Видання підручника з географії для українських гімназій (за матеріалами листування Степана Рудницького та Валентина Отамановського)
У статті на підставі аналізу листів відомого географа Степана Рудницького та представника видавництва «Вернигора», майбутнього відомого історика Валентина Отамановського, реконструйовано події 1918 року, пов'язані із підготовкою та виданням підручника з географії для українських гімназій....
Gespeichert in:
Datum: | 2017 |
---|---|
1. Verfasser: | |
Format: | Artikel |
Sprache: | Ukrainian |
Veröffentlicht: |
Інститут історії України НАН України
2017
|
Schriftenreihe: | Історіографічні дослідження в Україні |
Schlagworte: | |
Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/160072 |
Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Zitieren: | Видання підручника з географії для українських гімназій (за матеріалами листування Степана Рудницького та Валентина Отамановського) / О. Ковалевська // Історіографічні дослідження в Україні: Зб. наук. пр. — 2017. — Вип. 27. — С. 18-29. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-160072 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-1600722019-10-23T01:25:56Z Видання підручника з географії для українських гімназій (за матеріалами листування Степана Рудницького та Валентина Отамановського) Ковалевська, О. Біоісторіографія У статті на підставі аналізу листів відомого географа Степана Рудницького та представника видавництва «Вернигора», майбутнього відомого історика Валентина Отамановського, реконструйовано події 1918 року, пов'язані із підготовкою та виданням підручника з географії для українських гімназій. The article is based on an analysis of letters of famous geographer Stepan Rudnytskyi and future famous historian Valentin Otamanovskyi, representing the publishing house «Vernyhora», reconstructed the events of 1918, associated with the preparation and publication of textbooks on geography for Ukrainian schools. 2017 Article Видання підручника з географії для українських гімназій (за матеріалами листування Степана Рудницького та Валентина Отамановського) / О. Ковалевська // Історіографічні дослідження в Україні: Зб. наук. пр. — 2017. — Вип. 27. — С. 18-29. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. 2415-8003 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/160072 (075.8):91|(477)+37»C.Рудницький/В.Отамановський» uk Історіографічні дослідження в Україні Інститут історії України НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Біоісторіографія Біоісторіографія |
spellingShingle |
Біоісторіографія Біоісторіографія Ковалевська, О. Видання підручника з географії для українських гімназій (за матеріалами листування Степана Рудницького та Валентина Отамановського) Історіографічні дослідження в Україні |
description |
У статті на підставі аналізу листів відомого географа Степана
Рудницького та представника видавництва «Вернигора», майбутнього відомого історика Валентина Отамановського, реконструйовано події 1918 року, пов'язані із підготовкою та виданням підручника
з географії для українських гімназій. |
format |
Article |
author |
Ковалевська, О. |
author_facet |
Ковалевська, О. |
author_sort |
Ковалевська, О. |
title |
Видання підручника з географії для українських гімназій (за матеріалами листування Степана Рудницького та Валентина Отамановського) |
title_short |
Видання підручника з географії для українських гімназій (за матеріалами листування Степана Рудницького та Валентина Отамановського) |
title_full |
Видання підручника з географії для українських гімназій (за матеріалами листування Степана Рудницького та Валентина Отамановського) |
title_fullStr |
Видання підручника з географії для українських гімназій (за матеріалами листування Степана Рудницького та Валентина Отамановського) |
title_full_unstemmed |
Видання підручника з географії для українських гімназій (за матеріалами листування Степана Рудницького та Валентина Отамановського) |
title_sort |
видання підручника з географії для українських гімназій (за матеріалами листування степана рудницького та валентина отамановського) |
