Інтелектуальне свято в українському Подунав`ї

27 травня ц. р. в Ізмаїльському державному гуманітарному університеті відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція з міжнародними учасниками під назвою “Сучасна україністика: проблеми мови, літератури й культури”....

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2016
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України 2016
Назва видання:Слово і Час
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/158446
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Інтелектуальне свято в українському Подунав`ї // Слово і час. — 2016. — № 10. — С. 126. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-158446
record_format dspace
spelling irk-123456789-1584462019-09-02T01:25:47Z Інтелектуальне свято в українському Подунав`ї Літопис подій 27 травня ц. р. в Ізмаїльському державному гуманітарному університеті відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція з міжнародними учасниками під назвою “Сучасна україністика: проблеми мови, літератури й культури”. 2016 Article Інтелектуальне свято в українському Подунав`ї // Слово і час. — 2016. — № 10. — С. 126. — укp. 0236-1477 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/158446 uk Слово і Час Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Літопис подій
Літопис подій
spellingShingle Літопис подій
Літопис подій
Інтелектуальне свято в українському Подунав`ї
Слово і Час
description 27 травня ц. р. в Ізмаїльському державному гуманітарному університеті відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція з міжнародними учасниками під назвою “Сучасна україністика: проблеми мови, літератури й культури”.
format Article
title Інтелектуальне свято в українському Подунав`ї
title_short Інтелектуальне свято в українському Подунав`ї
title_full Інтелектуальне свято в українському Подунав`ї
title_fullStr Інтелектуальне свято в українському Подунав`ї
title_full_unstemmed Інтелектуальне свято в українському Подунав`ї
title_sort інтелектуальне свято в українському подунав`ї
publisher Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
publishDate 2016
topic_facet Літопис подій
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/158446
citation_txt Інтелектуальне свято в українському Подунав`ї // Слово і час. — 2016. — № 10. — С. 126. — укp.
series Слово і Час
first_indexed 2025-07-14T11:02:18Z
last_indexed 2025-07-14T11:02:18Z
_version_ 1837619939247128576
fulltext Слово і Час. 2016 • №10126 ІНТЕЛЕКТУАЛЬНЕ СВЯТО В УКРАЇНСЬКОМУ ПОДУНАВ’Ї 27 травня ц. р. в Ізмаїльському державному гуманітарному університеті відбулася Всеукраїнська науково- практична конференція з міжнародними учасниками під назвою “Сучасна україністика: проблеми мови, літератури й культури”. Заявки на участь у ній подали майже півтори сотні науковців із різних регіонів України та із-за кордону (Молдови, Польщі, Словаччини). Розпочався захід вітальним словом ректора університету, проф. Ярослава Кічука. Він подякував за сприяння співорганізаторам конференції, керівництву і співробітникам Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, а також Інституту української мови НАН України. Також наголосив на потребі особливої державної уваги і підтримки колег задля розвитку вітчизняної гуманітаристики у мультикультурному дунайському регіоні. Гучними оплесками, словами вдячності і шани учасники конференції привітали справжнього патріарха ІДГУ О. Зарудняка, який понад шістдесят років працює в цьому закладі. В озвученому привітанні директора Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка, акад. М. Жулинського було згадано про тривалу і плідну співпрацю академічної установи та ІДГУ, що розпочалася ще у 1990-х рр. стараннями передовсім Г. Райбедюк, С. Гальченка, В. Дудка, М. Кодака та інших однодумців-україністів. Особливо викладачів і студентів університету потішили інтелектуальні дарунки колег – кільканадцять фахових видань, підготованих співробітниками Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка. Після урочистої частини модерування пленарними виступами та дискусією перейняли декан факультету української філології та соціальних наук Л. Чорна та завідувач кафедри української мови та літератури Г. Райбедюк. Вони попросили колег озвучити тези доповідей почесних професорів і друзів університету: М. Жулинського (про проблему культурної ідентичності у творчому