Деякі роздуми та пропозиції до аналітичного документу «Space Vision for Ukraine 2020-2029»

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2019
Автори:	Ляшенко, В.І., Осадча, Н.В.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут економіки промисловості НАН України 2019
Назва видання:	Економічний вісник Донбасу
Теми:	Дискусійний клуб
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/158403
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Деякі роздуми та пропозиції до аналітичного документу «Space Vision for Ukraine 2020-2029» / В.І. Ляшенко, Н.В. Осадча // Економічний вісник Донбасу. — 2019. — № 2 (56). — С. 257-271. — Бібліогр.: 25 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-158403
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1584032019-08-30T01:25:29Z Деякі роздуми та пропозиції до аналітичного документу «Space Vision for Ukraine 2020-2029» Ляшенко, В.І. Осадча, Н.В. Дискусійний клуб 2019 Article Деякі роздуми та пропозиції до аналітичного документу «Space Vision for Ukraine 2020-2029» / В.І. Ляшенко, Н.В. Осадча // Економічний вісник Донбасу. — 2019. — № 2 (56). — С. 257-271. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. 1817-3772 DOI: 10.12958/1817-3772-2019-2(56)-257-271 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/158403 uk Економічний вісник Донбасу Інститут економіки промисловості НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Дискусійний клуб Дискусійний клуб
spellingShingle	Дискусійний клуб Дискусійний клуб Ляшенко, В.І. Осадча, Н.В. Деякі роздуми та пропозиції до аналітичного документу «Space Vision for Ukraine 2020-2029» Економічний вісник Донбасу
format	Article
author	Ляшенко, В.І. Осадча, Н.В.
author_facet	Ляшенко, В.І. Осадча, Н.В.
author_sort	Ляшенко, В.І.
title	Деякі роздуми та пропозиції до аналітичного документу «Space Vision for Ukraine 2020-2029»
title_short	Деякі роздуми та пропозиції до аналітичного документу «Space Vision for Ukraine 2020-2029»
title_full	Деякі роздуми та пропозиції до аналітичного документу «Space Vision for Ukraine 2020-2029»
title_fullStr	Деякі роздуми та пропозиції до аналітичного документу «Space Vision for Ukraine 2020-2029»
title_full_unstemmed	Деякі роздуми та пропозиції до аналітичного документу «Space Vision for Ukraine 2020-2029»
title_sort	деякі роздуми та пропозиції до аналітичного документу «space vision for ukraine 2020-2029»
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate	2019
topic_facet	Дискусійний клуб
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/158403
citation_txt	Деякі роздуми та пропозиції до аналітичного документу «Space Vision for Ukraine 2020-2029» / В.І. Ляшенко, Н.В. Осадча // Економічний вісник Донбасу. — 2019. — № 2 (56). — С. 257-271. — Бібліогр.: 25 назв. — укр.
series	Економічний вісник Донбасу
work_keys_str_mv	AT lâšenkoví deâkírozdumitapropozicíídoanalítičnogodokumentuspacevisionforukraine20202029 AT osadčanv deâkírozdumitapropozicíídoanalítičnogodokumentuspacevisionforukraine20202029
first_indexed	2025-07-14T10:55:23Z
last_indexed	2025-07-14T10:55:23Z
_version_	1837619503674949632
fulltext	В. І. Ляшенко, Н. В. Осадча 257 Економічний вісник Донбасу № 2(56), 2019 doi: 10.12958/1817-3772-2019-2(56)-257-271 В. І. Ляшенко, доктор економічних наук, ORCID 0000-0001-6302-0605, e-mail: slaval.aenu@gmail.com, Н. В. Осадча, доктор економічних наук, ORCID 0000-0001-5066-2174, e-mail: nosadcha86@gmail.com, Інститут економіки промисловості НАН України, м. Київ ДЕЯКІ РОЗДУМИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ ДО АНАЛІТИЧНОГО ДОКУМЕНТУ «SPACE VISION FOR UKRAINE 2020-2029» Україна відноситься до розвинених космічних держав світу і входить в першу п'ятірку таких, що володіють повним технологічним циклом створення ракетно-космічних комплексів: наукові досліджен- ня, дослідно-конструкторські роботи, організація виробництва, експлуатація й утилізація. Водночас в умовах ліберальної глобалізації, побудованої під ін- тереси транснаціональних, в основному англо-аме- риканських корпорацій, ці виклики існуванню люд- ства поки що залишаються без належної відповіді. 1. До п.1.1 «Структура сучасної світогоспо- дарської системи». Сучасний стан розвитку людс- тва вимагає нових форм організації глобальної еко- номіки, які дозволили б забезпечити стійкий еконо- мічний та соціальний розвиток і віддзеркалення пла- нетарних погроз, включно екологічні і космічні (табл. 1). Космічна діяльність трансформувала зміст геополітики, змінивши пріоритетність чинників, що визначають безпеку і впливовість держави. Викори- стання космічних систем привело до того, що геог- рафічне розташування країни перестало бути домі- нантою міжнародних відносин, а власне геополітика охоплює й політику в космосі. Остання істотно ви- значається космічною потужністю — здатністю ви- користання цивільних, розвідувальних, комерцій- них космічних систем і інфраструктури для підтри- мки стратегії національної безпеки, досягнення на- ціональних цілей. Таблиця 1 Багаторівнева сучасна світогосподарська система [1, с. 28-29] Рівні господарства Структура Режими регулювання розвитку Інститути 1 2 3 4 L10 – Універсальний, вселенський Колонізація космічного простору 1) Режим сили (можливих військових дій); 2) режим міжнародних договорів База напрацьовується ООН та ін- шими глобальними міжнародними установами L9 – Мегарівень Світове господарство як су- купність всіх взаємодіючих рівнів 1) Режим сили (військових дій); 2) режим міжнародних договорів ООН, МВФ, МАГАТЕ, СОТ, Всес- вітні конвенції L 8 – Мезорівень 4 Світове господарство / наці- ональне господарство – ме- зогосподарство I рівня: Інте- граційні спеціалізовані та регіональні союзи та об'єд- нання 1) режим міжнародних дого- ворів; 2) режим взаємних пільг і тарифів ТНК, НАТО, СЕНТО, СЕАТО, ОБСЄ, ЄС, ЄврАЗЕС, ШОС, ініціа- тиви «Один пояс – один шлях» (Ки- тай), «Вільне та відкрите бачення Індо-Тихоокеанського регіону» (Японія) та ін. L 7 – Макрорівень Національне господарство окремої країни 1) режим міжнародних дого- ворів; 2) національне законо- давство – загальний режим; 3) режими форм власності та їх трансформацій; 4) режим валютного курса; 5) митні ре- жими Президент, парламент, Кабмін та ін. L 6 – Мезорівень3 Національне господарство / Підприємство = мезогоспо- дарство II рівня 1) загальний національний режим; 2) спеціальні режими регулювання (пільгові та дис- кримінаційні) Регіональні, територіально-галу- зеві, галузеві та міжгалузеві ком- плекси та об’єднання, ФПГ В. І. Ляшенко, Н. В. Осадча 258 Економічний вісник Донбасу № 2(56), 2019 Закінчення табл. 1 1 2 3 4 L5 – Мікрорівень Підприємства та їх об'єд- нання, що виробляють зага- льний кінцевий продукт 1) загальнонаціональний за- гальний режим; 2) режими спеціальних адресних пільг або дискримінаційні Корпоративні структури L4 – Мезорівень 2 Спільні проекти Загальний і спеціальні ре- жими СЕЗ, ТПР, технопарки, групи під- розділів підприємства, які випуска- ють відокремлені види його кінце- вого продукту L3 – Мінірівень Суб'єкти підприємницької діяльності, спеціалізовані функціональні підрозділи з їх частковим продуктом і ін- фраструктурними послу- гами Спеціальні режими бізнес-ін- кубаторів, наукових та індус- тріальних парків, спрощеного режиму для мікро- і малих підприємств Інкубатори, наукові та індустріа- льні парки L 2 – Мезорівень 1 Професійні групи працівни- ків однієї спеціальності; Трудові колективи-бригади 11) режими ведення колекти- вних переговорів; 2) режими створення підприємницьких мереж (интрапренерства);3) режими «корпоративних со- ціальних пакетів Структурні підрозділи підприєм- ства L1 – Нанорівень Робоче місце, домогоспо- дарство 1) загальний і спеціальні спрощені режими оподатку- вання фізичних осіб з метою стимулювання самозайнято- сті; 2) режими особистої мо- тивації працівників Фізичні особи-підприємці; Само- зайнята особа, працівник, який здійснює конкретну активну, доці- льну, універсальну, творчу, опосе- редковану діяльність Наприклад, стосовно мезорівня 4, останнім ча- сом можна відзначити наступне. Японське «Бачення Індо-Тихоокеанського регіону» – це ініціатива, аль- тернативна китайському «Одному Поясу – Одному Шляху» [25]. Але це ще не означає, що вона – при- хована спроба створити в Азії військовий блок під керівництвом США. Швидше головна мета «Ба- чення» для Японії - зміцнити міжнародний порядок, заснований на правилах, які б поширювалися на всі країни регіону і обмежували односторонні дії і Ки- таю, і США. Про китайську ініціативу «Один Пояс – Один Шлях» вже кілька років говорить весь світ. Хтось хвалить Пекін за готовність об'єднати Євра- зію за допомогою інвестицій в інфраструктуру. Хтось критикує, вважаючи китайські проекти борго- вою пасткою для інших країн і способом розширити сферу геополітичного впливу Китаю. Куди менше уваги дістається схожою ініціати- вою Японії – «Вільне та відкрите бачення Індо-Ти- хоокеанського регіону», – за допомогою якої Токіо намагається запропонувати власну альтернативу ки- тайському «Поясу і Шляхи». За масштабами вона сильно поступається китайцям, але все одно япон- цям є що запропонувати не тільки іншим країнам Азії, але й усьому світові. 2.