Ніжинський грецький суд та магістрат у ХVІІ–ХІХ ст.
Наукова стаття присвячена діяльності Ніжинського грецького суду та магістрату. Вивчено основні напрямки діяльності магістрату ніжинських греків, його значення для життя громади. Досліджено правову базу функціонування Ніжинського грецького братства та його юридичний статус. Детально проаналізовано...
Збережено в:
| Дата: | 2019 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2019
|
| Назва видання: | Сiверянський лiтопис |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/158955 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Ніжинський грецький суд та магістрат у ХVІІ–ХІХ ст. / О. Пилипенко // Сiверянський лiтопис. — 2019. — № 3. — С. 46-52. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-158955 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1589552019-09-20T01:25:52Z Ніжинський грецький суд та магістрат у ХVІІ–ХІХ ст. Пилипенко, О. Історія міст і сіл Наукова стаття присвячена діяльності Ніжинського грецького суду та магістрату. Вивчено основні напрямки діяльності магістрату ніжинських греків, його значення для життя громади. Досліджено правову базу функціонування Ніжинського грецького братства та його юридичний статус. Детально проаналізовано основні справи, які розглядав та вирішував магістрат, визначено його компетенцію і співпрацю з іншими магістратами Російської імперії. Окреслено подальші напрямки дослідження даної теми. The scientific article is devoted to activity of the Nizhin Greek Court and Magistrate. The main directions of activity of the Nizhin Greeks Magistrate, it value for life of brotherhood are studied. The legal status and law base of function of Nizhin Greek merchants brotherhood in the territory of Ukraine are investigated. Many cases was anylysed by state were determine, his competence and cooperation with other magistrate of the Russian Empire. Further of researching of this topic are outlined. The Greek Nizhin court played an important role in life of the Greek migrants. Exactly the newly arrived Greeks trusted consideration of commercial and civil businesses him. He got the name of «mediation court» yet. Because judge mediator that was appointed from a number the most worthy, authoritative and experience Greek merchants. In course of time in city Nizhin there was own the Greek city magistrate (council) carried out the activity next to the Nizhin municipal city council. But unlike the last, he decided business exceptionally of citizen foreigners. The Nezhin city Greek magistrate became an original center that joined Greeks and other foreign migrants in Ukraine. Many business that was examined a city council were saved in the archive documents. Mainly these were criminal, civil, commercial, administrative cases. It was not accepted to appeal the decitions of Greek magistrate and cases of appeals were single. Activity of members of the Nizhin Greek magistrate used large respect and honour of fellow-citizens. Nizhin Greek magistrate was activity until 1868 year. 2019 Article Ніжинський грецький суд та магістрат у ХVІІ–ХІХ ст. / О. Пилипенко // Сiверянський лiтопис. — 2019. — № 3. — С. 46-52. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. 2518-7430 DOI: 10.5281/zenodo.3366453 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/158955 94 (477) «17-19» uk Сiверянський лiтопис Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Історія міст і сіл Історія міст і сіл |
| spellingShingle |
Історія міст і сіл Історія міст і сіл Пилипенко, О. Ніжинський грецький суд та магістрат у ХVІІ–ХІХ ст. Сiверянський лiтопис |
| description |
Наукова стаття присвячена діяльності Ніжинського грецького суду та магістрату.
