Розподіл теплових характеристик у північно-західній частині приосьової зони Дніпровсько-Донецької западини
Проаналізовано закономірності розподілу геотермічного градієнта та теплового потоку на родовищах північно-західної частини приосьової зони Дніпровсько-Донецької западини. Проведено порівняння розподілу геотермічних параметрів на газових та нафтових родовищах. Досліджено залежність градієнта від т...
Збережено в:
Дата: | 2019 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2019
|
Назва видання: | Доповіді НАН України |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/159957 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Розподіл теплових характеристик у північно-західній частині приосьової зони Дніпровсько-Донецької западини / А.П. Усенко // Доповіді Національної академії наук України. — 2019. — № 7. — С. 44-51. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-159957 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-1599572019-10-20T01:25:59Z Розподіл теплових характеристик у північно-західній частині приосьової зони Дніпровсько-Донецької западини Усенко, А.П. Науки про Землю Проаналізовано закономірності розподілу геотермічного градієнта та теплового потоку на родовищах північно-західної частини приосьової зони Дніпровсько-Донецької западини. Проведено порівняння розподілу геотермічних параметрів на газових та нафтових родовищах. Досліджено залежність градієнта від тектонічної будови (глибини розташування покладів вуглеводнів та розміщення розломів) і глибини прояву гідрогеологічної інверсії. Підвищення градієнта спостерігається на глибині розташування родовищ та може бути пов'язане з притоком глибинного гідротермального розчину по проникних розломних зонах. The geothermal gradient and heat flow distributions on fields at the axial part of the south-western side of the Dnieper-Donets basin are analyzed. The distributions of geothermal parameters on gas and oil fields are compared. The dependence of the gradient on the tectonic structure (location of hydrocarbon deposits and the placement of faults) and the display of a hydrogeological inversion is studied. It is concluded that the presence and the location of hydrocarbon deposits are likely related to the inflow of a deep hydrothermal solution via permeable fault zones. Проанализированы закономерности распределения геотермического градиента и теплового потока на месторождениях северо-западной части приосевой зоны Днепровско-Донецкой впадины. Проведено сравнение распределения геотермических параметров на газовых и нефтяных месторождениях. Исследована зависимость распределения градиента от тектонического строения (глубины расположения залежей углеводородов и размещения разломов) и проявления гидрогеологической инверсии. Повышение градиента происходит на глубине размещения месторождений и может быть связано с притоком глубинных гидротермальных растворов по проницаемым зонам разломов. 2019 Article Розподіл теплових характеристик у північно-західній частині приосьової зони Дніпровсько-Донецької западини / А.П. Усенко // Доповіді Національної академії наук України. — 2019. — № 7. — С. 44-51. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. 1025-6415 DOI: doi.org/10.15407/dopovidi2019.07.044 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/159957 550.361 uk Доповіді НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Науки про Землю Науки про Землю |
spellingShingle |
Науки про Землю Науки про Землю Усенко, А.П. Розподіл теплових характеристик у північно-західній частині приосьової зони Дніпровсько-Донецької западини Доповіді НАН України |
description |
Проаналізовано закономірності розподілу геотермічного градієнта та теплового потоку на родовищах
північно-західної частини приосьової зони Дніпровсько-Донецької западини. Проведено порівняння розподілу
геотермічних параметрів на газових та нафтових родовищах. Досліджено залежність градієнта від
тектонічної будови (глибини розташування покладів вуглеводнів та розміщення розломів) і глибини прояву
гідрогеологічної інверсії. Підвищення градієнта спостерігається на глибині розташування родовищ та може
