Академічні наукові школи в галузі державознавства і правознавства (до 70-річчя від часу заснування Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України)

У статті наведено характеристику основних наукових шкіл Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, подано ретроспективу їх формування, розглянуто їх діяльність, досягнення і здобутки за 70 років існування установи. Особливу увагу приділено аналізу основних напрямів розвитку акаде...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2019
Автори:	Шемшученко, Ю.С., Скрипнюк, О.В.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2019
Назва видання:	Вісник НАН України
Теми:	Наукові напрями
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/158141
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Академічні наукові школи в галузі державознавства і правознавства (до 70-річчя від часу заснування Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України) / Ю.С. Шемшученко, О.В. Скрипнюк // Вісник Національної академії наук України. — 2019. — № 4. — С. 83-92. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-158141
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1581412019-07-22T01:25:21Z Академічні наукові школи в галузі державознавства і правознавства (до 70-річчя від часу заснування Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України) Шемшученко, Ю.С. Скрипнюк, О.В. Наукові напрями У статті наведено характеристику основних наукових шкіл Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, подано ретроспективу їх формування, розглянуто їх діяльність, досягнення і здобутки за 70 років існування установи. Особливу увагу приділено аналізу основних напрямів розвитку академічної правової науки, їх еволюції, внеску керівників наукових шкіл та відомих учених-правознавців у дослідження проблем держави і права, правове забезпечення державотворчого та правотворчого процесів в Україні. 2019 Article Академічні наукові школи в галузі державознавства і правознавства (до 70-річчя від часу заснування Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України) / Ю.С. Шемшученко, О.В. Скрипнюк // Вісник Національної академії наук України. — 2019. — № 4. — С. 83-92. — укр. 0372-6436 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/158141 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Наукові напрями Наукові напрями
spellingShingle	Наукові напрями Наукові напрями Шемшученко, Ю.С. Скрипнюк, О.В. Академічні наукові школи в галузі державознавства і правознавства (до 70-річчя від часу заснування Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України) Вісник НАН України
description	У статті наведено характеристику основних наукових шкіл Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, подано ретроспективу їх формування, розглянуто їх діяльність, досягнення і здобутки за 70 років існування установи. Особливу увагу приділено аналізу основних напрямів розвитку академічної правової науки, їх еволюції, внеску керівників наукових шкіл та відомих учених-правознавців у дослідження проблем держави і права, правове забезпечення державотворчого та правотворчого процесів в Україні.
format	Article
author	Шемшученко, Ю.С. Скрипнюк, О.В.
author_facet	Шемшученко, Ю.С. Скрипнюк, О.В.
author_sort	Шемшученко, Ю.С.
title	Академічні наукові школи в галузі державознавства і правознавства (до 70-річчя від часу заснування Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України)
title_short	Академічні наукові школи в галузі державознавства і правознавства (до 70-річчя від часу заснування Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України)
title_full	Академічні наукові школи в галузі державознавства і правознавства (до 70-річчя від часу заснування Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України)
title_fullStr	Академічні наукові школи в галузі державознавства і правознавства (до 70-річчя від часу заснування Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України)
title_full_unstemmed	Академічні наукові школи в галузі державознавства і правознавства (до 70-річчя від часу заснування Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України)
title_sort	академічні наукові школи в галузі державознавства і правознавства (до 70-річчя від часу заснування інституту держави і права ім. в.м. корецького нан україни)
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate	2019
topic_facet	Наукові напрями
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/158141
citation_txt	Академічні наукові школи в галузі державознавства і правознавства (до 70-річчя від часу заснування Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України) / Ю.С. Шемшученко, О.В. Скрипнюк // Вісник Національної академії наук України. — 2019. — № 4. — С. 83-92. — укр.
