Поняття «смарт-сили»: особливості застосування у сфері космічної діяльності

Розкрито ключові чинники для обґрунтування економічного складу освоєння космічного простору; визначено сферу економічних інтересів України як частину національних інтересів; надано трактування національної безпеки в космічній галузі. Наведено структуру інтересів у космічній галузі, а також пропозиці...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2018
Автори:	Ляшенко, В.І., Осадча, Н.В., Дзюба, С.В.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут економіки промисловості НАН України 2018
Назва видання:	Управління економікою: теорія та практика
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/160066
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Поняття «смарт-сили»: особливості застосування у сфері космічної діяльності / В.І. Ляшенко, Н.В. Осадча, С.В. Дзюба // Управління економікою: теорія та практика: Зб. наук. пр. — К: ІЕП НАНУ, 2018. — С. 250-266. — Бібліогр.: 13 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-160066
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1600662019-10-22T01:25:34Z Поняття «смарт-сили»: особливості застосування у сфері космічної діяльності Ляшенко, В.І. Осадча, Н.В. Дзюба, С.В. Розкрито ключові чинники для обґрунтування економічного складу освоєння космічного простору; визначено сферу економічних інтересів України як частину національних інтересів; надано трактування національної безпеки в космічній галузі. Наведено структуру інтересів у космічній галузі, а також пропозиції щодо вдосконалення національного законодавства в цій галузі. Представлено багаторівневу та багатовимірну сучасну світогосподарську систему господарювання та визначено місце в ній космічних інтересів. Проаналізовано систему міжнародних інститутів, які впливають на інтереси в космічній галузі. Досліджено теорії науковців щодо смарт-сили. Наведено формулу космічної могутності як складової смарт-сили. Раскрыты ключевые факторы для обоснования экономического состава освоения космического пространства; определена сфера экономических интересов Украины как часть национальных интересов; дана трактовка национальной безопасности в космичес¬кой отрасли. Представлена структура интересов в космической отрасли, а также предложения по совершенствованию национального законодательства в этой отрасли. Приведена многоуровневая и многомерная современная система хозяйствования и определено место в ней космических интересов. Проанализирована система международных институтов, влияющих на интересы в космической отрасли. Исследованы теории ученых о смарт-силе. Представлена формула космической мощности как составляющей смарт-силы. The area of national interests of space as part of Ukraine's national interests is analyzed. The article presents the main factors for substantiating the economic composition of space exploration, defines the sphere of economic interests of Ukraine as part of national interests, defines national security in the field of space. The structure of interests in space and space in space is presented in the paper, proposals for improvement of national legislation in the field of space are presented. The article presents a multilevel and multidimensional modern business system, the global business system, and defines the role of space interests. The system of international institutions influencing the space sphere is analyzed. The cosmic power schemes as components of the start of force are investigated. 2018 Article Поняття «смарт-сили»: особливості застосування у сфері космічної діяльності / В.І. Ляшенко, Н.В. Осадча, С.В. Дзюба // Управління економікою: теорія та практика: Зб. наук. пр. — К: ІЕП НАНУ, 2018. — С. 250-266. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. 2221-1187 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/160066 uk Управління економікою: теорія та практика Інститут економіки промисловості НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
description	Розкрито ключові чинники для обґрунтування економічного складу освоєння космічного простору; визначено сферу економічних інтересів України як частину національних інтересів; надано трактування національної безпеки в космічній галузі. Наведено структуру інтересів у космічній галузі, а також пропозиції щодо вдосконалення національного законодавства в цій галузі. Представлено багаторівневу та багатовимірну сучасну світогосподарську систему господарювання та визначено місце в ній космічних інтересів. Проаналізовано систему міжнародних інститутів, які впливають на інтереси в космічній галузі. Досліджено теорії науковців щодо смарт-сили. Наведено формулу космічної могутності як складової смарт-сили.
format	Article
author	Ляшенко, В.І. Осадча, Н.В. Дзюба, С.В.
spellingShingle	Ляшенко, В.І. Осадча, Н.В. Дзюба, С.В. Поняття «смарт-сили»: особливості застосування у сфері космічної діяльності Управління економікою: теорія та практика
author_facet	Ляшенко, В.І. Осадча, Н.В. Дзюба, С.В.
author_sort	Ляшенко, В.І.
title	Поняття «смарт-сили»: особливості застосування у сфері космічної діяльності
title_short	Поняття «смарт-сили»: особливості застосування у сфері космічної діяльності
title_full	Поняття «смарт-сили»: особливості застосування у сфері космічної діяльності
title_fullStr	Поняття «смарт-сили»: особливості застосування у сфері космічної діяльності
title_full_unstemmed	Поняття «смарт-сили»: особливості застосування у сфері космічної діяльності
title_sort	поняття «смарт-сили»: особливості застосування у сфері космічної діяльності
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate	2018
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/160066
citation_txt	Поняття «смарт-сили»: особливості застосування у сфері космічної діяльності / В.І. Ляшенко, Н.В. Осадча, С.В. Дзюба // Управління економікою: теорія та практика: Зб. наук. пр. — К: ІЕП НАНУ, 2018. — С. 250-266. — Бібліогр.: 13 назв. — укр.
