Правове регулювання бюджетних повноважень як категорії фінансової діяльності органів місцевого самоврядування України

Мета цієї статті – дослідити інститут бюджетних повноважень як категорію фінансової діяльності органів місцевого самоврядування України.

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2009
1. Verfasser: Дем’яненко, Т.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2009
Schlagworte:
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/15778
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Правове регулювання бюджетних повноважень як категорії фінансової діяльності органів місцевого самоврядування України / Т. Дем’яненко // Підприємництво, господарство і право. — 2009. — № 10. — С. 203-207. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-15778
record_format dspace
spelling irk-123456789-157782011-02-02T12:03:20Z Правове регулювання бюджетних повноважень як категорії фінансової діяльності органів місцевого самоврядування України Дем’яненко, Т. Фінансове право Мета цієї статті – дослідити інститут бюджетних повноважень як категорію фінансової діяльності органів місцевого самоврядування України. 2009 Article Правове регулювання бюджетних повноважень як категорії фінансової діяльності органів місцевого самоврядування України / Т. Дем’яненко // Підприємництво, господарство і право. — 2009. — № 10. — С. 203-207. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. XXXX-0027 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/15778 uk Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Фінансове право
Фінансове право
spellingShingle Фінансове право
Фінансове право
Дем’яненко, Т.
Правове регулювання бюджетних повноважень як категорії фінансової діяльності органів місцевого самоврядування України
description Мета цієї статті – дослідити інститут бюджетних повноважень як категорію фінансової діяльності органів місцевого самоврядування України.
format Article
author Дем’яненко, Т.
author_facet Дем’яненко, Т.
author_sort Дем’яненко, Т.
title Правове регулювання бюджетних повноважень як категорії фінансової діяльності органів місцевого самоврядування України
title_short Правове регулювання бюджетних повноважень як категорії фінансової діяльності органів місцевого самоврядування України
title_full Правове регулювання бюджетних повноважень як категорії фінансової діяльності органів місцевого самоврядування України
title_fullStr Правове регулювання бюджетних повноважень як категорії фінансової діяльності органів місцевого самоврядування України
title_full_unstemmed Правове регулювання бюджетних повноважень як категорії фінансової діяльності органів місцевого самоврядування України
title_sort правове регулювання бюджетних повноважень як категорії фінансової діяльності органів місцевого самоврядування україни
publisher Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
publishDate 2009
topic_facet Фінансове право
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/15778
citation_txt Правове регулювання бюджетних повноважень як категорії фінансової діяльності органів місцевого самоврядування України / Т. Дем’яненко // Підприємництво, господарство і право. — 2009. — № 10. — С. 203-207. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT demânenkot pravoveregulûvannâbûdžetnihpovnovaženʹâkkategoríífínansovoídíâlʹnostíorganívmíscevogosamovrâduvannâukraíni
first_indexed 2025-07-02T17:11:28Z
last_indexed 2025-07-02T17:11:28Z
_version_ 1836556001108557824