series	Вісник НАН України
work_keys_str_mv	AT šemšučenkoûs akademíčnínaukovíškolivgaluzíderžavoznavstvaípravoznavstvado70ríččâvídčasuzasnuvannâínstitutuderžaviípravaímvmkorecʹkogonanukraíni AT skripnûkov akademíčnínaukovíškolivgaluzíderžavoznavstvaípravoznavstvado70ríččâvídčasuzasnuvannâínstitutuderžaviípravaímvmkorecʹkogonanukraíni
first_indexed	2025-07-14T10:38:54Z
last_indexed	2025-07-14T10:38:54Z
_version_	1837618466914304000
fulltext	ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2019, № 4 83 НАУКОВІНАУКОВІ НАПРЯМИНАПРЯМИ АКАДЕМІЧНІ НАУКОВІ ШКОЛИ В ГАЛУЗІ ДЕРЖАВОЗНАВСТВА І ПРАВОЗНАВСТВА До 70-річчя від часу заснування Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України У статті наведено характеристику основних наукових шкіл Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, подано ретроспективу їх формування, розглянуто їх діяльність, досягнення і здобутки за 70 років існування установи. Особливу увагу приділено аналізу основних напрямів розвитку академічної правової науки, їх еволюції, внеску керівників науко- вих шкіл та відомих учених-правознавців у дослідження проблем держави і права, правове забезпечення державотворчого та правотворчого процесів в Україні. У травні цього року виповнюється 70 років від часу заснування Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. Сьогодні це провідна наукова правознавча установа, творчі до- сягнення якої добре відомі як в Україні, так і поза її межами. Головним здобутком Інституту є його наукові школи, теоре- тичний і практичний внесок яких у державотворення України є незаперечним. Ці школи пов’язані насамперед з іменами таких видатних учених-правознавців, як академіки В.М. Корецький, Б.М. Бабій, Ю.С. Шемшученко та члени-кореспонденти НАН України В.В. Цвєтков, В.Ф. Погорілко, В.І. Семчик та ін. Однією з найпотужніших, значущих і широко визнаних є наукова школа міжнародного права академіка Володимира Михайловича Корецького — засновника Інституту та його пер- шого директора, видатного українського правознавця, фахівця із загальної історії держави і права, міжнародного приватного та публічного права, який заклав основну методологічну базу сучасних досліджень. У перші десятиліття існування школи В.М. Корецького го- ловними напрямами її досліджень були проблеми правового забезпечення діяльності Республіки на міжнародній арені. Ва- гомим досягненням представників цієї школи стала підготов- ШЕМШУЧЕНКО Юрій Сергійович — академік НАН України, директор Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України СКРИПНЮК Олександр Васильович — академік НАПрН України, заступник директора з наукової роботи Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 84 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2019. (4) НАУКОВІ НАПРЯМИ ка таких фундаментальних праць, як «Очерки англо-американской доктрины и практики международного частного права» (1948), «Об- щие принципы права в международном пра- ве» (1957), «Декларация прав и обязанностей государств» (1962), «Міжнародний арбітраж» (1963), «Міжнародно-правові проблеми суве- ренітету над природними багатствами» (1966) та ін. Після здобуття Україною незалежності ос- новні завдання вітчизняної науки в галузі міжнародного права зазнали змін, актуалізу- валися міжнародно-правові аспекти реалізації суверенітету України, що втілилося в працях «Між на родно-правовий захист національ- них меншин: тенденції сучасного розвитку» (2002), «Міжнародне право» (2004), «Вза- ємодія міжнародного права з внутрішнім пра- вом України» (2006), «Міжнародно-правовий статус всесвітньої культурної й природної та нематеріальної спадщини» (2008), «Міжна- родне судочинство» (2009), «Статус Святого Престолу в міжнародному праві» (2010), «Од- носторонние акты государств в современном международном праве» (2011), «Міжнародне право охорони культурних цінностей та його імплементація у внутрішньому праві України» (2013). На сучасному етапі школа розвивається в межах відділу міжнародного права й порів- няльного правознавства під керівництвом учня В.М. Корецького, доктора юридичних наук, професора, члена-кореспондента НАПрН Ук- раї ни В.Н. Денисова. Наукову школу міжна- родного права В.М. Корецького нині представ- ляють доктори юридичних наук В.І. Акуленко, М.І. Отрош та кандидати юридичних наук К.О. Савчук, О.І. Мельничук, О.С. Переверзє- ва, І.М. Проценко, Ю.І. Нипорко, С.О. Мель- ник, Л.Г. Фалалєєва та ін. Масштабним науковим проектом, у яко- му брали участь науковці відділу, була під- готовка «Юридичної енциклопедії» в 6 томах (1998–2004). Третина статей цієї енциклопедії по в’я зана з тематикою міжнародного права. У 2019 р. відділ завершив багаторічну роботу над першою в Україні «Енциклопедією між- народного права» у 3 томах, в якій висвітлено роль і місце України в розвитку міжнародного права за всю її багатовікову історію. Однією з перших наукових шкіл, започат- кованих в Інституті, була школа історії права. Ініціатором і натхненником історико-правових наукових пошуків був академік В.