Вивчено основні напрямки діяльності магістрату ніжинських греків, його значення
для життя громади. Досліджено правову базу функціонування Ніжинського грецького
братства та його юридичний статус. Детально проаналізовано основні справи, які
розглядав та вирішував магістрат, визначено його компетенцію і співпрацю з іншими
магістратами Російської імперії. Окреслено подальші напрямки дослідження даної
теми. |
| format |
Article |
| author |
Пилипенко, О. |
| author_facet |
Пилипенко, О. |
| author_sort |
Пилипенко, О. |
| title |
Ніжинський грецький суд та магістрат у ХVІІ–ХІХ ст. |
| title_short |
Ніжинський грецький суд та магістрат у ХVІІ–ХІХ ст. |
| title_full |
Ніжинський грецький суд та магістрат у ХVІІ–ХІХ ст. |
| title_fullStr |
Ніжинський грецький суд та магістрат у ХVІІ–ХІХ ст. |
| title_full_unstemmed |
Ніжинський грецький суд та магістрат у ХVІІ–ХІХ ст. |
| title_sort |
ніжинський грецький суд та магістрат у хvіі–хіх ст. |
| publisher |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| publishDate |
2019 |
| topic_facet |
Історія міст і сіл |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/158955 |
| citation_txt |
Ніжинський грецький суд та магістрат у ХVІІ–ХІХ ст. / О. Пилипенко // Сiверянський лiтопис. — 2019. — № 3. — С. 46-52. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
| series |
Сiверянський лiтопис |
| work_keys_str_mv |
AT pilipenkoo nížinsʹkijgrecʹkijsudtamagístratuhvííhíhst |
| first_indexed |
2025-07-14T11:29:56Z |
| last_indexed |
2025-07-14T11:29:56Z |
| _version_ |
1837621676980830208 |
| fulltext |
46 Сіверянський літопис
ІСТОРІЯ МІСТ І СІЛ
УДК 94 (477) «17-19»
Олександр Пилипенко.
НІЖИНСЬКИЙ ГРЕЦЬКИЙ СУД
ТА МАГІСТРАТ У ХVІІ–ХІХ ст.
Наукова стаття присвячена діяльності Ніжинського грецького суду та магістрату.
Вивчено основні напрямки діяльності магістрату ніжинських греків, його значення
для життя громади. Досліджено правову базу функціонування Ніжинського грецького
братства та його юридичний статус. Детально проаналізовано основні справи, які
розглядав та вирішував магістрат, визначено його компетенцію і співпрацю з іншими
магістратами Російської імперії. Окреслено подальші напрямки дослідження даної
теми.
Ключові слова: суд, магістрат, Ніжинське грецьке братство, інструкції, справи,
рішення, ухвали.
Середина ХVІІ ст. позначилася в історії України важливими змінами у внутріш-
ньому житті країни. Це час розвитку демократії та розширення прав українського
народу та національних меншин у державі. Після відриву від Польщі український
уряд видає ряд документальних актів, що захищали права всіх громадян, які мешкали
в Україні. Так, Богдан Хмельницький у 1657 р. дозволив у одному зі своїх універсалів
вільно приїздити грекам в Україну, жити тут і мати власне судочинство. При цьому
він заборонив своїм підлеглим «окривати їх судом», пояснюючи це тим, що у греків
була давня традиція розглядати свої комерційні справи власним судом.
Питання юридичної незалежності було для греків актуальним. Як і в будь-якій
спільноті чи організації, у житті Ніжинського грецького братства нерідко виникали
конфлікти. Тим більше, що більшість його членів становили купці, які були пов’язані з
фінансовою справою, де не обходилося без непорозумінь та суперечок. Тому існування
третейських судів було життєво необхідним для грецької громади. Цим і зумовлено
існування у греків подібної інституції. Поза сумнівом, суд грецького братства постійно
еволюціонував та змінювався і в ХІХ ст. мав інший вигляд, ніж у ХVІІ ст.
Як свідчать історичні дані, спочатку збиралася «рада дванадцятьох». Це були
авторитетні купці з багаторічним стажем. У випадках конфліктних ситуацій вони
зустрічалися для їхнього вирішення. Обирали суддів на загальних зборах грецької
громади. Відбувалося це так: у призначений час усі дорослі чоловіки, які мали свою
власну справу, користувалися повагою і авторитетом у братстві, збиралися біля церкви
на майдані й обирали раду старійшин, що вирішувала різні життєві питання братства.
