Толерантність моху Drepanocladus aduncus (Hedw.) Warnst. і його адаптація до впливу іонів свинцю
Встановлено, що регенераційні процеси ізольованих листків лабораторних клонів моху Drepanocladus aduncus (Hedw.) Warnst. із сильнозабруднених екотопів менш чутливі до токсичного впливу свинцю, ніж із слабозабруднених. Отримані результати підтверджено даними люмінесцентного аналізу хлорофілу в листка...
Збережено в:
| Дата: | 2013 |
|---|---|
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Iнститут фізіології рослин і генетики НАН України
2013
|
| Назва видання: | Физиология растений и генетик |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/159327 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Толерантність моху Drepanocladus aduncus (Hedw.) Warnst. і його адаптація до впливу іонів свинцю / О.І. Щербаченко, О.Т. Демків // Физиология растений и генетика. — 2013. — Т. 45, № 4. — С. 327-333. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-159327 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1593272019-10-02T01:25:31Z Толерантність моху Drepanocladus aduncus (Hedw.) Warnst. і його адаптація до впливу іонів свинцю Щербаченко, О.І. Демків, О.Т. Встановлено, що регенераційні процеси ізольованих листків лабораторних клонів моху Drepanocladus aduncus (Hedw.) Warnst. із сильнозабруднених екотопів менш чутливі до токсичного впливу свинцю, ніж із слабозабруднених. Отримані результати підтверджено даними люмінесцентного аналізу хлорофілу в листках пагонів моху, що сформувались унаслідок регенерації. Ймовірно, що в рослин із сильнозабруднених екотопів активуються захисно-пристосувальні механізми й формується стійкість до впливу важких металів. Доведено, що лабораторні клони моху із сильнозабруднених екотопів стійкіші до впливу підвищених концентрацій свинцю, ніж із слабозабруднених, що свідчить про високий адаптивний потенціал моху за умов техногенно забрудненого природного середовища. Установлено, что регенерационные процессы изолированных листьев лабораторных клонов мха Drepanocladus aduncus (Hedw.) Warnst. из сильнозагрязненных экотопов менее чувствительны к токсическому действию свинца, чем из слабозагрязненных. Полученные результаты подтверждены данными люминесцентного анализа хлорофилла в листьях побегов мха, сформировавшихся вследствие регенерации. Вероятно, что у растений из сильнозагрязненных экотопов активизируются защитно-приспособительные механизмы и формируется устойчивость к влиянию тяжелых металлов. Доказано, что лабораторные клоны мха из сильнозагрязненных экотопов более устойчивы к влиянию повышенных концентраций свинца, чем из слабозагрязненных, что свидетельствует о высоком адаптивном потенциале мха в условиях техногенно загрязненной природной среды. It has been established that the regeneration processes of isolated leaf laboratory clones of moss Drepanocladus aduncus (Hedw.) Warnst. from highly contaminated ecotopes are less sensitive to the toxic effects of lead than from slightly contaminated ones. The obtained results have been confirmed by fluorescence analysis of chlorophyll in the leaves of moss shoots derived from regeneration. Obviously, protective-adaptive mechanisms are activated in plants grown in highly contaminated ecotopes which resulting in emerging resistance to exposure to heavy metals. It has been found out that laboratory moss clones from highly contaminated ecotopes are more resistant to further exposure of high concentrations of lead than from slightly contaminated ones which indicates high adaptive capacity of moss in the polluted environment. 2013 Article Толерантність моху Drepanocladus aduncus (Hedw.) Warnst. і його адаптація до впливу іонів свинцю / О.І. Щербаченко, О.Т. Демків // Физиология растений и генетика. — 2013. — Т. 45, № 4. — С. 327-333. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. 2308-7099 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/159327 582.32:581.5 uk Физиология растений и генетик Iнститут фізіології рослин і генетики НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| description |
