Інженери-архітектори польського походження в Харківському відділенні Імператорського Російського технічного товариства

Досліджено суспільно-організаційну та професійну діяльність інженерів-архітекторів польського походження – членів Харківського відділення Імператорського Російського технічного товариства (ХВ ІРТТ). Встановлено факти їх співпраці з ХВ ІРТТ в кінці ХІХ – на початку ХХ ст. З’ясовано роль Б.Г. Михайлов...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2009
Автор:	Кушлакова, Н.М.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України 2009
Теми:	Історія розвитку науки та освіти
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/16049
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Інженери-архітектори польського походження в Харківському відділенні Імператорського Російського технічного товариства / Н.М. Кушлакова // Історичний архів. Наукові студії: Зб. наук. пр. — Миколаїв: ЧДУ ім. Петра Могили, 2009. — Вип. 3. — С. 118-122. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-16049
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-160492011-02-07T12:06:33Z Інженери-архітектори польського походження в Харківському відділенні Імператорського Російського технічного товариства Кушлакова, Н.М. Історія розвитку науки та освіти Досліджено суспільно-організаційну та професійну діяльність інженерів-архітекторів польського походження – членів Харківського відділення Імператорського Російського технічного товариства (ХВ ІРТТ). Встановлено факти їх співпраці з ХВ ІРТТ в кінці ХІХ – на початку ХХ ст. З’ясовано роль Б.Г. Михайловського в процесі відкриття та становлення Харківського відділення Імператорського Російського технічного товариства. Исследована общественно-организационная и профессиональная деятельность инженеров-архитекторов польского происхождения – членов Харьковского отделения Императорского Русского технического общества (ХО ИРТО). Установлены факты их сотрудничества с ХО ИРТО. Определена роль Б.Г. Михайловского в процессе открытия и становления Харьковского отделения Императорского Русского технического общества. There was researched social-organizational and professional activity of the engineers-architects of Polish origin – members of Kharkov Department in Imperial Russian Technical Society (KD IRTS). There were determined facts of their cooperation with KD IRTS. There was defined B.G. Mihaylovskiy role in the process of opening and establishing Kharkov Department in the Imperial Russian Technical Society. 2009 Article Інженери-архітектори польського походження в Харківському відділенні Імператорського Російського технічного товариства / Н.М. Кушлакова // Історичний архів. Наукові студії: Зб. наук. пр. — Миколаїв: ЧДУ ім. Петра Могили, 2009. — Вип. 3. — С. 118-122. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. 1609-7742 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/16049 930 (725) uk Інститут української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Історія розвитку науки та освіти Історія розвитку науки та освіти
spellingShingle	Історія розвитку науки та освіти Історія розвитку науки та освіти Кушлакова, Н.М. Інженери-архітектори польського походження в Харківському відділенні Імператорського Російського технічного товариства
description	Досліджено суспільно-організаційну та професійну діяльність інженерів-архітекторів польського походження – членів Харківського відділення Імператорського Російського технічного товариства (ХВ ІРТТ). Встановлено факти їх співпраці з ХВ ІРТТ в кінці ХІХ – на початку ХХ ст. З’ясовано роль Б.Г. Михайловського в процесі відкриття та становлення Харківського відділення Імператорського Російського технічного товариства.
format	Article
author	Кушлакова, Н.М.
author_facet	Кушлакова, Н.М.
author_sort	Кушлакова, Н.М.
title	Інженери-архітектори польського походження в Харківському відділенні Імператорського Російського технічного товариства
title_short	Інженери-архітектори польського походження в Харківському відділенні Імператорського Російського технічного товариства
title_full	Інженери-архітектори польського походження в Харківському відділенні Імператорського Російського технічного товариства
title_fullStr	Інженери-архітектори польського походження в Харківському відділенні Імператорського Російського технічного товариства
title_full_unstemmed	Інженери-архітектори польського походження в Харківському відділенні Імператорського Російського технічного товариства
title_sort	інженери-архітектори польського походження в харківському відділенні імператорського російського технічного товариства
publisher	Інститут української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України
publishDate	2009
topic_facet	Історія розвитку науки та освіти
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/16049
citation_txt	Інженери-архітектори польського походження в Харківському відділенні Імператорського Російського технічного товариства / Н.М. Кушлакова // Історичний архів. Наукові студії: Зб. наук. пр. — Миколаїв: ЧДУ ім. Петра Могили, 2009. — Вип. 3. — С. 118-122. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.
