Історіографічний посібник з академічним змістом
Рецензія на книгу: Яремчук В. П. Українська історіографія: суспільно-політична історія: посібник. Острог: Видавництво Національного університету "Острозька академія”, 2017. 288 с....
Збережено в:
| Дата: | 2018 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2018
|
| Назва видання: | Історіографічні дослідження в Україні |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/160414 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Історіографічний посібник з академічним змістом / І. Куций // Історіографічні дослідження в Україні. — 2018. — Вип. 29. — С. 327-333. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-160414 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1604142019-11-06T01:25:45Z Історіографічний посібник з академічним змістом Куций, І. Рецензії, огляди Рецензія на книгу: Яремчук В. П. Українська історіографія: суспільно-політична історія: посібник. Острог: Видавництво Національного університету "Острозька академія”, 2017. 288 с. Review of the book: Yaremchuk V. P. Ukrainian historiography: socio-political history. Ostrog: Publishing House of the National University of Ostroh Academy, 2017. 288 p. 2018 Article Історіографічний посібник з академічним змістом / І. Куций // Історіографічні дослідження в Україні. — 2018. — Вип. 29. — С. 327-333. — укр. 2415-8003 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/160414 uk Історіографічні дослідження в Україні Інститут історії України НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Рецензії, огляди Рецензії, огляди |
| spellingShingle |
Рецензії, огляди Рецензії, огляди Куций, І. Історіографічний посібник з академічним змістом Історіографічні дослідження в Україні |
| description |
Рецензія на книгу: Яремчук В. П. Українська історіографія: суспільно-політична історія: посібник. Острог: Видавництво Національного університету "Острозька академія”, 2017. 288 с. |
| format |
Article |
| author |
Куций, І. |
| author_facet |
Куций, І. |
| author_sort |
Куций, І. |
| title |
Історіографічний посібник з академічним змістом |
| title_short |
Історіографічний посібник з академічним змістом |
| title_full |
Історіографічний посібник з академічним змістом |
| title_fullStr |
Історіографічний посібник з академічним змістом |
| title_full_unstemmed |
Історіографічний посібник з академічним змістом |
| title_sort |
історіографічний посібник з академічним змістом |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| publishDate |
2018 |
| topic_facet |
Рецензії, огляди |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/160414 |
| citation_txt |
Історіографічний посібник з академічним змістом / І. Куций // Історіографічні дослідження в Україні. — 2018. — Вип. 29. — С. 327-333. — укр. |
| series |
Історіографічні дослідження в Україні |
| work_keys_str_mv |
AT kucijí ístoríografíčnijposíbnikzakademíčnimzmístom |
| first_indexed |
2025-07-14T13:03:49Z |
| last_indexed |
2025-07-14T13:03:49Z |
| _version_ |
1837627584410550272 |
| fulltext |
327
Іван Куций
доктор історичних наук, професор, кафедра історії України,
археології та спеціальних галузей історичної науки,
Тернопільський національний педагогічний університет
імені Володимира Гнатюка (Тернопіль, Україна),
kutsyy@ukr.net
ІСТОРІОГРАФІЧНИЙ ПОСІБНИК
З АКАДЕМІЧНИМ ЗМІСТОМ
Рецензія на книгу: Яремчук В. П. Українська історіографія:
суспільно4політична історія: посібник. Острог: Видавництво
Національного університету “Острозька академія”, 2017. 288 с.
