Вагомий здобуток у царині грінченкознавства

Вагомий здобуток у царині грінченкознавства

Рецензія на книгу: Єсипенко Дмитро. Повісті Бориса Грінченка “Серед темної ночі” та “Під тихими вербами”: історія текстів і тексти в історії. – К.: Наукова думка, 2015. – 160 с....

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2016
Автор: Кузьменко, В.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України 2016
Назва видання:Слово і Час
Теми:
Рецензії
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/158366
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Вагомий здобуток у царині грінченкознавства / В. Кузьменко // Слово і час. — 2016. — № 7. — С. 123-125. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-158366
record_format dspace
spelling irk-123456789-1583662019-08-23T01:25:04Z Вагомий здобуток у царині грінченкознавства Кузьменко, В. Рецензії Рецензія на книгу: Єсипенко Дмитро. Повісті Бориса Грінченка “Серед темної ночі” та “Під тихими вербами”: історія текстів і тексти в історії. – К.: Наукова думка, 2015. – 160 с. 2016 Article Вагомий здобуток у царині грінченкознавства / В. Кузьменко // Слово і час. — 2016. — № 7. — С. 123-125. — укp. 0236-1477 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/158366 uk Слово і Час Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Рецензії
Рецензії
spellingShingle Рецензії
Рецензії
Кузьменко, В.
Вагомий здобуток у царині грінченкознавства
Слово і Час
description Рецензія на книгу: Єсипенко Дмитро. Повісті Бориса Грінченка “Серед темної ночі” та “Під тихими вербами”: історія текстів і тексти в історії. – К.: Наукова думка, 2015. – 160 с.
format Article
author Кузьменко, В.
author_facet Кузьменко, В.
author_sort Кузьменко, В.
title Вагомий здобуток у царині грінченкознавства
title_short Вагомий здобуток у царині грінченкознавства
title_full Вагомий здобуток у царині грінченкознавства
title_fullStr Вагомий здобуток у царині грінченкознавства
title_full_unstemmed Вагомий здобуток у царині грінченкознавства
title_sort вагомий здобуток у царині грінченкознавства
publisher Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
publishDate 2016
topic_facet Рецензії
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/158366
citation_txt Вагомий здобуток у царині грінченкознавства / В. Кузьменко // Слово і час. — 2016. — № 7. — С. 123-125. — укp.
series Слово і Час
work_keys_str_mv AT kuzʹmenkov vagomijzdobutokucarinígrínčenkoznavstva
first_indexed 2025-07-14T10:53:38Z
last_indexed 2025-07-14T10:53:38Z
_version_ 1837619393208516608
fulltext 123Слово і Час. 2016 • №7 ВАГОМИЙ ЗДОБУТОК У ЦАРИНІ ГРІНЧЕНКОЗНАВСТВА Єсипенко Дмитро. Повісті Бориса Грінченка “Серед темної ночі” та “Під тихими вербами”: історія текстів і тексти в історії. – К.: Наукова думка, 2015. – 160 с. Серед найголовніших проблем, що постали сьогодні перед Україною як суверенною державою, – відродження замулених криниць і духовних оаз нашого народу, формування здорової національної свідомості, а отже, доречною виглядає орієнтація саме на вітчизняних мислителів, митців, громадських діячів, які у найскладніші для українців періоди своїм героїчним і непоборним патріотизмом плекали національну ідею та на власному досвіді втілювали її в життя попри всі труднощі й перепони. Одним і з таких в ідданих сво їй справі українців був Борис Грінченко – письменник і л ітературознавець , лексикограф і етнограф , педагог і публ іцист, і с торик і громадсько - культурний діяч, видавець і редактор, який заклав міцний підмурок для розвитку української культури та просвіти. У зв’язку з тим, що освітня та видавнича справа в Україні на початку ХХІ ст. позначені досить суперечливими процесами й насправді вимагають нагального реформування, доречним вважається не лише запозичення успішного досвіду зарубіжних видавництв і редакцій, а й спроба озирнутися назад, у минуле нашого народу, котрий мав багато в чому схожі на сьогоднішні умови існування українського слова. Точніше, навіть