Академічні інститути і Київська політехніка: традиції співпраці

У статті розглянуто історію розвитку наукових зв’язків і взаємовигідної співпраці між установами Національної академії наук України і Національним технічним університетом України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського». Зазначено, що традиції такого співробітництва, закладені ще...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2019
Автор:	Сергієнко, І.В.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2019
Назва видання:	Вісник НАН України
Теми:	Статті та огляди
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/158172
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Академічні інститути і Київська політехніка: традиції співпраці / І.В. Сергієнко // Вісник Національної академії наук України. — 2019. — № 5. — С. 106-113. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-158172
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1581722019-07-28T01:25:25Z Академічні інститути і Київська політехніка: традиції співпраці Сергієнко, І.В. Статті та огляди У статті розглянуто історію розвитку наукових зв’язків і взаємовигідної співпраці між установами Національної академії наук України і Національним технічним університетом України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського». Зазначено, що традиції такого співробітництва, закладені ще першими академіками УАН, сьогодні продовжуються і зміцнюються. Особливу увагу приділено створенню низки спільних з НАН України наукових і освітньо-наукових структур, започаткуванню і успішному виконанню багатьох спільних наукових проектів. 2019 Article Академічні інститути і Київська політехніка: традиції співпраці / І.В. Сергієнко // Вісник Національної академії наук України. — 2019. — № 5. — С. 106-113. — укр. 0372-6436 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/158172 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Статті та огляди Статті та огляди
spellingShingle	Статті та огляди Статті та огляди Сергієнко, І.В. Академічні інститути і Київська політехніка: традиції співпраці Вісник НАН України
description	У статті розглянуто історію розвитку наукових зв’язків і взаємовигідної співпраці між установами Національної академії наук України і Національним технічним університетом України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського». Зазначено, що традиції такого співробітництва, закладені ще першими академіками УАН, сьогодні продовжуються і зміцнюються. Особливу увагу приділено створенню низки спільних з НАН України наукових і освітньо-наукових структур, започаткуванню і успішному виконанню багатьох спільних наукових проектів.
format	Article
author	Сергієнко, І.В.
author_facet	Сергієнко, І.В.
author_sort	Сергієнко, І.В.
title	Академічні інститути і Київська політехніка: традиції співпраці
title_short	Академічні інститути і Київська політехніка: традиції співпраці
title_full	Академічні інститути і Київська політехніка: традиції співпраці
title_fullStr	Академічні інститути і Київська політехніка: традиції співпраці
title_full_unstemmed	Академічні інститути і Київська політехніка: традиції співпраці
title_sort	академічні інститути і київська політехніка: традиції співпраці
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate	2019
topic_facet	Статті та огляди
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/158172
citation_txt	Академічні інститути і Київська політехніка: традиції співпраці / І.В. Сергієнко // Вісник Національної академії наук України. — 2019. — № 5. — С. 106-113. — укр.
