Сьомий міжнародний міждисциплінарний теоретичний симпозіум
16–17 червня 2016 року в Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України відбувся Сьомий міжнародний міждисциплінарний теоретичний симпозіум “Словесне i зорове: візуальні медіації в літературі”....
Saved in:
| Date: | 2016 |
|---|---|
| Main Authors: | , , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
2016
|
| Series: | Слово і Час |
| Subjects: | |
| Online Access: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/158464 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Сьомий міжнародний міждисциплінарний теоретичний симпозіум / Н. Гаврилюк, Л. Бербенець, Т. Гундорова // Слово і час. — 2016. — № 10. — С. 121-123. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-158464 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1584642019-09-02T01:25:39Z Сьомий міжнародний міждисциплінарний теоретичний симпозіум Гаврилюк, Н. Бербенець, Л. Гундорова, Т. Літопис подій 16–17 червня 2016 року в Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України відбувся Сьомий міжнародний міждисциплінарний теоретичний симпозіум “Словесне i зорове: візуальні медіації в літературі”. 2016 Article Сьомий міжнародний міждисциплінарний теоретичний симпозіум / Н. Гаврилюк, Л. Бербенець, Т. Гундорова // Слово і час. — 2016. — № 10. — С. 121-123. — укp. 0236-1477 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/158464 uk Слово і Час Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Літопис подій Літопис подій |
| spellingShingle |
Літопис подій Літопис подій Гаврилюк, Н. Бербенець, Л. Гундорова, Т. Сьомий міжнародний міждисциплінарний теоретичний симпозіум Слово і Час |
| description |
16–17 червня 2016 року в Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України відбувся Сьомий міжнародний
міждисциплінарний теоретичний симпозіум “Словесне i зорове: візуальні медіації в літературі”. |
| format |
Article |
| author |
Гаврилюк, Н. Бербенець, Л. Гундорова, Т. |
| author_facet |
Гаврилюк, Н. Бербенець, Л. Гундорова, Т. |
| author_sort |
Гаврилюк, Н. |
| title |
Сьомий міжнародний міждисциплінарний теоретичний симпозіум |
| title_short |
Сьомий міжнародний міждисциплінарний теоретичний симпозіум |
| title_full |
Сьомий міжнародний міждисциплінарний теоретичний симпозіум |
| title_fullStr |
Сьомий міжнародний міждисциплінарний теоретичний симпозіум |
| title_full_unstemmed |
Сьомий міжнародний міждисциплінарний теоретичний симпозіум |
| title_sort |
сьомий міжнародний міждисциплінарний теоретичний симпозіум |
| publisher |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
| publishDate |
2016 |
| topic_facet |
Літопис подій |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/158464 |
| citation_txt |
Сьомий міжнародний міждисциплінарний теоретичний симпозіум / Н. Гаврилюк, Л. Бербенець, Т. Гундорова // Слово і час. — 2016. — № 10. — С. 121-123. — укp. |
| series |
Слово і Час |
| work_keys_str_mv |
AT gavrilûkn sʹomijmížnarodnijmíždisciplínarnijteoretičnijsimpozíum AT berbenecʹl sʹomijmížnarodnijmíždisciplínarnijteoretičnijsimpozíum AT gundorovat sʹomijmížnarodnijmíždisciplínarnijteoretičnijsimpozíum |
| first_indexed |
2025-07-14T11:03:21Z |
| last_indexed |
2025-07-14T11:03:21Z |
| _version_ |
1837620004662542336 |
| fulltext |
121Слово і Час. 2016 • №10
СЬОМИЙ МІЖНАРОДНИЙ МІЖДИСЦИПЛІНАРНИЙ
ТЕОРЕТИЧНИЙ СИМПОЗІУМ
16–17 червня 2016 року в Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України відбувся Сьомий міжнародний
міждисциплінарний теоретичний симпозіум “Словесне i зорове: візуальні медіації в літературі”. Симпозіум об’єднав
майже 70 учасників із різних міст України – Бердянська, Вінниці, Дрогобича, Запоріжжя, Івано-Франківська,
Києва, Коломиї, Луцька, Львова, Миколаєва, Ніжина, Одеси, Полтави, Рівного, Тернополя, Чернівців та гостей
із-за кордону – Японії, Білорусі, Польщі, Росії. Не змогли, на жаль, приїхати колеги з Грузії, які виявили великий
інтерес до симпозіуму.
