Всихання сосни - причини і перспективи захисту

Всихання сосни - причини і перспективи захисту

Визначено аутекологічні чинники негативного впливу на адаптивний потенціал рослин Pinus sylvestris L. На моніторинговій ділянці на території Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН України виявлено значне зростання вмісту аміачного азоту в ґрунті під всохлими соснами, що пов’язано з швид...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2019
Автори: Заіменко, Н.В., Еланська, Н.Е., Іваницька, Б.О., Харитонова, І.П., Бедернічек, Т.Ю., Юношева, О.П., Швартау, В.В., Михальська, Л.М.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2019
Назва видання:Доповіді НАН України
Теми:
Біологія
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/160135
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Всихання сосни - причини і перспективи захисту / Н.В. Заіменко, Н.Е. Еланська, Б.О. Іваницька, І.П. Харитонова, Т.Ю. Бедернічек, О.П. Юношева, В.В. Швартау, Л.М. Михальська // Доповіді Національної академії наук України. — 2019. — № 8. — С. 87-92. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-160135
record_format dspace
spelling irk-123456789-1601352019-10-25T01:26:05Z Всихання сосни - причини і перспективи захисту Заіменко, Н.В. Еланська, Н.Е. Іваницька, Б.О. Харитонова, І.П. Бедернічек, Т.Ю. Юношева, О.П. Швартау, В.В. Михальська, Л.М. Біологія Визначено аутекологічні чинники негативного впливу на адаптивний потенціал рослин Pinus sylvestris L. На моніторинговій ділянці на території Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН України виявлено значне зростання вмісту аміачного азоту в ґрунті під всохлими соснами, що пов’язано з швидкою деструкцією лісової підстилки, ущільненням ґрунту та інтенсивним розвитком трав’янистої рослинності. У модельних експериментах проаналізовано дію високих позитивних температур на накопичення аміачних форм нітрогену та зростання чисельності амоніфікаторів у ґрунті. Згідно з результатами досліджень, відмінності в зростанні концентрації NH₄⁺ узгоджуються з даними щодо емісії СО₂ з поверхні ґрунту. За пропоновано розробки з покращення стану соснових насаджень. The outecological factors of a negative influence on the adaptive potential of Pinus sylvestris L. plants have been determined. A significant increase in the content of ammonia nitrogen in the soil under dry pines has been detected on the experimental plot by monitoring the territory of the National Botanical Gardens. This is associated with the rapid destruction of forest litter, soil compaction, and the intensive development of grassy vegetation. In model experiments, we analyzed the effect of high positive temperatures on the accumulation of ammonia nitrogen forms and the growth of the number of ammonifiers in the soil. According to the results of studies, the differences in a growth of the NH₄⁺ concentration are consistent with the data on СО₂ emissions from the soil surface. We propose the developments for improving the condition of pine plantations. Определены аутэкологические факторы негативного воздействия на адаптивный потенциал растений Pinus sylvestris L. На мониторинговом участке на территории Национального ботанического сада им. Н.Н. Гришко НАН Украины обнаружено существенное увеличение содержания аммиачного азота в почве под сухими соснами, которое связано с быстрой деструкцией лесной подстилки, уплотнением почвы и интенсивным развитием травянистой растительности. В модельных экспериментах проанализированы действие высоких положительных температур на накопление аммиачных форм азота и рост численности аммонификаторов в почве. Согласно результатам исследований, различия в повышении концентрации NH₄⁺ согласуются с данными по эмиссии СО₂ с поверхности почвы. Предложены разработки по улучшению состояния сосновых насаждений. 2019 Article Всихання сосни - причини і перспективи захисту / Н.В. Заіменко, Н.Е. Еланська, Б.О. Іваницька, І.П. Харитонова, Т.Ю. Бедернічек, О.П. Юношева, В.В. Швартау, Л.М. Михальська // Доповіді Національної академії наук України. — 2019. — № 8. — С. 87-92. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 1025-6415 DOI: doi.org/10.15407/dopovidi2019.08.087 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/160135 582.47:632.124: uk Доповіді НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Біологія
Біологія
spellingShingle Біологія
Біологія
Заіменко, Н.В.
