"Гамлет" наш і польський
Дослідниця здійснює порівняння деяких фрагментів “Гамлета” Шекспіра в оригіналі, перекладах польського поета Станіслава Бараньчака та українського поета Юрія Андруховича. Доходить висновку про велику міру запозичення Ю. Андруховичем слів та висловів власне з польського перекладу....
Gespeichert in:
| Datum: | 2016 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
2016
|
| Schriftenreihe: | Слово і Час |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/158303 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | "Гамлет" наш і польський / І. Піговська // Слово і час. - 2016. - № 4. - С. 80-86. — Бібліогр.: 4 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-158303 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1583032019-08-13T01:25:30Z "Гамлет" наш і польський Піговська, І. Перекладацтво Дослідниця здійснює порівняння деяких фрагментів “Гамлета” Шекспіра в оригіналі, перекладах польського поета Станіслава Бараньчака та українського поета Юрія Андруховича. Доходить висновку про велику міру запозичення Ю. Андруховичем слів та висловів власне з польського перекладу. Some fragments of the original Shakespeare’s “Hamlet” have been compared with the translations of the Polish poet Stanisław Barańczak and Ukrainian writer Yuriy Andrukhovych. The researcher states that Ukrainian translation has a lot of words and expressions borrowed from Polish translation. Исследовательница осуществляет сравнение некоторых фрагментов “Гамлета” Шекспира в оригинале, переводе польского поэта Станислава Бараньчак и украинского поэта Юрия Андруховича. Приходит к выводу о большой мере заимствования Ю.Андруховичем слов и выражений собственно с польского перевода. 2016 Article "Гамлет" наш і польський / І. Піговська // Слово і час. - 2016. - № 4. - С. 80-86. — Бібліогр.: 4 назв. — укp. 0236-1477 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/158303 81’25–051:821.111Шек7Гам030-161.2 uk Слово і Час Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Перекладацтво Перекладацтво |
| spellingShingle |
Перекладацтво Перекладацтво Піговська, І. "Гамлет" наш і польський Слово і Час |
| description |
Дослідниця здійснює порівняння деяких фрагментів “Гамлета” Шекспіра в оригіналі,
перекладах польського поета Станіслава Бараньчака та українського поета Юрія Андруховича.
Доходить висновку про велику міру запозичення Ю. Андруховичем слів та висловів власне з
польського перекладу. |
| format |
Article |
| author |
Піговська, І. |
| author_facet |
Піговська, І. |
| author_sort |
Піговська, І. |
| title |
"Гамлет" наш і польський |
| title_short |
"Гамлет" наш і польський |
| title_full |
"Гамлет" наш і польський |
| title_fullStr |
"Гамлет" наш і польський |
| title_full_unstemmed |
"Гамлет" наш і польський |
| title_sort |
"гамлет" наш і польський |
| publisher |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
| publishDate |
2016 |
| topic_facet |
Перекладацтво |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/158303 |
| citation_txt |
"Гамлет" наш і польський / І. Піговська // Слово і час. - 2016. - № 4. - С. 80-86. — Бібліогр.: 4 назв. — укp. |
| series |
Слово і Час |
| work_keys_str_mv |
AT pígovsʹkaí gamletnašípolʹsʹkij |
| first_indexed |
2025-07-14T10:50:54Z |
| last_indexed |
2025-07-14T10:50:54Z |
| _version_ |
1837619221561868288 |
| fulltext |
Слово і Час. 2016 • №480
ерекладацтвоП
Ірина Піговська УДК 81’25–051:821.111Шек7Гам030-161.2
“ГАМЛЕТ” НАШ І ПОЛЬСЬКИЙ
Дослідниця здійснює порівняння деяких фрагментів “Гамлета” Шекспіра в оригіналі,
перекладах польського поета Станіслава Бараньчака та українського поета Юрія Андруховича.
Доходить висновку про велику міру запозичення Ю. Андруховичем слів та висловів власне з
польського перекладу.
Ключові слова: Шекспір, переклад, порівняння, зіставлення, інтерпретація.
Iryna Pihovska. “Hamlet” of ours and the Polish one
Some fragments of the original Shakespeare’s “Hamlet” have been compared with the translations
of the Polish poet Stanisław Barańczak and Ukrainian writer Yuriy Andrukhovych. The researcher
states that Ukrainian translation has a lot of words and expressions borrowed from Polish translation.
Key words: Shakespeare, translation, comparison, interpretation.