Встановлено, що регенераційні процеси ізольованих листків лабораторних клонів моху Drepanocladus aduncus (Hedw.) Warnst. із сильнозабруднених екотопів менш чутливі до токсичного впливу свинцю, ніж із слабозабруднених. Отримані результати підтверджено даними люмінесцентного аналізу хлорофілу в листках пагонів моху, що сформувались унаслідок регенерації. Ймовірно, що в рослин із сильнозабруднених екотопів активуються захисно-пристосувальні механізми й формується стійкість до впливу важких металів. Доведено, що лабораторні клони моху із сильнозабруднених екотопів стійкіші до впливу підвищених концентрацій свинцю, ніж із слабозабруднених, що свідчить про високий адаптивний потенціал моху за умов техногенно забрудненого природного середовища. |
| format |
Article |
| author |
Щербаченко, О.І. Демків, О.Т. |
| spellingShingle |
Щербаченко, О.І. Демків, О.Т. Толерантність моху Drepanocladus aduncus (Hedw.) Warnst. і його адаптація до впливу іонів свинцю Физиология растений и генетик |
| author_facet |
Щербаченко, О.І. Демків, О.Т. |
| author_sort |
Щербаченко, О.І. |
| title |
Толерантність моху Drepanocladus aduncus (Hedw.) Warnst. і його адаптація до впливу іонів свинцю |
| title_short |
Толерантність моху Drepanocladus aduncus (Hedw.) Warnst. і його адаптація до впливу іонів свинцю |
| title_full |
Толерантність моху Drepanocladus aduncus (Hedw.) Warnst. і його адаптація до впливу іонів свинцю |
| title_fullStr |
Толерантність моху Drepanocladus aduncus (Hedw.) Warnst. і його адаптація до впливу іонів свинцю |
| title_full_unstemmed |
Толерантність моху Drepanocladus aduncus (Hedw.) Warnst. і його адаптація до впливу іонів свинцю |
| title_sort |
толерантність моху drepanocladus aduncus (hedw.) warnst. і його адаптація до впливу іонів свинцю |
| publisher |
Iнститут фізіології рослин і генетики НАН України |
| publishDate |
2013 |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/159327 |
| citation_txt |
Толерантність моху Drepanocladus aduncus (Hedw.) Warnst. і його адаптація до впливу іонів свинцю / О.І. Щербаченко, О.Т. Демків // Физиология растений и генетика. — 2013. — Т. 45, № 4. — С. 327-333. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. |
| series |
Физиология растений и генетик |
| work_keys_str_mv |
AT ŝerbačenkooí tolerantnístʹmohudrepanocladusaduncushedwwarnstíjogoadaptacíâdovplivuíonívsvincû AT demkívot tolerantnístʹmohudrepanocladusaduncushedwwarnstíjogoadaptacíâdovplivuíonívsvincû |
| first_indexed |
2025-07-14T11:50:45Z |
| last_indexed |
2025-07-14T11:50:45Z |
| _version_ |
1837622987030790144 |
| fulltext |
УДК 582.32:581.5
ТОЛЕРАНТНIСТЬ МОХУ DREPANOCLADUS ADUNCUS (HEDW.)
WARNST. I ЙОГО АДАПТАЦIЯ ДО ВПЛИВУ IОНIВ СВИНЦЮ
О.I. ЩЕРБАЧЕНКО, О.Т. ДЕМКIВ
Iнститут екології Карпат Національної академії наук України
79003 Львів, вул. Козельницька, 4
e-mail: scherbachenko@ukr.net
Встановлено, що регенераційні процеси ізольованих листків лабораторних
клонів моху Drepanocladus aduncus (Hedw.) Warnst. із сильнозабруднених екотопів
менш чутливі до токсичного впливу свинцю, ніж із слабозабруднених. Отримані
результати підтверджено даними люмінесцентного аналізу хлорофілу в листках
пагонів моху, що сформувались унаслідок регенерації. Ймовірно, що в рослин із
сильнозабруднених екотопів активуються захисно-пристосувальні механізми й
формується стійкість до впливу важких металів. Доведено, що лабораторні кло-
ни моху із сильнозабруднених екотопів стійкіші до впливу підвищених концен-
трацій свинцю, ніж із слабозабруднених, що свідчить про високий адаптивний
потенціал моху за умов техногенно забрудненого природного середовища.
Ключові слова: Drepanocladus aduncus (Hedw.) Warnst., мох, регенераційна здат-
ність, інтенсивність люмінесценції хлорофілу, толерантність, адаптація, важкі
метали.
