"Достовірний руський літопис" в монографії Миколи Костомарова "Богдан Хмельницький"

На основі праці Миколи Костомарова «Богдан Хмельницький» зроблено спробу реконструювати так званий «Достовірний руський літопис», відомості про існування якого трапляються в історіо-писанні XVIII ст. Історик використовував як джерело невідомий нині наративний текст, який охоплював здебільшого под...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2018
Автор:	Бовгиря, А.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут історії України НАН України 2018
Назва видання:	Історіографічні дослідження в Україні
Теми:	Костомаровознавство як міждисциплінарний напрям соціогуманітарних досліджень
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/160386
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	"Достовірний руський літопис" в монографії Миколи Костомарова "Богдан Хмельницький" / А. Бовгиря // Історіографічні дослідження в Україні: Зб. наук. пр. — 2018. — Вип. 28. — С. 288-296. — Бібліогр.: 1 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-160386
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1603862019-11-04T01:25:50Z "Достовірний руський літопис" в монографії Миколи Костомарова "Богдан Хмельницький" Бовгиря, А. Костомаровознавство як міждисциплінарний напрям соціогуманітарних досліджень На основі праці Миколи Костомарова «Богдан Хмельницький» зроблено спробу реконструювати так званий «Достовірний руський літопис», відомості про існування якого трапляються в історіо-писанні XVIII ст. Історик використовував як джерело невідомий нині наративний текст, який охоплював здебільшого події другої половини XVII cт. і був спорідненим із «Літописом Граб’янки», який, очевидно, є однією з пізніших редакцій «Достовірного руського літопису». On the basis of Мykola Kostomarov's work "Bogdan Khmelnytsky" an attempt has been made to reconstruct the so-called "True Ruthenian Chronicle", the information of which exist in the XVIII-century historywriting. The historian used as a source the now unknown narrative text, which covered mostly the events of the second half of the XVII century and was related to the Chronicle of the Grabianka, which, apparently, was one of the later editions of «True Ruthenian Chronicle». 2018 Article "Достовірний руський літопис" в монографії Миколи Костомарова "Богдан Хмельницький" / А. Бовгиря // Історіографічні дослідження в Україні: Зб. наук. пр. — 2018. — Вип. 28. — С. 288-296. — Бібліогр.: 1 назв. — укр. 2415-8003 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/160386 930(470)«18»Костомаров uk Історіографічні дослідження в Україні Інститут історії України НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Костомаровознавство як міждисциплінарний напрям соціогуманітарних досліджень Костомаровознавство як міждисциплінарний напрям соціогуманітарних досліджень
spellingShingle	Костомаровознавство як міждисциплінарний напрям соціогуманітарних досліджень Костомаровознавство як міждисциплінарний напрям соціогуманітарних досліджень Бовгиря, А. "Достовірний руський літопис" в монографії Миколи Костомарова "Богдан Хмельницький" Історіографічні дослідження в Україні
description	На основі праці Миколи Костомарова «Богдан Хмельницький» зроблено спробу реконструювати так званий «Достовірний руський літопис», відомості про існування якого трапляються в історіо-писанні XVIII ст. Історик використовував як джерело невідомий нині наративний текст, який охоплював здебільшого події другої половини XVII cт. і був спорідненим із «Літописом Граб’янки», який, очевидно, є однією з пізніших редакцій «Достовірного руського літопису».
format	Article
author	Бовгиря, А.
author_facet	Бовгиря, А.
author_sort	Бовгиря, А.
title	"Достовірний руський літопис" в монографії Миколи Костомарова "Богдан Хмельницький"
title_short	"Достовірний руський літопис" в монографії Миколи Костомарова "Богдан Хмельницький"
title_full	"Достовірний руський літопис" в монографії Миколи Костомарова "Богдан Хмельницький"
title_fullStr	"Достовірний руський літопис" в монографії Миколи Костомарова "Богдан Хмельницький"
title_full_unstemmed	"Достовірний руський літопис" в монографії Миколи Костомарова "Богдан Хмельницький"
title_sort	"достовірний руський літопис" в монографії миколи костомарова "богдан хмельницький"
publisher	Інститут історії України НАН України
publishDate	2018
topic_facet	Костомаровознавство як міждисциплінарний напрям соціогуманітарних досліджень
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/160386
citation_txt	"Достовірний руський літопис" в монографії Миколи Костомарова "Богдан Хмельницький" / А. Бовгиря // Історіографічні дослідження в Україні: Зб. наук. пр. — 2018. — Вип. 28. — С. 288-296. — Бібліогр.: 1 назв. — укр.