Кількісний склад суддів у різні часи був різним – від 8 до 12 осіб. Право брати участь
у виборах мали не всі, а лише досвідчені чоловіки, які вважалися найкориснішими
для братства. Особи, які не займалися ремісництвом або торгівлею, до виборів не
допускалися. Не мали права на участь у виборчих перегонах також жінки й діти 1.
1 Пилипенко О.Є. Виникнення і діяльність Ніжинського грецького братства у 50-х роках
ХVІІ ст. – наприкінці 60-х років ХІХ ст. : дис. канд. іст. наук. : 07.00.01 / КНУ. Київ, 2016. 1996.
С. 56. (202 с.)
Сіверянський літопис 47
Ця обрана рада старійшин була спочатку головним судовим органом греків Ніжи-
на. Але вона більше прив’язувалася до церковних справ, оскільки діяла при церкві й
не завжди задовольняла греків у розгляді скарг суто комерційного характеру. Тому
для розгляду конфліктів суто купецького характеру обирали спеціальні суди. Вони
отримали назву «третейських» або «компромісних». Обиралися останні на короткий
термін і діяли доти, доки вирішувалася справа. Виникли ці суди на основі грецьких
традицій. Суд проходив за принципом, що двоє судили третього. Переважно це були
їхні товариші, з якими вони вели торгівлю, добре знали закони, комерційні операції і
захищали інтереси під час судового процесу. З кожного боку могло бути двоє й більше
осіб, які розглядали суть справи, вислуховували свідчення сторін і виносили рішення.
Якщо кривджені зверталися до цього суду, то його рішення були обов’язковими
для всіх учасників процесу. У тому випадку, якщо одна зі сторін була незадоволена
розглядом справи, вона юридично могла звернутися з апеляцією до іншого суду. Але
такий вчинок вважався ганебним. Людина, яка наважилася апелювати до іншого суду,
втрачала повагу й довіру братства. Такі випадки були дуже великою рідкістю і майже
не траплялися в практиці. Протягом існування грецького товариства третейський суд
зарекомендував себе як справедливий, який об’єктивно розглядав купецькі справи,
тому йому довіряли й зверталися саме до нього.
Про високий авторитет суду Ніжинського грецького братства свідчить такий факт.
У 1732 р. виникла судова справа між вірменином Андрієм Мануйловим і греками
Василем Салатою і Миколою Ставопадором. Два останніх заборгували вірменину
Мануйлову 1875 крб. Коли прийшов час сплачувати борг – вони відмовилися це
зробити. А Мануйлов подав скаргу на греків у Ніжинську полкову канцелярію і
просив розглянути її. У цей же час греки попросили перенаправити цю справу в
компромісний суд. У березні 1732 р. Ніжинське грецьке братство послало до Глухо-
ва прохання про розгляд цієї справи у власному суді. Гетьман Д. Апостол дозволив
це зробити. Проте він виставив умову, що на суді повинні бути присутні всі члени
братства і ніжинський війт Стерієв2.
Суд Ніжинського грецького братства в своєму примітивному вигляді існував як
офіційний юридичний орган протягом багатьох десятиліть. У 1736 р. він отримав
юридичне оформлення і діяв як повнокровний судовий орган і безпосередньо під-
корявся гетьманській владі. Суд отримав печатку з написами на ній російською і
грецькою мовами «Печать Нежинского греческого компромісного суда 1736 года,
генваря 1 дня». За цей час відбулися значні зміни в статусі компромісного судового
органу. Якщо наприкінці ХVІІ ст. грецьке братство носило церковний характер, то на
початку ХVІІІ ст. воно перетворилося на купецьку громаду з великими економічни-
ми інтересами. Якщо до 1732 р. участь у суді брали всі члени братства і новоприбулі
люди, то після 1736 р. він почав діяти як фаховий орган.
У 1734 р. в Російській імперії була проведена судова реформа. З огляду на неї,
Генеральна військова канцелярія дала право грекам обирати на певний строк 6 суддів
з осідлих греків і 6 суддів з приїжджих купців. Цариця Анна Іоанівна в указі 1735 р.