М. Корець- кий, однак біля витоків цієї школи стояв також другий директор Інституту академік Борис Мусійович Бабій. Саме він у 1983 р. ініціював створення в Інституті окремого відділу історії держави і права (нині — відділ історико-пра во- вих досліджень). Сам Б.М. Бабій був дослідни- ком проблем української радянської держав- ності 1921–1925 рр. Його учні В.І. Акуленко, О.Л. Копиленко, Т.В. Наконечна, Л.Ю. Сніса- ренко, І.Б. Усенко, В.А. Чехович, здебільшого працюючи саме в руслі цієї тематики, станови- ли перше покоління вчених цієї школи. У 1988 р. відділ очолив доктор філософ- ських наук О.М. Мироненко (згодом — член- ко рес пондент НАПрН України, суддя Консти- туційного Суду України). Саме тоді, на рубежі 1988–1989 рр., під його керівництвом було за- початковано нову загальну стратегію іс то ри- ко-юридичних досліджень, яка стала основою подальшої діяльності школи історії права і сьо- годні визначає її творче обличчя. Пріоритетом для науковців є об’єктивність, висвітлення по- дій на суто документальній основі, вільне від будь-яких ідеологічних нашарувань, поваж- ливе ставлення до наукового доробку попере- дніх дослідників, зваженість і об’єктивність у висновках. На цьому історичному етапі озна- кою школи стала не стільки спорідненість тем досліджень окремих учених, скільки єдність їх світогляду й методології. Історики права, до когорти яких у цей час приєдналися І.В. Му- зика і К.А. Вислобоков, сміливо бралися за вивчення проблем, що раніше не підлягали науковому аналізу. Вони почали втілювати в життя програму з публікації вітчизняних пра- вових пам’яток. Вагомими здобутками того пе- ріоду стали наукові видання відомих кодифі- каційних проектів «Права, за якими судиться малоросійський народ» (1997) і «Зібрання ма- лоросійських прав» (1993), а також унікально- ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2019, № 4 85 НАУКОВІ НАПРЯМИ го словника-довідника «Українське державо- творення: невитребований потенціал» (1997). З 1996 р., після призначення О.М. Миро- ненка суддею Конституційного Суду України, відділ очолює професор І.Б. Усенко, під керів- ництвом якого поглибилися й активно розви- ваються творчі позиції школи. Зберігаючи на- ступність стратегічних підходів і вирішуючи складні завдання щодо усунення «білих плям» в історії держави і права, науковці школи пе- реорієнтувалися на дослідження фундамен- тальних теоретико-методологічних проблем історико-правових досліджень. У цьому про- цесі активну участь брали доктор філософ- ських наук О.М. Мироненко, доктор філософ- ських наук Ю.І. Римаренко та доктор юридич- них наук В.Д. Бабкін. Вони виявили значний науковий інтерес до історико-правової про- блематики, насамперед до історії вітчизняної академічної юридичної науки. Було започатковано такі нові наукові на- прями, як юридична біографістика, юридичне джерелознавство і юридична історіографія, інтегроване вивчення правових ідей і право- вої дійсності. Відділ став визнаним лідером у справі публікації вітчизняної юридичної кла- сики й дослідження історії української юри- дичної науки та освіти. До головних наукових здобутків відділу останніх років слід віднести підготовку 6-томної «Юридичної енциклопе- дії» (1998–2004), в якій фахівці відділу віді- грали провідну роль; запропонований у відділі і реалізований передусім зусиллями його спів- робітників проект видання «Антології укра- їнської юридичної думки» (2002–2005) у 10 томах; підготовлене істориками права 3-томне видання «М.П. Василенко. Вибрані твори» (2006–2008); монографії «Правова ідеологія і право України на етапі становлення тоталітар- ного режиму 1929–1941» (2001), «Правовий звичай як джерело українського права» (2006), «Судова влада в Україні: історичні витоки, за- кономірності, особливості розвитку» (2014), а також низку індивідуальних монографій. Наукова школа історії права, започаткова- на у відділі історико-правових досліджень, вийшла за його межі і поширилася по всій Україні. Наразі вона консолідує відповідних фахівців і в Україні, і за кордоном. На її базі діє Міжнародна асоціація істориків права — унікальна організація, яка не має аналогів на всьому пост радянському просторі. Сьогодні наукову школу історико-правових досліджень представляють професор І.Б. Усен- ко, кандидати юридичних наук І.В. Музика, Т.І. Бондарук, О.О. Самойленко, А.Ю. Іванова, О.О. Малишев, Л.В. Худояр, Є.В. Ромінський. Однією з найпотужніших наукових шкіл протягом кількох десятиліть залишається шко- ла конституційного права і місцевого самовря- дування. Її історія бере початок від заснування в 1949 р. Сектору держави і права АН УРСР і пов’язана з іменами таких відомих українських учених, як А.П. Таранов, В.М. Терлецький, В.Є. Бражников, І.П. Бутко, Г.О. Мурашин, В.Ф. Погорілко та ін. Нове покоління науковців гідно продовжило традиції і зробило значний внесок у дослідження проблем реалізації Кон- ституції, функціонування політичної системи, забезпечення прав і свобод громадян та законо- давчої діяльності органів державної влади. З проголошенням незалежності вчені цієї школи взяли активну участь у підготовці низ- ки важливих законопроектів. У 1990 р. було передано на розгляд Конституційної комісії концепцію нової Конституції України, проекти Декларації про державний суверенітет Украї- ни, законів про Раду Міністрів, Конституцій- ний Суд та місцеве самоврядування. Під керів- ництвом члена-кореспондента НАН України В.