бути пов'язане з притоком глибинного гідротермального розчину по проникних розломних зонах. |
format |
Article |
author |
Усенко, А.П. |
author_facet |
Усенко, А.П. |
author_sort |
Усенко, А.П. |
title |
Розподіл теплових характеристик у північно-західній частині приосьової зони Дніпровсько-Донецької западини |
title_short |
Розподіл теплових характеристик у північно-західній частині приосьової зони Дніпровсько-Донецької западини |
title_full |
Розподіл теплових характеристик у північно-західній частині приосьової зони Дніпровсько-Донецької западини |
title_fullStr |
Розподіл теплових характеристик у північно-західній частині приосьової зони Дніпровсько-Донецької западини |
title_full_unstemmed |
Розподіл теплових характеристик у північно-західній частині приосьової зони Дніпровсько-Донецької западини |
title_sort |
розподіл теплових характеристик у північно-західній частині приосьової зони дніпровсько-донецької западини |
publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
publishDate |
2019 |
topic_facet |
Науки про Землю |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/159957 |
citation_txt |
Розподіл теплових характеристик у північно-західній частині приосьової зони Дніпровсько-Донецької западини / А.П. Усенко // Доповіді Національної академії наук України. — 2019. — № 7. — С. 44-51. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
series |
Доповіді НАН України |
work_keys_str_mv |
AT usenkoap rozpodílteplovihharakteristikupívníčnozahídníjčastinípriosʹovoízonidníprovsʹkodonecʹkoízapadini |
first_indexed |
2025-07-14T12:32:29Z |
last_indexed |
2025-07-14T12:32:29Z |
_version_ |
1837625612498370560 |
fulltext |
44 ISSN 1025-6415. Dopov. Nac. akad. nauk Ukr. 2019. № 7
ОПОВІДІ
НАЦІОНАЛЬНОЇ
АКАДЕМІЇ НАУК
УКРАЇНИ
З метою всебічного дослідження теплових характеристик (геотермічного градієнта, тепло-
провідності та теплового потоку (ТП)) Дніпровсько-Донецької западини (див. [1, 2 та ін.])
у роботі виконано розрахунок геотермічного градієнта та ТП на 19 родовищах Лохвицько-
го блока (рис. 1). Використано виміри температур, виконані в процесі буріння виробни-
чою організацією ДГП “Укргеофізика” протягом 1970—1983 років під час пошукових та
розвідувальних робіт. Заміри в свердловинах проводилися стандартними каротажними
термометрами.
Середній геотермічний градієнт отримано підсумовуванням градієнта кожного відрізка
між точками вимірювання температур з врахуванням довжини інтервалу між замірами.
Градієнт до першого заміру в свердловині розраховано від поверхні, температура якої прий-
нята 8,0 °С. Введено поправку глибинних температур за палеоклімат. Також вважалося, що
на глибині розташування карбонових і девонських порід перетоки поверхневої води від-
сутні. Значення теплопровідності стратиграфічних горизонтів наведено за даними Р.І. Ку-
таса [3]. Для кожної свердловини розраховано середню теплопровідність та ТП.
Мета роботи — дослідити зв’язок підвищення градієнта з тектонічною будовою родо-
вищ і розташуванням покладів вуглеводнів та встановити вірогідні причини збільшення
температури.
© А.П. Усенко, 2019
https://doi.org/10.15407/dopovidi2019.07.044
УДК 550.361
А.П. Усенко
Інститут геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України, Київ
E-mail: usenkoap@ukr.net
Розподіл теплових характеристик у північно-західній
частині приосьової зони Дніпровсько-Донецької западини
Представлено академіком НАН України В.І. Старостенком
Проаналізовано закономірності розподілу геотермічного градієнта та теплового потоку на родовищах
північно-західної частини приосьової зони Дніпровсько-Донецької западини. Проведено порівняння розподілу
геотермічних параметрів на газових та нафтових родовищах. Досліджено залежність градієнта від
тектонічної будови (глибини розташування покладів вуглеводнів та розміщення розломів) і глибини прояву
гідрогеологічної інверсії. Підвищення градієнта спостерігається на глибині розташування родовищ та може
бути пов’язане з притоком глибинного гідротермального розчину по проникних розломних зонах.
Ключові слова: Дніпровсько-Донецька западина, геотермічний градієнт, тепловий потік, гідрогеологічна
інверсія.
