Народження Афродіти з морської піни: література Американського Ренесансу та її популярні джерела
Рецензія на книгу: Калініченко М. М. Американський Ренесанс в контексті популярної культури Сполучених Штатів першої половини ХІХ століття : монографія. – Рівне: О. Зень, 2017. – 208 с....
Збережено в:
Дата: | 2017 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
2017
|
Назва видання: | Слово і Час |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/159623 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Народження Афродіти з морської піни: література Американського Ренесансу та її популярні джерела / С. Філоненко // Слово і Час. — 2017. — № 10. — С. 109-111. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-159623 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-1596232019-10-10T01:25:43Z Народження Афродіти з морської піни: література Американського Ренесансу та її популярні джерела Філоненко, С. Рецензії Рецензія на книгу: Калініченко М. М. Американський Ренесанс в контексті популярної культури Сполучених Штатів першої половини ХІХ століття : монографія. – Рівне: О. Зень, 2017. – 208 с. 2017 Article Народження Афродіти з морської піни: література Американського Ренесансу та її популярні джерела / С. Філоненко // Слово і Час. — 2017. — № 10. — С. 109-111. — укp. 0236-1477 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/159623 uk Слово і Час Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Рецензії Рецензії |
spellingShingle |
Рецензії Рецензії Філоненко, С. Народження Афродіти з морської піни: література Американського Ренесансу та її популярні джерела Слово і Час |
description |
Рецензія на книгу: Калініченко М. М. Американський Ренесанс в контексті популярної культури Сполучених Штатів першої половини ХІХ століття : монографія. – Рівне: О. Зень, 2017. – 208 с. |
format |
Article |
author |
Філоненко, С. |
author_facet |
Філоненко, С. |
author_sort |
Філоненко, С. |
title |
Народження Афродіти з морської піни: література Американського Ренесансу та її популярні джерела |
title_short |
Народження Афродіти з морської піни: література Американського Ренесансу та її популярні джерела |
title_full |
Народження Афродіти з морської піни: література Американського Ренесансу та її популярні джерела |
title_fullStr |
Народження Афродіти з морської піни: література Американського Ренесансу та її популярні джерела |
title_full_unstemmed |
Народження Афродіти з морської піни: література Американського Ренесансу та її популярні джерела |
title_sort |
народження афродіти з морської піни: література американського ренесансу та її популярні джерела |
publisher |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
publishDate |
2017 |
topic_facet |
Рецензії |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/159623 |
citation_txt |
Народження Афродіти з морської піни: література Американського Ренесансу та її популярні джерела / С. Філоненко // Слово і Час. — 2017. — № 10. — С. 109-111. — укp. |
series |
Слово і Час |
work_keys_str_mv |
AT fílonenkos narodžennâafrodítizmorsʹkoípínilíteraturaamerikansʹkogorenesansutaíípopulârnídžerela |
first_indexed |
2025-07-14T12:09:03Z |
last_indexed |
2025-07-14T12:09:03Z |
_version_ |
1837624138065248256 |
fulltext |
109Слово і Час. 2017 • №10
О. Пухонської “Посттоталітарний вимір
пам ’яті: від міждисциплінарності до
літератури”). У зв’язку з цим виникають
запитання до редколегії збірника щодо
уважнішого відбору матеріалів для
публікації в такому поважному виданні.
Запропонований нами розгляд питання
про новий термін “культурний трансфер”
своєчасний, бо засвідчує багаторічність,
“назрілість” і перспективність витвору
науковців Франції, Німеччини, Росії,
передусім М. Еспаня, який тим і збагатив
світову компаративістику, а отже, й
інтермедіальність. Його (терміна) смисли
очевидні в промовистому визначенні
поняття , сформованого на ґрунт і
осягнення культури як усеоб ’ємного
й універсального явища, актуального
і з другої половини ХІХ – початку
ХХ ст. Дивно, що в нас він поки що
не опрацьований , особливо на тлі
проведених міжнародних форумів ,
нами прак тично про і гнорованих ,
численних публікацій і ґрунтовної
обжитості концепції М . Еспаня про
“чужий” складник в опануванні художньої
національної культури, де культурний
трансфер розглядається як теорія
чи метод , наближений до “теор і ї
культурних переміщень”. До цього маємо
неодмінно долучитись, якщо прагнемо
осягнути зміст національної культури
(літератури, мистецтва) через оновлення
компаративних підходів.
З б і р н и к з і н т е рм ед і а л ь н о с т і ,
демонструючи розмаїту картину прагнень
до опанування явища – від повноцінного
розуміння і засвоєння, майстерного
використання методики до перших
несміливих спроб інтермедіального
аналізу, навіть не завжди вдалого, – усе
ж заохочує до подальших досліджень.
