Третій франкознавчий пленер Інституту Івана Франка НАН України на Гуцульщині

Третій франкознавчий пленер Інституту Івана Франка НАН України на Гуцульщині

Продовжуючи традицію організації щорічних виїзних усеукраїнських конференцій, науковці Інституту Івана Франка НАН України спільно з Науковим товариством імені Шевченка 9–11 червня 2017 р. провели свій третій франкознавчий пленер ““Дивлячись на цей гірський світ…”: літературознавчі виміри”, що ві...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2017
1. Verfasser: Лишак, Г.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України 2017
Schriftenreihe:Слово і Час
Schlagworte:
Літопис подій
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/159841
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Третій франкознавчий пленер Інституту Івана Франка НАН України на Гуцульщині / Г. Лишак // Слово і Час. — 2017. — № 12. — С. 104-106. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-159841
record_format dspace
spelling irk-123456789-1598412019-10-16T01:25:45Z Третій франкознавчий пленер Інституту Івана Франка НАН України на Гуцульщині Лишак, Г. Літопис подій Продовжуючи традицію організації щорічних виїзних усеукраїнських конференцій, науковці Інституту Івана Франка НАН України спільно з Науковим товариством імені Шевченка 9–11 червня 2017 р. провели свій третій франкознавчий пленер ““Дивлячись на цей гірський світ…”: літературознавчі виміри”, що відбувся в рамках днів пам'яті Івана Франка. 2017 Article Третій франкознавчий пленер Інституту Івана Франка НАН України на Гуцульщині / Г. Лишак // Слово і Час. — 2017. — № 12. — С. 104-106. — укp. 0236-1477 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/159841 uk Слово і Час Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Літопис подій
Літопис подій
spellingShingle Літопис подій
Літопис подій
Лишак, Г.
Третій франкознавчий пленер Інституту Івана Франка НАН України на Гуцульщині
Слово і Час
description Продовжуючи традицію організації щорічних виїзних усеукраїнських конференцій, науковці Інституту Івана Франка НАН України спільно з Науковим товариством імені Шевченка 9–11 червня 2017 р. провели свій третій франкознавчий пленер ““Дивлячись на цей гірський світ…”: літературознавчі виміри”, що відбувся в рамках днів пам'яті Івана Франка.
format Article
author Лишак, Г.
author_facet Лишак, Г.
author_sort Лишак, Г.
title Третій франкознавчий пленер Інституту Івана Франка НАН України на Гуцульщині
title_short Третій франкознавчий пленер Інституту Івана Франка НАН України на Гуцульщині
title_full Третій франкознавчий пленер Інституту Івана Франка НАН України на Гуцульщині
title_fullStr Третій франкознавчий пленер Інституту Івана Франка НАН України на Гуцульщині
title_full_unstemmed Третій франкознавчий пленер Інституту Івана Франка НАН України на Гуцульщині
title_sort третій франкознавчий пленер інституту івана франка нан україни на гуцульщині
publisher Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
publishDate 2017
topic_facet Літопис подій
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/159841
citation_txt Третій франкознавчий пленер Інституту Івана Франка НАН України на Гуцульщині / Г. Лишак // Слово і Час. — 2017. — № 12. — С. 104-106. — укp.
series Слово і Час
work_keys_str_mv AT lišakg tretíjfrankoznavčijplenerínstitutuívanafrankananukraíninaguculʹŝiní
first_indexed 2025-07-14T12:24:25Z
last_indexed 2025-07-14T12:24:25Z
_version_ 1837625104729636864
fulltext Слово і Час. 2017 • №12104 подій ітописЛ ТРЕТІЙ ФРАНКОЗНАВЧИЙ ПЛЕНЕР ІНСТИТУТУ ІВАНА ФРАНКА НАН УКРАЇНИ НА ГУЦУЛЬЩИНІ Продовжуючи традицію організації щорічних виїзних усеукраїнських конференцій, науковці Інституту Івана Франка НАН України спільно з Науковим товариством імені Шевченка 9–11 червня 2017 р. провели свій третій франкознавчий пленер ““Дивлячись на цей гірський світ…”: літературознавчі виміри”, що відбувся в рамках днів пам’яті Івана Франка. Після зустрічі у Львові, в Інституті Івана Франка, учасники конференції вирушили до села Бистрець Верховинського р-ну Івано-Франківської області, де колись мешкав Станіслав Вінценз – польський письменник, філософ, перекладач, автор тетралогії “На високій полонині”. На врочистому відкритті конференції з вітальним словом виступили заступник директора з наукової роботи Інституту Івана Франка НАНУ А. Швець, доцент кафедри українського літературознавства та компаративістики Житомирського державного університету імені Івана Франка Г. Левченко, завідувач