Ф. Погорілка було підготовлено комплексну концепцію розвитку законодавства України. У центрі уваги вчених-конституціоналістів перебувають дослідження конституційно- правових проблем державного суверенітету, законотворчості, парламентаризму, безпосе- редньої демократії, виборчих систем, муніци- пального та референдного права, системи орга- нів державної влади та політичної системи. За роки незалежності України конституціоналіс- ти школи підготували понад 50 колективних та індивідуальних монографій. Сьогодні наукову школу конституційного права і місцевого самоврядування представля- 86 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2019. (4) НАУКОВІ НАПРЯМИ ють директор Інституту академік НАН Укра- їни Ю.С. Шемшученко, заступник директора з наукової роботи Інституту академік НАПрН України О.В. Скрипнюк, член-кореспондент НАПрН України Г.О. Мурашин, доктори юридичних наук В.О. Антонов, О.В. Батанов, О.І. Ющик та багато кандидатів наук. За роки існування академічної школи конституціона- лістики в Інституті підготовлено понад 25 док- торів та 50 кандидатів наук. Серед найновіших фундаментальних колек- тивних монографічних праць як найважливіші можна відзначити «Теоретичні проблеми роз- витку конституційного законодавства України на сучасному етапі» (2015), «Формула демо- кратії: народ — Конституція — влада» (2016), «Конституційні права, свободи і обов’язки лю- дини і громадянина в Україні: до 60-річчя За- гальної декларації прав людини» (2008), «По- літична система: сучасні проблеми розвитку громадянського суспільства і держави» (2010), «Джерела конституційного права України» (2010), «Правове забезпечення державного суверенітету в Україні» (2011), «Проблеми те- орії конституційного права України» (2013), «Правові основи розвитку сучасних політич- них систем: досвід та перспективи» (2013). Крім того, заслуговують на увагу такі інди- відуальні монографії, як «Соціальна, правова держава в Україні: проблеми теорії і практи- ки» (2001), «Демократія: Україна і світовий вимір: концепції, моделі та суспільна практи- ка» (2006), «Курс сучасного конституційного права України: академічне видання» (2009), «Диалектика права» (2013), «Конституційно- правові засади національної безпеки України» (2017), двотомник «Громадянське суспільство в Україні: сучасний стан, виклики, стратегія модернізації» (2018–2019). Великою заслугою вчених відділу конституційного права та міс- цевого самоврядування є підготовка нового по- коління підручників з конституційного права, таких як «Конституційне право: академічний курс» (Т. 1, 2006; Т. 2, 2008); «Конституційне право України: академічний курс» (2010). Результати фундаментальних досліджень академічної школи конституціоналістики здо- були широке визнання в Україні та за кордо- ном, здобутки її представників відзначено ви- сокими державними нагородами і відзнаками, численними науковими преміями. Важливе місце серед академічних наукових шкіл посідає школа державного управління та адміністративного права, витоки якої ся- гають початку 70-х років ХХ ст. Дослідження в цій галузі права започаткував доктор юри- дичних наук, професор, член-кореспондент НАН України Віктор Васильович Цвєтков. Він згуртував навколо себе досить потужний колектив науковців, відомий своїми працями з організаційно-правових проблем державного управління, які сформували комплекс фунда- ментальних та прикладних знань і здобули за- служене визнання в Україні. Представники цієї школи досліджували проблеми управління за трьома головними напрямами: 1) теорія і прак- тика удосконалення державного управління; 2) правове регулювання державного управлін- ня у сфері господарювання; 3) організаційно- правове забезпечення науково-технічного роз- витку країни. Своєрідною «класикою» вітчизняної дер- жав но-управлінської науки стали моногра- фії «Социальные и государственные аспекты управления в СССР» (1978), «Эффективность и качество управленческой деятельности: го- су дар ственно-правовой аспект» (1980), «Со- вершенствование аппарата государственного управления: конституционный аспект» (1982), «Руководитель в аппарате государственного управления: организационно-правовые проб- лемы» (1988), «Демократизация аппарата управления» (1990). Ці фундаментальні праці та чимало індивідуальних монографій пред- ставників школи є сьогодні визнаною базовою складовою теоретико-методологічної підго- товки сучасного покоління дослідників проб- лематики державного управління та адміні- стративного права. З 1991 по 2010 р. наукову школу очолював доктор юридичних наук, професор, академік НАПрН України Вадим Борисович Авер’янов. Він продовжив традиції, закладені В.В. Цвєт- ковим, активно включився в розроблення про- ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2019, № 4 87 НАУКОВІ НАПРЯМИ блем, пов’язаних з теоретичними аспектами галузі адміністративного права, питаннями ре- формування системи органів виконавчої влади, демократичними засадами трансформації дер- жавного управління. Академік В.