series	Управління економікою: теорія та практика
work_keys_str_mv	AT lâšenkoví ponâttâsmartsiliosoblivostízastosuvannâusferíkosmíčnoídíâlʹností AT osadčanv ponâttâsmartsiliosoblivostízastosuvannâusferíkosmíčnoídíâlʹností AT dzûbasv ponâttâsmartsiliosoblivostízastosuvannâusferíkosmíčnoídíâlʹností
first_indexed	2025-07-14T12:41:55Z
last_indexed	2025-07-14T12:41:55Z
_version_	1837626206396088320
fulltext	250 В.І. Ляшенко, д.е.н., Н.В. Осадча, д.е.н., С.В. Дзюба, к.т.н. ПОНЯТТЯ «СМАРТ-СИЛИ»: ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ У СФЕРІ КОСМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ Україна належить до розвинутих космічних держав. Окреме місце у сфері космічних відносин посідає поняття сили. Актуаль- ність даної тематики зумовлена потребою у переосмисленні по- няття «сила» з урахуванням чинників, характерних для конкретного періоду становлення системи міжнародних відносин, а також особ- ливостей космічної діяльності. Питання змістовного наповнення поняття «сила» розгляда- ють такі зарубіжні вчені, як І. Валлерстайн, Р. Гилпін, Р. Кохейн, Дж. Най, А. Хіршман, а також вітчизняні − С. Шергін, М. Капіто- ненко, О. Їжак [1; 3-5; 7; 8]. Однак у даних дослідженнях не приді- лено достатньої уваги смарт-силі в космічній галузі. Метою статті є уточнення змістовного наповнення поняття «сила» з урахуванням сучасних тенденцій міжнародних відносин у сфері космічної діяльності. Поняття «сила» є непостійним, воно залежить від особливос- тей розвитку і побудови міжнародної системи геополітичних та геоекономічних відносин конкретного періоду, які сприяють ви- никненню нових параметрів сили. Ще з давніх часів сила трактува- лася як один із важливих державних інструментів при досягненні стратегічних цілей як у внутрішній, зовнішній, так і в глобальній політиці й геоекономіці. Така тенденція зберіглась і сьогодні. Проте все ще відкритим залишається питання змістовного наповнення ка- тегорії «сила» та її різновидів – жорсткої (hard), м’якої (soft) та ро- зумної (smart). Це підтверджується наявністю чималої кількості під- ходів до визначення поняття «сили держави» в сучасних теоріях міжнародних відносин [5]. Через особливості космічної діяльності національні інтереси в цій сфері реалізуються в сучасних умовах завдяки м’якій (soft) та розумній (smart) силі. Р. Кохейн та Дж. Най визначають силу як «здатність суб’єкта змусити інших зробити щось, чого вони раніше не робили (і при цьому за прийнятною для діючої особи «ціною») [1]. Для кращого © В.І. Ляшенко, Н.В. Осадча, С.В. Дзюба, 2018 251 розуміння цієї здатності при взаємозалежності держав було введено два додаткових терміни: «чутливість» і «вразливість», які визнача- ють неолібералістичне розуміння поняття «сила». Під «чутливістю» Р. Кохейн та Дж. Най розуміють те, як швидко зміни в одній дер- жаві призводять до відчутних змін в іншій, наскільки значними є ці наслідки. Що стосується «вразливості», то вона залежить від від- носної доступності та ціни альтернатив, перед якими постають різні актори [2]. Слід відзначити, що поняття «сила» дістало подальшого роз- витку в межах концепції «м’якої» (softpower) та «розумної сили» (smartpower), основоположником якої вважають Дж. Ная. Усі ак- тори міжнародних відносин, на його думку, мають ієрархію цінно- стей, на яку можна впливати за допомогою переконання. Під «м’якою силою» Дж. Най розуміє «здатність досягати бажаного ре- зультату через добровільну участь суб’єктів міжнародної взаємодії, а не за допомогою примусу чи виплат» [1]. У своїй книзі «SoftPower: The Means To Success In World Politics» теоретик виокремлює три основних джерела «м’якої сили»: культуру, політичні цінності та зовнішню політику [4, с. 11]. Концепція «розумної сили» з’явилася як логічне продовження ідеї «м’якої». За Дж. Наєм, розумна» сила − це насамперед здатність комбінувати «жорстку» та «м’яку» сили в ефективну стратегію [5, с. 43]. Джерела «жорсткої» чи «м’якої» сили, зокрема примус, виплати та залучення, є одночасно джере- лами «розумної». Проте якщо в окремих випадках «жорсткої» чи «м’якої» сили джерела застосовуються незалежно одне від одного, то у випадку «розумної» − комбінуються джерела і «жорсткої», і «м’якої» сили [1]. Схожий до плюралістського підхід до визначення сили міс- титься в теорії політичного конструктивізму, яка виникла в 1990-х роках як критика на погляди прихильників неореалізму та неолібе- ралізму. На переконання теоретиків конструктивізму (Р. Джервіс, М. Уайт та Х. Булл), сила, окрім військової складової, має також включати культуру, ідеологію, знання. Причиною виникнення кон- фліктів у міжнародному середовищі є низький рівень близькості культур і суспільної практики людей, держав та ін. Отже, кожен із наведених підходів до розуміння змісту поняття «сила» (геополіти- чний, елітарний, постмодерністський, неомарксистський, неореа- лістський, неолібералістський, плюралістський та конструктивіст- ський) відображає ті особливості суспільних процесів та явищ, які були притаманні конкретному періоду розвитку міжнародної сис- теми. 252 Поняття «сила» у міжнародних, геополітичних і геоекономіч- них відносинах стало предметом вивчення і теоретиків неолібералі- зму. Основну увагу приділено проблемам співробітництва та взає- мозалежності між учасниками міжнародних відносин. Представ- ники теорії неолібералізму (М. Ніколсон, Ч. Ліпсон, С. Стрендж, А. Хіршман та ін.) надали категорії «сила» дещо нового значення порівняно з ідеями теоретиків політичного ідеалізму та реалізму. На їх переконання, сила, у значенні військової могутності, втратила свої переваги на міжнародній арені, що насамперед пов’язано з по- явою нових ознак у міжнародних відносинах, таких як транснаціо- налізм тощо [2]. Слід також зауважити, що в межах теорії неолібе- ралізму розвинулися загалом два напрями: плюралізм і теорія сві- тового суспільства [6, с. 262]. Якщо теоретики «світового суспіль- ства» (Дж. Бартон, Р. Фолк, Г. Кларк та ін.) не приділяють значної уваги поняттю «сила», то представники плюралізму (Дж. Най, Р. Кохейн, Дж. Розенау) у своїх теоретичних напрацюваннях значне місце відводили саме дослідженню сили держави. Значний внесок у тлумачення цієї