песимістичніші – на політичному, з а к о н о д а в ч о м у , ф і н а н с о в о м у , соціокультурному рівнях , попри те, що Б. Грінченко насмілився здійснити титанічну працю заради ідеї освіченого, національно свідомого, морально та естетично цілісного українця. Одним із знарядь, обраних Грінченком для реалізації своєї мрії, стали його україномовні художні твори, періодичні та книжкові видання. Враховуючи потенціал багатогранного мистецького доробку Грінченка для альтернативного погляду на перебіг сучасних освітніх та видавничих процесів, саме у протиріччі між наявністю такої можливості та нестачею ґрунтовних наукових досліджень текстологічного аспекту художніх творів видатного українця полягає актуальність монографії Дмитра Єсипенка. Книжка присвячена “пам’яті Віктора Дудка – Людини і Вченого”, відомого текстолога й джерелознавця , п ід Слово і Час. 2016 • №7124 керівництвом якого Д. Єсипенко написав та успішно захистив 2013 року в Інституті літератури ім . Т. Г. Шевченка НАН України кандидатську дисертацію. На її основі, власне, й постала монографія. Д. Єсипенко поставив собі за мету з’ясувати текстологічні і джерелознавчі питання повістей Бориса Грінченка “Серед темної ночі” та “Під тихими вербами ” , а також проаналізувати історію їхньої публікації. Особливо цінне те , що автором монографії в науковий обіг вводяться маловідомі факти та епізоди біографії Б. Грінченка (звільнення із земства, боротьба з контрафактними виданнями та ін.), які тривалий час перебували на маргінесі літературознавчих студій. Автор опрацював значну к ільк ість архівних матеріалів, що зберігаються у фондах Інституту рукопису Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського, в і д д і л у р у к о п и с н и х фонд і в т а текстології Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, Центрального державного архіву-музею літератури й мистецтва України та Центрального державного арх іву вищих орган ів влади та управління України. Варто нагадати , що впродовж столітнього пер і од у до сл і дження т во рч о с т і Грінченка історія його художніх творів залишалися поза увагою текстологів. Отож, осмислення творчого доробку українського митця, який був активним учасником літературного процесу кінця ХІХ – початку ХХ ст., давно на часі. Дослідження Д. Єсипенка логічно побудоване та структуроване. Воно складається з “Переднього слова”, трьох розділів, поділених на підрозділи, “Прикінцевих зауваг”, списку скорочень та іменного покажчика. У “Передньому слові” обґрунтовується в и б і р т ем и д о с л і д ж е н н я , й о г о актуальність , стисло аналізується стан наукового вивчення проблеми. Автор також лапідарно розповів про перебіг роботи над книжкою та висловив подяку літературознавцям “за участь в обговоренні та редагуванні тексту дослідження на різних етапах його створення”. Хронолог ічн і межі досл ідження досить широкі (понад столітній період – 1899–2010-ті роки). У першому розділі монографі ї “Народження класики : історія створення та перших публікацій” висвітлено біографічний контекст і власне процес написання творів , а також історію їхньої публікації у 1901–1902 рр . , систематизовано характер вивчення художньої спадщини Б. Грінченка науковцями, критиками, що дало можливість дійти висновку про недостатнє дослідження життєпису та творчості митця. Молодий науковець з’ясовує маловідомі факти біографії Б. Грінченка, а саме: чернігівський побут письменника після звільнення зі служби у Чернігівському губернському земстві (1899–1902 рр.). Автор дослідження цілком слушно кваліфікує цю обставину як звільнення письменника від канцелярської роботи, що пригнічувала його творчі прагнення, і переорієнтацію митця на гонорарну літературну та публіцистичну діяльність. Досить обґрунтоване також і припущення літературознавця щодо задуму нового твору Б. Грінченка – повісті “Серед темної ночі”, підказаного письменникові власним життєвим досвідом саме в цей час. Адже наприкінці 1900 р. Грінченко як присяжний