Агроекологічне обґрунтування формування декоративних та оздоровчих фітокомплексів із використанням лікарських рослин
Запроваджено нові стиль і підходи до формування декоративних та оздоровчих фітокомплексів з урахуванням не тільки декоративності, а й алелопатичних взаємодій між лікарськими рослинами. На прикладі ехінацеї пурпурової продемонстровано характер впливу ексудатів насіння лікарських рослин на схожість на...
Збережено в:
| Дата: | 2015 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Iнститут фізіології рослин і генетики НАН України
2015
|
| Назва видання: | Физиология растений и генетика |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/159522 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Агроекологічне обґрунтування формування декоративних та оздоровчих фітокомплексів із використанням лікарських рослин / Н.А. Корнілова // Физиология растений и генетика. — 2015. — Т. 47, № 3. — С. 244-252. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-159522 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1595222019-10-06T01:26:02Z Агроекологічне обґрунтування формування декоративних та оздоровчих фітокомплексів із використанням лікарських рослин Корнілова, Н.А. Запроваджено нові стиль і підходи до формування декоративних та оздоровчих фітокомплексів з урахуванням не тільки декоративності, а й алелопатичних взаємодій між лікарськими рослинами. На прикладі ехінацеї пурпурової продемонстровано характер впливу ексудатів насіння лікарських рослин на схожість насіння ехінацеї та алелопатичний вплив водних екстрактів листків лікарських рослин на проростання насіння ехінацеї. Встановлено можливість вирощування лікарських рослин на ділянці, де раніше зростала ехінацея пурпурова, для запобігання явищу ґрунтовтоми. Внедрены новые стиль и подходы к формированию декоративных и оздоровительных фитокомплексов с учетом не только декоративности, но и аллелопатических взаимодействий между лекарственными растениями. На примере эхинацеи пурпурной продемонстрирован характер влияния экссудатов семян лекарственных растений на всхожесть семян эцинацеи и аллелопатическое влияние водных экстрактов листьев лекарственных растений на прорастание семян эхинацеи. Установлена возможность выращивания лекарственных растений на участке, где раньше росла эхинацея пурпурная, для предотвращения явления почвоутомления. New approaches and style to the formation of decorative and health-related phytocomplexes considering not only decorativeness but also allelopathic interactions between medicinal plants are presented. It is shown on the example of Echinacea purpurea the influence of seed exudates of medicinal plants on echinacea seed germination and allelopathic effect of medicinal plants leaves aqueous extracts for echinacea seed germination. The possibility of medicinal plants growing on soil plot where previously has been grown echinacea purpurea to prevent the phenomenon of soil depletion is shown. 2015 Article Агроекологічне обґрунтування формування декоративних та оздоровчих фітокомплексів із використанням лікарських рослин / Н.А. Корнілова // Физиология растений и генетика. — 2015. — Т. 47, № 3. — С. 244-252. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. 2308-7099 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/159522 581.524.1 uk Физиология растений и генетика Iнститут фізіології рослин і генетики НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| description |
Запроваджено нові стиль і підходи до формування декоративних та оздоровчих фітокомплексів з урахуванням не тільки декоративності, а й алелопатичних взаємодій між лікарськими рослинами. На прикладі ехінацеї пурпурової продемонстровано характер впливу ексудатів насіння лікарських рослин на схожість насіння ехінацеї та алелопатичний вплив водних екстрактів листків лікарських рослин на проростання насіння ехінацеї. Встановлено можливість вирощування лікарських рослин на ділянці, де раніше зростала ехінацея пурпурова, для запобігання явищу ґрунтовтоми. |
| format |
Article |
| author |
Корнілова, Н.А. |
| spellingShingle |
Корнілова, Н.А. Агроекологічне обґрунтування формування декоративних та оздоровчих фітокомплексів із використанням лікарських рослин Физиология растений и генетика |
| author_facet |