До 1.2 «Загальна характеристика стану ко- смічної діяльності в Україні». В світі склалась уні- фікована система керування національною косміч- ною діяльністю космічними агентствами. Тому, ви- ходячи із необхідності збереження і подальшого розвитку в інтересах незалежної України науково- технічного й виробничого потенціалу ракетно-кос- мічної галузі колишнього СРСР, його використання для вирішення соціально-економічних проблем кра- їни, Указом Президента України 29 лютого 1992 ро- ку № 117 створено Національне космічне агентство України (НКАУ) в якості центрального органу вико- навчої влади. Діяльність в космічній галузі регулю- ється нормами міжнародного та національного кос- мічного права. Слід зазначити, що державні проекти України не можуть бути порівняні з тими, що дають приватні інженери у розвинутих країнах. Українську космонавтику традиційно розгляда- ють під кутом зору перспектив успадкованої ра- кетно-космічної галузі та збереження стратегічного потенціалу. Тому доля 30-тисячної армії фахівців найвищої кваліфікації, які одержують (у серед- ньому) 4700 гривень на місяць і достойно впорю- ються (поки що) з найскладнішими міжнародними проектами, – питання першорядної важливості. В Україні зайнято в цій галузі приблизно 20 тис. чол., при чому кількість зайнятих фахівців зменшується (приблизно на 10% щорічно). Але в ін- ших країнах кількість спеціалістів збільшується (ті країни, які розпочинають космічну гонку) або не зменшується. В деяких українських інститутах за- криваються спеціальності космічного напряму, тобто не має попиту у бізнеса у розвитку космічної галузі. В. І. Ляшенко, Н. В. Осадча 259 Економічний вісник Донбасу № 2(56), 2019 Головною проблемою розвитку космічної га- лузі в Україні є той факт, що при плануванні витрат на космічну програму уряд України не врахував факт недопоповнення держбюджету, а такоє інсти- туційну основу приєднання до зони вільної торгівлі із ЄС. Одним з основних завдань НКАУ є розвиток співробітництва України з іншими державами та міжнародними організаціями у космічній галузі. НКАУ виступає Стороною міжнародних договорів у сфері дослідження та використання космічного про- стору в мирних цілях і забезпечує їх практичну реа- лізацію. З часу незалежної України НКАУ укладено 18 міжнародних договорів в сфері дослідження та використання космічного простору. Указом Прези- дента України від 15.07.2003 №700/2003 «Про за- ходи щодо забезпечення реалізації українсько-бра- зильського проекту створення космічного ракетного комплексу "Циклон-4"» встановлено, що НКАУ є центральним органом виконавчої влади зі спеціаль- ним статусом. Це пов’язано, перш за все з тим, що НКАУ та підприємства і установи галузі виконують специфічні завдання, які мають суттєвий вплив на соціально-економічний розвиток держави та забез- печення надійного функціонування космічних ін- формаційних та комунікаційних систем для потреб національної безпеки та оборони, у тому числі уп- равління космічними апаратами, прийом та обробку інформації від супутників різноманітного призна- чення, контроль цілісності навігаційного поля, кон- троль та аналіз космічної обстановки. 3. До п.1.3 «Чинне космічне законодавство та програмні документи». При аналізі становлення внутрішньодержавних правових регуляторів кос- мічної діяльності на теренах України треба неод- мінно згадати, що першими законодавчими актами у цій галузі фактично були чотири Постанови Пре- зидії Верховної Ради УРСР 1967-1979 рр. Як член ООН Українська РСР свого часу приєдналась до чо- тирьох з п’яти договорів з космосу, прийнятих під егідою ООН: 1) Договір про космос 1967 року Укра- їна ратифікувала 31 жовтня 1976 року [18]; 2) Угоду про рятування – 16 січня 1969 року [18]; 3) Конвен- цію про[відповідальність – 16 жовтня 1973 року[18]; 4) Конвенцію про реєстрацію – 14 вересня 1977 року [18]. Однак системного характеру розвиток косміч- ного права в Україні дійсно набув реальних обрисів тільки після проголошення незалежності та засну- вання Національного космічного агентства України на початку 90-х років минулого століття. Виконання першої Державної космічної програми 1994– 1997 років забезпечило вирішення комплексу орга- нізаційних, науково-технічних і правових питань становлення вітчизняної космічної галузі, серед яких найголовнішими були: реорганізація вітчизня- ної кооперації підприємств і організацій галузі, що максимально забезпечило замкнений цикл виготов- лення ракетно-космічних виробів в Україні; струк- туризація та концентрація ресурсів, замовлень і за- собів на обмеженій чисельності підприємств і орга- нізацій галузі; формування національного інституту головних підприємств розробників ракетно-косміч- ної техніки; закладення підвалин національного космічного законодавства, започаткування його га- рмонізації з міжнародним космічним правом. За роки Першої програми було прийнято Закон Укра- їни «Про космічну діяльність» (15.11.1996 р.), а та- кож множину нормативно-правових актів, що стосу- вались державного регулювання космічної діяльно- сті в Україні: Укази Президента України: «Про за- ходи щодо вдосконалення державного регулювання космічної діяльності в Україні» (07.10.1995 р.), «Про Національний центр управління і випробування ко- смічних засобів» (12.08.1996 р.), «Про заходи щодо дальшого розвитку космічних технологій» (04.03.1997 р.), «Про Положення про Національне космічне агентство України» (22.07.1997 р.), Поста- нови Кабінету Міністрів України: «Про додаткові заходи щодо державного регулювання космічної ді- яльності» (01.04.1996 р.), «Про створення Єдиної су- путникової системи передачі даних» (02.12.1996 р.), «Про заходи щодо підвищення ефективності космі- чної діяльності» (23.12.1996 р). та низку інших. Космічне законодавство України наразі знахо- диться на стадії активного розвитку. Його складо- вими частинами є: Конституція України, Закони України та Постанови Верховної Ради, зокрема: «Про космічну діяльність», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань діяль- ності галузі зв’язку», «Про внесення змін до статті 4 Закону України «Про підприємництво», «Про Зага- льнодержавну Національну) космічну програму Ук- раїни», «Про внесення доповнень до Закону України «Про страхування», «Про порядок введення в дію Закону України «Про космічну діяльність» та понад два десятка Законів і Постанов про ратифікацію міжнародних договорів України [18, с. 15-81]. Укази Президента України, основні з яких: «Про створення Національного космічного агентс- тва України», «Про заходи щодо вдосконалення дер- жавного регулювання космічної діяльності в Укра- їні», «Про Національний центр управління та випро- бувань космічних засобів», «Про заходи щодо даль- шого розвитку космічних технологій», «Про заходи щодо підвищення ефективності космічної діяльно- сті, «Про державну підтримку космічної діяльності» та низка інших [18, с. 82-104]. Постанови Кабінету Міністрів України з вре- гулювання різноманітних питань космічної діяльно- сті в Україні [18, с. 105-194]. Крім того, відносини суб’єктів космічної діяльності значною мірою регу- люються міжнародними комерційними контрак- тами, деякі законодавчі акти побічно торкаються правового регулювання питань космічної діяльно- сті. В. І. Ляшенко, Н. В. Осадча 260 Економічний вісник Донбасу № 2(56), 2019 Крім цього, на підставі положень Закону Укра- їни «Про міжнародні договори України» до націона- льного космічного законодавства треба віднести 4 з 5 багатосторонніх міжнародних договорів з питань космічної діяльності, розроблених під егідою ООН і ратифікованих Україною, понад 30 інших договорів України, у тому числі з міжнародними організаці- ями.. Національна космічна програма України (З(Н)КПУ) на 1998-2002 роки, ухвалена 23 грудня 1997 року Верховною Радою України, законодавчо встановила основні цілі, завдання, пріоритети та шляхи реалізації національної космічної діяльності на період, який відповідає перехідному стану еконо- міки, і передбачала формування внутрішнього ринку космічних послуг, вихід на міжнародний кос- мічний ринок із власною продукцією та послугами (у тому числі космічними ракетними комплексами та апаратами, інформацією з орбіти, елементами космічних систем тощо), інтеграцію України у між- народне космічне співтовариство, створення назем- ної космічної інфраструктури, розгортання багато- функціонального національного орбітального угру- повання космічних засобів. Конституція України в статті 92 зазначає, що освоєння космічного простору визначається виклю- чно законами України. Космічна діяльність України на сьогодні регулюється 15 законами України. Від- повідно до Закону України “Про космічну діяль- ність” однією з основних засад космічної діяльності в Україні є державне регулювання. В Україні держа- вне регулювання в будь-якій галузі здійснюється ор- ганами виконавчої влади.(Закон України Про кос- мічну діяльність N 503/96-ВР від 15.11.96 р.). Також, відповідно до міжнародних договорів ООН з космосу, які встановлюють основні прин- ципи діяльності держав в космосі, та сталої світової практики, зокрема країн ЄС, СНД, США тощо, в державах, які здійснюють космічну діяльність, ство- рюються державні органи, що регулюють та контро- люють національну космічну діяльність. Згідно з постановою Кабінету Міністрів Укра- їни від 23 грудня 2004 року №1734 «Про затвер- дження переліку підприємств, які мають стратегі- чне значення для економіки та безпеки держави» 22 підприємства космічної галузі, які належать до сфери управління НКАУ, включено в зазначений пе- релік, що потребує від НКАУ забезпечити реаліза- цію єдиної науково-технічної політики в галузі ство- рення космічних та ракетних комплексів в інтересах Міноборони України та іноземних замовників. Реалізація космічної діяльності в інтересах Держави здійснюється на основі Загальнодержавної (Національної) космічної програми України. В роз- робці цієї програми приймають участь представ- ники Академії Наук, міністерств та відомств, які за- цікавлені в результатах космічної діяльності і прий- мають участь у створенні космічної техніки. Таким чином, в Україні створено систему державного управління космічною діяльністю за функціональним принципом, яка ґрунтується на Конституції України, Законі України «Про космічну діяльність» та інших Законах України, організація і реалізація якої покладена на Національне космічне агентство України. Створена система, існуючий ста- тус і роль НКАУ відповідає національним потребам України в сфері космічної діяльності та вимогам міжнародного та європейського законодавства щодо використання космічного простору. Сучасний стан нормативно-правового забезпе- чення космічної діяльності в Україні, співставлення його рівня з рівнем національного космічного права провідних держав світу дозволяє констатувати, що в Україні в результаті виконання трьох перших націо- нальних космічних програм утворено в загальних рисах основу національного космічного законодав- ства. Це дозволяє, з однієї сторони, планувати вже протягом четвертої національної космічної про- грами [9] завершення побудови національного кос- мічного законодавства, а, з другої, накреслити та ре- алізовувати його системну гармонізацію з міжнаро- дним космічним правом. Ст. 92 Конституції України проголошує, що «виключно законами України ви- значаються: ... 5) засади використання природних ресурсів, виключної (морської) економічної зони, континентального шельфу, освоєння космічного простору (виділено нами – О.В., З.І., Є.