Як відомо, візуальні образи виконують особливу роль у словесній творчості, оскільки служать не нейтральним
знаряддям репрезентації, а виконують різні дискурсивні функції – наслідування, адаптації, трансформації, спротиву,
насильства. З одного боку, упродовж віків візуальні описи, кіно, малярство, перформенс, фотографія, графіка
відігравали і відіграють значну роль у розвитку художньої образності і породжують нові смислові і жанрово-стильові
констеляції, особливо в новітні часи. З другого боку, візуалізація слугує засобом дискурсивного насильства, навіть
знаряддям терору, трансформуючи, а то й стираючи смисл сказаного.
Теоретичний симпозіум “Словесне i зорове: візуальні медіації в літературі” мав на меті привернути увагу до
феномену візуальної репрезентації в літературі і культурі. Ідеться про посередницьку роль візуальних образів,
про інтермедійність та самоцінність візуальних форм на письмі і у процесі рецепції, візуальність як форму (не)
репрезентації травми, про місце портрета, пейзажу, екфразису в художній структурі твору тощо. На конференції
працювали 22 секції, зокрема “Література і візуальні практики повсякденності”, “Пам’ять і уява”, “Література і
візуальне мистецтво”, “Візуальність і популярна культура”, “Візуалізація і рецепція”, “Інтерпретація і візуальність”,
“Література і колір”, “Візуалізація і конкретизація образу”, “Слово на полі мультимедій”, “Літературна антропологія
і візуальність”, “Візуальність і травма” та ін.
Конференція була так побудована, щоб учасники і присутні мали можливість не лише пасивно доповісти /
послухати доповіді, а й обговорювати ідеї, гіпотези та інтерпретації, подані у виступах. Дискусії стосувалися
питань феноменології візуальності у плані кореляції побаченого і зображеного, співвідношення кіно і літератури,
малярства і форм його репрезентації в літературі. Зацікавлення викликали візуальна поезія і проза, візуальне і
/ як насильство, візуальність та ідеологія.
На пленарному засіданні Т. Гундорова, завідувач відділу теорії літератури та компаративістики, ініціатор та
організатор теоретичних симпозіумів, подякувала усім учасникам – як давнім симпатикам симпозіуму, так і тим,
хто долучився до його роботи вперше – і окреслила основну філософію таких наукових зібрань – толерантність
до поглядів іншого, обговорення найактуальніших теоретичних проблем, широкі дискусії і участь кожного в роботі
секцій упродовж всієї роботи симпозіуму. Як зауважила Т. Гундорова, “я називаю ці симпозіуми інтелектуальними
бенкетами. Ідеї цих зібрань наступні: запропонувати для дискусій нові, досі мало розроблені в Україні теоретичні
проблеми; здійснити своєрідну розвідку в нові галузі і напрямки літературознавства; дати можливість взяти
участь у симпозіумі охочим до нових ідей науковцям молодшого і середнього покоління; познайомити між собою
перспективних і активних молодих людей – літературознавців, які зможуть підтримувати між собою зв’язки поза
межами симпозіуму; запропонувати нові моделі спілкування на конференції – відповідальні, доброзичливі і
відкриті для дискусій”.
Директор Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України акад. М. Жулинський стисло окреслив історію
теоретичних симпозіумів, наголосивши на їх науковій актуальності і затребуваності.
На пленарному засіданні доповідачами виступили вчені молодшого покоління, що до певної міри зруйнувало
стереотипні очікування про “зірковий” характер таких засідань. Є. Лепьохін (Коломия) зіставив повість
М. Хвильового “Іван Іванович” і кінотекст Е. Ніккола “Ґаттака” на предмет кореляцій соціальних очікувань і
індивідуальної (не)відповідності цим очікуванням; В. Дуркалевич (Дрогобич) дослідила особливості функціонування
візуальної перспективи в автобіографічній прозі Івана Франка, спираючись на наратологічні параметри його творів;
Н. Волонцевич (Мінськ) спровокувала дискусію своєю тезою про те, що “живі картини” в театрах Білорусі ХІХ ст.
можна трактувати як прообраз перфоменсів.
Подальша робота тривала в численних секціях, на яких учасники зверталися до різних аспектів візуальності.
Т. Біляшевич (Київ) розглянула п’єсу Поля Клоделя “Атласний черевичок” у контексті голландського живопису.
О. Галета (Львів) розгорнула перед слухачами вербальний і візуальний наратив подорожніх нарисів Софії
Яблонської, показавши співвідношення цих наративів, їх синонімію (коли працює принцип доповнення) і антонімію
(коли у словесному тексті заперечується можливість фотонаративу, а поряд він все-таки зафіксований на світлині).
Т. Волковічер (Київ) присвятила свою доповідь вербально-іконічним текстам вишиваних рушників, а саме такому
їх аспекту, як омонімія, за якої один образ (хата за тином, чоловік із торбиною, чоловік із балалайкою, папуга)
наділявся різними значеннями, а один і той самий текст міг супроводжувати різні іконічні тексти вишивки.
