Актуальні питання співвідношення юридичних гарантій права на використання природних ресурсів

У статті аналізується категорія «правова гарантія», досліджується сутність юридичних гарантій права на використання природних ресурсів, а також проблема співвідношення юридичних гарантій суб’єктивного права, що розглядається, між собою та з деякими іншими правовими явищами....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2009
1. Verfasser:	Черкашина, М.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2009
Schlagworte:	Природоресурсове право
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/15811
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Актуальні питання співвідношення юридичних гарантій права на використання природних ресурсів / М. Черкашина // Підприємництво, господарство і право. — 2009. — № 11. — С. 108-111. — Бібліогр.: 17 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-15811
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-158112011-02-02T12:03:29Z Актуальні питання співвідношення юридичних гарантій права на використання природних ресурсів Черкашина, М. Природоресурсове право У статті аналізується категорія «правова гарантія», досліджується сутність юридичних гарантій права на використання природних ресурсів, а також проблема співвідношення юридичних гарантій суб’єктивного права, що розглядається, між собою та з деякими іншими правовими явищами. The article is devoted to the analysis of the category «legal guarantee», research of essence of legal guarantees of environment use right, and also problems of correlation of legal guarantees of equitable right, that is examined between itself and with other legal phenomena. В статье анализируется категория «правовая гарантия», исследуется сущность юридических гарантий права на использование природных ресурсов, а также проблема соотношения юридических гарантий рассматриваемого субъективного права между собой и с некоторыми другими правовыми явлениями. 2009 Article Актуальні питання співвідношення юридичних гарантій права на використання природних ресурсів / М. Черкашина // Підприємництво, господарство і право. — 2009. — № 11. — С. 108-111. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. XXXX-0027 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/15811 uk Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Природоресурсове право Природоресурсове право
spellingShingle	Природоресурсове право Природоресурсове право Черкашина, М. Актуальні питання співвідношення юридичних гарантій права на використання природних ресурсів
description	У статті аналізується категорія «правова гарантія», досліджується сутність юридичних гарантій права на використання природних ресурсів, а також проблема співвідношення юридичних гарантій суб’єктивного права, що розглядається, між собою та з деякими іншими правовими явищами.
format	Article
author	Черкашина, М.
author_facet	Черкашина, М.
author_sort	Черкашина, М.
title	Актуальні питання співвідношення юридичних гарантій права на використання природних ресурсів
title_short	Актуальні питання співвідношення юридичних гарантій права на використання природних ресурсів
title_full	Актуальні питання співвідношення юридичних гарантій права на використання природних ресурсів
title_fullStr	Актуальні питання співвідношення юридичних гарантій права на використання природних ресурсів
title_full_unstemmed	Актуальні питання співвідношення юридичних гарантій права на використання природних ресурсів
title_sort	актуальні питання співвідношення юридичних гарантій права на використання природних ресурсів
publisher	Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
publishDate	2009
topic_facet	Природоресурсове право
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/15811
citation_txt	Актуальні питання співвідношення юридичних гарантій права на використання природних ресурсів / М. Черкашина // Підприємництво, господарство і право. — 2009. — № 11. — С. 108-111. — Бібліогр.: 17 назв. — укр.
