Роль великих платників податків у наповненні державного бюджету України

Метою цієї статті є визначення місця та ролі великих платників податків у наповненні Державного бюджету України й визначення сукупності факторів, що справляють вплив на цей процес....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2009
Hauptverfasser: Гой, В., Шостак, Л.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2009
Schlagworte:
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/15779
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Роль великих платників податків у наповненні державного бюджету України / В. Гой, Л. Шостак // Підприємництво, господарство і право. — 2009. — № 10. — С. 208-211. — Бібліогр.: 13 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-15779
record_format dspace
spelling irk-123456789-157792011-02-02T12:03:19Z Роль великих платників податків у наповненні державного бюджету України Гой, В. Шостак, Л. Фінансове право Метою цієї статті є визначення місця та ролі великих платників податків у наповненні Державного бюджету України й визначення сукупності факторів, що справляють вплив на цей процес. 2009 Article Роль великих платників податків у наповненні державного бюджету України / В. Гой, Л. Шостак // Підприємництво, господарство і право. — 2009. — № 10. — С. 208-211. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. XXXX-0027 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/15779 uk Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Фінансове право
Фінансове право
spellingShingle Фінансове право
Фінансове право
Гой, В.
Шостак, Л.
Роль великих платників податків у наповненні державного бюджету України
description Метою цієї статті є визначення місця та ролі великих платників податків у наповненні Державного бюджету України й визначення сукупності факторів, що справляють вплив на цей процес.
format Article
author Гой, В.
Шостак, Л.
author_facet Гой, В.
Шостак, Л.
author_sort Гой, В.
title Роль великих платників податків у наповненні державного бюджету України
title_short Роль великих платників податків у наповненні державного бюджету України
title_full Роль великих платників податків у наповненні державного бюджету України
title_fullStr Роль великих платників податків у наповненні державного бюджету України
title_full_unstemmed Роль великих платників податків у наповненні державного бюджету України
title_sort роль великих платників податків у наповненні державного бюджету україни
publisher Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
publishDate 2009
topic_facet Фінансове право
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/15779
citation_txt Роль великих платників податків у наповненні державного бюджету України / В. Гой, Л. Шостак // Підприємництво, господарство і право. — 2009. — № 10. — С. 208-211. — Бібліогр.: 13 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT gojv rolʹvelikihplatnikívpodatkívunapovnenníderžavnogobûdžetuukraíni
AT šostakl rolʹvelikihplatnikívpodatkívunapovnenníderžavnogobûdžetuukraíni
first_indexed 2025-07-02T17:11:31Z
last_indexed 2025-07-02T17:11:31Z
_version_ 1836556003712172032
fulltext Ф І Н А Н С О В Е П РА В О 208 жовтень 2009 Україна є незалежною, суверенною дер7 жавою, та це означає не лише її са7 мостійність у вирішенні питань внут7 рішньої та зовнішньої політики, а й необхід7 ність самостійно піклуватися про власне фінансове забезпечення, грошову підтримку для реалізації своїх завдань і функцій, під7 тримання спокою та стабільності в державі. Таке фінансове забезпечення держава отри7 мує шляхом застосування різних форм поза7 економічного державного примусу: ліцензій7 ні та реєстраційні збори, збори з населення, відрахування підприємств і громадян до по7 забюджетних фондів, оплата різних тарифів, здійснення інших обов’язкових платежів. Проте провідна роль у формуванні бюджету належить податкам [1, с. 116], більша части7 на з яких перераховується великими платни7 ками податків (далі – ВПП). Метою цієї статті є визначення місця та ролі великих платників податків у напов7 ненні Державного бюджету України й виз7 начення сукупності факторів, що справ7 ляють вплив на цей процес. Поглиблений аналіз норм чинного