генерал-лейтенанту Олексієву, а також Ніжинському полковнику і полковій старши-
ні наказувала не втручатися в судові справи місцевих іноземців і не перешкоджати
їхній діяльності. Гетьман Д. Апостол у своєму універсалі 23 жовтня 1733 р. згадує
про права і вольності греків у судових справах3.
Усі ці законодавчі акти дозволили іноземцям організувати третейський суд.
Створення власного суду було зумовлене насамперед бажанням греків захиститися
від можливого свавілля місцевої влади. І це було обґрунтоване бажання, тому що
не завжди російська влада лояльно ставилася до прибулих іноземців. Підтриманню
традицій грецького суду сприяв «Статут про митний суд», який був введений цар-
ським наказом 1727 р. Згаданий документ називає цю установу «Суд таможенный
по словесным прошениям, а не челобитным»4.
Новим законом наказувалося в ратушах, митницях (міських і повітових) чинити
2 Савва В. Материалы из архива Нежинских греческих братства и магистрата. Вып. 1. Нежин,
1908. С. 3–4.
3 Акты Греческого Нежинского Братства. Киев, 1894. С. 72–73.
4 Полное собрание законов Российской империи. Санкт-Петербург, 1908. Т. VІІ. Приложение.
48 Сіверянський літопис
словесний суд між купецькими людьми. Юрисдикції його підлягали неплатежі за
отриманий товар, псування краму, неповернення позики, невиплата заробітної плати,
невиконання посадових обов’язків, встановлення справжності розписок і торгових
книг, образи. Якщо позовник і відповідач були задоволені розглядом справи за допо-
могою посередників, то їхні прізвища записувалися до судової книги. Посередників
називали медіаторами, звідки й походить назва суду – медіаторський.
Слід відзначити, що компромісний суд діяв не на постійній основі. Він збирався
на певний термін для розгляду справ, які вимагали термінового вирішення. Такий суд
скликався у випадках, коли іншого шляху вирішення спору не існувало. Крім того,
був постійно діючий суд, який розглядав більшість справ. Назва його змінювалася
в залежності від зміни назви братства. Судді називались «присутніми», «керуючі»
або «старшина».
Немає точних відомостей, як часто греки судилися компромісним судом і
обов’язковим братством. Але є дані, що члени братства частіше судилися словесним
судом, аніж офіційним. Поступово греки приживалися на українській землі й частіше
контактували з її населенням. Вони все більше стикалися з місцевими юридичними
органами і порівнювали їхню діяльність з діяльністю власного суду, й інколи це по-
рівняння було не на користь останнього. Уже наприкінці ХVІІІ ст. греки втрачають
довіру до свого суду і все частіше звертаються за захистом до інших установ. Це було
спричинено тим, що не всі справи вчасно розглядалися, не завжди розгляд справ і
рішення по них були об’єктивними, траплялися випадки хабарництва.
Усі ці факти змусили гетьмана Кирила Розумовського зробити спроби реформу-
вати грецький суд. 22 січня 1754 р. він запропонував перетворити офіційних суддів
братства на загальних суддів і всі справи розглядати за допомогою офіційного суду.
Але греки вирішили залишити стару систему судів і нічого не міняти. Головною вадою
в роботі суду братства залишалося затягування розгляду справ5. Це дуже добре видно
на прикладі справи Леонардова, яку суд розглядав понад 6 місяців6.
Повільність у розгляді справ і часта зміна членів суду не сприяли ефективності
його роботи. Але, незважаючи на це, компромісний суд залишався в практиці ніжин-
ських греків і був не лише судовою установою, а й адміністративним і виконавчим
органом братства.