fulltext Ф І Н А Н С О В Е П РА В О 203 № 10 Успішне й ефективне вирішення само7 врядних питань, сутність яких, як пра7 вило, полягає в задоволенні потреб жителів відповідної адміністративно7тери7 торіальної одиниці, можливе за наявності потужної фінансової бази органів місцевого самоврядування, що є гарантією економічної самостійності. Така база створюється в про7 цесі реалізації органами місцевого самовря7 дування бюджетних повноважень, тобто їх прав та обов’язків у сфері фінансової діяль7 ності. Мета цієї статті – дослідити інститут бю7 джетних повноважень як категорію фінан7 сової діяльності органів місцевого само7 врядування України. Правові проблеми регулювання фінансо7 вої діяльності держави й органів місцевого самоврядування, закріплення доходів і ви7 датків за різними рівнями влади розглядали7 ся в роботах українських учених7юристів Л. Воронової, О. Заверухи, О. Корпаня, А. Мо7 наєнка, О. Музики, А. Нечай, О. Орлюк, І. Па7 цурківського та ін. Серед російських уче7 них слід згадати О. Грачову, О. Горбуно7 ву, М. Карасьову, Ю. Крохіну, Л. Проні7 ну, А. Селюкова, Н. Фролову, Н. Хімічеву. Сучасна законодавча функціональна ха7 рактеристика місцевих рад, їх виконавчих органів, формулювання їх повноважень свід7 чать, що саме на них покладається основний обсяг самоврядних робіт. Ради й їх виконавчі органи на місцях розробляють і затверджу7 ють місцеві бюджети, програми соціально7 економічного та культурного розвитку відпо7 відних адміністративно7територіальних оди7 ниць, цільові програми з інших питань місце7 вого самоврядування [1]. Чинне законодавство України у сфері правового регулювання фінансової діяль7 ності місцевих рад закріплює за останніми широкі бюджетні права та ряд обов’язків. Згідно із ст. 140 Конституції України міс7 цеве самоврядування є правом територіаль7 ної громади (жителів села, селища чи добро7 вільного об’єднання у сільську громаду жи7 телів кількох сіл, селища та міста) само7 стійно вирішувати питання місцевого значен7 ня в межах Конституції та законів Укра7 їни. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 р. територіальна громада – це жи7 телі, об’єднані постійним проживанням у ме7 жах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно7територіальними одиниця7 ми, або добровільне об’єднання жителів кіль7 кох сіл, які мають єдиний адміністративний центр. Що стосується розуміння суб’єктного складу власників бюджетних повноважень і доцільності використання терміна «бюджети місцевого самоврядування», спостерігаємо ту ж двозначність, яка існувала в радянський період з приводу застосування терміна «бю7 джети місцевих рад». По7перше, використання терміна «бю7 джети місцевого самоврядування» у ст. 2 Бюджетного кодексу (далі – БК) України, на нашу думку, не зовсім вдале, оскільки місце7 ве самоврядування, як визначено у чинному законодавстві України, є правом територіаль7 ної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення, тому немає сенсу після конституцiйно7правового закріплення стату7 су територіальних громад не визнавати саме їх суб’єктами права на місцевий бюджет. Ю. Крохіна [2] зазначає, що після оформлення тієї чи іншої частини території держави в адміністративно7територіальну одиницю во7 на набуває можливості мати органи держав7 ної влади й управління, бути носієм прав та обов’язків, виступати в якості суб’єкта права. Суб’єктом права є не просто територія, а са7 ме адмiнiстративно7територiальна одиниця, організована певним способом. Адміністра7 тивно7територіальна одиниця – це не лише географічне, а й політичне утворення, осно7 вою якого є населення. Саме населення, фор7 муючи органи влади та місцевого самовряду7 вання, надає адміністративно7територiаль7 ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ БЮДЖЕТНИХ ПОВНОВАЖЕНЬ ЯК КАТЕГОРІЇ ФІНАНСОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ УКРАЇНИ Тетяна Дем’яненко, аспірантка кафедри конституційного та адміністративного права Класичного приватного університету © Т. Дем’яненко, 2009 Ф І Н А Н С О В Е П РА В О 204 жовтень 2009 нiй одиниці політичних ознак та якостей суб’єкта права. По7друге, використання терміна «бюдже7 ти органів місцевого самоврядування», що