Еланська, Н.Е.
Іваницька, Б.О.
Харитонова, І.П.
Бедернічек, Т.Ю.
Юношева, О.П.
Швартау, В.В.
Михальська, Л.М.
Всихання сосни - причини і перспективи захисту
Доповіді НАН України
description Визначено аутекологічні чинники негативного впливу на адаптивний потенціал рослин Pinus sylvestris L. На моніторинговій ділянці на території Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН України виявлено значне зростання вмісту аміачного азоту в ґрунті під всохлими соснами, що пов’язано з швидкою деструкцією лісової підстилки, ущільненням ґрунту та інтенсивним розвитком трав’янистої рослинності. У модельних експериментах проаналізовано дію високих позитивних температур на накопичення аміачних форм нітрогену та зростання чисельності амоніфікаторів у ґрунті. Згідно з результатами досліджень, відмінності в зростанні концентрації NH₄⁺ узгоджуються з даними щодо емісії СО₂ з поверхні ґрунту. За пропоновано розробки з покращення стану соснових насаджень.
format Article
author Заіменко, Н.В.
Еланська, Н.Е.
Іваницька, Б.О.
Харитонова, І.П.
Бедернічек, Т.Ю.
Юношева, О.П.
Швартау, В.В.
Михальська, Л.М.
author_facet Заіменко, Н.В.
Еланська, Н.Е.
Іваницька, Б.О.
Харитонова, І.П.
Бедернічек, Т.Ю.
Юношева, О.П.
Швартау, В.В.
Михальська, Л.М.
author_sort Заіменко, Н.В.
title Всихання сосни - причини і перспективи захисту
title_short Всихання сосни - причини і перспективи захисту
title_full Всихання сосни - причини і перспективи захисту
title_fullStr Всихання сосни - причини і перспективи захисту
title_full_unstemmed Всихання сосни - причини і перспективи захисту
title_sort всихання сосни - причини і перспективи захисту
publisher Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate 2019
topic_facet Біологія
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/160135
citation_txt Всихання сосни - причини і перспективи захисту / Н.В. Заіменко, Н.Е. Еланська, Б.О. Іваницька, І.П. Харитонова, Т.Ю. Бедернічек, О.П. Юношева, В.В. Швартау, Л.М. Михальська // Доповіді Національної академії наук України. — 2019. — № 8. — С. 87-92. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.
series Доповіді НАН України
work_keys_str_mv AT zaímenkonv vsihannâsosnipričiniíperspektivizahistu
AT elansʹkane vsihannâsosnipričiniíperspektivizahistu
AT ívanicʹkabo vsihannâsosnipričiniíperspektivizahistu
AT haritonovaíp vsihannâsosnipričiniíperspektivizahistu
AT bederníčektû vsihannâsosnipričiniíperspektivizahistu
AT ûnoševaop vsihannâsosnipričiniíperspektivizahistu
AT švartauvv vsihannâsosnipričiniíperspektivizahistu
AT mihalʹsʹkalm vsihannâsosnipričiniíperspektivizahistu
first_indexed 2025-07-14T12:45:44Z
last_indexed 2025-07-14T12:45:44Z
_version_ 1837626446659452928
fulltext 87 ОПОВІДІ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ ISSN 1025­6415. Допов. Нац. акад. наук Укр. 2019. № 8: 87—92 Клімат в Україні з помірно­континентального змінюється на континентальний, що супро­ воджується підвищенням температури та зменшенням рівня ґрунтових вод. Створюються погодні умови, сприятливі для розвитку шкідників і згубні для дерев з поверхневою коре­ невою системою, зокрема сосни. За даними Держлісагентства, в Україні швидко розвива є т ь ся процес масової загибелі соснових лісів внаслідок дії короїдно­трахеомікозних