подат7 кового законодавства, яке так чи інакше ви7 значає статус великих платників податків, не дозволяє виокремити перелік специфічних завдань і функцій таких суб’єктів господарю7 вання, не дає повного уявлення про їх роль у питаннях реалізації бюджетної та податкової політики держави, забезпеченні її фінансової стабільності, економічної самостійності. Ра7 зом із тим досить часто органи ДПС України називають такі підприємства стратегічними союзниками [2, с. 3], а законодавець відно7 сить їх до числа підприємств стратегічного значення, оскільки саме вони відіграють вирішальну роль у процесі формування бю7 джетних коштів. У зв’язку з цим вважаємо за необхідне виділити основну (фіскальну) та допоміжні (всі інші) функції ВПП у питан7 нях наповнення Державного бюджету Ук7 раїни. Слід зазначити, що бюджетні надходжен7 ня будь7якої держави є неоднорідними. Про7 те практично в кожній країні левова частка бюджетних коштів припадає на надходження від сплати податків. Причому більша части7 на з них сплачується юридичними особами, які належать до числа великих платників по7 датків. За статистичними даними, саме такі платники забезпечують майже 3/4 податкових надходжень до бюджету [3, с. 9]. Проте прак7 тика свідчить, що не завжди діяльність підприємців – ВПП проходить виключно у правовому полі. Втрати бюджету у вигляді недоїмки з податків і зборів (обов’язкових платежів) по цих платниках податків досяга7 ють 60–70 % [4]. Використання так званих податкових ям, легалізація доходів, отрима7 них злочинним шляхом, незаконне відшко7 дування ПДВ, збільшення сектора тіньової економіки та, як наслідок, зростання латент7 них (прихованих) податкових правопору7 шень, вчинення низки інших порушень у сфері оподаткування є причиною того, що бюджет недоотримує значних сум коштів, а порушники мають надприбутки, які не вкла7 даються в економіку, а вивозяться за межі нашої держави чи осідають у кишенях кмітли7 вих підприємців. С. Ципкін зазначав, що невиконання по7 даткового зобов’язання призводить до за7 подіяння матеріального збитку державі, по7 рушення загальнодержавних інтересів [5, с. 29]. Незважаючи на те, що ВПП є бюдже7 тоутворюючими підприємствами, вони ви7 ступають як основні наповнювачі бюджету лише у випадку, коли є добросовісними плат7 никами податків. Переконані, що добросовісні платники по� датків – це фізичні чи юридичні особи, які вчасно та в повному обсязі виконали свої РОЛЬ ВЕЛИКИХ ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ У НАПОВНЕННІ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ УКРАЇНИ Віктор Гой, здобувач кафедри адміністративного права і процесу Національного університету Державної податкової служби України, Лілія Шестак, канд. юрид. наук, доцент кафедри теорії та історії держави і права, конституційного та адміністративного права Чернігівського інституту права, соціальних технологій та праці © В. Гой, Л. Шестак, 2009 Ф І Н А Н С О В Е П РА В О податкові зобов’язання перед бюджетами і позабюджетними державними фондами, не порушили при цьому права й інтереси ін7 ших осіб. Визнання ВПП недобросовісним платни� ком податків – це виявлення факту вчинен7 ня податкового правопорушення, що веде до застосування податкових стягнень, особли7 вістю яких є те, що вони застосовуються не7 залежно від вини платника, відповідні гро7 шові суми стягуються у першочерговому та безспірному порядку, а пеня і штрафи одно7 часно карають порушника податкових при7 писів держави та дають доходи до відповід7 них бюджетів (цільових позабюджетних фондів) або ж відновлюють упущену вигоду від їх недоотримання [6, с. 18]. Таким чином, вчинення великим платником податків по7 даткового правопорушення, за умови, що во7 но було виявлено державою, не звільняє та7 кого платника від обов’язку щодо наповнен7 ня державного бюджету, тобто виконання фіскальної функції завжди є обов’язковим. Слід зазначити, що примусовий вплив на правопорушника здійснюється через вплив на його кошти (в окремих випадках – на йо7 го майно (майнові права) шляхом їх приму7 сової реалізації), а застосовувані санкції пе7 редбачають об’єднання каральних і право7 відновлювальних елементів, внаслідок чого недобросовісний ВПП зобов’язаний