Через збільшення антропогенного тиску на природні екосистеми техно-
генне забруднення стає екологічним чинником, який істотно впливає на
ріст, розвиток і продуктивність організмів та їхніх угруповань. Вижи-
ваність на забруднених територіях забезпечується лабільністю функціо-
нальних систем рослин.
Проблеми підвищення стійкості рослин зі зростанням техногенно-
го навантаження на екосистеми роблять особливо актуальним вивчення
механізмів адаптації рослин до несприятливих умов навколишнього се-
редовища. Клітинні реакції на дію екстремальних чинників вивчаються
давно, механізми адаптації рослин, у тім числі й мохів, досліджувались в
різноманітних напрямах. Значну увагу зосереджено на встановленні
шляхів сприйняття клітиною ендогенних і екзогенних сигналів, їх транс-
формації у фізіологічні відповіді, з’ясуванні молекулярних механізмів ре-
акцій клітин на дію несприятливих чинників навколишнього середови-
ща, їх адаптації до цих умов, поглибленні уявлень про загальний
адаптаційний потенціал, взаємозв’язок між нелетальними стресовими
впливами і старінням клітин, виявленні генетично запрограмованих
відповідей на дію хімічних і фізичних чинників, їх використанні для
кількісного оцінювання стану довкілля.
Мохи — важливий компонент техногенних екотопів, вони здатні
накопичувати підвищені концентрації токсичних речовин, тому придатні
для моніторингу атмосферного забруднення [4, 10, 16—18]. В умовах тех-
ФИЗИОЛОГИЯ РАСТЕНИЙ И ГЕНЕТИКА. 2013. Т. 45. № 4
327
© О.I. ЩЕРБАЧЕНКО, О.Т. ДЕМКIВ, 2013
ногенного забруднення природного середовища мохоподібні відіграють
роль деструкторів шкідливих сполук, сприяють відновленню забрудне-
них ґрунтів, що є передумовою для розвитку інших організмів. У зв’яз-
ку з цим дослідження мохоподібних як модельної системи для вивчення
еволюції толерантності до токсичного впливу техногенного забруднення
особливо актуальні [9, 13]. Залишаються маловивченими особливості ре-
акцій мохів перезволожених місцезростань на вплив високих концент-
рацій забруднювачів, що важливо для підвищення толерантності рослин,
діагностики рівнів забруднення й очищення природного середовища.
Метою роботи було порівняльне оцінювання чутливості моху з
різних за рівнем забруднення перезволожених екотопів та його мор-
фофізіологічних реакцій на дію забруднювачів, виявлення якісних і
кількісних показників толерантності й адаптації виду до впливу важких
металів.
Методика
Досліджували зразки моху Drepanocladus aduncus (Hedw.) Warnst. із пере-
зволожених екотопів м. Львова, які знаходились на різних відстанях від
вулиць з інтенсивним рухом транспорту: у регіонально-ландшафтному
парку «Знесіння» (~400 м), лісопарку «Погулянка» (~500 м), поблизу
ЗАТ «Iзоляторний завод» (~5 м), поблизу перехрестя вулиць Стрийська—
Наукова (~50 м), неподалік вул. Шевченка (~150 м). Досліджено при-
родні зразки моху і лабораторні культури, отримані внаслідок вегетатив-
ного розмноження.
Для визначення впливу свинцю на регенераційну здатність із се-
редньої частини пагонів моху відокремлювали листки і вміщували їх у
чашки Петрі на 0,8 %-ві агаризовані поживні середовища Кноп-II [3] з
0,1—100,0 мкМ Pb(NO3)2 (дослід) і без металу (контроль) для регене-
рації. Роботи проводили в асептичних умовах. Мохи росли в контрольо-
ваних умовах температури (20—22 °С), вологості (85—90 %) та освітлен-
ня (2500 лк) за 16-годинного світлового періоду. Ріст регенерантів
аналізували за допомогою бінокулярного мікроскопа МБС-1.
Iнтенсивність світіння хлорофілу визначали на цитофлуориметрі
ЛЮМАМ-Р3, оснащеному цитофотометричним пристроєм з інтерфе-
ренційним світлофільтром 685±14 нм; люмінесценцію збуджувало си-
ньо-фіолетове світло ртутної лампи надвисокого тиску ДРШ-250 [3].
Аналізували листки із середньої частини пагона досліджуваних рослин.
