Про обмеженість l-індексу цілих розв'язків одного диференціального рівняння

Estimates of the l-index for entire solutions of the differential equation z2w′′ + (β0 z2 + β1 z)w′ + (γ0 z2 + γ1z + γ2)w = 0 are obtained.

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2007
Hauptverfasser: Шеремета, З.М., Шеремета, М.М.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: "Доповіді НАН України" 2007
Schlagworte:
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/1603
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Про обмеженість l-індексу цілих розв'язків одного диференціального рівняння / З.М. Шеремета, М.М. Шеремета // Доп. НАН України. — 2007. — N 2. — С. 31-36. — назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-1603
record_format dspace
spelling irk-123456789-16032008-08-29T12:00:25Z Про обмеженість l-індексу цілих розв'язків одного диференціального рівняння Шеремета, З.М. Шеремета, М.М. Математика Estimates of the l-index for entire solutions of the differential equation z2w′′ + (β0 z2 + β1 z)w′ + (γ0 z2 + γ1z + γ2)w = 0 are obtained. 2007 Article Про обмеженість l-індексу цілих розв'язків одного диференціального рівняння / З.М. Шеремета, М.М. Шеремета // Доп. НАН України. — 2007. — N 2. — С. 31-36. — назв. — укр. 1025-6415 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/1603 517.925.4 uk "Доповіді НАН України"
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Математика
Математика
spellingShingle Математика
Математика
Шеремета, З.М.
Шеремета, М.М.
Про обмеженість l-індексу цілих розв'язків одного диференціального рівняння
description Estimates of the l-index for entire solutions of the differential equation z2w′′ + (β0 z2 + β1 z)w′ + (γ0 z2 + γ1z + γ2)w = 0 are obtained.
format Article
author Шеремета, З.М.
Шеремета, М.М.
author_facet Шеремета, З.М.
Шеремета, М.М.
author_sort Шеремета, З.М.
title Про обмеженість l-індексу цілих розв'язків одного диференціального рівняння
title_short Про обмеженість l-індексу цілих розв'язків одного диференціального рівняння
title_full Про обмеженість l-індексу цілих розв'язків одного диференціального рівняння
title_fullStr Про обмеженість l-індексу цілих розв'язків одного диференціального рівняння
title_full_unstemmed Про обмеженість l-індексу цілих розв'язків одного диференціального рівняння
title_sort про обмеженість l-індексу цілих розв'язків одного диференціального рівняння
publisher "Доповіді НАН України"
publishDate 2007
topic_facet Математика
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/1603
citation_txt Про обмеженість l-індексу цілих розв'язків одного диференціального рівняння / З.М. Шеремета, М.М. Шеремета // Доп. НАН України. — 2007. — N 2. — С. 31-36. — назв. — укр.
work_keys_str_mv AT šeremetazm proobmeženístʹlíndeksucílihrozvâzkívodnogodiferencíalʹnogorívnânnâ
AT šeremetamm proobmeženístʹlíndeksucílihrozvâzkívodnogodiferencíalʹnogorívnânnâ
first_indexed 2025-07-02T05:00:25Z
last_indexed 2025-07-02T05:00:25Z
_version_ 1836510007167811584