також застосовується в чинному законо7 давстві України, нічим по суті не відрізня7 ється від терміна «бюджет місцевої ради» окрім того, що включає не лише раду, а й ви7 конкоми рад. Місцевий бюджет не можна на7 зивати бюджетом органу місцевого самовря7 дування, оскільки це також неточно та дво7 значно. У зв’язку з цим, на нашу думку, ціл7 ком обґрунтованим було б закріплення в БК України терміна «бюджети територіальних громад», а не «бюджети місцевого самовря7 дування». Відповідно, бюджети територіаль7 них громад входитимуть i будуть складови7 ми системи місцевих бюджетів, яка також включатиме бюджет Автономної Республіки Крим. По7третє, поняття «місцеві бюджети» є ширшим, ніж бюджети місцевого самовряду7 вання або бюджети територіальних громад, оскільки охоплює районні, обласні бюджети та бюджет Автономної Республіки Крим. Конституція України не визначила характе7 ру бюджету Автономної Республіки Крим, обласних і районних бюджетів. Проте їх, бе7 зумовно, слід вважати місцевими, оскільки у правовій унітарній державі може бути лише один державний бюджет. За сучасних умов основу правового регу7 лювання бюджетних повноважень органів місцевого самоврядування визначено в Кон7 ституції України, а їх деталізація (як прав та обов’язків органів місцевого самоврядуван7 ня в галузі бюджетної діяльності) здійснена в БК України, законах України про Держав7 ний бюджет України на відповідний рік і рішеннях місцевих органів влади про бюджет. У Законі України «Про місцеве самовря7 дування в Україні» визначається матеріальна та фінансова основи місцевого самоврядуван7 ня, міститься перелік повноважень місцевих рад та їх органів у галузі місцевих бюджетів. У науковій літературі висловлювалася думка про те, що поняття «бюджетні права місцевих рад» можна розглядати в двох зна7 ченнях: як повноваження представницького органу місцевого самоврядування – місцевої ради безпосередньо; як повноваження місце7 вих рад та їх виконавчих органів [3]. У пер7 шому значенні воно застосовується у випад7 ку, коли йдеться про розмежування компе7 тенції між представницькими та виконавчи7 ми органами місцевого самоврядування, тоб7 то про повноваження, які здійснюються ли7 ше радами. При характеристиці бюджетної право7 суб’єктності місцевих рад в юридичній літе7 ратурі, вони, як правило, розглядались як си7 стема органів влади, яка охоплювала місцеві представницькі органи влади та їх виконав7 чо7розпорядчі органи, хоча інколи, вираз «бюджетні права місцевих рад» вживався й у власному розумінні слова для позначення прав, які могли бути здійснені у сфері бю7 джету лише місцевими радами. Аналіз чинного законодавства дозволяє зробити висновок про те, що органи місцево7 го самоврядування базового рівня (міські (міст районного значення), селищні, сільські) наділені такими повноваженнями у сфері бюджетної діяльності: •• затвердження місцевого бюджету, вне7 сення до нього змін, затвердження звіту про його виконання тощо (представницькі орга7 ни місцевого самоврядування – ради); •• складання проекту місцевого бюджету, подання його на затвердження відповідної ради, забезпечення виконання бюджету, здій7 снення в установленому порядку фінансу7 вання видатків з місцевого бюджету тощо (виконавчі органи місцевих рад); •• попередній розгляд проекту бюджету та звіту про його виконання тощо (комісії міс7 цевих рад); •• розпорядник бюджетних коштів, забезпе7 чує підготовку до розгляду радою місцевого бю7 джету тощо (голова відповідної місцевої ради). Таким чином, основний обсяг самовряд7 них повноважень покладено на представ7 ницькі органи місцевого самоврядування та їх виконавчі органи, що розробляють, забез7 печують підготовку до розгляду, затверджу7 ють програми соціально7економічного та культурного розвитку, місцеві бюджети вiдпо7 вiдних адміністративно7територіальних