series	Історіографічні дослідження в Україні
work_keys_str_mv	AT bovgirâa dostovírnijrusʹkijlítopisvmonografíímikolikostomarovabogdanhmelʹnicʹkij
first_indexed	2025-07-14T13:02:25Z
last_indexed	2025-07-14T13:02:25Z
_version_	1837627495917027328
fulltext	288 УДК 930(470)«18»Костомаров Андрій Бовгиря кандидат історичних наук, старший науковий співробітник, відділ української історіографії, Інститут історії України НАН України (м. Київ, Україна), andrzej@ukr.net «ДОСТОВІРНИЙ РУСЬКИЙ ЛІТОПИС» У МОНОГРАФІЇ МИКОЛИ КОСТОМАРОВА «БОГДАН ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ» На основі праці Миколи Костомарова «Богдан Хмельницький» зроблено спробу реконструювати так званий «Достовірний руський літопис», відомості про існування якого трапляються в історіо- писанні XVIII ст. Історик використовував як джерело невідомий нині наративний текст, який охоплював здебільшого події другої половини XVII cт. і був спорідненим із «Літописом Граб’янки», який, очевидно, є однією з пізніших редакцій «Достовірного руського літопису». Ключові слова: козацькі літописи, «Літопис Граб’янки», «Досто- вірний руський літопис», список, редакція. Серед численних джерел, що ними користувався Микола Костомаров для написання історичних монографій присвячених Богдану та Юрію Хмельницьким, особливий інтерес викликає часто цитований автором твір «История о действиях презельной брани». Ця назва, як відомо, є оригінальною для «Літопису Граб’янки», хоч Костомаров розмежовує ці назви для двох різ- них творів. Один із рецензентів монографії «Богдан Хмель- ницький» Геннадій Карпов після виходу у світ третього видання цієї праці, помітивши таку джерельну дихотомію у монографії, поклав відповідальність на автора за неправомірне викорис- тання одного й того ж джерела під двома різними назвами1. Утім, чи справді М. Костомаров не розумів зв’язку між текстами ——————— 1 Карпов Г. Критический разбор главных русских иссточников до истории Малороссии относящихся. Москва, 1870. С. 52. © А. Бовгиря, 2018 289 «Літопису Граб’янки» та «Истории о действиях презельной брани»? Дійсно, у чотирьох перших прижиттєвих виданнях «Богдана Хмельницького» М. Костомаров робить численні посилання на «Историю о действиях презельной брани», яку визнає оригі- нальним і вартим уваги джерелом2. Натомість «Літопис Гра- б’янки» означено як другорядну компіляцію, написану у XVIII ст. Утім, уже в четвертому виданні історичної монографії 1884 р., що була опублікована після критичних зауважень Г. Карпова, М. Костомаров чітко проводить зв’язок між цими двома джерелами. На думку історика «История о действиях пре- зельной брани» стала основою для пізнішого «Літопису Гра- б’янки», написаного в 1709 р.3 У подальших дослідженнях, присвячених «Літописові...», зауваження Костомарова, така само як і цитована ним «История о действиях презельной брани», залишилися поза увагою. Спробуємо по мірі можли- востей реконструювати цей твір на основі цитат із «Богдана Хмельницького», які, на жаль, залишаються єдиним засобом для цього, оскільки оригінал, що був у розпорядженні М. Косто- марова, не зберігся. Така реконструкція надасть змогу визна- чити його місце серед відомих на сьогодні історіографічних пам’яток, а також прослідкувати їхні текстологічні паралелі. Перша частина «Богдана Хмельницького» містить близько 50 посилань на «Историю о действиях презельной брани», на основі яких можна робить певні висновки про оригінальність останнього та його належність перу сучасника. Зрештою, М. Костомаров сам часто вживає синонімічні вирази «украин- ский летописец», «летописец тех времен», «современник» для означення самого твору та його автора. Варто зазначити, що більшість повідомлень, присутніх у «Истории...», не фіксуються в жодному відомому на сьогодні творі, зокрема й «Літописі Граб’янки», що дозволяє одразу відкинути закиди Г. Карпова на ——————— 2 Костомаров Н. Богдан Хмельницкий // Исторические монографии и исследования. Санкт-Петербург, 1859. Т. ІХ. С. VI. 3 Костомаров Н. Богдан Хмельницкий // Исторические монографии и исследования. Санкт-Петербург, 1884. Т. ІХ. С. V. 290 адресу М. Костомарова у подвійному використанні назв одна- кових джерел. Візьмемо для прикладу хоча б окремі з 50-ти повідомлень-цитат із тексту першої частини «Богдана Хмель- ницького», що не фіксуються в інших відомих історичних