комплексів. Лише в лісах Держлісагентства осередками короїдів і пов’язаних з ними хвороб вже охопле­ но 200 тис. га соснових насаджень. За даними останніх моніторингових досліджень, у по­ точний момент формується черговий цикл активного росту популяцій шкідників, у резуль­ таті чого восени (вересень—жовтень) прогнозується найпотужніший у цьому році цикл ма­ сового всихання рослин сосни. Зростання площ загиблих сосняків може сягнути 50 % їхніх обсягів на середину року. Ситуація ускладнюється і загострюється тим, що крім верхівково­ го короїда вже діагностується спалах масового розмноження шестизубчатого короїда. © Н.В. Заіменко, Н.Е. Еланська, Б.О. Іваницька, І.П. Харитонова, Т.Ю. Бедернічек, О.П. Юношева, В.В. Швартау, Л.М, Михальська, 2019 https://doi.org/10.15407/dopovidi2019.08.087 УДК 582.47:632.124: Н.В. Заіменко 1, Н.Е. Еланська 1, Б.О. Іваницька 1, І.П. Харитонова 1, Т.Ю. Бедернічек 1, О.П. Юношева 1, В.В. Швартау 2, Л.М. Михальська 2 1 Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України, Київ 2 Інститут фізіології рослин і генетики НАН України, Київ E­mail: zaimenkonv@ukr.net, victorschwartau@gmail.com Всихання сосни — причини і перспективи захисту Представлено членом­кореспондентом НАН України Н.В. Заіменко та членом­кореспондентом НАН України В.В. Швартау Визначено аутекологічні чинники негативного впливу на адаптивний потенціал рослин Pinus sylvestris L. На моніторинговій ділянці на території Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН України ви­ явлено значне зростання вмісту аміачного азоту в ґрунті під всохлими соснами, що пов’язано з швидкою деструкцією лісової підстилки, ущільненням ґрунту та інтенсивним розвитком трав’янистої рослинності. У модельних експериментах проаналізовано дію високих позитивних температур на накопичення аміачних форм нітрогену та зростання чисельності амоніфікаторів у ґрунті. Згідно з результатами досліджень, відмінності в зростанні концентрації NH4 + узгоджуються з даними щодо емісії СО2 з поверхні ґрунту. За­ пропоновано розробки з покращення стану соснових насаджень. Ключові слова: Pinus sylvestris L., аміачний азот, амоніфікатори, емісія СО2. БІОЛОГІЯ 88 ISSN 1025­6415. Dopov. Nac. akad. nauk Ukr. 2019. № 8 Н.В. Заіменко, Н.Е. Еланська, Б.О. Іваницька, І.П. Харитонова, Т.Ю. Бедернічек, О.П. Юношева... На даний час зусилля науковців усього світу зосереджені на дослідженні інвазивних видів нематоди в соснових насадженнях [1]. При цьому питання імунітету рослин до хвороб і шкідників рослин залишаються, на жаль, поза їхньої уваги. Етіологія всихання — слабо ви­ вчений і не зрозумілий розділ лісової патології. Однобокість трактувань причинно­нас­ лідкових зв’язків загалом характеризується доволі спрощеним підходом, за яким поясню­ ється першопричина за будь­яким зрозумілим фактором впливу. Всихання дерев одного або декількох видів, особливо на різних стадіях онтогенезу — процес розтягнутий у часі та про­ сторі, який залежить від безлічі чинників. Оскільки лісові екосистеми — найбільш складні біологічні комплекси в органічному світі, патологічні процеси, що в них відбуваються, це завжди взаємодія величезної кількості організмів різних таксономічних груп. Тому пробле­ му масового всихання сосен необхідно