науково- дослідного відділу “Музей “Іван Франко і Київ”” Музею видатних діячів української культури Лесі Українки, М. Лисенка, П. Саксаганського, М. Старицького в Києві Л. Каневська, доцент кафедри української літератури ім. акад. М. Возняка ЛНУ імені Івана Франка Н. Федорак. До привітань долучилися також науковий співробітник музею Івана Франка у Криворівні В. Зеленчук, голова Бистрецької сільської ради М. Хімчак та директор народного дому “Просвіта” І. Потяк. Конференція тривала впродовж трьох днів за такими основними тематичними напрямами: соціокультурна антропологія гір, фольклористична призма їх осягнення, художня репрезентація гірської топіки та біографічна контактологія. У засіданні першої секції (голова – М. Гірняк, секретар – М. Котик-Чубінська), що мала назву “Дух гір (екзистенційно-антропологічне осягнення)” взяли участь дев’ять доповідачів, які у своїх дослідженнях теми гір у літературі показали різні ракурси сприйняття гірського ландшафту. Роботу засідання розпочав декан філологічного факультету ЛНУ імені Івана Франка С. Пилипчук із доповіддю “Франкові “Петрії і Добощуки”: вершини і низини людського духу”. О. Войтків (Інститут франкознавства ЛНУ імені Івана Франка) ознайомив слухачів із модерністичними тенденціями роману І. Франка “Лель і Полель”. У наступних доповідях ішлося про сакральність гірського часопростору в новелістиці Марка Черемшини (І. Стеф’юк, Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича), про символічний простір гори як конструкції світу в “Сьомому небі” Р. Іваничука (М. Гірняк, ЛНУ імені Івана Франка), про самобутність, певну межову відстороненість і шляхетність підгірського простору Добромиля у прозі Галини Пагутяк (О. Левицька, Українська академія друкарства). Несподіваний ракурс осмислення теми гірського життя репрезентувала А. Швець (Інститут Івана Франка) у виступі ““Розумом, шляхетністю коня стоїть цей світ!” (аксіологія культу коня у творах С. Вінценза та Н. Кобринської)”. Про соціальний 105Слово і Час. 2017 • №12 аспект добра і зла розповіла М. Котик-Чубінська (Інститут Івана Франка) в доповіді “Діла і дні підгірського життя в поезії Івана Франка”. Д. Ільницький (Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАНУ) звернувся до проблеми “національного мистецтва” та / як універсалізації ідей на прикладі досвіду Б. І. Антонича. Фольклорознавчий характер мала доповідь М. Луцюк (ЛНУ імені Івана Франка) “Колядкова традиція Гуцульщини у системі народних цінностей”. На другій секції – “Художня семіосфера гірського топосу” – головував М. Легкий, секретарем була О. Салій. М. Легкий (Інститут Івана Франка) присвятив свій виступ осмисленню локусів гір у гуцульській прозі І. Франка. Тему далеких і близьких вершин у творах І. Франка і Дж. Р. Р. Толкіна було осмислено в доповіді М.-М. Дерев’яної з Інституту Івана Франка. О. Салій (Інститут Івана Франка) зосередила увагу на епістолярії та нарисових статтях відомого на Гуцульщині письменника, етнографа і громадського діяча П. Шекерика-Дониківа (““Моя душа летить в наші високі кичери”: топос гуцульських гір в епістолярії та нарисах Петра Шекерика-Дониківа”). Над питанням хронотопу Гуцульщини у творах І. Франка та С. Вінценза розмірковував В. Зеленчук. Філософську тему часу продовжила й розвинула Г. Лишак (Інститут Івана Франка) у доповіді ““Століття минали, наче пори року, а роки були наче години…”: поетика часопростору у творах Германа Гессе “Фальдум” і “Таємнича гора””. Г. Левченко у своєму виступі звернулася до проблем семантики й художніх функцій топосу гір у творчості Лесі Українки, а Н. Мочернюк (Прикарпатський національний університет ім. Василя Стефаника) – до образів гір у творах художника й поета С. Гординського. Життєтворчі синтези та глибинні інспірації поета О. Лишеги окреслила М. Барабаш (Інститут Івана Франка). На “один рядок з одного віршотвору зі збірки Б. Задури “Пагорб крота” і те, що довкола нього” звернув увагу у своєму виступі літературний критик І. Котик, загостривши інтерес слухачів до творчості знаного польського письменника. Засідання третьої секції під назвою “Вектори життєтворчих взаємин (контактологічний та компаративістичний дискурси)” (голова ‒ Л. Каневська, секретар – М. Лапій) розпочалось із доповіді Н. Федорака “Гори у барокових “садах” Софронія Почаського та Григорія Сковороди”. Ландшафтно-просторову тематику гірської конференції підхопив А. Месропян (Наукова бібліотека ЛНУ імені Івана Франка), який у своєму виступі “Де перетинаються гори