У середовищі дослідників та викладачів української історіо-
графії тривалий час відчувався брак сучасних синтетично-
узагальнюючих праць та навчально-методичних посібників із
вказаного профілю. На сьогодні ця проблема вже не стоїть
настільки гостро, проте визріло питання більш поглибленого
студіювання окремих аспектів українського історіографічного
процесу. Вирішення одного з таких завдань – розгляд україн-
ського історіографічного процесу у суспільно-політичному та
націотворчому контекстах – пропонує нам посібник-монографія
Віталія Яремчука “Українська історіографія: суспільно-полі-
тична історія”. Насамперед відзначимо, що автор цієї праці –
добре знаний та авторитетний в українському історіографічному
співтоваристві дослідник української історичної думки. До того
ж він є викладачем дисциплін історіографічного профілю у
Національному університеті “Острозька академія”. Поєднання
Віталієм Яремчуком вагомого власного дослідницького доробку
з тривалим викладацько-дидактичним досвідом у цій же царині
надає рецензованій праці наукової значущості. Наявні ж на
сьогодні історіографічні праці-синтези чи посібники Ярослава
Калакури, Ірини Колесник, Костянтина Кондратюка, Віталія
Масненка та ін. аж ніяк не применшують науково-теоретичної
та дидактично-прикладної значущості посібника-монографії Ві-
талія Яремчука. Автор жанрово позначив свою працю як посіб-
ник. Проте, на наш погляд, вагомий інноваційний авторсько-
© І. Куций, 2018
328
дослідницький компонент (особливо стосовно історіописання
радянської та сучасної епох) дає підстави вважати її також
монографічною студією. Успішно використовувати її зможуть
не тільки студенти чи магістранти – багато цінних авторських
рефлексій із неї будуть цитуватись і у фахових наукових
дискусіях.
Хронологічно автор охопив український історіографічний
процес “академічної доби” (від кінця ХVIII ст. до нинішнього
часу). Ця доба термінологічно частіше окреслюється науков-
цями як модерна. Проте таке формулювання у праці Віталія
Яремчука є цілком вмотивованим, адже він аргументовано
простежив тривалий та суперечливий процес трансформації
публіцистичного чи популяризаторсько-белетристичного істо-
ріописання у самостійну науково-дослідницьку галузь із ака-
демічним статусом. Водночас автор не оминув увагою неодно-
разові факти руху української історичної думки і в зворотному
напрямі.
Перший розділ рецензованої праці (“Чому і як утверджу-
валася національна історія”) присвячений розгляду суспільно-
політичних контекстів українського історіографічного процесу
від кінця ХVIII ст. (від появи “Історії Русів”) до завершення
національно-визвольних змагань на початку 1920-х рр. Хоча ця
епоха і не перебуває у головному фокусі дослідницьких заці-
кавлень Віталія Яремчука, проте це не завадило йому запро-
понувати самобутню авторську інтерпретацію процесу станов-
лення та утвердження української історіографії як самостійної
наукової галузі. При цьому у праці повноцінно враховано нау-
кові напрацювання попередників, які вивчали українську істо-
ріографію цієї доби.
Другий розділ посібника-монографії “У тіні серпа і молота:
історія в радянській Україні” містить аргументований виклад
авторської концепції розвитку історичної науки у радянській
епосі. Наукової цінності цьому розділу надає та обставина, що
Віталій Яремчук є провідним дослідником української історіо-
графії саме стосовно цієї доби. Відтак даний розділ пропонує
переважно власне авторську візію розвитку історіографії радян-
ського періоду. Крім узагальнююче-синтетичних міркувань
329
розділ насичений численними прикладами нелегкого і курйоз-
ного підрадянського історіографічного буття, що надає автор-
ському викладу солідну фактуальну аргументацію, а читачам
забезпечує цікавий текст. Якщо зіставити рецензовану працю з
попередньою його фундаментальною монографією (Яремчук
Віталій. Минуле України в історичній науці УРСР післяста-
лінської доби. Острог: Вид-во Національного університету
“Острозька академія”, 2009. 526 с.), то вона хронологічно і
проблемно охоплює вже увесь радянський період. Крім того у
ній розвиток української історіографії радянської доби орга-
нічно вписаний у цілісний український історіографічний процес.
