Українсько-норвезькі семінари "Олаф Брох і Україна" (31 жовтня – 2 листопада 2017 р., Київ–Львів): наукова хроніка

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2018
Автори: Гончар, О., Сікора, Г.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут історії України НАН України 2018
Назва видання:Історіографічні дослідження в Україні
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/160412
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Українсько-норвезькі семінари "Олаф Брох і Україна" (31 жовтня – 2 листопада 2017 р., Київ–Львів): наукова хроніка / О. Гончар, Г. Сікора // Історіографічні дослідження в Україні. — 2018. — Вип. 29. — С. 310-319. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-160412
record_format dspace
spelling irk-123456789-1604122019-11-06T01:25:52Z Українсько-норвезькі семінари "Олаф Брох і Україна" (31 жовтня – 2 листопада 2017 р., Київ–Львів): наукова хроніка Гончар, О. Сікора, Г. Рецензії, огляди 2018 Article Українсько-норвезькі семінари "Олаф Брох і Україна" (31 жовтня – 2 листопада 2017 р., Київ–Львів): наукова хроніка / О. Гончар, Г. Сікора // Історіографічні дослідження в Україні. — 2018. — Вип. 29. — С. 310-319. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. 2415-8003 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/160412 uk Історіографічні дослідження в Україні Інститут історії України НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Рецензії, огляди
Рецензії, огляди
spellingShingle Рецензії, огляди
Рецензії, огляди
Гончар, О.
Сікора, Г.
Українсько-норвезькі семінари "Олаф Брох і Україна" (31 жовтня – 2 листопада 2017 р., Київ–Львів): наукова хроніка
Історіографічні дослідження в Україні
format Article
author Гончар, О.
Сікора, Г.
author_facet Гончар, О.
Сікора, Г.
author_sort Гончар, О.
title Українсько-норвезькі семінари "Олаф Брох і Україна" (31 жовтня – 2 листопада 2017 р., Київ–Львів): наукова хроніка
title_short Українсько-норвезькі семінари "Олаф Брох і Україна" (31 жовтня – 2 листопада 2017 р., Київ–Львів): наукова хроніка
title_full Українсько-норвезькі семінари "Олаф Брох і Україна" (31 жовтня – 2 листопада 2017 р., Київ–Львів): наукова хроніка
title_fullStr Українсько-норвезькі семінари "Олаф Брох і Україна" (31 жовтня – 2 листопада 2017 р., Київ–Львів): наукова хроніка
title_full_unstemmed Українсько-норвезькі семінари "Олаф Брох і Україна" (31 жовтня – 2 листопада 2017 р., Київ–Львів): наукова хроніка
title_sort українсько-норвезькі семінари "олаф брох і україна" (31 жовтня – 2 листопада 2017 р., київ–львів): наукова хроніка
publisher Інститут історії України НАН України
publishDate 2018
topic_facet Рецензії, огляди
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/160412
citation_txt Українсько-норвезькі семінари "Олаф Брох і Україна" (31 жовтня – 2 листопада 2017 р., Київ–Львів): наукова хроніка / О. Гончар, Г. Сікора // Історіографічні дослідження в Україні. — 2018. — Вип. 29. — С. 310-319. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.
