Антична тематична в художньому освоєнні М. Костомарова ("Кремуцій Корд", "Эллины Тавриды")

У статті простежуються особливості трансформації античного матеріалу в художньому доробку М. Костомарова. У творчості митця класичні теми й вічні образи одержали нове філософське осмислення й поетичне звучання. Драматург інтерпретує світовий естетичний досвід відповідно до власних історіософських...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2018
1. Verfasser:	Товт, О.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут історії України НАН України 2018
Schriftenreihe:	Історіографічні дослідження в Україні
Schlagworte:	Костомаровознавство як міждисциплінарний напрям соціогуманітарних досліджень
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/160391
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Антична тематична в художньому освоєнні М. Костомарова ("Кремуцій Корд", "Эллины Тавриды") / О. Товт // Історіографічні дослідження в Україні: Зб. наук. пр. — 2018. — Вип. 28. — С. 340-349. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-160391
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1603912019-11-04T01:25:41Z Антична тематична в художньому освоєнні М. Костомарова ("Кремуцій Корд", "Эллины Тавриды") Товт, О. Костомаровознавство як міждисциплінарний напрям соціогуманітарних досліджень У статті простежуються особливості трансформації античного матеріалу в художньому доробку М. Костомарова. У творчості митця класичні теми й вічні образи одержали нове філософське осмислення й поетичне звучання. Драматург інтерпретує світовий естетичний досвід відповідно до власних історіософських поглядів. Специфікою авторської рецепції античного тексту є осягнення давньої спадщини крізь призму національних традицій, що дало змогу М. Костомарову розширити тематику національної драми, а також дозволило в умовах політичної цензури здійснити алегоричну інтерпретацію доби, в якій він жив. Яскравим свідченням вдалого опрацювання античного матеріалу в доробку М. Костомарова є російськомовні драми «Кремуций Корд» та «Эллины Тавриды», в яких простежуємо синтез античності та сучасності. Митець вдається до алюзій, накладаючи епоху правління імператора Тиберія з правлінням царя Миколи І («Кремуций Корд»), співвідносячи події, висвітлені істориком Костянтином Порфирородним у праці «Про управління державою», з добою національно-визвольних змагань українського народу («Эллины Тавриды»). Наскрізною в творах М. Костомарова на античну тематику є ідея вільного демократичного існування українського народу. Драматург утверджує думку про те, що українцям притаманний протест проти всього, що обмежує свободу особистості. Саме таким постають образи Кремуція Корда та Гіккії, які виявляють стійкість, непохитність у намірах, поглядах, діях, які до останнього залишаються вірними своїм переконанням. The peculiarities of transformation of ancient material into M. Kostomarov’s artistic work are observed in the article. In Kostomarov’s work classic themes and eternal images got a new philosophical meaning and poetic sounding. The dramatist interprets world aesthetic experience in accordance with his own historic and philosophical views. The specific feature of author’s reception of ancient text is understanding of old inheritance through the prism of national traditions which gave him the opportunity to make the themes of national drama wider and despite the political censorship let him carry out allegoric interpretation of the time the lived in. Sharp evidence of the successful use of ancient material in Kostomarov’s work is his Russian language dramas "Сremutius Cordus" and "Ellyns of Tavrida" where we can see the synthesis of antiquity and modern life. The author uses allusion combining the epoch of Emperor Tiberius with the time of the rule by Tsar Mykola I ("Сremutius Cordus"). He also compares the events which are described by the historian in the work "About the state rule" with the time of national struggle of the Ukrainians ("Ellyns of Tavrida"). The idea of free democratic existence of the Ukrainian people can be seen in the works on antique topic by Kostomarov. The dramatist asserts an idea that the Ukrainians are always against everything which limits their individual freedom. The example of such people are the characters of Cremutius Cordus and Hikkia who show firmness, steadfastness in intentions, views, and actions and believe their persuasions. 