Вивчення стійкості до засолення генотипів тритикале озимого з використанням культури ізольованих мікроспор
Розроблено біотехнологічні умови добору стійких до засолення генотипів тритикале озимого в культурі ізольованих мікроспор. Встановлено, що концентрація 100 мМ NaCl в селективних середовищах дає змогу диференціювати генотипи тритикале за солестійкістю. Показано, що деякі гібриди стійкіші до засолення...
Gespeichert in:
| Datum: | 2014 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Iнститут фізіології рослин і генетики НАН України
2014
|
| Schriftenreihe: | Физиология растений и генетика |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/159435 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Вивчення стійкості до засолення генотипів тритикале озимого з використанням культури ізольованих мікроспор / С.В. Пикало, С.І. Волощук // Физиология растений и генетика. — 2014. — Т. 46, № 3. — С. 267-273. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-159435 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1594352019-10-04T01:25:37Z Вивчення стійкості до засолення генотипів тритикале озимого з використанням культури ізольованих мікроспор Пикало, С.В. Волощук, С.І. Розроблено біотехнологічні умови добору стійких до засолення генотипів тритикале озимого в культурі ізольованих мікроспор. Встановлено, що концентрація 100 мМ NaCl в селективних середовищах дає змогу диференціювати генотипи тритикале за солестійкістю. Показано, що деякі гібриди стійкіші до засолення порівняно з вихідним сортом. Доведено можливість використання культури мікроспор як тест-системи для вивчення солестійкості генотипів тритикале озимого. Разработаны биотехнологические условия отбора устойчивых к засолению генотипов тритикале озимого в культуре изолированных микроспор. Установлено, что концентрация 100 мМ NaCl в селективных средах позволяет дифференцировать генотипы тритикале по солеустойчивости. Показано, что некоторые гибриды более устойчивы к засолению по сравнению с исходным сортом. Доказана возможность использования культуры микроспор как тест-системы для изучения солеустойчивости генотипов тритикале озимого. The biotechnological terms of selection of resistant winter triticale genotypes to salinity in isolated microspores culture were developed. The concentration of NaCl 100 mM in selective media allows to differentiate triticale genotypes for salt tolerance. It was found that some hybrids have higher resistance to salinity as compared to the original variety. The ability to use microspore culture as a test system for the study of salt tolerance of winter triticale genotypes was proven. 2014 Article Вивчення стійкості до засолення генотипів тритикале озимого з використанням культури ізольованих мікроспор / С.В. Пикало, С.І. Волощук // Физиология растений и генетика. — 2014. — Т. 46, № 3. — С. 267-273. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. 2308-7099 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/159435 633.11:631.523.085:581 uk Физиология растений и генетика Iнститут фізіології рослин і генетики НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| description |
Розроблено біотехнологічні умови добору стійких до засолення генотипів тритикале озимого в культурі ізольованих мікроспор. Встановлено, що концентрація 100 мМ NaCl в селективних середовищах дає змогу диференціювати генотипи тритикале за солестійкістю. Показано, що деякі гібриди стійкіші до засолення порівняно з вихідним сортом. Доведено можливість використання культури мікроспор як тест-системи для вивчення солестійкості генотипів тритикале озимого. |
| format |
Article |
| author |
Пикало, С.В. Волощук, С.І. |
| spellingShingle |
Пикало, С.В. Волощук, С.І. Вивчення стійкості до засолення генотипів тритикале озимого з використанням культури ізольованих мікроспор Физиология растений и генетика |
| author_facet |
Пикало, С.В. Волощук, С.І. |
| author_sort |
Пикало, С.В. |
| title |
Вивчення стійкості до засолення генотипів тритикале озимого з використанням культури ізольованих мікроспор |