series Історіографічні дослідження в Україні
work_keys_str_mv AT gončaro ukraínsʹkonorvezʹkísemínariolafbrohíukraína31žovtnâ2listopada2017rkiívlʹvívnaukovahroníka
AT síkorag ukraínsʹkonorvezʹkísemínariolafbrohíukraína31žovtnâ2listopada2017rkiívlʹvívnaukovahroníka
first_indexed 2025-07-14T13:03:44Z
last_indexed 2025-07-14T13:03:44Z
_version_ 1837627578491338752
fulltext 310 Ольга Гончар кандидат історичних наук, старший науковий співробітник, відділ української історіографії, Інститут історії України НАН України (Київ, Україна), honchar_o_t@ukr.net Галина Сікора молодший науковий співробітник, відділ діалектології, Інститут української мови НАН України (Київ, Україна), sikoragalyna@ukr.net УКРАЇНСЬКО4НОРВЕЗЬКІ СЕМІНАРИ ОЛАФ БРОХ І УКРАЇНА” (31 жовтня – 2 листопада 2017 р., Київ–Львів): наукова хроніка Останнім часом спостерігається доволі помітне зростання публікацій, які намагаються довести, що слов’янознавство як комплекс соціогуманітарних дисциплін переживає глибоку кризу. Особливо багато про це говорять російські дослідники. Однак в Україні, попри зменшення фінансування науки загалом, славістичні дослідження продовжуються і навіть виходять на новий рівень. Так помітно активізувалося українсько-норвезьке співробітництво в галузі славістики. Обговорення спільних нау- кових проблем відбулося у зв’язку з 150-літтям від дня народ- ження Олафа Броха (1867–1961) – лінгвіста із світовим ім’ям, норвезького славіста, перекладача, першого професора слов’ян- ських мов Університету Осло, члена Академії наук Норвегії, члена-кореспондента Імператорської АН (згодом АН СРСР), Сербії, Австрії, Чехії, Польщі, Болгарії, іноземного члена Нау- кового товариства імені Шевченка (1914) та Української ака- демії наук (1924). Українсько-норвезькі наукові семінари «Олаф Брох і Украї- на» об’єднали відомих норвезьких, українських та російських учених, які сконцентрували свою увагу на інтелектуальній біо- графії вченого, його мовознавчих дослідженнях та громадській діяльності. Перший такий семінар, організований Університетом Осло та Посольством Королівства Норвегія, відбувся у Києві 31 жовтня 2017 року і завершився дружнім прийомом у посла © О. Гончар, Г. Сікора, 2018 311 Норвегії Уле Т. Хорпестада у Посольстві Норвегії. Другий семі- нар, який організували Університет Осло (Норвегія), Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України та Наукове товариство ім. Шевченка (Україна), відбувся 2 листопада 2017 року у Львові1. До уваги наукової спільноти Києва та Львова було пред- ставлено доповіді, які репрезентували основні наукові зацікав- лення та життєві пріоритети професора, а саме: «Olaf Broch – ambassador for the Slavic world in Norway» (К. А. Міклебуст, Університет Тромсьо – Арктичний університет), «Olaf Broch's contribution to the study of pidgin languages» (І. Брох, Асоціація вищих навчальних закладів Норвегії), «Работы Олафа Броха о говоре Убли и современные полевые записи» (М. Толстая, Інс- титут слов’янознавства РАН), «Книга Олафа Броха “Очерк фи- зиологии славянской речи” и ее значение для изучения фоне- тики славянских языков» (O. Тер-Аванесова, Інститут російської мови ім. В. Виноградова РАН) та «Діяльність Олафа Броха як зразок наукової дипломатії» (Т. Льоннґрен, Університет Тром- сьо – Арктичний університет Норвегії). Особливості новаторських робіт О. Броха, де він проаналі- зував фонетичні особливості мов у прикордонних областях або суміжних зонах між різними мовами, висвітлено в розвідці «Olaf Broch – ambassador for the Slavic world in Norway» професора Університету Тромсьо – Арктичного університету (Норвегія) Карі Ага Міклебуст. Увагу було зосереджено на поїздці О. Бро- ха 1895 року до с. Убля (Пряшівський край, Словаччина). Проаналізувавши записи мовлення мешканців Ублі, учений відзначив цей говір як найбільш своєрідну суміш словацького й українського діалектів. Акцентовано, що для дослідника сло- в’янські мови та література були не лише об’єктом вивчення, а й особливим культурним світом, яким він захоплювався й любив. Для нього це була довічна місія, спрямована на поліпшення ——————— 1 Сікора Г., Романина І. Українсько-норвезькі семінари “Олаф Брох і Україна” (31 жовтня – 2 листопада 2017 р., Київ–Львів): наукова хро- ніка // Українська мова. 2018. № 1. С. 149–154. 