fulltext УДК 517.925.4 © 2007 З. М. Шеремета, М. М. Шеремета Про обмеженiсть l-iндексу цiлих розв’язкiв одного диференцiального рiвняння (Представлено членом-кореспондентом НАН України Б. Й. Пташником) Estimates of the l-index for entire solutions of the differential equation z2w′′+(β0z 2+β1z)w′+ + (γ0z 2 + γ1z + γ2)w = 0 are obtained. Однолиста аналiтична в D = {z : |z| < 1} функцiя f називається опуклою, якщо f(D) — опукла область. Добре вiдомо [1, c. 203], що умова Re{1 + zf ′′(z)/f ′(z)} > 0 (z ∈ D) є необхiдною i достатньою для опуклостi f . Функцiя f називається [1, c. 583] близькою до опуклої в D, якщо iснує опукла в D функцiя Φ така, що Re(f ′(z)/Φ′(z)) > 0 (z ∈ D). Кожна близька до опуклої функцiя є однолистою в D, i тому f ′(0) 6= 0. Для додатної неперервної на [0,+∞) функцiї l цiла функцiя f називається функцiєю обмеженого l-iндексу [2, c. 5], якщо iснує N ∈ Z+ таке, що для всiх n ∈ Z+ i z ∈ C |f (n)(z)| n!ln(|z|) 6 max { |f (k)(z)| k!lk(|z|) : 0 6 k 6 N } . (1) Найменше з таких чисел N називається l-iндексом i позначається через N(f, l). Якщо G ⊂ ⊂ C та iснує N ∈ Z+ таке, що нерiвнiсть (1) правильна для всiх n ∈ Z+ i z ∈ G, то f називатимемо функцiєю обмеженого l-iндексу на (або в) G, а l-iндекс позначатимемо через N(f, l;G). Зауважимо, що якщо l(x) ≡ 1, то з (1) отримуємо означення цiлої функцiї обмеженого iндексу, введене Б. Лепсоном [3] для вивчення властивостей цiлих розв’язкiв лiнiйних диференцiальних рiвнянь зi сталими коефiцiєнтами i використане У. Хейманом [4] для дослiдження розподiлу значень таких розв’язкiв. Ще у 1940 р. Р. Боас [5] довiв, що якщо щонайбiльше скiнченна кiлькiсть похiдних цiлої функцiї f експоненцiального типу 6 ln 2 є однолистими в D, то f — многочлен. C. Шах i С. Трiмбле [6] поширили цей результат на цiлi функцiї з усiма однолистими в D похiд- ними, або з деякою послiдовнiстю однолистих в D похiдних. Їх дослiдження продовжено в працях [7–9]. Проблемi близькостi до опуклостi всiх похiдних цiлої функцiї присвячено значно мен- ше праць, а добре вiдомою є тiльки стаття С. Шаха [10], в якiй вказано умови на дiйснi коефiцiєнти β0, β1, γ0, γ1, γ2 диференцiального рiвняння z2w′′ + (β0z 2 + β1z)w′ + (γ0z 2 + γ1z + γ2)w = 0, (2) за яких iснує такий цiлий розв’язок f , що всi його похiднi є близькими до опуклих у D функцiями. Дослiдження С. Шаха продовжено в статтях [11, 12], i у випадку комплексних параметрiв β0, β1, γ0, γ1, γ2 доведено [12] такi твердження. Теорема А. Якщо γ0 = 0, β0 6= 0, β1 + γ2 = 0, |β1| < 2 i 2(|β0| + |γ1|)/(2 − |β1|) < ln 2, то iснує цiлий розв’язок f(z) = z + ∞ ∑ n=2 fnzn (3) ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2007, №2 31 диференцiального рiвняння (2) такий, що f , f ′, f ′′, . . . є близькими до опуклих у D функцi- ями i ln Mf (r) = (1 + o(1))|β0|r, r → ∞, де Mf (r) = max{|f(z)| : |z| = r}. Теорема Б. Нехай β0 6= 0, γ0 6= 0, β1 + γ2 = 0, |β1| < 2 i 2|β0| + 2|γ1| 2 − |β1| + 6|β0| + 3|γ1| + 3|γ0| 2(3 − |β1|) + 2|γ0| 3(4 − |β1|) < 1. Тодi iснує цiлий розв’язок (3) рiвняння (2) такий, що f , f ′, f ′′, . . . є близькими до опуклих у D функцiями i lnMf (r) = (1 + o(1))|σ|r, r → ∞, де або σ = 1 2 ∣ ∣ ∣ −β0 + √ β2 0 − 4γ0 ∣ ∣ ∣ , або σ = 1 2 ∣ ∣ ∣ −β0 − √ β2 0 − 4γ0 ∣ ∣ ∣ . Теорема В. Нехай β0 = γ0 = 0, β1 + γ2 = 0, |β1| < 2, γ1 6= 0 i 2|γ1|/(2 − |β1|) < 4/5. Тодi iснує цiлий розв’язок (3) рiвняння (2) такий, що f , f ′, f ′′, . . . є близькими до опуклих у D функцiями i ln Mf (r) = (1 + o(1)) √ |γ1|r, r → +∞. У даному повiдомленнi ми доповнимо цi результати оцiнками l-iндексу функцiї (3). Теорема 1. Кожна з похiдних f (ν) (ν > 0) цiлого розв’язку (3) рiвняння (2) є обме- женого l-iндексу, причому а) l(x) ≡ 3ν + 5 i N(f (ν), l) 6 max{2,m}, а m =     exp { 2(|β0| + |γ1|) 2 − |β1| } − 1 1 − 1 2 exp { 2(|β0| + |γ1|) 2 − |β1| }     + 1 за умов теореми А; б) l(x) ≡ 3ν + 5 i N(f (ν), l) 6 max{2,m}, а m =     4|β0| + 4|γ1| 2 − |β1| + 6|γ0| 2(3 − |β1|) 1 − 2|β0| + 2|γ1| 2 − |β1| − 6|β0| + 3|γ1| + 3|γ0| 2(3 − |β1|) − 2|γ0| 3(4 − |β1|)     + 1 за умов теореми Б; в) l(x) = (2ν + 5)min {√ 2, 1/ √ x } i N(f (ν), l) 6 m = 134 за умов теореми В. 1. Оцiнки N (f (ν), l ;D1/2). Для оцiнок l-iндексу функцiї (3) та її похiдних в D1/2 = = {z : |z| 6 1/2} будемо використовувати деякi оцiнки з [12] i таку лему. Лема. Якщо ∞ ∑ n=2 n|an| 6 α < 1, то функцiя a(z) = z + ∞ ∑ n=2 anzn є обмеженого l-iндексу в D1/2 з l(x) ≡ 2 i N(a, 2; D1/2) 6 [2α/(1 − α)] + 1. Справдi, 0 < 1 − α 6 |a′(z)| 6 1 + α для |z| 6 1, а за нерiвнiстю Кошi для |z| 6 1/2 i m > 1 маємо |a(m+1)(z)| 6 m!2m max{|a′(z)| : |z| 6 1}. Тому для z ∈ D1/2 i m > 2α/(1 − α) |a(m+1)(z)| (m + 1)!2m+1 6 1 + α (m + 1)(1 − α) |a′(z)| 2 6 |a′(z)| 2 6 max { |a′(z)| 2 , |a(z)| } , тобто функцiя a є обмеженого l-iндексу в D1/2 з l(x) ≡ 2 i N(a, 2; D1/2) 6 [2α/(1 − α)] + 1. Зробимо ще два зауваження, якi випливають з означення обмеженостi l-iндексу. 32 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2007, №2 Зауваження 1. Якщо f — цiла функцiя обмеженого l-iндексу в G i a = const 6= 0, то функцiя F (z) = af(z) обмеженого l-iндексу в G i N(F, l;G) = N(f, l;G). Зауваження 2. Якщо l1(x) 6 l2(x) i f є обмеженого l1-iндексу N в G, то f є обмеженого l2-iндексу 6 N в G. Позначимо F0 = f (0) = f i F0,n = fn, тобто F0(z) = z + ∞ ∑ n=2 F0,nzn. Далi, для ν > > 1 маємо f (ν)(z) = ∞ ∑ n=0 f (ν) n zn, де f (ν) n = (n + ν)! n! fn+ν > 0. Тому згiдно iз зауваженням 1 N(f (ν), l; D1/2) = N(Fν , l; D1/2), де Fν(z) = (f (ν)(z) − f (ν) 0 )/f (ν) 1 = z + ∞ ∑ n=2 Fn,νzn, F0,ν = 0, F1,ν = 1 i Fn,ν = f (ν) n /f (ν) 1 . У [12] показано, що для кожного ν > 0 за умов теореми А ∞ ∑ n=2 n|Fn,ν | 6 exp { 2(|β0| + |γ1|) 2 − |β1| } − 1, за умов теореми Б ∞ ∑ n=2 n|Fn,ν | 6 2(|β0| + |γ1|) 2 − |β1| + 3|γ0| 2(3 − |β1|) 1 − 3(2|β0| + |γ1|) 2(3 − |β1|) − 2|γ0| 3(4 − |β0|) i за умов теореми В ∞ ∑ n=2 n|Fn,ν | 6 ∞ ∑ n=1 1 (n!)2 ( 2|γ1| 2 − |β1| )n 6 ∞ ∑ n=1 1 (n!)2 ( 4 5 )n < 0,985. Тому за лемою N(f (ν), 2; D1/2) = N(Fν , 2; D1/2) 6 m, де m визначено так, як у формулюваннi теореми 1. 