категорії та розвиток плюралізму здійснили Р. Ко- хейн та Дж. Най. У своїй праці «Power and Interdependence: World Politics in Transition» вони сформулювали теорію «комплексної вза- ємозалежності», тим самим надавши поняттю «сила» цілком нового значення. Ця теорія спростовує твердження про визначальну роль військової (жорсткої) сили держави під час здійснення зовнішньої політики і наголошує на необхідності трансформації сили відпо- відно до становлення нових форм міжнародних відносин [1]. Проблема потужності (сили) і загроза її застосування у будь- яких формах у міждержавних відносинах з метою реалізації націо- нальних інтересів та безпеки супроводжують усе існування цивілі- зованого людства. Історія цивілізацій людства переповнена сило- вою боротьбою в різноманітних формах. За приблизними підрахун- ками, за останні 5 тисяч років на нашій планеті відбулося понад 14 тисяч війн, у яких загинуло близько 4 млрд чол. У XX ст. відбу- лося дві світові війни, а також численні революції, контрреволюції, крах колоніальної та соціалістичної систем, які супроводжувалися застосуванням сили і численними жертвами. У XX ст. тільки через політичні мотиви загинуло понад 170 млн людей. Існують теорії, концепції та гіпотези, які з різних позицій ви- рішують проблему сили в міжнародних відносинах [3]. К. Маркс вбачав причину застосування сили в історичній потребі суспільного розвитку (класова боротьба − джерело прогресу). Починаючи з ча- сів Т. Гоббса, вважалося, що силова боротьба та військові кон- 253 флікти є вродженою властивістю людської вдачі. На думку мисли- теля, «війна всіх проти всіх» відповідає внутрішній суті людини. Є чимало гіпотез, пов'язаних із боротьбою за виживання, перенасе- леністю, браком ресурсів тощо. Однак поступово все більше теоре- тиків і практиків почали пов'язувати військові конфлікти з політич- ними проблемами. Так, ще на початку XIX ст. К. Клаузевіц ствер- джував, що війна є не щось інше, як силове продовження політики. На його переконання, «силу може стримувати лише сила». Однак людство не змогло виробити ефективні політичні ме- ханізми протистояння не тільки грубій (hardpower) силі, але і її су- часним різновидам – м’якій (softpower) та розумній (smartpower) силі в міждержавних відносинах. Після Другої світової війни стри- муючим механізмом виступало протистояння двох систем і двох військових блоків (НАТО і Варшавський договір). Ядерна зброя, за- гроза перенесення «гонки озброєнь» у космічний простір і загроза світової катастрофи були найбільш потужними стримуючими чин- никами. Ядерні держави намагалися не доводити ситуацію до край- ності, за якої навіть локальний конфлікт міг викликати глобальне протистояння. «Холодна війна» багато десятиліть утримувала рів- новагу сили і загрози застосування сили. Із розпадом Радянського Союзу світовий тимчасовий баланс сил і противаг зазнає перефор- матування. Після завершення «холодної війни» не створено потужної міжнародної структури, яка регулювала б і перешкоджала б засто- суванню сили. ООН, як свідчать сучасні численні конфлікти, не впорається з цим. Із двох наддержав одноосібним військовим ліде- ром залишилися США. Однак одній державі, хоча і найпотужнішій, важко впоратися із загрозою міжнародного насилля в умовах глоба- лізації економіки та переходу до багатовимірного і багаторівневого світу з урахуванням його реальної та віртуальної складових. Таким чином, одним із провідних чинників, що активізує на- силля під виглядом «захисту національних інтересів» і «забезпе- чення національної безпеки», виступають глобалізаційні процеси, перш за все глобалізація економіки, яка стає багаторівневою (не менше 10 рівнів) та багатовимірною системою. Перевага у глобалі- зованому світі транснаціональних корпорацій передбачає не в останню чергу силовий тиск на тільки на бізнесових конкурентів, але і на держави, які не мають відповідної економічної могутності (сили). Насильство живиться великою мірою нерівністю і бороть- бою на світовому ринку, конкуренцією за ринки. Засилля західної 254 культури, «вестернізація» культурних цінностей викликає в бага- тьох народів спротив і намагання захистити свою національну та культурну ідентичність. Сприяють посиленню насильства і міжна- родні засоби масової інформації. У світі триває жорстока боротьба за перерозподіл і контроль за реальною міжнародною інформацій- ною мережею та віртуальним інформаційним простором. Застосування сили протягом багатьох віків призвело до фор- мування «образу ворога». Ворогом вважалися різні соціальні групи, політичні партії, держави й народи. «Образ ворога» зміцнював пси- хологію ворожості й ненависті, він поступово набував конкретних рис й адрес, хоча частіше залишався безособовим. Його ховають за такими штампами, як «світовий імперіалізм», «європейсько-масон- ська змова», «мусульманський фундаменталізм» тощо. Усі ці й інші штампи мають власну інерцію та підштовхують до ескалації напру- женості та ворожості. «Образ ворога» в міждержавних відносинах підштовхує до недовіри і підозрілості в політиці інших держав, мо- рально та психологічно готує маси до конфліктів і воєн. Тим самим формуються і ризики перенесення цих процесів у сферу космічної діяльності. На думку багатьох експертів, проблема насилля (революції, війни, повстання) виникає передусім за перерозподіл матеріальних ресурсів. У цьому проявляється своєрідна варварська форма про- гресу людства в умовах дефіциту. Війни часто завершувалися рево- люціями, що сприяло прогресу суспільства. Отже, сила у відповід- них умовах є умовою необхідної форми реалізації прогресу люд- ства. Виникає першочергове завдання об’єднання зусиль міжна- родної спільноти з метою запобігання та попередження випадків те- роризму у сфері космічної діяльності. Тероризм (від лат. teror − страх, жах) − політика і тактика досягнення політичних цілей у формі особливо жорстоких засобів і форм політичного насилля. На- ука не дає єдиної думки з приводу сутності терору. У сучасному значенні поняття «терор» з'явилося в кінці XVII ст. у період Великої французької революції. Головне в тероризмі − це методи досяг- нення цілей, основу яких становить застосування або загроза засто- сування