Корнілова, Н.А. |
| author_sort |
Корнілова, Н.А. |
| title |
Агроекологічне обґрунтування формування декоративних та оздоровчих фітокомплексів із використанням лікарських рослин |
| title_short |
Агроекологічне обґрунтування формування декоративних та оздоровчих фітокомплексів із використанням лікарських рослин |
| title_full |
Агроекологічне обґрунтування формування декоративних та оздоровчих фітокомплексів із використанням лікарських рослин |
| title_fullStr |
Агроекологічне обґрунтування формування декоративних та оздоровчих фітокомплексів із використанням лікарських рослин |
| title_full_unstemmed |
Агроекологічне обґрунтування формування декоративних та оздоровчих фітокомплексів із використанням лікарських рослин |
| title_sort |
агроекологічне обґрунтування формування декоративних та оздоровчих фітокомплексів із використанням лікарських рослин |
| publisher |
Iнститут фізіології рослин і генетики НАН України |
| publishDate |
2015 |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/159522 |
| citation_txt |
Агроекологічне обґрунтування формування декоративних та оздоровчих фітокомплексів із використанням лікарських рослин / Н.А. Корнілова // Физиология растений и генетика. — 2015. — Т. 47, № 3. — С. 244-252. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
| series |
Физиология растений и генетика |
| work_keys_str_mv |
AT kornílovana agroekologíčneobgruntuvannâformuvannâdekorativnihtaozdorovčihfítokompleksívízvikoristannâmlíkarsʹkihroslin |
| first_indexed |
2025-07-14T12:03:56Z |
| last_indexed |
2025-07-14T12:03:56Z |
| _version_ |
1837623816806727680 |
| fulltext |
ФИЗИОЛОГИЯ РАСТЕНИЙ И ГЕНЕТИКА. 2015. Т. 47. № 3
УДК 581.524.1
АГРОЕКОЛОГІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ФОРМУВАННЯ
ДЕКОРАТИВНИХ ТА ОЗДОРОВЧИХ ФІТОКОМПЛЕКСІВ ІЗ
ВИКОРИСТАННЯМ ЛІКАРСЬКИХ РОСЛИН
Н.А. КОРНІЛОВА
Інститут агроекології і природокористування Національної академії аграрних наук
України
03143 Київ, вул. Метрологічна, 12
Запроваджено нові стиль і підходи до формування декоративних та оздоровчих
фітокомплексів з урахуванням не тільки декоративності, а й алелопатичних
взаємодій між лікарськими рослинами. На прикладі ехінацеї пурпурової проде-
монстровано характер впливу ексудатів насіння лікарських рослин на схожість
насіння ехінацеї та алелопатичний вплив водних екстрактів листків лікарських
рослин на проростання насіння ехінацеї. Встановлено можливість вирощування
лікарських рослин на ділянці, де раніше зростала ехінацея пурпурова, для за-
побігання явищу ґрунтовтоми.
Ключові слова: лікарські рослини, алелопатія, декоративність, агроекологічний
підхід, екологічна ситуація.
На сьогодні при створенні декоративних та оздоровчих фітокомплексів
із використанням лікарських рослин не враховують впливу фітовиділень
на ґрунт, не витримують чергування культур у сівозмінах (післядія рос-
лин), видовий добір проводять емпірично, за принципом декоративності
без урахування алелопатичних властивостей, унаслідок чого знижуються
продуктивність і декоративність рослин.
Одним із напрямів значного поліпшення екологічної ситуації, що
склалася, є розробка агроекологічних підходів до формування фітокомп-
лексів у місцях відпочинку, проживання та праці населення. Це питання
доволі актуальне, оскільки в Україні досі не впроваджено загальноприйня-
тої системи формування штучних рослинних композицій з урахуванням
їх агроекологічних, алелопатичних особливостей, довговічності та впливу
на людину. Основним принципом, яким нині керуються при формуванні
насаджень, є декоративність [2]. Тому ми розглянули особливості форму-
вання фітокомплексів з урахуванням зазначених вище особливостей і
комплексно оцінили взаємовплив рослин у штучних угрупованнях в еко-
логічному аспекті. Адже крім лікарських властивостей більшість пряно-
ароматичних рослин вирізняється особливою барвистістю і в декоративних
композиціях вони здатні прикрасити будь-який сад. Умовно пряні рос-
лини можна поділити на групи. Наприклад, рослинами з лікувальними
властивостями є ехінацея, звіробій, м’ята, валеріана, ромашка, цикорій,
шавлія; травами, що підсилюють апетит — васильки, чебрець, кмин, аніс,
розмарин, коріандр, петрушка. Відомі й так звані чайні трави: меліса ли-
монна, материнка, м’ята. До ароматичних трав належить лаванда [1].