series	Вісник НАН України
work_keys_str_mv	AT sergíênkoív akademíčníínstitutiíkiívsʹkapolítehníkatradicííspívprací
first_indexed	2025-07-14T10:44:50Z
last_indexed	2025-07-14T10:44:50Z
_version_	1837618839475453952
fulltext	106 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2019. (5) АКАДЕМІЧНІ ІНСТИТУТИ І КИЇВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА: ТРАДИЦІЇ СПІВПРАЦІ У статті розглянуто історію розвитку наукових зв’язків і взаємовигід- ної співпраці між установами Національної академії наук України і На- ціональним технічним університетом України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського». Зазначено, що традиції такого співро- бітництва, закладені ще першими академіками УАН, сьогодні продовжу- ються і зміцнюються. Особливу увагу приділено створенню низки спільних з НАН України наукових і освітньо-наукових структур, започаткуванню і успішному виконанню багатьох спільних наукових проектів. 2018-й був роком святкування 100-річчя Національної акаде- мії наук України і 120-річчя Національного технічного універ- ситету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського». У створенні і подальшому розвитку Української Академії наук учені Київського політехнічного інституту віді- грали досить вагому роль. Серед перших академіків УАН були професори КПІ біолог Микола Феофанович Кащенко і видат- ний механік Степан Прокопович Тимошенко, за активної учас- ті якого вперше у світовій практиці до числа академічних наук було введено технічні науки. Традиції тісної співпраці вчених Академії і Київської по- літехніки, закладені академіками Степаном Тимошенком і Костянтином Симінським, який у 1921–1932 рр. очолював Інститут технічної механіки, були продовжені академіками Євгеном Патоном, Федором Бєлянкіним, Василем Свєчнико- вим, Георгієм Писаренком та багатьма іншими видатними вче- ними — дійсними членами Академії. Видатна роль у зміцненні та розвитку багатоаспектного співробітництва Академії і КПІ належить видатному вченому і організатору науки, випускни- ку Київської політехніки Борису Євгеновичу Патону. За його ініціативою в Київському політехнічному інституті було ство- рено низку спільних з Академією наукових і освітньо-наукових структур, започатковано й успішно виконано чимало спільних наукових проектів, проведено багато науково-організаційних заходів. Серед них варто відзначити створення Міжнародного СЕРГІЄНКО Іван Васильович — академік НАН України, директор Інституту кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України СТАТТІ СТАТТІ ТА ОГЛЯДИТА ОГЛЯДИ ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2019, № 5 107 СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ українського атестаційного центру, акредито- ваного у Міжнародному інституті зварювання, Навчально-наукового комплексу «Інститут прикладного системного аналізу», фі зи ко-тех- ніч ного, зварювального та фізико-ма те ма тич- ного факультетів. За ініціативою академіка Б.Є. Патона з 2001 р. в КПІ було організовано наукові чи- тання з циклу «Видатні конструктори Украї- ни», які проводить Державний політехнічний музей. Пріоритет надається видатним особис- тостям, життєвий і науковий шлях яких так чи інакше пов’язаний з Україною та Київською політехнікою. З 2007 р. за матеріалами цих наукових читань започатковано багатотомне видання за редакцією академіків Б.Є. Патона і М.З. Згуровського. У передмові до першого тому Б.Є. Патон, зокрема, зазначив: «Безпере- чно, таке солідне видання прислужиться збе- реженню історичної пам’яті та ознайомленню широкої науково-технічної громадськості і студентської молоді з визначними здобут- ками видатних вітчизняних науковців, кон- структорів і технологів, які були творцями- першопрохідцями в різних галузях науково- технічної діяльності». Упродовж 2007–2018 рр. вийшло друком уже вісім томів, останній з яких підготовлено і видано до 100-річчя НАН України і присвячено академікам С.О. Лебедє- ву, В.М. Глушкову, В.С. Михалевичу, А.О. До- родніцину і М.М. Амосову — фундаторам ві- тчизняної наукової галузі комп’ютерних та ін- формаційних технологій. Іменами цих учених у НАН України названо премії, якими відзна- чають науковців за їх визначні праці, винаходи чи новітні технічні розробки, що вплинули на розвиток науки або економіки країни. У 2002 р. наукові читання було присвяче- но 100-річчю від дня народження академіка Сергія Олексійовича Лебедєва. 