Третій розділ рецензованої праці “Сила і слабкість україн-
ської історіографії у некомуністичному світі” присвячений
розгляду діаспорно-еміграційного сегменту української історич-
ної думки та українській історіографії на західноукраїнських
землях міжвоєнного періоду. Варто відзначити неупереджені
оцінки Віталієм Яремчуком наукового рівня та суспільної
значущості української діаспорної історіографії. У цьому розділі
привертає увагу та обставина, що автор пропорційно мало місця
(усього 10 сторінок тексту) відвів викладу українського історіо-
графічного процесу на західноукраїнських “історіографічних
анклавах” міжвоєнної доби. Така ситуація є, на наш погляд,
цілком вмотивованою: йдеться не про недооцінку Віталієм
Яремчуком ролі західноукраїнських істориків, а про недостатню
вивченість західноукраїнських регіонально-анклавних фрагмен-
тів українського історіографічного процесу. Підкреслимо, що
саме цим аспектом рецензована праця вигідно вирізняється:
автор, долаючи недостатній рівень наукового вивчення цього
комплексу проблем в українській науці, всіляко намагався як-
найповніше проілюструвати регіональну специфіку українсько-
го історіографічного процесу.
Четвертий розділ підручника-монографії “Історики й історія
в незалежній Україні” присвячено аналізу соціокультурних ас-
пектів сучасної історіографічної ситуації в Україні. У ньому
особливий інтерес викликає аналіз Віталієм Яремчуком дис-
кусій (хоча цю ситуацію доречніше окреслювати радше як два
паралельні монологи, а не повноцінні дискусії) між двома
330
умовними напрямами сучасної української науково-історичної
думки: “традиціоналістами” та “ревізіоністами”. У цих “диску-
сіях” зазвичай чутно голоси радикальних апологетів одного з
вищевказаних напрямів. Віталій Яремчук же запропонував нам
достатньо незаангажований та збалансований аналіз цієї істо-
ріографічної ситуації (радше з позиції “з боку”). Варто від-
значити його виваженість та неупередженість в оцінках переваг
та недоліків представників обидвох дискурсів. Загалом окрес-
люючи власну дослідницьку позицію як прихильника націо-
нальної історії, Віталій Яремчук цілком свідомий деяких її
недоліків, які з більшим чи меншим успіхом долаються остан-
німи роками. Так, її перспективи він вбачає у перетворенні “з
етноцентричної телеологічної історії українського етносу на
відкриту поліетнічну історію української політичної нації і
переорієнтації на ширші тематичні та просторові контексти”
(с. 270). На противагу радикальним заявам та вимогам ревізіо-
ністів він пропонує українську національну історію “не пере-
сувати в інтелектуальне гетто”, а натомість звільнити її від
обмежень “історіографічного націоналізму” й кооптувати в неї
корисні категорії та емпірику її “конкурентів” (с. 267). Як ба-
чимо, будучи прихильником національного історіописання,
Віталій Яремчук водночас пропонує критичний перегляд деяких
його засад.
Загалом рецензована праця підтверджує наукову репутацію
Віталія Яремчука як методологічно грамотного й виваженого
історика-науковця, не схильного до крайнощів у теоретичних
дискусіях. Так, з одного боку, він проявив відкритість до сприй-
няття та глибоку обізнаність у сучасних теоретико-методоло-
гічних віяннях історіографії, а з іншого – не втягнувся у
безконечну й часто невмотивовану гонитву за “інноваційністю”
та бездумним копіюванням/декларуванням західних дослідниць-
ких практик. В такий спосіб Віталій Яремчук належним чином
поцінував наукові надбання попередніх генерацій істориків й
водночас збалансовано поєднав їх із сучасними тенденціями.
Про теоретичну (а ще більше психологічну) незакомплексо-
ваність автора праці виразно свідчить його “перепрошення” у
примітках перед радикальними критиками наукової правомір-
331
ності категорій “правда” чи “істина”. Обстоюючи методологічну
легітимність цих понять, Віталій Яремчук влучно іронізує: він
“до таких глибин мислення поки що не дійшов”, а тому про-
довжує вважати пошук правди (істини) пріоритетним завданням
історичної науки (с. 261). Як бачимо, рецензований автор цілком
вільний від психоментального комплексу української “історіо-
графічної меншовартості”: він не вбачає головним завданням
української історіографії рухатись тільки курсом “навздогінної
постмодернізації”.