publisher |
Інститут історії України НАН України |
publishDate |
2017 |
topic_facet |
Біоісторіографія |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/160072 |
citation_txt |
Видання підручника з географії для українських гімназій (за матеріалами листування Степана Рудницького та Валентина Отамановського) / О. Ковалевська // Історіографічні дослідження в Україні: Зб. наук. пр. — 2017. — Вип. 27. — С. 18-29. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. |
series |
Історіографічні дослідження в Україні |
work_keys_str_mv |
AT kovalevsʹkao vidannâpídručnikazgeografíídlâukraínsʹkihgímnazíjzamateríalamilistuvannâstepanarudnicʹkogotavalentinaotamanovsʹkogo |
first_indexed |
2025-07-14T12:42:14Z |
last_indexed |
2025-07-14T12:42:14Z |
_version_ |
1837626226169085952 |
fulltext |
18
УДК (075.8):91|(477)+37»C.Рудницький/В.Отамановський»
Ольга Ковалевська
доктор історичних наук,
провідний науковий співробітник,
відділ української історіографії,
Інститут історії України НАН України
(м. Київ, Україна), o.kovalevska2017@gmail.com
ВИДАННЯ ПІДРУЧНИКА З ГЕОГРАФІЇ
ДЛЯ УКРАЇНСЬКИХ ГІМНАЗІЙ ЗА МАТЕРІАЛАМИ
ЛИСТУВАННЯ СТЕПАНА РУДНИЦЬКОГО
ТА ВАЛЕНТИНА ОТАМАНОВСЬКОГО
У статті на підставі аналізу листів відомого географа Степана
Рудницького та представника видавництва «Вернигора», майбут-
нього відомого історика Валентина Отамановського, реконструйо-
вано події 1918 року, пов’язані із підготовкою та виданням підручника
з географії для українських гімназій.
Ключові слова: Степан Рудницький, Валентин Отамановський,
підручник з географії, видавництво «Вернигора», листування, геогра-
фічні мапи, українське шкільництво.
Olga Kovalevska
Doctor of Historical Sciences (Dr. hab. in History),
Leading Research Fellow, Department of Ukrainian historiography,
Institute of History of Ukraine NAS of Ukraine
(Kyiv, Ukraine), o.kovalevska2017@gmail.com
PUBLICATION GEOGRAPHY TEXTBOOK FOR UKRAINIAN
HIGH SCHOOLS ON MATERIALS OF CORRESPONDENCE
OF STEPAN RUDNYCKYI AND VALENTYN OTAMANOVSKYI
The article is based on an analysis of letters of famous geographer
Stepan Rudnytskyi and future famous historian Valentin Otamanovskyi,
representing the publishing house «Vernyhora», reconstructed the events of
1918, associated with the preparation and publication of textbooks on
geography for Ukrainian schools.
Keywords: Stepan Rudnytskyi, Valentine Otamanovskyi, geography
textbook, publishing house «Vernyhora», correspondence, geographical
maps, Ukrainian schooling.
© О. Ковалевська, 2017
19
Одним з традиційних способів реконструкції подій минулого
був і залишається пошук збереженого епістолярію між різними
історичними постатями та перетворення його на важливу скла-
дову історичних досліджень. Листування між відомими вченими
не лише сприяє формуванню загального уявлення про наукове
середовище минулих епох, про професійні та особисті контакти
між дослідниками різних поколінь і навіть різних регіонів, але й
дозволяє дізнатися про спільні наукові та освітні проекти, які
вони реалізовували, зокрема, на користь становлення україн-
ської національної школи у період 1917–1921 рр.
Постаті обох вчених: Степана Львовича Рудницького – істо-
рика, географа, учня Михайла Грушевського та Валентина
Дмитровича Отамановського – історика, юриста, відомого крає-
знавця і дослідника Поділля, зокрема Вінничини, вже стали
добре відомими загалу українських науковців. Їм присвячені
численні публікації, які широко подають біографії вчених, роз-
кривають особливості різних періодів їхнього життя, оповідають
про умови арешту, безглузді звинувачення чи особливості праці
під радянською владою; аналізують їх праці, розкривають роль,
яку вчені відіграли в різних галузях гуманітарної науки1. Однак
———————
1 Кароєва Л., Шпильова Л. Валентин Дмитрович Отамановський //
Подільська старовина. – Вінниця, 1993. – С. 6–13; Безсмертний-
Анзіміров А. Валентин Отамановський [Електронний ресурс]. – Режим
доступу: http://incognita.day.kiev.ua/valentin-otamanovskij.html; Робак І. С.