К.), організа- ції та експлуатації енергосистем, транспорту і зв’язку...» [5, с. 15]. Таким чином, законодавство че- рез положення Основного Закону затвердило над- звичайну державну вагу цієї діяльності, запрова- дило у внутрішньодержавну, зовнішньополітичну та зовнішньоекономічну практику пильну увагу і при- скіпливе відношення до цього сектора економіки, науки і техніки з боку центральних органів влади та державного нагляду. Однак, на практиці більшість напрямів космічної діяльності в Україні регулю- ється наразі підзаконними актами з притаманними їм недоліками. Так, питання повноважень спеціа- льно уповноваженого центрального органу вико- навчої влади (НКАУ), сертифікації космічної тех- ніки, порядок розслідування надзвичайних подій та низка інших видів космічної діяльності в Україні ре- гулюються Указами Президента України, постано- вами Уряду, іншими підзаконними актами. Закон України «Про космічну діяльність» [18, с. 15-28] став першим національним законодавчим актом, що комплексно увібрав в себе більшість міжнародно- правових норм і принципів космічної діяльності. Розроблюючи Закон, автори виходили з положень сучасного МКП, в першу чергу, Договору про кос- мос 1967 року, який встановив міжнародно-правові засади космічної діяльності, правовий режим кос- мічного простору, а також основи правового статусу об’єктів і суб’єктів космічної діяльності. Преамбула Договору про космос зазначає, що, визнаючи про- В. І. Ляшенко, Н. В. Осадча 261 Економічний вісник Донбасу № 2(56), 2019 грес людства в освоєнні космічного простору та бе- ручи до уваг зацікавленість усіх держав у подаль- шому прогресі в цій сфері людської діяльності, кос- мічна діяльність повинна спрямовуватись «...на благо народів усіх країн, незалежно від ступеня їх економічного та наукового розвитку, ...сприяти роз- витку міжнародного співробітництва як в наукових, так і юридичних аспектах дослідження та викорис- тання космічного простору в мирних цілях, ...роз- витку взаєморозуміння та зміцнення дружніх відно- син між державами та народами...» [18, с. 195]. Вже ці загальні положення Преамбули Договору про ко- смос набули свого відображення в ст. 4 та 18 Закону України «Про космічну діяльність»: серед основних засад цієї діяльності в Україні зазначені, відповідно, «...сприяння міжнародному співробітництву» і «...збереження та подальший розвиток існуючих міжнародних зв’язків...» [18, с. 17, 18, 25]. Правові підвалини, на яких ґрунтуються положення Дого- вору про космос також набули свого віддзеркалення у Законі України «Про космічну діяльність»: – основні принципи міжнародного права, у тому числі положення Статуту ООН (ст. 17, 18 За- кону України підтверджують забезпечення дотри- мання загально-визначених принципів і норм між- народного права в ході космічної діяльності); – резолюція ГА ООН 1884 (XVIII) щодо за- клику до усіх держав щодо утримання від виводу в космічний простір будь-яких об’єктів із ядерною зброєю або будь-якими іншими видами зброї масо- вого знищення (ст. 9 Закону України: «При здійс- ненні космічної діяльності в Україні забороняється: виведення на орбіту чи розміщення в космосі будь- яким чином ядерної зброї та всіх інших видів зброї масового знищення чи випробування такої зброї»); – резолюція ГА ООН 1962 (XVIII) «Декларація правових принципів діяльності держав з дослі- дження та використання космічного простору» і До- говір про космос 1967 року передбачається також, що: дослідження космічного простору провадиться в інтересах усього людства, на благо усіх країн, не- залежно від їх економічного або наукового розвитку (ст. 3 Закону України «Про космічну діяльність»: «Космічна діяльність має на меті ...участь у розв’язанні загальних проблем людства»); – космічний простір є надбанням усього людс- тва і не підлягає національному присвоєнню; – космічний простір, включаючи Місяць та інші небесні тіла, використовується виключно у ми- рних цілях, і що ніякі види зброї масового зни- щення, включаючи ядерну зброю, не повинні виво- дитися на навколоземну орбіту або розміщуватися будь-яким іншим способом у космосі (див. ст. 9 За- кону України); – держави несуть міжнародно-правову відпові- дальність за національну діяльність у космічному просторі та за шкоду, заподіяну об’єктами, які запу- скаються цими державами у космос або з їх терито- рій чи устаткування (відповідно ст. 17 Закону: «Ук- раїна... ...несе відповідальність згідно з загальнови- знаними нормами міжнародного права...»); – держави повинні публікувати інформацію про свою діяльність у космічному просторі (ст. 23 Закону); – держава, у реєстр якої занесено об’єкт, запу- щений у космічний простір, зберігає контроль над цим об’єктом і над будь-яким екіпажем цього об’єкту під час їх знаходження у космічному прос- торі або на небесному тілі (ст. 13, 14 Закону встано- влюють порядок обов’язкової реєстрації об’єктів ко- смічної діяльності в Україні); – держави на рівних підставах розглядають будь-які прохання інших держав-учасниць Дого- вору про космос про надання їм можливостей для спостереження за польотами космічних об’єктів; – космічні станції, устаткування, обладнання та космічні кораблі на Місяці та інших небесних тілах відкриті для відвідування представників держав- членів Договору на засадах взаємності; – держави-члени Договору повинні за необхід- ністю надавати усю можливу допомогу космо- навтам – «посланцям людства»; – держави-члени Договору зобов’язуються уникати шкідливого забруднення космічного про- стору, включаючи Місяць та інші небесні тіла, в процесі їх дослідження та уникати несприятливих змін земного середовища (довкілля) внаслідок до- ставки позаземної речовини (ст. 9 Закону: «При здійсненні космічної діяльності в Україні забороня- ється: ...порушення міжнародних норм та стандартів щодо забруднення космічного простору»). Треба зазначити, що вперше в національній за- конотворчій практиці в Законі України «Про кос- мічну діяльність» наведено системне визначення специфічних термінів у сфері космічної діяльності (ст. 1 Закону), максимально наближених до своїх міжнародно-правових аналогів, або таких, які вза- галі не мають аналогів (космічна діяльність, інциде- нти та надзвичайні події, космічні послуги і техно- логії, унікальні об’єкти космічної діяльності та ін.). Другий розділ Закону висвітлює концепцію та норми державного регулювання в сфері космічної діяльності, що, з однієї сторони, здається важливим з точки зору дотримання принципу міжнародної від- повідальності держави за національну діяльність в космічному просторі за шкоду, заподіяну об’єктами, які запускаються цими державами в космос або з їх територій чи устаткування (тобто, положень «Кон- венції про міжнародну відповідальність за шкоду, спричинену космічними об’єктами»), а з іншої, є в умовах перехідної економіки України надзвичайно важливим для забезпечення національних інтересів та безпеки держави. Закон України серед інших ме- ханізмів цього регулювання передбачає ліцензу- вання космічної діяльності (ст. 10 Закону), сертифі- кацію, реєстрацію та нормування умов експлуатації об’єктів космічної діяльності (ст. 12-16 Закону), В. І. Ляшенко, Н. В. Осадча 262 Економічний вісник Донбасу № 2(56), 2019 обов’язкове страхування в цій сфері (ст. 24 Закону). Ці механізми державного регулювання вводяться з метою убезпечити космічну діяльність, оптимізу- вати економічні, нормативно-правові, екологічні та інші умови створення та експлуатації об’єктів цієї діяльності, забезпечити високу якість їх виготов- лення (тобто, конкурентоспроможність на зовніш- ньому ринку) та запобігти некваліфікованим діям у космічній галузі. У третьому розділі наведено поло- ження правового режиму об’єктів космічної діяль- ності в Україні, що повністю відповідають нормам міжнародного права. Четвертий розділ висвітлює участь України в міжнародній співпраці у космосі. У ст. 17-19 цього розділу Закону викладено основні принципи міжнародного співробітництва, найваж- ливіші положення, якими потрібно керуватися суб’єктам космічної діяльності при цьому, відстою- ючи інтереси України. Таким чином, роблячи висно- вок щодо умов інтеграції України до світового ри- нку космічних послуг і технологій, треба підкрес- лити, що, в першу чергу, ці умови залежать від ефективності трансформації положень міжнарод- ного космічного права в національне законодавство. Із прийняттям 15 листопада 1996 року Верховною Радою України у другому читанні Закону України «Про космічну діяльність», який акумулює на на- ціональному рівні основні міжнародно-правові принципи та норми космічної діяльності, зроблено перший і дуже важливий крок у цьому напрямку. 4. Пропозиції до п.1.5 «Міжнародне співробі- тництво». Головний пріоритет міжнародного спів- робітництва в космосі – реалізація нової Глобальної стратегії досліджень, перші кроки до якої вже зроб- лено. Зовнішній бік дискусій не повинен заступати магістральної теми: дослідження космосу є абсолю- тним пріоритетом сучасної космічної діяльності. При цьому кожна країна обирає свій шлях, масштаб участі. Неприйнятна тільки позиція неучасті, відкла- дення космічних досліджень до кращих часів. З огляду на наші реалії, ключовим моментом косміч- ної стратегії має бути ефективне міжнародне співро- бітництво[13]. При цьому слід зазначити, що у су- часному світі космонавтика набула нової якості, а космічна політика стала пріоритетом державної по- літики розвинених держав (підкреслимо – не тільки космічних гігантів). Понад 250 млрд. доларів у рік на космічну діяльність – це, можливо, відносно не- багато (приблизно ВВП України). Проте щорічне зростання – понад 10% протягом останніх чотирьох років (включно з кризовим часом) примушує екс- пертів визнати, що через 10-15 років цей сектор буде одним із визначальних у світовій економіці. Слід зазначити, що космонавтика перестала бути монополією космічних країн-гігантів. Відомо, що на сьогодні США вклали в космос учетверо бі- льше коштів, ніж решта країн, разом узяті. У наші дні швидко розширяється коло країн, котрі мають космічні програми (тепер їх понад 40) і відповідні технології. Найбільше вражає космічний ривок Ки- таю та Індії, що стрімко наближаються до космічних держав-гігантів, а з низки показників (наприклад, підготовки фахівців) випереджають лідерів. Центральне місце серед міжнародних організа- цій, що займаються міжнародним космічним пра- вом, належить ООН. Вона сприяє тому, щоб косміч- ний простір використовувався в мирних цілях, а блага від цієї космічної діяльності поділяли б усі країни. Такий інтерес до