312 знань і зміцнення відносин між Норвегією та слов’янським світом. Доповідь «Olaf Broch's contribution to the study of pidgin languages» родички О. Броха Інґвіль Брох (Асоціація вищих навчальних закладів Норвегії) була присвячена дослідженню руссенорська – особливого піджина російської та норвезької мов, який сформувався в кінці XVIII ст. і був поширений на узбережжі Північної Норвегії. Це розмовне мовлення змішаного типу переважно норвезьких рибалок, купців і торговців у ціло- му, який постав унаслідок культурних та промислових зв’язків із Росією. Було зазначено, що О. Брох упродовж усього періоду наукової діяльності виявляв зацікавлення контактними мовами чи діалектами. Його матеріали містили 357 слів, проте цікаво, що близько половини з них є «hapax legomena», тобто словами, що з’являються у текстах лише один раз. Хоча ядром словника руссенорської мови є близько 150–200 лексем, однак праця Броха є основоположною для тих, хто вивчає мови такого типу. Основою доповіді «Работы Олафа Броха о говоре Убли и современные полевые записи» наукового співробітника відділу слов’янського мовознавства Марфи Микитівни Толстої (Інсти- тут слов’янознавства, Москва) також став аналіз робіт О. Броха про говірку села Ублі. Наголошено, що в дослідженні вперше описано й детально вивчено явище, характерне для закарпат- ських говорів, яке відомий славіст назвав «вокальною гармо- нією». Відзначено і деякі істотні відмінності сучасної системи вокалізму від попередніх описів О. Броха, зокрема характерну для говірки тенденцію до дифтонгізації деяких голосних у ней- тральних позиціях під наголосом, а також у кінці слова. Доповідачка ствердила, що завдяки О. Брохові українська діа- лектологія має унікальну історію розвитку однієї говірки (про- тягом 120 років), а його праці досі продовжують надихати сучасних діалектологів на нові дослідження. Олаф Брох як фонетист став об’єктом аналізу кандидата філологічних наук, провідного наукового співробітника відділу діалектології та лінгвістичної географії Олександри Валеріївни Тер-Аванесової (Інститут російської мови ім. В.В. Виноградова РАН, Москва). У доповіді «Книга Олафа Броха “Очерк физио- 313 логии славянской речи” и ее значение для изучения фонетики славянских языков» відзначено, що відомий лінгвіст був схиль- ний бачити мовний матеріал системно, хоча не був представ- ником структуралістів. Водночас його підхід до опису лінгвіс- тичних явищ мав на меті подальше використання фонетичних даних для порівняльного та порівняльно-історичного вивчення слов’янських мов. Доповідачка зауважила, що хоча завданням Броха було описати вимову освічених людей, проте діалектні дані часто були в його студіях як порівняльний матеріал і для того, щоб створити ширшу типологічну картину слов’янської фонетики. Цікавою є особливість Броха як дослідника-фоне- тиста: він приділяв надзвичайну увагу ідіолектові. О. Тер-Ава- несова наголосила, що О. Брох широко використовував термін «система», описуючи вокалізм, консонантизм, явища коартику- ляції, структуру складу, наголос, фразову інтонацію. За словами доповідачки, праця Броха є зразком системного фонологічної опису і зразком структурного аналізу, що ґрунтується на точних фонетичних характеристиках типових звуків тієї чи тієї мови. Результатом колосальної роботи щодо пошуку, розшифру- вання й коментування епістолярної спадщини вченого, яка зараз зберігається в архівах різних країн, став виступ професора Тамари Павлівни Льоннґрен (Університет Тромсьо – Арктичний університет Норвегії) «Діяльність Олафа Броха як зразок нау- кової дипломатії». Як з’ясувала доповідачка, в архіві лінгвіста – листи від майже 500 кореспондентів, які писали різними мова- ми: норвезькою, шведською, датською, німецькою, французь- кою, англійською, чеською, словацькою, польською, сербською, хорватською, болгарською, російською та українською. Дослід- ниця висвітлила цікаві біографічні моменти із життя лінгвіста, що свідчать про його високі моральні якості: доброту, мило- сердя, чесність, доброзичливість, скромність. Із листування колег-славістів стало відомо, що, крім обговорення лінгвістич- них проблем, до О. Броха часто зверталися з різноманітними проханнями (розшукати місце знаходження якихось