244
© Н.А. КОРНIЛОВА, 2015
Серед лікарських ароматичних рослин виділяються види, які вже
давно висівають у квітниках: монарда, ехінацея, лофант анісовий, дере-
вій, ваточник, піретрум бальзамічний. Багато з них є добрими медоно-
сами, що приваблюють бджіл, джмелів, метеликів.
Більшість лікарських рослин мають не тільки лікарські властивості,
а й декоративні, тому їх доцільно включати в декоративні рослинні ком-
позиції. Сучасний «аптекарський город» — це можливість вирощувати
лікарські рослини, підібрані з урахуванням їхніх декоративних якостей,
на підвіконні або балконі, в «зимовому саду», на плоских покрівлях, са-
довій ділянці, вдала можливість поєднання користі й естетики незалеж-
но від розміру займаної площі. Використання лікарських і пряно-арома-
тичних рослин в озелененні може стати актуальним в оформленні
сучасного ландшафту не тільки в спеціалізованих установах, а й садової
ділянки. Перевагу при цьому слід віддавати видам рослин, відносно
стійких до несприятливих екологічних умов, хвороб і шкідників, а також
тим, що не потребують складного догляду. Дуже важливо підбирати
культури деревних і трав’янистих рослин, стійких до складних еко-
логічних умов середовища сучасного міста (задимленість, загазованість,
часті й різкі перепади температури повітря і ґрунту, засоленість ґрунтів)
[1, 2, 4].
Ми проаналізували дані, накопичені попередниками в галузі ланд-
шафтної архітектури, відновлювальної медицини та фітоценології. До-
сить новим напрямом є використання лікарських і пряно-ароматичних
рослин у сучасному озелененні.
Для успішного створення нових клумб лікарських рослин у парках
і скверах міст доцільно поєднувати рослини не тільки за декоративним
принципом, а й за фітоценотичним із визначенням їх можливості зро-
стати поряд і врахуванням хімічної взаємодії рослин.
Причини багатьох негативних явищ, які відмічаються при вирощу-
ванні лікарських рослин, Гродзінський та інші провідні вчені вбачають
в алелопатичних особливостях як самих рослин, так і створюваних ни-
ми зон алелопатичної напруженості у сфері зростання [2—4].
У зв’язку з цим метою нашої роботи було з’ясування алелопатичної
активності деяких лікарських рослин для вдосконалення способів їх ви-
рощування.
Ми проаналізували алелопатичну активність і декоративну цінність
понад 200 видів лікарських рослин. Серед них відібрано 28 найперспек-
тивніших видів для впровадження в озеленення і ландшафтне будівниц-
тво, визначено їх біологічні особливості, народногосподарську цінність
лікарської сировини, вплив на навколишнє природне середовище. Ре-
зультати продемонстровано на прикладі ехінацеї пурпурової.