Отамановський Валентин Дмитрович // Харківщина: енциклопедичний
словник / Ред. рада: С. І. Чернов, В. С. Бакіров, М. І. Титов та ін. –
Харків: Золоті сторінки, 2015. – С. 261; Робак І. Ю. Валентин Дмит-
рович Отамановський, професор Харківського медичного інституту
(1893–1964 рр.) // Некрополь Слобожанщини: збірка наукових статей з
пам’яткоохоронної роботи. – Харків, 2012. – Вип. 1. – С. 182–186;
Робак І. Ю., Демочко Г. Л. Валентин Отамановський і медичне крає-
знавство Поділля // Науковий діалог «Схід–Захід»: матеріали Всеукра-
їнської науково-практичної конференції з міжнародною участю,
Кам’янець-Подільський, 7 червня 2014 р.: у 4 ч. – Дніпропетровськ:
Інновація, 2014. – Ч. 3. – С. 146–149; Робак І. Ю. Валентин Отаманов-
ський: молоді роки вченого // Вісник Національного технічного уні-
верситету «Харківський політехнічний інститут»: Збірник наукових
20
листування між ними ще не ставало предметом дослідження
істориків, хоч воно є опублікованим і могло би стати цікавим
джерелом вивчення наукових контактів та співпраці обох нау-
ковців.
Таким чином, метою цієї статті стало розкриття інформа-
тивного потенціалу листів вчених як історичного джерела для
дослідження їхніх контактів та особливостей розвитку того-
часної науки загалом, а також реконструкція на основі наявного
епістолярію одного з сюжетів з історії видання українських
підручників 1918–1919 рр.
Як відомо, С. Рудницький (1877−1937) народився у родині
вчителя у Перемишлі, коли це місто входило до складу Австро-
Угорщини. Середню освіту здобув у державній гімназії Тер-
нополя, вищу – у Львові, Відні та Берліні. Після того, як
польська влада у 1919 р. звільнила його з Львівського універ-
ситету, емігрував до Австрії, де працював професором еконо-
мічної географії Академії торгівлі у Відні, а з 1921 р. –
професором географії та деканом філософського факультету у
праць. Тем. вип. Історія науки і техніки. – Харків, 2011. – № 48. –
С. 127−136; Робак І. Ю., Савчук З. С. Валентин Отамановський –
революціонер, вчений, організатор науки – Х.: Колегіум, 2013. – 184 с.;
Робак І. Ю. В. Д. Отамановський як один з фундаторів сучасного віт-
чизняного краєзнавства // Краєзнавство. – 2014. – № 3/4. – С. 46–57;
Федоришен О. Забутий вінничанин – Валентин Отамановський
[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.myvin.com.ua/
ru/pravda/2/148.html; Академік Степан Рудницький – основоположник
української географічної науки: зб. наукових праць / Відп. ред.
О. І. Шаблій. – Львів: [б. в.], 1994. – 136 с.; Географ-академік Степан
Рудницький: видатні постаті Тернопілля / Упоряд. І. Дітчук. – Терно-
піль: Навчальна книга – Богдан, 2007. – 200 c.; Кандя А. Академік
С. Рудницький і розвиток українського краєзнавства // Академік Сте-
пан Рудницький – основоположник української географічної науки. –
С. 73–85; Кубійович В. Рудницький Степан // Енциклопедія Україно-
знавства. Словникова частина. – Т. 7. – Париж–Нью-Йорк, 1973. –
С. 2631–2632; Мушинка М. Листи С. Рудницького до І. Крип’якевича //
Академік Степан Рудницький − основоположник української геогра-
фічної науки. – С. 120–128.
21
Вищому педагогічному інституті ім. М. Драгоманова у Празі2.
Незадовго до звільнення, коли С. Рудницький ще проживав у
Львові, він уперше отримав нагоду познайомитися та деякий час
листуватися з В. Отамановським3.