оди7 ниць, а тому є відповідальними за задоволен7 ня інтересів як окремого індивіда, так i кон7 кретної територіальної громади в цілому. Законодавство України у сфері правово7 го регулювання фінансової діяльності місце7 вих рад закріплює за останніми широкі бю7 джетні права та низку обов’язків. На нашу думку, їх можна класифікувати таким чином: •• бюджетні повноваження органів місце7 вого самоврядування по відношенню до дер7 жавного бюджету; •• бюджетні повноваження органів місце7 вого самоврядування по відношенню до влас7 ного бюджету; •• бюджетні повноваження органів місце7 вого самоврядування по відношенню до бю7 джетів нижчого рівня. Н. Хiмiчева визначає бюджетні права місцевих рад народних депутатів як повнова7 ження, які виражають право місцевої ради на самостійний бюджет, як матеріально7фінан7 сову базу її діяльності, як такі, що є предме7 том відання місцевих бюджетів відповідної адміністративно7територіальної одиниці [4]. Найбільш повне, на нашу думку, визна7 чення бюджетних прав запропонувала Л. Во7 Ф І Н А Н С О В Е П РА В О 205 № 10 ронова: це повноваження рад, їх виконко7 мiв на отримання, розподiл і використання коштiв, якi вони реалiзують шляхом скла7 дання, розгляду, затвердження та виконання своїх бюджетiв [5]. А. Монаєнко визначає бюджетні повно7 важення України й органів місцевого само7 врядування як сукупність прав і обов’язків, встановлених законодавством, що належать їм в особі органів державної влади або місце7 вого самоврядування щодо формування про7 ектів бюджетів, розгляду, затвердження та виконання відповідних бюджетів і регулю7 вання бюджетних відносин на своїй тери7 торії [6]. На нашу думку, бюджетнi повноважен� ня органiв мiсцевого самоврядування – це су7 купнiсть прав та обов’язкiв представницьких і виконавчих органiв мiсцевого самовряду7 вання з мобiлiзацiї, розподiлу та використан7 ня бюджетних коштiв у зв’язку з виконанням ними передбачених Конституцiєю та закона7 ми України завдань і функцiй, якi реалiзу7 ються в процесi складання, розгляду, затвер7 дження та виконання мiсцевого бюджету. Матерiальнi бюджетнi повноваження ор7 ганiв мiсцевого самоврядування складають змiст і сутнiсну сторону бюджетних повнова7 жень. Вони реалiзовуються в бюджетному процесi. Матерiальнi бюджетнi повноважен� ня органiв мiсцевого самоврядування – це пе7 редбачена законодавством сукупнiсть прав та обов’язкiв органiв мiсцевого самовряду7 вання з приводу мобiлiзацiї розподiлу та використання мiсцевих фондiв грошових засобiв. Розглянемо першу групу повноважень органів місцевого самоврядування до яких належать: право органiв мiсцевого самоврядування на отримання необхiдних коштiв для здiйснення ними окремих (делегованих) повноважень ор� ганiв виконавчоi влади. Вiдповiдно до ст. 143 Конституції України органам мiсцевого са7 моврядування можуть надаватися законом окремi повноваження органiв виконавчої влади. Держава фiнансує здiйснення цих повноважень у повному обсязi. У свою чергу, органи мiсцевого самоврядування сприяють повному та своєчасному надходженню за7 гальнодержавних податкiв i зборiв на сво7 їй території. БК України серед основних термiнiв, якi мiстяться у ст. 2, поняття деле7 гованих повноважень не визначає, хоча ст. 86 Кодексу розмежовані види видаткiв, що ви7 значаються функцiями держави та можуть бути переданi до виконання Автономнiй Рес7 публiцi Крим і мiсцевому самоврядуванню. Зазначається, що здiйснюється таке розме7 жування на основі принципу субсидiарностi з урахуванням критерiїв повноти надання послуги та наближення її до безпосереднього споживача. А згiдно із ст. 85 Кодексу, держа7 ва може передати Радi мiнiстрiв Автономної Республiки Крим та органам мiсцевого са7 моврядування право на здiйснення видаткiв лише за умови передачi бюджетних ресурсiв у виглядi закрiплених за вiдповiдними бюд7 жетами