Методика
Матеріалом для досліджень були ґрунт та інтродуковані види лікарсь-
ких рослин із колекційного фонду Дослідної станції лікарських рослин
(с. Березоточа Лубенського р-ну Полтавської обл.): алтея лікарська (Althaea
officinalis L.), буквиця лікарська (Betonica officinalis L.), валеріана лікарсь-
ка (Valeriana offiсinalis L.), васильки справжні (Ocimum basilicum L.), гісоп
лікарський (Hyssopus officinalis L.), ехінацея пурпурова (Echinacea purpurea
(L.) Moench), змієголовник молдавський (Dracocephalum moldavica L.), ко-
тяча м’ята закавказька (Nepeta transcaucasica Gr.), котяча м’ята справжня
245
АГРОЭКОЛОГИЧЕСКОЕ ОБОСНОВАНИЕ
ISSN 2308-7099. Физиология растений и генетика. 2015. Т. 47. № 3
(Nepeta cataria L.), лофант анісовий (Lophanthus anisatus Benht.), материн-
ка звичайна (Origanum vulgare L.), меліса лікарська (Melissa officinalis L.),
нагідки лікарські (Calendula officinalis L.), рудбекія двоколірна (Rudbeckia
bicolor Nutt L.), чабер садовий (Satureja hortensis L.), чистець германський
(Stachys germanica L.), чорнобривці розлогі (Tagetes patula L.), шавлія
лікарська (Salvia officinalis L.), шавлія мускатна (Salvia sclarea L.), шанд-
ра звичайна (Marrubium vulgare L.), шоломниця байкальська (Scutellaria
baicalensis L.).
Основним методом дослідження алелопатичної взаємодії є стан-
дартний метод біологічних тестів за Гродзінським [3, 4]. Алелопатичний
вплив вивчали за двома фізіологічними показниками: схожістю насіння
та швидкістю росту проростків (коренів, стебел, листків). Повторність
дослідів триразова. Експериментальний матеріал оброблено статистично
з використанням пакета програм Microsoft Excel 2007.
Результати та обговорення
Першим етапом роботи було вивчення в умовах модельного досліду
впливу виділень насіння 21 виду лікарських рослин на активність про-
ростання ехінацеї пурпурової для пошуку найсприятливіших поєднань
при формуванні стійких лікувально-профілактичних насаджень за учас-
тю Echinacea purpurea L. У результаті порівняльного аналізу з’ясовано,
що всі досліджені види рослин інгібували схожість насіння ехінацеї пур-
пурової порівняно з контролем від 2 до 33 %, крім алтеї лікарської, ехі-
нацеї пурпурової, котячої м’яти звичайної, чаберу садового (рис. 1).
Встановлено, що ексудати насіння всіх досліджених рослин пригні-
чували ріст коренів ехінацеї пурпурової, а саме: нагідки лікарські, гісоп
лікарський, васильки справжні, котяча м’ята закавказька, чабер садовий,
меліса лікарська, шоломниця байкальська, чистець германський, шанд-
ра звичайна, лофант анісовий — на 50 %, змієголовник молдавський,
шавлія мускатна — на 25 %, на виділення насіння ехінацеї пурпурової,
чорнобривців розлогих, шавлії лікарської, рудбекії двоколірної, вале-
ріани лікарської ехінацея пурпурова реагувала індиферентно — корені її
наростали на рівні з контролем, а ексудати насіння материнки звичай-
ної впливали позитивно (рис. 2).
246
Н.А. КОРНИЛОВА
ISSN 2308-7099. Физиология растений и генетика. 2015. Т. 47. № 3
Рис. 1. Вплив ексудатів насіння лікарських рослин на схожість насіння ехінацеї пурпуро-
вої. Тут і на рис. 2, 3, 5, 6:
1 — алтея лікарська; 2 — буквиця лікарська; 3 — валеріана лікарська; 4 — васильки справжні; 5 — гісоп
лікарський; 6 — ехінацея пурпурова; 7 — змієголовник молдавський; 8 — котяча м’ята закавказька; 9 —
котяча м’ята справжня; 10 — лофант анісовий; 11 — материнка звичайна; 12 — меліса лікарська; 13 —
нагідки лікарські; 14 — рудбекія двоколірна; 15 — чабер садовий; 16 — чистець германський; 17 — чор-
нобривці розлогі; 18 — шавлія лікарська; 19 — шавлія мускатна; 20 — шандра звичайна; 21 —
шоломниця байкальська
Навпаки, ексудати насіння більшості досліджених рослин стимулю-
вали ріст стебел ехінацеї пурпурової: котяча м’ята справжня — на рівні
від 25 %, нагідки лікарські, змієголовник молдавський, меліса лікарська,
шоломниця байкальська, шандра звичайна, шавлія мускатна, чорнобрив-
ці розлогі — на 33 %, котяча м’ята закавказька, чабер садовий, чистець
германський — на 67 %, буквиця лікарська, гісоп лікарський, васильки
справжні, лофант анісовий діяли індиферентно, на рівні контролю, а ал-
тея лікарська, валеріана лікарська, рудбекія двоколірна, шавлія лікарсь-
ка пригнічували ріст стебел ехінацеї пурпурової (рис. 3).