В. Отамановський (1893–1964) походив з іншого регіону
України, а саме: з незаможної родини з Черкащини. Він закінчив
5-ту Київську гімназію із золотою медаллю і вступив на без-
коштовне відділення юридичного факультету київського Уні-
верситету св. Володимира4. У 1914 р. В. Отамановський засну-
вав студентське «Братство самостійників», яке провадило свою
діяльність, спираючись на ідеї, висловлені М. Міхновським у
брошурі «Самостійна Україна». У березні 1917 р. ця організація
разом із іншими взяла участь у створенні Української Цент-
ральної Ради. Місяцем пізніше, разом із М. Міхновським В. Ота-
мановський взяв участь у формуванні товариства «Український
військовий клуб ім. гетьмана П. Полуботка». Натомість, будучи
обраним до лав Центральної Ради, В. Отамановський невдовзі
відмовився від політичної кар’єри і повернувся на юридичний
факультет для продовження навчання. Водночас він продовжив
активну співпрацю з видавництвом «Вернигора» (1916–1948;
директор П. Кашинський), яке бачило своє завдання у патріо-
тичному вихованні та просвітницькій діяльності серед насе-
лення. З цією метою видавництво друкувало та поширювало
велику кількість листівок і патріотичних брошур із портретами
гетьманів. 29 січня 1918 р. В. Отамановський, якому на той час
вже виповнилося 25 років, опинився під Крутами у складі юна-
ків Першої Української юнацької військової школи ім. Б. Хмель-
ницького. Командуючий боєм, сотник армії УНР Аверкій Гон-
чаренко у своїх пізніших спогадах (1962) відзначив його відваж-
ність за своєчасне повідомлення про наступ більшовицьких
———————
2 Рубльов О. Фундатор української географічної науки (С. Л. Руд-
ницький) // Репресоване краєзнавство (20–30-ті роки). – К.; «Рідний
край», 1991. – С. 121–122.
3 Листування Степана Рудницького / Упоряд., автор вступ. статті,
приміток П. Штойко. – Львів: НТШ, 2006. – С. 278–279, 305–309.
4 Федоришен О. Забутий вінничанин – Валентин Отамановський.
22
військ у тил українських вояків. Крім того, він був вдячний
йому за «прекрасний гумор» та здатність підняти бойовий дух
війська цікавими історичними порівняннями5. Після розгрому
українських юнацьких підрозділів у бою під Крутами, В. Ота-
мановський вижив й у 1918 р. виїхав на стажування до Віден-
ського університету. Там, як представник видавництва «Верни-
гора», він продовжив свою працю на ниві видання шкільних
підручників, мап та зошитів для українських освітніх закладів6.
Зокрема, за його сприяння було видано 1 підручник з граматики
української мови, 1 – з латини, 1 – з геометрії, 1 – з фізики, 2 – з
історії України, 4 – зі співу, 4 читанки та 6 з географії.
Отже, саме діяльність, спрямована на видання підручників та
географічних мап, на деякий час звела інтереси С. Рудницького
та В. Отамановського. Як свідчать дати листів, активне лис-
тування між ними відбувалося влітку та восени 1918 р. Більш
точно встановити дату першого листа, а отже, й заочного
знайомства між тодішнім автором та редактором і завідувачем
техніки друку, поки не вдалося, бо наявні листи не дозволяють
цього зробити. Перший лист від видавництва «Вернигора», який
нині є відомим, був датований 3 липня 1918 р. Відповідно до
інформації, зафіксованої в листі, контора видавництва на той
час знаходилася на Львівській вулиці у Києві, а склади – на
Володимирській, поруч з Золотими воротами7, а пізніше вона
була перенесена на Фундуклєївську, 19. Зміст цього листа, за
підписом Ігора Федіва – одного з редакторів видавництва,
доводить, що перед ним були ще один чи два, бо листом від 3
липня С. Рудницького повідомляли про те, що «справа щодо
видання ваших підручників полагоджена», умови, які висувало
видавництво, з одного боку, і автор – з іншого, вже були
узгоджені. С. Рудницький мав найближчим часом коштом ви-
давництва знайти собі у Львові писаря або стенографіста, які
повинні були допомогти йому у переписуванні рукопису
———————
5 Гончаренко А. Бій під Крутами // Крути / Упоряд. О. та Н. Зінке-
вичі. – К.: Смолоскип, 2008. – С. 124–132.