загальнодержавних податкiв i зборiв (обов’язкових платежiв) або їх частки, а та7 кож трансфертів з Державного бюджету Ук7 раїни; право органiв мiсцевого самоврядування на отримання дотацiй і субвенцiй з Держав� ного бюджету України та бюджетiв вищого рiвня. При визначенні поняття «субвенцiї» необхiдно наголосити на кiлькох моментах: цi грошовi кошти надаються з бюджету ви7 щого рiвня до бюджету нижчого рiвня з ме7 тою забезнечення ними реалiзацiї конкрет7 них цiлей, що визначаються органом, який прийняв рiшення про надання субвенції; на7 дання субвенцiї може бути зумовлене вкла7 денням певної суми коштiв з боку отримува7 ча; наданi субвенцiї пiдлягають поверненню при їх нецiльовому використаннi. БК Укра7 їни визначає трансферти, якi надаються з Державного бюджету України мiсцевим бюджетам. Так, вiдповiдно до ст. 97 Кодексу в Державному бюджетi України можуть пе7 редбачатися такi мiжбюджетнi трансферти мiсцевим бюджетам: •• дотація вирівнювання бюджету Авто7 номної Республіки Крим, обласним бюдже7 там, бюджетам міст Києва та Севастополя, ра7 йонним бюджетам і бюджетам мiст республi7 канського (в Автономній Республіці Крим) та обласного значення; •• субвенцiя на здiйснення програм соцi7 ального захисту; •• субвенцiя на компенсацiю втрат дохо7 дiв бюджетiв мiсцевого самоврядування на виконання власних повноважень внаслiдок надання пiльг, встановлених державою; •• субвенцiя на виконання iнвестицiйних проектiв; •• iншi субвенції; право органiв мiсцевого самоврядування отримувати компенсацiю з Державного бю� джету України у випадках, коли держава не забезпечує попередньо їх витрати на вико� нання рiшень державних органiв. Аналiз чин7 ного законодавства дає пiдстави стверджу7 вати, що органи мiсцевого самоврядування надiленi широким спектром повноважень, однак не всi з них вони спроможнi реалiзува7 ти. Наведемо приклад запровадження в Ук7 раїнi субсидiй населенню, який вiдображає можливiсть реалiзацiї органами самовряду7 вання права на компенсацiю видаткiв. Поста7 новою Кабiнету Мiнiстрiв України «Про на7 дання населенню субсидiй на вiдшкодування витрат на оплату житлово7комунальних пос7 луг, придбання скрапленого газу та твердого Ф І Н А Н С О В Е П РА В О 206 жовтень 2009 палива» вiд 04.02.1995 р. встановлювався по7 рядок надання субсидiй і порядок компен7 сацiї витрат на субсидії. Частина 2 п. 4 перед7 бачала: «Мiнiстерству фiнансiв врахувати потребу в коштах для виплати субсидiй насе7 ленню у розрахунках нормативiв вiдраху7 вань вiд загальнодержавних податкiв i зборiв до бюджетiв Автономної Республiки Крим, областей, мiст Киева та Севастополя». Разом із тим п. 5 цiєї ж постанови встановлював, що виконавчим комiтетам мiських, районних, селищних i сiльських рад до 1 березня 1995 р. необхідно створити спецiальнi служби чи ви7 значити вiдповiдальних осiб для надання на7 селенню субсидiй з утриманням їх за рахунок коштiв вiдповiдних бюджетiв. Такi не зовсiм чiткi формулювання призвели до того, що до7 сить великi витрати мiської влади на утри7 мання служби субсидiй не були компенсо7 ванi державою, незважаючи на те, що це де7 легованi повноваження на здiйснення яких держава зобов’язана надати необхiднi кошти вiдповiдно до розрахункiв; право органiв мiсцевого самоврядування виконувати рiшення органiв виконавчої влади, якi призводять до додаткових видаткiв, тiль� ки в межах переданих їм ресурсiв. Стаття 67 Закону України «Про мiсцеве самоврядуван7 ня в Україні» мiстить положення про те, що рiшення органiв державної влади, якi приз7 водять до додаткових видаткiв органiв мiсце7 вого самоврядування, обов’язково супрово7 джуються передачею їм необхiдних фiнансо7 вих ресурсiв. Зазначені рiшення виконують7 ся органами мiсцевого самоврядування в ме7 жах переданих їм фiнансових ресурсiв. Рi7 вень і ступiнь реалiзацiї органами мiсцевого