насилля. Тероризм перетворився на один із символів сучас- ного світу. Поворотним пунктом стали події 11 вересня 2001 р. у Нью-Йорку, де загинуло понад дві тисячі людей. Виокремлюють внутрішню, міжнародну, політичну, релігійну, етнічну, державну форми терору. Терор поділяють на індивідуальний і колективно- організований. Насилля − невід'ємна характеристика будь-якої 255 форми терору. У сучасній науці особлива увага приділяється ви- вченню сутності та суб'єктності терору. Найнижчий рівень суб'єкт- ності терору − це конкретна особа, наступний − організована група терористів, вищий − державно-організований тероризм, найвищий рівень − міжнародна форма тероризму. Суб'єкт терору завжди пере- слідує якісь конкретні цілі. Найчастіше такими цілями стають полі- тичні зміни і дії політиків. Терористи завжди використовують для досягнення політичних цілей нелегітимне насилля. Про масштаби тероризму свідчать дані ЦРУ США. За період з 1968 по 1980 р. у світі вчинено понад 6700 акцій міжнародного терору. За свідченням цієї структури, тероризм невпинно поширю- ється територіально. У 1970 р. терористичні акти були скоєні у 48 країнах, 1975 p. − 57, 1980 p. − 76, у 1995 p. − понад 100 країнах. Сучасний тероризм використовує принципово нові методи. Дивер- сійні методи спецслужб перенесено у сферу політичних відносин [3]. Причинами виникнення і можливого поширення космічного тероризму є такі: 1) відсутність у конкретній ситуації ненасильницьких методів вирішення політичних, економічних, соціальних, етнічних, релігій- них та інших проблем; 2) відданість однієї зі сторін протистояння насильницьким ідеологіям і методам; 3) тривала духовна стагнація суспільства; 4) релігійне протистояння, в основі якого − екстремізм, зок- рема ісламський (як протистояння Заходу); 5) тривалі етнічні й расові конфлікти; 6) наявність екстре- містського харизматичного лідера (Бен Ладен у Аль-Каїді, Ренато Курчо в італійських «Червоних бригадах», Ульріка Майнгоф у за- хіднонімецькій фракції «Червоних бригад» тощо) [3]. Характерні особливості державного космічного тероризму полягають у такому: 1) тероризм вирішує специфічні державні завдання; 2) секретні служби деяких держав організаційно і фінансово підтримують тероризм, як це робив С. Хусейн в Іраку; 3) така форма тероризму має найбільш секретний характер; 4) терористичні акти здійснюються через спецслужби або за їх підтримки; 5) підтримувані державою терористи краще озброєні та діють більш ефективно [8]. 256 Сьогодні, враховуючи сучасні тенденції міжнародних відно- син, в основі яких − становлення та підтримка миру в усьому світі, актуальним є визначення сили держави у межах концепції «м’якої сили» Дж. Ная з можливістю подальшої трансформації у концепцію «розумної сили». Підґрунтям для такого твердження виступає той факт, що стратегія «м’якої сили» має не лише теоретичний харак- тер, але і знайшла практичне застосування у зовнішній політиці провідних країн світу. Наприклад, така країна, як США, вже встигла сформувати потужний капітал «м’якої сили». До сучасних показни- ків реалізації американської «м’якої сили» можна віднести такі: США приймають найбільшу кількість іноземних студентів; США лідирують за кількістю Нобелівських лауреатів; 85% кінофільмів, які дивляться у світі, створені у США. Китай також активно впроваджує в дію стратегію «м’якої сили». Прикладами її реалізації є: значна економічна підтримка Ки- таєм найбідніших країн Південно-Східної Азії; фінансування уря- дом КНР стажування та мовних курсів для представників органів державної влади і неурядових організацій країн Індокитаю та АТР; проведення різноманітних акцій культурного характеру, які пред- ставляють позитивні ознаки китайської культури з акцентом на еко- номічні здобутки Китаю тощо. Такі країни, як Росія, Туреччина, Індія, Японія, також успіш- но використовують і нарощують стратегію «м’якої сили». У рамках теорії геополітики слід відзначити напрацювання Л. Гумпловича, Р. Челлена та А. Мехена. Так, Л. Гумплович сфор- мулював головні та вторинні закони зовнішньої політики, серед яких виокремив постійну боротьбу між сусідніми державами за прикордонну лінію. Натомість до вторинних законів зарахував прагнення держави збільшувати свою потужність і запобігати поси- ленню потужності сусіда, контроль держави за торговельними шляхами методом найменшого опору, нарощування її воєнної сили, що, на думку Л. Гумпловича, є основою зовнішньої політики, оскі- льки саме зовнішня політика безпосередньо визначає статус дер- жави та її активність на міжнародній арені [4]. Натомість Р. Челлен порівняв державу з живим організмом, який містить п’ять основних частин: геопросторову, демографічну, економічну, соціальну та політичну сфери. Силу держави Р. Челлен визначає за розміром території, її компактністю, а також зручністю комунікаційної структури [8]. Становить інтерес підхід А. Мехена, який розглядає силу дер- жави через три складові: географічне розташування країни, її на- 257 ціональний характер та морську силу [7]. Поняття морської сили ба- зується на свободі морської торгівлі, де військово-морський флот виконує функцію гаранта. Морська цивілізація асоціюється з торго- вельною, оскільки головна перевага моря визначається тим, що пе- ревезення товарів водним шляхом завжди було легшим та дешев- шим. Проте морська торгівля потребує підтримки з боку військово- морського флоту, особливо під час війни, що цілком підтверджує взаємозв’язок між пожвавленням торгівлі та розвитком військово- морського флоту. Однак слід відзначити, що під морською силою дослідник розуміє поєднання елементів, представлених у вигляді формули: Морська могутність = Військово-морський флот + Торго- вий флот + Морські бази. З урахуванням особливостей міжнародної космічної діяльно- сті, яка забороняє перенесення «гонки озброєнь» до космічного простору, формула «космічної сили», або «космічної могутності держави», може бути виражена формулою, у якій переважають тех- нологічна й економічна складові: Космічна могутність (сила) = Космічний флот (засоби до- ставки) + Космічні бази (орбітальні та інопланетні, постійні або тимчасові) + Космічне виробництво (орбітальне та інопланетне, добувне