НАУКИ ПРО ЗЕМЛЮ
45ISSN 1025-6415. Допов. Нац. акад. наук Укр. 2019. № 7
Розподіл теплових характеристик у північно-західній частині приосьової зони Дніпровсько-Донецької западини
На більшості родовищ до певної глибини градієнт є середнім для ДДЗ 19—23 °С/км,
натомість на глибинах 3500—5600 м у частині свердловин спостерігається його різке під-
вищення до 35—54 °С/км, а в деяких випадках до 73 °С/км (табл. 1). Стрибок градієнта
пов’язаний з перетином межі розташування візейського та турнейського ярусів нижнього
карбону. У більшості випадків високі значення градієнта зберігаються в породах девону.
Лише в декількох свердловинах Леляківського (№ 202), Кампанського (№ 3), Світлично-
го (№ 2, 3, 4 ) та Білоусівського (№ 2, 8) родовищ фіксується обернена залежність — змен-
шення до 13—17 °С/км.
Оскільки потужність відрізка, на якому градієнт є середнім, перевищує 4000 м, ці особ-
ливості мало впливають на середнє значення ТП. На більшості родовищ ТП має дві моди
розподілу. Там, де свердловина перетинає значну потужність порід турнейсьгого чи візей-
ського ярусів карбону та девону, ТП становить 42—45 мВт/м2. Там, де заміри проводилися
вище, ТП не перевищує 35—39 мВт/м2.
Як приклад можна розглянути Леляківське нафтогазове родовище, що розташоване у Вар-
винському районі Чернігівської області. Воно знаходиться в північно-західній частині при-
осьової зони ДДЗ. У пермських утвореннях структура є асиметричною брахіантикліналлю
північно-західного простягання з пологим південно-західним (до 2°) і крутішим північно-
східним (до 4°) крилами, розміром 12,4 × 8,0 км (по ізогіпсі — 1760 м, амплітудою до 100 м).
Перший фонтанний приплив нафти дебітом 58,3 т/добу отримано у свердловині 2 з
пермських відкладів (глибини 1875—1884 м). Під час випробування свердловини 500 отри-
Рис. 1. Карта теплового потоку на родовищах північно-західної частини приосьової зони Дніпровсько-
Донецької западини. 1 — межа борту; 2, 3 — тектонічні розломи; 4 — газові родовища; 5 — нафтові родо-
вища; 6 — нафтогазові родовища
46 ISSN 1025-6415. Dopov. Nac. akad. nauk Ukr. 2019. № 7
А.П. Усенко
Волошковське
7 103,5 4950 1,81 19 35
314 71,5 2920 1,76 22 39
Мільківське
6 99 3530 1,78 26 47
7 82 3440 1,77 22 39
13 72,5 3340 1,76 20 35
56 51 1970 1,68 23 39
Леляківське
3 51 2220 1,72 21 36
5 48,5 1920 1,70 23 38
6 42 1820 1,69 20 34
7 133 5600 2,02 22 45
12 54,5 2230 1,72 22 38
16 48,5 1940 1,70 22 38
18 45,5 2240 1,72 18 31
75 51,5 1910 1,70 24 41
95 47 1930 1,70 22 37
100 125 4870 1,95 24 47
200 109 3920 1,84 26 48
201 106,5 4210 1,88 21 40
202 98,5 4190 1,88 22 41
206 103,5 4200 1,88 25 47
Кампанське
1 118 4980 1,82 22 41
2 93 4120 1,80 21 38
3 124 5560 1,83 21 38
4 124 5100 1,82 23 42
50 111 4850 1,82 21 39
Андріяшівське
4 119 4900 1,82 23 42
5 115 4890 1,82 22 40
Таблиця 1. Значення теплових характеристик на родовищах північно-західної частини приосьової зони
Дніпровсько-Донецької западини
Номер
свердло-
вини
Тем пе-
ра тура,
°С
Гли би на,
м
Тепло -
провід ність,
