Світовий досвід розвитку відновлюваної енергетики агропродовольчого сектору
Вивчено світовий досвід щодо розвитку відновлюваної енергетики агропродовольчого сектору шляхом оцінки основних прі¬оритетів Європейського Союзу у сфері спільної аграрної політики, у тому числі її структурних складових. Досліджено інституціональні підходи до формування Спільної аграрної політики ЄС...
Gespeichert in:
| Datum: | 2018 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2018
|
| Schriftenreihe: | Управління економікою: теорія та практика |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/160067 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Світовий досвід розвитку відновлюваної енергетики агропродовольчого сектору / С.В. Уманець // Управління економікою: теорія та практика: Зб. наук. пр. — К: ІЕП НАНУ, 2018. — С. 266-271. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-160067 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1600672019-10-22T01:25:36Z Світовий досвід розвитку відновлюваної енергетики агропродовольчого сектору Уманець, С.В. Вивчено світовий досвід щодо розвитку відновлюваної енергетики агропродовольчого сектору шляхом оцінки основних прі¬оритетів Європейського Союзу у сфері спільної аграрної політики, у тому числі її структурних складових. Досліджено інституціональні підходи до формування Спільної аграрної політики ЄС й Енергетичної стратегії ЄС у контексті Європейської стратегії «Європа 2020» і Восьмої рамкової програми регіонального розвитку «Горизонт 2020». Доведено доцільність системного підходу до конвергенції аграрної та енергетичної політики України як складової заходів державного регулювання економіки, імплементації європейського досвіду в національну економіку як стратегічних орієнтирів для України та її євроінтеграції. Изучен мировой опыт по развитию возобновляемой энергетики агропродовольственного сектора посредством оценки основных приоритетов Европейского Союза в области общей аграрной политики, в том числе ее структурных составляющих. Исследованы институциональные подходы к формированию общей сельскохозяйственной политики ЕС и Энергетической стратегии ЕС в контексте Европейской стратегии «Европа 2020» и Восьмой рамочной программы регионального развития «Горизонт 2020». Доказана целесообразность системного подхода к конвергенции аграрной и энергетической политики Украины как составляющей мер государственного регулирования экономики, имплементации европейского опыта в национальную экономику в качестве стратегических ориентиров для Украины и ее евроинтеграции. The main findings of researchers which are described in this article were the learning the from the the worldwide experience of energy recoveringdevelopment in agricultural sector throughthe ratings of the top priorities of the European Union in the area of common agricultural policy including its structural components and exploring the institutionalapproaches in the are of forming the common agricultural policy of the EU and also its Stratagy in energetics in context European Strategy «Europe 2020» and The 8th Regional Development Framework Program «Horizon 2020». This research proves the expediency of the systemicapproach in convergence of agricultural and energy policy of our country as one of the components in government’s economy control. Also it proves the implementation of the european experiance to the national economy which serves as the valuable strategic landmarks for Ukraine and european integration. 2018 Article Світовий досвід розвитку відновлюваної енергетики агропродовольчого сектору / С.В. Уманець // Управління економікою: теорія та практика: Зб. наук. пр. — К: ІЕП НАНУ, 2018. — С. 266-271. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. 2221-1187 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/160067 uk Управління економікою: теорія та практика Інститут економіки промисловості НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| description |