Валентина Нарівська
Отримано 1 вересня 2016 р. м. Дніпро
НАРОДЖЕННЯ АФРОДІТИ З МОРСЬКОЇ
ПІНИ: ЛІТЕРАТУРА АМЕРИКАНСЬКОГО
РЕНЕСАНСУ ТА ЇЇ ПОПУЛЯРНІ ДЖЕРЕЛА
Калініченко М. М. Американський Ренесанс в
контексті популярної культури Сполучених Штатів
першої половини ХІХ століття : монографія. –
Рівне : О. Зень, 2017. – 208 с.
Нове дослідження Михайла Калініченка стало значною
подією для сучасної української американістики й студій
масової літератури. Воно мовби перебуває в точці
перетину цих двох яскравих та продуктивних трендів
вітчизняної гуманітаристики, презентованих, з одного
боку, іменами Тамари Денисової, Наталії Висоцької,
Тетяни Потніцевої, Тетяни Михед, Марії Шимчишин,
а з другого – Тамари Гундорової ,
Олександра Пронкевича , Олени
Романенко. Автор монографії поставив
перед собою амбітне завдання –
в и с в і т л и т и р о л ь п о п у л я р н о г о
письменства США, яку воно відіграло
в становленні й розвитку літератури
Американського Ренесансу першої
половини ХІХ ст. Із цим завданням
М. Калініченко впорався, на мій погляд,
блискуче. За сміливістю і глибиною
думки, масштабом порушених проблем
та оригінальністю їх інтерпретації ця
студія – зразок наукового викладу
багатого історичного й теоретичного
матеріалу.
Літературний процес США першої
половини ХІХ ст. автор описує цікавою
метафорою: “дивовижне і прекрасне”
американське класичне мистецтво
Слово і Час. 2017 • №10110
народжувалося з “піни” популярної
культури й сенсаційної літератури, мов
богиня Афродіта з морських хвиль.
Однак , що прикметно , для вченого
рання масова культура не є ані “піною”,
ані “тінню” високочолої культури –
вона становить предмет самостійного
наукового зацікавлення і здатна викликати
бурхливі емоції в діапазоні від жаху до
захвату. М. Калініченко, звісно, прагне
утриматися між Сціллою і Харибдою
двох полярних позицій, поширених у
літературознавстві – безапеляційним
тавруванням популярної культури
як загрози і знаряддя примітивізації
суспільства і некритичним захопленням
її всепроникністю й потугою. Дослідника
цікавить не протиставлення двох
типів культури, а їхні взаємозв’язки і
взаємовпливи, і це його принцип, який
повною мірою реалізовано в матеріалах
студії. “Головні письменники” (major
writers): Фенімор Купер, Вашингтон
Ірвінг, Едгар Аллан По, Натаніель Готорн,
Герман Мелвілл, Ралф Волдо Емерсон,
Генрі Торо, Волт Вітмен – розглянуті
в координатах тогочасної сенсаційної
літератури, щодо якої кожен із них мусив
обирати власну авторську стратегію –
“п і д к орення ” , “володарювання ” ,
“контролю”, “компромісу” чи “капітуляції”.
Не так за спинами цих письменників,
як поруч із ними перебувають постаті
тогочасних американських “володарів
дум” – Джона Ніла, Джорджа Ліппарда,
Джорджа Томпсона, Лоуфтона Осборна,
Аманди Бенноріс, Неда Батлайна та
багатьох інших творців топселерів.
Наукова студія вийшла “атмосферною”
в найкращому сенсі: читаючи її, мимоволі
занурюєшся з головою в американське
життя початку ХІХ ст., дізнаєшся безліч
цікавих фактів про “копійчану пресу”
й романи в “жовтих обкладинках”, про
шоу “чорнолицих менестрелів”, домашні
богослужіння й жіночі товариства ,
про розгул месмеризму і френології,
річковий транспорт і плавучі театри-
“ковчеги”, виборчі перегони, феномен
президента Ендрю Джонсона й навіть
про штурм розлюченим натовпом
закладу “Astor Place Opera House” у
Нью-Йорку 1849 р . , що для автора
символізує оборону американцями
власної демократичної популярної
к ультури в ід “аристократично го ”
іноземного мистецтва . Цей “ефект
присутності” виникає не тільки через
виразний інтерес науковця до теми, яку
він дослідив, – М. Калініченко послідовно
застосовує принцип контекстуальності,
завдяки чому американська політика,
економіка , реліг ія , право , мораль
стають рамками для опису сенсаційного
письменства й літературних постатей
національних класиків. Особливо варто
наголосити на політичному моменті,
що його вчений убачає й у самому
проекті “американських студій”, і в
конфліктах масової і високої культури,
і в конкретних хрестоматійних текстах –
від “Багряної Літери” Н. Готорна до “Мобі
Діка” Г. Мелвілла. Недаремно автор так
часто звертається до міркувань про
американську демократію французького
аристократа Алекс іса де Токв іля ,
знаходячи їм нові й нові фактичні
підтвердження в царині культури й
мистецтва слова.