військово- полонених, подбати про їх перебування, передати гроші або харчі тощо), на які лінгвіст радо відгукувався. Надзвичайно цікавими були представлені доповідачкою фрагменти листу- 314 вання О. Броха з О. Шахматовим, М. Грушевським, В. Гнатю- ком, Я. Рудницьким, М. Левицьким, К. Квіткою, О. Курило та ін. Т. Льоннґрен також згадала про те, що О. Брох був членом Української академії наук (УАН) та підтримував наукові зв’язки з українськими вченими. Наприклад, невідомий досі лист M. Грушевського до О. Броха від 23 червня 1924 року інформує, що цього дня О. Брох одноголосно був обраний іноземним член- кореспондентом УАН. Дослідниця життя й наукової діяльності О. Броха підсумувала, що життя цього лінгвіста, діалектолога, є прикладом безмежної любові до людей, невтомної служби на благо славістики, міжнародної співпраці та збереження науко- вих зв’язків і відносин між людьми: як у часи історичних потрясінь, так і повсякденній рутині. Надзвичайний інтерес викликали доповіді українських уче- них, виголошені на київському семінарі: «Олаф Брох2 і укра- їнська діалектологія» (П. Гриценко, Інститут української мови НАН України), «Михайло Грушевський та Олаф Брох: наукові та громадські контакти» (В. Тельвак, Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка), «Образ вченого- славіста ХІХ ст.: Микола Костомаров» (О. Гончар, Інститут історії України НАН України). Ґрунтовний аналіз лінгвістичних зацікавлень Олафа Броха провів директор Інституту української мови НАН України, доктор філологічних наук, професор, завідувач відділу діалек- тології Павло Гриценко у доповіді «Олаф Брох і українська діалектологія». Учений підкреслив, що О. Брох – видатний норвезький лінгвіст, який належав до кількох лінгвістичних шкіл водночас: норвезької, української, російської, чеської і словацької, сербської. Саме завдяки вибору об’єкта досліджень (українські, російські, сербські, словацькі діалекти) він увійшов в українську, російську, словацьку та чеську мовознавчі школи, що уможливило й розгортання подальших студій над тими ж говірками наступних поколінь лінгвістів. Поширенню наукових ідей норвезького мовознавця в різних ареалах Славії сприяло широке коло його особистих контактів із відомими славістами ——————— 2 Прізвище дослідника подають двояко: Брох і Брок. 315 різних країн. На думку П. Гриценка, дослідникові були прита- манні особливі аудитивні здібності, здатність чути мовлення аналітично, визначати диференційні ознаки, зіставляти (навіть по пам’яті відтворюючи давніше почуте) і робити відповідні узагальнення. Учений звернув увагу слухацької аудиторії на застосовувані норвезьким лінгвістом й актуальні в сучасній сла- вістиці методологічні засади аналізу фонетичних явищ: спосте- реження над конкретним матеріалом й опору на звукові коор- динати (зразки) для зіставлень, виявлення варіювання реалізації фонем у діалектному мовленні, пошук прийомів визначення артикуляційних особливостей шляхом контролювання ситуації, увагу до фонологічної позиції (урахування наголошеності / ненаголошеності складу; сполучуваності з різними фонемами), а також урахування генези аналізованого звука у відповідній словоформі (особливо відчутно – у вокалізмі), аналіз процесів на межі між окремими словами (утворення нових фонетичних слів, зміни якості звуків унаслідок асимілятивних процесів, появу довгих приголосних на морфемних і міжслівних швах). Непересічне значення студій О. Броха про українські діалекти, як засвідчив доповідач, полягає і в їхній фактографічній на- повненності, адже лінгвістична інформація про говірку села Ублі з кінця ХІХ ст. зацікавила й інших дослідників, зокрема О. Лєшку, Я. Моравця, В. Латту, З. Ганудель, М. Толстую, які представили свої спостереження й зіставлення із зафіксованим О. Брохом станом ублянської говірки. Віталій Тельвак, доктор історичних наук, професор кафедри давньої історії України та спеціальних історичних дисциплін (Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка) виголосив доповідь “Михайло Грушевський та Олаф Брох: наукові та громадські контакти”, у якій вдало реалізував спробу реконструювати взаємини О. Броха з М. Грушевським. Учений зазначив, що українознавчі студії славіста привернули увагу знаних українських філологів очолюваного М. Грушев- ським