Динаміка розвитку сучасної української літератури
Рецензія на книгу: Поліщук Я. Реактивність літератури. – К.: Академвидав, 2016. – 192 с.
Збережено в:
Дата: | 2016 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
2016
|
Назва видання: | Слово і Час |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/158462 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Динаміка розвитку сучасної української літератури / Т. Белімова // Слово і час. — 2016. — № 10. — С. 118-119. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-158462 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-1584622019-09-02T01:25:40Z Динаміка розвитку сучасної української літератури Белімова, Т. Рецензії Рецензія на книгу: Поліщук Я. Реактивність літератури. – К.: Академвидав, 2016. – 192 с. 2016 Article Динаміка розвитку сучасної української літератури / Т. Белімова // Слово і час. — 2016. — № 10. — С. 118-119. — укp. 0236-1477 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/158462 uk Слово і Час Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Рецензії Рецензії |
spellingShingle |
Рецензії Рецензії Белімова, Т. Динаміка розвитку сучасної української літератури Слово і Час |
description |
Рецензія на книгу: Поліщук Я. Реактивність літератури. – К.:
Академвидав, 2016. – 192 с. |
format |
Article |
author |
Белімова, Т. |
author_facet |
Белімова, Т. |
author_sort |
Белімова, Т. |
title |
Динаміка розвитку сучасної української літератури |
title_short |
Динаміка розвитку сучасної української літератури |
title_full |
Динаміка розвитку сучасної української літератури |
title_fullStr |
Динаміка розвитку сучасної української літератури |
title_full_unstemmed |
Динаміка розвитку сучасної української літератури |
title_sort |
динаміка розвитку сучасної української літератури |
publisher |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
publishDate |
2016 |
topic_facet |
Рецензії |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/158462 |
citation_txt |
Динаміка розвитку сучасної української літератури / Т. Белімова // Слово і час. — 2016. — № 10. — С. 118-119. — укp. |
series |
Слово і Час |
work_keys_str_mv |
AT belímovat dinamíkarozvitkusučasnoíukraínsʹkoílíteraturi |
first_indexed |
2025-07-14T11:03:12Z |
last_indexed |
2025-07-14T11:03:12Z |
_version_ |
1837619995746500608 |
fulltext |
Слово і Час. 2016 • №10118
ДИНАМІКА РОЗВИТКУ СУЧАСНОЇ
УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Поліщук Я. Реактивність літератури. – К.:
Академвидав, 2016. – 192 с.
Назва цієї праці вказує, що в центрі уваги автора –
актуальна література, яка жваво реагує на виклики
свого часу. У книжці йдеться про визначення певних
тенденцій через аналіз окремих фактів. Проте саме
життя, як відомо, останнім часом в Україні містило
багато непередбачуваного, тож і література реагувала
на нього своєрідно . Зміст книжки “Реактивність
літератури” виявився певним компромісом поміж тим,
про що авторові хотілося писати, і тим, що ставало
актуальним та про що не писати не можна, якщо вже
мовиться про сучасну словесність. Адже замислювалася
праця як характеристика української літератури доби
Незалежності, а головно – останніх років її розвитку.
Зусилля Я. Поліщука не претендують
на всеохопність, так само, як і на повну
об’єктивність. Вибіркове представлення
в цій праці окремих фактів чи імен слід
покласти на карб суб’єктивних смаків
та права вибору самого критика. Ішлося
про відстеження важливих тенденцій, що
більш чи менш виразно проявляються
в наш час, про зазначення координат,
у межах яких буде зручно оцінити
літературну еволюцію на різних її рівнях –
від тематичних та проблематичних
до жанрових та стильових. До того ж
основне опертя зроблено на художню
прозу. Саме вона визначає сьогодні
динаміку розвитку літератури. Тому
основним об’єктом спостережень у цій
книжці обрано український роман, що
своєрідно акумулює творчий досвід
новітнього національного письменства.
Наш час – час епічної творчост і ,
якої потребує та яку охоче сприймає
український читач. Одначе письменницька
пропозиція не завжди відповідає таким
очікуванням, адже з художньою епікою в
нас завжди було непросто, та й сьогодні
епічного стрижня бракує багатьом
творам, що претендують на визнання
публіки. Це аж ніяк не означає, що варто
дискримінувати поезію чи драматургію,
просто на сторінках книжки вони не
наділені належною увагою. У збагаченні
прозової традиції істотну роль відіграє
останнім часом документальний чинник,
присутність якого засвідчено, зокрема, в
романах про конкретні події, що мають
шанси стати історичними, – Євромайдан
та війну на сході України.