мВт/(м2 · °С)
Градієнт,
°С/км
ТП,
мВт/м2
Номер
свердло-
вини
Тем пе-
ра тура,
°С
Гли би на,
м
Тепло -
провід ність,
мВт/(м2 · °С)
Градієнт,
°С/км
ТП,
мВт/м2
6 133,5 5400 1,87 23 44
7 117 5460 1,88 20 38
11 133 5600 1,89 23 43
Озерянське
2 81,5 3190 1,78 24 42
3 71,5 3090 1,78 21 37
4 91 3820 1,79 22 40
5 105 4480 1,81 22 40
6 107 4770 1,86 21 39
7 107,5 4700 1,83 21 39
8 119 4660 1,82 25 45
10 111,5 4600 1,83 23 42
Василівське
11 128 5150 1,80 23 42
12 137 5150 1,80 25 45
13 84 3590 1,76 22 38
15 134 5360 1,81 24 43
Варвинське
1 117 4600 1,90 24 45
2 108 4400 1,85 23 43
3 101 4300 1,80 22 39
Світличне
1 118 4490 1,85 25 46
2 96 4090 1,86 22 41
3 109 4240 1,89 24 46
4 92 4250 1,87 20 37
5 102 4150 1,86 23 43
Глинсько-Розбишаївське
103 98,5 3520 1,81 26 47
Левківське
1 44 1970 1,78 19 34
2 84 2990 1,82 26 47
47ISSN 1025-6415. Допов. Нац. акад. наук Укр. 2019. № 7
Розподіл теплових характеристик у північно-західній частині приосьової зони Дніпровсько-Донецької западини
Продовження таблиці 1.
Номер
свердло-
вини
Тем пе-
ра тура,
°С
Гли би на,
м
Тепло -
провід ність,
мВт/(м2 · °С)
Градієнт,
°С/км
ТП,
мВт/м2
Номер
свердло-
вини
Тем пе-
ра тура,
°С
Гли би на,
м
Тепло -
провід ність,
мВт/(м2 · °С)
Градієнт,
°С/км
ТП,
мВт/м2
Богданівське
5 72 2470 1,71 26 45
Гніденцівське
1 87 3390 1,77 24 42
2 72 2500 1,73 26 45
63 56 2000 1,69 25 43
101 92 3000 1,75 29 50
102 74 2500 1,73 27 47
107 63 3000 1,75 19 33
174 50 1830 1,67 24 41
175 45 1810 1,67 22 37
177 46 1820 1,67 22 37
180 47 1860 1,67 22 38
Луценківське
4 133,5 5870 1,80 22 39
6 80 3880 1,77 19 33
Свиридівське
1 115 4320 1,78 25 45
2 23 42 42 23 42
3 151 5950 1,81 24 44
8 91 4100 1,77 21 36
10 141,5 5470 1,80 25 44
12 93,5 4020 1,77 24 42
Рудівське
1 81 3870 1,79 19 34
4 115 5200 1,82 21 38
5 127,5 5250 1,82 23 42
6 126 5250 1,82 23 41
9 129 5500 1,82 22 40
10 86,5 3820 1,79 21 37
18 149,5 5920 1,83 24 44
111 113 5210 1,82 20 37
Червонозаводське
2 128,5 5430 1,82 22 41
3 138,5 5550 1,82 24 43
4 136 5520 1,82 24 43
7 82 3650 1,78 21 37
8 86,5 3650 1,78 22 39
9 134 5590 1,82 23 41
100 110 3810 1,79 27 48
Мехедівське
4 126 5270 1,81 23 41
5 120,5 5280 1,81 21 39
7 120 5330 1,81 21 38
Білоусівське
2 99 4740 1,85 19 36
3 116 4440 1,81 21 39
7 108 4140 1,85 27 49
8 130 5520 1,85 22 42
9 119 4450 1,84 25 46
10 118,5 4900 1,90 23 43
11 87,5 3320 1,79 24 43
12 103 4450 1,82 21 39
13 116,5 4450 1,82 24 44
16 115,5 4450 1,82 24 44
17 118 4450 1,82 25 45
19 98,5 4900 1,85 18 34
20 111,5 4450 1,85 25 46
26 125,5 4900 1,83 18 34
Харківцевське
15 129,5 5290 1,82 23 42
16 142,5 5750 1,83 25 45
22 141 5140 1,82 26 48
48 ISSN 1025-6415. Dopov. Nac. akad. nauk Ukr. 2019. № 7
А.П. Усенко
мано приплив газу дебітом 98 тис. м3/добу з інтервалу 3670—3674 м (нижньовізейський
під’ярус) і 3720—3726 м (турнейський ярус). Поклади нафти пов’язані зі склепіннями,
масивно-пластовими і пластовими пастками, а газові скупчення горизонтів візе та тріасу в
склепінні пластові і літологічно обмежені (рис. 2).