| title_short |
Вивчення стійкості до засолення генотипів тритикале озимого з використанням культури ізольованих мікроспор |
| title_full |
Вивчення стійкості до засолення генотипів тритикале озимого з використанням культури ізольованих мікроспор |
| title_fullStr |
Вивчення стійкості до засолення генотипів тритикале озимого з використанням культури ізольованих мікроспор |
| title_full_unstemmed |
Вивчення стійкості до засолення генотипів тритикале озимого з використанням культури ізольованих мікроспор |
| title_sort |
вивчення стійкості до засолення генотипів тритикале озимого з використанням культури ізольованих мікроспор |
| publisher |
Iнститут фізіології рослин і генетики НАН України |
| publishDate |
2014 |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/159435 |
| citation_txt |
Вивчення стійкості до засолення генотипів тритикале озимого з використанням культури ізольованих мікроспор / С.В. Пикало, С.І. Волощук // Физиология растений и генетика. — 2014. — Т. 46, № 3. — С. 267-273. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. |
| series |
Физиология растений и генетика |
| work_keys_str_mv |
AT pikalosv vivčennâstíjkostídozasolennâgenotipívtritikaleozimogozvikoristannâmkulʹturiízolʹovanihmíkrospor AT voloŝuksí vivčennâstíjkostídozasolennâgenotipívtritikaleozimogozvikoristannâmkulʹturiízolʹovanihmíkrospor |
| first_indexed |
2025-07-14T12:00:04Z |
| last_indexed |
2025-07-14T12:00:04Z |
| _version_ |
1837623573401829376 |
| fulltext |
УДК 633.11:631.523.085:581
ВИВЧЕННЯ СТІЙКОСТІ ДО ЗАСОЛЕННЯ ГЕНОТИПІВ
ТРИТИКАЛЕ ОЗИМОГО З ВИКОРИСТАННЯМ КУЛЬТУРИ
ІЗОЛЬОВАНИХ МІКРОСПОР
С.В. ПИКАЛО, С.І. ВОЛОЩУК
Миронівський інститут пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії
аграрних наук України
08853 п/в Центральне Миронівського району Київської області
e-mail: pykserg@ukr.net
Розроблено біотехнологічні умови добору стійких до засолення генотипів три-
тикале озимого в культурі ізольованих мікроспор. Встановлено, що концент-
рація 100 мМ NaCl в селективних середовищах дає змогу диференціювати ге-
нотипи тритикале за солестійкістю. Показано, що деякі гібриди стійкіші до
засолення порівняно з вихідним сортом. Доведено можливість використання
культури мікроспор як тест-системи для вивчення солестійкості генотипів три-
тикале озимого.
Ключові слова: Triticale, культура мікроспор, солестійкість.
Відносно новий ботанічний рід злакових — тритикале, створений се-
лекціонерами шляхом схрещування пшениці та жита [1], поєднує низку
господарсько-біологічних особливостей, властивих вихідним видам. До
таких особливостей належать високий потенціал урожайності зерна та
зеленої маси, підвищені адаптивні властивості, комплексний імунітет до
грибних захворювань, високий вміст білка й лізину в зерні, а також ос-
новних поживних речовин у зеленій масі. Тритикале вирощують в Ук-
раїні як продовольчу і зернофуражну культуру [20].
Селекція тритикале на стійкість до різного роду стресів є визна-
чальною передумовою для підвищення пластичності й продуктивності
цієї культури, дасть змогу розширити посіви зернових культур у райо-
нах із несприятливими погодними умовами, що важливо у зв’язку з гло-
бальними змінами клімату [10]. Істотне значення для селекційного вдо-
сконалення тритикале має його стійкість до абіотичних чинників
середовища: посухи, засолення й закислення ґрунтів, підвищених тем-
ператур [17]. Однак селекція на стійкість до таких чинників традиційни-
ми методами ускладнюється неможливістю створення стресових умов за
бажанням селекціонера в польових випробуваннях [7, 18]. Солестійкість
поряд зі стійкістю до інших абіотичних чинників у сучасних умовах на-
буває дуже важливого значення [11, 12]. В Україні близько 5 млн га за-
солених ґрунтів, із них 2,85 млн га — орні землі, тому актуальними є
роботи зі створення солестійких форм [3]. Крім того, засолення чинить
на рослину подібний фізіологічний вплив (осмотичний стрес), як і по-
суха, тому солестійкі форми характеризуються підвищеною стійкістю і
до посухи [6, 15].