Не можемо не відзначити самобутність та оригінальність
стилю наукового викладу Віталія Яремчука, про що свідчить,
зокрема, і зацитований вище фрагмент. Так, з одного боку, він
цілком вирвався за межі типової зашкарубло-шаблонної сти-
лістики нашого традиційного історіописання. А з іншого – не
спокусився на безсистемне та невмотивоване артикулювання
новомодними неологізмами, як це часто спостерігаємо у молод-
шої генерації українських істориків, котрі прагнуть видаватися
“сучасними” лише за рахунок термінологічної “інноваційності”.
Рецензований текст наповнений численними вдало підібраними
образними зворотами, порівняннями, метафорами тощо, які, не
знецінюючи науково-популярного стилю викладу, дарують чи-
тачеві нагоду читати самобутню історичну працю, котра аж ніяк
не нагадує сухий типово підручниковий виклад. Тому вважаємо,
що рецензована праця Віталія Яремчука слугуватиме хорошим
взірцем сучасного, цікавого, читабельного, колоритного, а го-
ловне – науково-вмотивованого стилю історичного тексту.
У сенсі дискусійного обговорення нашу увагу привернув під-
розділ 1.1 рецензованої праці під промовистою назвою “Євро-
пейський політичний та інтелектуальний контексти”, в якому
аргументовано висвітлено впливи модерного націотворення та
романтизму на українське історіописання. Оскільки це є власне
перший підрозділ, то у непідготовленого читача (наприклад, у
студента) може сформуватися уявлення про західноєвропейські
впливи як основну і єдину передумову появи модерної україн-
ської історіографії. Звідси праця здатна зміцнити популярний
стереотип-ідеологему, що в нас (у тому числі й у галузі істо-
ріописання) “все як у Європі”. Ключова думка про соціально-
332
станові устремління козацько-старшинської еліти до історичної
легітимізації як один із головних стимулів утвердження істо-
ріографії губиться десь у глибині наступного підрозділу (с. 39).
На користь того, що сучасним дослідникам недоцільно повністю
“євроінтегрувати” український історіографічний процес ХІХ ст.
свідчить і той факт, що у ньому просвітницькі та романтичні
впливи часто парадоксальним чином поєднувались, у той час
як у Західній Європі вони поставали радше антитезою один
одному.
Також у рецензованій праці автор лише принагідно згадує
тезу про козацький міф ранньомодерного барокового історіопи-
сання як “стартовий майданчик” для модерної української істо-
ріографічної традиції (с. 44). Зрозуміло, що козацько-барокове
літописання та просвітницьке історіописання XVII–XVIII ст. не
входили до окресленої автором проблематики. Тому, щоб у
читача не утвердилось переконання, що інтелектуально-змістова
складова модерної української історіографії була продуктом
виключно “довгого ХІХ століття”, у праці вартувало подати
чіткіші відсилки до цих джерельних витоків української істо-
ричної думки.
У цілому вважаємо, що з появою посібника-монографії Віта-
лія Яремчука “Українська історіографія: суспільно-політична
історія” не тільки українська історіографічна дидактика попов-
нилась ще одним високофаховим навчальним посібником, а й
українська історіографія як спеціальна науково-історична галузь
збагатилась довершеним, оригінальним і високопрофесійним
науковим синтезом. З упевненістю можемо стверджувати, що
вихід із друку цієї праці не буде чисто механічним збільшенням
наявного наукового та навчально-методичного доробку на одну
бібліографічну позицію: ця праця стане переходом на ще один –
якісно вищий – щабель у аналітико-синтетичному осмисленні
українського історіографічного процесу.
333
Ivan Kutsyi
Doctor of Historical sciences (Dr. hab. in History),
Professor, Department of history of Ukraine,
archeology and special branch of Historical Science,
Ternopil Volodymyr Hnatiuk national pedagogical university
(Ternopil, Ukraine) kutsyy@ukr.net
THE HISTORIOGRAPHIC SCHOOLBOOK WITH THE
ACADEMIC CONTENT
Review of the book: Yaremchuk V. P. Ukrainian historiography: socio4
political history. Ostrog: Publishing House of the National University
of Ostroh Academy, 2017. 288 p.
|