2. Оцiнки N (f (ν), l;C \ D1/2). Припустимо, що виконуються умови теореми А. Тодi з умови 2(|β0| + |γ1|)/(2 − |β1|) < ln 2 випливає, що |β0| 6 1, |γ1| 6 1, а диференцiальне рiвняння (2) має вигляд z2w′′ + (β0z 2 + β1z)w′ + (γ1z − β1)w = 0. (4) Пiдставивши сюди w = f(z), для |z| > 1/2 неважко отримати |f ′′(z)| 2!52 6 max { |f ′(z)| 1!5 , |f(z)| } . (5) Пiдставивши в (4) w = f(z) i продиференцiювавши m > 1 раз, дiстанемо z2f (m+2)(z) + (β0z 2 + (2m + β1)z)f (m+1)(z) + + ((2mβ0 + γ1)z + (m + β1)(m−1))f (m)(z) + (β0m(m−1) + γ1)f (m−1)(z) ≡ 0, (6) ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2007, №2 33 звiдки для |z| > 1/2 отримуємо |f (m+2)(z)| (m + 2)!5m+2 6 |β0| + 4m + 2|β1| 5(m + 2) |f (m+1)(z)| (m + 1)!5m+1 + + 4m|β0| + 4m + 2|γ1| + 4(m + β1)(m − 1) 52(m + 2)(m + 1) |f (m)(z)| m!5m + + 4m(m − 1)|β0| + 4|γ1| 53(m + 2)(m + 1)m |f (m−1)(z)| (m − 1)!5m−1 6 6 124m2 + 261m + 109 125m2 + 375m + 250 max { |f (k)(z)| k!5k : m − 1 6 k 6 m + 1 } < < max { |f (k)(z)| k!5k : m − 1 6 k 6 m + 1 } . (7) З нерiвностей (7) i (5) випливає нерiвнiсть N(f, 5; C \ D1/2) 6 1. Для ν > 1 i n > 0 тотож- нiсть (6) можна записати у виглядi z2f (ν+n+3)(z) + (β0z 2 + (2ν + 2n + 2 + β1)z)f (m+1)(z) + ((2ν + 2n + 2)β0 + γ1)z + + (ν + n + 1 + β1)(ν + n))f (m)(z) + (β0(ν + n + 1)(ν + n) + γ1)f (ν+n)(z) ≡ 0, звiдки для |z| > 1/2 |f (ν+n+3)(z)| (n + 3)!(3ν + 5)n+3 6 1 + 2(2ν + 2n + 4) (n + 3)(3ν + 5) |f (ν+n+2)(z)| (n + 2)!(3ν + 5)n+2 + + 2(2ν + 2n + 3) + 4(ν + n + 3)(ν + n) (n + 3)(n + 2)(3ν + 5)2 |f (ν+n+1)(z)| (n + 1)!(3ν + 5)n+1 + + 4(ν + n + 1)(ν + n) + 4 (n + 3)(n + 2)(n + 1)(3ν + 5)3 |f (ν+n)(z)| (ν + n)!(3ν + 5)n 6 6 Q(ν, n)max { |f (ν+k)(z)| k!(3ν + 5)k : n 6 k 6 n + 2 } , де Q(ν, n) = 4ν + 4n + 9 (n + 3)(3ν + 5) + 8ν2 + 16nν + 8n2 + 20ν + 20n + 10 (n + 3)(n + 2)(3ν + 5)2 < 1. Отже, для |z| > 1/2 |f (ν+n+3)(z)| (n + 3)!(3ν + 5)n+3 6 max { |f (ν+k)(z)| k!(3ν + 5)k : n 6 k 6 n + 2 } , звiдки випливає, що N(f (ν), 3ν + 5; C \ D1/2) 6 2. 34 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2007, №2 Подiбно доводиться, що за умов теореми Б N(f, 5; C\D1/2) 6 1 i N(f (ν), 3ν+5; C\D1/2) 6 6 3 (ν > 1). Нарештi, нехай виконуються умови теореми В. Тодi з умови 2|γ1|/(2 − |β1|) < 4/5 ви- пливає, що |γ1| < 1, i оскiльки β0 = 0, то з (4) замiсть (5) для |z| > 1/2 тепер маємо |f ′′(z)|( √ |z|)2 2!52 6 |β1| 10 √ |z| |f ′(z)| √ |z| 1!5 + |γ1||z| + |β1| 50|z|2 |f(z)| 6 6 13 25 max { |f ′(z)| √ |z| 1!5 , |f(z)| } 6 max { |f ′(z)| √ |z| 1!5 , |f(z)| } . (8) З цих же причин з (6) для m > 1 i |z| > 1/2 подiбно отримуємо |f (m+2)(z)|( √ |z|)m+2 (m + 2)!5m+2 6 2m + |β1| 5 √ |z|(m + 2) |f (m+1)(z)|( √ |z|)m+1 (m + 1)!5m+1 + + ( (m + |β1|)(m − 1) |z|2 + |γ1| |z| ) |z| 25(m + 2)(m + 1) |f (m)(z)|( √ |z|)m m!5m + + |γ1| |z|2 |z| √ |z| 125(m + 2)(m + 1)m |f (m−1)(z)|( √ |z|)m−1 (m − 1)!5m−1 6 < max { |f (j)(z)|( √ |z|)j j!5j : m − 1 6 j 6 m + 1 } . (9) З (9) i (8) випливає нерiвнiсть N ( f, 5 √ |z| ; C \ D1/2 ) 6 1. Нарештi, з (6) для ν > 1 i m > 0 маємо |f (ν+n+3)(z)|( √ |z|)n+3 (n + 3)!