та переробне) + Надання космічних послуг. Представники теорії еліт (Г. Моска, В. Парето, Р. Міхельс) ототожнюють державу з політичним організмом, який містить два класи: керуючих і керованих. Правляча еліта (клас керуючих) зав- жди вирізнялася моральністю, вищим рівнем інтелектуального розвитку та матеріальною перевагою. Що стосується мас (клас ке- рованих), то, на переконання Г. Моски, вони завжди апатичні та схильні підпорядковуватися силі лідера, який, щоб зробити еліту невразливою, повинен мати силу переконання і бути готовим до за- стосування силових методів. Г. Моска вважає, що «... сила як вій- ськова могутність відігравала важливе значення на ранніх етапах розвитку суспільства, проте в сучасному суспільстві визначальна роль відводиться моральній і матеріальній перевагам, що поясню- ється взаємозалежністю політичної влади і багатства (як багатство створює політичну владу, так і сама влада створює багатство)» [8]. Тобто зростає вага і роль «розумної» та «м’якої» сили. Подальша трансформація змістовного наповнення поняття «сила» простежується у теоретичних положеннях постмодернізму. Поняття «сила» (А. Тойнбі, М. Хайдегер та ін.) розглядається як «ілюзорна концепція, що нічого не розкриває, оскільки їй не можна протиставити незалежні факти». Попри таке скептичне трактування 258 сили, постмодерністи все ж визнали, що сила − це можливість мані- пулювання, управління цінностями та сприйняттям [7]. Багато при- хильників постмодернізму (П. Діседжер, М. Фуко та ін.) вживають поняття «четверте обличчя» сили, де під силою розуміють здатність створювати нові суб’єкти відносин і змінювати пріоритетність інте- ресів у світовій політиці. Загалом поняття «сила» у теорії постмоде- рнізму зводиться до здатності впливати на уявлення, цінності та ба- жання, створювати альтернативні світи і руйнувати світи, створені іншими [8]. Доволі своєрідне тлумачення поняття «сила» представлене у теорії неомарксизму. Теоретики цього підходу дещо оновили та розширили поняття «сила», запропоноване К. Марксом (якого, з од- ного боку, називають першим постмодерністом за його заклики змі- нювати світ, а з іншого − основоположником течії марксизму). Якщо на його переконання сила у міжнародній політиці − це одно- часно і засіб примусу, і здатність протистояти такому примусу, то з позиції ідеологів неомарксизму (І. Валлерстайн, А. Франк, Ф. Кор- дозо) сила є комплексним поняттям, що включає економічну, полі- тичну та соціальну складові. Проте основна роль все ж відводиться економіці. Слід зазначити, що неомарксисти вбачають джерело сили у незбалансованості світових систем виробництва та розпо- ділу, а її прояви − у «структурному насильстві» [8]. Структурне на- сильство − це неявне насильство мирного часу, яке характеризу- ється цілеспрямованим пригніченням через нав’язування неспра- ведливих правил. Невід’ємною складовою такого виду насильства, на думку теоретиків неомарксизму, у тому числі використання сили на міжнародній арені, є здатність формувати міфи, образи та уяв- лення, створюючи в такий спосіб певний тип міжнародної взаємо- дії. У 1970-1980-х роках політичний реалізм відродився у новому, дещо реформованому вигляді − неореалізмі, або структурному реа- лізмі. Теоретики неореалізму (К. Волтц, Р. Гилпін та ін.) у своїх ідеях зберегли такі основні поняття теорії політичного реалізму, як національний інтерес, боротьба за владу, у тому числі «сила». Проте остання категорія розглядалася вже не лише з позиції військової мо- гутності. Так, Р. Гилпін стверджує, що сила держави включає як її збройні сили, так і економічні можливості та технологічну ефек- тивність. На думку К. Волтца, основну роль у міжнародних відно- синах відіграють переважно економічні матеріально-силові чин- ники. Провідною тезою неореалізму є твердження про те, що сила державі необхідна не для боротьби за виживання, а для підвищення 259 рівня свого добробуту, що уможливлює досягнення головної мети держави − підвищення статусу та зростання в ієрархії міжнародних систем. На формування системи смарт-сили впливає ряд глобальних інститутів (див. таблицю). Вплив глобальних інститутів націлений на розвиток косміч- них відносин за принципом використання смарт-сили. Однак гло- бальні інститути визначають рамкові межі розвитку відносин у ко- смічній сфері. Одним із головних глобальних інститутів регулю- вання питань дослідження та використання космічних ресурсів є Світове управління з питань космосу, яке розташоване у Відні та має назву Управління ООН з питань космічного простору. Воно ви- конує роль Секретаріату Комітету з питань використання косміч- ного простору, надає допомогу країнам, що розвиваються, щодо ви- користання космічних технологій для їх сталого розвитку. Управ- ління надає та розповсюджує інформацію для держав-членів за до- помогою Міжнародної системи космічної інформації. У програм ООН із використання космічної техніки здійснює політику в кос- мічній галузі. Дане Управління реалізує Програму із застосування космічної техніки і веде реєстр об'єктів, що запускаються в косміч- ний простір. Воно також надає підтримку країнам, що розвива- ються, у використанні космічних технологій в інтересах економіч- ного розвитку. Крім цього, даний орган відповідальний за вико- нання рішень ГА ООН і Комітету з космосу. Висновки. Ефективна боротьба з можливими проявами теро- ризму у сфері космічної діяльності можлива тільки із застосуванням комплексних підходів багатьох країн та сторін. Перш за все необ- хідно звертати увагу на ліквідацію передумов виникнення й існу- вання тероризму шляхом нарощування «розумної сили», тобто збі- льшення мирної, економічної потужності країн у сфері космічної діяльності. З урахуванням особливостей сучасної міжнародної кос- мічної діяльності, яка забороняє перенесення «гонки озброєнь» до космічного простору, формула «космічної сили», або «космічної могутності держави», може бути виражена формулою, в якій пере- важають технологічна й економічна складові. Ключовим моментом космічної стратегії має бути ефективне міжнародне співробітництво. На розвиток мирного освоєння кос- мосу впливає: ООН, Асоціація міжнародного права, НАССА, Все- світня