На другому етапі ми досліджували вплив водних екстрактів листків
рослин різних видів горобини звичайної, берези повислої, туї західної,
ялівцю козацького, самшиту вічнозеленого, меліси лікарської, шавлії му-
скатної, маку дикого, полину гіркого — на проростання насіння ехіна-
цеї пурпурової з метою визначення можливості їх сумісного зростання
при формуванні стійких фітокомплексів.
Встановлено, що на проростання насіння ехінацеї пурпурової інди-
ферентно впливали витяжки меліси лікарської, туї західної, самшиту
вічнозеленого, горобини звичайної, отже, її можна поєднувати з цими
видами рослин. А з полином гірким, ялівцем козацьким і березою по-
вислою фітокомпозиції за участю ехінацеї не будуть вдалими, оскільки
фітоекстракти згаданих рослин пригнічували проростання насіння ехіна-
цеї (рис. 4).
На третьому етапі ми провели серію дослідів із ґрунтами, відібрани-
ми після вирощування на них у монокультурі ехінацеї пурпурової, для
встановлення можливості культивування на них лікарських рослин і за-
побігання явищу ґрунтовтоми.
247
АГРОЭКОЛОГИЧЕСКОЕ ОБОСНОВАНИЕ
ISSN 2308-7099. Физиология растений и генетика. 2015. Т. 47. № 3
Рис. 2. Вплив ексудатів насіння лікарських рослин на приріст коренів ехінацеї пурпурої
Рис. 3. Вплив ексудатів насіння лікарських рослин на приріст стебел ехінацеї пурпурової
На цих ґрунтах за методикою Гродзінського [4] висівали насіння та-
ких рослин: алтеї лікарської, буквиці лікарської, валеріани лікарської,
васильків справжніх, гісопу лікарського, ехінацеї пурпурової, змієголов-
ника молдавського, котячої м’яти закавказької, котячої м’яти справж-
ньої, лофанту анісового, материнки звичайної, меліси лікарської,
нагідок лікарських, рудбекії двоколірної, чаберу садового, чистецю гер-
манського, чорнобривців розлогих, шавлії лікарської, шавлії мускатної,
шандри звичайної, шоломниці байкальської.
Погана сумісність рослин може призвести до сповільнення росту,
в’янення або до повної загибелі деяких із них. I навпаки, якщо рослини
позитивно впливають одна на одну, доцільно об’єднувати їх в єдину
композицію.
Кореневі виділення (ексудати) ехінацеї пурпурової стимулювали ріст
коренів таких рослин, як алтея лікарська (на 21 %), васильки справжні
(83 %), меліса лікарська (58 %), ехінацея пурпурова (40 %), змієголовник
молдавський (52 %), лофант анісовий (11 %), материнка звичайна
(62 %), меліса лікарська (58 %), нагідки лікарські (1 %), рудбекія двоко-
лірна (45 %), шавлія лікарська (9 %). Водночас вони пригнічували ріст
коренів шоломниці байкальської (на 10 %), чорнобривців розлогих
(5 %), буквиці лікарської (38 %), валеріани лікарської (31 %), гісопу
лікарського (7 %), котячої м’яти закавказької (29 %), котячої м’яти
справжньої (14 %), чистецю германського (24 %), шавлії мускатної (2 %),
шандри звичайної (12 %) (рис. 5).