У семи розділах монографії охоплено
величезний корпус текстів і макро- й
мікросюжетів – про дискурсивні практики
сенсаційної літератури, рефлексії над
американським романтизмом у їхній
еволюції, кримінальні джерела прози
Готорна і її співвіднесення з пуританською
традиц ією , постання громадської
це н з у р и у США , амер и к а н с ь к у
шексп і р і ану, і деоло гему Дому в
літературі “Жіночого Відродження”,
карнавалізацію театральної культури,
національний панорамний і класичний
живопис, трансатлантичні літературні
зв’язки, зокрема з вікторіанської Англією,
кореляцію “Листя трави” Вітмена з
популярними реформаторськими
творами , г умористик у фронтиру
в трансценденталіст ів . Дослідник
“солодкої отрути” поп-культури подеколи
сам не чужий сенсаційності навіть у
науковому викладі, коли він презентує
нам постать волинянина й польського
емігранта , “літературного монстра”
Адама Гуровського, що став особистим
ворогом Авраама Лінкольна, або коли
формулює назву розділу про поезію
Вітмена – “Листя трави ” : польові
дослідження з американського сексу”.
Утім із цілісної масштабної наукової
праці вимальовується як яскравий ,
111Слово і Час. 2017 • №10
живий і рельєфний збірний образ ранньої
американської популярної літератури
й культури , так і сукупний портрет
канонізованих американських авторів –
від Ірвінга до Торо. Рефлексії щодо
їхньої творчості оперті на потужну
теоретичну й історико-літературну
основу : М . Калін іченко прекрасно
обізнаний із класичними й сучасними
науковими здобутками філолог ів -
американіст ів , ідеї яких бачить у
динаміці; із ключовими концепціями
масової культури ХХ – початку ХХІ ст.,
у яких цілком вільно орієнтується ;
застосовує новітній методологічний
інструментарій включно з елементами
постколон іально ї , фем ін і с тично ї
критики й рецептивно ї естетики ,
соціологічними та культуральними
підходами. Український учений зумів
полемічно підійти до, здавалося б,
усталених і намертво прописаних в
академічному літературознавстві тез
(як-от про вплив пуританської традиції на
Готорна), протиставити власні рефлексії
спадку радянської американістики ;
остання тяжіла до окреслення класиків
американської літератури як “чужинців”
щодо р і дно го ї м нац і онально го
письменства . Ці моменти дискусії ,
безумовно, прикрашають монографію,
позначену неабияким евристичним
потенціалом. Більше того, ґрунтовний
аналіз американської проблематики
проектується на українські сьогоднішні
реалії і примушує замислитися над
сформульованими питаннями, як-от:
“…творці популярних бестселерів ,
що продукують “парал ітературу ” ,
“кітч”, “треш”, теж спроможні постати
національними лідерами?..” (с . 4).
Адже це питання активно дебатується у
вітчизняних медіа й соціальних мережах:
хто здатний сформувати для українців
новітню національну міфологію та
ідеологію, як не автори детективів,
бойовиків, пригодницьких і шпигунських
історій і навіть мелодрам, і в літературі,
і в кіно, і на телебаченні?
М . Калін іченку можна поставити
на карб, напевно, майже цілковите
і гнорування здобутк ів української
школи літературної американістики, чиї
праці практично відсутні в бібліографії,
навіть загальновідомі збірники Центру
американських літературних студій
в Україні. Питання викликає в мене
й лаконічність читацького портрета
американської публіки першої половини
ХІХ ст. , адже оц інки тогочасного
сенсаційного письменства (переважно
як “аморального ” , “дикунського ” ,
“жорстокого” і “кровожерного”) дають
здебільшого авторитетні постаті з
літературного канону чи провідні тогочасні
філософи , культурологи , філологи
й критики . Де ж голос пересічного
представника тої мільйонної читацької
армії , що споживала літературний
продукт, який зріс на 800 відсотків
кількісно (!) за період лише з 1842 по
1855 роки – удесятеро більше за приріст
населення США? Чи збереглися бодай
якісь свідчення про читацькі реакції
середньостатистичних американців?
Попри сказане, глибока, захоплива,
майстерно скомпонована й доступно
написана монографія М. Калініченка –
ет а п н а с т уд і я дл я у к р а ї н с ь к о ї
гуман ітаристики , яка демонструє
продуктивність обраної аналітичної
стратегії. Розвідка про ранню популярну
культуру і творчість американських
класиків , що важливо , спонукає до
перепрочитання й реінтерпретації творів
Ф. Купера, В. Ірвінга, Е. А. По, Н. Готорна,
Г. Мелвілла, Р. В. Емерсона, Г. Торо,
В. Вітмена із застосуванням модерної
оптики , що дасть змогу розширити
літературні горизонти й отримати
більш цілісну, стереоскопічну картину
письменства США.
Софія Філоненко
Отримано 10 травня 2017 р. м. Бердянськ
|