мирного освоєння косміч- ного простору з'явився незабаром після запуску в 1957 р Радянським Союзом першого штучного су- путника Землі і зростав у міру нових досягнень у розвитку космічної техніки (табл. 2). Таблиця 2 Міжнародні організації в сфері мирного освоєння космосу № з/п Організація Мета діяльності Напрями реалізації 1 2 3 4 1 ООН Сприяє тому, щоб космічний простір використовувався в мирних цілях, а блага від цієї космічної діяльності по- діляли б усі країни. Такий інтерес до мирного освоєння космічного про- стору з'явився незабаром після за- пуску в 1957 р Радянським Союзом першого штучного супутника Землі і зростав у міру нових досягнень у роз- витку космічної техніки П'ять міжнародних договорів в області космічного права були прийняті резолюціями ГА ООН: - Договір про принципи діяльності держав з дослі- дження і використання космічного простору, включа- ючи Місяць і інші небесні тіла, 1967 р .; - Угода про рятування космонавтів, повернення космо- навтів і повернення об'єктів, запущених в космічний простір 1968 р .; - Конвенція про міжнародну відповідальність за шкоду, заподіяну космічними об'єктами, 1972 р .; - Конвенція про реєстрацію об'єктів, що запускаються в космічний простір, 1975 р .; - Угода про діяльність держав на Місяці та інших не- бесних тілах 1979 р. Крім зазначених міжнародних до- говорів ГА ООН в різний час були прийняті: Декларація правових принципів діяльності держав з дослідження і використання космічного простору 1963 р.; Принципи безпосереднього телевізійного мовлення 1982 р.; Прин- ципи дистанційного зондування Землі 1986 р. В. І. Ляшенко, Н. В. Осадча 263 Економічний вісник Донбасу № 2(56), 2019 Продовження табл. 2 1 2 3 4 2 Управління ООН з пи- тань косміч- ного прос- тору Відіграє роль Секретаріату Комітету з питань використання космічного про- стору, надає допомогу країнам, що розвиваються щодо використання ко- смічних технологій для їх стійкого розвитку За допомогою програм ООН щодо використання космі- чної техніки та займається здійсненням політики в га- лузі космосу. Дане Управління реалізує Програму щодо застосування космічної техніки і веде реєстр об'єктів, що запускаються в космічний простір. Воно також надає підтримку країнам, що розвиваються у використанні ко- смічних технологій в інтересах економічного розвитку. Крім цього, даний орган відповідальний за виконання рішень ГА ООН і Комітету з космосу. Управління також надає технічну інформацію і надає підтримку державам- членам, міжнародним організаціям та іншим установам ООН. Управління надає технічні консультації члена ООН щодо існування дослідних проектів та в організації про- грам стажування та навчання персоналу 3 Міжнарод- ний союз електрозв'я- зку (МСЕ) МСУ є провідною міжнародною орга- нізацією в області електрозв'язку зі штаб-квартирою в Женеві (Швейца- рія). З 1947 р МСЕ - спеціалізована установа OOII. У МСЕ входить 193 держави і понад 700 членів по секто- рам і асоціаціям (науково-промислові підприємства, державні і приватні оператори зв'язку, радіомовні компа- нії, регіональні та міжнародні органі- зації). МСЕ сприяє співробітництву держав в області поліпшення і раціо- нального використання всіх видів зв'язку Сприяє співробітництву держав в області поліпшення і раціонального використання всіх видів зв'язку. З цією метою МСЕ розробляє і приймає регламенти та інші до- кументи, що регулюють, зокрема, розподіл радіочастот для космічного зв'язку, реєструє радіочастоти, коорди- нує діяльність держав в цій галузі. Згідно з документами МСЕ геостаціонарна орбіта є обмеженим природним ре- сурсом, який слід використовувати ефективно і раціона- льно. Основні цілі МСЕ полягають в забезпеченні і розши- ренні міжнародного співробітництва між усіма членами Союзу для удосконалення та раціонального викорис- тання електрозв'язку, а також надання технічної допо- моги країнам, що розвиваються в області електрозв'язку 4 Продово- льча і сіль- ськогоспо- дарська ор- ганізація Об'єднаних Націй (ФАО) Докладає зусиль для поліпшення ви- користання даних дистанційного зон- дування Землі з космосу в інтересах сільського господарства, викорис- тання природних ресурсів, боротьби з наслідками стихійних лих З 1980 р в рамках ФАО функціонує Центр дистанцій- ного зондування Землі з космосу, головним завданням якого є сприяння фінансуванню дистанційного зонду- вання в області поновлюваних природних ресурсів. У 2012 р ФАО оголосила про запуск нового регіональ- ного проекту, який допоможе десяти країнам Централь- ної Африки встановити сучасні національні системи ко- нтролю за лісами в басейні річки Конго. Керувати прое- ктом будуть спільно Комісія з лісового господарства для країн Центральної Африки ( COMIFAC) і ФАО в тісній співпраці з Національним інститутом косміч- них досліджень Бразилії ( INPE ). ФАО надасть техні- чну підтримку країнам у регіоні з використанням супут- никових технологій для оцінки площі лісів і динаміки змін лісових площ, а також запасів вугілля, що містяться в лісах 5. Міжнародна організація цивільної авіації ІМО З ініціативи Міжнародної морської організації (ІМО) була створена Міжнародна організація морського супутникового зв'язку (ІНМАРСАТ). Життєво важливі супутникові компоненти містяться в таких системах ІМО, як: Глобальна система оповіщення про бідування і забезпе- чення безпеки на морі (ГМДСС). Система дальньої іде- нтифікації та спостереження (СДІС) за судами і суднова система охоронного оповіщення (ССОО). До супутникових систем, визнаних ІМО, також відно- сяться: Міжнародна супутникова система пошуку і ря- тування (КОСПАС-САРСАТ); глобальна система пози- ціонування (GPS) 6. Організація Об'єднаних Націй з пи- тань освіти, науки і ку- льтури (ЮНЕСКО) Сприяє використанню засобів косміч- ного зв'язку в цілях освіти, підви- щення культурного рівня, поширення різної інформації. Вона застосовує дані дистанційного зондування Землі з космосу, в проектах з охорони важ- ливих історичних і культурних пам'я- ток. ЮНЕСКО здійснює діяльність в області космічного співробітництва в рамках Глобальної системи спостере- жень за океаном (ГСНО), що реалізується Міжнародною океанографічною комісією (МОК ЮНЕСКО) та Глоба- льної системи спостереження за Землею (GEO і GEOOS). Підтримка заходів в рамках реалізації Конве- нції про всесвітньою спадщину відбувається за допомо- гою широкої мережі партнерів ЮНЕСКО по космічній діяльності. За допомогою реалізації космічних технологій ЮНЕСКО допомагає країнам, що розвиваються, через свою унікальну мережу космічних агентств, дослідниць- ких інститутів і приватного сектора В. І. Ляшенко, Н. В. Осадча 264 Економічний вісник Донбасу № 2(56), 2019 Закінчення табл. 2 1 2 3 4 7 Всесвітня організація охорони здо- ров'я (ВООЗ) Сприяє співробітництву держав в об- ласті космічної медицини і застосу- вання результатів медико-біологіч- них проектів на борту космічних апа- ратів в земній медицині Існують три великих галузі космічної техніки, які знахо- дять безпосереднє практичне застосування і можуть принести значну користь в охороні здоров'я: супутнико- вий зв'язок, глобальні системи позиціонування і космі- чні технології дистанційного зондування. ВООЗ використовує дані дистанційного зондування Зе- млі з космосу для дослідження проблем забруднення на- вколишнього середовища, боротьби з епідеміями деяких захворювань. Програма по застосуванню супутникової інформації в оперативних цілях (ЮНОСАТ) 8 Всесвітньої організації інтелектуа- льної влас- ності (ВОІВ) Правове регулювання прав інтелекту- альної власності Розроблена Конвенція про поширення несучих про- грам сигналів, що передаються через супутники, 1974 р.. У 1997 р ВОІВ провела дослідження про доціль- ність розробки і прийняття спеціальних правил або принципів для захисту авторських винаходів, зроблених або застосованих в космосі, проте прийшла до висновку, що в цьому немає необхідності 9 Всесвітня метеороло- гічна орга- нізація (ВМО) Сприяє співробітництву держав у ви- користанні космічної технології для передбачення погоди, вивчення клі- мату планети, боротьби зі стихійними лихами Сприяє міжнародному співробітництву при створенні мереж станцій для метеорологічних, гідрологічних та ін- ших спостережень; Сприяє швидкому обміну метеорологічною інформа- цією, стандартизації метеорологічних спостережень і одноманітності публікацій результатів спостережень і статистичних даних; Поширює застосування метеорології в області авіації, судноплавства, управління водними ресурсами, сільсь- когосподарської та іншої діяльності; Сприяє операційної гідрології та заохочує наукові дос- лідження і навчання 10 Асоціація міжнарод- ного права (АМП) Згідно з її Статутом в завдання АМП входять дослідження, роз'яснення та розвиток міжнародного публічного і приватного права і сприяння зміц- ненню розуміння і дотримання між- народного права. Координуючу роль в роботі Асоціації відіграють міжна- родні комітети, що працюють безпе- рервно в період між проведеними раз в два роки конференціями Комітет АМП з космічного права веде постійний огляд проекту конвенції АМП про врегулювання суперечок, пов'язаних з космічною діяльністю, деякі з його членів, включаючи голову і доповідача, взяли на себе нові функції в Постійної палаті третейського суду і входять до складу Міжнародної консультативної групи по роз- робці диспозитивних норм третейського розгляду у спо- рах у зв'язку з космічною діяльністю. В результаті цієї плідної діяльності Адміністративна рада Постійної па- лати третейського суду 6 грудня 2011 року прийняла фа- культативні правила арбітражного врегулювання спо- рів, пов'язаних з космічною діяльністю 11 НААСА (Національне управління ауро- навтики та дослідження космічного простору англ. National Aeronautics and Space Administration) – відомство, яке відноситься до федерального уряду США та підпорядковується віце-президенту США. НАССА було створено 29 липня 1958 року. Штаб-квартира NASA розташо- вана у Вашингтоні; основний майдан- чик – на мисі Канаверал у Косміч- ному центрі Кеннеді у Флориді. Пе- рша космічна програма NASA поча- лася з запуску космічного апа- рата «Піонер» у 1958-му, який збирав інформацію для подальших пілотова- них польотів, найвідомішим з яких став політ на Місяць «Аполлона- 11» 16-24 липня 1969 р. Проекти Меркурій (англ. Mercury) – перша пілотована космічна програма США. Через малу вантажопідйом- ність, ракет-носіїв «Редстоун» та «Атлас» змоги