2018 Article Антична тематична в художньому освоєнні М. Костомарова ("Кремуцій Корд", "Эллины Тавриды") / О. Товт // Історіографічні дослідження в Україні: Зб. наук. пр. — 2018. — Вип. 28. — С. 340-349. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. 2415-8003 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/160391 821.161.2-2.09Костомаров uk Історіографічні дослідження в Україні Інститут історії України НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Костомаровознавство як міждисциплінарний напрям соціогуманітарних досліджень Костомаровознавство як міждисциплінарний напрям соціогуманітарних досліджень
spellingShingle	Костомаровознавство як міждисциплінарний напрям соціогуманітарних досліджень Костомаровознавство як міждисциплінарний напрям соціогуманітарних досліджень Товт, О. Антична тематична в художньому освоєнні М. Костомарова ("Кремуцій Корд", "Эллины Тавриды") Історіографічні дослідження в Україні
description	У статті простежуються особливості трансформації античного матеріалу в художньому доробку М. Костомарова. У творчості митця класичні теми й вічні образи одержали нове філософське осмислення й поетичне звучання. Драматург інтерпретує світовий естетичний досвід відповідно до власних історіософських поглядів. Специфікою авторської рецепції античного тексту є осягнення давньої спадщини крізь призму національних традицій, що дало змогу М. Костомарову розширити тематику національної драми, а також дозволило в умовах політичної цензури здійснити алегоричну інтерпретацію доби, в якій він жив. Яскравим свідченням вдалого опрацювання античного матеріалу в доробку М. Костомарова є російськомовні драми «Кремуций Корд» та «Эллины Тавриды», в яких простежуємо синтез античності та сучасності. Митець вдається до алюзій, накладаючи епоху правління імператора Тиберія з правлінням царя Миколи І («Кремуций Корд»), співвідносячи події, висвітлені істориком Костянтином Порфирородним у праці «Про управління державою», з добою національно-визвольних змагань українського народу («Эллины Тавриды»). Наскрізною в творах М. Костомарова на античну тематику є ідея вільного демократичного існування українського народу. Драматург утверджує думку про те, що українцям притаманний протест проти всього, що обмежує свободу особистості. Саме таким постають образи Кремуція Корда та Гіккії, які виявляють стійкість, непохитність у намірах, поглядах, діях, які до останнього залишаються вірними своїм переконанням.
format	Article
author	Товт, О.
author_facet	Товт, О.
author_sort	Товт, О.
title	Антична тематична в художньому освоєнні М. Костомарова ("Кремуцій Корд", "Эллины Тавриды")
title_short	Антична тематична в художньому освоєнні М. Костомарова ("Кремуцій Корд", "Эллины Тавриды")
title_full	Антична тематична в художньому освоєнні М. Костомарова ("Кремуцій Корд", "Эллины Тавриды")
title_fullStr	Антична тематична в художньому освоєнні М. Костомарова ("Кремуцій Корд", "Эллины Тавриды")
title_full_unstemmed	Антична тематична в художньому освоєнні М. Костомарова ("Кремуцій Корд", "Эллины Тавриды")
title_sort	антична тематична в художньому освоєнні м. костомарова ("кремуцій корд", "эллины тавриды")
publisher	Інститут історії України НАН України
publishDate	2018
topic_facet	Костомаровознавство як міждисциплінарний напрям соціогуманітарних досліджень
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/160391
citation_txt	Антична тематична в художньому освоєнні М. Костомарова ("Кремуцій Корд", "Эллины Тавриды") / О. Товт // Історіографічні дослідження в Україні: Зб. наук. пр. — 2018. — Вип. 28. — С. 340-349. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.