ФИЗИОЛОГИЯ РАСТЕНИЙ И ГЕНЕТИКА. 2014. Т. 46. № 3
267
© С.В. ПИКАЛО, С.І. ВОЛОЩУК, 2014
Багатогранність проблеми стійкості організмів до стресових чин-
ників потребує застосування для свого вирішення нових підходів. Ос-
таннім часом одним із таких перспективних напрямів, які дають мож-
ливість підвищити ефективність створення нових форм
сільськогосподарських культур, є використання методів біотехнології,
зокрема клітинної селекції [4].
Біотехнологічні методи уможливлюють отримання рослин із бажа-
ними ознаками, в тому числі з конкретними змінами відповідних мета-
болічних процесів, які забезпечують їх адаптацію до стресових умов [8].
При цьому селекція in vitro може вестися на ознаки, які проявляються
на клітинному рівні, зокрема на збільшену експресію певних генів, що
контролюють метаболічні шляхи, які забезпечують толерантність до
абіотичних чинників [16].
Застосування андрогенних культур ізольованих мікроспор для
клітинної селекції має низку переваг порівняно з іншими системами in
vitro, оскільки культура початково є однорідною за клітинним складом
системою і можливість регенерації із соматичних тканин виключається
[9]. Тому добір in vitro i мутагенез значно полегшені, оскільки гап-
лоїдний стан дає змогу проявитись рецесивним генам.
Метою роботи була розробка методу добору стійких до засолення ге-
нотипів тритикале озимого з використанням культури мікроспор і хло-
риду натрію як селективного чинника.
Методика
Об’єктом дослідження був сорт тритикале озимого Обрій селекції Ми-
ронівського інституту пшениці ім. В.М. Ремесла Національної академії
аграрних наук України та чотири гібриди від схрещування з цим сортом
інших сортів.
Андрогенні культури отримували через культуру ізольованого пил-
ку модифікованим нами методом [2, 5]. Зрізане колосся, пилок у якого
знаходився в стадії ранньої чи середньої одноядерної мікроспори, вит-
римували у холодильній камері за температури 3—5 °С без освітлення
протягом 6—14 діб. Матеріал стерилізували 0,25 %-м розчином гіпохло-
риду натрію протягом 7—10 хв із наступним промиванням соляною кис-
лотою протягом 10 хв, потім тричі промивали стерильною дистильова-
ною водою. В одному флаконі культивували 105 ізольованих мікроспор.
Усі компоненти середовищ стерилізували фільтрацією. При приготу-
ванні й модифікації поживних середовищ за основу брали середовища за
прописом 190-2 і NPB99 [19].
Калюси першого пасажу пересаджували на селективні середовища
з додаванням розчину NaCl концентрацією 100 і 200 мМ. Контролем
слугувало середовище без вмісту хлориду натрію. Ембріоїди підраховува-
ли через 4 тижні культивування, регенеранти отримували за 6—7 тижнів
на безгормональних середовищах.
Індекси толерантності до стресу розраховували за Фішером і Мау-
рером [14], критерієм слугувала відносна кількість множинного пагоно-
утворення: індекс чутливості до стресу SSI = (1 — GYs/GYc)/(1 — D);
індекс стрестолерантності до засолення STI = (GYs/GYc) 100, де GYs —
середнє для генотипу число пагонів в умовах сольового стресу; GYc —
середнє для контролю; D — відношення середнього за всіма генотипами
в умовах стресу до середнього у контролі.