пілото- ваної капсули «Меркурій» були вкрай обмежені й пос- тупались за технічними параметрами космічним кораб- лям «Восток». Джеміні (англ. Gemini) – космічна про- грама США. Космічні кораблі серії «Джеміні» продов- жили серію кораблів «Меркурій», але значно перева- жали їх за змогами (2 людини в екіпажі, більший час ав- тономного польоту, можливість зміни параметрів орбіти та ін.). Програма Аполлон – програма пілотованих кос- мічних польотів НАСА, прийнята в 1961 з метою здійс- нення першої пілотованої висадки на Місяць і завер- шена в 1975. Президент Джон Ф. Кеннеді сформулював це завдання в своїй промові 12 вересня 1961 , і вона була вирішена 20 липня 1969 в ході місії Скайлеб (англ. Skylab, від англ. sky laboratory – небесна лабора- торія) – американська орбітальна станція, призначена для технологічних, астрофізичних, біолого-медичних досліджень, а також для спостереження Землі. Запущена 14 травня 1973, прийняла три експедиції з травня 1973 по лютий 1974, зійшла з орбіти і зруйнувалася 11 липня 1979 р. Резолюцією тисячі чотириста сімдесят два (XIV) ГА ООН в 1959 р. заснувала основний орган ООН, що займається координацією і здійсненням міжнародного співробітництва в галузі космічної ді- яльності, – Комітет ООН з використання космічного простору в мирних цілях (далі – Комітет з космосу). В. І. Ляшенко, Н. В. Осадча 265 Економічний вісник Донбасу № 2(56), 2019 Зазначений Комітет займається розробкою здійсню- ваних в рамках ООН програм, сприяє поширенню інформації щодо космічної діяльності та проведення досліджень в цій сфері, а також вивчення правових проблем, пов'язаних з дослідженням космічного простору. До складу даного органу входить 74 держави. Комітет з космосу має два підкомітети: 1) науково- технічний. Цей підкомітет є координатором міжна- родного співробітництва в галузі космічних дослі- джень і технологій; 2) юридичний. Він працює над розвитком правових інструментів, супутніх швид- кого технологічного розвитку в галузі освоєння кос- мічного простору. Комітет з космосу і обидва підкомітети, розта- шовані у Відні, проводять щорічні зустрічі для обго- ворення питань, поставлених перед ними ГА ООН, доповідей, переданих на їх розгляд, і проблем, під- нятих державами-членами. Серед найважливіших тем, що обговорювались і розроблялись Юридич- ним підкомітетом в 2013 р, слід виділити такі пи- тання, як: 1) статус та застосування п'яти вищезгада- них міжнародних договорів ООН по космосу; 2) питання, що стосуються визначення та делімітації космічного простору; 3) питання, що стосуються ха- рактеру і використання геостаціонарної орбіти, включаючи розгляд шляхів і засобів забезпечення раціонального і справедливого використання гео- стаціонарної орбіти без шкоди для ролі Міжнарод- ного союзу електрозв'язку (МСЕ); 4) національне за- конодавство, що має відношення до дослідження і використання космічного простору в мирних цілях; 5) огляд і можливий перегляд Принципів, що стосу- ються використання ядерних джерел енергії в космі- чному просторі; 6) розгляд і огляд подій, що стосу- ються Протоколу по космічним засобам 2012 р до Конвенції про міжнародні майнові права на рухоме обладнання 2001 р. – підвищення компетентності в області космічного права. Одним з головних глобальних інститутів регу- лювання питань дослідження та використання кос- мічних ресурсів є Світове управління з питань кос- мосу, яке знаходиться у Відні та має назву Управ- ління ООН з питань космічного простору, воно віді- грає роль Секретаріату Комітету з питань викорис- тання космічного простору, надає допомогу краї- нам, що розвиваються щодо використання косміч- них технологій для їх стійкого розвитку. Управління надає та розповсюджує інформацію для держав-чле- нів за допомогою Міжнародної системи космічної інформації. За допомогою програм ООН щодо вико- ристання космічної техніки та займається здійснен- ням політики в галузі космосу. Дане Управління ре- алізує Програму щодо застосування космічної тех- ніки і веде реєстр об'єктів, що запускаються в кос- мічний простір. Воно також надає підтримку краї- нам, що розвиваються у використанні космічних технологій в інтересах економічного розвитку. Крім цього, даний орган відповідальний за виконання рі- шень ГА ООН і Комітету з космосу. Управління та- кож надає технічну інформацію і надає підтримку державам-членам, міжнародним організаціям та ін- шим установам ООП [13]. 5. До п.1.5.1. «Міждержавні угоди» п.1.5 «Міжнародне співробітництво». Перше визнання того, що в процесі космічної діяльності можуть ви- никати міжнародні правовідносини, містилося в ре- золюції ГА ООН тисяча триста сорок вісім (XIII) від 13 грудня 1958 р, в якій відзначалися "загальна заці- кавленість людства в космічному просторі" і необ- хідність обговорення в рамках ООН характеру «пра- вових проблем, які можуть виникнути при прове- денні програм дослідження космічного простору». Починаючи з цього моменту ГА ООН незмінно при- діляє увагу питанням, пов'язаним з космічною дія- льністю. Так, вже п'ять міжнародних договорів в області космічного права були прийняті резолюці- ями ГА ООН: 1) Договір про принципи діяльності держав з дослідження і використання космічного простору, включаючи Місяць і інші небесні тіла, 1967 р.; 2) Угода про рятування космонавтів, по- вернення космонавтів і повернення об'єктів, запуще- них в космічний простір 1968 р.; 3) Конвенція про міжнародну відповідальність за шкоду, заподіяну космічними об'єктами, 1972 р.; 4) Конвенція про ре- єстрацію об'єктів, що запускаються в космічний простір, 1975 р.; 5) Угода про діяльність держав на Місяці та інших небесних тілах 1979 р. Крім зазначених міжнародних договорів ГА ООН в різний час були прийняті: 1) Декларація пра- вових принципів діяльності держав з дослідження і використання космічного простору 1963 р.; 2) Прин- ципи безпосереднього телевізійного мовлення 1982 р .; 3) Принципи дистанційного зондування Зе- млі 1986 р.; 4) Принципи використання ядерних джерел енергії в космічному просторі 1992 року і інші документи. Необхідно відзначити, що ГА ООН приділяє особливу увагу питанням забезпечення безпеки в космічному просторі: вона щорічно приймає резо- люції, що стосуються запобігання гонки озброєнь в космічному просторі, а також заходи щодо забезпе- чення транспарентності та зміцнення довіри в кос- мічній діяльності. Наприклад, резолюції ГА ООН 66/27 від 2 грудня 2011 року "Запобігання гонки озброєнь в космічному просторі" і 65/68 від 8 грудня 2010 року «Заходи щодо забезпечення транспарент- ності та зміцнення довіри в космічній діяльності». Європейські партнери хотіли б зрозуміти, а що, власне, робить Україна в довгостроковій перспек- тиві, оскільки у принципі хотіли б працювати із українською стороною. Довгострокова програма дій у космічній сфе- рі – свідчення зрілості та компетентності. Вироб- лення такої програми (точніше – стратегії) виходить далеко за межі підготовки якогось формального до- кумента. Насамперед ідеться про роль космічної стратегії в системі концептуальних документів, які В. І. Ляшенко, Н. В. Осадча 266 Економічний вісник Донбасу № 2(56), 2019 визначають політичні рішення. Тому й технологія створення космічної стратегії потребує апробованих в інших країнах підходів до такої роботи. По-перше, принципово важливим є вироблення кількох варіантів стратегії, які базувалися б на різ- них пріоритетах. Варіативність підходів не тільки потрібна для визначення оптимальних рішень, а й обумовлена можливістю «зміни віх» під час практи- чної роботи. По-друге, стратегія має базуватися на аналітич- них документах, розроблених різними групами фа- хівців – учених, економістів, представників промис- ловості. По-третє, космічна стратегія життєздатна, коли її співавторами є представники користувачів (агра- рії, метеорологи, військові). По-четверте, положення національної косміч- ної політики мають бути зрозумілі закордонним партнерам, цей пункт виконує навіть НАСА. Обговорення стратегії в різноманітних аудито- ріях (фахівців і просто зацікавлених) основних на- прямів космічної політики необхідне. Отже, розвиток космічного простору в Україні потребує приватних інвестицій. Але при раціональ- ному капіталовкладенні з держбюджету можуть бути досягнуті значні результати за короткий промі- жок часу. Україні, як Китаю та Японії, доцільно збі- льшувати витрати на розвиток космічної галузі. Ос- новні пріоритети- це супутники, та геологічні розро- бки Луни, добуток Гелія-3. Можливо це буде здійс- нюватися в локальному масштабі для обслугову- вання супутників. 6. До п. 2.4. «Перспективні технології космі- чного машинобудування, матеріалознавства, приладобудування, двигунобудування». Перспек- тивним напрямом в Україні є концепція потенцій- ного об’єднання аероповітряного та ракетного дви- гунів. Такий двигун може використовувати повітря на початку, а потім – власне пальне (кисень). Це мі- німізує розмір баків паливного модуля, робить мож- ливими горизонтальний зліт та посадку, безпечне повернення на землю. Є також клас двигунів, які здатні до ефективних міжпланетних перельотів – на- приклад, іонні двигуни. Проте внаслідок малої тяги політ триватиме роками. Можливо, вдасться розро- бити великі іонні двигуни. Найбільш перспективні двигуни використовують термоядерний синтез, проте з точки зору екологічної безпеки їхнє випро- бування є проблематичним. Федір Палямар розповів про майбутнє космічної техніки та можливості Ук- раїни. Сучасний ракетно-космічний комплекс вклю- чає, крім самої ракети, досить дороге наземне обла- днання, а також значні зони відчуження для падіння відпрацьованих частин ракет. Знайти ділянки для зони відчуження в Україні важко – вільних терито- рій для цього немає. Це є проблемою при створенні нових космодромів. Партнери України використовують найкраще з наших напрацювань в інтересах своїх користувачів. Тому що українські підприємства внаслідок бідності продають технології. Достойна кількість пусків ра- кет-носіїв українського виробництва сприяє перева- жно розвитку телекомунікацій на Американському континенті. І, нарешті, третє. Розвиток космічних технологій може відбува- тися виключно за рахунок власних зусиль, тому що не існуєє таких партнерів, які зацікавлені допома- гати Україні у створенні ракетно-космічної техніки. Проблема ця міжгалузева і потребує не тільки ре- сурсів, системного підходу, а й безпосередньої ко- ординації з боку вищого керівництва