творах XVII–XVIII ст. Зокрема, це детальна інформація про обставини викрадення королівської грамоти у Барабаша4, пере- говори Хмельницького з кримським ханом про спільні військові дії проти Речі Посполитої, при цьому Костомаров цитує за текстом «Истории...» діалоги між двома зверхниками5. Дуже докладно описано битву при Жовтих Водах та захоплену коза- ками військову здобич по її завершенні. Значну увагу також приділено описові наступної битви під Корсунем. У контексті цього опису вміщено епізод про козака Микиту Галагана, який навмисне здався в польський полон, аби дезінформувати ворога про чисельність і стратегію козацько-татарського війська, а потім ще й вивів польський авангард на козацьку засідку6. Приблизно таку ж кількість повідомлень із «Истории...» міс- тить друга частина праці М. Костомарова. Тут вони охоплюють період від облоги Хмельницьким Львова до Берестецької битви включно. І знову ж таки інформація, що їх містять цитати, не зустрічається в будь-якому історичному творі. Зокрема, йдеться про обширний опис епізоду знищення монахами-бенедиктин- цями православних жителів Львова, яких монахи хитрощами заманювали до монастиря, де їх вбивали, а тіла кидали до криниці7; також опис в’їзду Хмельницького до Києва, «где он лежа пред гробами святыми заливался слезами благодарнос- ти»8; опис Зборівської битви; розповідь гетьмана Потоцького про свої поневіряння в козацькому й татарському полоні, якого Хмельницький наказав роздягнути й прив’язати на декілька днів ——————— 4 Там же. С. 232. 5 Там же. С. 260–262. 6 Там же. С. 295. 7 Костомаров Н. Богдан Хмельницкий // Исторические монографии и исследования. Санкт-Петербург, 1884. Т. Х. С. 236. 8 Там же. С. 335. 291 до жерла гармати, а потім віддав татарам9. Костомаров цитує промову коринфського митрополита Іосафа до козаків із закли- ком стати на захист православної віри10. Автор монографії здійснює детальний опис Берестецької битви при цьому увесь час посилаючись на текст «Истории о действиях презельной брани». Наприкінці цього опису Костомаров цитує оптимістич- ний висновок її автора: «Плодовитая матка Украина відродила козацтво ніби й не було Берестечка»11. Остання частина «Богдана Хмельницького» містить цитати з «Истории..», що описують події від Білоцерківського трактату до смерті Богдана Хмельницького. Серед них слід виділити опис весільного бенкету в Яссах, де захмелілий гетьманич Тиміш похваляється завоювати тестеві, молдавському правителю, Во- лощину і Семиграддя12. Привертає також увагу опис сплюнд- рованих польсько-татарськими військами Поділля й Брацлав- щини та цитування розмови між Іслам-Гіреєм та Хмельницьким після укладення Переяславської угоди, що зводилась до взає- мозвинувачень у зраді та підступності13. Окремо варто наголосити на мовному аспекті «Истории о действиях презельной брани». Масив цитат, що подає Косто- маров у своїй монографії, дає змогу висловити судження про тримовність твору. Цитати з джерельного тексту часто рясніють старослов’янізмами з використанням архаїчних дієслівних закін- чень («прийдоша», «убиша», «отходяху», «изгребяху» тощо). Поряд уживається книжна українська мова, що характерна для більшості текстів українського походження періоду XVIII ст. М. Костомаров також часто наводить цілі уривки писані мовою близькою до сучасної української. Наприклад повідомлення про ситуацію в Україні після початку повстання і укладення Збо- рівського перемир’я, які позбавили поляків контролю над біль- ——————— 9 Там же. С. 367. 10 Там же. С. 411. 11 Там же. С. 448. 12 Костомаров Н. Богдан Хмельницкий // Исторические моногра- фии и исследования. Санкт-Петербург, 1884. Т. ХІ. С. 515. 13 Там же. С. 605–606. 292 шістю території України, закінчується таким фрагментом: «Коли ж ви, панове, чинш на Вкраїні одбиратимете? От уже рік тому есть як ми вже вам нічого не платим. А може чи не згадаєте ще якоїсь панщини? От із бидла досі не брали деся- тини, коні ржуть, бидло на ярмарок до Вроцлава хоче». У такому самому контексті можна привести декілька цитат, що стосуються опису Зборівської битви, зокрема заклики козаків до гетьмана напередодні битви: «Пане Хмельницький! Веди нас на ляхів! Кінчай ляхів!» Або зловтішний висновок літописця після завершення опису битви: «Добре ляхи памятатимуть весілля Зборове!». У подібному стилі написана примітка автора літо- пису, що характеризувала моральний дух поляків після числен- них поразок: «...