Вивчено світовий досвід щодо розвитку відновлюваної енергетики агропродовольчого сектору шляхом оцінки основних прі¬оритетів Європейського Союзу у сфері спільної аграрної політики, у тому числі її структурних складових. Досліджено інституціональні підходи до формування Спільної аграрної політики ЄС й Енергетичної стратегії ЄС у контексті Європейської стратегії «Європа 2020» і Восьмої рамкової програми регіонального розвитку «Горизонт 2020». Доведено доцільність системного підходу до конвергенції аграрної та енергетичної політики України як складової заходів державного регулювання економіки, імплементації європейського досвіду в національну економіку як стратегічних орієнтирів для України та її євроінтеграції. |
| format |
Article |
| author |
Уманець, С.В. |
| spellingShingle |
Уманець, С.В. Світовий досвід розвитку відновлюваної енергетики агропродовольчого сектору Управління економікою: теорія та практика |
| author_facet |
Уманець, С.В. |
| author_sort |
Уманець, С.В. |
| title |
Світовий досвід розвитку відновлюваної енергетики агропродовольчого сектору |
| title_short |
Світовий досвід розвитку відновлюваної енергетики агропродовольчого сектору |
| title_full |
Світовий досвід розвитку відновлюваної енергетики агропродовольчого сектору |
| title_fullStr |
Світовий досвід розвитку відновлюваної енергетики агропродовольчого сектору |
| title_full_unstemmed |
Світовий досвід розвитку відновлюваної енергетики агропродовольчого сектору |
| title_sort |
світовий досвід розвитку відновлюваної енергетики агропродовольчого сектору |
| publisher |
Інститут економіки промисловості НАН України |
| publishDate |
2018 |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/160067 |
| citation_txt |
Світовий досвід розвитку відновлюваної енергетики агропродовольчого сектору / С.В. Уманець // Управління економікою: теорія та практика: Зб. наук. пр. — К: ІЕП НАНУ, 2018. — С. 266-271. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
| series |
Управління економікою: теорія та практика |
| work_keys_str_mv |
AT umanecʹsv svítovijdosvídrozvitkuvídnovlûvanoíenergetikiagroprodovolʹčogosektoru |
| first_indexed |
2025-07-14T12:41:58Z |
| last_indexed |
2025-07-14T12:41:58Z |
| _version_ |
1837626209488338944 |
| fulltext |
266
12. Шергін С. Парадигмальна еволюція в політології міжна-
родних відносин. Social-Science. URL: http: //www. social-
cience.com.ua/публікація.
13. Капітоненко М. «Сила» в основних парадигмах міжнарод-
них відносин (Частина друга). URL: http:// www.kiev.convdocs.org
/docs/1096/ index-33777.html.
Надійшла до редакції 12.12.2018 р.
С.В. Уманець
СВІТОВИЙ ДОСВІД РОЗВИТКУ ВІДНОВЛЮВАНОЇ
ЕНЕРГЕТИКИ АГРОПРОДОВОЛЬЧОГО СЕКТОРУ
Стратегічна мета України − вступити до європейських і євро-
атлантичних структур. Наразі актуальним питанням виступає адап-
тація українського законодавства до європейських стандартів. У
зв’язку з цим необхідно досліджувати досвід країн об’єднаної Єв-
ропи в рамках спільної аграрної політики (Common Agricultural
Policy).
Попередня аграрна політика ЄС була спрямована на підтрим-
ку цін і виробництва, що не стимулювало конкуренцію, підривало
фіскальну стійкість ЄС, призводило до міждержавних торговельних
конфліктів. Тому європейська спільнота на основі попереднього
досвіду була змушена сформувати нову агарну політику ЄС. Для
України дуже важливо орієнтуватися на останню редакцію основ-
них підходів до такої аграрної політики ЄС.
Дослідженню конкретних напрямів євроінтеграції присвячені
роботи Є. Горюнової [2]. Основні цільові пріоритетні орієнтири для
України в рамках спільної аграрної політики ЄС висвітлено у пра-
цях Н. Варшанської [3], Т. Гоголь [5] і Т. Зінчук [9]. У монографії
[4] досліджено аграрний сектор України на шляху до євроінтеграції,
а також історичні засади становлення й розвитку спільної аграрної
політики (САП) Європейського Союзу тощо. Однак у публікаціях
практично не розглянуто очікувані структурні зрушення у САП
розвитку відновлюваної енергетики агропродовольчого сектору в
Україні.
© С.В. Уманець, 2018
267
Метою статті є дослідження світового досвіду щодо розвитку
відновлюваної енергетики агропродовольчого сектору шляхом
оцінки основних пріоритетів Європейського Союзу в галузі спіль-
ної аграрної політики, у тому числі її структурних складових.