самоврядування цих прав, закрiплених у За7 конi, аналiзуємо комплексно, оскiльки вони стосуються однієї проблеми. Як свiдчить практика, органами законо7 давчої та виконавчої влади протягом року часто з одного і того ж питання приймаються закони та пiдзаконнi нормативно7правовi ак7 ти, якi ставлять мiсцевi органи влади в незруч7 не становище. Пiдвищуючи законом, скажi7 мо, рiвень заробiтної плати працiвникам за7 кладiв освiти, якi фiнансуються з мiсцевого бюджету, органи державної влади, якi прий7 мають таке рiшення, не реалiзовують його за рахунок коштiв, якi б мали передбачатися за7 коном, а залишають його виконання мiсце7 вим органам влади. У свою чергу, органи мiсцевої влади у своїх видатках не могли передбачити над7 лишкової суми, яку необхiдно сплатити (та й не повиннi згiдно з чинним законодавством), тому наштовхуються на проблему, вирiшити яку без надання фінансової допомоги з бю7 джету органу, який прийняв таке рiшення, або iнших джерел, про якi має бути вказано в законi, досить складно. Інодi таку проблему вирiшити не вдається за рахунок власних до7 ходiв, тому й не виконується прийняте рi7 шення, внаслiдок чого, працiвники не отри7 мують заробiтної плати, встановленої зако7 ном, а якщо й отримують, то з тривалим за7 пiзненням. У зв’язку з цим слід констатувати, що право органiв мiсцевого самоврядування отримувати компенсацiю з Державного бю7 джету України у випадках, коли держава не забезпечує попередньо їх витрати на вико7 нання рішень державних органiв, залишаєть7 ся швидше вiдображенням бажаного, а не дiйсного. На підставі чинного законодавства та проведеного аналізу бюджетних повнова7 жень органів місцевого самоврядування вва7 жаємо за доцільне запропонувати розширену класифікаційну характеристику інституту бюджетних повноважень: за правовим змістом: матеріальні; проце7 суальні; за суб’єктним складом: повноваження міс7 цевих рад; повноваження виконавчих орга7 нів рад; повноваження інших органів місце7 вого самоврядування; за сутністю та правовою природою: власні повноваження; повноваження делего7 вані державою; за сферою дії: по відношенню до держав7 ного бюджету; по відношенню до власного бюджету; по відношенню до бюджету нижчо7 го рівня; за ієрархією в системі органів місцевого самоврядування: повноваження органів міс7 цевого самоврядування базового рівня (село, селище, місто); повноваження органів місце7 вого самоврядування що представляють спільні інтереси громад базового рівня (область, район); залежно від правової форми закріплен� ня: Конституція України; Бюджетний кодекс України; закони та підзаконні нормативні акти України; рішення про місцевий бюджет; за матеріальним змістом: щодо отриман7 ня фінансових ресурсів; щодо розподілу фінансових ресурсів; щодо використання фінансових ресурсів; за процесуальним змістом: повноваження в процесі складання, розгляду проекту місце7 вого бюджету; повноваження в процесі за7 твердження місцевого бюджету; повноважен7 ня в процесі виконання місцевого бюджету; повноваження в процесі складання, розгляду та затвердження звіту про виконання місце7 вого бюджету. Визначення поняття «бюджетні повно7 важення органів місцевого самоврядуван7 ня» як сукупності їх прав та обов’язків у БК України є особливо актуальним і потребує відповідного теоретичного обґрунтування та визначення. Отже, конституційно�правовий аспект інституту бюджетних повноважень полягає Ф І Н А Н С О В Е П РА В О№ 10 у тому, що до його складу входять правові норми, які встановлюють повноваження ор7 гану законодавчої влади та місцевих рад у га7 лузі бюджету. Адміністративно�правовий аспект інсти� туту бюджетних повноважень полягає в то7 му, що він містить норми, які встановлюють компетенцію органів державної влади та міс7 цевого самоврядування, порядок видання ни7 ми підзаконних нормативно7правових актів, які