Митці Розстріляного відродження - про час і про себе
26 листопада 2015 р. в Національному музеї літератури України (м. Київ) відбулася презентація науково-документального видання: “Самі про себе: Автобіографії українських митців 1920-х років” / Упорядник Раїса Мовчан. – К: ТОВ “Видавництво “Кліо”, 2015....
Збережено в:
Дата: | 2016 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
2016
|
Назва видання: | Слово і Час |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/158310 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Митці Розстріляного відродження - про час і про себе / О. Брайко // Слово і час. - 2016. - № 4. - С. 126. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-158310 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-1583102019-08-13T01:25:44Z Митці Розстріляного відродження - про час і про себе Брайко, О. Літопис подій 26 листопада 2015 р. в Національному музеї літератури України (м. Київ) відбулася презентація науково-документального видання: “Самі про себе: Автобіографії українських митців 1920-х років” / Упорядник Раїса Мовчан. – К: ТОВ “Видавництво “Кліо”, 2015. 2016 Article Митці Розстріляного відродження - про час і про себе / О. Брайко // Слово і час. - 2016. - № 4. - С. 126. — укp. 0236-1477 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/158310 uk Слово і Час Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Літопис подій Літопис подій |
spellingShingle |
Літопис подій Літопис подій Брайко, О. Митці Розстріляного відродження - про час і про себе Слово і Час |
description |
26 листопада 2015 р. в Національному музеї літератури України (м. Київ) відбулася презентація науково-документального видання: “Самі про себе: Автобіографії українських митців 1920-х років” / Упорядник
Раїса Мовчан. – К: ТОВ “Видавництво “Кліо”, 2015. |
format |
Article |
author |
Брайко, О. |
author_facet |
Брайко, О. |
author_sort |
Брайко, О. |
title |
Митці Розстріляного відродження - про час і про себе |
title_short |
Митці Розстріляного відродження - про час і про себе |
title_full |
Митці Розстріляного відродження - про час і про себе |
title_fullStr |
Митці Розстріляного відродження - про час і про себе |
title_full_unstemmed |
Митці Розстріляного відродження - про час і про себе |
title_sort |
митці розстріляного відродження - про час і про себе |
publisher |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
publishDate |
2016 |
topic_facet |
Літопис подій |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/158310 |
citation_txt |
Митці Розстріляного відродження - про час і про себе / О. Брайко // Слово і час. - 2016. - № 4. - С. 126. — укp. |
series |
Слово і Час |
work_keys_str_mv |
AT brajkoo mitcírozstrílânogovídrodžennâpročasíprosebe |
first_indexed |
2025-07-14T10:51:11Z |
last_indexed |
2025-07-14T10:51:11Z |
_version_ |
1837619239774584832 |
fulltext |
Слово і Час. 2016 • №4126
МИТЦІ РОЗСТРІЛЯНОГО ВІДРОДЖЕННЯ – ПРО ЧАС І ПРО СЕБЕ
26 листопада 2015 р. в Національному музеї літератури України (м. Київ) відбулася презентація науково-
документального видання: “Самі про себе: Автобіографії українських митців 1920-х років” / Упорядник
Раїса Мовчан. – К: ТОВ “Видавництво “Кліо”, 2015.
У вступній промові академік М. Жулинський зазначив, що зібрані у книжці автобіографії 105 митців трагічного
періоду – промовистий, важливий документ доби “розстріляного відродження”. Передмова Р. Мовчан написана
з глибокими почуттями і прагненням зрозуміти драматичний період нашої історії. Він наголосив на тому, що,
презентуючи це видання, варто згадати про трагічну постать нашої культури – М. Плевака, котрий працював
над укладанням біобібліографічного “Словника українських письменників”, матеріалами якого, збереженими в
різних архівах, скористалася для свого видання Р. Мовчан. За кожним документом стоїть унікальна особистість
українського письменника, а деякі з автобіографій читаються як новели. Ця книга – вагомий внесок до трагічної
історії нашої національної культури.
Р. Мовчан подякувала директорові видавництва “Кліо” В. Соловйовій, її колегам, художниці
Н. Михайличенко, редакторові Г. Латнику. Розповіла, що автобіографії подано в автентичному вигляді, звірено
за оригіналами чи першодруками. Їх супроводжують світлини, іноді рідкісні, невідомі, а також репродукції
портретів роботи А. Петрицького, М. Жука. У пошуках деяких фотографій допомогли інші дослідники, зокрема
Ярина й Богдан Цимбали. О. Івасюк надала текст С. Черкасенка, який вона знайшла в Чехії. Т. Гундорова
допомогла з коментуванням автобіографії М. Вороного, автограф якої зберігається в архівних фондах
Інституту літератури. Це видання присвячене пам’яті репресованого діда укладачки – К. Шкоденка, а також
усім репресованим тоталітарним режимом. Чимало документів друкується вперше, і вони не лише з великого
архіву М. Плевака, якому митці надсилали різноманітні довідкові матеріали, взірці своїх творів. У той час
жанр автобіографії був досить популярним серед письменників. При ВУАН у 1918–1933 рр. працювала
постійна комісія для складання Біографічного словника діячів України, яку очолювали акад. Д. Багалій,
М. Могилянський, згодом інші. Чимало з надісланих до цієї комісії автобіографій також збереглися.
