Епістолярний жанр крізь призму інтимного дискурсу
Рецензія на книгу: Ільків A. Інтимний дискурс письменницького епістолярію другої половини XIX – початку XX століть. – Івано-Франківськ: Фоліант, 2016. – 372 с.
Gespeichert in:
| Datum: | 2016 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
2016
|
| Schriftenreihe: | Слово і Час |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/158675 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Епістолярний жанр крізь призму інтимного дискурсу / С. Кіраль // Слово і час. — 2016. — № 12. — С. 110-111. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-158675 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1586752019-09-12T01:25:54Z Епістолярний жанр крізь призму інтимного дискурсу Кіраль, С. Рецензії Рецензія на книгу: Ільків A. Інтимний дискурс письменницького епістолярію другої половини XIX – початку XX століть. – Івано-Франківськ: Фоліант, 2016. – 372 с. 2016 Article Епістолярний жанр крізь призму інтимного дискурсу / С. Кіраль // Слово і час. — 2016. — № 12. — С. 110-111. — укp. 0236-1477 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/158675 uk Слово і Час Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Рецензії Рецензії |
| spellingShingle |
Рецензії Рецензії Кіраль, С. Епістолярний жанр крізь призму інтимного дискурсу Слово і Час |
| description |
Рецензія на книгу: Ільків A. Інтимний дискурс письменницького епістолярію другої
половини XIX – початку XX століть. – Івано-Франківськ: Фоліант,
2016. – 372 с. |
| format |
Article |
| author |
Кіраль, С. |
| author_facet |
Кіраль, С. |
| author_sort |
Кіраль, С. |
| title |
Епістолярний жанр крізь призму інтимного дискурсу |
| title_short |
Епістолярний жанр крізь призму інтимного дискурсу |
| title_full |
Епістолярний жанр крізь призму інтимного дискурсу |
| title_fullStr |
Епістолярний жанр крізь призму інтимного дискурсу |
| title_full_unstemmed |
Епістолярний жанр крізь призму інтимного дискурсу |
| title_sort |
епістолярний жанр крізь призму інтимного дискурсу |
| publisher |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
| publishDate |
2016 |
| topic_facet |
Рецензії |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/158675 |
| citation_txt |
Епістолярний жанр крізь призму інтимного дискурсу / С. Кіраль // Слово і час. — 2016. — № 12. — С. 110-111. — укp. |
| series |
Слово і Час |
| work_keys_str_mv |
AT kíralʹs epístolârnijžanrkrízʹprizmuíntimnogodiskursu |
| first_indexed |
2025-07-14T11:13:54Z |
| last_indexed |
2025-07-14T11:13:54Z |
| _version_ |
1837620669084336128 |
| fulltext |
Слово і Час. 2016 • №12110
ецензіїР
ЕПІСТОЛЯРНИЙ ЖАНР
КРІЗЬ ПРИЗМУ ІНТИМНОГО ДИСКУРСУ
Ільків A. Інтимний дискурс письменницького епістолярію другої
половини XIX – початку XX століть. – Івано-Франківськ: Фоліант,
2016. – 372 с.
В останні десятиліття літературознавці спостерігають значну актуалізацію
документальних жанрів в українському літературному процесі, зумовлену публікацію
листів, спогадів, щоденників письменників ХХ століття, з одного боку, і посиленою увагу
письменників сучасності до літератури документів і фактів, з іншого, що спричинило глибоку
внутрішню еволюцію документалістики від об’єктивізму і фактографізму до суб’єктивізму
і прояву творчої рефлексії, породило абсолютно нове співвідношення документального
та естетичного елементів, художніх та документальних образів, факту й вигадки. Такі
нові тенденції літературного процесу вимагають належної літературознавчої оцінки.
В українському літературному процесі зі здобуттям незалежності відбулося оприлюднення
документальних архівів і материкових, і діаспорних письменників, що дало змогу по-
новому осмислити й інтерпретувати їхню творчість й водночас – через зацікавлення
літературознавців і пересічних читачів документалістикою – змістити жанри нефікційної
літератури із периферії до центру літературного процесу, а відтак і літературознавчих
студій. З огляду на сказане, актуальність монографії Анни Ільків “Інтимний дискурс
письменницького епістолярію другої половини ХІХ – початку ХХ століть” незаперечна,
адже зумовлена недослідженістю інтимного листа в українському літературознавстві й
особливою його цінністю для створення письменницьких психопортретів, у дослідженні
проблем психології художньої творчості.