ЛП
Слово і Час. 2016 • №10122
Р. Біляшевич (Київ), О. Романова (Київ), А. Петренко-Лисак (Дрогобич) звернули увагу на функції і візуальні
форми конкретизації літературних образів у різних сферах – масових святкуваннях, путівниках, пам’ятниках як
формах о-предмечення літературної уяви. Зі свого боку, Ю. Павленко (Київ) проаналізувала уяву і візуальність
письма про себе як знакову рису освоєння внутрішнього світу в романах французьких письменників-просвітників –
Руссо, Вольтера, Дідро.
Література в колі інших мистецтв також привернула увагу дослідників. Візуалізації музики у Томаса Манна
присвятила свою доповідь С. Маценка (Львів), про колористику М. Коцюбинського як форму пейзажної
поетики говорив Я. Поліщук (Київ), колористичні прийоми у прозі В. Дрозда аналізував О. Брайко (Київ). Місце
візуальних образів у різних стильових напрямках і течіях – ще один напрямок аналізу, присутній у виступах на
конференції. Так, візуальним формам у модернізмі (Ю. Яновський) присвятила свою доповідь Р. Мовчан (Київ),
в авангардизмі (В. Поліщук) – О. Омельчук (Київ).
На симпозіумі звучали імена різних авторів і говорилося про різні національні літератури та різні епохи. Твори
Б. Шульца, І. Бабеля, А. Бєлого стали об’єктом пильного аналізу в доповідях Е. Свєнціцької (Вінниця) і Ч. Х. Чіана
(Москва). На перехресті літератури та історії зазвучали теми Д. Мельник (Львів) про середньовічний тотентанц
і А. Сороки (Київ) про візуальні репрезентації Мітрідата VІ Евпатора. Діалог культурних світів став об’єктом
дослідження М. Калініченка (Рівне), який проаналізував використання мистецтва Американського Ренесансу в
дискурсі популярної культури 19 століття.
І хоча українська література лишалася основною темою у виступах, нові підходи до неї та нові інтерпретації
значно розширювали поле аналізу. Так, В. Хархун (Ніжин) привернула увагу до візуальних і вербальних
репрезентацій Шевченка в дискурсі Майдану. Натомість Р. Харчук (Київ) проаналізувала кореляцію зорових і
словесних образів історичних персонажів у творчості самого Шевченка.
Кіно і література – актуальне і безмежне поле міждисциплінарних досліджень. На симпозіумі воно не стало
головним, однак додало свого колориту. Способи адаптації і трансформації образу Шерлока Холмса в серіалі
Бі-Бі-Сі розкрив Д. Дроздовський (Київ), професор С. Мурата (Токіо) детально проаналізував екфрастичні елементи
у фільмах А. Тарковського “Каток і скрипка” та “Іванове дитинство”. Загалом, екфразис став уже традиційно
однією з основних тем словесно-візуального аналізу. Н. Білик (Київ) говорила про скульптурний екфразис у
романі М. Продановича “Еліша в країні Святих Королів”, Л. Демська-Будзуляк (Київ) – про архітектурний екфразис
(візуалізацію міста) в поезії неокласиків, а О. Вощенко (Київ) – про текстотворчий потенціал екфразису в романі
“Диво” П. Загребельного.
Міждисциплінарні підходи на стику візуальних мистецтв і літератури накреслені в доповіді Є. Кононенко (Київ),
яка обрала предметом розмови часопросторову візуалізацію драми-феєрії Лесі Українки “Лісова пісня”, зокрема в
популярній культурі. Я. Цимбал (Київ) зацікавила слухачів тим, як співвідноситься графічна і поетична образність
у плакатах 1920-х років. І. Мацишина (Одеса) у своїй доповіді розгорнула цілу стратегію візуального закріплення
ідеологічних правок в ілюстраціях В. Лєбєдєва до вірша “Багаж” С. Маршака. О. Поліщук (Київ) на матеріалі
робіт Ярослава Футимського розкрила приватний простір візуально-поетичного концептуалізму, те, як побутові
речі промовляють чи не промовляють до пам’яті глядачів-читачів. Інший вимір співвідношення приватності та
літератури висвітлила С. Філоненко (Бердянськ), проаналізувавши адаптацію творів Джейн Остін до ігрового
формату (“Regency Love: Джейн Остін для iPhone та iPad”).