вірменські та карпатські – міф і реальність?” розповів цікаві легенди про виникнення гір, про “живі гори” та “гори, що зближують”, “гори, що ходять” і “гори як міст традиції”. Далі бесіду вели навколо проблем біографічної контактології. О. Луцишин та М. Лапій з Інституту Івана Франка окреслили різні грані життєтворчих взаємин І. Франка з В. Прокоповичем і “гуцульським адміралом” Я. Окуневським. Г. Кутащук (Верховинський історико-краєзнавчий музей “Гуцульщина”) висвітлила стосунки І. Франка з господарем Криворівнянської садиби В. Якіб’юком. І. Медвідь (Інститут релігії та суспільства Українського католицького університету) виявив особливості еволюції ставлення О. Назарука до І. Франка: від “Велетня духу” до “Предтечі большевизму”. У доповіді Н. Фарини (Інститут франкознавства ЛНУ імені Івана Франка) йшлося про Франка та І. Нечуя-Левицького; зокрема, з мовознавчого ракурсу було проаналізовано полеміку про “сьогочасну часописну мову в Україні”. Директор Літературно-меморіального музею Івана Франка у Криворівні Г. Луцюк розглянула розмаїту й маловивчену художню франкіану гуцульської художниці, письменниці, етнографа П. Плитки-Горицвіт, а Л. Каневська за допомогою візуальної презентації ознайомила учасників із “музейними скарбами” – невідомим портретом І. Франка авторства Ф. Красицького, що зберігається в Музеї видатних діячів української культури в Києві. Слово і Час. 2017 • №12106 Фахов і , змістовн і виступи викликали неабияке зац ікавлення й супроводжувались жвавими обговореннями. Органічним продовженням конференційної програми стала мандрівка в гори з села Бистрець через урочище Гаджина на гору Шпиці (1863 м над рівнем моря) – одну з вершин Чорногірського хребта. 11 червня учасники конференції побували в Бистрецькій Церкві Успіння Святої Анни (збудована в 1872 р.), одному із кращих зразків гуцульської церковної архітектури, а також відвідали Етнографічний музей старожитностей Гуцульщини у Криворівні. За матеріалами конференції заплановано видання збірника наукових статей. Галина Лишак Отримано 18 липня 2017 р. м. Львів             ВШАНУВАННЯ ПАМ’ЯТІ МИХАЙЛА НОВИЦЬКОГО 3 жовтня ц. р. в Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України відбувся семінар, присвячений 125-й річниці від дня народження шевченкознавця Михайла Михайловича Новицького, який понад сорок років досліджував біографію Шевченка, вивчав тексти його творів, був редактором і впорядником видань поета та автором коментарів до них. Із вітальним словом до учасників семінару звернувся директор Інституту літератури, академік НАН України М. Жулинський. Він наголосив на необхідності подальшого дослідження та популяризації наукових здобутків репресованих літературознавців, подвижницька праця яких недостатньо вивчалася та не була належно поцінована в епоху тоталітаризму. Заступник директора з науково-видавничої роботи, завідувач відділу рукописних фондів і текстології С. Гальченко звернув увагу на автографи шевченкознавця, зосереджені в Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтва України (Ф. 1. – Оп. 1. – Од. зб. 495). Він нагадав також про унікальну книжкову колекцію М. Новицького, що надійшла на постійне зберігання до цього ж архіву впродовж 1967–1968 років. Її справжньою окрасою є примірник видання “Poezye Antoniego Sowy” (1859) з дарчим написом автора “Bratu Tarasu od Edwarda” з особистої бібліотеки Шевченка. Із доповіддю “Михайло Новицький і Будинок-музей Т. Г. Шевченка (сторінки історії)” виступила завідувач Літературно-меморіального будинку-музею Тараса Шевченка Н. Орлова. Вона зазначила, що в 1920-х роках М. Новицький разом із В. Міяковським, Є. Кирилюком, О. Дорошкевичем брав участь у розробці експозиції Будинку-музею Т. Г. Шевченка (відкрито 1928 р.), а після арешту директора музею В. Міяковського (вересень 1929 р.) якийсь час очолював цю установу. Після Другої світової війни життя М. Новицького було пов’язане з роботою в музеях Шевченка впродовж 16 років. Спочатку він працював на посаді старшого наукового співробітника в Літературно-меморіальному будинку-музеї Т. Г. Шевченка (1946–1952), згодом – у Державному музеї Т. Г. Шевченка (1954–1962). Як засвідчила Н. Орлова, за рівнем наукової підготовки М. Новицький переважав інших працівників музею. Учений брав участь у підготовці таких видань, як “Путівник Державного музею Т. Г. Шевченка” (1951), “Біографія Т. Г. Шевченка за спогадами сучасників” (1958), був консультантом знаменитого фільму “Тарас Шевченко” (1951).

Ähnliche Einträge