В одному з нещодавно опублікованих листів Оксани Забужко до Юрія
Шевельова існує цікава ремарка: мовляв, за чутками, Юрій Андрухович
переклав свого “Гамлета” з польської [1, 284]. Тим часом сам письменник,
презентуючи свій переклад у вересні 2008 р. на львівському Форумі видавців,
розповів, що у 1999 р., розпочавши роботу, отримав у подарунок переклад
“Гамлета” польським поетом Станіславом Бараньчаком. Андрухович зазначив,
що “використав підхід Бараньчака як певний ключ” для “стягнення тексту з
котурнів класики”, і саме цей текст став “останньою крапкою, що переконала:
над цим буде дуже цікаво працювати”. Звісно, знайомство з “постмодерним
інструментарієм перекладу” близько спорідненої мови не дає підстав для
звинувачень у вторинності й підміні англійського першоджерела чужим
перекладом. Натомість існують підстави для порівняння цих двох перекладів
і з’ясування міри їх спорідненості.
Як розповів один із учасників перекладацької майстерні ЛНУ Остап
Сливинський, таке порівняння робилося на семінарі майстерні ще в 2001 р.,
невдовзі після публікації в журналі “Четвер” (№10, 2000 р.) попередньої версії
новітнього українського “Гамлета”. Проте факт і висновки цього зіставлення
не набули широкого розголосу, а останніми роками перекладознавці (зокрема
професор Марк Соколянський у високофаховій статті, опублікованій на
“ЛітАкценті”) не брали під сумнів, що “визнаний письменник працював саме з
англійським оригіналом твору” [4]. Отже, це питання навряд чи можна вважати
закритим, і варто дати українській читацькій публіці змогу об’єктивно оцінити
самостійність остаточної, книжкової версії.
Нижче подано вибрані фрагменти, котрих достатньо для певних висновків.
У польському й українському текстах акцентовано слова й вислови або зовсім
відсутні в Шекспіра, або позначені ідіоматичною, семантичною чи навіть
фонетичною еквівалентністю, що не могла бути випадковою і випливати просто
з орієнтації на англійське першоджерело (сумнівів у цьому не лишається після
порівняння з відповідними рядками з раніших українських перекладів, як-от
81Слово і Час. 2016 • №4
Леоніда Гребінки). Є підозра, що не могла ця еквівалентність випливати із
самої тільки спільності методологічних засад “розкласизації класика”.
O! That this too too solid
flesh would melt,
Thaw and resolve itself into
a dew
Or that the Everlasting had
not fix’d
His canon ’gainst self-
slaughter! O God! God!
How weary, stale, flat, and
unprofitable
Seem to me all the uses of
this world.
Fie on ’t! Ah fie! ’tis an
unweeded garden,
That grows to seed; things
rank and gross in nature
Possess it merely. (1.2.129–137)
Gdyby ten balast
przyziemnego ciała
Mógł się rozpłynąć, rozwiać
w lotną rosę;
Gdyby nam Stwórca nie
odebrał prawa
Do samobójczej śmierci!
Boże święty,
Jak nudna, stęchła, płaska i
jałowa
Jest każda z ziemskich
spraw, cały ten świat!
Świat? Śmiechu warte:
nieplewiony ogród,
Gdzie się panoszy zielsko
ordynarnej
Ludzkiej podłości.
Якби ж це тіло, цей баласт,
ця маса
Розсипатися, звіятись
могла!
Якби Творець нас не
позбавив права
Самих себе вбивати!
Милий Боже,
Яке нудне, огидне та
безглузде
Усе навколо, все, увесь
цей світ!
Світ? Вартий свисту:
вичахлий город,
Де приндиться лише
падлюче зілля
І дрантя людське.
[…] and yet within a month,
Let me not think on’t. Frailty,
thy name is woman!
(1.2.145–146)
A jednak miesiąc nie upłynął
(zresztą,
Czemu się dziwić? słabość
jest rodzaju
Żeńskiego)
І от минув якийсь
нещасний місяць
(Відомо – слово “хтивість”,
як і “хиткість”,
Жіночий має рід)
But good my brother,
Do not, as some
ungracious pastors do,
Show me the steep and
thorny way to heaven,
Whiles like a puffed and
reckless libertine
Himself the primrose
path of dalliance treads,
And recks not his own
rede. (1.3.46–51)
A jednak miesiąc nie upłynął
(zresztą,
Lecz ty sam nie bądź jak ci
kaznodzieje,
Co pchają nas na stromą I ciernistą
Ścieżkę do nieba, a sami
tymczasem
Na libertyński, rozpasany sposób
Zwiedzają szlaki miłosnych
podbojów
I z własnych kazań nic sobie nie robią.