поляки утікли під Варшаву і думали йти далі в Прусію і пішли б ще далі, як би плавати уміли»14. На основі таких мовних особливостей можна зробити припущення, що «История о действиях презельной брани» була компілятивним твором, що складався з різних частин, кожна з яких у минулому становила самостійний текст, а пізніше стала частиною єдиного твору. Не зважаючи на те що цей твір не дійшов до наших часів в оригінальному вигляді, а лише у формі окремих цитат, певні уявлення про нього можуть бути доповнені на основі іншого твору, відомого в близько 40 рукописних списках як коротка редакція «Літопису Граб’янки»15. Довгий час вважалось, що цей твір є скороченою версією «Літопису Граб’янки», однак тексто- логічний аналіз списків обох текстів виявив не лише оригі- нальність тексту короткої редакції, але й показав залежність від нього «Літопису Граб’янки», тобто послужив для останнього джерельною основою16. Тексти «Истории о действиях презель- ной брани» і короткої редакції збігаються у певних фрагментах, ——————— 14 Костомаров Н. Богдан Хмельницкий. Т. Х. С. 286, 325, 231; Т. ХІ. С. 505. 15 Один із списків (житомирський) був опублікований: Гисторія о началі проименованія козаков / упоряд. Віктор Мойсієнко. Житомир, 2001. 16 Детальніше про це див.: Бовгиря А. «Літопис Граб’янки»: питання першооснови // Український історичний журнал. 2003. № 4. 293 що не фіксуються ніде поза цими творами. Серед таких можна виділити епізод про обрання жителями Немирова «некоего Куйка» собі в поводирі й «совѣтоваху с ним како имут впредь чинити со своим паном и на то сложили дати ему плуг, волов и четырѣ мѣры солоду дабы не умер их пан с голоду...». Щоправда у Костомарова цей сюжет має продовження у вигляді розповіді про поневіряння власників маєтків, що мусили тепер самі замість селян працювати у полі «и жены их преждѣ боящеся выйти на солнце, дабы не загореть, теперь вязали снопы в июльський полдень». До таких епізодів також належить опис уже згаданого винищення православних львів’ян монахами-бенедик- тинцями та ін17. Фіксація спільних сюжетів в текстах «Истории о действиях презельной брани» і короткої редакції, які ніде більше не зуст- річаються, дозволяє висувати припущення про спорідненість обох творів і трактувати другий твір як видозмінену редакцію першого з них, чим піддається запереченню усталена думка про його залежність від «Літопису Граб’янки». Говорячи про остан- ній, слід навести порівняння оригінальних назв «Літопису Гра- б’янки» та «Истории о действиях презельной брани» аби ви- явити первинність одного з них. «История о действиях презельной брани» «Літопис Граб’янки» История о действиях презельной брани и от начала поляков крвавшей небывалой брани Богдана Хмелницкого с поляки за найяснейших королей полских Владислава потом Яна Казимира отправоватися начатой в року 1648 и за десят лет по смерти Хмелницкого неокон- ченой з розных летописцев и Действия презельной брани от начала поляков крвавшой небы- валой брани Богдана Хмелниц- кого гетмана запорозкого за найяснейших королей полских Владислава потом и Казимира в року 1648 отправоватися нача- той и за десят лет по смерти Хмелницкого неоконченной з разных летописцев и диариуша ——————— 17 Інститут рукопису Національної бібліотеки України ім. В. І. Вер- надського, ф. VIII, спр. 150м/150, арк. 20–21 зв, 32 зв., а також відпо- відні епізоди з книги: Костомаров Н. Богдан Хмельницкий. Т. Х. С. 352, 236. 294 «История о действиях презельной брани» «Літопис Граб’янки» диариуша на той войне писаного и самобытных старожилов свидетельстви утвержденная18. на той войне писаного в граду Гадячу трудом Григория Грабянки собраная и самобыт- ных старожилов утвержденная в 1710 году19. З наведеного порівняння цілком очевидним видається меха- нічне включення відомостей про гадяцького полковника Григо- рія Граб’янку як автора твору. Таким чином, враховуючи ори- гінальність повідомлень із тексту рукопису, що належав М. Костомарову, його тематику та хронологічні рамки (до 50-х років XVII ст.), його можна розглядати в контексті дискусії навколо так званого «достовірного руського літопису», що знайшла відображення в наукових розвідках кінця XIX – 20-х роках XX ст. Поштовхом до її виникнення став компіля- тивний твір Стефана Лукомського «Собрание историческое» (70-ті роки XVIII ст.)20, де автором поміж іншого зроблено посилання на невідомий текст «достоверной русской летописи». Пізніше, після опублікування «Собрания исторического», Іван Франко, проаналізувавши цей твір, зробив висновок про вико- ристання у ньому як джерела невідомого «достовірного ру- ського літопису», що охоплював події від початків козацтва до кінця 50-х років XVII ст. Цей твір, за словами Франка, став основою для майбутніх компіляцій, зокрема таких як «Краткое историческое описание о Малой России», «Літопис Граб’янки» 18 Летопись Грабянки. Киев, 1854. 