work_keys_str_mv	AT kušlakovanm ínženeriarhítektoripolʹsʹkogopohodžennâvharkívsʹkomuvíddílenníímperatorsʹkogorosíjsʹkogotehníčnogotovaristva
first_indexed	2025-07-02T17:22:18Z
last_indexed	2025-07-02T17:22:18Z
_version_	1836556682372579328
fulltext	118 УДК 930 (725) ІНЖЕНЕРИ-АРХІТЕКТОРИ ПОЛЬСЬКОГО ПОХОДЖЕННЯ В ХАРКІВСЬКОМУ ВІДДІЛЕННІ ІМПЕРАТОРСЬКОГО РОСІЙСЬКОГО ТЕХНІЧНОГО ТОВАРИСТВА Н.М. Кушлакова Досліджено суспільно-організаційну та професійну діяльність інженерів-архітекторів польсь- кого походження – членів Харківського відділення Імператорського Російського технічного това- риства (ХВ ІРТТ). Встановлено факти їх співпраці з ХВ ІРТТ в кінці ХІХ – на початку ХХ ст. З’ясо- вано роль Б.Г. Михайловського в процесі відкриття та становлення Харківського відділення Імпе- раторського Російського технічного товариства. Ключові слова: інженери-архітектори, Харківське відділення Імператорського Російського технічного товариства, архітектурний стиль, архітектурна споруда. Исследована общественно-организационная и профессиональная деятельность инженеров- архитекторов польского происхождения – членов Харьковского отделения Императорского Рус- ского технического общества (ХО ИРТО). Установлены факты их сотрудничества с ХО ИРТО. Определена роль Б.Г. Михайловского в процессе открытия и становления Харьковского отделе- ния Императорского Русского технического общества. Ключевые слова: инженеры-архитекторы, Харьковское отделение Императорского Русско- го технического, архитектурный стиль, архитектурное сооружение. There was researched social-organizational and professional activity of the engineers-architects of Pol- ish origin – members of Kharkov Department in Imperial Russian Technical Society (KD IRTS). There were determined facts of their cooperation with KD IRTS. There was defined B.G. Mihaylovskiy role in the proc- ess of opening and establishing Kharkov Department in the Imperial Russian Technical Society. Key words: engineers-architects, Kharkov Department of Imperial Russian Technical Society, archi- tectural style, architectural construction. В кінці ХІХ – на початку ХХ століття м. Харків став великим промисловим і торговим центром Російської імперії. Після скасування кріпа- цтва починається бурхливий розвиток всіх галузей народного господарства держави в цілому та Хар- ківської губернії зокрема. Прокладення Курсько- Харківсько-Азовської залізниці сприяло економіч- ному розвиткові міста Харкова і губернії, що супро- воджувалось появою різноманітних великих під- приємств та заводів різного профілю. Змінювалось архітектурне обличчя міста, яке забудовувалось досить швидкими темпами спорудами різного при- значення. Особливий слід в історії міста Харкова залишили інженери-архітектори польського похо- дження, серед яких на особливу увагу заслуговують архітектори Б.Г. Михайловський та З.Ю. Хармансь- кий. Проблема участі інженерів та архітекторів польського походження в економічному розвиткові Харкова та Харківської губернії на початку ХХ сто- ліття на сьогодні вивчена недостатньо і привернула увагу вітчизняних вчених лише в останні роки. Нас зацікавили імена цих інженерів-архітекторів тому, що саме ці представники польської діаспори в Харкові були членами Харківського відділення Росій- ського технічного товариства (ХВ РТТ). Вивчаючи протоколи засідань ХВ РТТ бачимо, що засновниками товариства виступили 28 осіб, серед яких зустрічаємо ім’я Михайловського Боле- слава Георгійовича. Досліджуючи історію відкрит- тя, становлення та діяльності Харківського відді- лення Російського технічного товариства в різних публікаціях, прізвище архітектора зафіксовано як Михаловський. Зіставляючи різні факти зрозуміло, що це одна й