Тенденції розвитку системи управління персоналом на підприємстві
У статті розглянуто окремі тенденції розвитку системи управління персоналом на підприємствах України за умов реалізації наукових розробок. Так, слід підкреслити, що використання запропонованої дослідниками концептуальної моделі управління мотивацією персоналу в умовах інноваційної діяльності, дійсн...
Збережено в:
| Дата: | 2019 |
|---|---|
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2019
|
| Назва видання: | Економічний вісник Донбасу |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/158415 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Тенденції розвитку системи управління персоналом на підприємстві / Л.І. Телишевська, В.І. Успаленко // Економічний вісник Донбасу. — 2019. — № 2 (56). — С. 187-197. — Бібліогр.: 31 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| Резюме: | У статті розглянуто окремі тенденції розвитку системи управління персоналом на підприємствах України за умов реалізації наукових розробок. Так, слід підкреслити, що використання запропонованої дослідниками концептуальної моделі управління мотивацією персоналу в умовах інноваційної діяльності, дійсно сприятиме більш ефективному використанню професіоналізму і творчості персоналу, та ще й спонукатиме до зростання інноваційної активності самих підприємств з подальшим підвищенням ефективності їх виробництва.
Наголошено, що на підприємствах певних галузей має місце гостра необхідність у розробці Типових Положень про корпоративну культуру. В умовах застосування, коли сформована розвинена корпоративна (організаційна) культура, на підприємстві дотримуються спільних ціле-орієнтованих корпоративних цінностей, що допомагає вирішенню проблем і розвитку.
Виявлено, що труднощів пов'язаних з працевлаштуванням майбутніх працівників без практичного досвіду, особливо, молодих фахівців можна уникнути, якщо організувати спеціальну освіту на підприємстві, для чого корисно застосувати, зокрема, японський досвід з адаптацією.
Проаналізовано еволюцію інтелектуального капіталу в суспільних формаціях. Встановлено, що завдяки його перетворенню на самостійний фактор виробництва, важливо підприємствам нарощувати інтелектуальний капітал, а потім обов'язково забезпечувати його високу ефективність, відповідно до встановлених науковцями закономірностей.
Виявлено, що доведенню вітчизняної системи розвитку персоналу до світового рівня сприятиме реалізація в промисловій практиці запропонованої атрибутивної структури управління, яка проявлятиме триєдність, поєднуючи навчання персоналу в рамках трьох підсистем: людського, професійного, сталого (та соціального) розвитку, відповідно, на базовому, вищому та найвищому рівнях управління. |
|---|