країни. Практично в кожному документі декларується інноваційна природа космонавтики як стимулююча роль для інших галузей і економіки в цілому. Вод- ночас, зрозуміло, що фізичне існування космічного потенціалу не означає автоматично наявності інно- ваційної інфраструктури. Причому річ не тільки й не стільки в малій кількості нових розробок і практи- чно відсутній системі трансферу космічних техно- логій (немає просунутих користувачів). Ідеться про зміст процесу оновлення. Спроби, які були досі («програми впрова- дження технологій»), базувалися на стратегії впро- вадження, тобто на уявленні про відому з радян- ських часів тріаду: наука – техніка – виробництво. Тим часом за словами про впровадження й інновації стоять дві принципово різні моделі оновлення. У центрі стратегії впровадження саме нововведення – відкриття, технологія: якщо воно є, то питання тільки в організації процесу. На відміну від цього, інноваційна діяльність передбачає створення «зраз- ків сучасності» й, відповідно, передбачає не ідеоло- гію вдосконалення, а ідеологію розвитку. Створення цих зразків – суб’єктів інноваційного розвитку – проблема дуже складна: якщо щось нове привно- ситься у сформовану систему, остання або відкидає новацію, або перебудовується. Такий суб’єкт не формується сам собою, а вироблення механізмів його створення і є центральним завданням держав- ної політики. Нагромаджено чималий закордонний досвід з організації «центрів складання» (США) чи «полюсів конкурентоспроможності» (Франція). В Україні, зазначена проблема не тільки не вирішу- ється, а й не усвідомлена. Тому важливо, щоб даний напрям космічної стратегії не залишився в тіні де- кларацій про інноваційний потенціал космічної га- лузі. На початку 21 століття стався якісний перелом у фінансуванні космонавтики – інвестиції приват- ного капіталу перевищили всі держбюджетні вкла- дення (включно з військовим космосом!), а цілі га- лузі (насамперед телекомунікаційна) взагалі не спо- живають бюджетних грошей. Нині у згаданих 250 мільярдах частка урядів – не більше третини[14]. Іс- тотне зростання космічних програм пов’язується з потужним припливом приватних інвестицій, роз- витком космічного туризму, перші зразки приват- В. І. Ляшенко, Н. В. Осадча 267 Економічний вісник Донбасу № 2(56), 2019 них ракет-носіїв – провісники буму комерціалізації в космосі. Україну не повинні залишати байдужими кос- мічні успіхи країн-сусідів, які раніше не входили до космічного клубу: Туреччини, Казахстану, Ірану, а також колишніх соцкраїн – Болгарії, Румунії, Польщі, Чехії. Останні, не маючи космічної проми- словості, стали активними учасниками європейсь- ких проектів. Три європейські країни – Великобри- танія, Польща та Білорусь – перебувають у стадії формування національних космічних агентств. Від- значимо важливу закономірність: країни, що демон- струють найкращу динаміку економічного розви- тку, мають, звичайно, й найвищі темпи зростання космічного сектор [2]. Ключова роль сучасних космічних систем ви- значається їхніми унікальними можливостями: ви- сокою інформативністю, розрізнювальною здатні- стю, всепогодністю, а також можливістю доведення команд до кожного учасника подій. Абсолютно не- достатнє фінансування космічної програми України, зношеність основних фондів підприємств, неможли- вість впровадження нових технологій, критичне ста- ріння кадрів призводить до занепаду космічної ін- дустрії. Слід додати ще слабке міжнародне співро- бітництво, відсутність недержавних замовників, не- освіченість потенційних користувачів космічної ін- формації. Отже, виникає нагальна необхідність збі- льшити бюджетне фінансування програм, закріпи- тися на міжнародних ринках запусків, залучити по- забюджетні ресурси, здешевити проекти, залучаючи закордонних партнерів, модернізувати структуру га- лузі. Слід зазначити, що в сучасних умовах не може бути власне космічних пріоритетів, обумовлених внутрішніми закономірностями розвитку космонав- тики. «Вбудованість» космічних проектів у загаль- нодержавні програми розвитку – наслідок зміни у XXI столітті парадигми космічної діяльності, а са- аме: переходу від стратегічної гонки до пріоритету стійкого розвитку та орієнтації на споживача. Ефективність космічних програм оцінюється не кількістю пусків чи параметрами космічної тех- ніки. Суспільна і державна підтримка конкретної програми залежить від відповідей на запитання: на- скільки зросте безпека країни і регіону, який виграш від прогнозу катастроф чи оцінки лиха, як поліпши- лися конкретні управлінські рішення? Навіть коли йдеться про фундаментальні наукові завдання, необ- хідна оцінка безпосереднього впливу проекту на на- уково-технічний потенціал країни та вирішення гло- бальних проблем. У чинній Загальнодержавній космічній про- грамі сформульовано низку багатообіцяючих прое- ктів наукових досліджень, яка, фактично, є нашим внеском у міжнародні зусилля. Дослідження близь- кого космосу (космічна погода), програма експери- ментів на МКС, участь у міжнародних місіях із ви- користанням унікальних антенних засобів у Євпато- рії.… Один із центральних проектів цієї програми – ІОНОСАТ – викликав зацікавлення закордонних ко- лег, наміри брати участь у ньому. Цей перелік можна вважати мінімальним набо- ром проектів, який робить космічну діяльність осмисленою і забезпечує майбутнє українській на- уці та високим технологіям. Підкреслимо, що прак- тичне співробітництво з міжнародною космічною спільнотою, плани вступу в ЄКА та інші поступа- льні кроки можливі тільки в контексті виконання на- укових проектів. 7. До п. 2.5. «Наукові космічні дослідження». Scientific-driven approach – ключова позиція практи- чно всіх національних космічних стратегій. Чи не суперечить це вищевказане комерціалізації та спря- мованості на споживача? Відзначимо принаймні три моменти, які пояснюють взаємодію цих тенденцій. Перший – суто прагматичний, точно сформульова- ний одним із керівників аерокосмічної корпорації «Боїнг»: відсутність наукових проектів із їх макси- мально високими вимогами до космічної техніки веде до стагнації виробництва. Другий – соціальний: немає більш надихаючої сфери долучення творчих сил науково-технічної інтелігенції, особливо мо- лоді, ніж космос. Тому кожен космічний проект Єв- ропейського космічного агентства передбачає в ролі складової частини освітній аспект. А кожен амери- канський школяр знає, що космічний телескоп Хаб- бла і Міжнародна космічна станція – це націо- нальне надбання. Третій, на якому слід зупинитися трохи докла- дніше, – світоглядний. Практична космонавтика останніх років вражає землян своїми досягненнями. Шість років марсохід СПІРИТ безперервно працював на поверхні «червоної планети», а тепер перетворюється на стаціонарну обсерваторію. Ство- рено сузір’я космічних телескопів, які безперервно досліджують далекий космос у всіх діапазонах електромагнітного випромінювання; останній із за- пущених – гама-телескоп ФЕРМІ – тільки за кілька місяців роботи виявив 16 нових пульсарів. Плането- логія стала й експериментальною наукою: космічні апарати безпосередньо вивчають планети і малі тіла Сонячної системи (японський зонд Хабаясі наразі на шляху до Землі зі зразками речовини комети). Люди, далекі від космології, стежать за пошуками темної матерії та темної енергії: з’ясувалося, що світ навколо нас на 98% складається з невідомих раніше об’єктів. Найближчі космічні місії дадуть відповідь на питання про існування різних всесвітів. 8. До п.2.5.1 «Космічні ресурси» п. 2.5. «Нау- кові космічні дослідження». Проблема висна- ження земних надр посилюється крайньою нерівно- мірністю розподілу родовищ, що не сприяє стабіль- ності світогосподарських зв’язків. Фактично жодна країна на планеті не має запасів всіх потрібних видів мінеральної сировини і не може обійтися без його імпорту. Так, США повністю забезпечують свої по- треби лише по 22 видах мінеральної сировини (не В. І. Ляшенко, Н. В. Осадча 268 Економічний вісник Донбасу № 2(56), 2019 рахуючи будівельнокам’яних матеріалів), у той час як по багатьох видах стратегічної сировини (уран, кобальт, стронцій, тантал, кадмій, вольфрам, хром, марганець і т. ін.) хронічно залежать від імпорту. В цілому США імпортують 15−20% (у вартісному від- ношенні) потрібної їм мінеральної сировини, За- хідна Європа − 70−80%, Японія − 90−95%. Навіть Китай, який мало кому поступається за асортимен- том своїх мінеральних ресурсів, у великих обсягах імпортує хроміти [2]. Мінеральні ресурси − першоджерело, вихідна основа людської цивілізації практично на всіх фазах її розвитку. Однак лише сьогодні людство позбавля- ється нарешті від ідеалістичних уявлень про те, що вони практично вічні. Ресурси мінеральної сиро- вини обмежені, більшість з них фактично невіднов- лювані і при збереженні експоненціально зроста- ючого їх споживання в доступному для огляду май- бутньому будуть вичерпані. При цьому важливо враховувати таку обставину: людству за суттю не загрожує близьке вичерпування мінеральних ресур- сів, що фізично є в земних надрах − вельми обмеже- ною є технічно доступна і економічно ефективна (за умовами залягання та якістю) частина багатьох важ- ливих видів корисних копалин. Швидке її висна- ження і спрямування до менш ефективних покладів означатиме серйозне випробування для економік ба- гатьох держав. Ось чому питання про те великі чи малі запаси мінеральних ресурсів і яка забезпече- ність ними людства в цілому, цілковито коректні. Дійсний інтерес представляє лише та частка приро- дної речовини, яка може технічно і економічно ефективно використовуватися. Незважаючи на те, що в центрі Землі знаходиться металеве земне ядро, яке складається переважно з заліза та нікелю і без- лічі інших цінних елементів, є вагомі підстави стве- рджувати, що земне ядро ніколи не стане джерелом поповнення балансових запасів цих елементів для світової економіки. Таким чином проблема ресурсного забезпе- чення на Землі включає в себе три основних аспе- кти: 1) виснаження внаслідок тривалої розробки у великих обсягах невідновлюваних ресурсів; 2) дефі- цит окремих видів ресурсів завдяки їх рідкісності та незначним концентраціям; 3) висока дорожнеча ви- лучення і збагачення за низкою чинників, у тому числі умов залягання та недосконалості технологій. Говорячи про ресурси в цілому, маються на увазі усі види ресурсів − енергетичні, мінеральні, водні та ок- ремо кисень. Як відомо, корисні копалини це