метеорологічна організація, Всесвітня організація охорони здоров’я, Всесвітня організація інтелектуальної власності, Між- 260 Т аб ли ця М іж н ар од н і о р га н із ац ії у с ф ер і м и р н ог о ос во єн н я к ос м ос у О рг ан із ац ія М ет а ді ял ьн ос ті Н ап ря м и ре ал із ац ії 1 2 3 О О Н С пр ия нн я то м у, щ об к ос м іч ни й пр ос ті р ви ко ри ст ов ув ав ся в м ир ни х ці ля х, а б ла га ві д ці єї к ос м іч но ї д ія ль но ст і п од іл ял и б ус і кр аї ни . Т ак ий і нт ер ес д о м ир но го о св о- єн ня к ос м іч но го п ро ст ор у з' яв ив ся н ез аб а- ро м п іс ля з ап ус ку в 1 95 7 р. Р ад ян сь ки м С ою зо м пе рш ог о ш ту чн ог о су пу тн ик а Зе м лі т а зр ос та в у м ір у но ви х до ся гн ен ь у ро зв ит ку к ос м іч но ї т е х ні ки П 'я т ь м іж на ро дн их д ог ов ор ів у с ф ер і ко см іч но го п ра ва бу ли пр ий ня ті р ез ол ю ці ям и Г А О О Н : Д ог ов ір п ро п ри нц ип и ді ял ьн ос ті д ер ж ав щ од о до сл ід ж ен ня і ви - ко ри ст ан ня к ос м іч но го п ро ст ор у, в кл ю ча ю чи М іс яц ь та ін ш і н е- бе сн і т іл а (1 96 7 р. ); У го да п ро р ят ув ан ня к ос м он ав ті в, п ов ер не нн я ко см он ав ті в і п о- ве рн ен ня о б' єк ті в, з ап ущ ен их у к ос м іч ни й пр ос ті р 19 68 р . ; К он ве нц ія п ро м іж на ро дн у ві дп ов ід ал ьн іс ть з а ш ко ду , з ап од ія ну ко см іч ни м и об 'є кт ам и (1 97 2 р. ); К он ве нц ія п ро р еє ст ра ці ю о б' єк ті в, щ о за пу ск аю ть ся в к ос м іч - ни й пр ос ті р (1 97 5 р. ); У го да п ро д ія ль ні ст ь де рж ав н а М іс яц і та і нш их н еб ес ни х ті ла х (1 97 9 р. ). К рі м з аз на че ни х м іж на ро дн их д ог ов ор ів Г А О О Н , у рі зн ий ч ас бу ли п ри йн ят і: Д ек ла ра ці я пр ав ов их п ри нц ип ів д ія ль но ст і де р- ж ав з д ос лі дж ен ня і ви ко ри ст ан ня к ос м іч но го п ро ст ор у 19 63 р .; П р и нц ип и бе зп ос ер ед нь ог о те ле ві зі йн ог о м ов ле нн я 19 82 р .; П ри нц ип и ди ст ан ці йн ог о зо нд ув ан ня З ем лі 1 98 6 р. У пр ав лі нн я О О Н з п и- та нь к ос м іч - но го п ро с- то ру В ик он ує р ол ь С ек ре та рі ат у К ом іт ет у з пи - та нь в ик ор ис та нн я ко см іч но го п ро ст ор у, на да є до по м ог у кр аї на м , щ о ро зв ив а- ю ть ся , щ од о ви ко ри ст ан ня к ос м іч ни х те х- но ло гі й дл я їх с та ло го р оз ви тк у У р ам ка х пр ог ра м О О Н щ од о ви ко ри ст ан ня к ос м іч но ї те хн ік и зд ій сн ю є по лі ти ку в к ос м іч ні й га лу зі . Р еа лі зу є П ро гр ам у за ст о- су ва нн я ко см іч но ї те хн ік и і ве де р еє ст р об 'є кт ів , щ о за пу ск а- ю ть ся в к ос м іч ни й пр ос ті р. Н ад ає п і д тр им ку к ра їн ам , щ о ро зв и- ва ю ть ся , у ви ко ри ст ан ні к ос м іч ни х те хн ол ог ій в і нт ер ес ах е ко - но м іч но го р оз ви тк у. 261 П ро до вж ен ня т аб ли ці 1 2 3 В ід по ві да ль не за в ик он ан ня р іш ен ь Г А О О Н і К ом іт ет у з ко см ос у. Н ад ає т ех ні чн у ін ф ор м ац ію і пі дт ри м ку д ер ж ав ам - чл ен ам , м іж на ро дн им ор га ні за ці ям та ін ш им ус та но ва м О О Н . Н ад ає т ех ні чн і ко нс ул ьт ац ії ч ле на м О О Н щ од о іс ну ва нн я до сл ід ни х пр ое кт ів т а ор га ні за ці ї п ро гр ам с та ж ув ан ня , н ав - ча нн я пе рс он ал у М іж на ро дн ий с ою з ел ек тр оз в' яз ку (М С Е ) Є п ро ві дн ою м іж на ро дн ою о рг ан із а- ці єю у с ф ер і ел ек тр оз в' яз ку з і ш та б- кв ар ти ро ю в Ж ен ев і (Ш ве йц ар ія ). З 19 47 р М С Е − с пе ці ал із ов ан а ус та но ва O O II . У М С Е в хо ди ть 1 93 д ер ж ав и і по на д 70 0 чл ен ів з а се кт ор ам и й ас оц і- ац ія м и (н ау ко во -п ро м ис ло ві пі дп ри - єм ст ва , де рж ав ні т а пр ив ат ні о пе ра - то ри з в' яз ку , ра ді ом ов ні к о м па ні ї, ре - гі он ал ьн і та м іж на ро дн і ор га ні за ці ї) . М С Е с пр ия є сп ів ро бі тн иц тв у де рж ав щ од о по лі пш ен ня і р ац іо на ль но го в и- ко ри ст ан ня в сі х ви ді в зв 'я зк у Р оз ро бл яє і п ри йм ає р ег ла м ен ти т а ін ш і до ку м ен ти , щ о ре - гу лю ю ть р оз по ді л ра ді оч ас то т дл я ко см іч но го з в' яз ку , р еє с- тр ує р ад іо ча ст от и, к оо рд ин ує д ія ль ні ст ь де рж ав у ц ій г ал уз і. Зг ід но з д ок ум ен та м и М С Е г ео ст ац іо на рн а ор б і та є о бм еж е- ни м п ри ро дн им р ес ур со м , я ки й сл ід в ик ор ис то ву ва ти е ф ек - ти вн о і р ац іо на ль но . О сн ов ні ц іл і М С Е п ол яг аю ть у з аб ез пе че нн і та р оз ш ир ен ні м іж на ро дн ог о сп ів ро бі тн иц тв а м іж у сі м а чл ен ам и С ою зу дл я вд ос ко на ле нн я та р ац іо на ль но го в ик ор ис та нн я ел ек тр о- зв 'я зк у, а т ак ож н ад ан ня т ех ні чн ої д оп ом ог и кр аї на м , щ о ро зв ив аю ть ся , у с ф ер і е ле кт ро зв 'я зк у П ро до во ль ча і сі ль - сь ко го сп од ар сь ка ор га ні за ці я об 'є дн а- ни х на ці й (Ф А О ) Д ок ла да є зу си ль д ля п ол іп ш ен ня в и- ко ри ст ан ня д ан их д ис та нц ій но го з он - ду ва нн я Зе м лі з к ос м ос у в ін те ре са х сі ль сь ко го го сп од ар ст ва , ви ко ри с- та нн я пр ир од ни х ре су рс ів , б ор от ьб и з на сл ід ка м и ст их ій ни х ли х З 19 80 р . у ра м ка х Ф А О ф ун кц іо ну є Ц ен тр д ис та нц ій но го зо нд ув ан ня З ем лі з к ос м ос у, г ол ов ни м з ав да нн ям я ко го є сп ри ян ня ф ін ан су ва нн ю д ис та нц ій но го з он ду ва нн я щ од о по но вл ю ва ни х пр ир од ни х ре су рс ів . У 2 01 2 р. Ф А О о го ло си ла п ро з ап ус к но во го р ег іо на ль но го пр ое кт у, я ки й до по м ож е де ся ти к ра їн ам Ц ен тр ал ьн ої А ф - ри ки в ст ан ов ит и су ча сн і на ці он ал ьн і си ст ем и ко нт ро лю з а лі са м и в ба се йн і р іч ки К он го . К ер ув ат и пр ое кт ом б уд ут ь 262 П ро до вж ен ня т аб ли ці 1 2 3 сп іл ьн о К ом іс ія з л іс ов ог о го сп од ар ст ва д ля к ра їн Ц ен т- ра ль но ї А ф ри ки ( C O M IF A C ) і Ф А О в т іс ні й сп ів пр ац і з Н а- ці он ал ьн им ін ст ит ут ом ко см іч ни х до сл ід ж ен ь Б ра зи лі ї (I N P E ). Н ад ає т ех ні чн у пі дт ри м ку к ра їн ам у р ег іо ні з в ик о- ри ст ан ня м с уп ут ни ко ви х те хн ол ог ій д ля о ці нк и пл ощ і л іс ів і ди на м ік и зм ін л