14 листопада на території Київської політехніки відбулося урочисте відкриття пам’ятника творцю пер- шої в континентальній Європі електронно- обчислювальної машини. На монументі викар- бувано його слова: «Електронна обчислюваль- на техніка буде мати не менше, якщо не більше значення, ніж будь-яка інша технологія». Час підтвердив прозорливість думки цього видат- ного вченого. Фундаментальні засади обчис- лювальної техніки, розроблені С.О. Лебедєвим, тепер вивчають студенти, а сама комп’ютерна технологія стала технічним базисом сучасного інформаційного суспільства. У своєму висту- пі на церемонії відкриття пам’ятника академік Б.Є. Патон, зокрема, сказав: «С.О. Лебедєву з невеликим колективом вдалося зробити спра- ву величезного значення. Наукова школа, ство- рена ним, працює і розвивається й донині, має наукові досягнення як у Москві, так і в Києві, в Інституті кібернетики». Засновник Інституту кібернетики акаде- мік Віктор Михайлович Глушков розумів, що масштабність вирішуваних проблем у галузі інформаційних і комп’ютерних технологій по- требувала адекватної організаційної та фінан- сової підтримки на державному рівні, і мріяв створити на базі свого інституту Кібернетич- ний центр Академії наук. Цей задум було вті- лено в життя за активної підтримки Бориса Євгеновича Патона. На сторінках згаданого вище видання вперше системно викладено ін- формацію про взаємозв’язок наукової школи В.М. Глушкова з Київською політехнікою як за життя Віктора Михайловича, так і на сучас- ному етапі. Йдеться про підготовку професіо- налів у сфері інформаційно-комунікаційних технологій, зокрема в рамках філіалу кафедри автоматизованих систем обробки інформації та управління КПІ в Інституті кібернетики. Особливу роль у формуванні потужної на- укової школи В.М. Глушкова відіграла когорта вихованців КПІ різних років. Серед тих, хто склав основу інтелектуального потенціалу Ін- ституту кібернетики, — академіки НАН Укра- їни В.М. Кунцевич, О.В. Палагін, А.О. Моро- зов, заслужені діячі науки і техніки України В.П. Деркач, З.Л. Рабинович та ін. Слід також згадати видатних випускників КПІ, підготов- лених у науково-інженерних школах інститу- ту, які згодом стали знаними організаторами виробництва обчислювальної техніки. Це Ста- ніслав Забара — головний конструктор кількох серій ЕОМ та периферійних пристроїв, що ви- пускалися на НВО «Електронмаш»; Олег Але- 108 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2019. (5) СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ щенко — головний конструктор вертолітних станцій «Ока» і гідроакустичних комплексів «Звезда», призначених для переоснащення ко- раблів Військово-морського флоту СРСР; Ві- лен Плотников — головний конструктор роди- ни винятково надійних вбудованих ЕОМ «Ка- рат», які працювали по 10–15 років без жодної відмови або збою в роботі, та ін. Спільні творчі колективи вчених Кіберне- тичного центру і Київської політехніки успіш- но виконували багато проектів за пріоритет- ними напрямами розвитку науки і техніки в Україні. Понад 10 з цих проектів було відзна- чено Державними преміями України в галузі науки і техніки. Наприклад, у 2004 р. Держав- ну премію здобула робота «Інформаційно-те- ле комунікаційні системи з використанням мік рохвильових технологій та спеціалізованих обчислювальних засобів». Її впровадженням, зокрема, стала практична реалізація перших у незалежній Україні систем супутникового зв’яз ку для Державної митної служби, Дер- жавної податкової адміністрації, Державної прикордонної служби та інших органів дер- жавної влади України. Участь у виконанні цього проекту від Інституту кібернетики брав В.П. Боюн, від КПІ — М.Ю. Ільченко, С.Г. Бу- нін, С.О. Кравчук, В.О. Сизранов і Ю.І. Яки- менко. Одним зі сформульованих у 1982 р. ключо- вих передбачень В.