доробку І. Франка), С. Кіраля (про етапи життєвого шляху і творчого зростання Г. Гордасевич), Г. Клочека (про художню енергетику лірики Т. Шевченка) та В. Панченка (про творчу історію поеми М. Бажана “Дебора”). Після цього можливість для виступу було надано київським гостям, співробітникам Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка. Із використанням візуального супроводу Д. Єсипенко оповів про участь Б. Грінченка в історії спорудження першого київського пам’ятника Т. Шевченку. О. Матвєєва охарактеризувала модифікацію концепції національного відродження у “Щоденнику” В. Винниченка, а Г. Карпінчук ознайомила слухачів із постаттю дослідника шевченкових текстів М. Новицького та його внеском у вивчення спогадів сучасників поета. Ю. Григорчук запросила учасників конференції у захоплюючу мультимедійну подорож, упродовж котрої вони глибше пізнали біографію і творчість видатної бразильської українки Віри Вовк. Цікаві і різноманітні аспекти філологічних досліджень презентували співробітники ІДГУ. Г. Райбедюк освітлила україноцентричний характер життєтворчості “тихого лірика” В. Підпалого, а Л. Чорна запропонувала власне розуміння природи і ролі нових українських національних мітів. Л. Рева-Лєвшакова подала сучасну інтерпретацію наративу В. Підмогильного, у той час, як Т. Шевчук звернулася до контексту маловідомого грузинського періоду біографії В. Наріжного. Теплі спогади про М. Кодака та інших співробітників Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка прозвучали у доповіді декана факультету іноземних мов Л. Дзіковської про творчість М. Волошина і Лесі Українки. Особливо актуальною в контексті тематики конференції була доповідь В. Дроздова про питання державної незалежності України на сторінках ізмаїльської преси 1991 року, що супроводжувалася презентацією фотографій того часу. О. Кудінова залучила у спільниці Лару Фабіан, використавши неповторне сопрано співачки як звукове тло розповіді про використання латинських текстів у освітньому процесі. Дебютом на заходах міжнародного статусу став для О. Генової її виступ про збереження нематеріальної культурної спадщини в українському Подунав’ї. Великий потенціал ІДГУ як науково-дослідницького центру засвідчує спільний з Інститутом української мови НАНУ проект “Опис і картографування межиріччя Дністра і Дунаю – нової європейської моделі безконфліктної взаємодії різносистемних мов і діалектів” (наук. керівник директор Інституту української мови проф. П. Гриценко). Під час конференції співробітники ІДГУ доповіли про початкові результати своєї пошукової та аналітичної роботи. Головний відповідальний за виконання проекту, А. Колесников подав класифікацію українських говірок у багатомовному середовищі Придунав’я, М. Делюсто зосередилася на проблемах укладання мультилінгвального атласу, а І. Циганок окреслила прикметні регіональні мовні концепти. У підсумковому слові Г. Райбедюк подякувала учасникам за плідну працю, наголосивши, що за матеріалами конференції буде укладено тематичний випуск збірника “Філологічні діалоги”. Окремим позаконференц ійним заходом була зустр і ч сп івроб і тник і в І нституту л і тератури ім. Т. Г. Шевченка зі студентами ІДГУ. На ній була репрезентована діяльність академічної установи, зокрема інтелектуальна продукція відділу шевченкознавства. Від імені працівників кафедри української мови та літератури проф. Г. Райбедюк подякувала за подаровані цінні наукові праці О. Бороня та О. Федорука. Організатори подбали про широку участь у висвітленні заходів регіональними ЗМІ. Не менш важливим і обнадійливим фактором стала також підтримка гуманітарних ініціатив місцевою владою. І кілька завершальних ремарок для колег, в уяві котрих українське Подунав’я поки залишається terra incognita. Ізмаїл і його гуманітарний університет не залишають байдужими і приємно вражають. Своєю унікальною історією, різноманіттям флори і фауни, гастрономічним багатством, мультилінгвальністю і полікультурністю (у регіоні мирно співмешкають українці, болгари, румуни, албанці, росіяни, гагаузи та інші народи). Студентами, котрі натхненно вивчають напам’ять сотні поетичних текстів. Викладачами, котрі перемагають на міжнародних конкурсах із декоративно-прикладного мистецтва. Ректором, котрий готовий особисто проводити екскурсії пам’ятними місцями рідного міста. Тож завітайте і переконайтеся. В.Ш. Отримано 2 червня 2016 р. м. Київ