Цивілізаційні дискурси світової та української історіографії: монографія
Рецензія на книгу: Цивілізаційні дискурси світової та української історіографії: монографія / за наук. ред. О. О. Салати. – Київ: Київ. ун-т ім. Б. Грінченка, 2017. – 288 с.
Gespeichert in:
| Datum: | 2017 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут історії України НАН України
2017
|
| Schriftenreihe: | Історіографічні дослідження в Україні |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/160091 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Цивілізаційні дискурси світової та української історіографії: монографія / О. Ясь // Історіографічні дослідження в Україні: Зб. наук. пр. — 2017. — Вип. 27. — С. 467-472. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-160091 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1600912019-10-23T01:25:47Z Цивілізаційні дискурси світової та української історіографії: монографія Ясь, О. Рецензії Рецензія на книгу: Цивілізаційні дискурси світової та української історіографії: монографія / за наук. ред. О. О. Салати. – Київ: Київ. ун-т ім. Б. Грінченка, 2017. – 288 с. 2017 Article Цивілізаційні дискурси світової та української історіографії: монографія / О. Ясь // Історіографічні дослідження в Україні: Зб. наук. пр. — 2017. — Вип. 27. — С. 467-472. — укр. 2415-8003 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/160091 uk Історіографічні дослідження в Україні Інститут історії України НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Рецензії Рецензії |
| spellingShingle |
Рецензії Рецензії Ясь, О. Цивілізаційні дискурси світової та української історіографії: монографія Історіографічні дослідження в Україні |
| description |
Рецензія на книгу: Цивілізаційні дискурси світової та української історіографії: монографія / за наук. ред. О. О. Салати. – Київ: Київ. ун-т ім. Б. Грінченка, 2017. – 288 с. |
| format |
Article |
| author |
Ясь, О. |
| author_facet |
Ясь, О. |
| author_sort |
Ясь, О. |
| title |
Цивілізаційні дискурси світової та української історіографії: монографія |
| title_short |
Цивілізаційні дискурси світової та української історіографії: монографія |
| title_full |
Цивілізаційні дискурси світової та української історіографії: монографія |
| title_fullStr |
Цивілізаційні дискурси світової та української історіографії: монографія |
| title_full_unstemmed |
Цивілізаційні дискурси світової та української історіографії: монографія |
| title_sort |
цивілізаційні дискурси світової та української історіографії: монографія |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| publishDate |
2017 |
| topic_facet |
Рецензії |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/160091 |
| citation_txt |
Цивілізаційні дискурси світової та української історіографії: монографія / О. Ясь // Історіографічні дослідження в Україні: Зб. наук. пр. — 2017. — Вип. 27. — С. 467-472. — укр. |
| series |
Історіографічні дослідження в Україні |
| work_keys_str_mv |
AT âsʹo civílízacíjnídiskursisvítovoítaukraínsʹkoíístoríografíímonografíâ |
| first_indexed |
2025-07-14T12:43:07Z |
| last_indexed |
2025-07-14T12:43:07Z |
| _version_ |
1837626281339912192 |
| fulltext |
467
Олексій Ясь
доктор історичних наук, провідний науковий співробітник,
відділ української історіографії,
Інститут історії України НАН України
(м. Київ, Україна), alexyas@ukr.net
Цивілізаційні дискурси світової та української історіо
графії: монографія / за наук. ред. О. О. Салати. – Київ:
Київ. ун т ім. Б. Грінченка, 2017. – 288 с.
Oleksiy Yas
Doctor of Historical Sciences (Dr. hab. in History),
Leading Research Fellow, Department of Ukrainian historiography,
Institute of History of Ukraine NAS of Ukraine
(Kyiv, Ukraine), alexyas@ukr.net
Civilizational discourses of the World and Ukrainian histo
riography: monograph / Ed. O. O. Salata. – Kyiv: Borys
Grinchenko Kyiv University, 2017. – 288 p.
Сучасна людина сприймає поняття «цивілізація» як свого
роду безпосередню даність та зазвичай уживає його у метафо-
ричному розумінні, котре має виразне оціночне забарвлення.
Недаремно часто-густо чуємо вислови, в яких маркуються речі,
об’єкти, обставини й умови повсякденного життя як цивіліза-
ційні, себто прийнятні, звичні та належні, або, навпаки, лунають
контраверсійні оцінки з критично-негативними конотаціями,
котрі означують неприйнятні, анормальні, тобто нецивілізаційні
явища, процеси, норми і т. п.
Така двоїстість у рецепції й циркуляції цивілізаційного мар-
кування є показовою, позаяк добре ілюструє метаморфози чи то
пак гру масової свідомості.