Але, мій брате,
І ти не будь, як пастирі
фальшиві,
Що на словах про терни
і про небо,
Самі ж тим часом досить
ліберальні
До власних
розперезаних бажань.
Та й проповідей теж.
LORD POLONIUS
Yet here, Laertes! aboard,
aboard, for shame!
The wind sits in the shoulder
of your sail,
And you are stay’d for.
There; my blessing with thee!
And these few precepts in
thy memory
See thou character. Give thy
thoughts no tongue,
Nor any unproportioned
thought his act.
Be thou familiar, but by no
means vulgar.
Those friends thou hast, and
their adoption tried,
POLONIUSZ
Ty jeszcze tutaj? Na pokład,
na pokład!
Wiatr już dłoń kładzie na
ramieniu żagla,
Statek na ciebie tylko czeka.
W drogę!
Z błogosławieństwem weź te
parę przestróg
I zapisz je w pamięci.
Niestosownej
Myśli nie zmieniaj w słowo
ani w czyn.
Z ludźmi bądź prosty, ale nie
prostacki.
Przyjaciół, zwłaszcza tych
wypróbowanych,
ПОЛОНІЙ
О, він ще тут! Лаерте,
швидше, в темпі,
На корабель – вже у
вітрилах вітер,
І всі тебе чекають.
На дорогу
З моїм благословенням
застороги
Мої прийми. Скажім, не
кожну думку
Доводь до язика, тим
більше – вчинку.
Поводься просто. Та не по-
простацьки.
Тих друзів, котрі витримали
іспит,
Слово і Час. 2016 • №482
Grapple them to thy soul
with hoops of steel;
But do not dull thy palm with
entertainment
Of each new-hatch’d,
unfledged comrade. […]
Neither a borrower nor a
lender be;
For loan oft loses both itself
and friend,
And borrowing dulls the
edge of husbandry.
(1.3.55–65, 75–77)
Przykuj do serca stalową
obręczą,
Lecz nie podawaj ręki
pierwszym lepszym
Nieopierzonym chłystkom. […]
Pożyczek nie bierz ani nie
udzielaj,
Bo dług to zawsze strata –
czy pieniędzy,
Czy przyjaciela; zresztą
pożyczanie
Z gospodarnością nie bardzo
się godzi
Сталевим обручем затисни
біля
Самого серця. Першим-
ліпшим типам
Руки не подавай […]
Ніяких позичань – ні ти, ні
в тебе –
Не допускай: борги – це
завжди втрата
Як не грошей, то друга;
позичання
Ніколи не замінять
господарність.
HAMLET
There’s ne’er a villain
dwelling in all Denmark
But he’s an arrant knave.
(1.5.123–124)
HAMLET
Nie ma w całej Danii
Większego łotra niż –
skończony łajdak.
ГАМЛЕТ
Ніде в державі данській не
знайти
Мерзотнішого злодія, ніж…
підлий.
…for the play, I remember,
pleased not the million; ‘twas
caviare to the general […] I
remember, one said there were
no sallets in the lines to make
the matter savoury, nor no matter
in the phrase that might indict
the author of affectation; but
called it an honest method, as
wholesome as sweet, and by
very much more handsome than
fi ne (2.2.424–426, 429–434)
…nie spodobała się
szerokiej publiczności.
I nic dziwnego, bo nie
można motłochu karmić
kawiorem.[…] Ktoś
powiedział, pamiętam,
że nie ma w tej sztuce
fragmentów pieprznych
ani przesłodzonych, za
to całość jest smaczna,
pożywna i przyrządzona
rzetelnie.
…п’єса, пам’ятаю, не
була сприйнята масовою
публікою – то був кав’яр
для обраних.[…] Ще
пригадую, хтось казав,
що в усій речі не знайти
шматків ані переперчених,
ані пересолоджених, зате
в цілому вся вона смачна,
старанно приготовлена і
несе поживу не тільки для
розуму.