розглядати з позиції синекології та біогеоценології, враховуючи, що загибель рослин на заключному етапі викликають фітопатогенні мікроор­ ганізми та шкідники. Методика. Експериментальна робота виконувалась на ботаніко­географічній ділянці “Ліси рівнинної частини України”, репрезентованої в Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН України (рис. 1). Географічні координати експозиції, на якій роз­ міщені здорові рослини: 50° 24,823′ північної широти, 30° 33,543′ східної довготи, освітле­ ність — 10000 лк. Перший ярус – деревний, під’ярус утворений Pinus sylvestris L. Висота деревоста ну — 25 м, окружність стовбура — 1,2 м. ІІ під’ярус утворює Quercus robur L. за­ ввишки 15 м та окружністю стовбура 0,85 м. Підріст — Quercus robur висотою 2—5 м. Чагар­ никовий ярус заввишки 2,5 м утворюють Coryllus avellana та Сrataegus monogyna. Тра в’я нис­ тий ярус розріджений (проективне покриття 10 %) — Clematis sp. (проективне покриття 5 %), Impatiens parviflora (поодиноко), Сhelidonium majus (поодиноко), Lamium purpureum (поодиноко). Рис. 1. Зовнішіній вигляд рослин Pinus sylvestris L. на моніторингових ділянках: а — здорові сосни, б — всохлі сосни 89ISSN 1025­6415. Допов. Нац. акад. наук Укр. 2019. № 8 Всихання сосни — причини і перспективи захисту Географічні координати експозиції, на якій розміщені всохлі рослини: 50° 24,834′ пів­ нічної широти, 30° 33. 517′ східної довготи, освітленість — 10000 лк. І ярус деревний, утво­ рений Pinus sylvestris L., висота деревостану — 15 м, окружність стовбу ра — 1—1,5 м, ча­ гарниковий ярус відсутній. Підріст — Acer platanoides L. Трав’янистий ярус, проективне по­ криття – 100%, Clematis sp. (проективне покриття 85 %), Vitis syl vestris Gmel. (проективне покриття 5 %), Urticadioica L. (5 %), Lamium purpureum L. (поодиноко), Dryopteris filix­mas (L.) Schott (поодиноко). Вміст аміачного азоту в ґрунті оцінювали за методикою Г.Я. Рінькіса [2] за допомогою іономіра Mettler Toledo. Чисельність амоніфікаторів у ґрунті визначали за Г.О. Іутинською [3]. Статистичну обробку результатів досліджень проводили методами описової статистики та однофакторного дисперсійного аналізу за допомогою програм Statistica 10.0 Microsoft Office Exel. Результати та обговорення. Лісову підстилку спрощено можна розглядати як суміш органічних речовин (целюлоза, білки, смоли та ін.), яка виконує багато захисних функцій. Однією з найголовніших з них є запобігання ущільненню ґрунту, а також сприяння збере­ женню комах­ентомофагів і мікроорганізмів, що пригнічують розвиток патогенних організ­ мів, у результаті чого підтримується біологічна рівновага лісової екосистеми. Через дефіцит вологи в ґрунті та зростання температури повітря за останні роки в соснових насадженнях спостерігається швидка руйнація лісової підстилки. Загальна схема її деструкції виглядає таким чином: білки (+целюлоза) — гумінові сполуки — амінокислоти — аміди — аміак — ні­ трити — нітрати. Порівняльний аналіз анізотропності розподілу аміачного азоту в горизонтальній і вер­ тикальній проекції під соснами на моніторингових ділянках засвідчив значне зростання ні­ трогену під всохлими рослинами (табл. 1). Зокрема, вміст аміачних форм азоту під всох­ лими соснами у вертикальній проекції по ґрунтовому профілю