Б. Авер’янов здійснював також плідну законопроектну ді- яльність. У його доробку — розроблення про- екту Загальної концепції правової реформи в Україні (1996 р.); проекту Концепції держав- ної політики з прав людини (1996 р.); проекту Концепції адміністративної реформи в Україні (1996–1998 рр.); підготовка Конституції Укра- їни 1996 р., проекту Закону України «Про Ка- бінет Міністрів України» (1997–2010 рр.); про- екту Кодексу основних правил поведінки дер- жавного службовця в Україні (1997–1999 рр.); Законів України «Про державну службу», «Про міністерства та інші центральні орга- ни виконавчої влади» (1998–2010 рр.), про- екту Адміністративно-процедурного кодексу (1999–2010 рр.). Тому В.Б. Авер’янова по пра- ву вважають гідним продовжувачем справи В.В. Цвєткова. З жовтня 2010 р. наукову школу очоли- ла доктор юридичних наук, професор, член- кореспондент НАПрН України О.Ф. Андрій- ко. До школи державного управління та ад- міністративного права належать також член- кореспондент НАПрН України, заступник директора Інституту В.П. Нагребельний, кан- дидати юридичних наук О.А. Банчук, Н.В. Во- ротіна, В.А. Дерець, Н.К. Ісаєва, Л.Є. Кисіль, О.О. Семчик, В.П. Тимощук, які продовжують традиції, закладені працями та активною пра- вотворчою діяльністю В.Б. Авер’янова. Сьо- годні головну увагу вчених зосереджено на фундаментальних аспектах досліджень, зокре- ма на розробленні базових принципів функці- онування ключових інститутів адміністратив- ного права на основі оновлення національної адміністративно-правової доктрини; погли- бленні теоретичних і науково-практичних за- сад реформування державного управління, становленні інституту публічної адміністрації; дослідженні адміністративно спірних право- відносин та проблемах становлення адміні- стративної юстиції в Україні. На рубежі тисячоліть дослідники школи зба- гатили академічну юридичну науку ґрунтовни- ми дослідженнями: «Адміністративно-правова реформа в Україні» (1998), «Державне управ- ління: теорія і практика» (1998), «Державна служба: організаційно-правові основи і шляхи розвитку» (1999), «Виконавча влада і адміні- стративне право» (2002), «Державне управлін- ня: проблеми адміністративно-правової теорії та практики» (2003), «Права громадян у сфе- рі виконавчої влади: адміністративно-пра во- ве забезпечення реалізації та захисту» (2007), «Принцип верховенства права у діяльності держави та в адміністративному праві» (2008), «Демократичні засади державного управління та адміністративне право» (2010), «Україна та європейська інтеграція: публічно-правові аспекти» (2010), «Система органів виконав- чої влади: правові проблеми вдосконалення організації та діяльності» (2013), «Публічна адміністрація та громадяни: адміністративно- правове регулювання відносин» (2017). Крім того, фундаментальні основи україн- ської науки в галузі адміністративного права набули систематизованого викладу в першо- му в Україні двотомному підручнику з адміні- стративного права — «Адміністративне право України: академічний курс» (2004–2005), з на- ступним перевиданням його у 2007 і 2009 рр. У 2010 р. підготовлено та видано книгу «В.Б. Авер’янов. Вибрані наукові праці». Представники школи адміністративного права брали активну участь у розробленні про- екту Закону України «Про державну служ- бу» (2013–2015 рр.); проекту Закону України «Про міністерства та інші центральні органи виконавчої влади» (1998–2011 рр.); проекту Адміністративно-процедурного кодексу Укра- їни (1998–2015 рр.); проекту змін до Консти- туції України (2007–2010 рр.); проекту нової Концепції адміністративної реформи в Укра- їні (реформи публічної адміністрації) (2007– 2009 рр.); проекту Кодексу про адміністратив- ні проступки (2008 р.); проектів внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України (2008–2011 рр.), нової редакції Зако- ну України «Про звернення громадян» (2017– 88 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2019. (4) НАУКОВІ НАПРЯМИ 2018 рр.), проекту Закону України «Про ад- міністративну процедуру» (2018 р.), внесення змін до Законів України «Про Кабінет Міні- стрів України» та «Про центральні органи ви- конавчої влади» (2019 р.). У відділі теорії держави і права Інституту на потужній науково-теоретичній базі плідно розвивається наукова школа з проблем те- орії правознавства і державознавства, яка має давнє коріння і була започаткована за без- посередньої участі академіків НАН України В.М. Корецького та Б.М. Бабія. Пізніше до неї долучилися вчені, які в подальшому стали ві- домими дослідниками: В.К. Забігайло, М.І. Ко- зюбра, В.В. Оксамитний. Згодом школу очолив член-кореспондент НАН України В.Ф. Сірен- ко. Нове покоління дослідників представля- ють доктори юридичних наук О.В. Зайчук, Н.М. Оніщенко і С.В. Бобровник. Нині школу очолює академік НАПрН України Н.М. Оніщенко. Сьогодні до неї входять такі відомі науковці-теоретики, як член-кореспондент НАН України В.Ф. Сі- ренко, доктори юридичних наук Є.Б. Кубко, Н.М. Пархоменко; кандидати юридичних наук О.Л. Богініч, Т.