М. Глушкова щодо перспек- тив розвитку інформаційно-теле ко му ні ка цій- них технологій було таке: «Зрощування засо- бів телекомунікації з машинною інформати- кою … пророкує, що вже недалеко той день, коли зникнуть звичайні книги, газети і журна- ли. Натомість кожна людина носитиме з собою «електронний блокнот», що являтиме собою комбінацію плоского дисплея з мініатюрним радіоприйомопередавачем. Набираючи на кла- віатурі цього «блокнота» потрібний код, мож- на, перебуваючи в будь-якому місці на нашій планеті, викликати з гігантських комп’ютерних баз даних, пов’язаних у мережі, будь-які тек- сти, зображення (у тому числі й динамічні), які й замінять не лише сучасні книги, журнали і газети, а й сучасні телевізори». Сьогоднішні масштаби розвитку всесвітньої мережі Інтернет, наявність величезної кіль- кості смартфонів, планшетів та інших персо- нальних гаджетів переконливо свідчать про геніальність цього передбачення Віктора Ми- хайловича. Практична реалізація зазначених перед- бачень забезпечується сучасними науковими дослідженнями і затребуваними життям кон- кретними розробками, які здійснюються в усіх розвинених країнах світу. Серед них цікавою є виконана ученими Київського політехнічного інституту імені Ігоря Сікорського під керівни- цтвом академіка НАН України М.Ю. Ільченка серія наукових праць, яка з єдиних позицій сьогодення розглядає найвагоміші реалізації передбачень академіка В.М. Глушкова щодо розвитку інформаційно-телекомунікаційних систем і технологій та їх використання в сучас- ному інформаційному суспільстві. Загалом ця серія наукових праць поєднує низку робіт. По-перше, це фундаменталь- на наукова монографія «Телекомунікацій- ні системи» за авторством М.Ю. Ільченка і С.О. Кравчука, опублікована у видавництві «Наукова думка» в 2017 р. У цій книзі уза- гальнено результати понад 50 наукових праць авторів, а також розглянуто сучасний світо- вий рівень телекомунікацій та проаналізовано останні досягнення в цій галузі. По-друге, це статті, опубліковані в журналі «Кібернетика і системний аналіз»: «Розвиток наукової спад- щини академіка В.М. Глушкова в сучасних телекомунікаційних стратегіях», «Виявлення діалектичного взаємозв’язку інформаційних і телекомунікаційних технологій через катего- рію IT-ІКТ» та «Формування телекомуніка- ційних стратегій на основі сценаріїв інформа- ційної спільноти». Загалом ця серія є підсум- ком багаторічної наукової роботи авторів у Науково-дослідному інституті телекомуніка- цій Київської політехніки, який згідно з поста- новою Президії НАН України від 19.06.2001 № 181 працює під науково-методичним ке- рівництвом Відділення інформатики НАН України, а також їх викладацької діяльності в Інституті телекомунікаційних систем НТУУ ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2019, № 5 109 СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ «Київський політехнічний інститут імені Іго- ря Сікорського». Інтерес до наукового спадку академіка В.М. Глушкова з роками не послаблюється, а останнім часом навіть має тенденцію до по- силення. Певною мірою цьому сприяє, зокре- ма, й активна діяльність науковців Київської політехніки з популяризації імені та ідей Ві- ктора Михайловича. У роботі щорічної кон- ференції «Глушковські читання» традиційно беруть участь ректор КПІ М.З. Згуровський, проректор з наукової роботи М.Ю. Ільченко, заступники директора Інституту кібернетики НАН України О.В. Палагін, О.М. Хіміч. Учас- никами читань часто були такі відомі вчені, як академік НАН України О.А. Летичевський, член-кореспондент НАН України Б.М. Мали- новський та ін. Академіку В.М. Глушкову та його науковій школі присвячено експозицію Державного по- літехнічного музею. Відвідувачі мають можли- вість прослухати запис будь-якої з 25 яскравих промов Віктора Михайловича, виголошених ним за період з 1973 по 1978 р. Це такі його широковідомі виступи, як «Перші електронні комп’ютери», «Наша МЕСМ», «Ненейманів- ський «МИР-1», «Людиноподібні роботи», «Безпаперове управління» та ін. Про життя і діяльність видатного вченого розповідає ви- ставка документальних матеріалів. Глибоко символічно, що відкриті міжна- родні студентські олімпіади з програмування KPI-OPEN, які щороку проходять у Київській політехніці за підтримки Міністерства осві- ти і науки України та Кібернетичного центру НАН України, названі іменами С.О. Лебедє- ва і В.