підвищився в 1,3—2,4 раза порівняно зі здоровими рослинами. Найбільша відмінність у концентрації нітрогену спос­ терігалась у профілі 0—30 см. Причинами накопичення аміачних форм нітрогену в ґрунті під сосною є: ущільнення ґрунту внаслідок швидкої деструкції лісової підстилки та короткочасних злив; освітлення лісу, розвиток трав’янистої рослинності, накопичення органічної речовини, формування гумінових кислот в аеробних умовах, синтез водорозчинних аміачних сполук і їх проникнення за умов посухи в кореневу зону; дефіцит вологи через зменшення кількості опадів та інтенсивний аеробіозис під час по­ сухи з безперервним накопиченням мінеральних солей у дерновому горизонті; Таблиця 1. Анізотропність розподілу аміачного азоту в ґрунті під сосною, мг/л ґрунту Горизонтальна проекція Вертикальна проекція Відстань від дерева, см Здорова сосна Всохла сосна Глибина, см Здорова сосна Всохла сосна 0—50 30,3 ± 1,8 26,3 ± 1,4 0—30 15,9 ± 0,8 37,9 ± 1,9 50—100 25,9 ± 1,2 57,8 ± 3,6 30—60 21,4 ± 1,1 28,4 ± 1,3 100—150 24,8 ± 1,3 45,1 ± 2,8 60—90 14,8 ± 0,7 20,3 ± 0,9 90 ISSN 1025­6415. Dopov. Nac. akad. nauk Ukr. 2019. № 8 Н.В. Заіменко, Н.Е. Еланська, Б.О. Іваницька, І.П. Харитонова, Т.Ю. Бедернічек, О.П. Юношева... солі амонію, які завжди наявні в дощо­ вій воді; високі температури, що призводять до перегріву ґрунту через швидку деструкцію лісової підстилки; низький вміст у ґрунті калію та кальцію; інгібування процесів нітрифікації че­ рез високу кислотність ґрунту. У модельних експериментах показано, що підвищення температури ґрунту з експе­ риментальної ділянки з 20 до 40 °С сприяє зростанню концентрації аміачного азоту під здоровою сосною з 39,5 до 49,4 мг/л ґрунту, а під всохлою — з 62,4 до 178,7 мг/л (рис. 2). При цьому за температури 30 °С за фіксовано збільшення вмісту нітрогену в ґрунті в 1,8—2,0 раза, за температури 35 °С — в 1,8—3,4 раза. Через 13 діб кількість аміачного азоту під здоро­ вою сосною зменшилася в 1,5 раза, а під всихаючою сосною, навпаки, підвищилася в 3,3 раза. Згідно з результатами оцінювання чисельності амоніфікаторів у ґрунті під соснами, з підвищенням температури до 30 °С кількість амоніфікаторів зросла у 3 рази, до 40 °С — у 9 разів (табл. 2). Така істотна різниця була характерною для прикореневого ґрунту всохлої сосни. Для ґрунту здорових рослин зростання температури не спричинило істотних змін у чисельності цієї групи мікроорганізмів, і лише з підвищенням до 40 °С спостерігалося збіль­ шення кількості амоніфікаторів удвічі. Про зростання концентрації NH4+ у ґрунті свідчить також підвищення рівня СО2 [4]. Згідно з результатами наших досліджень, емісія СО2 з поверхні ґрунту, на якій були розта­ шовані всохлі сосни, зростала порівняно з експозицією здорових рослин, про що свідчать дані наведені на рис. 3. Крім того, за даними K. Kazan [5] висока концентрація СО2 в ґрунті прямо або опо­ середковано впливає на ознаки, пов’язані з патогенезом, за рахунок зміни синекологічної взаємодії, порушення хімічних зв’язків у системі хижак—жертва. Таблиця 2. Чисельність амоніфікаторів у ґрунті під сосною залежно від впливу температури (24 год) Варіант досліду Температура, °С Амоніфікатори, млн КУО/1 г сухого ґрунту Сосна здорова 20 6,9 ± 0,4 Сосна всохла 2,8 ± 0,1 