І. Тарахонич, Л.О. Макаренко, О.Л. Львова, С.О. Сунєгін, В.Ю. Васецький. Протягом останніх десяти років науковці школи працюють над такими перспективними напрямами досліджень, як розроблення меха- нізмів зближення та взаємодії національних правових систем, взаємодії держави й грома- дянського суспільства, адаптації України до за- конодавства Європейського Союзу, вивчення проблем праворозуміння, дії права, проблеми реалізації прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина, рівності прав та мож- ливостей жінок і чоловіків, правової аналітики й питань ефективності законодавства, право- вої ідеології та сучасних викликів права. Отри- мані результати узагальнено в низці моногра- фій та інших наукових праць: «Вступ до теорії правових систем» (2006), «Теорія держави та права: академічний курс» (2006), «Проблеми реалізації прав і свобод людини та громадяни- на в Україні» (2007), «Верховенство права як принцип правової системи: проблеми теорії» (2008), «Порівняльне правознавство: правові системи світу» (2008), «Інститут юридичної відповідальності в демократичних правових системах» (2009), «Дія права: інтегративний аспект» (2010), «Правові засади формування та розвитку гендерного середовища в Україні» (2010), «Національні тенденції та міжнарод- ний досвід сучасного праворозуміння» (2013), «Принцип рівності в праві: теорія та практи- ка» (2014), «Трансформація правової ідеології в контексті сучасних викликів» (2016) та ін. Наукова школа екологічного права була започаткована ще в період існування Сектору держави і права. Свого часу В.М. Корецький був прихильником досліджень з екологічно- правової проблематики. Його однодумцем і послідовником став відомий учений Василь Лук’янович Мунтян. Впродовж 1960–1970-х років він одноосібно видав низку монографіч- них праць: «Правова охорона лісів Української РСР» (1964), «Правова охорона ґрунтів Укра- їнської РСР» (1965), «Правова охорона при- роди Української РСР» (1966), останню з яких у розширеному, переробленому і доповненому вигляді було перевидано наприкінці 1970-х ро- ків. В.Л. Мунтян уперше в Україні впровадив курс правової охорони природи в навчальний процес на юридичному факультеті Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка. У 1960-х роках до дослідження природоохо- ронної проблематики певним чином долучи- лася Ц.В. Бичкова. Результатом їх спільної з В.Л. Мунтяном дослідницької роботи стала монографія «Правове регулювання водних відносин в УРСР» (1966). Істотні зрушення в розвитку школи екологічного права пов’язані з долученням до відповідної роботи одного з авторів цих рядків. Предметом досліджень Ю.С. Шемшученка на довгі роки стали право- ві проблеми охорони навколишнього середо- вища. Першу його монографію у співавторстві з В.Ф. Погорілком «Адміністративно-пра во ва охорона природи Української РСР» (1973) було присвячено адміністративно-правовим аспектам охорони природи за радянським за- конодавством. Знаковою науковою подією стало також комплексне доктринальне моно- ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2019, № 4 89 НАУКОВІ НАПРЯМИ графічне дослідження питань юридичної від- повідальності в цій сфері «Юридична відпо- відальність в галузі охорони навколишнього природного середовища» (1974). Після виходу індивідуальної монографії «Организационно- правовые вопросы охраны окружающей среды в СССР» (1976) та захисту в 1979 р. доктор- ської дисертації Ю.С. Шемшученко зосередив свою увагу на проблемах державного управ- ління в галузі охорони навколишнього сере- довища. У другій половині 1970-х років київська школа екологічного права набула визнання на загальносоюзному рівні. Представниками цієї школи стали Н.Р. Малишева, М.І. Малишко, Н.Д. Красіліч, М.І. Єрофеєв, С.В. Кузнєцова. Деякий час у цій галузі правознавства працю- вали М.І. Матьора, В.А. Максимков, В.Н. Пе- трина, Н.В. Єремєєва, О.В. Чорноус, О.Б. Фе- доровська та ін. Упродовж 1970–1990 рр. правознавці еко- логічного профілю активно сприяли розвитку цієї галузі науки. Вони видали серію моногра- фічних праць: «Охрана окружающей среды в городах: организационно-правовые вопро- сы» (1981), «Охрана окружающей среды от шумового воздействия: правовые и организа- ционные вопросы» (1984), «Правовая охрана Адміністрація Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України (зліва направо) 1-й ряд: академік НАПрН України Н.М. Оніщенко, член-кореспондент НАПрН України І.О. Кресіна, член-кореспондент НАПрН України О.Ф. Андрійко, академік НАПрН України Н.Р. Малишева, доктор юридичних наук Н.М. Пархоменко; 2-й ряд: член-кореспондент НАПрН України П.Ф. Кулинич, академік НАПрН України О.В. Скрипнюк, доктор політичних наук В.П. Горбатенко, член-кореспондент НАПрН України В.П. Нагребельний, академік НАН Украї- ни Ю.С. Шемшученко, член-кореспондент НАПрН України Г.О. Мурашин, академік НАПрН України О.М. Кос- тенко, професор І.Б. Усенко, член-кореспондент НАПрН України В.