М. Глушкова. KPI-OPEN — одне з най- більших очних змагань з програмування у світі, яке відбувається за оригінальними правилами, гармонізованими з міжнародними. За 13 років свого існування ці змагання стали ідеальною платформою для зустрічі молодих програмістів з багатьох країн світу, а відсутність організацій- ного внеску робить їх доступними для всіх охо- чих (детальніше див. сайт http://open.kpi.ua). Згадуючи про академіка В.С. Михалевича як соратника і послідовника В.М. Глушкова, слід зазначити, що Володимир Сергійович приділяв значну увагу розвитку методології системного аналізу та використанню його ме- тодів при розв’язанні складних задач, що сто- суються економіки та суспільства. За ініціа- тивою В.С. Михалевича в КПІ в 1988 р. було організовано кафедру математичних методів системного аналізу, а пізніше на базі неї та двох наукових підрозділів Інституту кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України в Київській політехніці було створено Інститут приклад- ного системного аналізу НАН України і МОН України (ІПСА). За 30 років учені Академії ра- зом зі своїми колегами з КПІ виконали багато актуальних і важливих для держави наукових досліджень. На особливу увагу заслуговує досвід спів- праці установ НАН України й ІПСА зі Світо- вим центром даних з геоінформатики та ста- лого розвитку (СЦД-Україна). СЦД працює в Україні з 2006 р. як навчально-науковий комп- лекс у структурі КПІ і входить до складу Сві- тової системи даних (World Data System) Між- народної наукової ради (International Science Council) та об’єднує фахівців з різних сфер діяльності для організації і вирішення міждис- циплінарних наукових та практичних завдань (науковий керівник — академік НАН України М.З. Згуровський). Роботу Центру передусім сфокусовано на за- безпеченні повного циклу обробки даних (зби- рання, контроль якості, зберігання, аналіз та інтерпретація) і наданні доступу до них науко- вому співтовариству через глобальні інформа- ційні ресурси. Для цього створено відповідну інфраструктуру апаратних і програмних засо- бів, що охоплює мережі передачі даних URAN, GEANT2; середовище розподілених обчислень NGI, зокрема власний обчислювальний клас- тер WDC-Ukraine 7TFps (http://hpcc.kpi.ua); системи зберігання даних, сервери обробки і аналізу даних. Для зберігання даних викорис- товують реляційні (Oracle, PostgreSQL), гра- фові (OrientDB), NoSQL документоорієнтова- ні (MongoDB, Berkeley DB), Bigtable-подібні (Apache Cassandra) та інші СУБД. При прове- денні аналізу даних застосовують як широко- 110 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2019. (5) СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ відомі методи Data Mining, Machine Learning, так і їх модифікації, розроблені фахівцями Центру. Обробку та аналіз даних великих об- сягів (Big Data) здійснюють з використанням технологій і засобів середовища Hadoop, мов R, JS, Java, Python. Забезпечення аутентичними даними відбу- вається через мережу партнерів, з якими укла- дено угоди про партнерство та науковий обмін. Принципово важливою є взаємодія з такими провідними установами НАН України, як Ін- ститут геофізики ім. С.І. Субботіна; Науковий центр аерокосмічних досліджень Землі Інсти- туту геологічних наук НАН України; Інститут географії; Головна астрономічна обсерваторія. За дорученням Міжнародної наукової ради та Комітету з системного аналізу при Прези- дії Національної академії наук України Центр щороку виконує та публікує аналіз сталого розвитку країн світу (глобальний вимір) та регіонів України (регіональний вимір), який крім методологічних аспектів аналізу процесів сталого розвитку містить розгорнуті портрети (профілі) країн світу та регіонів України. До профілю регіону входить загальна інформа- ція, значення показників, що характеризують якість та безпеку життя, результати аналізу за- гроз, додаткова інформація, супроводжені ко- ментарями експертів. Результати досліджень та інтерактивний інструментарій для компаративного аналізу доступні на порталі СЦД-Україна (http://sdi. wdc.org.ua) 1. Продовженням робіт з цього напряму стало проведення форсайту економіки України в се- редньо- і довгостроковій перспективі. У рамках діяльності Комітету із системного аналізу при Президії НАН України з метою передбачення (форсайту) можливого майбутнього