series	Історіографічні дослідження в Україні
work_keys_str_mv	AT tovto antičnatematičnavhudožnʹomuosvoênnímkostomarovakremucíjkordéllinytavridy
first_indexed	2025-07-14T13:02:42Z
last_indexed	2025-07-14T13:02:42Z
_version_	1837627513569804288
fulltext	340 УДК 821.161.2-2.09Костомаров Ольга Товт аспірантка, кафедра української літератури, Державний вищий навчальний заклад «Ужгородський національний університет» (Ужгород, Україна), o.o.tovt@meta.ua АНТИЧНА ТЕМАТИКА В ХУДОЖНЬОМУ ОСВОЄННІ М. КОСТОМАРОВА («КРЕМУЦИЙ КОРД», «ЭЛЛИНЫ ТАВРИДЫ») У статті простежуються особливості трансформації античного матеріалу в художньому доробку М. Костомарова. У творчості митця класичні теми й вічні образи одержали нове філософське осмислення й поетичне звучання. Драматург інтерпретує світовий естетичний досвід відповідно до власних історіософських поглядів. Специфікою авторської рецепції античного тексту є осягнення давньої спадщини крізь призму національних традицій, що дало змогу М. Костомарову розширити тематику національної драми, а також дозволило в умовах політичної цензури здійснити алегоричну інтер- претацію доби, в якій він жив. Яскравим свідченням вдалого опрацювання античного матеріалу в доробку М. Костомарова є російськомовні драми «Кремуций Корд» та «Эллины Тавриды», в яких простежуємо синтез античності та сучасності. Митець вдається до алюзій, накладаючи епоху правління імператора Тиберія з правлінням царя Миколи І («Кремуций Корд»), співвідносячи події, висвітлені істориком Костянтином Порфиро- родним у праці «Про управління державою», з добою національно- визвольних змагань українського народу («Эллины Тавриды»). Наскрізною в творах М. Костомарова на античну тематику є ідея вільного демократичного існування українського народу. Драматург утверджує думку про те, що українцям притаманний протест проти всього, що обмежує свободу особистості. Саме таким постають образи Кремуція Корда та Гіккії, які виявляють стійкість, непо- хитність у намірах, поглядах, діях, які до останнього залишаються вірними своїм переконанням. Ключові слова: античність, рецепція, драматургія, художній світ. © О. Товт, 2018 341 Античній літературі належить особливе місце в історії світо- вої культури. Уже в далекому минулому почали зароджуватися думки про вічні загальнолюдські цінності, формувалися правила моральних міжособистісних взаємин. Упродовж багатьох сто- літь учені та письменники різних народів та епох неодноразово зверталися до захоплюючого минулого. Митці відтворювали історичний матеріал у власній творчості й залишили нам не- осяжний доробок наслідувань, ремінісценцій і рецепцій надбань доби античності. При цьому кожне покоління зображувало давні події відповідно до уявлень і вимог часу. Відтак чимало ан- тичних сюжетів зазнали багаторазової обробки то у вигляді імітацій, близьких до прототекстів, то втілювались у своєрідній і самобутній формі. Рецепція античного матеріалу в українській літературі має давню історію. «У зверненні до античної спадщини письмен- ники переслідували практичну мету – зробити надбанням спів- вітчизників художні цінності кращих зразків античної літера- тури»1, – підкреслює О. Турган. Звернення до давнього світу є способом моделювання митцями сучасної дійсності через ана- логію й зіставлення з минулим. Класичні теми, мотиви та образи слугують формою інакомовлення й авторських інтерпретацій вічних тем. Особливе місце в освоєнні античної спадщини належить М. Костомарову. Визначний письменник, історик, громадський діяч, перекладач, критик зробив вагомий внесок в історію ук- раїнського письменства, культуру та науку. При цьому художня спадщина та наукові пошуки М. Костомарова поєднуються в органічну єдність. Це сприяє правдивості змалювання визнач- них постатей на тлі конкретних історичних подій. Автор проек- тує події минулого в свою сучасність, робить їх сюжетною канвою творів. М. Костомаров виявляє широке зацікавлення культурою ан- тичності. Цей інтерес прослідковується ще за часів його навчання: «Уява моя постійно зверталась до Греції та Риму, до ——————— 1 Турган О. Д. Українська література кінця ХІХ – початку ХХ ст. і античність (Шляхи сприйняття і засвоєння). Київ, 1995. С. 78. 