Середній градієнт коливається в межах 18—22 °С/км (табл. 2). Підвищення геотер-
мічного градієнта відмічається в свердловинах № 11 (28 °С/км), № 100 (39 °С/км), № 200
(48 °С/км) на глибинах розташування девонських порід. Натомість в свердловині № 202
спостерігається зниження градієнта на цих глибинах. Згідно з розрахунками, в цих свердло-
винах підвищені значення ТП — 45—48 мВт/м2, тоді як у свердловинах, де заміри темпера-
тур проведено в верхньому та середньому карбоні, значення ТП становлять у більшості ви-
падків 34—38 мВт/м2.
Рис. 2. Леляківське родовище. Схема глибин залягання продуктивного горизонту та розташування сверд-
ловин, у яких розраховані значення теплового потоку (в дужках). Геологічний розріз, розміщення сверд-
ловин та точки, в яких виконано заміри [4]
Рис. 3. Рудівсько-Червонозаводське родовище. Схема глибин залягання продуктивного горизонту та роз-
ташування свердловин, у яких розраховані значення теплового потоку (в дужках). Геологічний розріз, роз-
міщення свердловин та точки, в яких виконано заміри [4]
49ISSN 1025-6415. Допов. Нац. акад. наук Укр. 2019. № 7
Розподіл теплових характеристик у північно-західній частині приосьової зони Дніпровсько-Донецької западини
Таблиця 2. Розрахунок геотермічного
градієнта та теплового потоку
на Леляківському нафтогазовому родовищі
Номер
сверд-
ловини
Тем пе-
ра тура,
°С
Гли-
би на,
м
Тепло -
провід ність,
мВт/
(м2 · °С)
Градієнт,
°С/км
ТП,
мВт/м2
3 31,5 1830 1,78 15
15 26
4 28 1300 18
51 2220 1,80 24
21 37
5 48,5 1920 1,78 23
23 40
6 42 1820 1,78 20
20 36
7 117 5460 2,17 20
20 44
11 52 2080 22
95 4240 19
133 5600 2,18 28
22 49
12 54,5 2230 1,80 22
22 40
16 48,5 1940 1,79 22
22 40
18 45,5 2240 1,80 18
18 32
75 51,5 1910 1,78 24
24 44
95 47 1930 1,78 22
22 39
100 53,5 2510 19
79 3700 21
125 4870 2,08 39
24 51
200 58 2200 24
73 3180 14
109 3920 1,92 48
26 50
201 35,5 2140 14
106,5 4210 1,97 34
24 47
202 58 2130 25
93,5 3910 19
98,5 4190 1,98 17
22 43
206 103,5 4200 1,98 25
25 49
Таблиця 3. Розрахунок геотермічного
градієнта та теплового потоку на Рудівсько-
Червонозаводському газовому родовищі
Номер
сверд-
ловини
Тем пе-
ра тура,
°С
Гли-
би на,
м
Тепло -
провід ність,
мВт/
(м2 · °С)
Градієнт,
°С/км
ТП,
мВт/м2
Рудівське
1 81 3870 1,79 19
19 34
4 88 3710 22
115 5200 1,82 18
21 38
5 127,5 5250 1,82 23
23 42
6 92 3880 22
126 5250 1,82 24
23 41
9 86,5 3730 21
129 5500 1,82 24
22 40
10 86,5 3820 1,79 21
21 37
18 90,5 3780 22
149,5 5920 1,83 27
24 44
111 113 5210 1,82 20
20 37
Червонозаводське
2 85 4360 18
128,5 5430 1,82 41
22 41
3 93 4140 21
138,5 5550 1,82 32
24 43
4 94,5 4020 22
130,5 5360 26
136 5520 1,82 34
24 43
7 82 3650 1,78 21
21 37
8 86,5 3650 1,78 22
22 39
9 94 3920 22
134 5590 1,82 24
23 41
100 110 3810 1,79 27
27 48
50 ISSN 1025-6415. Dopov. Nac. akad. nauk Ukr. 2019. № 7
А.П. Усенко
Інший тип розподілу зафіксований на Рудівсько-Червонозаводському родовищі (табл. 3,
рис. 3). Родовище розташоване у Лохвицькому районі Полтавської області. У тектонічному