Her father and myself,
lawful espials,
Will so bestow ourselves
that, seeing, unseen,
We may of their
encounter frankly
judge[…](3.1.32–34)
My z Poloniuszem (dwaj ojcowie,
zatem
Dwaj szpiedzy, można
powiedzieć, legalni),
Patrząc z ukrycia, sami niewidoczni,
Będziemy mogli ocenić
bezstronnie[…]
А ми удвох із батьком
Її, отці законні, тобто шпиги
В законі, все побачимо зі
сховку,
Самі невидимі – і
безсторонньо
Оцінимо[…]
O, it offends me to the soul
to hear a robustious periwig-
pated fellow tear a passion to
tatters, to very rags, to split
the ears of the groundlings,
who for the most part are
capable of nothing but
inexplicable dumbshows and
noise (3.2.8–12)
Rani mnie do żywego, kiedy
słyszę, jak jakiś krzykacz
w peruce drze się tak, że
rwie namiętność w strzępy
i szmaty; a tymczasem
ogłuszona galeria i tak nic
nie rozumie z tego pokazu
miotania się i wrzasku.
Мене аж вивертає, коли
чую, як голосиситий кретин
у перуці роздирає на
шмаття суть нещасного
монологу, а оглушена
прибита гальорка вже
нічого не годна втямити в
усьому цьому смиканні та
верещанні.
[…]farewell!
I took thee for thy better:
take thy fortune;
Thou find’st to be too busy is
some danger. (3.4.32–34)
Żegnaj! Myślałem, że to
ktoś ważniejszy.
Cóż, miałeś pecha.
Nietrudno się na coś
Nadziać, gdy pchamy się
tam, gdzie nie trzeba.
Прощай, […]
Я сподівався, буде більша риба.
Не повезло. Так просто
напоротись,
Якщо постійно пхатись, де не
треба
83Слово і Час. 2016 • №4
Could you on this fair
mountain leave to feed,
And batten on this moor?
(3.4.66–67)
Czy jesteś owcą, która z
górskich pastwisk
Bezmyślnie zbiega na
grząskie mokradła?
Хіба вівцею стали ви, щоб
з гір,
З ясних пасовиськ
заблудити в твань?
А от кілька тих “неперекладних” шекспірівських кунштиків, які й становлять
головну проблему для перекладача. Схоже на те, що Андрухович долає важкі
місця, спираючись на міцне плече польського попередника. Ось, наприклад,
фрагмент, який заслужив на похвальний коментар від Л. Коломієць: “цікавою
рисою цього перекладу виявляється вторинна словогра, створювана самим
Ю. Андруховичем” [2]. Маємо нагоду оцінити самостійність словогри:
KING CLAUDIUS
I have nothing with this
answer, Hamlet; these words
are not mine.
HAMLET
No, nor mine now. (3.2.94–96)
KRÓL
A cóż to za odpowiedź,
Hamlecie? Te słowa do mnie
nie trafiły.
HAMLET
A ze mnie już uleciały.
КОРОЛЬ
Це що ж за така відповідь,
Гамлете? До нас такі слова
не доходять.
ГАМЛЕТ
А з нас уже вийшли.
Нижче – розмова гробокопів. Головна проблема – переклад “bore arms” (мав
руки – носив зброю – мав родовий герб):
First Clown There is no
ancient gentleman but
gardeners, ditchers, and
grave-makers:
they hold up Adam’s
profession.
S-nd Clown Was he a
gentleman?
First Clown He was the first
that ever bore arms.
S-nd Clown Why, he had
none.
First Clown What, art a
heathen? How dost thou
understand the Scripture?
The Scripture says ‘Adam
digged:’ could he dig without
arms? I’ll put another
question to thee: if thou
answerest me not to the
purpose, confess thyself–
[…]
S-nd Clown ‘Who builds
stronger than a mason, a
shipwright, or a carpenter?’
First Clown Ay, tell me that,
and unyoke. (5.1.28–37,
48–50)
GRABARZ 1 Prawdziwa
arystokracja na tym świecie
to tylko ogrodnicy, kopacze i
grabarze. Ich zawód ciągnie
się aż od Adama.
GRABARZ 2 To Adam był
dobrze urodzony?
GRABARZ 1 Raczej dobrze
ulepiony.
GRABARZ 2 No właśnie: nie
miał przodków, herbu ani
ziemi.
GRABARZ 1 A ty co,
poganin? Pisma Świętego
nie rozumiesz? Pismo
powiada: Adam uprawiał
ziemię. Uprawiał, czyli kopał,
a skoro kopał ziemię, to ją
miał, bo gdyby nie miał, to
co by kopał? Piłkę? Zadam
ci jeszcze jedno pytanie. Jak
odpowiesz nie do rzeczy, to
możesz się uważać za…[…]
GRABARZ 2 “Kto buduje
solidniej niż murarz, cieśla,
albo majster w sto-czni?”