Н. Денисов 90 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2019. (4) НАУКОВІ НАПРЯМИ окружающей среды в области промышленного производства» (1986), «Правовые проблемы экологии» (1989), «Государственное управ- ление охраной окружающей среды в союзной республике» (1990), «Эколого-правовые во- просы НТП» (1993), «Гармонизация эколо- гического законодательства в Европе» (1996), «Економіко-правові питання екології» (1996). В організаційному плані дослідження в Ін- ституті велися спочатку у складі проблемної групи різних відділів: конституційного і тру- дового права; проблем радянського будівни- цтва. Зрештою, в 1982 р. було створено відділ правових проблем сільського господарства і охорони навколишнього середовища. Згодом назву цього підрозділу було змінено на відділ проблем аграрного, земельного та екологічно- го права, який очолював член-кореспондент НАН України В.І. Семчик. В останнє десятиліття до розроблення еко ло- го-правової проблематики долучився В.І. Оле- щенко. Він брав активну участь у розробленні законів України «Про охорону навколишньо- го природного середовища», «Про природно- заповідний фонд України», «Про екологічну мережу України» та багатьох інших правових актів в екологічній сфері. До школи еколо- гічного права свого часу належали кандидат юридичних наук О.Б. Кишко-Єрлі, сферою на- укових інтересів якої є природоресурсне пра- во, в тому числі його енергетична складова, та А.М. Гурова, яка розробляє еколого-правову проблематику. Наукова тематика відділу проблем аграр- ного, земельного та екологічного права трива- лий час була пов’язана переважно з еколого- правовими дослідженнями, але з 1998 р., по- долавши «земне тяжіння», вона розширилася, охопивши космічні аспекти. Н.Р. Малишева, Н.Д. Красіліч, С.В. Кузнєцова, С.О. Негода, В.В. Семеняка, І.П. Андрушко почали активно працювати за космічно-правовою проблема- тикою. Спільним рішенням НАН України та Державного космічного агентства України при Інституті держави і права ім. В.М. Корецько- го НАН України було створено Міжнародний центр космічного права, який став провідною установою з дослідження космічно-правової проблематики на пострадянських теренах. У 2012 р. в Інституті було створено профіль- ний відділ космічного та екологічного права, реорганізований у 2015 р. у відділ проблем аграрного, земельного, екологічного та кос- мічного права, який очолює академік НАПрН України Н.Р. Малишева. Останніми роками співробітниками відді- лу видано значну кількість наукових праць з космічно-правової проблематики. Серед них — «Статус, применение и прогрессивное развитие международного и национального космического права» (2007), «Космічне пра- во України: проблеми становлення та розви- тку» (2006), «Страхування у сфері космічної діяльності: теоретико-правові засади» (2008), «Повышение потенциала космического права (2008), «Нариси з космічного права» (2010), «Космічне право» (2012), «Безпека космічної діяльності: правові засади» (2018), «Space Law and Policy in the Post-Soviet States» (2018), а також чимало тематичних збірок з міжнарод- ного космічного права та національного кос- мічного законодавства країн світу. Науковці відділу та Міжнародного центру космічного права гідно представляють Укра- їну в міжнародних та європейських організа- ціях екологічного і космічного профілю; бе- руть участь у реалізації спільних українсько- європейських проектів; долучаються до між- народних творчих колективів з підготовки спільних монографій, коментарів, інших мате- ріалів; здійснюють науково-експертну роботу; доповідають на міжнародних, регіональних та національних форумах з питань екологічного та космічного права. Одна з наймолодших, але досить потужна наукова школа правової політології сформува- лася в Інституті в 2002 р. на базі відділу право- вих проблем політології. Участь у становленні нового напряму наукових досліджень під ке- рівництвом доктора політичних наук, профе- сора, члена-кореспондента НАПрН України Ірини Олексіївни Кресіної беруть доктори по- літичних наук В.П. Горбатенко, А.А. Ковален- ко. П.В. Мироненко, О.М. Стойко, В.А. Явір, ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2019, № 4 91 НАУКОВІ НАПРЯМИ кандидати політичних наук О.В. Кукуруз, М.Д. Ходаківський, В.М. Тарасюк та кандидат юридичних наук Н.М. Батанова. Фундаментальні й прикладні дослідження науковців відділу спрямовано на вирішення актуальних проблем теорії політики та мето- дології політико-правових досліджень, дер- жавного будівництва, розвитку демократії, громадянського суспільства, етнонаціональ- них відносин, політичної і правової культури. Основну увагу дослідники зосереджують на аналізі закономірностей і механізмів реалізації права в політиці, дослідженні впливу проце- сів суспільної трансформації на зміну теоре- тичних уявлень про право, вивченні правових параметрів поведінки і діяльності суб’єктів політики, виявленні суспільно-політичних відносин, що потребують належного правово- го регулювання, пошуку шляхів розв’язання політико-правових суперечностей у процесі трансформації українського суспільства. Ці та інші проблеми розглядаються в парадигмі взаємозв’язку та взаємозумовленості політи- ки і права, в їх спроможності регулювати сус- пільні відносини на засадах справедливості, демократичних цінностей, утвердження