Наукового товариства імені Шевченка. Свої рецензії з високою оцінкою досліджень О. Броха відомі тогочасні вчені В. Гнатюк та І. Свєнціцький надрукували в рубриці «Наукова хроніка» «Записок НТШ» – головного видання тогочасної 316 україністики, яке редагував М. Грушевський. Вагомий внесок О. Броха в українську діалектологію («До питання про мало- руську мову в Угорщині» (1895), «Угрорусское наръчіе села Убля (Земплинскаго комитата)» (1889), двотомна праця «Вив- чення словацько-малоруської мовної межі у східній Угорщині» (1897, 1899) В. Гнатюк окреслив так: «Діалектологічні студії д. Броха з пограниччя словацько-руського інтересні особливо тим, що в них бачимо докладно ціле життя говорів на примітивному рівні. […] Д. Брохові треба признати, що він перший звернув увагу ширшого наукового світу на багатство угро-руських діа- лектів та почав їх опрацьовувати на широкій підставі...». Доповідач наголосив на значущості основної праці О. Броха зі славістики «Нариси з фізіології слов’янської мови» (1910), яка була прорецензованою за завданням М. Грушевського І. Свєн- ціцьким. У “Нарисах...” було подано загальну характеристику слов’янської звукової фізіології із низкою фонетичних парале- лей між окремими слов’янськими мовами, основним джерелом дослідження звукових особливостей української мови було мовлення Івана Зілинського – ще одного українського приятеля О. Броха. Підсумовуючи, В. Тельвак зауважив, що новаторські студії норвезького лінгвіста над українськими діалектами, а також його товариські взаємини з відомими українськими філо- логами, стали підставою для обрання вченого за ініціативи М. Грушевського дійсним членом НТШ (1914), а згодом – дійс- ним членом Всеукраїнської академії наук (1924). У доповіді «Образ вченого-славіста ХІХ ст. (Микола Кос- томаров)» Ольга Гончар, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник відділу української історіографії (Інсти- тут історії України НАН України, Київ) приділила увагу М. Костомарову, одному із найяскравіших представників євро- пейської славістики, на тлі його історичної доби, охаракте- ризувавши ХІХ ст. як період піднесення інтелектуального життя, «золоте століття науки», «століття славістів», коли гу- манітарна наука була настільки актуальною, що захопила все суспільство. Дослідниця виокремила характерні загальні риси дослідника-гуманітарія – інтелект, ерудицію, чіткі життєві та наукові переконання, суспільну активність; окреслила його 317 характерні ознаки – стиль мислення, мовний код, зовнішній вигляд, манеру спілкування, оточення та ін. У доповіді було закцентовано на тому, що спадщина М. Костомарова стала прикладом і натхненням для наступних поколінь, зокрема й Олафа Броха, діяльність якого є свідченням спадкоємності поколінь та ідей. На думку О. Гончар, дослідження взаємо- зв’язку між творчістю М. Костомарова й О. Броха та їх вплив на становлення славістики як галузі соціогуманітарного знання – це один із перспективних напрямів майбутніх історичних студій. Наукова дискусія продовжилася у Львові, де місцеві науковці підготували й виголосили такі доповіді: «Українське тло лін- гвістичних студій Олафа Броха» (Н. Хобзей, Інститут україно- знавства ім. І. Крип’якевича НАН України) та «Наукова та організаційна діяльність Володимира Гнатюка в НТШ» (О. Кузьменко, Інститут народознавства НАН України). Наталія Хобзей, завідувачка відділу української мови Ін- ституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України (м. Львів), кандидат філологічних наук, у доповіді «Українське тло лінгвістичних студій Олафа Броха» висловила свої мірку- вання щодо ґрунтовної студії О. Броха – опису говірки с. Убля, у якій автор не обмежувався простою констатацією звукових варіацій фонетичних одиниць, а й говорив про причини й умови походження діалектних особливостей у минулому та їх транс- формацію (у доповіді було також наголошено на тому, хто з українських eчених досліджував говірку Ублі). Згадано про вчених із кола НТШ та їхню високу оцінку праць норвежця, а водночас і про дискусії на сторінках «Записок НТШ»: зокрема В. Гнатюк висловлює своїй міркування щодо генези говірок словацько-українського суміжжя, а також про максимальне фо- нетичне відтворення етнографічних записів. Цікавими є відо- мості про те, що І. Франко був ознайомлений із працями вче- ного, і в одній зі своїх статей говорив про О. Броха як про зразок ученого-дослідник. Йшлося також про контакти О. Броха з І. Зілинським. Н. Хобзей відзначила, що студії О. Броха, при- свячені українським говіркам, до цього часу потребують уваж- ного лінгвістичного прочитання – і з погляду сучасної інтер- претації, і з погляду діахронії. 