work_keys_str_mv	AT čerkašinam aktualʹnípitannâspívvídnošennâûridičnihgarantíjpravanavikoristannâprirodnihresursív
first_indexed	2025-07-02T17:13:31Z
last_indexed	2025-07-02T17:13:31Z
_version_	1836556130003714048
fulltext	П Р И Р О Д О Р Е С У Р С О В Е П РА В О 108 листопад 2009 також проблем співвідношення юридичD них гарантій суб’єктивного права, що розD глядається, між собою та з деякими іншими правовими явищами. На думку С. Алексеєва, право – це багаD тобічне явище, покликане регулювати суD спільні відносини. Розглядати його можна з різних сторін: як соціального феномена циD вілізації, елемента культури, міри свободи та справедливості. Разом із цим право можна оцінювати й як засіб (інструмент) для виріD шення практично значущих завдань суспільD ства, для задоволення інтересів людей [1, с. 242–243]. Цей підхід в юридичній науці називають інструментальним, у рамках якоD го досліджуються правові засоби. У загальD ному вигляді правові засоби – це всі ті юриD дичні інструменти, за допомогою яких задоD вольняються інтереси суб’єктів права, забезD печується досягнення поставлених цілей, які можуть бути різними, але врештіDрешт вони зводяться до справедливої впорядкованості суспільних відносин. Правовими засобами є норми права, правозастосовчі акти, договоD ри, юридичні факти, суб’єктивні права, юриD дичні обов’язки, заборони, пільги, заохочуD вання, покарання тощо. Отже, основними хаD рактеристиками гарантій постають їх матеD ріальний зміст і функціональне призначення. Правові засоби можуть збігатись, а моD жуть і не збігатися з явищами, які традиційD но виділяються в юридичній науці. Але в усіх випадках ми маємо справу з «фрагментами» правової дійсності, що розглядаються під куD том зору їх функціональної ролі як інструD ментів юридичного впливу. Звідси випливає, що в юридичній літературі загального визнаD На сучасному етапі розвитку в Україні відбувається процес розширення обD сягу прав суб’єктів у сфері природоD користування. Цей процес зумовлений виD никненням у них нових інтересів, охоронюD ваних законом, а також появою правових можливостей для реалізації суб’єктивного права на використання природних ресурсів. Одним із найбільш важливих засобів здійсD нення цього суб’єктивного права є юридичні гарантії. Проблема юридичних гарантій прав і своD бод в умовах сьогодення була й залишається однією з актуальних. Вона досліджувалася та продовжує вивчатись українськими вченими різних галузей права, представниками раD дянської та російської правової науки, серед яких С. Алексеєв, М. Краснова, І. МагновсьD кий, Н. Малеїн, П. Недбайло, В. Нерсесянц, В. Погорілко, П. Рабінович, Ю. Шемшученко, М. Шульга та ін. [1, с. 242–243; 2, с. 16; 3, с. 42; 4, с. 4; 5, с. 14; 6, с. 47; 7, с. 46; 8, с. 166; 9, с. 44–53; 10, с. 60; 11, с. 40; 12, с. 129; 13, с. 70–71; 14, с. 29; 15, с. 179; 16, с. 310, 313]. При цьому питання про гарантії пов’язується з необхідністю захисту прав і свобод громадяD нина в суспільстві, з формуванням мехаD нізму такого захисту, забезпеченням законD ності в діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування. Разом із цим у цих працях бракує наукового дослідження проблем гарантування суб’єктивного права на використання природних ресурсів. Метою цієї статті є загальнотеоретичний аналіз категорії «правова гарантія», досліD дження сутності юридичних гарантій праD ва на використання природних ресурсів, а АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ СПІВВІДНОШЕННЯ ЮРИДИЧНИХ ГАРАНТІЙ ПРАВА НА ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ Марина Черкашина, канд. юрид. наук, асистентка кафедри екологічного права Національної юридичної академії України ім. Ярослава Мудрого, м. Харків У статті аналізується категорія «правова гарантія», досліджується сутність юридичних гарантій права на використання природних ресурсів, а також проблема співвідношення юри� дичних гарантій суб’єктивного права, що розглядається, між собою та з деякими іншими право� вими явищами. Ключові слова: юридична (правова) гарантія, право на використання природних ресурсів, види та співвідношення юридичних гарантій права на використання природних ресурсів. © М. Черкашина, 2009 П Р И Р О Д О Р Е С У Р С О В Е П РА В О 109 № 11 чення юридичних гарантій та їх вичерпного переліку ми не знаходимо, виділяються лише ознаки, згідно з якими можна визнати праD вові явища засобами забезпечення