Кореневі виділення (ексудати) ехінацеї пурпурової стимулювали ріст
стебел таких рослин, як ехінацея пурпурова (на 25 %), змієголовник
248
Н.А. КОРНИЛОВА
ISSN 2308-7099. Физиология растений и генетика. 2015. Т. 47. № 3
Рис. 4. Вплив водних екстрактів лікарських рослин на проростання насіння ехінацеї
пурпурової:
1 — полин гіркий; 2 — мак дикий; 3 — шавлія мускатна; 4 — меліса лікарська; 5 — ялівець козацький;
6 — туя західна; 7 — самшит вічнозелений; 8 — береза повисла; 9 — горобина звичайна
Рис. 5. Вплив виділень ехінацеї пурпурової на ріст коренів лікарських рослин
молдавський (30 %), материнка звичайна (57 %), меліса лікарська (50 %),
нагідки лікарські (1 %), рудбекія двоколірна (5 %) і пригнічували ріст
стебел алтеї лікарської (на 20 %), буквиці лікарської (29 %), валеріани
лікарської (30 %), васильків справжніх (6 %), гісопу лікарського (15 %),
котячої м’яти закавказької (28 %), лофанту анісового (20 %), чистецю
германського (19 %), чорнобривців розлогих (6 %), шавлії лікарської (3 %),
шавлії мускатної (5 %), шоломниці байкальської (5 %). Стебла мали по-
казники на рівні контролю у таких рослин, як котяча м’ята справжня,
шандра звичайна (рис. 6).
Отже, небажано висівати насіння алтеї лікарської, буквиці лікарсь-
кої, валеріани лікарської, васильків справжніх, гісопу лікарського, котя-
чої м’яти закавказької, лофанту анісового, чистецю германського, чор-
нобривців розлогих, шавлії лікарської, шавлії мускатної, шоломниці
байкальської на ділянці, де росла ехінацея пурпурова, адже її кореневі
виділення негативно впливатимуть на ріст цих рослин. Водночас на цей
ґрунт можна висівати насіння ехінацеї пурпурової, змієголовника мол-
давського, материнки звичайної, меліси лікарської, нагідок лікарських,
рудбекії двоколірної — прогнозований ефект має бути позитивний.
На четвертому етапі ми створили низку садових композицій (клумб)
для перевірки взаємного алелопатичного впливу рослин у натурних умо-
вах. Для оцінювання стану рослин у вегетаційному досліді визначали їх
життєздатність. Цей термін, запозичений із геоботаніки [6], стосується
не особин чи популяцій, а виду. Життєвість виду включає його стан як
у рослинному угрупованні, так і на території свого ареалу, тому для
оцінювання життєвості виду враховують його стійкість у ценозі та харак-
тер проходження фенологічних фаз [5].
Оцінювали життєвість за трибальною шкалою.
Для перевірки пригнічувальних ефектів, виявлених під час лабора-
торних досліджень, на клумбу висівали насіння таких рослин: шавлія му-
скатна, цмин пісковий (Helichrysum arenarium L.), валеріана лікарська,
чебрець повзучий, оман високий, рута пахуча (рис. 7, табл. 1).
Групи рослин валеріани лікарської та рути пахучої були пригнічені
(III категорія). Рослини досягли 45—52 % своєї нормальної висоти.
Насіння не утворилось. До 82 % рослин груп цмину піскового, чебрецю
повзучого та оману високого характеризувалися задовільною життєвістю
(II категорія), решту 18 % ми віднесли до III категорії. Наприкінці веге-
тації з цих груп було зібрано до 60 % екземплярів рослин, і лише групу
шавлії мускатної ми віднесли до I категорії, адже рослини з неї добре
квітували і плодоносили, досягли нормальних розмірів, наприкінці веге-
тації їх збереглось до 95 % екземплярів.
249
АГРОЭКОЛОГИЧЕСКОЕ ОБОСНОВАНИЕ
ISSN 2308-7099. Физиология растений и генетика. 2015. Т. 47. № 3
Рис. 6. Вплив виділень ехінацеї пурпурової на ріст стебел лікарських рослин
На іншу клумбу, влаштовану поряд із першою, висівали насіння та-
ких рослин: ехінацея пурпурова, материнка звичайна, васильки справж-
ні, звіробій звичайний, меліса лікарська, змієголовник молдавський,
чорнобривці розлогі (рис. 8, табл. 2).