6 Федоришен О. Забутий вінничанин – Валентин Отамановський.
7 Листування Степана Рудницького. – С. 305.
23
написаного ним підручника з географії для учнів гімназій.
Керівництво видавництва також повідомляло вченого, що «Вер-
нигора» готова розглянути питання видання усіх інших під-
ручників, про які в якомусь з попередніх листів згадував
С. Рудницький8. Видання мап також було можливе, але оста-
точно це питання повинен був узгодити повірений видавництва,
який найближчим часом мав приїхати до Львова. Цією дові-
реною особою мав стати член управи – Валентин Отаманов-
ський. До листа від керівництва «Вернигори», було додано
листа і від самого В. Отамановського.
Лист Валентина Дмитровича до Степана Львовича був дуже
цікавий. З того як редактор звертався до вченого і як підписував
свій лист до нього, було зрозуміло, що В. Отамановський гли-
боко шанував С. Рудницького і як науковця, і як людину, яка
глибоко вболівала за українську справу, зокрема, за видання
українських підручників для середніх навчальних закладів:
«Високо Поважному Професорові Степанові Рудницькому»,
«З пошаною Валентин Отамановський, член управи»9. У листі
від 3 липня 1918 р. йшлося про те, що професору треба було
якнайшвидше закінчити текст його «Початкової географії» для
учнів гімназій. Йому ще раз нагадували про необхідність най-
няти писаря, який би допоміг вченому переписати свій текст на
чисто і відправити до видавництва. В. Отамановський повідом-
ляв С. Рудницького, що довіреною особою видавництва, який
приїде до нього на зустріч до Львова, буде саме він і натякав, що
про деякі справи вони мають переговорити при особистій
зустрічі10.
Коли саме відбулось особисте знайомство Валентина Дмит-
ровича та Степана Львовича, невідомо. У листах такої інфор-
———————
8 Йшлося про видання: «Початкова географія для середніх шкіл»,
«Мапа вправ по історії та географії України», «Історичний атлас для
середніх шкіл» (12 мап) у співавторстві з І. Крип’якевичем, «Основи
географії для середніх шкіл (ІІ–IV кл.)» у 3-х частинах: «Географія
позаєвропейських країн», «Географія Європи», «Географія України».
9 Листування Степана Рудницького. – С. 306.
10 Там само.
24
мації не має. Натомість зі змісту наступного повідомлення від
В. Отамановського від 16 серпня стає зрозумілим, що особиста
зустріч таки відбулася, і С. Рудницькому навіть вдалось пере-
конати В. Отамановського допомогти йому з пошуком ілюст-
рацій. Останній взявся за цю справу, хоч пошук кліше картинок
до видання, не належало до його обов’язків, так само, як і до
обов’язків видавництва. Те, що В. Отамановський відшукував,
він одразу надсилав вченому на огляд та затвердження. Він
також просив професора особисто написати до одного з віден-
ських видавництв – «Фрайтаг і Берндт» про те, що «Вернигора»
планує видрукувати на їхній базі 25 тис. примірників оглядової
мапи українських земель, яку планували використати додатком
до підручника. Цікаво, що у цьому листі від 16 серпня 1918 р.
В. Отамановський, очевидно відповідаючи на запитання С. Руд-
ницького, подав формулу розрахунку авторського гонорару.
Професор мав отримати за рукопис своєї книги 2750 карбо-
ванців або 6000 австрійських крон11. 2000 крон С. Рудницький
вже отримав, а 4000 ще залишалось за видавництвом. Ці відо-
мості є надзвичайно цікавим матеріалом для дослідження пов-
сякдення науковців на початку ХХ ст.