Зазвичай подібні книжки укладають
без хитромудрих замислів, об’єднуючи
відгуки та рецензії на окремі твори
літпроцесу. Я . Поліщук свідомо не
пішов цим шляхом і застосував інший
спосіб компонування книжки. Окремі
нариси, що склали її зміст, пропонують
читачеві погляд на сучасну літературу
крізь призму кількох істотних проблем.
Такий погляд видається авторові не
тільки прийнятним, а і слушним, він дає
змогу виявити певні гострі кути, моменти
піднесення й біфуркації, що наочно
засвідчують істину та стимулюють
концептуальне осмислення тих змін,
які відбуваються у красному письмі й
національній культурі в цілому.
У першому розділі подано загальну
характеристику художньої літератури
за доби Незалежності, зосібна вона
унаочнює той істотний шлях, що його
літературі довелося пройти в ці непрості
часи. У другому – увагу зосереджено на
специфічному книжковому бумі, який
спричинила Революція Гідності 2013–
2014 років. Небачений успіх творів про
Майдан тільки поверхово можна було
би пояснити комерційним інтересом
та запитом масового читача , проте
насправді він тісно пов’язаний із глибшою
потребою українського суспільства
до громадянського самоусвідомлення
й культурної самоідентифікації . Ці
процеси допіру почалися, але вони
напевно матимуть великий розвиток
у майбутньому. Автор пропонує також
докладн іше зрозум і ти механ і зми
набування та зміни ідентичності, зміну
119Слово і Час. 2016 • №10
суспільних ідеалів та культів, з’ясовуючи
генераційну проблематику у третьому
розділі та залучаючи до розгляду романи
Юрія Винничука, Оксани Забужко, Ліни
Костенко, Володимира Лиса.
Друга частина книжки складається
з чотирьох розділів, які зосереджені
н а п р о бл е м а х т е м а т и з а ц і ї т а
репрезентації певних явищ у сучасній
українській літературі. Так, два розділи,
які становлять своєрідний диптих ,
присвячено темі війни. Якщо в першому
спостережено наростання мілітарної
риторики у виданнях останніх літ на
ширшому тлі традиції, то у другому –
залучено безпосередні відгуки нашої
літератури на Донбаську війну, що стала
викликом для всього суспільства в 2014–
2016 роках, зокрема зумовила активну
реакцію в культурно -мистецькому
середовищі. Серед багатьох авторів, які
успішно репрезентують цю тему, обрано
Галину Вдовиченко, Бориса Гуменюка,
Євгена Положія , Василя Слапчука ,
Михайла Слабошпицького. Війна як
репресивна практика – непростий
об ’єкт для зображення в художніх
текстах, вона потребує апеляції не тільки
до ангелів, а й до демонів людської
натури. Специфічним продовженням
розмови про репресивні практики є
аналіз локусу Донбасу крізь призму
художнього відображення Олексія Чупи
та Сергія Жадана . Автор пропонує
читачеві в контекст і ціє ї розмови
цікаву метонімію “донецького тіла”, що
концентрує в собі образ Іншого через
його самооприявлення , зокрема в
різних персонажних варіаціях. Завершує
книжку розділ про перекодування
історичного знання, яке здійснюють
сучасні прозаїки, що звертаються до
історичного матеріалу, але його активно
переосмислюють . Прикладами тут
слугували видані останніми роками й
схвально поціновані читачами романи
Юрія Винничука та Галини Пагутяк.
Я . П о л і щ у к н е о б м е ж у є т ь с я
критичними судженнями про самі
художн і твори , а сприймає ї х у
ширшому контексті – інтелектуальному,
культурному, суспільно-політичному.
Через те запропоновані студії мають
міждисциплінарний характер, а оцінки
художньої літератури супроводжені
доречними відступами та рефлексіями.
“Реактивність літератури” зацікавить
як фахівців-філологів, так і всіх, хто
звертається до сучасної літератури, хоче
її глибше зрозуміти або впорядкувати
свої знання про цей предмет.
Тетяна Белімова
Отримано 25 травня 2016 р. м. Київ
|