та ж особа. Можливо, що Михайлов- ський – це українізований варіант польського прі- звища Михаловський. Михайловський (Михаловський) Болеслав Георгійович народився в 1830 році в Вільно (м. Вільнюс) в сім’ї польських дворян, закінчив Петербурзьке Будівельне училище з відзнакою в 1849 р. і розпочав свою трудову діяльність в Твері. Потім працював архітектором в м. Полтава та Володимир. В 1873 р. переселився до Харкова, де розпочав службу в правлінні товариства Харківсько- Миколаївської залізниці. Вже в наступному році Боле- слава Георгійовича було запрошено на посаду місько- го інженера, де він працює, поєднуючи роботу з ви- кладанням геодезії та будівельного мистецтва в Пер- 119 шому реальному училищі. Його характерними рисами були активна життєва позиція, відданість обраній справі, високий професіоналізм. Не дивно, що така людина в числі інших двадцяти восьми осіб виступила засновником Харківського відділення ІРТТ. З першого дня від заснування товариства Б.Г. Михайловський – дійсний член ХВ РТТ, якого вже в третьому засіданні Ради Харківського відділення Російського технічного товариства обирають одним з непримінних членів Ради (протокол засідання Ради ХВ РТТ від 15.09.1880 р.). А в 1898 р. Б.Г. Михайловського було обрано головою Архітектурного відділу ХВ РТТ (протокол загальних зборів від 13.03.1898 р.). Працюючи в стилях неоренесанс, неоготика, не- обарокко, Б.Г. Михайловський прикладає багато зу- силь до благоустрою міста, в якому живе і працює. Він бере активну участь в розробці генерального пла- ну Харкова в 1895-1897 рр., за яким передбачалось розширення меж міста, керує будівництвом кінної залізниці. За проектами архітектора та під його керів- ництвом в Харкові побудовано вісім мостів, проводи- лись меліоративні роботи, мощення вулиць, устрій тротуарів, розбивка скверів, прокладення кінної заліз- ниці, проведення міського водогону [2]. В протоколах засідань Ради відділення та загаль- них зборів знаходимо виступи Болеслава Георгійовича, в яких він опікується питаннями забудови та благоуст- рою міста (наприклад, доповідь «Расчет сопротивления гранитных ступеней излому», 1884 р.). Ці проблеми було втілено також в цілій низці публікацій в міських газетах. Як член Ради Харківського відділення РТТ Б.Г. Михайловський брав активну участь в роботі спе- ціальних комісій, які розробляли та досліджували різні поточні або господарські питання за рішенням Ради чи загальних зборів ХВ РТТ. Так, в 1881 р. він увійшов до складу спеціальної комісії, яку було створено за запи- том Міністерства народної освіти для вивчення «вопроса об устройстве учебного курса и учебных про- грамм для Харьковского Высшего технического заведе- ния» (звіт за 1881-1882 рр.). Харківська губернська зем- ська управа звернулася з проханням в Раду відділення «о разработке типа несгораемых построек в Харьков- ской губернии, сообразно местным условиям и о наилу- чших орудиях, служащих для тушения пожаров». Для розв’язання цього питання в засіданні загальних зборів від 05.03.1880 р. було створено окрему комісію, до складу якої обрано шість осіб, одним з яких був Б.Г. Михайловський (звіт за 1880-1881 рр.). Після допо- віді Ф.А. Ніценка «Об устройстве мостовых и шоссе в г. Харькове» рішенням зборів створено спеціальну ко- місію (за участі Б.Г. Михайловського) з розробки пи- тання про технічні умови мощення мостових в м. Харкові (протокол від 21.04.1884 р.) [8]. Діяльність Харківського відділення Російського технічного товариства здійснювалась не лише в межах м. Харкова та губернії, воно також брало участь і в роботі виставок та з’їздів, які проводи- лись в різних містах Російської імперії. Так, у від- повідності до запрошення на І з’їзд Російських зод- чих делегатом від ХВ РТТ було відправлено інже- нера-архітектора Б.