У розвинутих країнах світу за сприяння посилення стимулю-
ючої ролі держави набуває подальшого розвитку відновлювана
енергетика агропродовольчого сектору. Зокрема, у США законода-
вчий фундамент функціонування аграрної сфери визначено окре-
мим розділом «Сільське господарство» Кодексу США. Як зазначає
Н. Шибаєва [1, с. 288-293], основу інституційної матриці аграрної
політики США становить Сільськогосподарський акт, який ухвалю-
ється кожні 5 років починаючи з 1933 р. У 2014 р. набув чинності
такий Акт, що включає 12 розділів. Зокрема, розділ ІХ «Енерге-
тика» спрямований на розвиток систем відновлюваних джерел ене-
ргії у фермерських господарствах і сільських громадах за допомо-
гою різних програм, включаючи гранти та гарантії за кредитами.
Так, у лютому 2014 р. витрати на програму «Енергія» склали
625 млн дол., або 0,1% до загальних витрат за Сільськогосподар-
ським актом.
За останній час між Україною та ЄС стабільного розвитку
дістали двосторонні відносини в таких галузях: міжнародна полі-
тика, економіка, енергетика, агросектор, освіта, наука, культура та
ін. Маючи на меті членство в ЄС, Україні перш за все необхідно
адаптувати аграрну політику до європейських стандартів.
Самостійною складовою економічної політики ЄС вважа-
ється спільна аграрна політика, що є результатом створення полі-
тичного й економічного союзу країн ЄС.
Так, інтегрована система заходів САП забезпечує підтримку
цін на аграрну продукцію та субсидує виробництво сільськогоспо-
дарських товарів [2, с. 128; 3, с. 216]. САП є найбільш інтегрованою
політикою Співтовариства і у зв’язку з цим поглинає значну час-
тину бюджету ЄС. На реалізацію САП ЄС щорічно витрачає майже
45% свого бюджету, тоді як внесок сільського господарства у вало-
вий внутрішній продукт ЄС становить тільки близько 2%, а кіль-
кість працездатного населення ЄС, зайнятого в цій галузі, не пе-
ревищує 6% [4, с. 300; 5].
Спочатку провідною ідеєю САП було активне стимулювання
обсягів виробництва агропродукції та її експорту. Починаючи з
2000-х років основним пріоритетним напрямом САП визначено за-
безпечення сталого функціонування агросектору ЄС через фінансу-
вання розвитку сільської місцевості й посилення вимог до захисту
268
довкілля і безпеки сільськогосподарської продукції. Унаслідок
цього 2000 р. став початком формування особливої європейської
моделі сільськогосподарської діяльності, важливими напрямами
якої є: охорона природних ландшафтів; підтримка життєздатності
сільських місцевостей; розвиток сільських громад; забезпечення їх
активності та стійкості; розвиток сільської місцевості (здійснення
інтегрованої політики за допомогою єдиних заходів політики, що
забезпечать більшу взаємодію між розвитком сільської місцевості
та політикою цін і ринку в рамках САП). Так, «План дій 2000: сіль-
ське господарство» (Аgenda 2000) поклав початок лібералізації ви-
робничого процесу агропродукції.
Однак при обговоренні напрямів реформування САП (2007-
2013 рр.) було актуалізовано питання про скорочення бюджетних
витрат до 34%. Такі прагнення ЄС зменшити частку САП у спіль-
ному бюджеті зумовлені зобов’язанням країн-учасниць СОТ щодо
відмови від експортних субсидій починаючи з 2013 р. Разом з тим
передбачено збільшення видатків на розвиток сільської місцевості
майже у 2,5 раза. Отже, прямі виплати фермерам обмежилися, а фі-
нансові ресурси на розвиток сільських територій збільшилися.
Таким чином, ЄС на 2007-2013 рр. сформував нову стратегіч-
ну програму розвитку сільського господарства, у якій виокремлено
в самостійну ключову сферу регулювання і державну підтримку аг-
росектору через створення умов для інноваційного використання
відновлюваних енергетичних джерел із використанням аграрної
продукції тощо.