268
С.В. ПЫКАЛО, С.И. ВОЛОЩУК
ISSN 2308-7099. Физиология растений и генетика. 2014. Т. 46. № 3
Результати та обговорення
Ізольовані мікроспори на середовищі культивування зазвичай розвива-
ються шляхом прямого ембріоїдогенезу, тобто з мікроспори утворюється
ембріоїдоподібна структура (ЕПС), яка в подальшому формує соматичні
зародки, що потенційно можуть дати рослини-регенеранти. Для розши-
рення можливості оцінювання одних і тих самих генотипів на різних се-
лективних середовищах за різних значень селективного чинника, на наш
погляд, більш придатними є калюсні культури, оскільки калюс можна
розділити на кілька частин і кожну з них використати в різних варіантах
експерименту. В разі добавляння у середовище культивування регуля-
торів росту з ЕПС утворювались калюси, з яких можлива регенерація від
одного до кількох пагонів. Для множинного пагоноутворення випробу-
вано чотири варіанти середовищ 190-2 і NPB99 із добавлянням 2,4-Д та
ФОК концентраціями 2 та 1 мг/л і 90 г/л сахарози чи мальтози.
Серед досліджених варіантів кращим виявилось середовище 190-2
модифікації 1, оскільки в переважній більшості генотипів індукція калю-
су й подальша регенерація найінтенсивніше відбувались саме в ньому
(табл. 1, 2). У зв’язку з цим для подальших досліджень використовували
середовище 190-2 модифікації 1.
Слід зазначити, що робіт стосовно добору in vitro на солестійкість
генотипів тритикале виконано небагато. У наших експериментах ка-
люсні культури з ізольованих мікроспор найактивніше утворювались на
контрольному середовищі, тобто без добавляння NaCl. З підвищенням
концентрації хлориду натрію частота калюсогенезу знижувалась: за кон-
центрації NaCl 100 мМ — до 70 % відносно контролю, за 200 мМ — до
30 %, що свідчить про негативний вплив іонів Na+ і Cl- (рис. 1).
Вилучення із середовища культивування регуляторів росту супро-
воджувалось індукцією ризогенезу та гемогенезу. При цьому з одного ка-
люса могло утворитись кілька пагонів. З підвищенням концентрації хло-
риду натрію регенераційний потенціал калюсів значно пригнічувався.
Якщо в контролі регенераційна здатність становила 60 % і більшість ка-
люсів характеризувалась множинним пагоноутворенням, то на селектив-
ному середовищі вона зменшувалась до 20 % (рис. 2).
269
ИЗУЧЕНИЕ УСТОЙЧИВОСТИ К ЗАСОЛЕНИЮ
ISSN 2308-7099. Физиология растений и генетика. 2014. Т. 46. № 3
ТАБЛИЦЯ 1. Вплив модифікацій поживного середовища на частоту індукції калюсогенезу в
культурі ізольованого пилку
Частота індукції калюсу на поживних середовищах, %
Генотип
1 2 3 4
Обрій 12,15 8,30 7,46 8,70
Обрій Візерунок 12,21 11,37 8,22 12,59
Обрій Степан 13,07 7,47 6,77 6,49
Обрій Валентин 90 6,38 6,19 6,36 3,33
Обрій Благодатне 8,79 6,74 6,73 7,07
Середнє 10,52 8,01 7,11 7,64
НІР Середовище Взаємодії
0,05 0,30 0,67
0,01
Генотип
0,33
0,44 0,39 0,88
П р и м і т к а. Тут і в табл. 2: М — мальтоза; С — сахароза. 1—4 — варіанти
середовищ (1 — 190-2 + М; 2 — 190-2 + С; 3 — NPB99 + M; 4 — NPB99 + С).