належ7 ним чином виконати свій податковий обо7 в’язок і сплатити пеню – грошову суму у ви7 гляді відсотків, нарахованих на суму подат7 кового боргу [7, с. 600]. Роль ВПП полягає не тільки в тому, що вони переказують визначені відповідно до закону грошові суми до державного бюдже7 ту. Це вузьке розуміння, що зводиться лише до механічного забезпечення фіскальної функції держави. Проте податки ВПП не просто відображають вплив правових ме7 ханізмів на фінансову сферу, а й активно впливають на впорядкування податкових відносин у цілому, регулюють їх. Крім того, необхідними ознаками податкових надхо7 джень від ВПП є стабільність, безперервність і тривалість, що, у свою чергу забезпечує ста7 більність усього бюджетного механізму, ре7 альну можливість цільового використання державних коштів. Як відомо, великі платни7 ки часто співпрацюють один із одним, укла7 дають взаємні угоди, тому неналежна фінан7 сово7господарська діяльність одного з них може негативно позначитися на діяльності інших підприємств. Відповідно зрив із будь7 яких причин податкових відрахувань ВПП до бюджету, незабезпечення їх безперервно7 сті суттєво позначається на наповнюваності бюджетів. Таким чином маємо пряму залеж7 ність між прибутковістю великих платників і наповнюваністю державного бюджету, у зв’яз7 ку з чим виникає потреба в налагодженні стій7 ких партнерських відносин держави та вели7 ких платників, що передбачає здійснення за7 ходів, спрямованих на економічний розвиток країни, стимулювання іноземних інвестицій, зниження податкового тягаря тощо. Сплата податків і зборів до бюджетів ве7 ликими платниками здебільшого здійсню7 ється не з їх ініціативи. Сьогодні в Україні маємо чітко виражену фіскальну, а не добро7 вільну основу оподаткування. Адже податки – це певні суми коштів, матеріальні блага, які великі платники податків могли б та бажали б використати на власний розсуд, а не відда7 вати державі. Таким чином, сплата податків передбачає наявність конфлікту фінансових інтересів великого платника та держави; вся історія існування податків свідчить, що інте7 реси платників податків завжди суперечать інтересам органів, які їх вводять і справля7 ють [8, с. 209]. Це обов’язок, який визнача7 ється державою і виконання якого забезпе7 чується можливістю застосування державного примусу. Тому є низка суб’єктивних та об’єк7 тивних факторів, які негативно впливають на кількісні й якісні показники податкових на7 дходжень до бюджету [9, с. 36; 10, с. 51–61]: •• низька правова культура осіб, які здійс7 нюють підприємницьку діяльність; •• відсутність традицій вітчизняних плат7 ників щодо добросовісного та повного внесен7 ня до бюджетів належних податків і зборів; •• негативне відношення платників подат7 ків до існуючої податкової системи держави, що не повною мірою відповідає їх запитам, гальмує розвиток виробництва та підприєм7 ництва, реалізується неадекватними метода7 ми перехідної економіки; •• суттєве податкове навантаження на су7 б’єктів господарювання, нестабільність у ставках оподаткування, визначенні їх бази та періодів; •• корислива й інша заінтересованість; •• необґрунтований перерозподіл валового внутрішнього продукту шляхом великої кіль7 кості податкових пільг, які викликають диск7 римінацію окремих платників; •• розбалансованість банківської системи (особливо в період світової економічної кризи); •• нестабільність податкового законодав7 ства; •• неузгодженість окремих положень зако7 нодавства; •• низький рівень юридичної підготовки працівників податкових інспекцій; •• недосконалість системи обліку плат7 ників податків і контролю за їх діяльністю; •• недостатня захищеність працівників по7 даткових органів від фізичного та психо7 логічного тиску. 