Г. Михайлівського (звіт за 1892- 1893 рр.) [7]. За проектами Болеслава Георгійовича в Харко- ві зведено 15 будівель різного призначення, най- більш відомі з яких римсько-католицький костел Успіня Пречистої Діви Марії на вулиці Гоголя (1887-1891 рр.), комерційний клуб з оперною залою на вулиці Римарській (нині обласна філармонія, 1884-1885 рр.), будівля Ради з’їзду гірничопромис- ловців Півдня Росії на вулиці Сумській (1902 р.), Дмитрівський та Конторський дерев’яні мости че- рез річку Лопань, а також Подільський міст через р. Харків. Найбільш відома споруда архітектора, що й на сьогодні є однією з найбільш цінних прикрас міста Харків, римсько- католицький костел Успіня Пречистої Діви Марії на вулиці Гоголя, спору- джений в 1887-1891 рр. в неоготично- му стилі (див. рис. 1). З історії спорудження костелу відомо, що 31 березня 1887 р. був отриманий дозвіл за № 773 Могилевского Митрополита А.К. Гинтовта на освя- чення місця під церкву й закладення першого каме- ню настоятелем о. Кисаржевским. Ще на першому засіданні ради архітектор Б.Г. Михайловський висловив бажання керувати спорудженням церкви безоплатно, що було із вдяч- ністю прийняте. І він без оплати своєї праці займав- ся будівництвом храму впродовж 1887-1892 рр. Лише пізніше згідно з бажанням парафіян Б. Михаловскому було видано 500 руб. за поїздки й відволікання від інших справ [1]. На жаль не всі архітектурні споруди Б.Г. Михайловського пережили архітектора й збере- глися до наших днів. В цій роботі хотілося б згада- ти ті пам’ятки архітектури, які зараз можна побачи- ти лише на фотографіях, які самі по собі складають історичну цінність. В 1880-1881 рр. в Харкові було споруджено торгову біржу, будівлю якої знесли в 1928 р. при будівництві трамвайних ліній на площі Радянської України (див. рис. 2). Рис. 1 Римсько-католицький костел Успіня Пречистої Діви Марії (1887-1891 рр.) Рис. 2 Торгова біржа (1880-1881 рр.) 120 Велика будівля Медичного факультету Хар- ківського університету на вулиці Сумській, зведе- на в 1880 р. на кошти мецената П.І. Харитоненка, була зруйнована під час бойових дій Великої Віт- чизняної війни 1941-1945 рр. (див. рис. 3). Рис. 3 Будівля медичного факультету Харківського університету (1880 р.) В цей же період зруйновано ще одна споруда Б.Г. Михайловського – будівля 2-ої жіночої гім- назії (1882-1885 рр.), що знаходилась на площі Фейєрбаха (див. рис. 4). На фундаменті цієї спо- руди було побудовано корпус Харківського інсти- туту інженерів залізничного транспорту. Рис. 4 Друга жіноча гімназія (1885 р.) В процесі наукового дослідження в фондах ДАХО було знайдено досить цікавий, на нашу думку, доку- мент – прохання міського інженера Михайловського на ім'я міського голови О.К. Погорєлка: «Имея ввиду, что в марте месяце будущего 1909 г. исполняется 35-летие моей службы при городском Управлении в г. Харькове в должности городского инженера, что в последнее вре- мя здоровье мое сильно пошатнулось и что по этим причинам, считая уместным заблаговременно предупре- дить Городскую Думу, дабы в течение остающихся до срока 4-х месяцев, можно было бы пригласить инжене- ра на открывающуюся вакансию, я обращаюсь к Вам, Александр Константинович, с покорнейше просьбой доложить настоящее мое прошение Городской Думе об увольнении меня в отставку и вместе с тем, не отка- зать исходатайствовать о назначении мне пенсии за 35-летнюю непрерывную службу. При этом считаю не лишним обратить внимание Думы на нижеследующие обстоятельства: 1) всем служащим в Городской Управе предос- тавляется пользоваться ежегодно месячным от- пуском; однако правом этим я ни одного раза не мог воспользоваться, так как во время строитель- ного периода, т. е. с марта по ноябрь, я не имел возможности отлучиться из города и таким обра- зом приходилось пользоваться только кратковре- менными десятидневными отпусками во время Пасхальных каникул, когда занятий в Управе не бывает и когда городские работы прекращаются; 2) при поступлении моем на городскую службу мне было назначено содержание в размере 2 000 руб. в год. Бывший в то время Городской Го- лова А.