У монографії охоплено великий масив
фак тично го матер і алу, я кий А . І л ь к і в
уміло впорядкувала та і нтерпретувала ,
зумівши віднайти ті епістолярні рядки, які
найкраще відтворюють епістолярний образ
митців та додають нові штрихи до їхн іх
психопортретів. Йдеться про опубліковане
листування В. Винниченка, Марка Вовчка,
Б. Грінченка, О. Кобилянської, М. Костомарова,
М. Коцюбинського, А. Кримського, П. Куліша,
О. Луцького, О. Маковея, В. Стефаника, Лесі
Українки, І. Франка, Т. Шевченка та інших
адресантів у всіх його жанрових різновидах, що
дало можливість виявити специфіку інтимного
листа й визначити його роль і функці ї в
літературному процесі 2-ої половини ХІХ –
початку ХХ століть.
Наукова новизна монографії у тому, що вперше
в українському літературознавстві здійснено
цілісний історико-літературний аналіз інтимної
епістолярної спадщини вітчизняних письменників
2-ої половини ХІХ – початку ХХ століть, зроблено
типологічне зіставлення художніх особливостей
романтичного та модерного листа в українській
літературі, додано низку нових штрихів до
психопортретів митців окресленого періоду,
а любовний лист розглянуто крізь призму
художнього мислення письменників, мовно-
стильового діапазону й авторської свідомості,
наратологічних особливостей інтимного діалогу.
Актуальним також стало дослідження системи
жанрово-стильових модифікацій інтимного листа
другої половини ХІХ – початку ХХ століть як
однієї з ознак метажанрової природи епістоли.
У першому розділі монографії “Становлення
та розвиток української епістолографії та
епістолярної традиції” проаналізовано наявні
в сучасному літературознавстві підходи до
листа як жанру документальної літератури,
зроблено критичний огляд наукової літератури
із зазначеної проблематики, окреслено основні
віхи розвитку епістолярного жанру в українській
літературі.
Оск і л ь ки в с учасному у кра ї н сь к ому
літературознавстві обмаль праць із теорії
епістолярного жанру, то неабияку теоретичну
цінність монографії становить другий розділ
“Теоретико-методологічні засади дослідження
епістолярного жанру в українському і зарубіжному
літературознавстві. Авторка пропонує різні
підходи щодо аналізу листа – це психотекст,
его-текст, мегатекст, інтертекст. Докладно
виписано методологічні засади дослідження,
простежено еволюцію інтимного дискурсу в
світовій філософській думці та літературі, крім
того, запропоновано авторське визначення
111Слово і Час. 2016 • №12
поняття “інтимний лист” і впорядковано принципи
класифікації таких листів.
У третьому розділі монографії “Романтичний
інтимний лист 2-ої половини ХІХ століття:
проблемно-тематичний та образний рівні
тексту” А. Ільків досліджує романтичний лист
в українській літературі крізь призму його
проблематики, поетикальних особливостей та
жанрово-стильових модифікацій. Дослідження
релігійного світогляду Т. Шевченка і П. Куліша
на основі їхньої епістолярної спадщини дало
підстави стверджувати , що християнська
концепція діалогу людини й Бога була однією з
центральних тем їхніх філософських рефлексій
у жанрі романтичного листа. Для Т. Шевченка
головною сповідницею, якій відкривав свої
найпотаємніші стосунки з Богом, була графиня
А. Толстая, а для П. Куліша – дружина О. Куліш.
Кобзар інтерпретує страждання подібно
до аскета-схимника – як даність Творця і
невідворотній шлях очищення. Його пізнання
Бога було нелегким: від гнівних інвектив у ранній
поезії до осягання Абсолюту через біблійне
Слово в листах, щоденнику і поетичній творчості
пізнього періоду.
За спостереженнями авторки монографії,
релігійна філософія Т. Шевченка представлена
в епістолярії, вона на противагу біблійній
канонічності динамічна й еволюційна. П. Куліш
у проявах свого релігійного світогляду, як і в
рефлексіях навколо національних та суспільно-
культурних питань , не був послідовним .