Кінець ХVІІІ ст. був дуже складним для українського народу. Скасування Запорозь-
кої Січі і Гетьманщини призвели до змін адміністративного устрою і реформування
судової системи. Греки Ніжина звернулися до імператриці з проханням зберегти
їхні традиції самоврядування. Врахувавши це, Катерина ІІ 1 вересня 1785 р. видала
указ, у першому пункті якого підтвердила права греків Ніжина, надані їм гетьманами.
5 листопада 1785 р. в місті Ніжині був створений грецький магістрат, який з цього
часу став найголовнішим адміністративним органом греків. Він мав свою власну
печатку з гербом і написом «Печать Ея императорского Величества Греческого Не-
жинского Магістрата»7.
У магістраті засідали одні греки без чужоземців та людей з інших міст. Безумовно,
введення додаткового бюрократичного органу вплинуло на життя греків і певною
мірою обмежило їхні права. Але в цілому всі їхні права були збережені. Магістрат
став наступником суду грецького братства. Він захищав різні інтереси братчиків:
політичні, економічні, духовні. Члени грецького магістрату бургомістри і ратмани
обиралися один раз на три роки. Вибори відбувалися у присутності урядовців з міс-
цевого магістрату, а їхні результати затверджувалися губернською владою. Інколи
магістратські депутати перебували на своїх посадах кілька термінів підряд.
Функції грецького магістрату полягали у розгляді судових справ: збанкрутування,
невиплата боргів, різні види шахрайства, особисті образи тощо. Він у разі потреби
продавав з торгів майно банкрутів, дбав про те, щоб забезпечити повернення коштів
5 Акты Греческого Нежинского Братства. С. 75.
6 Держархів Чернігівської області. Ф. 101. Оп. 1. Спр. 1238. Арк. 1.
7 Полное собрание законов Российской империи. Санкт-Петербург, 1908. Т. ХХІІ. № 16188.
С. 15.
Сіверянський літопис 49
кредиторам і спадкоємцям за відповідними документами, здійснював нагляд за церк-
вами, лікарнею, школою, виділяв кошти для утримування збіднілих греків.
Магістрат приймав нових членів до грецького братства, а разом з тим до росій-
ського підданства і виключав з нього тих греків, які змінили свій статус. Йому було
надано право видавати закордонні паспорти, довідки, посвідчення, атестати, виносити
вироки винним і приймати відповідні рішення.
Але у своїй діяльності грецький магістрат стикався з перешкодами. На початково-
му етапі вони виходили з Чернігова, а згодом і з самого Ніжина. Наприклад, чернігів-
ські губернські власті хотіли, щоб до складу магістрату входив ніжинський повітовий
намісник, який контролював би його діяльність. Така спроба була зроблена 16 квітня
1786 р., коли генерал-прокурор князь Вяземський намагався своїм ордером офіційно
затвердити за греками свого намісника. Але керівництво грецького магістрату по-
дало апеляцію до графа Румянцева і довело йому, що намісник не повинен входити
до складу магістрату. 27 вересня 1786 р. після відповідного наказу Румянцева було
скасовано контроль «стряпчого» за веденням справ у магістраті греків.
Питання про судову юрисдикцію було для греків дуже важливим. Згідно з імпе-
раторським наказом 19 березня 1786 р., магістрат розглядав справи між греками або
іншими людьми. Якщо хтось мав претензії до грека, то він повинен був звертатися
зі скаргою до грецького магістрату. Одним з важливих напрямків діяльності Ніжин-
ського грецького магістрату була видача паспортів. До 1791 р. магістрат не мав права
видавати паспорти і видавав лише посвідчення. З 1793 р. російський уряд дозволив
грецькому магістрату видавати паспорти. Документи видавалися різних видів: як для
проїзду в межах російської держави, так і поза її кордонами. Паспорти видавалися
на різні строки: на рік, два, три роки і рідко безстрокові.