Сосна здорова 30 6,2 ± 0,4 Сосна всохла 8,3 ± 0,8 Сосна здорова 40 16,1 ± 0,8 Сосна всохла 26,1 ± 1,3Рис. 3. Емісія СО2 з поверхні грунту експе ри­ мента льних ділянок Рис. 2. Зміни вмісту аміачного азоту в ґрунті за різ­ них температурних режимів 91ISSN 1025­6415. Допов. Нац. акад. наук Укр. 2019. № 8 Всихання сосни — причини і перспективи захисту Отже, накопичення аміачного азоту та ущільнення ґрунту відбувається за умов зни­ щення лісової підстилки, що призводить до фізіологічного ослаблення рослин сосни і ро­ бить їх сприйнятливими до фітофагів і фітопатогенних мікроорганізмів. При цьому змен­ шити негативний вплив аміачного азоту на кореневу систему рослин сосни можна шляхом внесення сполук калію і кальцію. Кардинально розв’язати задачу захисту рослин від вси­ хання можливо шляхом управління процесами розвитку ґрунтової мікробіоти за допомо­ гою інгібіторів нітрифікації, а також кремнієвмісних сумішей [6, 7], які змінюють склад і співвідношення популяцій мікроорганізмів, але це потребує додаткових досліджень. Дослідження виконано в межах проекту “Інформаційно­ресурсне моделювання пулів і по­ токів СО2 в наземних екосистемах України”, № ДР 0118U001904 за фінансової та логістич­ ної підтримки НАН України в рамках цільової програми “Аерокосмічні спостереження довкіл­ ля в інтересах сталого розвитку та безпеки” як національний сегмент проекту Горизонт­ 2020 ERA­PLANET. ЦИТОВАНА ЛІТЕРАТУРА 1. Zhang W., Zhao L., Zhou J., Yu H., Zhang C., Lv Y., Lin Z., Hu S., Zou Z., Sun J. Enhancement of oxidative stress contributes to increased pathogenicity of the invasive pine wood nematode. Philos. Tr. R. Soc. B. 2019. 374. P. 3—10. 2. Ринькис Г.Я., Ноллендорф В.Ф. Сбалансированное питание растений макро­ и микроэлементами. Рига: Зинатне, 1982. 202с. 3. Іутинська Г.О. Ґрунтова мікробіологія: Навчальний посібник. Київ: Аристеи, 2006. 284с. 4. Zhong L., Bowatte S., Newton P.C.D., Hoogendoorn C.J., Li F.Y., Wang Y., Luo D. Soil N cycling processes in a pasture after the cessation of grazing and CO2 enrichment. Geoderma. 2015. 259—260. P. 62—70. 5. Kazan K. Plant­biotic interactions under elevated CO2: A molecular perspective. Еnviron. Exp. Bot. 2018. 153. P. 249—261. 6. Інгібітор нітрифікації: Пат. № 113553 Україна. МПК С05Є 3/08; заявл. 17.02.2015. Опубл. 10.02.2017. 7. Заименко Н.В., Иваницкая Б.А. Кремнийсодержащие минералы – ингибиторы процессов нитрифика­ ции. Agrobiodivers. improve. nutr., health life qual. Part II. 2015. P. 747—750. Надійшло до редакції 17.05.2019 REFERENCES 1. Zhang, W., Zhao, L., Zhou, J., Yu, H., Zhang, C., Lv, Y., Lin, Z., Hu, S., Zou, Z. & Sun, J. (2019). Enhancement of oxidative stress contributes to increased pathogenicity of the invasive pine wood nematode. Philos. Tr. R. Soc. B., 374, pp. 3­10. 2. Rinkis, G. Ya. & Nollendorf, V. F. (1982). Balanced nutrition of plants macro­ and microelements. Riga: Zinatne (in Russian). 3. Іytunska, G. O. (2006). Soil microbiology: Textbook. Kyiv: Аristei (in Ukrainian). 4. Zhong, L., Bowatte, S., Newton, P. C. D., Hoogendoorn, C. J., Li, F. Y., Wang, Y., & Luo, D. (2015). Soil N cyc­ ling processes in a pasture after the cessation of grazing and CO2 enrichment. Geoderma, 259­260, pp. 62­70. 