Співпраця ДП "Антонов" з установами НАН України
Збережено в:
| Дата: | 2019 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2019
|
| Назва видання: | Вісник НАН України |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/158156 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Співпраця ДП "Антонов" з установами НАН України / О.Д. Донець // Вісник Національної академії наук України. — 2019. — № 5. — С. 29-32. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-158156 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1581562019-07-27T01:25:27Z Співпраця ДП "Антонов" з установами НАН України Донець, О.Д. Загальні збори НАН України 2019 Article Співпраця ДП "Антонов" з установами НАН України / О.Д. Донець // Вісник Національної академії наук України. — 2019. — № 5. — С. 29-32. — укр. 0372-6436 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/158156 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Загальні збори НАН України Загальні збори НАН України |
| spellingShingle |
Загальні збори НАН України Загальні збори НАН України Донець, О.Д. Співпраця ДП "Антонов" з установами НАН України Вісник НАН України |
| format |
Article |
| author |
Донець, О.Д. |
| author_facet |
Донець, О.Д. |
| author_sort |
Донець, О.Д. |
| title |
Співпраця ДП "Антонов" з установами НАН України |
| title_short |
Співпраця ДП "Антонов" з установами НАН України |
| title_full |
Співпраця ДП "Антонов" з установами НАН України |
| title_fullStr |
Співпраця ДП "Антонов" з установами НАН України |
| title_full_unstemmed |
Співпраця ДП "Антонов" з установами НАН України |
| title_sort |
співпраця дп "антонов" з установами нан україни |
| publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| publishDate |
2019 |
| topic_facet |
Загальні збори НАН України |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/158156 |
| citation_txt |
Співпраця ДП "Антонов" з установами НАН України / О.Д. Донець // Вісник Національної академії наук України. — 2019. — № 5. — С. 29-32. — укр. |
| series |
Вісник НАН України |
| work_keys_str_mv |
AT donecʹod spívpracâdpantonovzustanovaminanukraíni |
| first_indexed |
2025-07-14T10:43:53Z |
| last_indexed |
2025-07-14T10:43:53Z |
| _version_ |
1837618781601398784 |
| fulltext |
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2019, № 5 29
СПІВПРАЦЯ ДП «АНТОНОВ»
З УСТАНОВАМИ НАН УКРАЇНИ
Шановна Президіє!
Шановне наукове співтовариство!
Маю доручення від імені колективу Державного підприємства
«Антонов» привітати учасників зібрання і побажати вам нових
успіхів та наснаги.
Останні роки були для ДП «Антонов» непростими. Мину-
лого року остаточно завершилися юридичні процедури, пов’я-
за ні зі злиттям двох діючих великих підприємств авіабудівної
галузі України. Процес об’єднання Державного підприємства
«Антонов» і Державного підприємства «Київський авіаційний
завод «Авіант» розпочався ще 2005 р. Цей серійний завод свого
часу випускав від 20 до 25 літаків на місяць, переважно літаків
серії Ан-24 і Ан-26. Це була надскладна операція, яку можна
порівняти з хірургічним втручанням: два великих підприєм-
ства у важких економічних умовах, зі складною інфраструкту-
рою, з колективами, кожен з яких мав свою славетну історію
(ДП «Антонов» цього року відзначає 73 роки від дня свого за-
снування, а серійному заводу наступного року виповнюється
100 років). Але нарешті об’єднання відбулося. Україна є однією
з п’яти країн світу, які мають повний замкнутий цикл створен-
ня авіаційної техніки — від конструкторської розробки, випро-
бувань, сертифікації і до серійного виробництва.
А де ж літаки? — запитаєте ви. Сталося так, що у зв’язку з
подіями 2014 р. ми втратили базові спеціалізовані інститути,
які працювали за авіаційною тематикою і в галузі спеціаль-
ного матеріалознавства, при цьому вже сертифіковані літаки,
які експлуатуються зараз на території Росії, на Кубі та в інших
країнах, мають до 55–60 % комплектуючих і матеріалів, які ви-
робляються в Російській Федерації. З огляду на таку ситуацію,
перед ДП «Антонов» постало дуже складне завдання з імпор-
тозаміщення.