природні міне- ральні утворення, які можуть бути використані у сфері матеріального виробництва в природному ви- гляді або після попередньої обробки. Родовище ко- рисних копалин (РКК) скупчення мінеральної речо- вини на поверхні або в надрах земної кори, за кіль- кістю, якістю та умовами залягання придатне для промислового використання. Придатне для промис- лового використання − означає, що вилучення ко- рисних копалин технологічно можливе та рента- бельно, тобто економічно ефективне. Таким чином, РКК за своєю сутністю є поняття суто економічне. Згодом виснаження ресурсів Землі зможе ви- правдати вартість видобутку їх в безповітряному просторі, а створення переробних фабрик безпосе- редньо на космічних тілах та їх орбітах суттєво зде- шевить процес. В епоху глобалізації освоєння кос- мічного простору стає важливою складовою загаль- ної стратегії розвитку людства. Науково-технічний прогрес XXI століття, який має потужний вплив на людину, суспільство та природу, немислимий без активного використання космічних технологій і ма- теріалів [6, 7]. Таким чином, одним з можливих напрямків по- шуків альтернативних нетрадиційних джерел енер- гії та мінеральної сировини є космічні об’єкти. Освоєння космосу допоможе вирішити цілий ряд глобальних проблем людства, в числі яких: демогра- фічна, продовольча, енергетична, сировинна й еко- логічна. Зростання чисельності населення Землі, а та- кож виснаження природних ресурсів змушує людс- тво шукати альтернативні джерела, які дозволили продовжити життєдіяльність і розвиток людства. Незважаючи на здійснення багатьма країнами полі- тики ресурсозбереження, попит на мінеральну сиро- вину в світі швидко зростає як в кількісному плані (приблизно на 5 % на рік), так і в «асортиментно- му» відношенні. В епоху грецької елліністичної ку- льтури і розквіту римського принципату людина ви- користовувала 19 хімічних елементів, в кінці XVIІІ ст. − 28, на початку XX ст. − 59. На межі дру- гого і третього тисячоліть людство використовує вже понад 100 елементів і їх численних поєднань, включаючи штучно створені з природного матері- алу літосфери [5]. 9. Загальні висновки та рекомендації. Scientific-driven approach – ключова позиція практи- чно всіх національних космічних стратегій. Голов- ний пріоритет міжнародного співробітництва в космосі – реалізація нової Глобальної стратегії до- сліджень, перші кроки до якої вже зроблено. Зовні- шній бік дискусій (коли припинять польоти Шаттли, які наслідки перегляду програми НАСА CONSTELLATION) не повинен заступати магістра- льної теми: дослідження космосу є абсолютним пріоритетом сучасної космічної діяльності. При цьому кожна країна обирає свій шлях, масштаб уча- сті. Неприйнятна тільки позиція неучасті, відкла- дення космічних досліджень до кращих часів. З огляду на наші реалії, ключовим моментом косміч- ної стратегії має бути ефективне міжнародне співро- бітництво. На розвиток мирного освоєння космосу впливає: ООН, Асоціація міжнародного права, НАССА, Всесвітня мете реологічна організація, Всесвітня організація охорони здоров’я, Всесвітня організація інтелектуальної власності, Міжнародна В. І. Ляшенко, Н. В. Осадча 269 Економічний вісник Донбасу № 2(56), 2019 організація цивільної авіації, ЮНЕСКО, Міжнарод- ний союз електрозв’язку, ФАО. Доцільно створювати сприятливі податкові та митні режими розвитку космічної галузі з метою мирного освоєння космосу. Тому що космічний про- стір містить ряд цінних ресурсів. Таких як Геллій-3, золото, платину тощо. Європейські партнери хотіли б зрозуміти, а що, власне, робить Україна в довгостроковій перспек- тиві, оскільки у принципі хотіли б працювати із українською стороною. Довгострокова програма дій у космічній сфері – свідчення зрілості та компетен- тності. Вироблення такої програми (точніше – стра- тегії) виходить далеко за межі підготовки якогось формального документа. Насамперед ідеться про роль космічної стратегії в системі концептуальних документів, які визначають політичні рішення. Тому й технологія створення космічної стратегії по- требує апробованих в інших країнах підходів до та- кої роботи. По-перше, принципово важливим є вироблення кількох варіантів стратегії, які базувалися б на різ- них пріоритетах. Варіативність підходів не тільки потрібна для визначення оптимальних рішень, а й обумовлена можливістю «зміни віх» під час прак- тичної роботи. По-друге, стратегія має базуватися на аналітич- них документах, розроблених різними групами фа- хівців – учених, економістів, представників промис- ловості. По-третє, космічна стратегія життєздатна, коли її співавторами є представники користувачів (агра- рії, метеорологи, військові). По-четверте, положення національної косміч- ної політики мають бути зрозумілі закордонним партнерам, цей пункт виконує навіть НАСА. Обговорення стратегії в різноманітних аудито- ріях (фахівців і просто зацікавлених) основних на- прямів космічної політики необхідне. Розвиток космічного простору в Україні потре- бує приватних інвестицій. Але при раціональному капіталовкладенні з держбюджету можуть бути до- сягнуті значні результати за короткий проміжок часу. Україні, як Китаю та Японії, доцільно збільшу- вати витрати на розвиток космічної галузі. Основні пріоритети- це супутники, та геологічні розробки Луни, добуток Гелія-3. Можливо це буде здійсню- ватися в локальному масштабі для обслуговування супутників. Література 1. Ляшенко В.І., Котов Є.В. Україна ХХІ: неоін- дустріальна держава або «крах проекту»? : монографія / НАН України, Ін-т економіки пром-сті; Полтавський ун-т економіки і торгівлі. Київ, 2015. 196 с. 2. Мето- дичні рекомендації з геологічного вивчення газонос- ності вугільних пластів уміщуючих порід для підраху- нку запасів і оцінки ресурсів газу (метану) вугільних родовищ у надрах / Г.І. Рудько, А.Ф. Булат, Л.Д. Куз- нецова. Київ: ДКЗ, 2015. 175 с. 3. Безручко К. А., Бу- рчак О. В., Балалаєв О. К. Визначення сорбційної здатності та метаногенераційного потенціалу порід для пошуків нетрадиційних джерел вуглеводнів // Матері- али міжнародного геологічного форуму «Актуальні проблеми та перспективи розвитку геології: наука і виробництво (ГЕОФОРУМ)»: в 2-х томах. (07- 13.09.2014 р.). Одесса: Т. К.; УкрДГРІ, 2014. С. 123– 129. 4. Безручко К. А., Пимоненко Л. И., Бурчак О. В. Неотектоніка як фактор сучасної генерації вугіль- ного метану // Матеріали Міжнародного геологічного форуму «Актуальні проблеми та перспективи розвитку геології: наука і виробництво (ГЕОФОРУМ-2015)»: в 2-х томах (07-12.09.2015 р.). Одеса – Київ: УкрДГРІ, 2015. Т. 2. С. 24–30. 5. Глобальные проблемы челове- чества. Сырьевая проблема. URL: http://www.global trouble.ru / syr_evaya_problema.html. − Загл. с экрана. 6. Научная библиотека диссертаций и авторефератов disserCat. URL: http://www.dissercat.com/content/ miropoliticheskie-aspekty-osvoeniya-kosmicheskogo-pro stranstva#ixzz5QslYQSEL. − Загл. с экрана. 7. Павлов- ский А. И. Мирополитические аспекты освоения космического пространства: дис…. канд. полит. наук: 23.00.04: защищена 12.04.2011: утв. 06.09.2011. Санкт- Петербург, 2011. 179 с. 8. Договор о космосе. URL: https: //ru.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BE% D0% B3% D0% BE% D0% B2% D0% BE% D1% 80_% D0% BE_% D0% BA% D0% BE% D1% 81% D0% BC% D0% BE% D1% 81% D0% B5. − Загл. с экрана. 9. Договор о принципах деятельности государств по исследованию и использованию космического пространства, включая Луну и другие небесные тела. URL: http: //www.un.org/ru/documents/decl_conv/conventions/outer _space_governing.shtml. − Загл. с экрана. 10. Договор о космосе был хорош, но подходит ли он нашему вре- мени? URL: https://hi-news.ru/space/dogovor-o-kosmose- byl-xorosh-no-podxodit-li- on-nashemu-vremeni.html. − Загл. с экрана. 11. Попова, С. М. Закон США о комме- рческом космосе 2015 г. и вопросы модернизации ме- ждународного космического права. Исследования кос- моса. 2016. № 1. С. 51-65. 12. US Congress passes bill on space mining. URL: http://www.mining.com/us-congress- passes-bill-on-space-mining/. − Загл. с экрана. 13. Звіт про науково-дослідну роботу «Дослідження особливо- стей геомеханіки газонасиченого вуглепородного ма- сиву при веденні гірничих робіт в небезпечних умовах на великих глибинах». ІГТИ, 2018. 300 с. 14. Куцик П.О., Ковтун О. В. Нлобальна економіка:принципи становлення, функціонування, регулювання та роз- витку: монографія. Львів: Видавництво ЛКА, 2015. 594 с. 15. Указ Президії Верховної Ради УРСР «Про ратифікацію Договору про принципи діяльності дер- жав з дослідження і використання космічного прос- тору, включаючи Місяць та інші небесні тіла». Відомо- сті Верховної Ради УРСР. 1967. № 11. Ст. 3. 16. Указ Президії Верховної Ради УРСР «Про ратифікацію Угоди про рятування космонавтів, повернення космо- навтів і повернення об’єктів, запущених у космічний простір». Відомості Верховної Ради УРСР. 1970. № 19. Ст. 32. 17. Указ Президії Верховної Ради УРСР «Про ратифікацію Конвенції про міжнародну відповідаль- В. І. Ляшенко, Н. В. Осадча 270 Економічний вісник Донбасу № 2(56), 2019 ність за шкоду, завдану космічними об’єктами». Відо- мості Верховної Ради УРСР. 1973. № 21. Ст. 37; Указ Президії Верховної Ради УРСР «Про ратифікацію Кон- венції про реєстрацію об’єктів, що запускаються в ко- смічний простір». Відомості Верховної Ради УРСР. 1979. № 10.Ст. 53. 18. Космічне право України: Збір- ник національних і міжнародних правових актів. Вид. 5-те, перероб. та доп. / відпов. ред.: Е. І. Кузнєцов, Н.Р. Малишева. Київ: Атіка, 2007. 464 с. 19. Європейська конвенція про транскордонне телебачення. // Офіцій- ний сайт Верховної Ради України. URL: http: // www.un.org/russian/conferen/wsis. 20. Угода між Уря- дом України та Європейським космічним агентством щодо співробітництва у використанні космічного про- стору в мирних цілях від 25.01.2008 р. // Офіційний сайт Верховної Ради України. URL: http://zakon1. rada.gov.ua/laws/show/982_001 /ed20081030. 21. Рам- кова угода між Кабінетом Міністрів України і Урядом Республіки Індонезія про співробітництво у сфері дос- лідження та використання космічного простору в мир- них цілях від 06.11.2008 р. // Офіційний сайт Верховної Ради України. URL: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/ show/360_005/ed20 091217. 22. Про затвердження За- гальнодержавної цільової науково-технічної космічної програми України на 2008-2012 роки: Закон України від 30.09.2008 р. № 608-VI // Офіційний сайт Верховної Ради України. 