Вимірювання проводили у клітинах середньої частини листкової плас-
тинки між жилкою та облямівкою. Iнтенсивність люмінесценції визна-
чали як середньоарифметичне значення.
На рисунку наведено усереднені результати трьох незалежних екс-
периментів, проведених у 3—4-разових біологічних повтореннях, та їх
стандартні відхилення. Результати досліджень статистично опрацьовані
за програмою Microsoft Excel, вірогідність різниці між варіантами оціне-
но за критерієм Стьюдента (p 0,05) [11].
Результати та обговорення
Під час дослідження прибережних зон водойм м. Львова із різним ант-
ропогенним навантаженням встановлено, що мох Drepanocladus aduncus
росте в усіх обстежених перезволожених екотопах і здатний накопичува-
ти підвищені концентрації техногенних токсичних металів. Показано
328
О.И. ЩЕРБАЧЕНКО, О.Т. ДЕМКИВ
ISSN 2308-7099. Физиология растений и генетика. 2013. Т. 45. № 4
пряму залежність вмісту важких металів у пагонах моху від рівня забруд-
нення перезволожених екотопів, зокрема від відстані до вулиць з інтен-
сивним рухом автотранспорту [14].
Важливою особливістю мохів, що зумовлює високу швидкість ве-
гетативного поновлення, є здатність усіх органів цих рослин, їхніх тка-
нин та окремих клітин гаметофіта чи спорофіта до регенерації навіть в
умовах токсичного впливу важких металів. Iзольовані листки
Drepanocladus aduncus в умовах лабораторної культури поновлювались
виключно вторинною протонемою, яка розросталась і морфологічно ди-
ференціювалась у листкостеблові пагони. Регенеранти утворювались пе-
реважно з клітин листкової пластинки. Очевидно, саме внаслідок швид-
кого розвитку вторинної протонеми й закладання пагонів Drepanocladus
aduncus успішно розмножується фрагментами стебел і листків, швидко
заселяє придатні для нього перезволожені місцезростання, пригнічує
розвиток інших видів мохів у локальних умовах ценозів.
У контролі листки зразків Drepanocladus aduncus, зібраних у слабо-
забруднених екотопах (лісопарк «Погулянка», регіонально-ландшафтний
парк «Знесіння») регенерували краще, ніж у дослідах із добавлянням
свинцю: число регенерантів становило відповідно 85,1 і 86,7 %. Листки
мохів із сильнозабруднених екотопів (на розі вулиць Стрийська—Науко-
ва, поблизу вул. Шевченка, неподалік ЗАТ «Iзоляторний завод») регене-
рували слабкіше: кількість регенерантів у контролі становила відповідно
75,2, 70,1 і 68,2 % (рисунок, а). На середовищах із добавлянням 0,1 і
1,0 мкМ Pb2+ у дослідних зразках із парку й лісопарку кількість регене-
рантів зменшувалась, тоді як у мохів із сильнозабруднених екотопів —
збільшувалась. Iстотне пригнічення регенераційної здатності ізольованих
листків спостерігали у варіантах досліду з добавлянням 10,0 і 100,0 мкМ
Pb(NO3)2.
Згідно з отриманими даними, вирощування пагонів моху, відібра-
них із сильнозабруднених екотопів, на середовищах із 0,1 і 1,0 мкМ
Pb(NO3)2 позитивно впливало на регенераційну здатність їхніх ізольова-
них листків. Концентрація нітрату свинцю 100,0 мкМ виявилась субле-
тальною для регенерації ізольованих листків Drepanocladus aduncus із пе-
резволожених екотопів парку і лісопарку. Очевидно, що під впливом
такої концентрації Pb(NO3)2 у зразків моху із слабозабруднених екотопів
функціональні і структурні системи порушувались більшою мірою, ніж у
рослин із сильнозабруднених екотопів.
При біоіндикації природного середовища першою візуальною оз-
накою техногенного забруднення є гальмування або й повне блокування
генеративного розмноження мохів: переважна більшість видів за таких
умов залишається стерильною і не утворює спорогонів [10]. Унаслідок
високої регенераційної здатності гаметофіта мох Drepanocladus aduncus
швидко розмножується вегетативно і заселяє забруднені перезволожені
екотопи. Нами експериментально встановлено, що ізольовані листки
моху із сильнозабруднених свинцем екотопів виявляють вищу регене-
раційну здатність порівняно з листками моху із слабозабруднених
місцезростань.