прав, зоD крема права на використання природних реD сурсів. За допомогою системи правових засобів здійснюється результативний, нормативноD організаційний вплив на суспільні відносини з метою їх упорядкування, охорони, розвитD ку відповідно до суспільних потреб, тобто теD орії права – правове регулювання, яке має свій специфічний механізм [17, с. 256, 269]. Отже, потреба в різних юридичних засобах, що діють у механізмі правового регулюванD ня, визначається різним характером руху інтересів суб’єктів. Таким чином, механізм правового регулювання – це система різних за своєю природою та функціями юридичних засобів, які дозволяють досягати його цілей (формальна ознака), а мета його полягає у заD безпеченні безперешкодного руху інтересів суб’єктів до цінностей (змістовна ознака). Слід зазначити, що кожній галузі права притаманний особливий юридичний режим регулювання. У науці є переконання про ісD нування особливого юридичного інструменD тарію, властивого тій чи інший галузі права, її методу регулювання. Іншими словами, кожна галузь права має свій «набір» специD фічних правових засобів регулювання [2, с. 13]. Не є винятком і природоDресурсове право, норми якого містять всі ознаки суб’єкD тивних прав, механізму їх правового регулюD вання та гарантування, відомих теорії права. Юридична гарантованість суб’єктивного права на використання природних ресурсів повинна ґрунтуватися та ґрунтується на принD ципах екологічного права (правові принципи можуть розглядатись як правові гарантії, що забезпечують реалізацію інших правових приписів). Статті 13, 14, 41 Конституції УкD раїни від 28.06.1996 р. № 254к/96DВР (в ред. від 28.04.2009 р.) закріплюють гарантії реD алізації й охорони права природокористуD вання як власниками природних об’єктів, так і особами, які не мають їх на праві власносD ті. У статті 3 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.1991 р. № 1264DХІІ (у редакції від 09.04.2009 р.) серед принципів екологічного права, на жаль, згадуються лише деякі з принD ципів права природокористування: пріориD тетність вимог екологічної безпеки, обов’язD ковість дотримання екологічних стандартів, нормативів і лімітів використання природD них ресурсів при здійсненні господарської, управлінської й іншої діяльності; безD оплатність загального та платність спеціальноD го використання природних ресурсів для госD подарської діяльності; вирішення питань охорони навколишнього природного середоD вища та використання природних ресурсів з урахуванням ступеня антропогенної змінD ності територій, сукупної дії факторів, що неD гативно впливають на екологічну обстановD ку. Не більше їх міститься і в проекті ЕкоD логічного кодексу України: раціональне виD користання природних ресурсів із урахуванD ням законів природи, потенційних можлиD востей довкілля, необхідності відновлення приD родних ресурсів і недопущення незворотних негативних наслідків для довкілля та здоD ров’я людини; врахування екологічного факD тора в процесі приватизації господарських та інших об’єктів (ст. 5). Що стосується питань співвідношення юридичних гарантій, то слід зазначити, що визначити конкретний правовий засіб як правову гарантію можна лише в рамках одD ного або кількох однорідних правовідносин, спрямованих на досягнення конкретного реD зультату, яке має значення для учасника таD ких відносин. У будьDяких правовідносинах юридичні гарантії спрямовані на досягнення саме такого результату. Оскільки учасників може бути декілька, не виключено, що різниD ми будуть і їх інтереси, отже, і гарантії можуть бути як однаковими, так і різними, навіть протилежними одна одній. Так, у сучасних умовах приватна власність на природні реD сурси, зокрема на землю, є непорушною. Це випливає з Конституції України. Тоді яким чином можна погодитися з тим, що на сьоD годні діє мораторій на продаж земельних ділянок. Яку гарантію треба приймати за осD нову (першу чи другу), яка з цих гарантій більш забезпечена? Якщо покласти в основу публічні інтереси, то, безумовно, мабуть, інтереси держави чи інтереси охорони навкоD лишнього природного середовища мають пеD реваги. Разом із тим (якщо виходити з того, що суб’єктивні права власника природних ресурсів все ж не забезпечуються у певному обсязі) виникає питання: яким чином співD відносяться ці дві гарантії? Конституція України закріплює, що земD ля є основним національним багатством, яке перебуває під