Група васильків справжніх, що була висаджена навколо ехінацеї
пурпурової, характеризувалась підвищеною життєвістю, що виявилось у
збільшенні розмірів особин у середньому на 110 % (I категорія). Ці рос-
лини також масово цвіли, плодоносили, 100 % екземплярів їх зберегло-
ся до кінця вегетації.
Групи меліси лікарської, змієголовника молдавського та материнки
звичайної ми також віднесли до I категорії, оскільки рослини мали нор-
мальний розмір, наприкінці вегетації тут теж збереглося 100 % особин. I
лише у групах звіробою звичайного та чорнобривців розлогих до 84,6 %
рослин ми віднесли до I категорії, решту — до II категорії. Наприкінці
вегетації у цих групах збереглося до 92 % особин.
Отже, встановлено, що поряд з ехінацеєю пурпуровою можна виса-
джувати такі рослини: материнка звичайна, васильки справжні, звіробій
250
Н.А. КОРНИЛОВА
ISSN 2308-7099. Физиология растений и генетика. 2015. Т. 47. № 3
Рис. 7. Схема клумби. Центральне ядро — ехінацея пурпурова (пригнічувальні ефекти)
ТАБЛИЦЯ 1. Експлікація клумби (пригнічувальні ефекти — дослідні дані)
Рослина Висота, см Період цвітіння
Ехінацея пурпурова (Echinacea purpurea L.) 120±6 03.06—30.07
Цмин пісковий (Helichrysum arenarium L.) Moench. 37±2 13.06—30.07
Шавлія мускатна (Salvia sclarea L.) 95±4 10.06—20.07
Валеріана лікарська (Valeriana collina L.) 32±1 12.05—22.06
Чебрець повзучий (Thymus serpyllum L.) 10±1 23,06—30.08
Оман високий (Inula helenium L.) 119±5 14.06—27.08
Рута пахуча (Ruta graveolens L.) 18±1 03.06—28.07
Рис. 8. Схема клумби. Центральне ядро — ехінацея пурпурова (стимулювальні ефекти)
Echinacea purpurea
Helichrysum arenarium
Ruta graveolens
Inula helenium
Salvia sclarea
Valeriana collina
Thymus serpyllum
Echinacea purpurea
Hypericum perforatum
Тagetes patula
Melissa officinalis
Ocimum basilicum
Origanum vulgare
Dracocephalum moldavica
звичайний, меліса лікарська, змієголовник молдавський, чорнобривці
розлогі.
Таким чином, запроваджено нові стиль і підходи до формування де-
коративних та оздоровчих фітокомплексів з урахуванням не тільки деко-
ративності, а й алелопатичних взаємодій між лікарськими рослинами.
Результати лабораторних і вегетаційних дослідів показали, що поряд
з ехінацеєю пурпуровою або на ґрунті, де вона раніше зростала, можна
висаджувати материнку звичайну, васильки справжні, звіробій звичай-
ний, мелісу лікарську, змієголовник молдавський. Небажано висівати
насіння алтеї лікарської, буквиці лікарської, валеріани лікарської, ва-
сильків справжніх, гісопу лікарського, котячої м’яти закавказької, ло-
фанту анісового, чистецю германського, чорнобривців розлогих, шавлії
лікарської, шавлії мускатної, шоломниці байкальської, адже кореневі ви-
ділення ехінацеї пурпурової негативно впливатимуть на ріст цих рослин.
1. Горбань А.Т. Лекарственные растения: вековой опыт изучения и возделывания / А.Т. Гор-
бань, С.С. Горлачева, В.П. Куривуненко. — Полтава: Верстка, 2004. — 230 с.
2. Гродзинский А.М. Аллелопатическое почвоутомление / А.М. Гродзинский, Г.П. Богдан,
Э.А. Головко и др. — Киев: Наук. думка, 1979. — 247 с.
3. Гродзінський А.М. Основи хімічної взаємодії рослин / А.М. Гродзінський. — К.: Наук.