318 Про славістичні інтереси та інші зарубіжні наукові контакти В. Гнатюка йшлося у студії старшого наукового співробітника відділу фольклористики Інституту народознавства НАН Украї- ни, кандидата філологічних наук Оксани Кузьменко (м. Львів). В. Гнатюк був непересічною постаттю того часу, він – член- кореспондент трьох поважних зарубіжних наукових установ: Російської академії наук у Петербурзі (1902), чеського науко- вого товариства «Národopisná Společnost Československá» у Празі та німецьких етнологічних товариств. В. Гнатюк підтри- мував зв’язки з О. Брохом, публікуючи рецензії на його праці, і через приватне листування, у якому вітав ідею комплексного дослідження народної мови населення Закарпаття. О. Кузьменко ознайомила слухачів з відгуком Гнатюка на працю Броха про Ублю. Високо оцінивши зміст, структуру й аналіз різних ас- пектів фонетичних явищ, він досить критично висловився щодо бачення Броха вважати досліджуваний терен «словацько-русь- ким», населення «словацьким», а його мову відповідно – діа- лектом словацької мови. Проте В. Гнатюк зазначає, що, попри свої зауваги, хотів би, щоб кожен діалект української мови був досліджений настільки ґрунтовно. Цікаво, що О. Брох є дійсним членом НТШ, яке він вважав «надто високим признанням». Про це В. Гнатюк особисто повідомив йому в листі. Голова Наукового товариства імені Шевченка, доктор фі- зико-математичних наук, професор, член-кореспондент НАН України Роман Кушнір (м. Львів) високо оцінив результати львівського наукового семінару, висловив свої міркування з приводу актуальних проблем сучасної гуманітаристики, зокрема потребу відновлювати роботу із закордонними колегами, а та- кож запропонував науковцям із Норвегії почати втілювати нові спільні проекти. Результатом обговорення важливих питань славістики увін- чалися публікацією збірника «Слов’янський світ Олафа Брока»3. ——————— 3 Слов’янський світ Олафа Брока: Збірник за матеріалами доповідей семінарів до 150-річчя від дня народження першого професора сло- в’янських мов Університету Осло / ред. Тамара Льоннґрен, Наталія Хобзей. Львів, 2018. 264 с. 319 На думку Т. Льоннгрен, ініціатора проведення наукових семі- нарів «Олаф Брок і Україна» у Києві, Львові, Москві та Петер- бурзі, ці заходи «вшанували світлу пам’ять Олафа Івановича Брока, розгорнули нові сторінки життя і творчості вченого, засвідчили, що традиція наукових зустрічей, дискусій та заці- кавленості між норвезькими та слов’янськими науковцями, яка має понад столітню тяглість, продовжується»4. Доповіді учас- ників семінарів опубліковані українською та англійською мо- вами5. Висока якість окресленого наукового видання – це результат спільних зусиль міжнародного колективу дослідників, співпраця яких продовжується і в майбутньому буде мати позитивні результати. Незважаючи на труднощі, що виникають у таких проектах, реальні перспективи розвитку норвезько- українсько-російських славістичних студій осягнуті. Olga Gonchar Candidate of Historical Sciences, Senior Scientific fellow, department of Ukrainian historiography, Institute of History of Ukraine of the NAS of Ukraine (Kyiv, Ukraine), honchar_o_t@ukr.net Galyna Sikora Junior researcher, department of dialectology, Institute of the Ukrainian Language of the NAS of Ukraine (Kyiv, Ukraine), sikoragalyna@ukr.net UKRAINIAN NORWAY SEMINARS “ OLAF BROCHES AND UKRAINE” (october 31 – 2 november 2017, Кyiv–Lviv): scientific chronicle ——————— 4 Льоннгрен Т. Передмова // Там само. С. 8. 5 Сікора Г. З Україною в серці. Рец. на зб: Слов’янський світ Олафа Брока: Збірник за матеріалами доповідей семінарів до 150-річчя від дня народження першого професора слов’янських мов Університету Осло / ред. Тамара Льоннґрен, Наталія Хобзей. Львів, 2018. 264 с. (Серія «Діалектологічна скриня»; Українознавча наукова бібліотека НТШ. Ч. 48) // Українська мова. 2018. № 3. С. 129–133.