особливою охороною держави. Дійсно, право власності на землю гарантуD ється. Це право набувається та реалізується громадянами, юридичними особами та дерD жавою відповідно до закону. Проте КонстиD туція України також передбачає, що власD ність не повинна використовуватися на шкоD ду людині, інтересам суспільства. Отже, меD тою встановлення мораторію на продаж зеD мель сільськогосподарського призначення було забезпечення публічних інтересів до наD брання чинності законами України про дерD жавний земельний кадастр та про ринок зеD мель. Чому цього досі не зроблено, які негаD П Р И Р О Д О Р Е С У Р С О В Е П РА В О 110 листопад 2009 тивні наслідки має продовження дії мораD торію, на жаль, не є питанням, що розгляD дається в цій статті. Юридичні гарантії можуть поділятися на ті, що встановлюють загальну можливість здійснення права на використання природD них ресурсів чи його конкретну реалізацію: конституційні норми, закони екологічної спря� мованості, природоресурсові закони. ВважаD ється справедливою практика, коли загальна норма природоресурсового закону повинна знаходити та знаходить свою деталізацію у підзаконних актах, зокрема постановах КабіD нету Міністрів України, нормативних актах Міністерства охорони навколишнього приD родного середовища, державних комітетів України (із земельних ресурсів, лісового госD подарства України, по водному господарстD ву, рибного господарства України, з промисD лової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду). Ознакою сьогодення є також те, що окремі питання права на використання приD родних ресурсів (не як правозастосовчі акти) застосовуються органами державної викоD навчої влади та місцевого самоврядування. Також можна вести мову про загальні юридичні гарантії права на використання природних ресурсів, закріплені в нормативноD правових актах і спрямовані на забезпеченD ня норм права, що регулюють питання, приD таманні всім видам права користування приD родними ресурсами (наприклад, отримання спеціального дозволу на користування приD родним ресурсом), та спеціальні, які забезпеD чують виникнення, реалізацію, припинення прав щодо окремих видів природних об’єктів з урахуванням їх специфічних особливостей. Аналіз співвідношення юридичних гаD рантій і заходів захисту свідчить, що природа заходів захисту як правових засобів, які виD конують функції забезпечення в процесі праD вового регулювання, зумовлює актуальність питання їх співвідношення з правовими гаD рантіями. Спільність цих явищ у тому, що вони можуть бути спрямовані на задоволенD ня як приватних, так і публічних інтересів. Не випадково проблема захисту саме пубD лічних інтересів останнім часом дуже актуD альна. Спільним є і призначення цих засобів. Заходи захисту та гарантії забезпечують можD ливість реалізації інших правових явищ. При цьому заходи захисту гарантують реалізацію суб’єктивного права у випадках, коли воно порушено або існує загроза його порушення. Правові гарантії забезпечують більш ширше коло правових явищ (обов’язки, законність, відповідальність тощо). Що стосується співвідношення, наприD клад, юридичних гарантій і державного приD мусу, то слід розмежовувати державний та правовий примус. Державний примус здійсD нюється як самостійне явище. Правовий при� мус є характеристикою права, отже, не може бути визначений як правова гарантія, оскільD ки гарантії – це не якості, а засоби права. ТоD му спостереження за процесами реалізації права дозволяє в деяких випадках розглядаD ти діяльність механізму державного примусу як гарантію реалізації правових приписів. Висновки Зміст юридичних гарантій права на викоD ристання природних ресурсів полягає в тоD му, що вони виступають як спеціальноDпраD вовий засіб виникнення, реалізації, припиD нення, охорони та захисту прав власників і користувачів природних ресурсів. Кожна юридична гарантія займає певне місце в усій системі гарантій, які можуть і повинні бути різними, але врештіDрешт вони зводяться до сталої впорядкованості суспільних відносин, що розглядаються. Безумовно, незаперечним є й положення про те, що кожній галузі праD ва, у тому числі природоресурсовому, притаD манна своя система правових гарантій. Роль та значення юридичних гарантій можна правильно зрозуміти й оцінити, розD глядаючи їх як частину цілого. Науковий підхід виключає будьDяку однобічність, неD дооцінку або переоцінку різних груп гаранD тій. Кожний вид