342 їхніх богів, героїв, до їхньої літератури та пам’ятників мис- тецтва»2, – зауважував митець. Крім того, уже в перший рік навчання в Харківському університеті він почав посилено вив- чати мови, особливо латинську, що засвідчує інтерес до антич- ного світу. «Широко освічений, М. Костомаров знав і любив класичну світову літературу, насолоджувався літературними шедеврами античності»3, – зазначає В. Смілянська у передмові до дво- томного видання творів митця. Проте українське слово було його «найглибшою і найболючішою любов’ю»4. Письменник продовжив започатковану попередниками традицію викорис- тання класичних сюжетів, мотивів, образів у оригінальній твор- чості. Змальовуючи давноминулі події, автор використовував історичний матеріал не тільки як канву твору, але й задля алегоричної інтерпретації сучасного світу, а саме життя укра- їнського народу. Освоюючи події давньої доби, драматург роз- ширював обрії національної літератури, уводив її у контекст світової культури. Особливе місце у творчому доробку митця належить творам, у яких яскраво виражений зв’язок із античною спадщиною. В. Івашків у праці «Українська романтична драма 30-80-х років ХІХ століття» простежує «поєднання в історичних творах істо- ричного фону, колориту епохи із її проблематикою, спроекто- ваною на сучасну Костомарову дійсність»5. Відтак зацікавлення драматурга античним світом зумовлене не просто історико- культурними зацікавленнями, але й потребою «за умов полі- ——————— 2 Костомаров М. Автобіографія // Костомаров М. І. Історичні по- статі / Перекл. І. С. Голуб. Дніпропетровськ: Січ, 2008. С. 319. 3 Смілянська В. Літературна творчість Миколи Костомарова // Кос- томаров М. Твори: в 2 т. Київ: Дніпро, 1990. Т. 1: Поезія; Драми; Оповідання. С. 6. 4 Там само. С. 6. 5 Івашків В. Українська романтична драма 30–80-х років ХІХ сто- ліття. Київ: Наукова думка, 1990. С. 62. 343 тичної цензури непрямого, алюзійного вираження протесту»6. Антична дійсність слугує М. Костомарову підвалиною для ори- гінальної розробки поглядів, спрямованих на розв’язання сус- пільних проблем. Неодноразово драматург апелює до давно- минулих подій, що дає йому змогу в завуальованій формі висловити погляди, настрої, потреби сучасної доби. Хоч художній творчості М. Костомарова-драматурга з пози- ції її зв’язку з його історіографічною концепцією приділено чимало літературознавчих розвідок, та чимало питань до сьо- годні залишаються суперечливими та нез’ясованими, а відтак виникає необхідність їх прояснення. Мета статті – простежити особливості трансформації антич- ного матеріалу в доробку М. Костомарова. Об’єктом вивчення обрано російськомовні твори «Кремуций Корд» та «Эллины Тавриды». Предметом дослідження є аналіз змістового, ідейного та стильового рівнів текстів. Яскравим свідченням вдалого опрацювання античного мате- ріалу в доробку М. Костомарова є історичні драми «Кремуций Корд» та «Эллины Тавриды», в яких простежуємо синтез тра- дицій та новаторства. Твори написані російською мовою, при- чину чого слід убачати в утисках цензури, забороні українських видань, орієнтації автора на широку аудиторію, зокрема праг- ненні привернути увагу до долі України. При цьому об’єктом художнього зображення в них були український світ і націо- нальні типи характерів. У 1862 р. у Петербурзі була опублікована драма «Кремуций Корд», «яка була написана ще 1849 року і перебувала в руко- писі»7. Твір створений у саратівський період під враженням допитів у зв’язку зі справою Кирило-Мефодіївського братства. Драма зумовлена важкими переживаннями, які випали на долю митця, а саме: розлукою з нареченою Аліною Крагельською, арештом, ув’язненням у Петропавлівській фортеці, засланням до Саратова. Не випадково автор обрамлює твір двома контраст- ——————— 6 Яценко М. Минуле переростає в сучасність (Драматургія Миколи Костомарова) // Слово і час. 1992. № 5. С. 7. 7 Костомаров М. Автобіографія. С. 520. 