Не менш привабливими для сучасного дослідника вигля-
дають деякі висловлювання, вжиті у листі В. Отамановським
щодо характеристики північно-східних сусідів українців, які
яскраво окреслюють його політичну та національну свідомість і
переконання. Зокрема, намалювавши для С. Рудницького схему
розташування ілюстрацій, які повинні були відображати антро-
пологічні типи українців та росіян, автор листа порадив: «Отож
прошу Вас: усю кацапию (їх аж троє!) вмістити зменшену на
одній сторінці, а під ними для порівняння – наших, також
трьох… У всякім разі, краще один зайвий кліш, та щоб кацапові
дошкулити!»12. Загалом наприкінці листа В. Отамановський на-
голошував: «Підручник повинен бути цікавим»13.
———————
11 Листування Степана Рудницького. – С. 307.
12 Там само. – С. 307–308.
13 Там само. – С. 308.
25
Через тиждень, 23 серпня 1918 р. член управи «Вернигори»
Валентин Отамановський вже повідомляв С. Рудницького, до
якого він звертався «Шановний Добродію!», що посилає про-
фесору 3500 крон і просить віддати під розписку рукопис
підручника для відправки до Відня. Додатково пересилав ще
кілька малюнків до книги і подавав поради щодо того, де ще
можна пошукати тих ілюстрацій, яких бракує. Привертає увагу
той факт, що В. Отамановський просив С. Рудницького негайно
приступити до роботи над «Історичним атласом» разом із
Іваном Крип’якевичем, бо Міністерство освіти «поставило нам
таку умову»14. Чи був цей проект реалізованим, залишається
загадкою, бо сучасним українським історикам та географам
траплялися згадки про цей атлас з 12 мап, але самого атласу
поки що не виявлено15. З огляду на зазначене В. Отамановським
наприкінці літа 1918 р. проектом видання підручника для шкіл
зацікавилося навіть Міністерство народної освіти Української
держави П. Скоропадського, яке уклало угоду про видання усіх
підручників С. Рудницького.
Зміст листа Івана Кревецького16, дійсного члена НТШ, за-
ступника голови Комісії історії мистецтв (Відень, 1916–1918), а
також заступника Івана Німчука17, редактора «Відродження
України» (1918) від 5 вересня 1918 р., розкрив механізм пере-
дачі рукопису «Короткої географії для народних шкіл» до
видавництва. В ньому, зокрема, говорилося, що якийсь «това-
риш Струтинський», який був у Львові і, очевидно, мав зайти до
С. Рудницького і забрати рукопис. Однак, він не застав вченого
у Музеї А. Шептицького, де той часто був як член наглядової
ради. Відтак І. Кревецький просив Степана Львовича «рукопис
———————
14 Там само. – С. 309.
15 Там само. – С. 309.
16 Кревецький Іван (1883–1940) – історик, дійсний член НТШ,
директор бібліотеки (1905–1914), заступник голови Комісії з історії
мистецтв (Відень, 1916–1918).
17 Німчук Іван (1891–1956) – громадський діяч і журналіст, дійсний
член НТШ, співредактор щоденника «Нове слово» (1912–1918), редак-
тор «Відродження України» (1918).
26
сей вислати негайно» експрес-поштою на його адресу, бо це
термінова справа і друкарня чекає.
Листом від 8 вересня 1918 р. В. Отамановський надіслав
С. Рудницькому довідку про те, що одержав від професора
рукопис «Початкової географії для народних шкіл» для друку у
видавництві «Вернигора»18. Від того часу можна було очікувати
швидкого виходу книги. Однак, як відомо, восени 1918 р. полі-
тична ситуація в Україні вже була дуже складною. Це відбилося
й на швидкості реалізації проекту. Далі листування з С. Руд-
ницьким з приводу видання книжки вели також Іван Німчук та
Іван Кревецький. Останній у своєму листі до С. Рудницького від
22 вересня 1918 р. писав про те, що «книжка друкується на
алярм»19, тобто в режимі авралу, нашвидкуруч. Листом від
12 жовтня 1918 р. Іван Німчук повідомляв С. Рудницького про
те, що йому висилають частину коректури і просив професора
якнайшвидше її переглянути і вислати на його адресу.