гарантій має свою спрямоD ваність і лише у сукупності вони можуть заD безпечити виникнення, повну та всебічну реD алізацію й захист права на використання природних ресурсів. Неможливо створити вичерпний перелік правових гарантій, оскільки оцінка правовоD го засобу в такій якості може здійснюватися лише в рамках одного або кількох однорідних правовідносин, спрямованих на досягнення певного значущого для учасника таких відD носин результату. Залежно від завдань, що вирішуються, визначаються і правові засоби, які виконують роль основного інструментаD рію, а також засоби, що виконують допоміжD ну функцію, тобто гарантії у конкретному праD вовідношенні. Якщо ж виникає необхідність у реалізації правової гарантії, то вона стає осD новним змістом нового правовідношення, а її місце займає інша правова гарантія. НезмінD ною залишається лише форма зовнішнього закріплення того чи іншого правового засобу в нормативноDправовому приписі. Оцінка співвідношення заходів захисту й юридичних гарантій свідчить, що всі заходи захисту є правовими гарантіями. Це стоD сується і заходів відповідальності, оскільки, незважаючи на різницю у наслідках застосуD вання, їх функціональне призначення збігаD тиметься із заходами захисту. Крім того, заD ходи захисту оцінюються як правові засоби з П Р И Р О Д О Р Е С У Р С О В Е П РА В О№ 11 7. Малеин Н. С. Повышение роли закона в охD ране личных и имущественных прав граждан // СоD ветское государство и право. – 1974. – № 6. – С. 41–48. 8. Малько А. В. Теория государства и права в вопросах и ответах. – М., 1997. – 197 с. 9. Недбайло П. Е. Система юридических гаранD тий применения советских правовых норм // ПраD воведение. – 1971. – № 3. – С. 44–53. 10. Нерсесянц В. С. Система юридических гаD рантий прав и свобод граждан // СоциалистичесD кое правовое государство: концепция и пути реD ализации. – М., 1990. 11. Погорілко В. Ф., Сірий М. І. Права та свобоD ди людини і громадянина в Україні. – К., 1997. – 52 с. 12. Рабінович П. М. Основи загальної теорії права та держави. – К., 2001. – 176 с. 13. Чиркин В. Е. Основы конституционного права. – М., 1996. – 185 с. 14. Шемшученко Ю. С. Правовые проблемы экологии. – К., 1989. – 231 с. 15. Шульга М. В. Актуальные правовые пробD лемы земельных отношений в современных услоD виях. – Х., 1998. – 224 с. 16. Шульга М. В. Актуальные проблемы правоD вого регулирования земельных отношений в совD ременных условиях: Дис. ... дDра юрид. наук. – Х., 1998. – 394 с. 17. Теория государства и права / Под ред. В. М. Корельского, В. Д. Перевалова. – М., 1997. – 570 с. урахуванням можливих наслідків їх застосуD вання. А юридичні гарантії набувають свою якість щодо конкретного правовідношення. Тому можна вести мову про деякий вичерпD ний перелік заходів захисту, що по відношенD ню до юридичних гарантій неможливо. Література 1. Алексеев С. С. Восхождение к праву: Поиски и решения. – М., 2001. – 752 с. 2. Алексеев С. С. Правовые средства: постановD ка проблемы, понятие, классификация // СоветD ское государство и право. – 1987. – № 6. – C. 12–19. 3. Краснова М. В. Право громадян на еколоD гічну інформацію: проблеми гарантій реалізації та захисту // Право України. – 1997. – № 3. – С. 42–48. 4. Краснова М. В. Гарантії реалізації права гроD мадян на екологічну інформацію: Автореф. ... канд. юрид. наук. – К., 1997. – 17 с. 5. Магновський І. Й. Гарантії прав і свобод люD дини та громадянина в праві України (теоретикоD правовий аспект): Автореф. ... канд. юрид. наук. – К., 2003. – 20 с. 6. Магновський І. Й. Юридичні гарантії – праD вові засоби максимального здійснення прав і своD бод особистості // Проблеми правознавства та праD воохоронної діяльності. – Д., 2002. – № 3. – С. 45–53. The article is devoted to the analysis of the category «legal guarantee», research of essence of legal guarantees of environment use right, and also problems of correlation of legal guarantees of equitable right, that is examined between itself and with other legal phenomena. В статье анализируется категория «правовая гарантия», исследуется сущность юриди� ческих гарантий права на использование природных ресурсов, а также проблема соотношения юридических гарантий рассматриваемого субъективного права между собой и с некоторыми другими правовыми явлениями.

Актуальні питання співвідношення юридичних гарантій права на використання природних ресурсів

Institution

Ähnliche Einträge