19 Костомаров Н. Богдан Хмельницкий // Исторические моногра- фии и исследования. Санкт-Петербург, 1884. Т. Х. С. V. 20 Собрание историческое из книг древнего писателя Александра Гвагнина и из старых русских верных летописей обшитованым пол- ковым обозным Стефаном Васильевичем сыном Лукомским, сочинен- ное в малороссийском городе Прилуки 1770 году // Летопись Само- видца по новооткрытым спискам. Киев, 1878. С. 321–372. 295 та ін21. Існування «достовірного руського літопису» припускав також В. Іконніков22. Ця теорія не залишилась поза увагою в українській історіографії 20-х років ХХ ст. Зокрема, вона була підтримана І. Клепацьким23, який був схильний вбачати в «до- стовірному руському літописі» рукопис Горленка з щоденника Марковича, а також рукопис історичного твору XVIII ст. з московського зібрання Вахрамєєва24, аналіз якого, на думку вченого, міг би реконструювати «достовірний руський літопис». Натомість позиція П. Єршова кардинально різниться від попе- редніх теорій. В одній зі своїх статей він повністю заперечує існування такого твору, а припущення Клепацького щодо руко- писів Горленка та Вахрамєєва спростовує висновком про них як списки «Літопису Граб’янки»25. Утім, варто зауважити, що біль- шість «текстів-кандидатів» на звання «достовірного руського літопису» мають спорідненість із текстом так званої короткої редакції «Літопису Граб’янки»26. Остання ж має риси скороче- ної версії «Истории о действиях презельной брани». То чи не є «рукопис М. Костомарова» тим самим «достовірним руським літописом», про ймовірність існування якого висловлювались покоління дослідників? ——————— 21 Франко І. Студії над українськими історичними піснями // Франко І. Зібрання творів у 50 т. Київ, 1988. Т. 43. С. 15–28. 22 Иконников В. Опыт русской историографии. Киев, 1908. Т. 2. Кн. 2. С. 1590–1593. 23 Клепацький П. Про так званий «певний» або «рукописний ко- зацький літопис» // Записки Полтавського інституту народної освіти. 1927. Т. 4. С. 35–39. 24 Цей рукопис зберігається в: Отдел рукописей Государственного исторического музея (г. Москва). – Рукописное собрание Вахрамеева, № 130. Рукопис являє собою список «Літопису Граб’янки» короткої редакції (2, 39 арк.) 30-х років XVIII ст, писаний півуставом, з літер- ним датуванням. 25 Єршов П. Про літописні джерела історичних праць Стефана Лукомського // Записки Ніжинського інституту народної освіти. 1928. Т. 8. С. 106–107. 26 Бовгиря А. «Літопис Граб’янки»: питання першооснови // Україн- ський історичний журнал. 2003. № 4. С. 75–87. 296 Andrii Bovgyria Candidate of Historical Sciences (Ph. D. in History), Senior Research Fellow, Department of Ukrainian historiography, Institute of history of Ukraine NAS of Ukraine (Kyiv, Ukraine), andrzej@ukr.net "TRUE RUTHENIAN CHRONICLE " IN THE MYKOLA KOSTOMAROV’S MONOGRAPH "BOHDAN KHMELNYTSKY" On the basis of Мykola Kostomarov's work "Bogdan Khmelnytsky" an attempt has been made to reconstruct the so-called "True Ruthenian Chronicle", the information of which exist in the XVIII-century history- writing. The historian used as a source the now unknown narrative text, which covered mostly the events of the second half of the XVII century and was related to the Chronicle of the Grabianka, which, apparently, was one of the later editions of «True Ruthenian Chronicle». Key words: Cossack chronicles, "Hrabianka’s Chronicle", "True Ruthenian Chronicle", list, edition. REFERENCES Bovgyria, A. (2003). "Litopys Hrabianky": pytannia pershoosnovy. Ukrains'kyj istorychnyj zhurnal – Ukrainian Historical Journal, 4, 75–88. [In Ukrainian].

"Достовірний руський літопис" в монографії Миколи Костомарова "Богдан Хмельницький"

Репозитарії

Схожі ресурси