Ілюстрації для книжки І. Німчук відбирав разом із І. Кревецьким
з тих, які були у їхньому розпорядженні. При цьому обоє
засвідчували, що надають справі ілюстрування книги велике
значення і прагнуть, аби «підручник вийшов гарно ілюстро-
ваним»20. Пришвидшений друк у короткі терміни на практиці
означав, що ніяких нових ілюстрацій, про які мріяв С. Руд-
ницький, не могло бути, бо не було часу чекати на їхні пошуки.
У листі від 16 жовтня 1918 р. Іван Кревецький вже повідомляв
С. Рудницького про те, що коректуру від нього одержали, все,
що автор бажав виправити, обіцяв зробити. Цим же листом
Степану Львовичу висилали 31 сторінку з розставленими ілюст-
раціями і підписами до них і повідомляли, що до видання не всі
ілюстрації, які він планував, увійдуть. До того ж, друкарня вже
не мала можливості чекати на виправлення перших 24 сторінок,
водночас могла ще трохи почекати на коректуру сторінок від
25 до 31. І. Кревецький просив вичитати ці сторінки негайно.
Закінчення справи підготовки до друку підручника з географії
———————
18 Там само. – С. 178.
19 Листування Степана Рудницького. – С. 264.
20 Там само. – С. 278.
27
не відбилося в матеріалах листування. Однак, як видно з біб-
ліографії праць С. Рудницького, підручник «Початкова геогра-
фія для народних шкіл» вийшов друком у 1919 р. При цьому на
обкладинці був зазначений 1918 р. Таким чином, можна стверд-
жувати, що спільний проект С. Рудницького та видавництва
«Вернигора» був реалізований.
Чи траплялося В. Отамановському та С. Рудницькому зустрі-
чатись після завершення цього проекту, невідомо. Листування
між ними, датованого 1920-ми роками, не виявлено. Натомість
нам відомо, що Валентин Отамановський у той час вже активно
працював на Поділлі21. У 1929 р. по сфабрикованій справі СВУ
він був заарештований та засуджений. Його участь у цій міфіч-
ній організації так і не була доведена, але його засудили на
5 років таборів суворого режиму та 2 роки заслання до Татар-
стану22. С. Рудницький же після свого переїзду до УСРР у
1926 р. з Праги, також невдовзі, тобто у 1933 р. був заареш-
тований органами НКВС СРСР і звинувачений у приналежності
до «контрреволюційної організації, шкідництві та шпигун-
стві»23. Згідно з постановою судової трійки колегії ДПУ УСРР
вчений був засуджений до 5 років позбавлення волі. 9 жовтня
1937 р. за постановою Особливої трійки УНКВС Ленінградської
області був засуджений до розстрілу і 3 листопада 1937 р. роз-
стріляний у числі так званого «соловецького етапу» в урочищі
Сандармох (РФ). Обидва дослідники були реабілітовані по-
смертно: С. Рудницький у 1965 р., В. Отамановський – у 1989 р.
Таким чином, проаналізовані нами кілька листів між С. Руд-
ницьким, В. Отамановським та третіми особами за 1918 р.,
виявилися важливим і змістовним історичним джерелом. Вони
дали можливість пролити світло на деякі факти біографій обох
представників українського політичного руху та обох науковців,
———————
21 Федоришен О. Забутий вінничанин – Валентин Отамановський.
22 Кароєва Л., Шпильова Л. Валентин Дмитрович Отамановський –
С. 6–13; Безсмертний-Анзіміров А. Валентин Отамановський; Федо-
ришен О. Забутий вінничанин – Валентин Отамановський.
23 Академік Степан Рудницький – основоположник української гео-
графічної науки. – С. 41; Кубійович В. Рудницький Степан. – С. 2631–
2632.