Для того, щоб отримати паспорт, потрібно було написати відповідну заяву, де
вказувалася мета поїздки за кордон. Таких заяв, донесень з резолюціями на них в
архівах Київської губернської канцелярії та Ніжинського грецького магістрату на-
лічується дуже багато. Збереглися також і видані паспорти. Зовні вони мали різний
вигляд. У переважній більшості документи представляли собою державні бланки
із зображенням російського герба – двоголового орла із штампом: «По указу Ея
Императорского Величества Самодержицы Всея Руси и протчая…» або штамп импе-
ратора. Нижче йшов текст, в якому повідомлялося, що той чи інший грек має намір
виїхати до іншого міста або за кордон і з цією метою йому був виданий паспорт. Далі
обов’язково вказувався термін, на який видавався паспорт. Інколи вказувалося, через
які форпости буде їхати грек, і давався від імені Київського генерал-губернатора
наказ його пропустити. Наприклад, у «попутному» паспорті Федора Степанова по-
відомлялося, що він буде їхати через містечко Фледнін до Києва. 23 лютого 1793 р.
був виданий закордонний паспорт греку Дмитру Триянову для проїзду в Молдавію,
Валахію, Туреччину і назад8. Паспорти видавалися персонально, інколи двом-трьом
особам одночасно.
Дуже часто зустрічаємо в заявах, що їдуть додому, до Греції, члени родини або
цілі сім’ї. Наприклад, у 1799 р. отримала паспорт для поїздки в Грецію гречанка
Євдонія Меланія з донькою Марією. Нерідко іноземні купці просили магістрат ви-
дати паспорти своїм прикажчикам і челядникам та подавали їхні списки. У 1793 р.
грецьким магістратом було видано 56 паспортів, з них 35 було видано терміном на
1 рік, 21 – на 3 й більше років.
Але були випадки й відмови у видачі документів. Це траплялось тоді, коли про-
хач був під судом, у розшуку або його особа була не встановлена. Те, що греки брали
російські прізвища, пояснюється необхідністю спростити сприйняття їх місцевим
населенням, а також політикою російського уряду щодо асиміляції різних націй.
Окрім названих документів, Ніжинський грецький магістрат видавав багато інших:
свідоцтва про народження, різноманітні довідки, фінансові документи, посвідчення
про право на вільну (неоподатковану) торгівлю, свідоцтва про продаж і купівлю
8 Державний архів Чернігівської області (далі – ДАЧО). Ф. 101. Ніжинське грецьке братство
і магістрат. Оп. 1. Спр. 1145.
50 Сіверянський літопис
майна, купчі кріпості, атестати про прийняття російського підданства тощо. Так,
20 вересня 1818 р. магістратом видано посвідчення про право на вільну торгівлю в
російських містах і за кордоном Бубі Іванові. 23 серпня 1855 р. грек Михайло Горголі
прийняв російське підданство й був прийнятий до грецького братства9.
Дуже часто магістрат видавав довідки на вимогу різних інстанцій. Наприклад, 16
червня 1750 р. магістрат греків склав на вимогу Катерини ІІ відомість про куплених
греками в російських поміщиків селян. За цією відомістю значиться, що 26 липня
1735 р. Самойло Пелапоносов купив у Семена Долініна в с. Бакуніні Коломенсько-
го повіту двох селян, а 2 травня 1736 р. в с. Фастові у сержанта Курінського полку
Миколи Єсипова 5 селян10.
Магістрат також постійно проводив облік членів братства і на вимогу уряду
проводив перепис іноземців в Україні. Переписи проводилися на вимогу Петра І в
1710 р., а також у 1798, 1833, 1863, 1889 рр. Члени грецького магістрату призначали
та звільняли з посад: епитропів, старост і наглядачів грецьких церков. Термін пере-
обрання цих осіб не був чітко визначеним. Деякі особи могли перебувати на посадах
досить тривалий час. 9 жовтня 1857 р. члени магістрату на черговому засіданні «мали
судження» про заміну епітропа грецьких церков11.
Грецький магістрат у Ніжині також розглядав велику кількість судових справ.