Особливо цікавою є рання діагностика пошкодження рослин атмо-
сферними забруднювачами. Перша реакція рослин на техногенне за-
бруднення — знебарвлення, а відтак — і руйнування хлорофілу, за яким
настає некроз і відмирання клітин, що свідчить про пошкодження фото-
синтетичного апарату катіонами металів [6]. У мохів, листки яких пере-
329
ТОЛЕРАНТНОСТЬ МХА DREPANOCLADUS ADUNCUS (HEDW.) WARNST.
ISSN 2308-7099. Физиология растений и генетика. 2013. Т. 45. № 4
важно одношарові, стан фотосинтетичних пігментів можна оцінити ци-
тофлуориметричним методом [3].
У контрольному варіанті в листках лабораторних клонів зразків
Drepanocladus aduncus, зібраних у сильнозабруднених екотопах м. Львова,
встановлено тенденцію до поступового зниження інтенсивності люміне-
сценції хлорофілу з підвищенням рівня забруднення свинцем (див. ри-
сунок, б). У листках моху хлорозу піддаються насамперед клітини з най-
330
О.И. ЩЕРБАЧЕНКО, О.Т. ДЕМКИВ
ISSN 2308-7099. Физиология растений и генетика. 2013. Т. 45. № 4
Вплив нітрату свинцю на регенераційну здатність (а) та інтенсивність люмінесценції хло-
рофілу (б) лабораторних клонів Drepanocladus aduncus (Hedw.) Warnst. із різних за рівнем
забруднення перезволожених екотопів Львова:
1 — лісопарк «Погулянка» (~500 м від джерела забруднення); 2 — регіонально-ландшафтний парк
«Знесіння» (~400 м); 3 — на розі вулиць Стрийська—Наукова (~50 м); 4 — поблизу вул. Шевченка
(~150 м); 5 — поблизу ЗАТ «Iзоляторний завод» (~5 м). *Різниця порівняно з контролем статистично
вірогідна, р 0,05
вищою вбирною здатністю: поблизу крайової зони (облямівки), жилки,
в кутах основи листка (вушках). Звідси хлороз поширювався й на інші
клітини листкової пластинки. Встановлено зв’язок між вмістом свин-
цю у середовищі та інтенсивністю люмінесценції хлорофілу в листках
моху.
Експериментальними дослідженнями доведено, що процес фото-
синтезу значно чутливіший до дії підвищених концентрацій важких ме-
талів, ніж дихання, а вміст пігментів, зокрема хлорофілів, є показни-
ком стану пігментної системи рослин в умовах впливу стресових
чинників [1, 2, 12]. Листки дослідних зразків моху Drepanocladus adun-
cus порівняно з контрольними містили менше хлорофілу а, за вищого
забруднення зростав вміст хлорофілу b. Водночас зі зниженням вмісту
хлорофілів у листках зменшувався і вміст каротиноїдів, але їх відносна
кількість щодо хлорофілу збільшувалась, що ми виявили раніше [15].
Таке зростання вмісту каротиноїдів під час токсичного навантаження
розглядають як захисний механізм, що запобігає фоторедукції і перок-
сидному окисненню хлорофілу та підвищує його стійкість до руйнівної
дії токсикантів. Зазначимо, що каротиноїди розглядають як один із
чинників, який забезпечує толерантність рослин до різних видів за-
бруднення [12]. Вони виконують захисну функцію в рослинах за окси-
дативного стресу.
Проблеми підвищення стійкості рослин в умовах зростання техно-
генного навантаження на екосистеми зумовлюють особливу актуальність
вивчення механізмів адаптації рослин до несприятливих впливів навко-
лишнього середовища. У працях [1, 5, 6, 12] широко висвітлено різно-
манітні реакції рослинних клітин на дію стресових чинників природно-
го середовища, які впливають на ріст і розвиток рослин. Відповідь
рослин на стрес та їх адаптація до несприятливого чинника супровод-
жуються синтезом специфічних стресових білків, змінами ростових і ме-
таболічних процесів, проникності мембран, змінами у фітогормонально-
му комплексі рослин [7, 8]. Доведено, що попереднє вирощування моху
Pottia intermedia (Turner) Furnr. на середовищі з 0,5 мкМ хлориду ртуті
підвищувало стійкість наступного регенеративного покоління до 1,0 і
навіть 1,7 мкМ HgCl2, що свідчить про значну стійкість і клітинне ус-
падкування індукованих змін [13].