28
які належали до різних поколінь українських науковців першої
половини ХХ ст. Вони також розкрили особливості підготовки
до друку однієї з відомих праць С. Рудницького, висвітлили
роль у цій справі В. Отамановського та деякі інші, більш дрібні
сюжети.
Запропонована нами тема ще може мати перспективи свого
розвитку, оскільки не весь епістолярій обраних нами корес-
пондентів є виявленим, а отже, можуть трапитися цікаві від-
криття, які додадуть нових подробиць до справи співпраці цих
патріотів України та подвижників української науки.
REFERENCES:
1. Akademik Stepan Rudnytskyi – osnovopolozhnyk ukrainskoi geogra-
fichnoi nauky. (1994). Lviv. [in Ukrainian].
2. Bezsmertny-Anzimirov, A. (2015). Valentyn Otamanovskyi. Retrie-
ved from http://incognita.day.kiev.ua/valentin-otamanovskij. html [in Uk-
rainian].
3. Fedoryshеn, O. (2013). Zabutyj vinnychanyn – Valentyn Otama-
novskyi. Retrieved from: http://www.myvin.com.ua/ru/ pravda/2/148.html
[in Ukrainian].
4. Geograf-akademik Stepan Rudnytskyi: vydatni postati Ternopillia.
(2007). Ternopil. [in Ukrainian].
5. Honcharenko, А. (2008). Bij pid Krutamy. In O. & N. Zinkevychy
(comps.), Кruty. Kyiv. [in Ukrainian].
6. Kandia, A. (1994). Akademik S. Rudnytskyi i rozvytok ukrainskoho
krajeznavstva. Akademik Stepan Rudnytskyi – osnovopolozhnyk ukrainskoi
geografichoi nauky, 73–85. Lviv. [in Ukrainian].
7. Karojeva, L. & Shpyliova, L. (1993). Valentyn Dmytrovych Otama-
novskyi. Podilska starovyna, 6–13. Vinnycia. [in Ukrainian].
8. Kubijovych, V. (1973). Rudnytskyi Stepan. In Encyklopedia Ukrai-
noznavstva. Slovnykova chastyna (Vol. 7, pp. 2631–2632). Paris–New-Jork.
[in Ukrainian].
9. Lystuvannia Stepana Rudnyckoho. (2006). Lviv. [in Ukrainian].
10. Mushynka, M. (1994). Lysty S.Rudnytskoho do I. Krypiakevycha.
Akademik Stepan Rudnytskyi – osnovopolozhnyk ukrainskoi geografichoi
nauky, 120–128. Lviv. [in Ukrainian].
11. Robak, I. & Demochko, H. (2014). Valentyn Otamanovskyi i ma-
dychne krajeznavsto Podillia. Abstracts of paper: Naukovy dialog «Schid-
Zachid». (Vol. 4, рр. 146–149). Dnipro. [in Ukrainian].
29
12. Robak, I. & Savchuk, Z. (2013). Valentyn Otamanovs’kyi – revo-
liucyoner, vchenyj, organizator nauky. Kharkiv. [in Ukrainian].
13. Robak, I. (2011). Valentyn Otamanovskyi: molodi ruky vchenoho.
Visnyk Nacionalnoho technichnoho universytetu «Kharkivskyj politech-
nichnyj instytut», (48), 127–136. [in Ukrainian].
14. Robak, I. (2012). Valentyn Dmytrovych Otamanovskyi, profesor
Kharkivskoho medychnoho instytutu (1893–1964). Nekropol Slobo-
zhanszchyny, 182–186. Kharkiv. [in Ukrainian].
15. Robak, I. (2014). V. D. Otamanovskyi jak odyn z fundatoriv
suchasnoho krajeznavstva. Krajeznastvo, 3/4, 46–57. [in Ukrainian].
16. Robak, I. (2015). Otamanovskyi Valentyn Dmytrovych. Kharkiv-
shhyna: encyklopedychnyj slovnyk. Kharkiv. [in Ukrainian].
|