іс ов их п ло щ , а та ко ж з ап ас ів в уг іл ля , щ о м іс тя ть ся в л іс ах М іж на ро дн а ор га - ні за ці я ци ві ль но ї ав іа ці ї ( ІМ О ) З ін іц іа ти ви М іж на ро дн ої м ор сь ко ї ор га - ні за ці ї (І М О ) бу ла с тв ор ен а М іж на ро дн а ор га ні за ці я м ор сь ко го су пу тн ик ов ог о зв 'я зк у (І Н М А Р С А Т ) Ж ит тє во в аж ли ві с уп ут ни ко ві к ом по не нт и м іс тя ть ся в т а- ки х си ст ем ах І М О : г ло ба ль на с ис те м а оп ов іщ ен ня п ро а ва - рі ї та з аб ез пе че нн я бе зп ек и на м ор і (Г М Д С С ); с ис те м а да - ль нь ої і де нт иф ік ац ії т а сп ос те ре ж ен ня ( С Д ІС ) за с у д ам и і с уд но ва с ис те м а ох ор он но го о по ві щ ен ня ( С С О О ). Д о су пу тн ик ов их с ис те м , ви зн ан их І М О , та ко ж н ал еж ат ь: М іж на ро дн а су пу тн ик ов а си ст ем а по ш ук у і р ят ув ан ня (К О - С П А С -С А Р С А Т ); гл об ал ьн а си ст ем а по зи ці он ув ан ня (G P S ) О рг ан із ац ія О б' єд на ни х Н ац ій з пи та нь о св іт и, на ук и і к ул ьт ур и (Ю Н Е С К О ) С пр ия є ви ко ри ст ан ню з ас об ів к ос м іч но го зв 'я зк у в ці ля х ос ві ти , пі дв ищ ен ня к ул ь- ту рн ог о рі вн я, п ош ир ен ня р із но ї і нф ор м а- ці ї. За ст ос ов ує д ан і ди ст ан ці йн ог о зо нд у- ва нн я Зе м лі з к ос м ос у, у п ро ек та х з ох о- ро ни в аж ли ви х іс то ри чн их і к ул ьт ур ни х па м 'я то к Зд ій сн ю є ді ял ьн іс ть у с ф ер і ко см і ч но го с пі вр об іт ни цт ва в ра м ка х Г ло ба ль но ї си ст ем и сп ос те ре ж ен ь за ок еа но м (Г С Н О ), щ о ре ал із ує ть ся М іж на ро дн ою о ке ан ог ра ф іч но ю ко м іс іє ю ( М О К Ю Н Е С К О ) та Г ло ба ль но ї си ст ем и сп ос те - ре ж ен ня з а Зе м ле ю ( G E O і G E O O S ). П ід тр им ка з ах од ів у ра м ка х ре ал із ац ії К он ве нц ії п ро в се св іт нь ою с па дщ ин у ві д- бу ва єт ьс я за до по м ог ою ш ир ок ої м ер еж і па рт не рі в Ю Н Е С К О з к ос м іч но ї д ія ль но ст і. Із в ик ор ис та нн ям к ос м іч ни х те хн ол ог ій Ю Н Е С К О д о п ом а- га є кр аї на м , щ о ро зв ив аю ть ся , че ре з св ою у ні ка ль ну м е- ре ж у ко см іч ни х аг ен тс тв , до сл ід ни ць ки х ін ст ит ут ів і п ри - ва тн ог о се кт ор у 263 П ро до вж ен ня т аб ли ці 1 2 3 В се св іт ня о р- га ні за ці я ох о- ро ни з до ро в' я (В О О З) С пр ия є сп ів ро бі тн иц тв у де рж ав у с ф ер і ко см іч но ї м ед иц ин и і за ст ос ув ан ня р е- зу ль та ті в м ед ик о- бі ол ог іч ни х пр ое кт ів н а бо рт у ко см іч ни х ап ар ат ів у з ем ні й м ед и- ци ні Іс н у є тр и ве ли кі га лу зі к ос м іч но ї те хн ік и, я кі з на хо дя ть б ез по - се ре дн є пр ак ти чн е за ст ос ув ан ня і м ож ут ь пр ин ес ти з на чн у ко - ри ст ь в ох ор он і зд ор ов 'я : су пу тн ик ов ий з в' яз ок , г ло ба ль ні с ис - те м и по зи ці он ув ан ня і к ос м іч ні т ех но ло гі ї ди ст ан ці йн ог о зо н- ду ва нн я. В О О З ви ко ри ст ов ує д ан і д ис та нц ій но го з он ду ва нн я Зе м лі з к о- см ос у дл я до сл ід ж ен ня п ро бл ем з аб ру дн ен ня д ов кі лл я, б ор от ь- би з е пі де м ія м и. П ро гр ам а із з ас то су ва нн я су пу тн ик ов ої і нф о- рм ац ії в о пе ра ти вн их ц іл ях ( Ю Н О С А Т ) В се св іт ня о р- га ні за ці я ін те - ле кт уа ль но ї вл ас но ст і (В О ІВ ) П ра во ве р ег ул ю ва нн я пр ав ін те ле кт уа ль - но ї в ла сн ос ті Р оз ро бл ен а К он ве нц ія п ро п ош ир ен ня н ес уч их п ро гр ам с иг на - лі в, щ о пе ре да ю ть ся ч ер ез с уп ут ни ки , 1 97 4 р. У 1 99 7 р. В О ІВ зд ій сн ен о до сл ід ж ен ня щ од о до ці ль но ст і р оз ро бк и і п ри йн ят тя сп ец іа ль ни х пр ав ил а бо п ри нц ип ів д ля з ах ис ту а вт ор сь ки х ви - на хо ді в, з ас то со ва ни х у ко см ос і, пр от е ді йш ла в ис но вк у, щ о в ц ь ом у не м ає н ео бх ід но ст і В се св іт ня м е- те ор ол ог іч на ор га ні за ці я (В М О ) С пр ия є сп ів ро бі тн иц тв у де рж ав у в ик о- ри ст ан ні к ос м іч но ї те хн ол ог ії д ля п ер ед - ба че нн я по го ди , ви вч ен ня к лі м ат у пл а- не ти , б ор от ьб и зі с ти хі йн им и ли ха м и С пр ия є м іж на ро дн ом у сп ів ро бі тн иц тв у пр и ст во ре нн і м ер еж ст ан ці й дл я м ет ео ро ло гі чн их , г ід ро ло гі чн их т а ін ш их с по ст ер е- ж ен ь; ш ви дк ом у об м ін у м ет ео ро ло гі чн ою і нф ор м ац іє ю , ст ан - да рт из ац ії м ет ео ро ло гі чн их сп ос те ре ж ен ь й од но м ан іт но ст і пу бл ік ац ій р ез ул ьт ат ів с п о ст ер еж ен ь і с та ти ст ич ни х да ни х. П ош ир ю є за ст ос ув ан ня м ет ео ро ло гі ї в ав іа ці ї, су дн оп ла вс тв і, уп ра вл ін ні в од ни м и ре су рс ам и, с іл ьс ьк ог ос по да рс ьк ій т а ін ш ій ді ял ьн ос ті . С пр ия є оп ер ац ій ні й гі др ол ог ії та з ао хо чу є на ук ов і до сл ід ж ен ня і на вч ан ня 264 За кі нч ен ня т аб ли ці 1 2 3 А со ці ац ія м іж - на ро дн ог о пр ав а (А М П ) Зг ід но і з С та ту то м д о за вд ан ь А М П в хо - дя ть д ос лі дж ен ня , ро з' яс не нн я та р оз ви - то к м іж на ро дн ог о пу бл іч но го і п ри ва т- но го п ра ва , сп ри ян ня з м іц не нн ю р оз у- м ін ня і д от ри м ан ня м іж на ро дн ог о пр ав а. К оо рд ин ую чу ро ль у ро бо ті А со ці ац ії ві ді гр аю ть м іж на ро дн і ко м іт ет и, щ о пр а- цю ю ть б ез пе ре рв но в п ер іо д м іж п ро ве - де ни м и ра з на д ва р ок и ко нф ер ен ці ям и К ом іт ет А М П з к ос м іч но го п ра ва з ді йс ню є по ст ій ни й ог ля д пр ое кт у ко нв ен ці ї А М П п ро в ре гу лю ва нн я су пе ре чо к, п ов 'я за - ни х із к ос м іч но ю д ія ль ні ст ю . Д ея кі з й ог о чл ен ів , вк лю ча ю чи го ло ву і д оп ов ід ач а, в зя ли н а се бе н ов і ф ун кц ії в П ос ті йн ій п а- ла ті т ре те йс ьк ог о су ду і вх од ят ь до с кл ад у М іж на ро дн ої к он су - ль та ти вн ої г ру пи з р оз ро бк и ди сп оз ит ив ни х но рм т ре те йс ьк ог о ро зг ля ду у с по ра х у зв 'я зк у з ко см іч но ю д ія ль ні ст ю . У р ез ул ь- та ті ц іє ї д ія ль но ст і А дм ін іс тр ат ив на р ад а П ос ті йн ої п ал ат и тр е- те йс ьк ог о су ду у 2 01 1 р. п ри йн ял а ф ак ул ьт ат ив ні п ра ви ла а рб і- тр аж но го в ре гу лю ва нн