II Франкознавчий пленер
4–6 червня 2016 р. науковці Інституту Івана Франка НАН України спільно з Всеукраїнською громадською організацією Союз Українок, Науковим товариством ім. Шевченка та Літературно-меморіальним музеєм Івана Франка у Криворівні організували Всеукраїнську наукову конференцію “Благословенний закуток нашо...
Gespeichert in:
| Datum: | 2016 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
2016
|
| Schriftenreihe: | Слово і Час |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/158445 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | II Франкознавчий пленер / М. Лапій // Слово і час. — 2016. — № 10. — С. 124-125. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-158445 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1584452019-09-02T01:25:49Z II Франкознавчий пленер Лапій, М. Літопис подій 4–6 червня 2016 р. науковці Інституту Івана Франка НАН України спільно з Всеукраїнською громадською організацією Союз Українок, Науковим товариством ім. Шевченка та Літературно-меморіальним музеєм Івана Франка у Криворівні організували Всеукраїнську наукову конференцію “Благословенний закуток нашого краю”: ІІ-ий франкознавчий пленер на Гуцульщині (с. Криворівня Верховинського району Івано-Франківської обл.). 2016 Article II Франкознавчий пленер / М. Лапій // Слово і час. — 2016. — № 10. — С. 124-125. — укp. 0236-1477 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/158445 uk Слово і Час Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Літопис подій Літопис подій |
| spellingShingle |
Літопис подій Літопис подій Лапій, М. II Франкознавчий пленер Слово і Час |
| description |
4–6 червня 2016 р. науковці Інституту Івана Франка НАН України спільно з Всеукраїнською громадською
організацією Союз Українок, Науковим товариством ім. Шевченка та Літературно-меморіальним музеєм Івана
Франка у Криворівні організували Всеукраїнську наукову конференцію “Благословенний закуток нашого краю”:
ІІ-ий франкознавчий пленер на Гуцульщині (с. Криворівня Верховинського району Івано-Франківської обл.). |
| format |
Article |
| author |
Лапій, М. |
| author_facet |
Лапій, М. |
| author_sort |
Лапій, М. |
| title |
II Франкознавчий пленер |
| title_short |
II Франкознавчий пленер |
| title_full |
II Франкознавчий пленер |
| title_fullStr |
II Франкознавчий пленер |
| title_full_unstemmed |
II Франкознавчий пленер |
| title_sort |
ii франкознавчий пленер |
| publisher |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
| publishDate |
2016 |
| topic_facet |
Літопис подій |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/158445 |
| citation_txt |
II Франкознавчий пленер / М. Лапій // Слово і час. — 2016. — № 10. — С. 124-125. — укp. |
| series |
Слово і Час |
| work_keys_str_mv |
AT lapíjm iifrankoznavčijplener |
| first_indexed |
2025-07-14T11:02:16Z |
| last_indexed |
2025-07-14T11:02:16Z |
| _version_ |
1837619940708843520 |
| fulltext |
Слово і Час. 2016 • №10124
ІІ-Й ФРАНКОЗНАВЧИЙ ПЛЕНЕР
4–6 червня 2016 р. науковці Інституту Івана Франка НАН України спільно з Всеукраїнською громадською
організацією Союз Українок, Науковим товариством ім. Шевченка та Літературно-меморіальним музеєм Івана
Франка у Криворівні організували Всеукраїнську наукову конференцію “Благословенний закуток нашого краю”:
ІІ-ий франкознавчий пленер на Гуцульщині (с. Криворівня Верховинського району Івано-Франківської обл.).
Виїзна конференція відбулася у рамках акції “Дні пам’яті Івана Франка” і була приурочена до 160-ліття від дня
народження і 100-річчя від дня смерті письменника. Університетсько-академічна молодь, досвідчені науковці й
почесні гості з різних регіонів з’їхалися в “українські Атени” для плідної наукової праці.
Урочисте відкриття конференції відбулося у Літературно-меморіальному музеї Івана Франка (колишньому
будинку сільського народного лікаря, різьбяра, музиканта й фотографа В. Якіб’юка, в якому з 1901 по 1914
рік гостював на літніх вакаціях І. Франко). На обійсті музею учасників конференції гостинно зустріли музичним
вітанням мешканці села. Магнетична енергетика гуцульської коломийки, мальовничої природи, вишиванкового
дрес-коду надали особливого локального колориту цьогорічному франкознавчому пленеру.
Із вітальним словом виступили голова Верховинської районної організації Союз Українок Л. Вахновська, директор
Літературно-меморіального музею Івана Франка Г. Луцюк, заступник директора з наукової роботи Інституту
125Слово і Час. 2016 • №10
Івана Франка НАН України А. Швець, директор Музею Івана Франка у Києві Л. Каневська та декан філологічного
факультету Львівського національного університету імені Івана Франка С. Пилипчук. Із напутніми настановами
і благословенням виступив настоятель Криворівнянської церкви Різдва Пресвятої Богородиці о. Іван Рибарук.
Пленарне засідання завершилось презентацією збірника наукових праць минулорічної Всеукраїнської наукової
конференції (Львів–Болехів, 2015 р.) “Йшла не тільки з духом часу, але й перед ним” : Наталія Кобринська та
літературний процес середини ХІХ–ХХ ст.”, присвяченого 160-річчю від дня народження Наталії Кобринської.