регулюють діяльність цих органів у сфері бюджету та створюють необхідні умови для здійснення бюджетних правовідносин. Фінан� сово�правовий аспект становлять норми, на підставі яких виникають правовідносини у процесі збирання, розподілу та використан7 ня коштів бюджетного фонду. Таким чином, у сукупності ці норми утворюють інститут, який включає не лише норми бюджетного права, а й конституційного та адміністратив7 ного, які регулюють окремі відносини, що виникають у процесі здійснення органами державної влади й органами місцевого са7 моврядування повноважень у бюджетній сфері. Таким чином, поняття «інститут бюджет7 них повноважень» є ширшим за поняття бю7 джетного права, оскільки перший включає всі норми бюджетного, а також конституцій7 ного й адміністративного права, які регулю7 ють окремі відносини, що виникають у про7 цесі здійснення органами держави й органа7 ми місцевого самоврядування діяльності у сфері бюджету. Зважаючи на викладене, можна запропо7 нувати таке визначення інституту бюджет7 них повноважень – це міжгалузевий правовий інститут, який складається із сукупності (юридичних) норм конституційного, адміні� стративного та фінансового права, що регу� люють суспільні відносини, які виникають у процесі здійснення органами держави й орга� нами місцевого самоврядування діяльності у сфері бюджету. Висновки За сучасних умов основою правового ре7 гулювання бюджетних повноважень органів місцевого самоврядування є Конституція України, а деталізацію цих повноважень (прав та обов’язків органів місцевого самоврядуван7 ня в галузі бюджетної діяльності) здійснено в БК України, законі про Державний бюджет України на вiдповiдний рік та рішеннях місцевих органів влади про бюджет. Органи місцевого самоврядування базо7 вого рівня (міські (міст районного значен7 ня), селищні, сільські) наділені такими пов7 новаженнями у сфері бюджетної діяльності: представницькі органи місцевого самовряду7 вання – ради (затвердження місцевого бю7 джету, внесення до нього змін, затвердження звіту про його виконання тощо); виконавчі органи місцевих рад (складання проекту місцевого бюджету, подання його на затвер7 дження відповідної ради, забезпечення вико7 нання бюджету, здійснення в установленому порядку фінансування видатків з місцевого бюджету тощо); комісії місцевих рад (попе7 редній розгляд проекту бюджету та звіту про його виконання та ін.); голова відповідної місцевої ради (розпорядник бюджетних кош7 тів, забезпечує підготовку до розгляду радою місцевого бюджету, тощо). З метою усунення двозначностей, якi сьо7 годнi iснують з приводу розуміння поняття «бюджетні повноваження», запропоновані його визначення в широкому та вузькому ро7 зумiннi. Бюджетнi повноваження органiв мiсце7 вого самоврядування (в широкому розу7 мiннi) – це сукупнiсть їх прав та обов’язкiв у галузi бюджетної дiяльностi, що регулюють7 ся нормами чинного законодавства та ре7 алiзуються вiдповiдними представницькими i виконавчими органами мiсцевого самовря7 дування. Бюджетнi повноваження органів мiсце7 вого самоврядування (у вузькому розумiннi) – це сукупнiсть прав та обов’язкiв представ7 ницьких і виконавчих органiв мiсцевого са7 моврядування з мобiлiзацii, розподiлу та ви7 користання бюджетних коштiв у зв’язку з виконанням ними передбачених Конституцi7 єю та законами України завдань і функцiй, якi реалiзуються в процесi складання, роз7 гляду, затвердження та виконання мiсцевого бюджету. Література 1. Кравченко В. І. Місцеві фінанси України. – К., 1999. – 487 с. 2. Крохина Ю. А. Город как субъект финансо7 вого права. – Саратов, 2000. – 207 с. 3. Кутафин О. Е., Фадеев В. И. Муниципаль7 ное право Российской Федерации. – М., 2000. 4. Финансовое право. – М., 2008. – 768 с. 5. Фінансове право України / Л. К. Воронова, М. П. Кучерявенко, Н. Ю. Пришва та ін. – К., 2009. – 395 с.