відношенні воно знаходиться у північно-західній частині приосьової зони Дніпровсько-
Донецької западини в межах Свиридівської сідловини, що розділяє Срібняньську та Жда-
нівську депресії. Свердловиною 371 на Рудівській ділянці встановлено промислову газонос-
ність верхньовізейського продуктивного горизонту з інтервалу 4698—4707 м, де от ри мано
приплив газоконденсатної суміші дебітом 86 тис. м3/добу. У межах Червонозавод ської ді-
лянки поклади відкриті пошуковою свердловиною 2. У результаті випробування візейсько-
го горизонту (5443—5466 м) визначено приплив газу дебітом 59 тис. м3/добу.
Основні поклади родовища пов’язані з відкладами нижньої частини верхньовізейсько-
го під’ярусу карбону, колектори якого надзвичайно неоднорідні як по площі, так і в роз-
різі. Поклади пластові тектонічно екрановані та літологічно обмежені, деякі з них у плас-
товому склепінні.
Середній градієнт становить 19—23 °С/км. На Рудівській частині родовища градієнт
підвищується тільки в свердловині № 18 (27 °С/км), натомість на Червонозаводській час-
тині родовища стрибки відмічаються у чотирьох випадках на глибині розташування ниж-
ньовізейських та турнейських порід у свердловинах № 2 (41 °С/км), № 3 (32 °С/км),
№ 4 (34 °С/км), № 100 (27 °С/км). У цьому випадку підвищення градієнта спостерігаю ть-
ся в породах карбону, на глибинах 3810—5920 м.
Описи свідчать, що підвищення градієнта у більшості випадків спостерігається нижче
глибини залягання візейських порід нижнього карбону і, таким чином, має літологічний
контроль. З іншого боку, крівля порід візейського ярусу в багатьох випадках обмежує вер-
тикальні розломи, що можуть бути шляхами міграції розчинів. Такий висновок підтверджу-
ється наявністю гідрогеологічної інверсії на Леляківському родовищі [5, 6]. Під розсола-
ми хлоркальцієвого типу знаходяться високонапірні термальні гідрокарбонатно-натрієві
води. Можна допустити, що глибинні розчини, які насичені вуглеводнями та мають більшу
температуру, розтікаються в породах турнейського-візейського ярусів нижнього карбону.
За наявності тектонічних і літологічних умов частина вуглеводнів затримується та утво-
рюються родовища.
ЦИТОВАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Усенко А.П. Залежність геотермічного градієнта від розташування покладів вуглеводнів у Дніпров-
сько-Донецькій западині. Допов. Нац. акад. наук Укр. 2014. № 12. С. 106—112. https://doi.org/10.15407/
dopovidi2014.12.106
2. Усенко А., Усенко О. Анализ геотермических параметров на северо-западной части ДДВ. LAP LAMBERT
Academic Publishing, 2018. 141 c.
3. Тектоника и углеводородный потенциал кристаллического фундамента Днепровско-Донецкой впадины:
Старостенко В.И., Русаков О.М. (ред.). Киев: Галактика, 2015. 211 с.
4. Атлас геологического строения и нефтегазоносности Днепровско-Донецкой впадины: Арсирий Ю.А.,
Билык А.А., Бланк М.И. и др. (ред.). Киев: Мингео УССР, 1984. 190 с.
5. Лукин А.Е. Литолого-динамические факторы нефтегазонакопления в авлакогенных бассейнах. Киев:
Наук. думка, 1997. 224 с.