Запропонована ним аскетична модель
християнського життя в листах чергується із
пропагуванням гедоністичних ідей, однак це
не завадило письменникові використовувати
в своєму інтимному епістолярі ї біблійн і
мотиви , образи , ремінісценції . Крім того ,
реліг ійний світогляд П . Куліша , втілений
саме у листах, посилив характерну для нього
дидактичну манеру письма, а в деяких зумовив
нехарактерну для листа притчеву форму
оповіді.
Дослідниця не протиставляє релі г ійн і
світогляди Т. Шевченка та П. Куліша, а лише
вказує на відмінність їхніх релігійних поглядів,
релігійної концепції світу, висловленої в текстах
інтимних листів.
Досліджуючи особливості романтичного
інтимного листа, А. Ільків прийшла до логічного
висновку, що , кр ім любовної тематики ,
романтичний інтимний лист стає текстовим
простором, у якому розгортається історіософська
тематика, процес усвідомлення авторами своєї
національної своєрідності й ідентичності .
Проблема особистої та національної свободи в
епістолярії Т. Шевченка часто супроводжується
еманац ією часопростору в реальному /
ірреальному вимірах через традиційний для
поета прийом сну.
Новим поглядом у сучасному українському
літературознавстві стало дослідження інтимної
епістолярної спадщини Марка Вовчка крізь
призму компаративного зіставлення листів
до Опанаса Марковича, Івана Тургенєва та
М . Лобача -Жученка , що показало різне
інтонаційне тло й відмінні наративні стратегії в
листах до адресатів-чоловіків.
На думку авторки монографії, “чоловіча
маска , приміряна Марією Вілінською в ї ї
белетристичній спадщині, дозволяла лише
латентно виявляти свою жіночість як особливе
світовідчуття і як артикульований в літературі
досвід. Тому з погляду жіночої самоідентифікації
в просторі домінантної патріархальної культури
епістолярна спадщина Марії Вілінської особливо
важлива і цінна. Адже лист стає для письменниці
тим єдино можливим текстовим простором для
вербалізації жіночого “я” без чоловічої маски, а
отже – простором автентичності” (с. 180).
Четвертий розділ монографії присвячено
дослідженню модерного листа межі ХІХ – початку
ХХ століть. У ньому розглянуто концепцію любові
модерного листа та її зв’язок із тогочасними
філософськими течіями, здійснено спробу
інтерпретації любовної метамови інтимного
листа, досліджено його жанрову гетерогенність.
На думку А. Ільків, до епістолярної спадщини
ХХ століття варто застосовувати означення
“психологічна”, оскільки в ній ідеться не лише
про події, факти, а переважно про передчуття,
думки, уболівання, душевні порухи. Саме тому
епістолярій обраних авторкою письменників
ХХ ст., зазнавши кількісних змін, набуває нової
якості – психологічності, інтимності, душевності,
сердечності. Дослідниця приходить до висновку,
що генеза психологізму епістолярної прози ХХ
століття – у модерній моделі інтимного листа межі
ХІХ – ХХ століть, зокрема в листах В. Винниченка,
О . Кобилян с ь к о ї , М . Коцюбинс ь к о го ,
А. Кримського, В. Стефаника, Лесі Українки,
І. Франка. Привертає увагу читача й розгорнута
інтерпретація чоловічої та жіночої дружби на
матеріалі листування О. Кобилянської та Лесі
Українки, В. Стефаника й В. Морачевського,
А. Кримського і Б. Грінченка. Розглянуто любовний
дискурс епістолярію під кутом філософії Ніцше і
Шопенгауера, філософії екзистенціалізму.
Висновки до монографії, що логічно випливають
з і зм істу презентованого досл ідження ,
містять низку цінних і свіжих спостережень,
підтверджені багатим текстовим матеріалом,
вирізняються виваженістю формулювань ,
окреслюють перспективи подальшого вивчення
епістолярного жанру.
Рецензована монографія А. Ільків суттєво
збагачує наукове уявлення про епістолярний
жанр, формує нові теоретичні підходи до його
вивчення як складної метажанрової структури,
а також закладає нові орієнтири дальшого
літературознавчого аналізу процесів жанрової
динаміки української документалістики.
Сидір Кіраль
Отримано 19 липня 2016 року м. Київ
|