наці- ональних інтересів, дотримання прав людини і громадянина. Інтеграція політологічних і правових знань дає змогу виокремити нові дослідницькі про- блеми, вирішення яких сприяє поліпшенню процесів державотворення в Україні, вдо- сконаленню національного законодавства. Правова політологія робить вагомий внесок у роз в’я зання кардинальних завдань сучасної по лі тико-правової практики, пов’язаних з на- уковим забезпеченням реформ, запобіганням і своєчасним ефективним розв’язанням кон- фліктів, створенням умов для сталого суспіль- ного розвитку. Результати досліджень за цією тематикою наведено в колективних та індивідуальних мо- нографіях, наукових записках і національних доповідях. Це, зокрема, «Парламентські ви- бори в Україні: правові і політичні проблеми» (2003), «Суспільна трансформація і державне управління в Україні: політико-правові детер- мінанти» (2003), «Інститут імпічменту: порів- няльний політико-правовий аналіз» (2004), «Демократія і регіональна еліта: політико-пра- во ві проблеми влади у столиці України» (2005), «Політика, право і влада в контексті трансфор- маційних процесів в Україні» (2006), «Держа- ва і громадянське суспільство в Україні: про- блеми взаємодії» (2007), «Етнонаціональний вимір глобалізаційних викликів для України» (2008), «Політична відповідальність: суть, оз- наки, особливості» (2008), «Адміністративно- те ри торіальна реформа в Ук раїні: політико- правові проблеми» (2009), «Правові засади державної етнонаціональної політики в Укра- їні» (2001), «Реформування адміністративно- територіального устрою: український та за- рубіжний досвід» (2011), «Правові механізми забезпечення соціальної легітимації суспільно- політичних перетворень в Україні» (2011), «Правові механізми врегулювання етнополі- тичних конфліктів в Україні» (2011), «По лі- тико-правові проблеми адміністра тив но-те ри- то ріальної реформи в Україні» (2009), «Право- ві форми політичної відповідальності: аналіз зарубіжного досвіду та висновки для України» (2012), «Громадський контроль діяльності ор- ганів публічної влади» (2013), «Політико-пра- во ві засади етнокультурної консолідації укра- їнського суспільства» (2013), «Правові засади оптимізації адміністративно-територіального устрою України» (2013), «Запобігання дис- кримінації в Україні в контексті європейської інтеграції» (2015), «Політико-правові засади трансформації партійної системи України» (2016), «Правовий вимір державної інформа- ційної політики України в умовах глобальних викликів» (2018). Починаючи з 2014 р. у відділі правових проблем політології здійснюються політико- правові дослідження проблематики деоку- пації, відновлення територіальної цілісності держави, протидії сепаратизму, забезпечення національної безпеки, етнокультурної консо- лідації українського суспільства, формування моделі етнонаціональної, інформаційної по- літики для реінтеграції Донбасу і Криму, за- безпечення прав національних меншин тощо. 92 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2019. (4) НАУКОВІ НАПРЯМИ Серед них варто відзначити такі наукові праці, як «Політико-правові механізми запобігання сепаратизму в демократичному суспільстві» (2014), «Політико-правові механізми фор- мування національної ідентичності населен- ня Донбасу» (2015), «Етнополітична безпека України: політико-правові механізми протидії етнополітичній дезінтеграції держави» (2015), «Модель етнонаціональної політики для реін- теграції Донбасу і Криму» (2016), «Політичні та міжнародно-правові механізми деокупа- ції та відновлення територіальної цілісності держави: світовий досвід і Україна» (2017), «Етнокультурна автономія як інститут забез- печення прав національних меншин: світо- вий досвід і Україна» (2018). Ці дослідження мають велике наукове і практичне значення в умовах протидії російській агресії, оскільки створюють політико-правові засади форму- вання адекватної викликам часу державної по- літики в усіх сферах суспільного життя. Цей науковий напрям виявився затребуваним дер- жавою і громадянським суспільством, креатив- ним за своїми результатами та законодавчими перспективами, важливим для розвитку науки й правозастосовної практики. На базі відділу правових проблем політо- логії здійснюється наукова експертиза зако- нопроектів, державних програм і концепцій. Висновки співробітників враховуються у зако- нотворчій діяльності Верховної Ради України, практичній роботі органів державної влади й правоохоронних органів. Сьогодні наукові академічні школи в галу- зі державознавства та правознавства Інститу- ту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України є надбанням правової науки всієї держави. Вони акумулюють у собі науково- організаційний та інтелектуальний потенціал, розвиваються, оновлюються, дають гідні від- повіді на виклики часу, відповідають потребам державотворчого та правотворчого процесів в Україні, формують нові перспективні наукові напрями.

Академічні наукові школи в галузі державознавства і правознавства (до 70-річчя від часу заснування Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України)

Репозитарії

Схожі ресурси