Таким чином, нами виявлено, що в листках лабораторних клонів
Drepanocladus aduncus із сильнозабруднених екотопів, які вирощували на
середовищах зі свинцем, регенераційна здатність та інтенсивність
люмінесценції хлорофілу були вищими, ніж у рослин із парку й лісопар-
ку. Очевидно, що в рослин, які виросли у сильнозабруднених екотопах,
активуються захисно-пристосувальні механізми, в результаті чого фор-
мується стійкість до подальшого впливу важких металів. Отримані нами
результати свідчать про значний адаптивний потенціал моху в умовах
техногенно зміненого природного середовища.
Вивчення фізіолого-біохімічних шляхів адаптації стійких рослин
до забруднення є важливим для наукового обґрунтування нових методів
біотичного оцінювання екотопів і рекомендацій щодо способів фіторе-
культивації забруднених територій.
1. Бессонова В.П. Цитофизиологические эффекты воздействия тяжелых металлов на рост
и развитие растений. — Запорожье: Изд-во Запорож. ун-та, 1999. — 208 с.
331
ТОЛЕРАНТНОСТЬ МХА DREPANOCLADUS ADUNCUS (HEDW.) WARNST.
ISSN 2308-7099. Физиология растений и генетика. 2013. Т. 45. № 4
2. Горышина Т.К. Фотосинтетический аппарат растений и условия среды. — Л.: Изд-во
Ленингр. ун-та, 1989. — 204 с.
3. Демкив О.Т., Сытник К.М. Морфогенез архегониат. — Киев: Наук. думка, 1985. —
204 с.
4. Ермакова Е.В., Фронтасьева М.В., Стейннес Э. Изучение атмосферных выпадений тя-
желых металлов и других элементов на территории Тульской области с помощью ме-
тода мхов-биомониторов // Экол. химия. — 2004. — № 13 (3). — С. 167—180.
5. Кордюм Е.Л., Сытник К.М., Бараненко В.В. и др. Клеточные механизмы адаптации рас-
тений к неблагоприятным воздействиям экологических факторов в естественных усло-
виях. — Киев: Наук. думка, 2003. — 277 с.
6. Коршиков И.И. Адаптация растений к условиям техногенно загрязненной среды. — Ки-
ев: Наук. думка, 1996. — 238 с.
7. Косаківська І.В. Фізіолого-біохімічні основи адаптації рослин до стресів. — К.: Сталь,
2003. — 191 с.
8. Коцюбинська Н.П. Загальні механізми адаптації рослин до негативних чинників різно-
го походження // Фізіологія рослин на межі тисячоліть. Т. 2. — К.: Фітосоціоцентр,
2001. — С. 60—67.
9. Лобачевська О.В. Механізми толерантності рослин та їх адаптація до стресу: Наукові ос-
нови збереження біотичної різноманітності // Темат. зб. Ін-ту екології Карпат НАН
України. Вип. 8. — Львів: Ліга–Прес, 2007. — С. 25—33.
10. Машталер О.В. Біомоніторинг видами Bryophyta техногенно трансформованого середо-
вища південного сходу України: Автореф. дис. … канд. біол. наук. — Дніпропетровськ,
2007. — 20 с.
11. Плохинский Н.А. Биометрия. — М.: Изд-во Моск. ун-та, 1970. — 367 с.
12. Таран Н.Ю. Адаптаційний синдром рослин в умовах посухи: Автореф. дис. … д-ра біол.
наук. — Київ, 2001. — 42 с.
13. Хоркавців Я.Д., Ріпецький Р.Т., Баїк О.Л. Фенотипна та епігенетична адаптація клону
моху до ртуті // Цитология и генетика. — 2009. — № 5. — С. 22—27.