шляху розвитку України та побудови сценаріїв цьо- го розвитку на середньострокову (до 2020 р.) і довгострокову (до 2030 р.) перспективу СЦД- Україна проведено цикл відповідних дослі- джень (перше дослідження виконано в 2008 р., 1 Електронні версії звітів розміщено за посиланням http://wdc.org.ua/en/sustainable-development/reports друге — в 2015 р., третє — в 2016 р.2). Отрима- ні результати можуть бути використані для прийняття рішень органами державної влади, інституціями громадянського суспільства та міжнародними організаціями для розроблення раціональної політики і конструктивних пла- нів соціально-економічного розвитку України на середньо- і довгострокову перспективу. Подальшим розвитком цієї роботи стало дослідження «Форсайт-2018: системні світо- ві конфлікти та глобальний прогноз на XXI століття»3, в рамках якого проведено узагаль- нення та формалізацію підходів до визнання так званих C-хвиль глобальних системних конфліктів з використанням історичних Big Data та запропоновано загальну концепцію опису й інтерпретації цих хвиль. Зроблено спробу передбачити наступний глобальний конфлікт, названий конфліктом XXI століття; побудовано та проаналізовано можливі сцена- рії його розвитку. Цей аналіз становить інтерес для науковців і фахівців-практиків у галузі на- ціональної безпеки, державного управління та сталого розвитку. Практичним результатом виконання про- екту 2016–2017 рр. «Розробка інформацій- них технологій для моделювання, кількісного оцінювання та прогнозування впливу загроз виникнення конфліктів та розповсюдження зброї на стабільність розвитку суспільства в регіональному та глобальному масштабах» спільного конкурсу наукових проектів НАН України та УНТЦ стало створення універсаль- ної розподіленої інформаційної системи, по- будованої на базі мікросервісної архітектури і призначеної для «швидкого» розроблення прикладних додатків (АРМів) для збирання, зберігання, інтелектуального опрацювання та публікації даних, призначених для викорис- тання при обґрунтуванні стратегічних рішень. Це дослідження виконала міждисциплінарна група фахівців СЦД-Україна, ІПСА, Інституту 2 http://wdc.org.ua/sites/default/files/WDC-IASA- FORESIGHT-2016.pdf 3 http://wdc.org.ua/sites/default/files/WDC-IASA- FORESIGHT-2018-EN.pdf ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2019, № 5 111 СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ географії НАН України, Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України. Протягом 2016 р. вчені СЦД-Україна та Інституту географії НАН України спільно працювали над реалізацією проекту «Методо- логія та інструментарій стратегічної екологіч- ної оцінки проектів розвитку регіонів Украї- ни», що виконувався в рамках організованого ДФФД спільного конкурсу наукових проектів закладів вищої освіти, наукових установ На- ціональної академії наук та національних га- лузевих академій наук України (Ф64). Проект було спрямовано на розроблення системного підходу і взаємоузгоджених методів реалізації технічно-комунікаційної компоненти страте- гічного екологічного оцінювання (СЕО) регі- ональних стратегій, планів та програм у сфері зміни клімату. Пропонований підхід ґрунту- ється на використанні системного, стратегіч- ного і критичного мислення, таких понять, як інтегрованість, якість та безпека життя людей. 20 лютого 2019 р. під головуванням академі- ка Б.Є. Патона відбулося засідання Національ- ного номінаційного комітету України з премії Нобелівського фонду сталого розвитку. Після розгляду та обговорення результатів експерти- зи Комітет ухвалив висунути від України для участі в наступному етапі експертного розгля- ду конкурсу проект СЦД-Україна «Розробка онлайн-платформи системного аналізу і сце- нарного планування сталого розвитку країн і регіонів світу в контексті якості та безпеки життя людей». Після розпаду Радянського Союзу в неза- лежній Україні постала гостра потреба в роз- витку теоретичних досліджень та практичних розробок у галузі криптографічного захисту інформації та криптоаналізу, створення сучас- них стійких і надійних систем і структур крип- тографічного захисту інформації, підготовки фахівців з інформаційної безпеки. До вирішен- ня цих завдань долучилася наукова школа ака- деміка І.