Тобто на тих моделях, які у нас є на сьогодні, — вантажний і
військово-транспортний літак Ан-178, пасажирські близькома-
ДОНЕЦЬ
Олександр Дмитрович —
президент Державного
підприємства «Антонов»
30 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2019. (5)
ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ
гістральні Ан-148 і Ан-158 — ми маємо викона-
ти повний цикл імпортозаміщення.
Насамперед потрібно було забезпечити
можливість використання бортових радіоелек-
тронних систем керування провідних світових
виробників. При цьому ми намагаємося мак-
симально забезпечити участь українських під-
приємств у цьому процесі. Проектні роботи,
виконані власним коштом ДП «Антонов», вже
майже повністю завершено, і залишилося лише
дочекатися підтримки держави і фінансування
цільової програми з імпортозаміщення, оскіль-
ки крім тих робіт, які можна виконати силами
підприємства, необхідно ще оплатити послуги
наших партнерів-розробників і фінансово за-
безпечити безпосереднє виготовлення таких
систем і блоків. На жаль, державного фінансу-
вання й досі немає, і ми вишукуємо можливос-
ті залучити необхідні інвестиції для виконан-
ня цих робіт з-за кордону. Лише в такому разі
можна сподіватися на повноцінний продукт,
конкурентоспроможний на світовому ринку.
Зараз ми працюємо над транспортним літа-
ком Ан-132, який є модифікацією знаменитого
Ан-32 — літака, що експлуатується й дотепер
(наприклад, в Індії досі літають близько 100
машин, хоча їм уже понад 40 років). Великі на-
дії покладаються на спільний із Саудівською
Аравією проект з розроблення і будівництва
серії літаків Ан-132.
Працюємо над програмою перспективного
багатоцільового військово-транспортного лі-
така короткого злету і посадки Ан-188, прото-
типом якого був відомий літак Ан-70. Модель
Ан-188 — це українська розробка з викорис-
танням двигунів відомих іноземних виробни-
ків, зокрема американських двигунів LEAP.
Є всі підстави сподіватися, що цей проект ви-
явиться успішним.
По літаку Ан-178 ДП «Антонов» поки що
виконує всі роботи власним коштом, але інтер-
ес до цього літака вже виявили і Міністерство
оборони України, і Міністерство внутрішніх
справ України.
Безпілотні літальні апарати (БПЛА). Над їх
розробленням так само працюємо самостійно.
Перші моделі вже здійснили випробувальні
польоти. Сподівалися, що оборонні відомства
скористаються нашими знаннями і можливос-
тями в цій сфері, але поки що всі роботи ви-
конуємо власними силами і не припиняємо їх.
В авіаційній галузі, як, мабуть, і в науці, зупин-
ка подібна до смерті.
І нарешті наш флагман, всім добре відомий
Ан-124. Завдяки цьому літаку наша компанія
посідає провідне місце у світі за обсягом уні-
кальних вантажоперевезень. На сьогодні цей
напрям є нашим головним джерелом фінансо-
вих надходжень. Це та допомога, яка дозволяє
нам зберігати високопрофесійний колектив і
підвищувати заробітну плату на підприємстві.
Колектив ДП «Антонов» налічує на сьогод-
ні 9650 працівників, середня заробітна плата
у квітні 2019 р. становила 16 800 грн. Для по-
рівняння: в травні минулого року, коли я очо-
лив підприємство, вона становила 7 800 грн.
Нам довелося затягти пояси і на 50% підня-
ти тарифні ставки на підприємстві. Лише так
вдалося призупинити відплив кваліфікованих
Вантажний і військово-транспортний літак Ан-178
Пасажирський регіональний Ан-148
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2019, № 5 31
ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ
працівників (зазвичай першими йдуть найкра-
щі фахівці з конструкторського бюро, техноло-
гічних відділів, виробничих ліній). Ситуація
з чисельністю працівників на підприємстві
стабілізувалася наприкінці року. Зараз маємо
навіть невеликий приріст кількості співробіт-
ників за рахунок молоді.
Далі хотів би сказати про ті напрями робо-
ти, яких ми маємо дотримуватися, щоб йти в
ногу з часом. Отже, головні вимоги сучасно-
го авіабудування є такими. Це передусім має
бути більш «зелений» літак (зниження шуму
та емісії), економічніший (зменшення витрат
на паливо, обслуговування, операційні захо-
ди), надійний та безпечний, має забезпечувати
підвищення обсягів перевезень, зі збільшеним
терміном експлуатації (життєвий цикл не мен-
ше ніж 50–60 років), з широким діапазоном за-
стосувань (різні кліматичні зони, високогір’я
до 4500 м, ґрунтові аеродроми тощо), з мож-
ливістю експлуатації з коротких аеродромів,
важлива також автономність в експлуатації,
легкість завантаження/розвантаження.