Безперечно ставлення фахового цеху вчених-гуманітаріїв,
зокрема істориків до поняття «цивілізація», точніше до низки
цивілізаційних дискурсів, які побутують у сучасній соціогу-
манітаристиці, є набагато складнішим і розмаїтим, аніж повсяк-
денні реакції та спостереження масової людини. Втім, можемо
помітити певні вподобання, устремління й пріоритети, котрі
© О. Ясь, 2017
468
доволі виразно проступили у процесі перетікання цивілізацій-
них дискурсів до пострадянського культурного простору.
Передусім, домінують наукові та культурні практики, в яких
цивілізаційні дискурси вживаються для ціннісного маркування й
аксіологічного розрізнення. Зазвичай останні побутують у ви-
гляді різноманітних культурних, рідше соціокультурних опози-
цій, як-от свій / чужий, відкритий / закритий, дружній / ворожий,
землеробський / кочовий, модерний / традиційний, аграрний /
індустріальний тощо. Часом ці означення представлено у ви-
гляді тріади, котра пропонує більш широкий набір маркерів:
свій / чужий / інший, або традиційний / модерний / постмодер-
ний чи доіндустріальний / індустріальний / постіндустріальний
і т. п.
За великим рахунком, таке вживання цивілізаційних дискур-
сів тою чи іншою мірою нав’язує культурне маркування, а
почасти соціокультурне розрізнення світу минувшини, хоч ін-
коли слугує для генералізації певних спостережень з обсягу
фактографічної конкретики. Зазвичай такі означення не потре-
бують якихось розгорнутих конвенціональних домовленостей.
Водночас дедалі більшу популярність цивілізаційні дискурси
здобули в царині компаративістики. Власне, поняття «цивіліза-
ція» у розрізі таких практик доволі часто вживається для
конструювання більш-менш адекватної порівняльної / компара-
тивної площини, щоби висунути однорідні чи принаймні зба-
лансовані евристичні запити до минувшини. У цьому випадку,
як правило, йдеться про виокремлення кількох базових соціо-
культурних ознак чи прикмет, які використовуються для конст-
руювання компаративної вісі.
Та якщо цивілізаційні дискурси застосовуються з перспек-
тиви типологічного інструментарію чи для соціокультурного
ранжування різних суспільно-державних організацій, то доволі
гостро постає як проблема окреслення змісту поняття «циві-
лізація», так і продукованих смислів. Інакше кажучи на перший
план висувається потреба конвенціональної домовленості нау-
ковців, яка не може бути зведена до кількох більш-менш ко-
релятивних ознак або прикмет.
Отож ідеться про створення хоча б орієнтованої «цивіліза-
ційної мапи» минувшини, котра дозволила б досить гнучко і,
469
заразом, коректно упорядковувати й організовувати значні об-
сяги розмаїтого, строкатого та суперечливого фактографічного
матеріалу. Інакше кажучи типологія чи ранжування потребують
більш масштабної конвенції щодо вживання тих чи інших
дискурсів, порівняно із застосуванням цивілізаційного підходу
для компаративістики чи ціннісного / культурного маркування.
В останні роки дедалі частіше чуємо про наміри підготовки й
написання історії України у світлі цивілізаційних дискурсів або
на засадах представлення соціокультурних зрізів нашої минув-
шини. Більше того, циркулюють навіть деякі експериментальні
формати видань з обсягу цієї проблематики, приміром моно-
графія «Цивілізаційна історія України (Нариси)» (автори:
М. Горєлов, О. Моця, О. Рафальський. К., 2006) та ін.
З такої перспективи вповні логічно постає питання про кон-
венціональні домовленості й інструментальні можливості для
реалізації проекту / проектів такого масштабу. Публікація ко-
лективної монографії «Цивілізаційні дискурси світової та укра-
їнської історіографії», котра у видовому плані очевидно є
збіркою статей, видається цікавим і слушним приводом для
того, щоби подивитися на окреслені вище інструментальні й
конвенціональні проблеми.
На обширах пострадянської історіографії концептуальні про-
позиції, пов’язані з уживанням поняття «цивілізація», постали
як своєрідні контраверсії до сумнозвісної й добре знайомої
«п’ятичленки» – теорії суспільно-економічних формацій, яка
нав’язувала ідеологічний монізм і наскрізний телеологічний
сенс. Ба більше, цивілізаційні дискурси вживалися для демон-
тажу й руйнації формаційної аберації, котра від початку
1930-х рр. у тому чи іншому вигляді домінувала у радянському
культурному просторі.
Недаремно у вступній статті О. Салати «Світоглядні та
методологічні позиції формаційного і цивілізаційного підходів
до історії» розглядається циркуляція окреслених дискурс-
альтернатив на полі української історіографії. Відтак авторка
прагне з’ясувати сутність і базові відмінності обох підходів.
Однак якщо формаційна теорія, котра набула вигляду викін-
ченого ідеологічного моноліту на зламі 1940–1950-х рр., добре
470
вписується у таку інтерпретаційну схему, то цивілізаційні кон-
цептуалізації репрезентують доволі широкий діапазон культуро-
логічних, некласичних, антропологічних, постмодерних й інших
інтелектуальних мутацій.