М. Коваленка. У 1994 р. до навчально- го процесу ІПСА було включено курси з крип- тографії, а восени 1996 р. нову дисципліну почали викладати Л.О. Завадська і М.М. Сав- чук — співробітники криптографічного підроз- ділу Інституту кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України. В Україні та за її межами добре відома також школа теорії ймовірностей, масового обслу- говування, комбінаторного аналізу академіка І.М. Коваленка, яка почала формуватися в Ін- ституті кібернетики на початку 1970-х років. У 2000 р. в КПІ створено факультет інформа- ційної безпеки Фізико-технічного інституту та засновано кафедру математичних методів за- хисту інформації, яку очолив учень академіка І.М. Коваленка М.М. Савчук. Співробітники кафедри беруть участь у спільних наукових дослідженнях з фахівцями Інституту кібер- нетики ім. В.М. Глушкова НАН України та Інституту математики НАН України. За цикл робіт «Ймовірнісно-статистичні методи в про- блемах надійності та безпеки інформаційних технологій» співробітники кафедри та вчені Академії у складі авторського колективу здо- були Державну премію України в галузі науки і техніки 2001 р. У 2018 р. доктора фізико-ма- те ма тичних наук М.М. Савчука було обрано чле ном-кореспондентом НАН України зі спе- ціальності «інформаційні технології та кібер- безпека». У європейській інтернет-мережі GÉANT, яка об’єднує освітні заклади більш як 30 кра- їн, Україну представляє науково-освітня теле- комунікаційна мережа УРАН, створена на базі КПІ за участі понад 70 університетів під керів- ництвом академіка НАН України Ю.І. Яки- менка. Таке представництво потребує забез- печення відповідних показників потужності, надійності і якості за європейськими нормами. Саме для пошуку оптимальних та перспектив- них шляхів удосконалення мережі УРАН і ана- логічних мереж у країнах Східного партнер- ства напрацьовано рішення, що матимуть важ- ливе значення для реалізації європейського проекту в плані вибору оптимальної географії каналів, типів та видів фотонного телекомуні- каційного обладнання, протокольних рішень, а також організації тендерів на ринку цифрових технологій. Ці рішення є цікавими також і для академічної мережі Уарнет як потенційного партнера мережі УРАН в реалізації проекту. 112 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2019. (5) СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ Результативним виявилося також співро- бітництво установ НАН України з Київською політехнікою і за іншими науково-технічними напрямами. Наведемо лише деякі приклади такої співпраці. Фізико-математичний факультет у КПІ було засновано в 1996 р. за ініціативою акаде- міків М.З. Згуровського і В.Г. Бар’яхтара, на той час віце-президента НАН України і дирек- тора Інституту магнетизму, який став першим деканом цього факультету. На факультеті пра- цювали і працюють співробітники академічних установ: академік А.М. Самойленко очолював кафедру диференціальних рівнянь, академік В.М. Локтєв — завідувач кафедри загальної та теоретичної фізики, академік М.Г. Находкін протягом багатьох років був головою держав- ної екзаменаційної комісії, член-кореспондент НАН України І.В. Скрипник очолював ка- федру математичної фізики, на факультеті працюють також члени-кореспонденти НАН України М.Я. Валах, Я.Я. Рущицький і член- кореспондент НАПН України Ю.І. Горобець — нинішній директор Інституту магнетизму і за- відувач кафедри загальної та експерименталь- ної фізики. У рамках договору про співробітництво з Інститутом магнетизму НАН України і МОН України в НТУУ «Київський політехнічний ін- ститут імені Ігоря Сікорського» працює спіль- на лабораторія — Науково-дослідний комплекс скануючої тунельної та растрової електронної мікроскопії для наноструктурних досліджень, який має статус національного надбання. Співробітники факультету спільно з уче- ними Інституту магнетизму брали участь у виконанні проекту «Магноніка, взаємодії і складність: багатофункціональні аспекти спін- хвильової динаміки» європейської програми «Горизонт-2020». Зокрема, в рамках цього про- екту в 2018 р. на базі факультету було прове- дено Міжнародну школу з магноніки. Профе- сор А.