GRABARZ 1 Właśnie,
odpowiedz i możesz
odesłać mózg na zasłużony
spoczynek.
1-й блазень Хоча справжня
еліта на цій землі – це
садівники, землекопи
і гробарі. Наш фах
починається від самого
Адама.
2-й блазень То Адам теж
був благородний?
1-й блазень Краще
сказати – благоліпний,
виліплений тобто.
2-й блазень І те правда:
не було в нього ні роду, ні
землі.
1-й блазень Та ти що –
нехрещений? Святого
Письма не бачив? Сказано
ж: “Адам обробляв землю”.
Обробляв, себто копав, а
як копав, то значить і мав.
От я тобі ще одне питання
на засипку. Як відповіш по-
дурному, то вважай себе…
[…]
2-й блазень Хто будує
надійніше від муляра, теслі
чи корабельника?
1-й блазень Саме
так. Відгадаєш – і на
заслужений спочинок.
Слово і Час. 2016 • №484
Ще одна славетна “цвинтарна проблема”: переклад гри значень слова “fine”
(штраф, визиск – зграбний – дрібний):
This fellow might be in’s
time a great buyer of
land, with his statutes, his
recognizances, his fines,
his double vouchers, his
recoveries: is this the fine of
his fines, and the recovery
of his recoveries, to have his
fine pate full of fine dirt? will
his vouchers vouch him no
more of his purchases, and
double ones too, than the
length and breadth of a pair
of indentures? (5.1.98–105)
A może był to w swoim
czasie wielki spekulant
dobrami ziemskimi, tkwiący
po uszy w transakcjach,
hipotekach, wekslach,
aktach i kontraktach? To ma
więc być jego akt ostatni –
akt zgonu? To mu tylko
pozostało z posiadanych
nieruchomości – jego
własna nieruchomość?
Z posiadanych ziem – ta
ziemia, która wypełnia
mu czaszkę? Kto mu
teraz pożyczy pieniędzy
na rozszerzenie włości,
skoro ma już działkę dość
szeroką – taką, którą można
nakryć jednym aktem kupna
i jego duplikatem?
А може, свого часу це
був спритний земельний
спекулянт, по шию
загрузлий у своїх
векселях, заставах,
гіпотеках, інвестиціях,
трансвестиціях, актах і
контрактах? Тепер маємо
перед собою останню з
його операцій – операцію
на черепі. А з усієї
нажитої власності, тобто
нерухомості, лишилася
йому тільки власна
нерухомість. Та й землі
тієї саме стільки, скільки
набилося в череп. Ніхто
вже не надасть йому
жодної позики, раз він
придбав собі цю останню
ділянку, площею цілком
достатню, щоб розстелити
на ній купчу грамоту разом
з дублікатом.
У деяких випадках Ю. Андруховичу не вдалося зграбно наслідувати
Бараньчака – наприклад , так трапилося з “артефактами”, докладно
обговореними в статтях М. Соколянського та А. Савенця [3]. Як бачимо,
С. Бараньчак вдало передав двозначність англійського “carriages” (гарматні
лафети/портупеї), сконструювавши гру слів “armatury-armaty”. В Андруховича
не було аналогічної можливості, проте, напевно, було бажання використати цей
прийом, тому гармати пов’язано з портупеями парою “артефакти-артилерія”.
Зрозуміло, іронія Гамлета стає дуже натягнута: він указує на начебто більшу
відповідність “артефактів” артилерії, хоч та відповідність тримається на тонкій
волосині перших трьох літер. Водночас у Бараньчака і звукова, і семантична
основа для Гамлетового зауваження значно надійніша:
OSRIC
The carriages, sir, are the
hangers.
[…]
HAMLET
The phrase would be more
german to the matter, if we
could carry cannon by our
sides: I would it might be
hangers till then. (5.2.147,
150–153)
OZRYK
Armatury, mości książę, to
inaczej rapcie.
[…]
HAMLET
“Armatury” byłyby
stosowniejsze, gdybyśmy
przy bokach zaczęli nosić
armaty. Zanim to nastąpi,
wolę zwyczajne rapcie.
ОЗРИК
Артефакти, пане, це вся
ота упряж.
[…]
ГАМЛЕТ
Слово “артефакти” більше
пасувало б до артилерії,
хоча в такому разі ми
змушені були б ходити з
гарматами при боці. Поки
до цього ще не дійшло,
я волію називати це
портупеями.