270
С.В. ПЫКАЛО, С.И. ВОЛОЩУК
ISSN 2308-7099. Физиология растений и генетика. 2014. Т. 46. № 3
ТАБЛИЦЯ 2. Частота регенерації зелених пагонів на різних варіантах поживних середовищ
Частота регенерації на поживних середовищах, %
Генотип
1 2 3 4
Обрій 6,15 3,60 3,79 8,70
Обрій Візерунок 9,18 4,74 4,52 5,59
Обрій Степан 9,44 5,44 5,10 3,49
Обрій Валентин 90 2,05 4,56 3,73 2,96
Обрій Благодатне 15,82 4,07 3,73 4,10
Середнє 8,52 4,48 4,17 4,97
НІР Середовище Взаємодії
0,05 0,31 0,70
0,01
Генотип
0,35
0,46 0,41 0,92
Рис. 1. Калюсоутворення на контрольному й селективному середовищах
Рис. 2. Регенерація пагонів тритикале на контрольному й селективному середовищах
Результати впливу хлориду натрію наведено в табл. 3 (відносні ве-
личини, виражені у відсотках щодо контролю, прийнятого для всіх
сортів за 100 %). За добавляння NaCl у поживне середовище частка ка-
люсів із множинним пагоноутворенням у всіх генотипів тритикале змен-
шувалась, але в кількісному відношенні між ними були відмінності. При
цьому коефіцієнт кореляції між значеннями STI за 100 і 200 мМ NaCl
був вірогідним (r = 0,79, р < 0,05).
Також використано індекс чутливості до стресу, який дає змогу
оцінити відносну сприйнятливість кожного генотипу в досліджуваному
наборі (табл. 4). Збільшення цього індексу свідчить про вищу чутливість
генотипу до дії селективного чинника. Як видно з даних табл. 4, з підви-
щенням концентрації хлориду натрію в селективному середовищі зі 100
до 200 мМ різниця між генотипами за показником SSI стає невірогідною.
При цьому кореляції між часткою множинного пагоноутворення в кон-
тролі й на селективному середовищі не виявлено, однак встановлено
вірогідний кореляційний зв’язок (r = 0,82, р < 0,05) між значеннями цьо-
го індексу за концентрацій NaCl у середовищі 100 і 200 мМ. Це дає
271
ИЗУЧЕНИЕ УСТОЙЧИВОСТИ К ЗАСОЛЕНИЮ
ISSN 2308-7099. Физиология растений и генетика. 2014. Т. 46. № 3
ТАБЛИЦЯ 3. Вплив концентрації NaCl на відносну частоту множинного пагоноутворення в
калюсній культурі андрогенного походження (% контролю STI)
Концентрація NaCl, мМ
Генотип
100 200
Обрій 32,56 6,97
Обрій Візерунок 43,83 6,94
Обрій Степан 37,41 3,47
Обрій Валентин 90 9,10 0,86
Обрій Благодатне 47,31 7,74
Середнє 34,04 5,19
НІР Генотип Середовище Взаємодії
0,05 0,57 0,44 0,98
0,01 0,74 0,57 1,29
ТАБЛИЦЯ 4. Вплив концентрації NaCl на індекс сприйнятливості до стресу (SSI), оцінений
за відносною кількістю множинного пагоноутворення калюсів андрогенного походження
Концентрація NaCl, мМ
Генотип
100 200
Обрій 1,028 0,979
Обрій Візерунок 0,857 0,979
Обрій Степан 0,954 1,016
Обрій Валентин 90 1,386 1,035
Обрій Благодатне 0,804 0,979
НІР 0,05
Генотип 0,031
Середовище 0,041
Взаємодії В.н.
П р и м і т к а. В.н. — відмінності невірогідні.
підставу припустити, що для оцінювання стійкості краще застосовувати
нижчі концентрації селективного чинника й забезпечувати при цьому
отримання більшого числа рослин-регенерантів.