Наступним новим етапом розвитку САП на період 2014-
2020 рр. після реформування стає зосередження уваги на наданні
суспільних і приватних благ, зокрема органічне агровиробництво,
збалансований територіальний розвиток, збереження природно-клі-
матичних ресурсів (сільських ландшафтів, флори та фауни, зелених
насаджень). Тобто відбувається перехід від підтримки виробництва
окремих видів продукції до прямої підтримки сільськогосподар-
ських товаровиробників.
Таким чином, у політиці САП спостерігаються якісні зміни,
зокрема у фінансуванні. Обсяги фінансування реалізації САП на
2014-2020 рр. наведено в таблиці.
Однією з головних цілей САП на період до 2020 р. є побудова
низьковуглецевої економіки [7].
У розділі «Зміна клімату/енергія» передбачено: зниження ви-
кидів парникових газів на 20% (або навіть на 30 %, якщо є необхідні
269
умови) порівняно з 1990 р.; досягнення частки енергії, яка виробля-
ється з відновлюваних джерел, у структурі енергетичного балансу,
га рівні 20% [8].
Таблиця
Обсяги фінансування реалізації САП на 2014-2020 рр.,
млрд євро [6]
Показник У поточних цінах У цінах 2011 р.
Спільна організація ринків 312,74 277,85
Збереження ландшафтів і
навколишнього середовища 95,58 84,94
Разом 408,31 362,7
На думку Т. Зінчук, сучасна парадигма САП ЄС – це своє-
рідний спротив викликам глобалізації для сільського господарства
[9]. Одним із таких викликів, як вважає науковець, є недовикорис-
тання енергетичної корисності біомаси. Тому негативним наслід-
ком для сільського господарства може бути втрата енергетичного й
економічного потенціалу біомаси з відходів (залишків) аграрного
виробництва. Закономірним реакційним заходом у межах САП ЄС
є прагнення до доведення у 2020 р. показника енергії з відновлюва-
них джерел енергії у валовому кінцевому енергоспоживанні на рівні
20%.
Основу для формування енергетичної політики ЄС становить
Європейська енергетична хартія, прийнята в 1991 р. [10], операцій-
ними цілями якої, зокрема, є співпраця та використання енергетич-
них стратегій, ощадливе енерговикористання. Наступним кроком
став Договір до Енергетичної хартії та Заключний акт до неї
(1994 р.) [11], якими передбачено процедури щодо реалізації Євро-
пейської енергетичної хартії. Цей Договір до Енергетичної хартії та
Протокол до Енергетичної хартії з питань енергетичної ефективно-
сті та суміжних екологічних аспектів були ратифіковані Україною
у 1998 р. [12].
Важливим документом стала Стратегія розвитку «Європа
2020» (Стратегія для розумного, сталого та всеохоплюючого зрос-
тання), ухвалена Європейською Комісією в 2010 р. [13]. Одним із
пріоритетних напрямів визначено більш ефективне використання
ресурсів, перехід до низьковуглецевої економіки. Також у цьому до-
кументі передбачено:
270
застосування екологічно чистих й ефективних джерел енергії,
внаслідок чого імпорт нафти і газу в ЄС до 2020 р. може бути ско-
рочено на 60 млрд євро;
інтеграція європейських енергетичних ринків, яка дозволить
збільшити ВВП на 0,6-0,8%;
збільшення частки відновлюваних джерел енергії до 20%, що
дозволить створити додатково в ЄС ще 600 тис. робочих місць;
підвищення енергоефективності на 20%, що забезпечить
1 млн додаткових робочих місць.
У розвиток низьковуглецевої економіки у 2014-2020 рр. ЄС
планує інвестувати 45,0 млрд євро, у тому числі 31,6 млрд за раху-
нок Європейського фонду регіонального розвитку, 8,1 млрд – із
Фонду згуртування, 5,2 млрд – з Європейського сільськогосподар-
ського фонду розвитку сільських районів, 0,1 млрд – за рахунок
Європейського морського і рибальського фонду [14].