209 № 10 Ф І Н А Н С О В Е П РА В О Слід зазначити, що не всі згадані фактори справляють однаковий вплив на процеси надходження податкових платежів до бю7 джетів. Як свідчить практика, основною при7 чиною недобросовісного виконання подат7 кових зобов’язань є корислива заінтересова7 ність, недосконалість і нестабільність подат7 кового законодавства [9, с. 35], а також дос7 тупність, простота способів ухилення від сплати податків шляхом укладення нечес7 них угод (трудових, кредитних, ліцензійних, орендних тощо) чи застосування бухгалтер7 ських методів фальсифікації (заниження до7 ходів, створення фіктивних рахунків у влас7 ній бухгалтерії) [11, с. 61]. Проте окремі з них, наприклад недосконалість системи обліку ВПП і контролю за їх діяльністю, сьогодні поступово втрачають своє значення, адже ор7 гани податкової служби майже на 70 % забез7 печують індивідуальне податкове супрово7 дження ВПП, що дозволяє якісніше контро7 лювати діяльність таких платників, попере7 джати вчинення ними порушень законодав7 чих норм. Прийняття Податкового кодексу України має сприяти узгодженості законо7 давства з питань оподаткування, зменшенню податкового навантаження на платників, оскільки цей нормативний документ на на7 уковій основі повинен врегулювати відно7 сини з оподаткування в Україні, остаточно ви7 значити перелік податків, зборів та інших обов’язкових платежів, визначити методику їх обчислення, а також ставки оподаткуван7 ня, правовий статус платників податків, поря7 док справляння податків, умови застосуван7 ня фінансових санкцій до платників податків за порушення податкового законодавства, оскарження рішень і дій податкових служб і службових осіб [12, с. 92], а впровадження в життя положень Стратегічного плану роз7 витку державної податкової служби України повинно позитивно вплинути як на рівень податкової культури, так і на відношення під7 приємців до податкової системи. Незважаючи на те значення, яке мають великі платники податків у питаннях форму7 вання бюджетних коштів, їх правовий статус до сьогодні залишається невизначеним, а підтримка з боку держави є мінімальною. Од7 нією з причин, що гальмують розвиток ВПП, є необґрунтований перерозподіл валового внутрішнього продукту (далі – ВВП). Якщо в державах з ринковою економікою у вартос7 ті ВВП (затрати минулої праці, прибуток під7 приємницьких структур і оплата праці) на оплату праці припадає левова частка, то в Україні ще з радянських часів і до сьогодні – зовсім незначна частина. Це не тільки дозво7 ляє, а й зобов’язує державу брати на себе від7 повідальність як за формування доходів бю7 джету за рахунок надходжень від державних підприємницьких структур, так і за забезпе7 чення різних соціальних потреб населення. Звичайно, частково питому вагу оплати праці у вартості ВВП можна змінити, якщо ту частину платежів підприємств до бюджету, яка визначається у відсотках до фонду заробітної плати, ввести в оплату праці працівників підприємств і стягувати ці платежі не з доходів підприємств, а із заробітної плати. Це не змен7 шить розміру заробітної плати, яку отримують нині працівники, але вирішення проблеми в цьому напрямі дещо змінить внутрішню струк7 туру ВВП і наблизить її до структури ВВП країн з ринковою економікою. Але повністю вирішити зазначену проблему не можна у зв’язку з тим, що питома вага затрат минулої праці у вартості ВВП у нас набагато вища, ніж у промислово розвинутих країнах світу, адже продуктивність праці у виробничій сфері Ук7 раїни у декілька разів нижча, а матеріало7, енерго7 та трудоємність – у декілька разів вища. За такої структури ВВП наші податки не можуть бути повною мірою використані дер7 жавою для економічного регулювання діяль7 ності виробничої сфери [12, с. 62]. Виходом із цієї ситуації є посилення інвестиційної ак7 тивності, яка б забезпечила стрімке приско7 рення науково7технічного прогресу, посту7 пове скасування податкових пільг і заборона введення у собівартість продукції податків і обов’язкових відрахувань, оскільки це при7 зводить до зростання цін, зниження попиту, завдає шкоди конкурентоспроможності віт7 чизняних товарів, перешкоджає відновлен7 ню обігових коштів, що зумовлює скорочен7 ня бази оподаткування та зменшення надхо7 джень до бюджету [12, с. 63]. Великі платники, як правило, є регулято7 рами інвестиційних процесів і тим самим за7 безпечують додаткові надходження до дер7 жавного бюджету. Інвестиційна діяльність ВПП опосередковано впливає на наповнення державної скарбниці. Здійснення інвестицій великими платниками в економіку країни має позитивно вплинути на забезпечення по7 даткових надходжень до бюджету, його фі7 нансову стабільність. Тому в Україні необ7 хідно вжити