Д. Чепелкин, а впоследствии И.О. Фесенко обещали мне ввиду вздорожания жизни в Харькове увеличить жалование, но положение мое осталось и по сие время неизменным; 3) наконец, относительно просимой мной пен- сии, считаю не лишним заметить, что следствие расстроенного здоровья и преклонных лет – обре- менять городскую кассу, по всей вероятности, при- дется очень не долго» [4]. Цей документ краще за будь-які характеристики свідчить про особистісні якості Б.Г. Михайловського, людини виключно скромної, добропорядної, працелю- бної, відданої своїй професії. Як відомо, Дума задово- льнила прохання відомого архітектора, призначивши йому пенсію в 2 000 руб. на рік, але передчуття Б.Г. Михайловського виправдались: міську касу він довго не обтяжував, бо 22 березня 1909 р. раптово пішов з життя [5]. Про життя та творчу діяльність Б.Г. Михайловського залишилось не так багато відомостей, а ім’я зберегло- ся більше в його архітектурних спорудах, ніж в пам’я- ті нащадків. Значний внесок у справу відтворення та збереження сторінок минулого вніс радянський архі- тектор Олександр Юрійович Лейбфрейд (1910- 2003 рр.), що впродовж всього свого життя збирав архітектурний фотоархів, який подарував Харківсько- му інженерно-будівельному інституту, де працював викладачем. В даній роботі вміщені фотографії саме з цього архіву [3]. В 1890-1891 рр. в Харківському відділенні РТТ розпочинає роботу архітектурно-будівельний відділ, який очолив Б.С. Покровський. Зі звіту про роботу ХВ РТТ за вказаний період маємо відомості про структуру, перший склад, режим та плани роботи цього відділу: «В истекшем году при Харьковском отделении учрежден новый отдел архитектурно-строительный, председа- телем коего избран Б.С. Покровский. Занятия происхо- дили еженедельно, при чем в состав означенного отде- ла вошли: гг. С.И. Загоскин, И.И. Загоскин, Б.Г. Михай- ловский, В.В. Хрусталев, А.Н. Бекетов, Ф.И. Шустер, А.К. Шпигель, М.М Брайловский, В.Х. Немкин, З.Ю. Харманский. По заявлению председателя отдела в ближайшем будущем имеют быть сделаны некоторые доклады в общем собрании гг. членов отделения». Серед членів архітектурно-будівельного відді- лу крім Б.Г. Михайловського зустрічаємо ім’я ще одного відомого харківського архітектора польсько- го походження З.Ю. Харманського. 121 Здислав Юліанович Харманський народився в 1859 р. в Катеринославі, потім навчався в Петер- бурзькому будівельному училищі, закінчивши яке в 1885 р., набув звання цивільного інженера. До Хар- кова З.Ю. Харманський приїздить в 1890 р., де пра- цює на посаді молодшого інженера при Харківсько- му губернському управлінні [6]. Як свідчать відомості з протоколів засідань ХВ РРТ, з переїздом до Харкова молодий архітектор шу- кав однодумців, потребував професійного спілкуван- ня. Як бачимо з вище наведеного звіту, свої потреби він зміг задовольнити, вступивши до Харківського відділення Російського технічного товариства. Про його діяльність в ХВ РТТ збереглося небагато відомо- стей: брав участь в роботі загальних зборів, був чле- ном спеціальної комісії «для испытания топки систе- мы Баскакова», створеної за виступом д-ра Баскакова «Нефтяная топка системы Баскакова и применение ее для отопления комнатных печей» (протокол загальних зборів від 07.01.1895 р.) [8]. З 1896 по 1917 рр. Здислав Юліанович обіймав посаду губернського земського інженера та завідува- ча технічного відділу Міської управи. З 1911 р. він розпочав викладацьку діяльність у Технологічному інституті, де викладав креслення. З.