я сп ор ів , по в' яз ан их і з ко см іч но ю д ія ль - ні ст ю Н ац іо на ль не уп ра вл ін ня ае ро на вт ик и та д ос лі дж ен - ня к ос м іч но го пр ос то ру (N at io na l A er on au ti cs an d Sp ac e A dm in is tr at io n) Н А А С А Н ал еж ит ь до ф ед ер ал ьн ог о ур яд у С Ш А та пі дп ор яд ко ву єт ьс я ві це -п ре зи де нт у С Ш А . С тв ор ен о 29 л ип ня 1 95 8 р. Ш та б- кв ар ти ра N A SA р оз та ш ов ан а у В аш ин г- то ні ; ос но вн ий м ай да нч ик – н а м ис і К а- на ве ра л у К ос м іч но м у це нт рі К ен не ді у Ф ло ри ді . П ер ш а ко см іч на пр ог ра м а N A SA р оз по ча ла ся і з за пу ск у ко см іч но го ап ар ат а «П іо не р» у 1 95 8 р. , як ий з би ра в ін ф ор м ац ію д ля п од ал ьш их п іл от ов ан их по ль от ів , н ай ві до м іш им з я ки х ст ав п ол іт на М іс яц ь «А по лл он а- 11 » у 19 69 р . П ро ек ти М ер ку рі й − пе рш а пі ло то ва на ко см іч на пр ог ра м а С Ш А . Ч ер ез м ал у ва нт аж оп ід йо м ні ст ь ра ке т- но сі їв « Р ед ст оу н » та « А тл ас » м ож ли во ст і пі ло то ва но ї ка пс ул и «М ер ку рі й » бу ли вк ра й об м еж ен им и і по ст уп ал ис я за т ех ні чн им и па ра м ет ра м и ко см іч ни м к ор аб ля м « В ос то к» . Д ж ем ін і − к ос м іч на п ро гр ам а С Ш А . К ос м іч ні к ор аб лі с ер ії « Д ж ем ін і» п ро до вж ил и се рі ю к о- ра бл ів « М ер ку рі й », а ле з на чн о пе ре ва ж ал и їх з а ха ра кт ер ис ти - км и (2 л ю ди ни в е кі па ж і, бі ль ш ий ч ас а вт он ом но го п ол ьо ту , м ож ли ві ст ь зм ін и па ра м ет рі в ор бі ти т а ін .) . П ро гр ам а А по - лл он − пр ог ра м а пі ло то ва ни х ко см іч ни х по ль от ів Н А С А , пр ий ня та в 1 96 1 р. з м ет ою з ді йс не нн я пе рш ої п іл от ов ан ої в ис а- дк и на М іс яц ь (з ав ер ш ен а в 19 75 р .) . П ре зи де нт Д ж . К ен не ді сф ор м ул ю ва в це з ав да нн я у св ої й пр ом ов і 12 в ер ес ня 1 96 1 р. , і во но б ул а ви рі ш ен о 20 л ип ня 1 96 9 р. п ід ч ас м іс ії С ка йл еб − ам ер ик ан сь ко ї о рб іт ал ьн ої с та нц ії , п ри зн ач ен ої д ля т ех но ло гі ч- ни х, а ст ро ф із ич ни х, б іо ло го -м ед ич ни х до сл ід ж ен ь, а т ак ож д ля сп ос те ре ж ен ня З ем лі . З ап ущ ен а 14 т ра вн я 19 73 р ., пр ий ня ла т ри ек сп ед иц ії з т ра вн я 19 73 р . по л ю ти й 19 74 р ., зі йш ла з о рб іт и і зр уй ну ва ла ся 1 1 ли пн я 19 79 р. 265 народна організація цивільної авіації, ЮНЕСКО, Міжнародний союз електрозв’язку, ФАО. Доцільно створювати сприятливі податкові та митні режими розвитку космічної галузі з метою мирного освоєння космосу, оскі- льки космічний простір містить цінні ресурси. Література 1. Кохейн Р., Най Дж. Реалізм і взаємозалежність. URL: http:// www.djerelo.com/international-relations/135-teoria-mizhnarodnuh-vid nosun-kamenetskui/8362-06-robert-o-koheyn-dzhozef-s-naymol-reahz m 4-vzayemozalezhmst. 2. Давыдов Ю. Понятие «жесткой» и «мягкой» силы в теории международных отношений. Международные процессы. URL: http://www.intertrends.ru/four/006.htm. 3. Най Дж. «Мягкая сила» и американо-европейские отноше- ния. URL: http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/Polit/Article/ naim- sil.php. 4. Nye J. S., Jn. Soft Power: The Means To Success In World Pol- itics. New York: Public Affairs. 2004. 192 p. 5. Nye J. S., Jn. The Powers to Lead. Oxford: University press. 2008. 226 p. 6. Нікулішін Н. Поняття «сила» у сучасних теоріях міжнарод- них відносин. URL: ena.lp.edu.ua/bitstream/ntb/21120/1/23-130- 134.pdf. 7. Nye J. S., Jn. Get Smart Combining Hard and Soft Power. For- eign affairs. 2009. July/August. URL: http://www.foreig naffairs.com /articles/65163/joseph-s-nye- jr/get-smart. 8. Фактор сили в міжнародних відносинах. URL: http://poli- tics.ellib.org.ua/pages-567.html. 9. Эволюция основных парадигм современной политической социологии. URL: http:// www.nicbar.ru /polit_soc_ 03.htm. 10. Mattern J. B. The Concept of Power and The (Un) discipline of International Relations. URL: http://www.academia.edu/1141872/ The_Concept_of_Power_and_The_Un_discipline_of_International_Re- lations. 11. Амоша А., Дубинина М., Качура С., Ляшенко В., Мар- ченко В. Регионы Украины: оценка конкурентоспособности. Эконо- мист. 2005. № 12. С. 62-65. 266 12. Шергін С. Парадигмальна еволюція в політології міжна- родних відносин. Social-Science. URL: http: //www. social- cience.com.ua/публікація. 13. Капітоненко М. «Сила» в основних парадигмах міжнарод- них відносин (Частина друга). URL: http:// www.kiev.convdocs.org /docs/1096/ index-33777.html. Надійшла до редакції 12.12.2018 р. С.В. Уманець СВІТОВИЙ ДОСВІД РОЗВИТКУ ВІДНОВЛЮВАНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ АГРОПРОДОВОЛЬЧОГО СЕКТОРУ Стратегічна мета України − вступити до європейських і євро- атлантичних структур. Наразі актуальним питанням виступає адап- тація українського законодавства до європейських стандартів. У зв’язку з цим необхідно досліджувати досвід країн об’єднаної Єв- ропи в рамках спільної аграрної політики (Common Agricultural Policy). Попередня аграрна політика ЄС була спрямована на підтрим- ку цін і виробництва, що не стимулювало конкуренцію, підривало фіскальну стійкість ЄС, призводило до міждержавних торговельних конфліктів. Тому європейська спільнота на основі попереднього досвіду була змушена сформувати нову агарну політику ЄС. Для України дуже важливо орієнтуватися на останню редакцію основ- них підходів до такої аграрної політики ЄС. Дослідженню конкретних напрямів євроінтеграції присвячені роботи Є. Горюнової [2]. Основні цільові пріоритетні орієнтири для України в рамках спільної аграрної політики ЄС висвітлено у пра- цях Н. Варшанської [3], Т. Гоголь [5] і Т. Зінчук [9]. У монографії [4] досліджено аграрний сектор України на шляху до євроінтеграції, а також історичні засади становлення й розвитку спільної аграрної політики (САП) Європейського Союзу тощо. Однак у публікаціях практично не розглянуто очікувані структурні зрушення у САП розвитку відновлюваної енергетики агропродовольчого сектору в Україні. © С.В. Уманець, 2018

Поняття «смарт-сили»: особливості застосування у сфері космічної діяльності

Репозитарії

Схожі ресурси