344 ними епіграфами: перший – рядки з «Анналів» римського історика Тацита, другий – з поеми Адама Міцкевича «Конрад Валленрод» про зворушливе почуття. Вони засвідчують синтез особистого та громадського в художньому тексті. М. Костомаров, «дистанціювавшись від пережитих потря- сінь, здійснив глибокий аналіз і самого факту, і суспільних причин, які його спровокували, утвердився в справедливості задуму кирило-мефодіївців виступити проти самодержавної тиранії як морального і суспільного зла»8. Один із перших рецензентів твору М. Салтиков-Щедрін зауважував: «Трудно поверить, чтобы могли быть такие времена! А между тем они были: в том убеждает нас летопись Тацита»9. В основі твору події давнього Риму: суд імператора Тиберія над істориком Кремуцієм Кордом, котрий притягується до від- повідальності за те, що у своїй праці «Аннали» виявив при- хильність до Брута і назвав вбивцю Юлія Цезаря – Кассія остан- нім з римлян. М. Костомаров вдається до алюзій, накладаючи епоху правління імператора Тиберія з правлінням царя Ми- коли І. Уже сучасники автора проводили паралелі між минулим і сучасною авторові дійсністю: в одне ціле зливається доля М. Костомарова та Кремуція Корда, у діях лицемірного Сеяна прочитується підступність керуючого ІІІ відділом у справі Кирило-Мефодіївсього братства – Дубельта, а в особі Тиберія неможливо не впізнати риси Миколи І. Промовистими в цьому плані є заголовки дій («Доносчики», «Тиран», «Историк»), які вказують на подібні проблеми минулого і сучасності. Спогад Тацита про далеке минуле дав змогу драматургу створити майже автобіографічний сюжет. Благородний історик ——————— 8 Козачок Я., Чекалюк В. Горизонти українотворення в публіцис- тиці М. І. Костомарова. Микола Костомаров у контексті сучасності: навч. посіб. Київ: НАУ, 2013. С. 239. 9 Салтыков-Щедрин М. Е. «Кремуций Корд» Н. Костомарова // Салтыков-Щедрин М. Е. Собрание сочинений: в 20 т. / Ред. кол.: А. С. Бушмин, Кирпотин, С. А. Макашин (глав. ред.), Е. И. Покусаев. Москва: Художественная литература, 1966. Т. 5: Критика и публицис- тика (1856–1864). С. 321. 345 протистоїть всемогутньому тиранові, гине у в’язниці, але не зрікається правди й вірності батьківщині: «Бедная моя родина! …никакое горе, никакая мука не в силах преодолеть той горести, которая терзает мне серце при мысли о твоем унижении!»10. Душевна врівноваженість, шляхетність, благо- родство головного героя протиставляються у творі підступним пристрастям пристосуванців, які готові вихваляти очільників влади, перекручувати історію задля власної вигоди. Кремуцій Корд – це виняткова особистість, яка до останнього залишається вірною своїм переконанням. Cвоєрідним підсумком наукової і творчої роботи М. Косто- марова стала історична драма «Эллины Тавриды» (1883), упер- ше опублікована в 1884 р. Автор продовжує тему служіння народу, благородної самопожертви – класичний сюжет світової літератури як один з найбільш досконало й послідовно роз- роблених античних утілень. На думку вченого і письменника Д. Мордовця, «…только уравновешенная старость, чуждая страстей, могла создать по- добное произведение… она напоминала произведения класси- ческие – Эсхила и Софокла»11. Слід тут, очевидно, вести мову про європейський контекст творчості М. Костомарова і його прагнення покласти в підґрунтя мистецької літературної роботи широку ерудицію, інтелект, ґрунтовне знання давньої класичної і сучасної йому європейської літератури12. Безпосереднім поштовхом до написання твору стали відві- дини М. Костомаровим Криму. Митець тричі побував на цьому мальовничому півосторові, зафіксувавши враження в «Автобіо- графії». Крім того, у примітці до драми автор зазначив, що «содержание заимствовано из рассказа, помещенного в сочи- ——————— 10 Костомаров М. Кремуций Корд // Костомаров М. Твори: в 2 т. Т. 1. С. 306. 11 Смолій В. А., Пінчук Ю. А., Ясь О. В. Микола Костомаров: Віхи життя і творчості: Енцикл. довід. / Вступ. ст. і заг. ред. В. А. Смолія. Київ: Вища школа, 2005. С. 135. 12 Козачок Я. Горизонти українотворення в публіцистиці М. І. Кос- томарова. С. 222. 