Переважали серед них справи, пов’язані з матеріальними збитками, стягування боргів,
неплатіж подушного податку, невиплата процентів, розподіл майна, пограбування,
крадіжки, невиплата або недоплата заробітної плати службовцям та інші. Наприклад,
26 березня 1769 р. магістрат розглядав справу грека Ралея Іванова про заборговані
ним купцю Михайлу Іванову 185 крб 54 коп. грошей за набір в останнього волоського
вина. Магістрат розглянув цю справу і постановив примусити Ралея виплатити борг12.
У 1833 р. магістратський суд розглядав суперечку між членами магістрату і ро-
дичами грекині Ратакової про право на будинок, який належав померлій. У своєму
заповіті вона залишила будинок ніжинській грецькій церкві. Незважаючи на втру-
чання Ніжинського міського магістрату, Чернігівської палати громадського суду та
Сумського повітового суду в судовий процес, грецький магістрат постановив відсуди-
ти дім Євдокії Корсаковій і Тетяні Сицькій (родичам Раткової). При цьому грецький
магістрат мотивував своє рішення тим, що користувався у своїй діяльності Литов-
ським статутом, його 4 розділом, 37 артикулом, параграфами 1, 2, 5 і артикулом 86, в
силу яких цей судовий орган мав право відхиляти апеляції за рішенням суду (тобто
вести безапеляційне судочинство) і припиняти рішення інших судів з усіх статей13.
До юрисдикції грецького магістрату в Ніжині входили прийом до братства та ви-
ключення з нього. У січні 1859 р. члени магістрату слухали подання директора ліцею
князя Безбородька і Ніжинської гімназії про затвердження помічником попечителя
Київського учбового округу в Олександрівське грецьке училище Льва Ягницького
(Руссо). Директор ліцею просив прийняти останнього до членів грецького братства.
Магістрат задовольнив це прохання. Були і протилежні випадки, коли доводилося
виключати з братства. Крім того, магістрат припиняв видачу паспортів грекам, які не
сплатили борги. Чимало справ стосуються стосунків греків з місцевим населенням,
які не завжди були безхмарними.
Про діяльність магістрату греків у Ніжині свідчить додаткова записка про функції
цієї установи, яку склало керівництво магістрату на вимогу начальника Чернігівської
губернії у травні 1862 р. Згідно з нею магістрат існував на кошти братства і по своєму
складу і роду діяльності відповідав ратушам14.
Окрім загальних питань і вирішення громадських справ, магістрат мав у своєму
віданні й господарські проблеми. Зокрема, він розпоряджався процентами з капіталу,
9 ДАЧО. Ф. 101. Оп. 1. Спр. 5. Арк. 17.
10 ДАЧО. Ф. 101. Оп. 1. Спр. 1145. Арк. 1.
11 ДАЧО. Ф. 101. Оп. 1. Спр. 925.
12 ДАЧО. Ф. 101. Оп. 1. Спр. 2303.
13 ДАЧО. Ф. 101. Оп. 1. Спр. 3383.
14 ДАЧО. Ф. 101. Оп. 1. Спр. 970.
Сіверянський літопис 51
який був пожертвований заможними греками для благодійних справ. Проценти з
цього капіталу розподілялися на наступні цілі:
1. На утримання грецьких церков у Ніжині, 3 російських церков у Ніжині, церкви
Гробу Господнього в Єрусалимі, 4 церков у Албанії.
2. На утримання Олександрівського грецького училища.
3. На допомогу грекам, що розорилися внаслідок нещасних випадків.
4. На щомісячну допомогу, лікування й поховання бідних грецьких сімей.
5. На придане бідним грецьким дівчатам15.