Чутливість усіх генотипів, досліджених у нашій роботі, до сольово-
го стресу відрізнялась за концентрації NaCl 100 мМ. Деякі з гібридних
комбінацій мали меншу чутливість до сольового стресу in vitro порівня-
но з сортом Обрій. Можливо, у гібридних комбінаціях виявляються
певні міжгенні взаємодії, які впливають на стійкість до засолення на
клітинному рівні. Логічно припустити, що тут насамперед мають місце
механізми кращої компартментації іонів Na+ i Cl–, тоді як на рівні рос-
лин висока толерантність до засолення може забезпечуватись ме-
ханізмом виключення. Стосовно можливості добору на солестійкість на
рівні калюсу, отриманого з мікроспор, є підстави її припускати, але для
повного переконання потрібний аналіз потомства отриманих дигап-
лоїдних ліній, що буде предметом нашої подальшої роботи.
Отже, результати наших досліджень свідчать про негативний вплив
сольового стресу на регенераційний потенціал калюсної культури трити-
кале, отриманої в культурі ізольованих мікроспор. Застосування селек-
тивних середовищ, що містять 100 мМ NaCl, дає змогу диференціювати
генотипи тритикале за солестійкістю.
1. Білітюк А.П., Гірко В.С., Каленська С.М., Андрушків М.І. Тритикале в Україні. — К.:
Арістей, 2004. — 388 с.
2. Волощук С.І., Заліський О.О., Філонченко П.О., Волощук Г.Д. Удосконалення методів
масового отримання рекомбінантних дигаплоїдних ліній тритикале // НБТ МІП
ім. В.М. Ремесла. — Миронівка, 2012. — 11. — С. 320—334.
3. Гнатенко О.Ф., Капштик М.В., Петренко Л.Р., Вітвіцький С.В. Грунтознавство з осно-
вами геології. — К.: Оранта, 2005. — 648 с.
4. Дубровна О.В., Моргун Б.В. Клітинна селекція пшениці на стійкість до стресових чин-
ників довкілля // Физиология и биохимия культ. растений. — 2009. — 41, № 6. — С. 463—
475.
5. Пикало С.В., Волощук С.І., Кочмарський В.С. Використання андрогенних культур для
оцінки стійкості тритикале озимого до абіотичних факторів середовища // Зб. наук.
праць ІБКЦБ. — 2013. — 17, № 2. — С. 334—340.
6. Сергеева Л.Е. Изменение культуры клеток под воздействием стресса. — Киев: Логос,
2001. — 99 с.
7. Сечняк Л.К., Сулима Ю.Г. Тритикале. Всесоюз. акад. с.-х. наук им. Ленина. — М.: Ко-
лос, 1984. — 317 с.
8. Цильке Р.А. Некоторые аспекты генной инженерии у растений // Повышение эффек-
тивности селекции и семеноводства сельскохозяйственных растений: Сб. науч. тр. —
Новосибирск, 2002. — С. 17—23.
9. Шевченко В.Е., Гончаров С.В. Состояние и перспективы селекционной работы по три-
тикале в России // Биологические основы и методы селекции и семеноводства куль-
турных растений / Сб. науч. тр. ВГАУ. — Воронеж, 1997. — С. 30—38.
10. Шленкер Р., Шекке Э. Успехи в селекции тритикале — результат международного со-
трудничества // Междунар. агропром. журн. — 1991. — 1. — С. 43—45.
11. Almansouri M., Kinet J., Lutts S. Effect of salt and osmotic stresses on germination in durum
wheat (Triticum durum Desf.) // Plant Soil. — 2001. — 231, N 2. — P. 243—254.
12. Aly M., Sabry S., Abdelfatah O., Elgharbawy H. In vitro screening for the effect of sea water
salinity stress on growth and biochemical characteristics of wheat Triticum aestivum L. // Int.
J. Appl. Agr. Res. — 2007. — 2, N 1. — P. 1—11.
13. Blum A. Drought resistance, water-use efficiency, and yield potential — are they compatible,
dissonant, or mutually exclusive? // Aust. J. Agr. Res. — 2005. — 5. — P. 1159—1168.