346 нении императора Константина Порфирородного “Об управ- лении государства”»13. М. Костомаров співвідносить події, висвітлені візантійським імператором в історико-географічному трактаті, з добою націо- нально-визвольних змагань українського народу. Дія твору пе- ренесена в далеке минуле. На прикладі взаємин двох воро- гуючих грецьких міст-держав – республіканського Херсонесу та Боспорського царства, розташованих на Кримському півострові, – автор порушує вічні проблеми: свободи та неволі, щирості та лицемірства, вірності та зради, мирного співіснування двох народів. Новаторством вирізняється жіночий образ Гіккії, виписаний в античних традиціях. Дослідники вбачають в її образі перегук з іншими героїнями М. Костомарова – Мариною Лисенко з драми «Переяславська ніч» та Катериною з трагедії «Сава Чалий». Автор наділяє її патріотизмом, розумом, мудрістю, творячи ху- дожній ідеал жінки. Гіккії «суждено быть избавительницею отечества от грозившей ему конечной гибели»14. Прихильни- ками мудрої правительки в цій нелегкій справі є вірні грома- дяни, які вирізняються почуттям патріотизму, громадянською мужністю, особистою гідністю. У драматичних творах М. Костомарова на античну тематику очевидною є співвіднесеність героїв художнього полотна з історичними відповідниками. Персонажами творів стали реальні особистості, котрі залишили помітний слід в історії. Їхня особ- ливість полягає в тому, що вони не тільки є прототипами, яких письменник наділяє рисами, властивими багатьом людям, але й кожен з них репрезентує неповторну епоху з її подіями. При цьому вагомого значення набувають не так часові межі, як діяльність окремих осіб, їхній внесок в історію. Саме таким постають образи Кремуція Корда та Гіккії, які виявляють стій- кість, непохитність у намірах, поглядах, діях, які до останнього залишаються вірними своїм переконанням. Вдаючись до змалю- ——————— 13 Костомаров М. Эллины Тавриды // Костомаров М. Твори: в 2 т. Т. 1. С. 357. 14 Там же. С. 396. 347 вання постатей з історичних епох, для яких характерними є глибокі протиріччя, автор обирає саме жанр драми, який сприяє розкриттю суспільних та особистих конфліктів. П’єси М. Костомарова побудовані на типовому для класи- цизму конфлікті почуття й обов’язку, але у творенні людських характерів митець керується засобами романтизму: утвердження цінності людської особистості, змалювання багатства її внутріш- нього світу, визначення права на вільне життя. Хоча предметом дослідження запропонованої роботи були історичні драми «Кремуций Корд» та «Эллины Тавриды», але особливе місце у художньому доробку М. Костомарова нале- жить ще двом творам на античну тематику. У 1841 р. письменник написав українською мовою вірш «Пантікапея», в якому дослідники помітили елементи віршо- ваної драми. Поезія присвячена колишній столиці Боспорської держави – давньому місту Пантікапей. Вражений руйнуванням давніх пам’яток під час наукових досліджень, митець засобами художнього слова нагадує античне вірування про шану до померлих та необхідність збереження історичної пам’яті. Ця поезія стала прототекстом для нового твору – «Юпитер светлый плывет по зеленым волнам киммерийским», який літе- ратурознавці визначають драматичною поемою. Науковці заува- жують, що наявність «особи від автора», донесення до глядача (читача) роздумів персонажів над власним душевним станом, що виявляються не в безпосередній дії, а в осмисленні конф- ліктних ситуацій, монологічна та діалогічна форми оповіді наближають її до драматургії. І. Франко дав високу оцінку драматичній поемі, відносячи до «найглибше продуманих поетичних творів»15 М. Костомарова, та переклав її українською мовою в 1915 р. Твір характеризується поєднанням елементів античної міфо- логії, історії Криму та подій із життя М. Костомарова. Зверта- ючись до кримської минувшини, митець порівнює смертний ——————— 15 Франко І. На руїнах Пантікапеї (Поема М. І. Костомарова) // Франко І. Зібрання творів: у 50 т. Київ, 1907. Т. 11: Поетичні пере- клади та переспіви. С. 298. 