засідатель Чернігівського окружного суду брав участь у розгляді судової справи над коноводами, тож цілком імовірно, що саме цей процес міг подарувати письменникові прототипи образів Романа Сивашенка та його міських побратимів. На основі зіставлення опублікованого тексту повісті Грінченка “Під тихими вербами” з рукописами твору Д. Єсипенко ро з к р и ва є о с обли во с т і т во рч о ї лабораторії митця, висвітлює характер, причини та наслідки внесених до тексту твору змін, а також відгуки про повість у приватних кореспонденціях до автора твору таких адресантів, як А. Кримський, І. Липа, П. Грабовський та ін. Дослідник фахово аналізує епістолярні діалоги відомих літераторів з Грінченком, до того ж коректно й аргументовано висловлює власну оцінку стосовно цих “діалогів на відстані”. Другий розділ наукової студі ї “У пошуках основного тексту: видання творів 1910 р.” розкриває результати наукового вивчення історії другого 125Слово і Час. 2016 • №7 видання повістей “Серед темної ночі” та “Під тихими вербами”. Дослідницька увага зосереджена на висвітленні життєвих перипетій Б. Грінченка, зокрема висвітлюється перебування письменника у Боярці-Будаївці та Оспедалетті (1909– 1910 рр.), а також його опрацювання текстів повістей для нових видань. Для визначення основного тексту повістей Грінченка дослідник застосовує текстологічну методологію, скрупульозно аналізуючи джерела творів. Завдяки аналізу біографії письменника, а також доступних джерел “Серед темної ночі” науковець цілком обґрунтовано робить висновок про те, що видання 1910 р. виступає останнім авторським, а його текст – основним для цієї повісті . Тому в майбутніх републікаціях слід орієнтуватися саме на друге видання. Н а т о м і с т ь , я к с т в е р д ж у є літературознавець , немає підстав говорити про участь Гр інченка у підготовці до другого видання (1910 р.) тексту “Під тихими вербами”. Внаслідок проведеного дослідження Д. Єсипенко стверджує, що останнім прижиттєвим для автора згаданої повісті слід уважати едицію 1902 р., а основним текстом – вміщений у ній варіант. До того ж перевагу має публікація в “Киевской старине”, оскільки у книжці “випала” одна сторінка. У третьому розділі “Історія посмертних публ і к ац і й ” Д . Єсипенко зробив спробу подати цілісне уявлення про едиційну долю повістей Б. Грінченка впродовж 1910–2000-х рр. із докладним розглядом найсуттєвіших змін тексту та осмисленням видавничої традиції творів. Автор переконливо показав у своєму досл ідженн і , що найва гом ішими моментами видавничої історії “Серед темної ночі” та “Під тихими вербами” після смерті Б. Грінченка були редакторські зміни тексту першого твору у виданні 1914 р., а також започаткована виданням 1927 р. традиція публікації зіпсованого тексту другої повісті. Упродовж 1932–1960 рр . повісті , як і майже весь доробок Грінченка, не перевидавалися . У наступному етап і ї хньо ї едиц ійно ї і с тор і ї на тлі кількісної переваги видань , які зверталися до помилкових джерел “Під тихими вербами”, Д. Єсипенко зазначає поодинокі позитивні приклади, книжки 1961, 1991, 2009 та 2012 років. У “Прикінцевих заувагах” подаються основні результати наукового пошуку. Підсумки всього дослідження постають логічно умотивованими , достатньо ґ р у н т о в н и м и , с к о н ц е н т р о в а н о відтворюють сутність літературознавчого дослідження. Оцінюючи монографію Д. Єсипенка в цілому, варто сказати , що вона , безперечно, стане гарною “лоцією” у вивченні життя і творчості Б. Грінченка. Книжка буде корисною для науковців, учителів , докторантів , аспірантів і студентів – для всіх, хто цікавиться в ітчизняною л ітературою , позаяк літературознавча студія не т ільки досліджує повісті “Серед темної ночі” та “Під тихими вербами” в текстологічному і джерелознавчому аспектах, а й дає змогу глибше зрозуміти ті процеси, що відбувалися в українському письменстві на помежів’ї ХІХ – ХХ століть. Володимир Кузьменко Отримано 22 грудня 2015 р. м. Київ

Схожі ресурси