Конференція працювала три дні в пленарному та секційному режимах. Секційна частина конференції була
розподілена за двома тематичними напрямами: перший стосувався теоретичних аспектів літературознавства,
стану і перспектив сучасного франкознавства, другий – поетики та інтерпретації художнього тексту. Засідання
першої секції під назвою “Широка бесіда про літературу” локалізувалося в одній із кімнат-музею – просторій
світлиці, прикрашеній картинами гуцульської художниці П. Плитки-Горицвіт. Головував С. Пилипчук (секретар –
О. Пеньковська). Підназва цієї секції “В інтелектуальній орбіті сучасного франкознавства)” об’єднала
контактологічний, рецептивний, теоретико-літературний та інші дискурси франкознавства. Різнотематичні доповіді
(скомпоновані у жанрі розлогих дискурсів чи у стилі відгуків на дисертації та пунктирних дайджестів) стосувалися
інтелектуального оточення і біографії Франка, його літературознавчих концепцій, релігійних, історіософських,
національних, громадсько-політичних, матримоніальних поглядів, видавничо-редакційної, фольклористичної
діяльності.
Першою виступила Л. Каневська з доповіддю “… Таких людей я в житті більше не стрічав”: Іван Франко в
рецепції Миколи Вороного”, загостривши інтерес до творчих і особистих взаємин цих постатей. С. Пилипчук
виголосив доповідь “За лаштунками “русского мира”: погляд Івана Франка”, актуалізувавши проблему викриття
істинної провокативно-руйнівної суті нав’язливої ідеї “русского мира” у Франкових пророчих передбаченнях і тонких
обсерваціях. І. Лучук озвучив дайджест пунктирного курсу “Літературна історія Львова”. О. Левицька виголосила
доповідь “Франкознавство в бібліографічному та науковому доробку Мирослава Бутрина”, приурочену до 90-річчя
від дня народження відомого українського бібліографа і бібліотекознавця (30 травня 2016 р. в Українській академії
друкарства відбулася презентація біобібліографічного покажчика його праць). Доповідь А. Швець “Треба оженитися
з українкою”: до 110-ої річниці Франкового шлюбу” викликала жваву дискусію та обговорення Франкових поглядів
на інституцію сім’ї та родини в контексті його біографії. Д. Ільницький окреслив головні ознаки і перспективи
сучасного франкознавства у Львові (на прикладі дисертації М. Лапій, 2016), поінформувавши про основні вектори
найновіших франкознавчих праць, їхні здобутки й недоліки. У доповіді “Іван Франко про літературне покоління
(теоретичний аспект)” О. Луцишин порушила питання Франкового трактування категорії “літературне покоління” у
його науково-критичному спадку. І. Медвідь розповів про рецепцію Івана Франка в церковному середовищі (1878 –
1939). М. Зубрицький висвітлив фольклористичний дискурс у творчості Івана Франка. О. Пеньковська у доповіді
“Не бачимо того коліноприклонення перед усім московським” звернулася до питання “наукової об’єктивності
Михайла Возняка”. А. Франко ознайомив слухачів із новітніми автентичними виданнями творів Ю. Федьковича
і Т. Шевченка за науково-критичною редакцією І. Франка. Т. Трачук осмислила літературознавчий аспект
колористичної парадигми, а М. Мазепа – поетичну франкіану В. Лучука. Загалом “широка бесіда про літературу”
відбулася на високому науковому рівні в атмосфері жвавих дискусій та цікавих обговорень.
З асідання другої секції під метафоричною назвою “Щоби ті його слова уложилися в форму” (поетика художнього
тексту)” пройшло у меморіальній кімнаті-музею Гната і Платоніди Хоткевичів. Голова секції – завідувач відділу
франкознавства Інституту Івана Франка М. Легкий, секретар –О. Світлицька. Розпочав роботу засідання М. Легкий
із доповіддю “Над великою рікою: локус Черемоша в прозі Івана Франка”. М. Гірняк розповіла про діалогічність у
структурі притчевих оповідань Івана Франка, Р. Чопик виголосив доповідь на тему: “Сюжет про Грдлічку / Юріштана
та Марусяка / Марусю: від І. Франка до Г. Хоткевича”. Тему “гуцульського тексту” продовжила й розвинула Л. Салій у
доповіді “Старовіцька” правда “Діда Иванчіка”: художні панорами гуцульського тексту Петра Шекерика-Доникового”.
Мікроаналіз художніх локусів і психотопосів підхопили й продовжили М. Лапій (у доповіді “Антропологізація
пейзажу у прозі Івана Франка” та Х. Ворок (науковий співробітник Інституту Івана Франка) у виступі “Онейрична
топографія у прозі Івана Франка”). І. Горошко зосередилася на поясненні “любовної геометрії” у Франковій прозі.
Питання жанру твору “Для домашнього огнища” з’ясувала Г. Лишак, заінтригувавши слухачів цитатною назвою
доповіді “Темат наменитий, пориває свіжостею, акція жива і інтересна…”. О. Войтків та К. Шмега розглянули
портрети” та мовленнєву репрезентацію маскулінних образів у Франковій прозі, М. Дерев’яна дослідила “діапазон
свободи і неволі у творах Івана Франка”. М. Барабаш звернулася до Франкової “особливої мови Канону і Риби” в
інтерпретації Олега Лишеги, а О. Світлицька – до проблеми інтермедіальності у прозі Ніни Бічуї.
Фаховими, різнотематичними доповідями літературознавці не лише розширили горизонти новаторських
інтерпретацій поетики творів І. Франка, а й реактуалізували призабуту творчість П. Шекерика-Доникового, посилили
інтерес до “гуцульського тексту” Г. Хоткевича та з франкознавчого ракурсу осмислили доробок сучасних митців
(В. Лучука, О. Лишеги, Н. Бічуї). За матеріалами конференції готується науковий збірник доповідей.
Марія Лапій
Отримано 26 липня 2016 р. м. Львів
|