Ще однією особливістю САП ЄС на сучасному етапі роз-
витку, як стверджує С. Конохов [15], є її системна інноватизація, що
реалізується на інституційній платформі Восьмої рамкової про-
грами регіонального розвитку «Горизонт 2020», ухваленої Євро-
пейською Комісією, із загальним бюджетом понад 87 млрд євро для
фінансування інноваційних програм і проектів, зокрема у сфері без-
печної, чистої та ефективної енергетики.
Висновок. Доведено доцільність системного підходу до кон-
вергенції аграрної та енергетичної політики України як складової
заходів державного регулювання економіки, що передбачає імпле-
ментацію в національну економіку європейського досвіду форму-
вання спільної аграрної політики ЄС й Енергетичної стратегії ЄС у
контексті Європейської стратегії «Європа 2020» і Восьмої рамкової
програми регіонального розвитку «Горизонт 2020».
Перспективою подальших досліджень з даної проблематики є
розробка напрямів формування вітчизняного ринку відновлюваної
енергетики агропродовольчого сектору економіки.
Література
1. Шибаєва Н.В. Регуляторна політика в аграрній сфері : мо-
нографія. Харків : Стильна типографія, 2018. 470 с.
2. Горюнова Є.О. Євроінтеграція : навч. посіб. Київ : Ака-
демвидав., 2013. 224 с.
271
3. Варшанська Н.Г. Спільна аграрна політика ЄС : генезис,
основні цільові орієнтири для України. Економіка і організація уп-
равління. 2016. №2 (22). С. 215-222.
4. Аграрний сектор України на шляху до євроінтеграції : мо-
нографія / М. Бетлій та ін. ; за ред. О.М. Бородіної. Ужгород : ІВА,
2006. 496 с.
5. Гоголь Т. В. Пріоритети Спільної аграрної політики ЄС та
їх адаптація до умов регіонального розвитку України. URL:
http://academy.gov.ua/ej/ej14/txts/Gogol.pdf.
6. Overview of CAP Reform 2014-2020. URL: http: //ec.europa.
eu/agriculture/policy-perspectives/policy-briefs/05_en.pd.
7. Priorities. URL: http:ec.europa/eu/europa2020/europa2020/-
in-anutshell/ рriorities_index_en.htm.
8. Europe 2020 targets. URL: http:ec.europa/eu/europa2020/eu-
ropa2020/-in-a-nutshell/targets/index_en.htm.
9. Зінчук Т.О. Сучасна парадигма Спільної аграрної політики
ЄС як протидія глобальним викликам та дезінтеграції. Економіка
АПК. 2017. № 10. С. 78-85.
10. Європейська Енергетична Хартія від 17.12.1991 р. URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_061.
11. Договір до Енергетичної Хартії та Заключний акт до неї.
URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_056.
12. Про ратифікацію Договору до Енергетичної Хартії та
Протоколу до Енергетичної Хартії з питань енергетичної ефектив-
ності і суміжних екологічних аспектів. URL: https: //zakon.rada.
gov.ua/ laws/show/89/98.
13. Повідомлення Європейської Комісії. «Європа 2020».
Стратегія для розумного, сталого та всеохоплюючого зростання.
URL: https://www.google.com/url?sa=t&rct=j&q=&esrc=s&source=
web&cd=1&ved=2ahUKEwjBzdisv4zkAhUqpIsKHUUyAt0QFjAAeg
QIABAC&url=http%3A%2F%2Fold.minjust.gov.ua.
14. European Structural and Investment Fund. URL: https:
//www.gov.uk/european-structural-investment-funds.
15. Кононов C.В. Фінансові механізми сталого розвитку про-
довольчого сектора ЄС. Східна Європа: економіка, бізнес та управ-
ління. 2018. Вип. 3(14). С. 18-24.
Надійшла до редакції 12.12.2018 р.
|