заходів, реалізація яких дозво7 лила б активізувати внутрішній інвестицій7 ний ринок, залучивши до нього великі під7 приємства [13, с. 338]: •• скоротити кількість видів діяльності, які потребують ліцензування або ж передбача7 ють необхідність отримання інших дозвіль7 них документів на право здійснення окремих видів господарської діяльності; •• здійснити податкову реформу, знизити вдвічі рівень оподаткування для юридичних осіб; •• встановити на рівні 25 % відрахування до Пенсійного фонду із заробітної плати з 210 жовтень 2009 одночасним відкриттям пенсійних рахунків кожному працюючому; •• скасувати всі відрахування до позабю7 джетних фондів, крім Пенсійного фонду та Фонду зайнятості; •• заборонити позасудовий арешт рахунків підприємств; •• зняти обмеження на готівкові платежі; •• внести в чинне законодавство зміни щодо захисту прав інвесторів; •• розробити систему гарантування та стра7 хування інвестиційних ризиків на базі досві7 ду Багатостороннього агентства гарантуван7 ня інвестицій. Крім внутрішніх інвестицій, розвитку економіки, у тому числі наповненню бюдже7 ту, сприяє й іноземне інвестування. ВПП, ук7 ладаючи угоди з іноземними контрагентами, сприяють також розвитку зовнішньоеко7 номічних зв’язків. Залучення іноземних інвестицій впливає на наповнення бюджету шляхом оподаткування господарської діяль7 ності підприємств з іноземним капіталом, про7 те такий вплив може бути досить суттєвим, оскільки іноземне інвестування в економіку сприяє створенню нових робочих місць, будівництву виробничих потужностей, пере7 обладнанню підприємств, розширенню ме7 режі торговельних зв’язків тощо, тобто пе7 редбачає здійснення таких дій, які дають можливість стабілізувати існуючі та забезпе7 чити нові надходження до бюджету за рахунок як великих платників, так і за рахунок опо7 даткування їх найманих працівників. В умовах економічної кризи може виник7 нути бажання збільшити ставки оподаткуван7 ня саме для ВПП, адже ця категорія під7 приємств менше піддається негативним кризо7 вим явищам, є більш стійкою у фінансовому відношенні. Проте збільшення ставок оподат7 кування або ж введення нових податків може негативно позначитися на господарській діяль7 ності таких суб’єктів, призведе до того, що вони провадитимуть активну тіньову діяльність, не декларуватимуть свої доходи тощо, оскільки бути великим платником податків стане не7 вигідно у фінансовому відношенні. Викладене дозволяє зробити висновок, що забезпечення надійності, стабільності, вчасності та повноти податкових надхо7 джень до бюджету прямо залежить від ефек7 тивності господарської діяльності ВПП, їх добросовісності як платників податків, опти7 мального поєднання фіскальної та стимулю7 ючої функцій оподаткування, забезпечення належної врегульованості та співрозмірності іноземних і внутрішніх інвестицій, а також збалансування податкових ставок і загальної кількості податків. Література 1. Кучерявенко М. П. Податкове право України. – К., 2008. – 701 с. 2. Податкове право / Г. В. Бех, О. О. Дмитрик, Д. А. Кобильнік та ін.; За ред. М. П. Кучерявенка. – К., 2003. – 400 с. 3. Матвєєв О. Особливий наголос у роботі з ве7 ликими платниками податків ми ставимо на заса7 дах партнерства // Вісник податкової служби Ук7 раїни. – 2008. – № 48. – С. 8–11. 4. Створення податкових інспекцій по роботі із великими платниками податків // www.vuzlib. net/posibn_podatk. 5. Цыпкин С. Д. Правовое регулирование нало7 говых отношений в СССР. – М., 1995. 6. Налоговое право Украины / Под ред. Н. П. Куче7 рявенко. – Х., 2004. – 584 с. 7. Дмитренко Е. С. Фінансове право України: Особлива частина. – К., 2007. – 613 с. 8. Воронова Л. К. Фінансове право України. – К., 2006. – 448 с. 9. Гутник А. Є. Запобігання податковою міліцією ухиленням від сплати податків. – К., 2001. – 176 с. 10. Гега П. Т. Правові основи податкової систе7 ми: правопорушення, проблеми, рішення. – К., 1996. – 167 с. 11. Зюнькін А. Г. Фінансове право. – К., 2007. – 568 с. 12. Ляшенко Ю. І. Формування бюджетних кош7 тів України в умовах ринкової трансформації еконо7 міки (теорія і практика). – Ірпінь, 2003. – 200 с. 13. Федоренко В. Г. Інвестознавство. – К., 2004. – 480 с. Ф І Н А Н С О В Е П РА В О№ 10