14. Щербаченко О., Демків О. Акумуляція важких металів прибережними мохами у водних
екосистемах м. Львова // Праці наук. т-ва ім. Шевченка [Екол. зб.]: Екологічні пробле-
ми Карпатського регіону. Т. 12. — Львів: Вид-во НТШ, 2003. — С. 365—369.
15. Щербаченко О.І., Демків О.Т. Особливості реакцій моху Drepanocladus aduncus (Hedw.)
Warnst. на вплив важких металів // Вісн. Харків. аграр. ун-ту. Сер. Біологія. — 2007. —
Вип. 2 (11). — С. 52—57.
16. Davis D.D., McClenahen J.R., Hutnik R.J. Use of moss Dicranum montanum to evaluate recent
temporal trends of mercury accumulation in oak forests of Pennsylvania // Northeastern
Naturalist. — 2007. — 14, N 1. — P. 27—34.
17. Onianwa P.C. Monitoring atmospheric metal pollution: a review of the use of mosses as indi-
cators // Environ. Monit. Asses. — 2001. — 71, N 1. — P. 13—50.
18. Reimann C., Niskavaara H., Kashulina G. Critical remarks on the use of terrestrial moss
(Hylocomnium splendens and Pleurozium schreberi) for monitoring of airborne pollution //
Environ. Pollut. — 2001. — 113, N 1. — P. 41—57.
Отримано 29.10.2012
ТОЛЕРАНТНОСТЬ МХА DREPANOCLADUS ADUNCUS (HEDW.) WARNST. И ЕГО
АДАПТАЦИЯ К ДЕЙСТВИЮ ИОНОВ СВИНЦА
О.И. Щербаченко, О.Т. Демкив
Институт экологии Карпат Национальной академии наук Украины, Львов
Установлено, что регенерационные процессы изолированных листьев лабораторных кло-
нов мха Drepanocladus aduncus (Hedw.) Warnst. из сильнозагрязненных экотопов менее чув-
ствительны к токсическому действию свинца, чем из слабозагрязненных. Полученные ре-
зультаты подтверждены данными люминесцентного анализа хлорофилла в листьях побегов
мха, сформировавшихся вследствие регенерации. Вероятно, что у растений из сильнозаг-
рязненных экотопов активизируются защитно-приспособительные механизмы и формиру-
ется устойчивость к влиянию тяжелых металлов. Доказано, что лабораторные клоны мха
из сильнозагрязненных экотопов более устойчивы к влиянию повышенных концентраций
332
О.И. ЩЕРБАЧЕНКО, О.Т. ДЕМКИВ
ISSN 2308-7099. Физиология растений и генетика. 2013. Т. 45. № 4
свинца, чем из слабозагрязненных, что свидетельствует о высоком адаптивном потенциа-
ле мха в условиях техногенно загрязненной природной среды.
TOLERANCE OF MOSS DREPANOCLADUS ADUNCUS (HEDW.) WARNST. AND ITS
ADAPTATION TO THE EFFECTS OF LEAD IONS
O.I. Scherbachenko, O.T. Demkiv
Institute of Ecology of the Carpathians, National Academy of Sciences of Ukraine
4 Kozelnytska St., Lviv, 79026, Ukraine
It has been established that the regeneration processes of isolated leaf laboratory clones of moss
Drepanocladus aduncus (Hedw.) Warnst. from highly contaminated ecotopes are less sensitive to
the toxic effects of lead than from slightly contaminated ones. The obtained results have been con-
firmed by fluorescence analysis of chlorophyll in the leaves of moss shoots derived from regener-
ation. Obviously, protective-adaptive mechanisms are activated in plants grown in highly contam-
inated ecotopes which resulting in emerging resistance to exposure to heavy metals. It has been
found out that laboratory moss clones from highly contaminated ecotopes are more resistant to
further exposure of high concentrations of lead than from slightly contaminated ones which indi-
cates high adaptive capacity of moss in the polluted environment.
Key words: Drepanocladus aduncus (Hedw.) Warnst., moss, regeneration ability, intensity of the
chlorophyll luminescence, tolerance, adaptation, heavy metals.
333
ТОЛЕРАНТНОСТЬ МХА DREPANOCLADUS ADUNCUS (HEDW.) WARNST.
ISSN 2308-7099. Физиология растений и генетика. 2013. Т. 45. № 4
|