У розвідці Ф. Левітаса та Ю. Ладного «Цивілізаційні виміри
історії в творчості А. Тойнбі та сучасність» висвітлюються
погляди славнозвісного британського історика й філософа у
розрізі сучасних світоглядних метаморфоз і темпоральних
трансформацій сучасності. Приміром, автори означеної розвідки
пропонують сприймати А. Дж. Тойнбі не тільки як історика, а й
як релігійного мислителя. Йдеться про відому ревізію кон-
цептуальних пропозицій пізнього А. Дж. Тойнбі, котрий пере-
глянув свої погляди та запропонував інше призначення чи
надмету історичного буття цивілізації – творення вищої й
універсальної релігії. Таким чином, історичну місію Західного
світу, подібно до Еллінської цивілізації, з культурних надр якої
постало християнство, британський мислитель убачав у вироб-
ленні нової синкретичної релігії людства, хоч і обстоював тезу
про культурницьку багатоманітність і плюралізм.
У статті О. Мостяєва «Історико-типологічний метод як засіб
подолання теоретичних суперечностей цивілізаційного підходу»
виокремлюються й аналізуються основні протиріччя, котрі цир-
кулюють у річищі цивілізаційної концептуалізації. Ці супереч-
ності окреслюється у чотирьох пунктах: 1) змістовна розмитість
поняття «цивілізація»; 2) довільність критеріїв виділення «циві-
лізацій»; 3) проблематичність пояснення механізмів циклічного
розвитку цивілізацій; 4) суперечність між циклічними й про-
гресистськими прочитаннями історії. Більше того, автор три-
мається думки, що саме застосування історико-типологічного
методу та терміна «макрокультура» дозволить якщо не подолати
ці суперечності, то принаймні віднайти оптимальні інструмен-
тальні й концептуальні засоби для представлення історії у
розрізі буття цивілізацій.
У розвідці О. Богдашиної «Цивілізаційний дискурс у трак-
товці істориків-позитивістів підросійської України другої поло-
вини ХІХ – початку ХХ ст.» розглядається циркуляція кон-
цептуальних пропозицій, пов’язаних із поняттям «цивілізація».
471
Зокрема, авторка розглядає яким чином відбувалося перелом-
лення відомих концепцій і візій Г. Бокля, О. Конта,
Дж. Ст. Мілля, Г. Спенсера та інших мислителів у працях
істориків на теренах підросійської України. Врешті О. Богда-
шина резюмує свої спостереження у тезі про те, що цивілі-
заційна концептуалізація на ниві позитивістської історіографії
мала виразний лінійно-стадіальний характер.
Ряд розвідок, уміщених у колективній монографії, висвіт-
люють, тлумачать і нюансують цивілізаційні дискурси у візіях і
концепціях окремих інтелектуалів і мислителів. До таких варто
віднести статті О. Самойленка «Два світи, два цивілізаційні
вибори: Річ Посполита та Московська держава в науковій інтер-
претації В. В. Новодворського», Є. Луняка «Україна-Русь як
цивілізаційний кордон Європи в ідеях Францішека Духінського»
та Н. Шалашної «Теорія православної цивілізації в системі
філософських поглядів Ф. Прокоповича».
У низці статей висвітлюються цивілізаційні дискурси у
загальному контексті різноманітних дослідницьких практик,
рефлексій і спостережень на полі української історіографії. До
них можемо віднести статті О. Удода «25 років незалежності
України: поступ, досвід, перспективи», А. Острянка «Методо-
логічні засади історичного пізнання: спостереження на ґрунті
новітньої української історіографії», Т. Орлової «Цивілізаційний
підхід до викладання і вивчення всесвітньої історії на гума-
нітарних факультетах вищих навчальних закладів України» та
С. Бережної «Історичне порівняння як фундамент історичної
антропології: феноменологічні розвідки» та ін.
Зрештою, порушений діапазон проблем демонструє, що нині
цивілізаційні концепти видаються привабливими багатьом уче-
ним із найрізноманітнішими фаховими зацікавленнями, твор-
чими інтенціями, методологічними пріоритетами та дослідниць-
кими стратегіями. Водночас тексти представленої монографії
свідчать, що цивілізаційні дискурси вже не сприймаються як
свого роду епістемологічна панацея. Натомість дослідники де-
далі частіше порушують питання суперечностей і проблем
цивілізаційних концептуалізацій, зокрема замислюються щодо
інтелектуальної природи походження відмінних візій і кон-
цепцій.
472
Отож споглядаємо очевидне розширення інструментального
вжитку цивілізаційних дискурсів, про що свідчить вказана моно-
графія. Проте дальше поширення цивілізаційних концептуа-
лізацій впирається у необхідність їхнього переосмислення у
світлі провідних парадигм історіописання та трендів історич-
ного мислення, без яких складно виробити більш-менш усталені
конвенціональні домовленості в сучасній українській соціогу-
манітаристиці.
|