Не обійшли увагою доповідачі і питання теоретико-методологічного характеру. Л. Генералюк (Київ)
говорила про термінологічну інертність у гуманітаристиці, Н. Полтавцева (Москва) – про візуальність у плані
антропології літератури, Т. Гребенюк (Запоріжжя) про невизначеність і візуальне оприявлення можливого світу,
а А. Лахманюк (Тернопіль) –про концепт недоокресленості в літературних етюдах М. Коцюбинського як спосіб
актуалізації різних інтерпретаційних можливостей, закладених у текстах. Л. Бербенець (Київ), зі свого боку,
аналізувала поняття “imagetext” у теоретичному вимірі і творчій практиці Дороти Масловської.
Натомість М. Свєтліцькі (Вроцлав) познайомив із Доротою Масловською в амплуа “Mister D.” – творця музичних
відеокліпів-палімпсестів, відчитавши їх на перетині літератури, травми і масової культури (див., наприклад,
відеокліп “Chleb”: https://www.youtube.com/watch?v=-1-z48cJDbc). Різні аспекти травм психологічних / фізичних /
культурних заторкнули й інші доповідачі. Г. Улюра (Київ) розкрила режими не(видимості) в романі “Проходження тіні”
Ірини Полянської – буквальні (сліпота) і символічні (невидимість як витіснення травматичного досвіду, видимість
як несправжність). Н. Лебединцева (Миколаїв) описала способи візуалізації болю за допомогою деструктивної
метафори в сучасній українській поезії. О. Михед (Київ) дослідив графічний роман в автобіографічному зрізі
родинної та історичної хроніки на матеріалі творів Маржан Сатрапі (“Персеполіс”) і Давида Б. (“Священна хвороба”).
Окремі секції були присвячені зоровій поезії, зокрема М. Сулима (Київ) простежив витоки зорової поезії
у І. Величковського та К. Зиновієва, І. Метелиця (Мінськ) охарактеризувала контамінацію вербального і
візуального в сучасній білоруській поезії. Про елементи візуальності у тексті та експерименти з нею йшлося в
доповіді І. Шатової (Запоріжжя) “Візуальна поезія та анаграма”, що торкалася прийомів кодування-загадки як
засобу іномовлення в умовах політичного тиску. Н. Гаврилюк (Київ) простежила шлях візуальності в поезії від
статики (фігурні вірші; графічна поезія; поезія з семантизованими елементами (колір літер чи тла, тип шрифту);
фонологічна поезія; поезія анаграма; поезія-криптограма; дзеркальна поезія; паліндром; конкретна поезія;
шахопоезія) до кінетичності (відеопоезія). Б. Стороха (Полтава) розглянув експериментальну поезію в зіставленні
з не / фігуративним живописом.
Як підкреслила у заключному слові Т. Гундорова, симпозіум став імпульсом для дальших досліджень,
особливо теоретичних. Серед таких питань – питання про те, як змінюється поетична функція (за Р. Якобсоном)
під впливом візуальності; як розширюється поняття “естетичний об’єкт” (в розумінні Я. Мукаржовського), якщо
ввести в нього і візуальну конкретизацію; як працює “горизонт сподівань” (в розумінні Г.-Р. Яусса) під впливом
візуальних медіацій і т.п.
Завершилась робота теоретичного симпозіуму презентацією чергового, уже четвертого тематичного збірника
“Теоретичних РЕвізій”, який виходить за редакцією Т. Гундорової і який започаткований відділом теорії літератури
Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка. Цього разу темою збірника стали “Постколоніалізм. Генерації. Культура”
123Слово і Час. 2016 • №10
і присвячений він впровадженню постколоніальної критики в сучасне українське літературознавство. Збірник
побачив світ у видавництві “Лаурус” у 2016 році (електронна версія: http://uamoderna.com/images/biblioteka/
Postcolonialism.pdf). На презентації, яку розпочав професор Гарвардського університету Г. Грабович коротким
аналітичним вступом, виступили відповідальний редактор, автори і читачі видання – Л. Бербенець, О. Галета,
Н. Лебединцева, М. Свєтліцькі та ін.
Сьомий теоретичний симпозіум, проведений відділом теорії літератури і компаративістики, став знаковим
явищем не лише в науковому житті Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. Нові теми, які кожного
разу піднімаються на симпозіумах, значною мірою впливають на наукову атмосферу, на тематику індивідуальних
тем і напрямків літературознавства в Україні, резонуючи з найактуальнішими питаннями, які сьогодні активно
обговорюються в гуманітаристиці на Заході. Знаменним стає і те, що коло учасників симпозіумів постійно
зростає, а тематика зібрань засвідчує актуальну на сьогодні міграцію теорії літератури на поле культурних студій
і антропології. Загалом теоретичний симпозіум “Словесне і зорове: візуальні медіації в літературі” засвідчив, що
задоволення дає не лише текст, але і його інтерпретація.
Надія Гаврилюк, Людмила Бербенець, Тамара Гундорова
Отримано 22 липня 2016 р. м. Київ
|