23. Закон України «Про затвердження Загальнодержавної цільової науково-технічної косміч- ної програми України на 2013-2017 роки», URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/439-18/paran12#n 12. 24. Global Space Industry Dynamics, Research Paper for Australian Government, Department of Industry, Innovation and Science by Bryce Space and Technology, LLC. URL: https://www.industry.gov.au/industry/Industry Sectors/space/Documents/BRYCE-Australia-Global-Spa ce -Industry-Dynamics-Paper.pdf. 25. Браун Дж. «Пояс и Путь» по-японски. Что дает России конкуренция проектов Японии и Китая в Азии. URL: https: //carnegie.ru/commentary/79481?utm_source=rssemail&u tm_medium=email&mkt_tok=eyJpIjoiWW1Fd1lUQXdN emd5WkRRNSIsInQiOiJKUUYxTDllQ0JoNVZ1YXE3T 0JZaSs0bGhJNmFTVTZqTDFkcjNGeXFBUkNFTlBwU 25WdE5INXdcL21hZ2FJaTJFRDFrXC90NGRyS2ZuYV NVWVVBdERuVm45Znlnbmx1cVllVnl6ZmNSZk1SRk VrblVJZDdiWEVXM3ZQVjVHTCs0RGU4In0%3D. References 1. Liashenko V.I., Kotov Ye.V. (2015). Ukraina ХХI: neoindustrialna derzhava abo «krakh proektu»? [Ukraine XXI: a non-industrial state or a "project collapse"?]. Kyiv, IІЕ of NAS of Ukraine; Poltava University of Economics and Trade [in Ukrainian]. 2. Rudko H. I., Bulat A. F., Kuznetsova L. D. (2015). Metodychni rekomendatsii z heolohichnoho vyvchennia hazonosnosti vuhilnykh plastiv umishchuiuchykh porid dlia pidrakhunku zapasiv i otsinky resursiv hazu (metanu) vuhilnykh rodovyshch u nadrakh [Methodical recommen- dations for geological study of gas-bearing capacity of coal seams of host rocks for the calculation of reserves and es- timation of gas (methane) resources of coal deposits in sub- soil]. Kyiv, SCC [in Ukrainian]. 3. Bezruchko K. A., Burchak O. V., Balalaiev O. K. (2014). Vyznachennia sorbtsiinoi zdatnosti ta meta- noheneratsiinoho potentsialu porid dlia poshukiv netradytsiinykh dzherel vuhlevodniv [Determination of sorption capacity and methanogeneration potential of rocks for the search for unconventional hydrocarbon sources]. Proceedings of the International Geological Forum "Actual Problems and Prospects for Geology: Science and Production" (GEOFORUM) : in 2 volumes. Odessa, T.K.; UkrDGRI [in Ukrainian]. 4. Bezruchko K. A., Pymonenko L. Y., Burchak O. V. (2015). Neotektonika yak faktor suchasnoi heneratsii vuhilnoho metanu [Neotectonics as a factor of modern generation of coal methane]. Proceedings of the International Geological Forum "Actual problems and prospects of development of geology: science and production" (GEOFORUM-2015), Vol. 2, pp. 24–30. Odessa – Kiev, UkrDGRI [in Ukrainian]. 5. Global'nyye problemy chelovechestva. Syr'yevaya problema [Global problems of mankind. Commodity prob- lem]. (n.d.). globaltrouble.ru. Retrieved from http: //www.globaltrouble.ru/ syr_evaya_problema.html [in Russian]. 6. Scientific library of dissertations and abstracts disserCat. (n.d.). dissercat.com. Retrieved from http: //www.dissercat.com/content/ miropoliticheskie-aspekty- osvoeniya-kosmicheskogo-prostranstva#ixzz5QslYQSEL [in Russian]. 7. Pavlovskiy A. I. (2011). Miropoliticheskiye aspek- ty osvoyeniya kosmicheskogo prostranstva [Miropolitical aspects of space exploration]. Candidate’s thesis. St. Pe- tersburg [in Russian]. 8. Dogovor o kosmose [Space treaty]. Retrieved from https: //ru.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BE%D0% B3% D0% BE% D0% B2% D0% BE% D1% 80_% D0% BE_% D0% BA% D0% BE% D1% 81% D0% BC% D0% BE% D1% 81% D0% B5 [in Russian]. 9. Dogovor o printsipakh deyatel'nosti gosudarstv po issledovaniyu i ispol'zovaniyu kosmicheskogo prostran- stva, vklyuchaya Lunu i drugiye nebesnyye tela [Treaty on the Principles of the Activities of States for the Exploration and Use of Outer Space, including the Moon and Other Ce- lestial Bodies]. Retrieved from http://www.un.org/ru/ documents/decl_conv/conventions/outer_space_governin g.shtml [in Russian]. 10. Dogovor o kosmose byl khorosh, no podkhodit li on nashemu vremeni? [The space treaty was good, but is it suitable for our time?]. Retrieved from https://hi- news.ru/space/dogovor-o-kosmose-byl-xorosh-no- podxodit-li- on-nashemu-vremeni.html [in Russian]. 11. Popova, S. M. (2016). Zakon SSHA o kommer- cheskom kosmose 2015 g. i voprosy modernizatsii mezhdunarodnogo kosmicheskogo prava. [2015 U.S. Commercial Space Law and Modernization of Interna- tional Space Law]. Issledovaniya kosmosa – Space explo- ration, 1, рр. 51-65 [in Russian]. 12 US Congress passes bill on space mining. Ret- rieved from http://www.mining.com/us-congress-passes- bill-on-space-mining/. 13. Zvit pro naukovo-doslidnu robotu «Doslidzhen- nia osoblyvostei heomekhaniky hazonasychenoho vuhleporodnoho masyvu pry vedenni hirnychykh robit v В. І. Ляшенко, Н. В. Осадча 271 Економічний вісник Донбасу № 2(56), 2019 nebezpechnykh umovakh na velykykh hlybynakh» [Report on research work "Investigation of geomechanics features of gas-saturated coal-rock massif when conducting mining operations in dangerous conditions at great depths"]. (2018). IGT [in Ukrainian]. 14. Kutsyk P.O., Kovtun O. V. (2015). Nlobalna eko- nomika:pryntsypy stanovlennia, funktsionuvannia, rehu- liuvannia ta rozvytku [Global economy: principles of for- mation, functioning, regulation and development]. Lviv, LKA Publishing House [in Ukrainian]. 15. Ukaz Prezydii Verkhovnoi Rady URSR «Pro ratyfikatsiiu Dohovoru pro pryntsypy diialnosti derzhav z doslidzhennia i vykorystannia kosmichnoho prostoru, vkliuchaiuchy Misiats ta inshi nebesni tila» [Decree of the Presidium of the Verkhovna Rada of the USSR "On Ratification of the Treaty on the Principles of Activities of States for the Exploration and Use of Outer Space, including the Moon and Other Celestial Bodies"]. (1967). Vidomosti Verkhovnoi Rady URSR – Information of the Supreme Soviet of the USSR, 11, Art. 3 [in Ukrainian]. 16. Ukaz Prezydii Verkhovnoi Rady URSR «Pro ratyfikatsiiu Uhody pro riatuvannia kosmonavtiv, pover- nennia kosmonavtiv i povernennia obiektiv, zapushche- nykh u kosmichnyi prostir» [Decree of the Presidium of the Verkhovna Rada of the USSR "On Ratification of the Agreement on the Rescue of Astronauts, Return of Astro- nauts and Return of Objects Launched into Outer Space"]. (1970). Vidomosti Verkhovnoi Rady URSR – Information of the Supreme Soviet of the USSR, 19, Art. 32 [in Ukrainian]. 17. Ukaz Prezydii Verkhovnoi Rady URSR «Pro ratyfikatsiiu Konventsii pro mizhnarodnu vidpovidalnist za shkodu, zavdanu kosmichnymy obiektamy» [Decree of the Presidium of the Verkhovna Rada of the USSR "On Rati- fication of the Convention on International Liability for Damage to Space Objects".]. (1973). Vidomosti Verkhovnoi Rady URSR – Information of the Supreme So- viet of the USSR, 21. Art. 37; Ukaz Prezydii Verkhovnoi Rady URSR «Pro ratyfikatsiiu Konventsii pro reiestratsiiu obiektiv, shcho zapuskaiutsia v kosmichnyi prostir» [Decree of the Presid- ium of the Verkhovna Rada of the USSR "On Ratification of the Convention on the Registration of Objects Launched into Outer Space"]. (1979). Vidomosti Verkhovnoi Rady URSR – Information of the Supreme Soviet of the USSR, 10, Art. 53 [in Ukrainian]. 18. Kuznietsov E. I., Malysheva N. R. (Eds.). (2007). Kosmichne pravo Ukrainy: Zbirnyk natsionalnykh i mizhnarodnykh pravovykh aktiv [Space Law of Ukraine: Collection of national and international legal acts]. 5th, re- work. and extra. Kyiv, Atika [in Ukrainian]. 19. Yevropeiska konventsiia pro transkordonne telebachennia [European Convention on Transfrontier Te- levision]. Retrieved from http: // www.un.org/russian/ conferen/wsis [in Ukrainian]. 20. Uhoda mizh Uriadom Ukrainy ta Yevropeiskym kosmichnym ahentstvom shchodo spivrobitnytstva u vykorystanni kosmichnoho prostoru v myrnykh tsiliakh vid 25.01.2008 r. [Agreement between the Government of Ukraine and the European Space Agency for cooperation in the peaceful uses of outer space, dated 25.01.2008]. Retrieved from http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/ 982_001 /ed20081030 [in Ukrainian]. 21. Ramkova uhoda mizh Kabinetom Ministriv Ukrainy i Uriadom Respubliky Indoneziia pro spivrobitnytstvo u sferi doslidzhennia ta vykorystannia kosmichnoho prostoru v myrnykh tsiliakh vid 06.11.2008 r. [Framework Agreement between the Cabinet of Minis- ters of Ukraine and the Government of the Republic of In- donesia on cooperation in the field of peaceful exploration and use of outer space from 06.11.2008]. Retrieved from http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/360_005/ed20 091217 [in Ukrainian]. 22. Pro zatverdzhennia Zahalnoderzhavnoi tsilovoi naukovo-tekhnichnoi kosmichnoi prohramy Ukrainy na 2008-2012 roky: Zakon Ukrainy vid 30.09.2008 r. № 608- VI [On approval of the National Target Scientific and Technical Space Program of Ukraine for 2008-2012: Law of Ukraine of September 30, 2008 № 608-VI] [in Ukrainian]. 23. Zakon Ukrainy «Pro zatverdzhennia Zahalno- derzhavnoi tsilovoi naukovo-tekhnichnoi kosmichnoi prohramy Ukrainy na 2013-2017 roky» [Law of Ukraine “On Approval of the National Target Scientific and Tech- nical Space Program of Ukraine for 2013-2017”]. Retrieved from http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/439- 18/paran12#n12 [in Ukrainian]. 24. Global Space Industry Dynamics, Research Paper for Australian Government, Department of Industry, Innovation and Science by Bryce Space and Technology, LLC. Retrieved from https://www.industry.gov.au/ indus try/IndustrySectors/space/Documents/BRYCE-Australia- Global-Space-Industry-Dynamics-Paper.pdf. 25. Braun Dzh. «Poyas i Put'» po-yaponski. Chto dayet Rossii konkurentsiya proyektov Yaponii i Kitaya v Azii ["Belt and Path" in Japanese. What gives Russia com- petition between Japan and China projects in Asia]. Retrieved from https://carnegie.ru/commentary/79481? utm_source=rssemail&utm_medium=email&mkt_tok =ey JpIjoiWW1Fd1lUQXdNemd5WkRRNSIsInQiOiJKUUY xTDllQ0JoNVZ1YXE3T0JZaSs0bGhJNmFTVTZqTDFk cjNGeXFBUkNFTlBwU25WdE5INXdcL21hZ2FJaTJFR DFrXC90NGRyS2ZuYVNVWVVBdERuVm45Znlnbmx 1cVllVnl6ZmNSZk1SRkVrblVJZDdiWEVXM3ZQVjV HTCs0RGU4In0%3D [in Russian]. Стаття надійшла до редакції 12.06.2019 Прийнято до друку 19.06.2019

Деякі роздуми та пропозиції до аналітичного документу «Space Vision for Ukraine 2020-2029»

Репозитарії

Схожі ресурси