14. Fischer R.A., Maurer R. Drought resistance in spring wheat cultivars. I. Grain yield response //
Ibid. — 1978. — 29. — P. 897—912.
15. Gawande N.D., Mahurkar D.G., Rathod T.N. et al. In vitro screening of wheat genotypes for
drought tolerance // Ann. Plant Physiol. — 2005. — 19. — P. 162—168.
272
С.В. ПЫКАЛО, С.И. ВОЛОЩУК
ISSN 2308-7099. Физиология растений и генетика. 2014. Т. 46. № 3
16. Ghannadha M.R., Omidi M., Shahi R.A., Poustini K. A study of salt tolerance in genotype of
bread wheat using tissue culture and germination test // Iran. J. Agr. Sci. — 2005. — 36. —
P. 75—85.
17. Jellis G.J. Crop plant resistance to biotic and abiotic factors: Combating the pressures on pro-
duction systems in a changing world // Crop Plant Resistance to Biotic and Abiotic Factors. —
2009. — 3. — P. 15—20.
18. Koszegi B., Farshadfar E., Vagujfalvi A., Sutka J. Drought tolerance studies on wheat/rye diso-
mic chromosome addition lines // Acta Agr. Hungar. — 1996. — 44. — P. 121—126.
19. Liu W., Zheng M.Y., Konzak C.F. Improving green plant production via isolated microspore
culture in bread wheat (Triticum aestivum L.) // Plant Cell Rep. — 2002. — 20. — P. 821—
824.
20. Ludlow M.M., Muchow R.C. A critical evaluation of traits for improving crop yields in water-
limited environments // Adv. Agr. — 1990. — 43. — P. 107—153.
Отримано 14.02.2014
ИЗУЧЕНИЕ УСТОЙЧИВОСТИ К ЗАСОЛЕНИЮ ГЕНОТИПОВ ТРИТИКАЛЕ
ОЗИМОГО С ИСПОЛЬЗОВАНИЕМ КУЛЬТУРЫ ИЗОЛИРОВАННЫХ МИКРОСПОР
С.В. Пыкало, С.И. Волощук
Мироновский институт пшеницы имени В.М. Ремесло Национальной академии аграр-
ных наук Украины, п/о Центральное
Разработаны биотехнологические условия отбора устойчивых к засолению генотипов
тритикале озимого в культуре изолированных микроспор. Установлено, что концентрация
100 мМ NaCl в селективных средах позволяет дифференцировать генотипы тритикале по
солеустойчивости. Показано, что некоторые гибриды более устойчивы к засолению по
сравнению с исходным сортом. Доказана возможность использования культуры микроспор
как тест-системы для изучения солеустойчивости генотипов тритикале озимого.
THE STUDY OF TOLERANCE TO SALINITY OF WINTER TRITICALE GENOTYPES
USING ISOLATED MICROSPORES CULTURE
S.V. Pykalo, S.I. Voloshchuk
V.M. Remeslo Myronivka Institute of Wheat, National Academy of Agrarian Sciences of
Ukraine
P.O. Tsentralne Myronivka district, Kyiv region, 08853, Ukraine
The biotechnological terms of selection of resistant winter triticale genotypes to salinity in isolat-
ed microspores culture were developed. The concentration of NaCl 100 mM in selective media
allows to differentiate triticale genotypes for salt tolerance. It was found that some hybrids have
higher resistance to salinity as compared to the original variety. The ability to use microspore cul-
ture as a test system for the study of salt tolerance of winter triticale genotypes was proven.
Key words: Triticale, microspore culture, resistance to salinity.
273
ИЗУЧЕНИЕ УСТОЙЧИВОСТИ К ЗАСОЛЕНИЮ
ISSN 2308-7099. Физиология растений и генетика. 2014. Т. 46. № 3
|