5. Kazan, K. (2018). Plant­biotic interactions under elevated CO2: A molecular perspective. Еnviron. Exp. Bot., 153, pp. 249­261. 6. Pat. 113553 UA, IPC C05G 3/08, Nitrification inhibitor. Zaimenko, N.V., Slusarenko, О.М. & Slusarenko, V.М. Publ. 10.02.2017 (in Ukrainian). 7. Zaimenko, N. V. & Ivanitskaya, B. A. (2015). Siliceous minerals — inhibitors processes of nitrification. Agrobiodivers. improve. nutr., health life qual. Part II, pp. 747­750 (in Russian). Received 17.05.2019 92 ISSN 1025­6415. Dopov. Nac. akad. nauk Ukr. 2019. № 8 Н.В. Заіменко, Н.Е. Еланська, Б.О. Іваницька, І.П. Харитонова, Т.Ю. Бедернічек, О.П. Юношева... Н.В. Заименко 1, Н.Э. Элланская 1, Б.А. Иваницкая 1, И.П. Харитонова 1, Т.Ю. Бедерничек 1, Е.П. Юношева 1, В.В. Швартау 2, Л.М, Михальская 2 1 Национальный ботанический сад им. Н.Н. Гришко НАН Украины, Киев 2 Институт физиологии ростений и генетики НАН Украины, Киев Е­mail: zaimenkonv@ukr.net, victorschwartau@gmail.com УСЫХАНИЕ СОСНЫ — ПРИЧИНЫ И ПЕРСПЕКТИВЫ ЗАЩИТЫ Определены аутэкологические факторы негативного воздействия на адаптивный потенциал растений Pi nus sylvestris L. На мониторинговом участке на территории Национального ботанического сада им. Н.Н. Гриш­ ко НАН Украины обнаружено существенное увеличение содержания аммиачного азота в почве под сухи­ ми соснами, которое связано с быстрой деструкцией лесной подстилки, уплотнением почвы и интенсив­ ным развитием травянистой растительности. В модельных экспериментах проанализированы действие высоких положительных температур на накопление аммиачных форм азота и рост численности аммони­ фикаторов в почве. Согласно результатам исследований, различия в повышении концентрации NH4 + со­ гласуются с данными по эмиссии СО2 с поверхности почвы. Предложены разработки по улучшению со­ стояния сосновых насаждений. Ключевые слова: Pinus sylvestris L., аммиачный азот, аммонификаторы, эмиссия СО2. N.V. Zaimenko 1, N.E. Ellans’ka 1, B.O. Ivanyts’ka 1, I.P. Kharytonova 1, T.Y. Bedernichek 1, O.P. Yunosheva 1, V.V. Shvartau 2, L.M. Mykhalska 2 1 М.М. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine, Kyiv 2 Іnstitute of Plant Physiology and Genetics of the NAS of Ukraine, Kyiv Е­mail: zaimenkonv@ukr.net, victorschwartau@gmail.com PINE WITHERING — CAUSES AND PROSPECTS FOR PROTECTION The outecological factors of a negative influence on the adaptive potential of Pinus sylvestris L. plants have been determined. A significant increase in the content of ammonia nitrogen in the soil under dry pines has been de­ tected on the experimental plot by monitoring the territory of the National Botanical Gardens. This is associa­ ted with the rapid destruction of forest litter, soil compaction, and the intensive development of grassy vegeta­ tion. In model experiments, we analyzed the effect of high positive temperatures on the accumulation of ammo­ nia nitrogen forms and the growth of the number of ammonifiers in the soil. According to the results of studies, the differences in a growth of the NH4 + concentration are consistent with the data on CO2 emissions from the soil surface. We propose the developments for improving the condition of pine plantations. Keywords: Pinus sylvestris L., ammonia nitrogen, ammonifiers, CO2 emission.

Схожі ресурси