Ю. Харманський працював у стилях модерн, український модерн, нео- класицизм, необарокко. В місті Харкові за його проектами побудовані наступні споруди: 1. Ремісниче училище на Московському проспе- кті, 36. 2. Комплекс селекційної станції на Московсько- му проспекті, 142 (1913 р., у співавторстві з Є. Сердюком). 3. Приватна лікарня й житловий будинок на пл. Театральній, 5 (кінець XIX ст.). 4. Товариство російсько-американської гумової мануфактури «Трикутник» на вул. Катеринослав- ській (1910 р., нині Полтавський шлях, 35). 5. Іподром на вул. 1-го Травня, 2 (1914 р.). 6. Приватна лікарня й дохідний будинок на вул. Пушкінській, 7 (початок XX ст.). 7. Житловий будинок на вул. Пушкінській, 20 (перебудований). 8. Житловий будинок Нерослєва з магазином на вул. Катеринославській (1912-1914 рр., нині Полтавський шлях, 55). 9. Лікарня й камери одиночного утримання при Харківській в'язниці (1890-1892 рр.) [2]. В 1893 р. в Харкові було побудовано Драмати- чний театр (нині театр ім. Т.Г. Шевченка) за проек- том Б.Г. Михайловського, а зовнішню та внутрі- шню обробку виконано за участю тоді ще молодого архітектора З.Ю. Харманського. Найбільш відома його споруда – іподром, дере- в’яні трибуни якого було зведено в 1906 р. за проек- том З.Ю. Харманського та О. Гінзбурга (див. рис. 5). Рис. 5 Трибуна іподрому в м. Харків (1907 р.) Але дерев’яна споруда була ненадійною з точки зору пожежної безпеки та надійності, тому вже в 1907 році було розпочато будівництво нової кам’яної трибуни рисистого іподрому, яке завершилося 6 червня 1914 року. Це була двоповерхова будівля, в центрі якої розміщувалася простора зала з касами тоталізатора (див. рис. 6). Рис. 6 Будівля іподрому на площі 1-го травня, 2 (1907-1914 рр.) Трибуна харківського іподрому побудована за проектом талановитого архітектора Здислава Юліановича Харманського у стилі романтичного модерну і вважалась прикрасою міста Харкова й кращою будівлею такого призначення. Зберігся до нашого часу й комплекс селекційної станції, де зараз розміщується Харківський інститут рослинництва на Московському проспекті, 142 (див. рис. 7). Рис. 7 Головний корпус Харківського інститу- ту рослинництва (1913 р.) 122 Як бачимо, архітектори польського походжен- ня Б.Г. Михайловський та З.Ю. Харманський пра- цювали в різноманітних архітектурних стилях у відповідності до загальних тенденцій розвитку архі- тектури та зробили значний внесок у формування сучасного архітектурного вигляду м. Харкова. ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА 1. http://slovosnami.narod.ru/historyVozvedenie.htm 2. http://www.kharkov.ua/culture/4.html 3. http://www.shops.kharkov.ua/ktinfo.php?info=galkh 4. Державний архів Харківської області, ф.45, оп.3. 5. Лейбфрейд А.Ю. Б.Г. Михаловский // Позиция. – 1991. – № 5. – С. 93-98. 6. Лейбфрейд А.Ю., Поляков Ю.Ю. Харьков. От крепости до столицы: Записки о старом городе. – Х.: Фолио, 2001. – 335 с. 7. Протоколы заседаний Совета // Записки Харьковского отделения Императорского Русского технического общества за 1880-1908 гг. 8. Протоколы общих собраний // Записки Харьковского отделения Императорского Русского технического об- щества за 1880-1908 гг. РЕЦЕНЗЕНТ: М.О. Багмет – д.і.н., професор, проректор ЧДУ ім. Петра Могили. Стаття надійшла до редакції 24.04.09 © Н.М. Кушлакова

Інженери-архітектори польського походження в Харківському відділенні Імператорського Російського технічного товариства

Репозитарії

Схожі ресурси