348 удар готських полків по стародавній Тавриді зі шкодою, завда- ною зловживанням та руйнуванням керченських курганів. Аналогічно до віршованої драми «Пантікапея» звучить мотив пам’яті й шани до минулого. Помітною є співвіднесеність античного та сучасного авторові світів. Письменник проводить паралель між долею еллінів у Пантікапеї та українців у складі Російської імперії. Він відтво- рює власне покарання Миколою І за участь у Кирило-Мефо- діївському братстві, заслання та розлуку з нареченою. Так, у постаті пантікапейського царя прочитується образ російського самодержавця, а в образі духа поета – доля самого автора. Підсумовуючи, можна зробити висновок, що драматичні тво- ри М. Костомарова, в яких він використав і творчо переос- мислив античний матеріал, мають національне забарвлення. Співвідносячи історію Греції й Риму з історією поневоленої України, драматург утверджує ідеї свободи та справедливості. Olga Tovt Postgraduate Student, Department of Ukrainian literature, Uzhhorod National University (Uzhgorod, Ukraine), o.o.tovt@meta.ua ANCIENT THEMES IN THE ARTISTIC MASTERING OF M. KOSTOMAROV ("CREMUTIUS CORDUS", "ELLYNS OF TAVRIDA") The peculiarities of transformation of ancient material into M. Kosto- marov’s artistic work are observed in the article. In Kostomarov’s work classic themes and eternal images got a new philosophical meaning and poetic sounding. The dramatist interprets world aesthetic experience in accordance with his own historic and philosophical views. The specific feature of author’s reception of ancient text is under- standing of old inheritance through the prism of national traditions which gave him the opportunity to make the themes of national drama wider and despite the political censorship let him carry out allegoric interpretation of the time the lived in. Sharp evidence of the successful use of ancient material in Kosto- marov’s work is his Russian language dramas "Сremutius Cordus" and "Ellyns of Tavrida" where we can see the synthesis of antiquity and modern 349 life. The author uses allusion combining the epoch of Emperor Tiberius with the time of the rule by Tsar Mykola I ("Сremutius Cordus"). He also compares the events which are described by the historian in the work "About the state rule" with the time of national struggle of the Ukrainians ("Ellyns of Tavrida"). The idea of free democratic existence of the Ukrainian people can be seen in the works on antique topic by Kostomarov. The dramatist asserts an idea that the Ukrainians are always against everything which limits their individual freedom. The example of such people are the characters of Cremutius Cordus and Hikkia who show firmness, steadfastness in inten- tions, views, and actions and believe their persuasions. Кey words: antiquity, reception, drama, artistic, world. REFERENCES 1. Ivashkiv, V. (1990). Ukrains'ka romantychna drama 30-80-kh rokiv ХІХ stolittia. Kyiv: Naukova dumka. [in Ukrainian]. 2. Kozachok, Ya. & Chekaliuk V. (2013). Horyzonty ukrainotvorennia v publitsystytsi M. I. Kostomarova. Mykola Kostomarov u konteksti suchasnosti: navch. posib. Kyiv: NAU. [in Ukrainian]. 3. Kostomarov, M. (2008). Avtobiohrafiia. In M. Kostomarov, Istorychni postati (pp. 301–594). Dnipropetrovsk: Sich. [in Ukrainian]. 4. Kostomarov, M. (1990). Elliny Tavridy. In M. Kostomarov, Tvory (Vol. 1, pp. 291–329). Kyiv: Dnipro. [in Russian]. 5. Kostomarov, M. (1990). Kremutcij Kord. In M. Kostomarov, Tvory (Vol. 1, pp. 351–409). Kyiv: Dnipro. [in Russian]. 6. Saltykov-Shhedrin, M. E. (1966). "Kremucij Kord" N. Kostomarova In M. E. Saltykov-Shhedrin, Sobranie sochinenij (Vol. 5, pp. 319–321). Moskow: Hudozhestvennaja literatura. [in Russian]. 7. Smilianska, V. (1990) Literaturna tvorchist' Mykoly Kostomarova. In M. Kostomarov, Tvory (Vol. 1, pp. 5–37). Kyiv: Dnipro. [in Ukrainian]. 8. Smolii, V. A., Pinchuk, Yu. A. & Yas, O. V. (2005). Mykola Kostomarov: Vikhy zhyttia i tvorchosti: Entsykl. dovid. Kyiv: Vyshcha shkola. [in Ukrainian]. 9. Turhan, O. D. (1995). Ukrainska literatura kintsia XIX – pochatku XX st. i antychnist (Shliakhy spryiniattia i zasvoiennia). Kyiv. [in Ukrainian]. 10. Franko, I. (1907). Na ruinakh Pantikapei (Poema M. I. Kostomarova). In I. Franko, Zibrannia tvoriv (Vol. 11, pp. 287–302). Kyiv. [in Ukrainian]. 11. Yatsenko, M. (1992). Mynule pererostaie v suchasnist (Dramaturhiia Mykoly Kostomarova). Slovo i chas, (5), 3–8. [in Ukrainian].

Антична тематична в художньому освоєнні М. Костомарова ("Кремуцій Корд", "Эллины Тавриды")

Institution

Ähnliche Einträge