6. Шестопалов В.М., Лукин А.Е., Згонник В.А., Макаренко А.Н., Ларин Н.В., Богуславский А.С. Очерки
дегазации Земли. Киев: Ітек сервис, 2018. 632 с.
Надійшло до редакції 29.05.2019
51ISSN 1025-6415. Допов. Нац. акад. наук Укр. 2019. № 7
Розподіл теплових характеристик у північно-західній частині приосьової зони Дніпровсько-Донецької западини
REFERENCES
1. Usenko, A. P. (2014). Dependence of the geothermal gradient on the position of hydrocarbon deposits in
the Dnieper-Donets basin. Dopov. Nac. Akad. Nauk Ukr., No. 12, pp. 106-112 (in Ukrainian). https://doi.
org/10.15407/ dopovidi2014.12.106
2. Usenko, A. & Usenko, O. (2018). Analysis of geothermal parameters at north-western part of Dnieper-Donets
basin. LAP LAMBERT Academic Publishing (in Russian).
3. Starostenko, V. I. & Rusakov, O. M. (Eds.). (2015). Tectonic and hydrocarbon potential of crystalline founda-
tion of Dnieper-Donets basin. Kyiv: Galaktika (in Russian).
4. Arsiriy, U. A., Bilyk, A. A., Blanc, M. I. et al. (Eds.). (1984). Atlas of the geological structure and hydrocarbon
deposits of Dnieper-Donets basin. Kyiv: Mingeo USSR (in Russian).
5. Lukin, A. E. (1997). Litho-dynamic factors of oil and gas accumulation at aulacogene basin. Kyiv: Naukova
dumka (in Russian).
6. Shestopalov, V. M., Lukin, A. E., Zhonnik, V. A., Makarenko, A. N., Lavin N. V. & Boguslavsky A. S. (2018).
Essays on Earth’s degassing. Kyiv: Itek service (in Russian).
Received 29.05.2019
А.П. Усенко
Институт геофизики им. С.И. Субботина НАН Украины, Киев
E-mail: usenkoap@ukr.net
РАСПРЕДЕЛЕНИЕ ТЕПЛОВЫХ ХАРАКТЕРИСТИК
В СЕВЕРО-ЗАПАДНОЙ ЧАСТИ ПРИОСЕВОЙ ЗОНЫ
ДНЕПРОВСКО-ДОНЕЦКОЙ ВПАДИНЫ
Проанализированы закономерности распределения геотермического градиента и теплового потока на ме-
сторождениях северо-западной части приосевой зоны Днепровско-Донецкой впадины. Проведено сравне-
ние распределения геотермических параметров на газовых и нефтяных месторождениях. Исследована за-
висимость распределения градиента от тектонического строения (глубины расположения залежей углево-
дородов и размещения разломов) и проявления гидрогеологической инверсии. Повышение градиента
происходит на глубине размещения месторождений и может быть связано с притоком глубинных гидро-
термальных растворов по проницаемым зонам разломов.
Ключевые слова: Днепровско-Донецкая впадина, геотермический градиент, тепловой поток, гидрогеоло-
гическая инверсия.
A.P. Usenko
S.I. Subbotin Institute of Geophysics of the NAS of Ukraine, Kyiv
E-mail: usenkoap@ukr.net
DISTRIBUTION OF THERMAL CHARACTERISTICS
IN THE NORTH-WEST PART OF THE NEAR-AXIAL ZONE
OF THE DNIEPER-DONETS BASIN
The geothermal gradient and heat flow distributions on fields at the axial part of the south-western side of the
Dnieper-Donets basin are analyzed. The distributions of geothermal parameters on gas and oil fields are com-
pared. The dependence of the gradient on the tectonic structure (location of hydrocarbon deposits and the pla-
cement of faults) and the display of a hydrogeological inversion is studied. It is concluded that the presence
and the location of hydrocarbon deposits are likely related to the inflow of a deep hydrothermal solution via per-
meable fault zones.
Keywords: Dnieper-Donets basin, geothermal gradient, heat flow, hydrogeological inversion.
|