабара можуть нести лише службові особи. При цьому слід мати на увазі, що до представників влади належать, зокрема, пра7 цівники державних органів та їх апарату, які наділені правом у межах своєї компетенції ста7 вити вимоги, а також приймати рішення, обо7 в’язкові для виконання юридичними та фі7 зичними особами незалежно від їх відомчої підлеглості. Аналогічний підхід викладений і в інших постановах Пленуму Верховного Суду Ук7 раїни, що стосуються діяльності судової вла7 ди. Зокрема, у п. 2 постанови Пленуму «Про судову практику у справах про перевищення влади або службових повноважень» від 26.12.2003 р. № 15 зазначено, що суди зобо7 в’язані вимагати від органів досудового слід7 ства долучення до матеріалів кримінальних справ про перевищення влади або службових повноважень копії нормативно7правових ак7 тів, положень, інструкцій, інших документів, що розкривають характер повноважень служ7 бової особи. Ще більш ускладнила ситуацію з означе7 ної проблематики постанова Пленуму Вер7 ховного Суду України «Про практику розгля7 ду судами справ про корупційні діяння та інші правопорушення, пов’язані з корупцією» від 25.05.1998 р. № 13, у п. 5 якої терміни «поса7 дова особа» та «службова особа» об’єднані загальним терміном «особи, уповноважені на виконання функції держави», до яких відне7 сені і судді. Отже, наявна так звана правова колізія, вирішення якої є вкрай необхідним з огляду на уніфікацію та систематизацію норм вітчиз7 няного законодавства, правильне застосуван7 ня норм матеріального права [1, с. 438–445]. На нашу думку, термін «посадова особа» є більш широким за змістом, аніж термін «службова особа», а тому слід внести відпо7 відні зміни до постанов Пленуму, про які йшлося, та до нормативно7правових актів, у Г О С П О Д А Р С Ь К И Й П Р О Ц Е С№ 10 тому числі до КК, що стосуються діяльності судової гілки державної влади. І хоча ця теоре7 тично7практична проблема не є предметом на7 шого дослідження, слід зазначити, що в науці щодо зазначеного питання теж немає одно7 значності. Так, М. Мельник та М. Хавронюк переконані, що поняття «посадова особа» та «службова особа» є ідентичними [12, с. 844]. У контексті з’ясування змісту терміна «суддя» важливе значення має аналіз понят7 тя «учасники судового процесу», яке вжив законодавець у назві розділу ІV ГПК Ук7 раїни та в якому міститься ст. 19 цього Ко7 дексу під назвою «Суддя». По загальновизначеним у теорії права правилам, у розділах систематизованих нор7 мативно7правових актів (у даному випадку – ГПК України) зосереджуються такі норми права, які регулюють тотожні, схожі, близькі за змістом тощо суспільні відносини й утво7 рюють таким чином так званий інститут пра7 ва [1, с. 316]. У зв’язку з цим, слід, на нашу думку, суддю віднести до учасників судового процесу або доповнити ГПК України відпо7 відним розділом, який регламентував би пра7 вове положення судді у господарському про7 цесі. Крім того, такий висновок ґрунтується на тому, що до внесення змін у ГПК України Законом України від 13.05.1997 р. суддя був віднесений до учасників господарського про7 цесу, отже, повною мірою ця стаття зазначе7 ного Кодексу відповідала логіці системати7 зації правових норм у розділах (книгах, гла7 вах тощо) кодифікованих нормативно7пра7 вових актів. Висновки Слід констатувати що в чинному ГПК України правове положення судді у госпо7 дарських правовідносинах є невизначеним, а тому потребує наукового обґрунтування шляхів і засобів вирішення зазначеної проб7 леми, що і було вчинено у ході нашого до7 слідження. Для вдосконалення предмета та методу правового регулювання питань, пов’язаних з участю судді у господарському судочинстві, слід здійснити такі заходи: доповнити ст. 19 ГПК України реченням такого змісту: «... а також іншими норматив7 но7правовими актами, що регулюють діяль7 ність органів судової влади»; доповнити ст. 19 ГПК України приміт7 кою, у якій дати визначення поняття «суд7 дя», запропоноване нами, тобто здійснити так зване автентичне тлумачення норми пра7 ва – роз’яснення її змісту, що дається орга7 ном чи суб’єктом права, який видав норма7 тивно7правовий акт [1, с. 413]; у Законі України «Про судоустрій Ук7 раїни» необхідно дати визначення поняття «судова влада», що запропоноване у цій статті; у нормативно7правових актах, що стосу7 ються діяльності органів судової влади, при7 вести термінологію, що вжив законодавець, у відповідність із Конституцією України (зо7 крема, це стосується ст. 19, у якій використа7 ний термін «посадова особа»); у постановах Пленуму Верховного Суду України дати так зване судове тлумачення поняття «посадова особа» за аналогією з тим, що запропоноване у цій роботі; визначитися на нормативно7правовому рівні з процесуальним становищем судді у господарському процесі, внести відповідні зміни та доповнення до ГПК України. Література 1. Кельман М. С., Мурашин О. Г., Хома Н. М. За7 гальна теорія держави та права. – Л., 2003. – 584 с. 2. Дем’як В. М. Учасник господарського судо7 чинства. – Луцьк, 2005. – 127 с. 3. Кистяковский А. Ф. Общая часть уголовного судопроизводства. – К., 2005. – 118 с. 4. Хливнюк А. М. Теоретичні та практичні ас7 пекти поняття «судова влада» // Інформаційний вісник Вищої кваліфікаційної комісії суддів Ук7 раїни. – 2008. – № 2. – С. 8–12. 5. Чичерин Б. Н. Курс государствение науки: Политика. – М., 1898 – Ч. 3. – 628 с. 6. Організація судових та правоохоронних ор7 ганів / І. Є. Марочкін, В. В. Афанасієв, В. С. Бабко7 ва та ін.; За ред. І. Є. Марочкіна, Н. В. Сібільової, О. М. Талочка. – Х., 2000. – 264 с. 7. Мартинчик Є. Про судову владу // Право України. – 1992. – № 11. – С. 10–12. 8. Кодекс адміністративного судочинства Ук7 раїни: Науково7правовий коментар / За ред С. В. Кі7 валова, О. І. Харитонової. – Х., 2005. – 552 с. 9. Положення про порядок добору кандидатів у професійні судді: Обговорення процесу // Інфор7 маційний вісник Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. – 2007. – № 3. – С. 6–10. 10. Постанови Пленуму Верховного Суду Ук7 раїни у кримінальних справах. – К., 2007. – 492 с. 11. Медведєв О. Із виступу на розширеному засіданні колегії за підставами роботи у 2008 році // Вісник прокуратури. – 2009. – № 2. – С. 3–22. 12. Науково�практичний коментар Криміналь7 ного Кодексу України / За ред. М. І. Мельника, М. І. Хавронюка. – К., 2005. – 1064 с.

Суддя як учасник судового господарського процесу

Institution

Ähnliche Einträge