думка, 1973. — 205 с.
4. Гродзинский А.М. Прямые методы биотестирования почвы и продуктивность растений /
А.М. Гродзинский, Е.Ю. Костро, Т.С. Шроль и др. // Аллелопатия и продуктивность
растений. — Киев: Наук. думка, 1990. — С. 121—124.
5. Котюк Л.А. Якісний і кількісний склад ефірної олії змієголовника молдавського
(Dracocephalum moldavica L.) залежно від фенологічних особливостей та фаз розвитку //
Физиология растений и генетика. — 2014. — 46, № 6. — С. 541—548.
6. Лавренко Е.М. Основные закономерности растительных сообществ и пути их изучения /
Е.М. Лавренко // Полевая геоботаника. — М.; Л.: Изд-во АН СССР, 1959. — 215 с.
Отримано 24.03.2015
АГРОЭКОЛОГИЧЕСКОЕ ОБОСНОВАНИЕ ФОРМИРОВАНИЯ ДЕКОРАТИВНЫХ И
ОЗДОРОВИТЕЛЬНЫХ ФИТОКОМПЛЕКСОВ С ИСПОЛЬЗОВАНИЕМ
ЛЕКАРСТВЕННЫХ РАСТЕНИЙ
Н.А. Корнилова
Институт агроэкологии и природопользования Национальной академии аграрных наук
Украины, Киев
Внедрены новые стиль и подходы к формированию декоративных и оздоровительных
фитокомплексов с учетом не только декоративности, но и аллелопатических взаимодейст-
251
АГРОЭКОЛОГИЧЕСКОЕ ОБОСНОВАНИЕ
ISSN 2308-7099. Физиология растений и генетика. 2015. Т. 47. № 3
ТАБЛИЦЯ 2. Експлікація клумби (стимулювальні ефекти — дослідні дані)
Рослина Висота, см Період цвітіння
Ехінацея пурпурова (Echinacea purpurea L.) 135±6 03.06—30.07
Материнка звичайна (Origanum vulgare L.) 92±5 05.06—12.08
Васильки справжні (Ocimum basilicum L.) 55±3 08.06—15.07
Звіробій звичайний (Hypericum perforatum L.) 58±3 23.06—30.09
Меліса лікарська (Melissa officinalis L.) 85±4 05.06—12.08
Змієголовник молдавський (Dracocephalum moldavica L.) 97±5 03.06—30.07
Чорнобривці розлогі (Tagetes patula L.) 73±3 17.06—30.10
вий между лекарственными растениями. На примере эхинацеи пурпурной продемонстри-
рован характер влияния экссудатов семян лекарственных растений на всхожесть семян
эцинацеи и аллелопатическое влияние водных экстрактов листьев лекарственных растений
на прорастание семян эхинацеи. Установлена возможность выращивания лекарственных
растений на участке, где раньше росла эхинацея пурпурная, для предотвращения явления
почвоутомления.
AGROECOLOGICAL SUBSTANTIATION OF DECORATIVE AND HEALTH-RELATED
PHYTOCOMPLEXES FORMATION WITH THE USE OF MEDICINAL PLANTS
N.A. Kornilova
Institute of Agroecology and Environmental Management, National Academy of Agrarian
Sciences of Ukraine
12 Metrologichna St., Kyiv, 03143, Ukraine
New approaches and style to the formation of decorative and health-related phytocomplexes con-
sidering not only decorativeness but also allelopathic interactions between medicinal plants are
presented. It is shown on the example of Echinacea purpurea the influence of seed exudates of
medicinal plants on echinacea seed germination and allelopathic effect of medicinal plants leaves
aqueous extracts for echinacea seed germination. The possibility of medicinal plants growing on
soil plot where previously has been grown echinacea purpurea to prevent the phenomenon of soil
depletion is shown.
Key words: medicinal plants, аllelopathy, decorativeness, agroecological approach, ecological
situation.
252
Н.А. КОРНИЛОВА
ISSN 2308-7099. Физиология растений и генетика. 2015. Т. 47. № 3
|