Про результати своєї фінансової діяльності магістрат кожні півроку звітував
на загальних зборах громади. У 1862 р. у зв’язку з наказом про закриття в Україні
магістратів і ратуш, греки звернулися до чернігівського генерал-губернатора з про-
ханням зберегти їм власний орган самоврядування. Але магістрат проіснував не-
довго. У 1868 р. за наказом царя Олександра ІІІ діяльність Ніжинського грецького
магістрату була припинена. Цими діями російський царат дав зрозуміти, що не має
наміру підтримувати національні, неросійські установи. Але магістрат греків зали-
шив помітний слід в історії українського народу. Він був основним координаційним
і контролюючим центром багатьох національних меншин Російської імперії, який
захищав їхні життєво важливі інтереси.
References
Pylypenko O.E.(1991) Viniknennia I dijalnist Nizhinskogo greckogo bratstva u 50-h
rokah {VII st. – naprikinci 60-h rokiv XIX st. Disertacia kandidata ist. Nauk. 07.00.01 –
іstоrіa Uкrаyini. – Кyiv, Ukraine.
Savva V. (1908) Materialy is arhiva Nezhinskih grecheskih bratstva i magistrate.
Nezhin, Russian Empire.
Akty Grecheskogo Nezhinskogo bratstva. Kyiv, Russia.
1908 Polnoe sobranie zakonov Rossiyskoy imperii. SPb., Russian Empire.
Derzhavniy arhiv Chernigivskoy oblasti (DACHO). Chernigiv, Ukraine. – F. 101. –
Op. 1. – Spr. 1238. – Ark. 1.
DACHO. – F. 101. – Оp. 1. – Spr. 5. – Аrк. 17.
DACHO. – F. 101. – Оp. 1. – Spr. 1145.
DACHO. – F. 101. – Оp. 1. – Spr. 925.
DACHO. – F. 101. – Оp. 1. – Spr. 2303.
DACHO. – F. 101. – Оp. 1. – Spr. 3383.
DACHO. – F. 101. – Оp. 1. – Spr. 970.
DACHO. – F. 101. – Оp. 1. – Spr. 1195.
Пилипенко Олександр Євгенійович – доктор історичних наук, професор кафедри
гуманітарних дисциплін Національного університету харчових технологій, Київ, вул.
Володимирська, 68.
Oleksandr Pylypenko, Doctor of historical sciences, Professor of Human courses of
the Nation technology food industry University, Kyiv, Volodimirska Str., 68.
THE NEZHIN GREEK COURT AND MAGISTRAT IN
XVII-XIX CENTURIES
The scientific article is devoted to activity of the Nizhin Greek Court and Magistrate. The
main directions of activity of the Nizhin Greeks Magistrate, it value for life of brotherhood are
studied. The legal status and law base of function of Nizhin Greek merchants brotherhood in
the territory of Ukraine are investigated. Many cases was anylysed by state were determine,
his competence and cooperation with other magistrate of the Russian Empire. Further of
researching of this topic are outlined.
The Greek Nizhin court played an important role in life of the Greek migrants. Exactly
15 ДАЧО. Ф. 101. Оп. 1. Спр. 1195.
52 Сіверянський літопис
the newly arrived Greeks trusted consideration of commercial and civil businesses him. He
got the name of «mediation court» yet. Because judge mediator that was appointed from a
number the most worthy, authoritative and experience Greek merchants. In course of time in
city Nizhin there was own the Greek city magistrate (council) carried out the activity next
to the Nizhin municipal city council. But unlike the last, he decided business exceptionally of
citizen foreigners. The Nezhin city Greek magistrate became an original center that joined
Greeks and other foreign migrants in Ukraine.
Many business that was examined a city council were saved in the archive documents.
Mainly these were criminal, civil, commercial, administrative cases. It was not accepted to
appeal the decitions of Greek magistrate and cases of appeals were single. Activity of members
of the Nizhin Greek magistrate used large respect and honour of fellow-citizens. Nizhin Greek
magistrate was activity until 1868 year.
Key words: court, magistrate, greek brotherhood, kases, instructions, decisions, decrees.
Дата подання: 31 травня 2019 р.
DOI: 10.5281/zenodo.3366453
|