Розуміючи ці вимоги сучасності, на ДП
«Антонов» сформовано такі шляхи для їх ви-
конання:
1) поліпшення аеродинаміки літака;
2) поліпшення конструкції та використання
нових матеріалів;
3) вдосконалення авіоніки та обладнання;
4) використання авіоніки і системи з низь-
ким енергоспоживанням;
5) застосування двигунів нового покоління;
6) літак має бути, так би мовити, більш
«електричним»;
7) створення інноваційної структури і забез-
печення технічного обслуговування;
8) створення літаків короткого злету і по-
садки.
Для досягнення поставлених цілей ми по-
стійно перебуваємо в робочому контакті що-
найменше з 15 академічними установами:
Інститутом електрозварювання ім. Є.О. Па-
тона, Інститутом проблем матеріалознавства
ім. І.М. Францевича, Інститутом механіки
ім. С.П. Тимошенка, Інститутом проблем міц-
ності ім. Г.С. Писаренка, Інститутом гідроме-
Модифікований вантажний літак Ан-124
Транспортний літак Ан-132
Перспективний багатоцільовий військово-транс порт-
ний літак Ан-188
ханіки, Інститутом технічної механіки, Інсти-
тутом надтвердих матеріалів ім. В.М. Бакуля,
Фізико-механічним інститутом ім. Г.В. Кар-
пенка, Інститутом металофізики ім. Г.В. Кур-
дюмова, Інститутом хімії високомолекулярних
сполук, Інститутом проблем машинобудуван-
ня ім. А.М. Підгорного, Інститутом кібернети-
ки ім. В.М. Глушкова, Фізико-технологічним
32 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2019. (5)
ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ
інститутом металів та сплавів, Інститутом фі-
зичної хімії ім. Л.В. Писаржевського, Інсти-
тутом електродинаміки. У березні цього року
ми підписали з Академією протокол, яким по-
довжили нашу співпрацю до 2022 р. З низкою
провідних вишів України, таких як Національ-
ний аерокосмічний університет ім. М.Є. Жу-
ковського «Харківський авіаційний інсти-
тут», Національний авіаційний університет,
Національний технічний університет Украї-
ни «Київський політехнічний інститут імені
Ігоря Сікорського», Київський національний
університет імені Тараса Шевченка, ми тісно
співпрацюємо у сфері підготовки кадрів.
На 2019–2022 рр. заплановано проведення та-
ких спільних робіт з установами НАН України:
• дослідження методів ширографії, зварю-
вання (Інститут електрозварювання ім. Є.О. Па-
тона);
• технології створення деталей зі сталей і
титану (Інститут проблем матеріалознавства
ім. І.М. Францевича);
• дослідження втоми авіаційних матеріалів
(Інститут проблем міцності ім. Г.С. Писаренка);
• дослідження тертя та опору тиску, посад-
ка на воду (Інститут гідромеханіки);
• дослідження ресурсних характерис-
тик сплавів (Фізико-механічний інститут
ім. Г.В. Карпенка);
• технології виробництва броньованого за-
хисту (Інститут металофізики ім. Г.В. Курдю-
мова);
• розроблення високотемпературних спо-
лучників (Інститут хімії високомолекулярних
сполук);
• дослідження міцності та ресурсу багато-
шарових конструкцій (Інститут проблем ма-
шинобудування ім. А.М. Підгорного);
• дослідження високоміцних алюмінієвих
сплавів (Фізико-технологічний інститут мета-
лів та сплавів);
• створення матеріалів для системи проти-
зледеніння (Інститут фізичної хімії ім. Л.В. Пи-
саржевського).
Хочу висловити велику подяку всім науков-
цям Академії. Лише спільними зусиллями ми
зможемо не втратити всі ті здобутки, які були
напрацьовані в минулому, розвинути їх і за-
безпечити розвиток нашої країни не лише як
аграрного виробника, а й як високотехнологіч-
ної держави.
Дякую за увагу!
|