85Слово і Час. 2016 • №4
Цікаво, що багато слів, наведених у статті проф. М. Соколянського як
приклади “немотивованої модернізації”, знаходимо і в перекладі Бараньчака:
(2.2.124) machine – maszyneria – машинерія;
(2.1.21) may dishonour him – zaszargać reputację – без шкоди репутації;
(1.2.214) upon the platform – na tarasie – на терасі.
Знайшлися навіть “шахтарі” й “мінери-сапери”:
Well said, old mole! canst
work i’ the earth so fast?
A worthy pioneer! (1.5.162–
163)
Wybornie powiedziane, stary
Krecie!
Tak prędko ryjesz swój
korytarz?
Wzorowy górnik!
Цілком доречно
Ти це додав, старий
підземний кроте!
Незлий би з тебе вийшов
прохідник
У шахті.
For ‘tis the sport to have the
engineer
Hoist with his own petard
(3.4.206–207)
Zabawne jest, gdy sapera
rozrywa
Własna petarda.
От лише як міна в руках
мінера вибухне.
Те саме з перенесенням алюзії на театр “Глобус” із приміток у сценічну мову:
ROSENCRANTZ
Ay, that they do, my lord;
Hercules and his load too.
(2.2.352)
ROSENCRANTZ
A tak – dali sobie radę nawet
z Herkulesem, tym z godła
teatru “The Globe”.
РОЗЕНКРАНЦ
Таки вони, принце – навіть
Геркулеса з театру “Глобус”
вони завалили.
Якщо припустити, що основним опорним текстом для українського
перекладача був саме переклад Бараньчака, легко пояснити й дивні випадки
“перекладацького свавілля”, як-от маврів, котрих нібито перемагав Гамлет-
батько. Деякі відходження від Шекспіра в польському тексті (а їх, слід
зауважити, небагато) увипуклюються у фрагментах українського перекладу,
що виглядає прийнятним переформулюванням тексту Бараньчака – але не
Шекспіра:
in which our valiant Hamlet
(For so this side of our
known world esteem’d him)
Did slay this Fortinbras
(1.1.84–86)
I Hamlet – słusznie sławny z
waleczności
We wszystkich krajach
znanych geografom –
Położył trupem przeciwnika.
Прийнявши виклик, переміг
як завше
(Його ж і маври
переможцем знали)
І Фортинбраса вклав.
Подібний випадок і з “країною з інших географій” – гарним розвитком образу,
використаного Бараньчаком:
But that the dread of
something after death,
The undiscover’d country
from whose bourn
No traveller returns, puzzles
the will (3.1.78–80)
Gdyby nam woli nie zbijała
z tropu
Obawa przed tym, co będzie
po śmierci,
Przed nieobecną w atlasach
krainą,
Skąd żaden jeszcze
odkrywca nie wrócił,
Якби не страх – а що там,
після смерті,
У тій країні з інших
географій,
Що з неї не прийдуть
мандрівники?
Задля справедливості варто визнати певну однобічність цього огляду, адже не
бракує й випадків, де український текст істотно різниться від польського (можна
згадати хоч би й переклад “at this dead hour” як “в пору мертв’яків”, відомі цитати-
Слово і Час. 2016 • №486
стилізації під українську радянську поезію тощо). Однак центральне питання
цього допису – чи можна оцінювати “Гамлет” Андруховича, плюси та мінуси
його “перекладацької стратегії щодо Шекспіра” за традиційними принципами
перекладознавства? Чи не втрачають напрацьовані перекладознавцями
критерії сенсу в прикладенні до цього твору, попри його незаперечну художню
цінність як літературного явища?
ЛІТЕРАТУРА
1. Забужко О. Лист [49] // О. Забужко, Ю. Шевельов. Вибране листування на тлі доби: 1992–2002. – К.:
Факт, 2011.
2. Коломієць Л. Новий український “Гамлет”: перекладацька стратегія Ю. Андруховича // Мова і культура:
Наук. щорічн. журнал. – К.: Вид. Дім Дмитра Бураго, 2005. – Вип. 8. – Т. 3. – Част. 2. – С. 349-356.
3. Савенець А. Не така гротескова стратегія, як її малюють // ЛітАкцент, 30 жовтня 2009 р.
4. Соколянський М. У полоні гротескової стратегії // ЛітАкцент, 12 грудня 2008 р.
Отримано 11 січня 2016 р. м. Київ
|