О. Снарський разом з колегами з НАН України працює над проблемою створення нових матеріалів — магнітоеластиків, а док- торант О.Г. Данилевич — над розробленням теорії магнітних явищ та проблемами релакса- ції. За сприяння Інституту математики НАН України кафедра математичного аналізу та теорії ймовірностей бере участь в українсько- норвезькому проекті з розвитку математичної освіти. Факультет електроенерготехніки та автома- тики (ФЕА) тісно співпрацює з такими уста- новами НАН України, як Інститут електроди- наміки; Інститут проблем моделювання в енер- гетиці ім. Г.Є. Пухова; Міжгалузевий науково- технічний центр вітроенергетики Інституту відновлюваної енергетики; Інститут технічної теплофізики; Інститут проблем матеріалознав- ства ім. І.М. Францевича. Так, вчені Інституту електродинаміки разом зі співробітниками ФЕА та фахівцями заводу «Електроважмаш» створили перші у світі асинхронізовані тур- богенератори потужністю 200 МВт, які наразі встановлено на Бурштинській ГРЕС. Співробітництво факультету з Інститутом електродинаміки розвивається також у на- прямі працевлаштування випускників ФЕА, спільного навчання студентів за узгоджени- ми магістерськими програмами, проходження ними переддипломної практики у підрозділах Інституту та участі студентів у пошукових на- укових роботах на експериментальній і техніч- ній базі Інституту. Згідно з планом роботи наукової ради НАН України з комплексної проблеми «Наукові основи електроенергетики» на факультеті про- водяться спільні наукові семінари за напряма- ми «Структурно-системні дослідження в елек- тромеханіці» і «Теорія і практика складних ба- гатовимірних електромеханічних систем». На базі філії кафедри відновлюваних дже- рел енергії при Інституті відновлюваної енер- гетики НАН України забезпечено виконання дипломних робіт магістрами кафедри, студен- ти проходять виробничу практику, регулярно відбуваються спільні наукові семінари та до- слідження в галузі відновлюваної енергетики. Спільно зі співробітниками Інституту віднов- люваної енергетики науковці кафедри беруть активну участь у розробленні систем заря- дження автомобільного електротранспорту від відновлюваних джерел енергії, а також систем ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2019, № 5 113 СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ комплексного енергозабезпечення автономних об’єктів. Сьогодні Національний технічний універси- тет України «Київський політехнічний інсти- тут імені Ігоря Сікорського» посідає лідерські позиції серед закладів вищої освіти України, що підтверджується багатьма міжнародними рейтингами. Нещодавно у своєму виступі з нагоди 120-річчя Київської політехніки її рек- тор академік НАН України М.З. Згуровський зазначив, що з метою вирішення завдань, які поставали перед українським суспільством, у структурі КПІ було створено інституції націо- нального масштабу, такі як: • перший в Україні Державний політехніч- ний музей, який успішно відроджує і зберігає пам’ять про славні здобутки вітчизняних на- укових та інженерних шкіл; • Науковий парк «Київська політехніка» та розгалужена на 10 регіонів України іннова- ційна екосистема Sikorsky Challenge, які стали першими в країні острівцями високотехноло- гічних проривів; • видавничо-поліграфічний комплекс «По- літехніка» — один з найавторитетніших у краї- ні центрів з видання науково-навчальної і тех- нічної літератури; • освітньо-наукова інформаційна мережа УРАН, яка представляє Україну в європей- ській мережі GEANT і забезпечує своїми ін- формаційними ресурсами провідні універси- тети та наукові центри країни; • 35 міжнародних центрів та міжнародних організацій, що діють у структурі університету і здійснюють практичну інтеграцію вітчизня- ної науки у світовий і європейський науковий та освітній простір; • розгалужена мережа осередків культури, мистецтва, спорту, соціальних об’єктів, у яких студентська молодь має можливість отримати гармонійне виховання і розвивати свої таланти. Важливо, що у сучасних досягненнях Ки- ївського політехнічного інституту імені Ігоря Сікорського не останню роль відіграє плідна співпраця університету з дослідницьким се- редовищем НАН України.

Академічні інститути і Київська політехніка: традиції співпраці

Репозитарії

Схожі ресурси