У 1920-х роках “Універсальний журнал” кілька років вів рубрики “Моя остання книга”, “Моя найкраща книга”
тощо. Часопис “Літературний ярмарок” друкував містифіковані автобіографії письменників, створені їхніми
колегами. У процесі підготовки видання до друку було з’ясовано багато цікавих фактів. Прикметно, що було
поновлено всі купюри в наведених тут письменницьких документах, через що історія нашого мистецтва
доповнюється цікавими, іноді несподіваними деталями.
Л. Воронина розповіла, що з автобіографії її діда Прохора, уміщеної в цьому виданні, вона дізналася
про деякі не відомі їй раніше факти його життя. Щоправда, він оминає “крамольні” речі, не згадує
письменників, із котрими починав творчий шлях, зокрема Г. Хоткевича. Тексти видання переконують:
це свідчення “ще не битих” письменників, їх тон відмінний од текстів “наших батьків”, тобто наступного
покоління. Митці “Розстріляного відродження”, які пережили творчий злет, щиро вірили в тодішні
революційні ідеї. Ю. Ковалів у своєму виступі зазначив, що це видання – подія в нашому інтелектуальному
житті, повернення тієї епохи, крок до її осмислення через окремі тексти. Жива інформація й цікава
передмова витворюють концептуальний код для прочитання письменницьких текстів. Щоправда, у
книжці бракує київського контексту, інформації про ВУАН. Укладачка засвідчила високу дослідницьку
культуру академічного рівня. Тексти скрупульозно проаналізовані, кожна деталь осмислена. Завдяки
таким виданням ми краще пізнаємо ту добу. Це гарний старт і приклад для продовжувачів. На думку
А. Мойсієнка, одного з рецензентів видання, у цій книжці ми бачимо живих молодих людей. Тут є те, чого
ми хотіли б від нинішньої літератури – думки і мрії. В окремих текстах, наприклад Ю. Яновського, відчутна
авторська стилістика. Наявні тут також і життєписи мовознавців. М. Сулима зауважив, що цю книжку
треба ставити поряд із відомим довідником А. Лейтеса й М. Яшека “Десять років української літератури
(1917–1927): Біобібліографічний покажчик” (К., 1928). Видання, упорядковане Р. Мовчан, нагадує спогади
М. Куліша про те, що відбувалося в письменницьких квартирах. В. Панченко зазначив, що під однією палітуркою
зібрано різновиди автобіографій. Зокрема є ділові документи зі списком опублікованого доробку та багатим
фактажем. Є листи письменників до М. Плевака. Окремі деталі в цих листах виказують настрій, особистість,
характер, стимулюючи потенційного дослідника. Вісім автобіографій тяжіють до мемуарного жанру, тут наявні
розповідь, поширені нотатки для самого себе, елементи белетристики. Ідеться про життєписи Х. Алчевської,
Остапа Вишні, А. Головка, М. Вороного, В. Поліщука. Автобіографія М. Хвильового містить інформацію, не
відому раніше. Доволі скупо засвідчені “політичні зигзаги” письменників, хоча деякі сліди світоглядних драм
таки потрапили до цих документів. С. Білокінь у своєму виступі назвав це видання архівом “розстріляного
відродження” й зауважив, що варто видати картотеку М. Плевака, як і працю А. Лейтеса та М. Яшека.
Літературознавець і перекладач, син Івана Микитенка О. Микитенко порівняв це видання з такими книжками,
як упорядкований Ю. Луцьким збірник “Самі про себе. Автобіографії видатних українців ХІХ-го століття” чи
довідник О. Мусієнка “…З порога смерті…”, присвячений письменникам – жертвам сталінського терору.
В. Абліцов у своєму виступі порушив тему співробітництва М. Хвильового із ЧК, про що є тогочасні
епістолярні свідчення. М. Жулинський, продовжуючи цю болючу тему, пригадав, що й наприкінці 1960-х –
на початку 1970-х рр. письменників і літературознавців, аспірантів Інституту літератури, намагалися завербувати
в інформатори КДБ, примушували співпрацювати з цією установою. В. Соловйова, директор видавництва
“Кліо”, наголосила на тому, що цей збірник побачив світ за державною програмою “Українська книга”.
Олександр Брайко
Отримано 5 грудня 2015 р. м. Київ
ЛП
|