(2ν + 5)n+3 6 2(ν + n + 1) √ 2 (n + 3)(2ν + 5) |f (ν+n+2)(z)|( √ |z|)n+2 (n + 2)!(2ν + 5)n+2 + + 1 + 4(ν + n + 2)(ν + n) (n + 3)(n + 2)(2ν + 5)2 |f (ν+n+1)(z)|( √ |z|)n+1 (n + 1)!(2ν + 5)n+1 + + √ 2 (n + 3)(n + 2)(n + 1)(2ν + 5)3 |f (ν+n)(z)|( √ |z|)n n!(2ν + 5)n 6 6 Q(ν, n)max { |f (ν+j)(z)|( √ |z|)j j!5j : n 6 j 6 n + 2 } , де Q(ν, n) = 4(ν + n + 1) (n + 3)(2ν + 5) + 4(ν + n + 2)(ν + n) + 3 (n + 3)(n + 2)(2ν + 5)2 < 1, звiдки одержуємо нерiвнiсть N ( f (ν), 2ν + 5 √ |z| ; C \ D1/2 ) 6 2. ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2007, №2 35 3. Доведення теореми 1. У п. 1 доведено, що N(f (ν), 2; D1/2) 6 m для всiх ν > 0. З iншого боку, як показано в п. 2, за умов теореми А N(f, 3ν +5; C \D1/2) 6 1 i N(f (ν), 3ν + + 5; C \ D1/2) 6 2, ν > 1. Тому згiдно iз зауваженням 2 N(f (ν), 3ν + 5) 6 max{2,m}. За умов теореми Б доведення теореми 1 таке ж. Нарештi, за умов теореми В маємо N(f (ν), 2; D1/2) 6 134 (ν > 0), N(f, 5/ √ |z|; C\D1/2) 6 6 1 i N(f (ν), (2ν + 5)/ √ |z|; C \ D1/2) 6 2 (ν > 1). Тому, якщо приймемо l(x) = (2ν + + 5)min{ √ 2, 1/ √ x}, то l(|z|) > 2 для |z| 6 1/2, l(|z|) = (2ν + 5)/ √ |z|} для |z| > 1/2 i згiдно iз зауваженням 2 N(f (ν), l) 6 134. 1. Голузин Г.М. Геометрическая теория функций комплексного переменного. – Москва: Наука, 1966. – 628 с. 2. Sheremeta M.M. Analytic functions of bounded index. – Lviv: VNTL Publishers, 1999. – 141 p. 3. Lepson B. Differential equations of infinite order, hyperdirichlet series and entire functions of bounded index // Proc. Symp. Pure Math. Vol. 2. Amer. Math. Soc., Providence, Phode Island. – 1968. – P. 298–307. 4. Hayman W.K. Differential inequalities and local valency // Pacific J. Math. – 1973. – 44. – P. 117–137. 5. Boas R. P. Univalent derivatives of entire functions // Duke Math. J. – 1940. – 6. – P. 719–721. 6. Shah S.M., Trimble S. Y. Entire functions with some derivatives univalent // Canad. J. Math. – 1974. – 24. – P. 207–213. 7. Шеремета М.Н. О целых функциях с однолистными в круге производными // Укр. мат. журн. – 1991. – 43, № 3. – С. 400–406. 8. Шеремета М.М. Спростування однiєї гiпотези Шаха про однолистi функцiї // Мат. студiї. – 1993. – 2. – С. 46–48. 9. Шеремета М.М. Про аналiтичнi в крузi функцiї з однолистими похiдними // Мат. методи та фiз.-мех. поля. – 1997. – 40, № 4. – С. 58–65. 10. Shah S.M. Univalence of a function f and its successive derivatives when f satisfies a differential equation, II // J. Math. Anal. and Appl. – 1989. – 142. – P. 422–430. 11. Шеремета З.М. О свойствах целых решений одного дифференциального уравнения // Дифференц. уравнения. – 2000. – 36, № 8. – С. 1–6. 12. Шеремета З.М., Шеремета М.Н. Близость к выпуклости целых решений одного дифференциаль- ного уравнения // Там же. – 2002. – 38, № 4. – С. 477–481. Надiйшло до редакцiї 04.07.2006Iнститут прикладних проблем математики i механiки НАН України, Львiв Львiвський нацiональний унiверситет iм. Iвана Франка 36 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2007, №2