Порівняльний аналіз морфологічного і гістохімічного стану ендометрію після отримання ооцитів при різних схемах підтримки лютеїнової фази

Проаналізовано результати вивчення морфологічних і гістохімічних змін в ендометрії у жінок-донорів, у яких на п’яту добу після забору ооцитів використовувалися різні схеми підтримки лютеїнової фази. Зроблено висновок про те, що найбільш виражена готовність ендометрію до імплантації бластоцисти відзн...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2018
Hauptverfasser: Луцький, А.С., Омельченко, О.А.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України 2018
Schriftenreihe:Міжнародний медичний журнал
Schlagworte:
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/160902
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Порівняльний аналіз морфологічного і гістохімічного стану ендометрію після отримання ооцитів при різних схемах підтримки лютеїнової фази / А.С. Луцький, О.А. Омельченко // Міжнародний медичний журнал. — 2018. — Т. 24, № 1(93). — С. 55-59. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-160902
record_format dspace
spelling irk-123456789-1609022019-11-23T01:25:55Z Порівняльний аналіз морфологічного і гістохімічного стану ендометрію після отримання ооцитів при різних схемах підтримки лютеїнової фази Луцький, А.С. Омельченко, О.А. Акушерство і гінекологія Проаналізовано результати вивчення морфологічних і гістохімічних змін в ендометрії у жінок-донорів, у яких на п’яту добу після забору ооцитів використовувалися різні схеми підтримки лютеїнової фази. Зроблено висновок про те, що найбільш виражена готовність ендометрію до імплантації бластоцисти відзначається у жінок, які отримували високоочищений прогестерон для підшкірного введення у поєднанні з його внутрішньопіхвовою формою у вигляді гелю (90 мг). Проанализированы результаты изучения морфологических и гистохимических изменений в эндометрии у женщин-доноров, у которых на пятые сутки после забора ооцитов использовались различные схемы поддержки лютеиновой фазы. Сделан вывод о том, что наиболее выраженная готовность эндометрия к имплантации бластоцисты отмечается у женщин, получавших высокоочищенный прогестерон для подкожного введения в сочетании с его внутривлагалищной формой в виде геля (90 мг). The results of the study of morphological and histochemical changes in the endometrium in female donors were analyzed after the use of different schemes of luteal phase support on the fifth day after oocyte aspiration. It was concluded that the most pronounced endometrial readiness to blastocyst implantation was observed in women receiving highly purified progesterone for subcutaneous administration in combination with its intravaginal form (gel, 90 mg). 2018 Article Порівняльний аналіз морфологічного і гістохімічного стану ендометрію після отримання ооцитів при різних схемах підтримки лютеїнової фази / А.С. Луцький, О.А. Омельченко // Міжнародний медичний журнал. — 2018. — Т. 24, № 1(93). — С. 55-59. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. 2308-5274 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/160902 618./4-085-059-091.8-078:57.086:612.621 uk Міжнародний медичний журнал Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Акушерство і гінекологія
Акушерство і гінекологія
spellingShingle Акушерство і гінекологія
Акушерство і гінекологія
Луцький, А.С.
Омельченко, О.А.
Порівняльний аналіз морфологічного і гістохімічного стану ендометрію після отримання ооцитів при різних схемах підтримки лютеїнової фази
Міжнародний медичний журнал
description Проаналізовано результати вивчення морфологічних і гістохімічних змін в ендометрії у жінок-донорів, у яких на п’яту добу після забору ооцитів використовувалися різні схеми підтримки лютеїнової фази. Зроблено висновок про те, що найбільш виражена готовність ендометрію до імплантації бластоцисти відзначається у жінок, які отримували високоочищений прогестерон для підшкірного введення у поєднанні з його внутрішньопіхвовою формою у вигляді гелю (90 мг).
format Article
author Луцький, А.С.
Омельченко, О.А.
author_facet Луцький, А.С.
Омельченко, О.А.
author_sort Луцький, А.С.
title Порівняльний аналіз морфологічного і гістохімічного стану ендометрію після отримання ооцитів при різних схемах підтримки лютеїнової фази
title_short Порівняльний аналіз морфологічного і гістохімічного стану ендометрію після отримання ооцитів при різних схемах підтримки лютеїнової фази
title_full Порівняльний аналіз морфологічного і гістохімічного стану ендометрію після отримання ооцитів при різних схемах підтримки лютеїнової фази
title_fullStr Порівняльний аналіз морфологічного і гістохімічного стану ендометрію після отримання ооцитів при різних схемах підтримки лютеїнової фази
title_full_unstemmed Порівняльний аналіз морфологічного і гістохімічного стану ендометрію після отримання ооцитів при різних схемах підтримки лютеїнової фази
title_sort порівняльний аналіз морфологічного і гістохімічного стану ендометрію після отримання ооцитів при різних схемах підтримки лютеїнової фази
publisher Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України
publishDate 2018
topic_facet Акушерство і гінекологія
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/160902
citation_txt Порівняльний аналіз морфологічного і гістохімічного стану ендометрію після отримання ооцитів при різних схемах підтримки лютеїнової фази / А.С. Луцький, О.А. Омельченко // Міжнародний медичний журнал. — 2018. — Т. 24, № 1(93). — С. 55-59. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.
series Міжнародний медичний журнал
work_keys_str_mv AT lucʹkijas porívnâlʹnijanalízmorfologíčnogoígístohímíčnogostanuendometríûpíslâotrimannâoocitívpriríznihshemahpídtrimkilûteínovoífazi
AT omelʹčenkooa porívnâlʹnijanalízmorfologíčnogoígístohímíčnogostanuendometríûpíslâotrimannâoocitívpriríznihshemahpídtrimkilûteínovoífazi
first_indexed 2025-07-14T13:28:47Z
last_indexed 2025-07-14T13:28:47Z
_version_ 1837629154544058368
fulltext 55 МІЖНАРОДНИЙ МЕДИЧНИЙ ЖУРНАЛ, 2018, № 1 ©  А. С. ЛУЦЬкИй, о. А. оМеЛЬченко, 2018 w w w .im j.k h. ua УДк 618./4-085-059-091.8-078:57.086:612.621 ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ МОРФОЛОГІЧНОГО І ГІСТОХІМІЧНОГО СТАНУ ЕНДОМЕТРІЮ ПІСЛЯ ОТРИМАННЯ ООЦИТІВ ПРИ РІЗНИХ СХЕМАХ ПІДТРИМКИ ЛЮТЕЇНОВОЇ ФАЗИ А. С. ЛУЦЬКИЙ, доц. О. А. ОМЕЛЬЧЕНКО Харківський національний медичний університет, Україна Проаналізовано результати вивчення морфологічних і гістохімічних змін в ендометрії у жінок- донорів, у яких на п’яту добу після забору ооцитів використовувалися різні схеми підтримки лютеїнової фази. Зроблено висновок про те, що найбільш виражена готовність ендометрію до імплантації бластоцисти відзначається у жінок, які отримували високоочищений прогестерон для підшкірного введення у поєднанні з його внутрішньопіхвовою формою у вигляді гелю (90 мг). Ключові слова: ендометрій, екстракорпоральне запліднення, лютеїнова фаза, прогестерон. За сучасними уявленнями, виникнення ва- гітності забезпечується двома складовими: функ- ціонально повноцінним ембріоном і зрілістю ендометрію [1]. У теперішній час основним ме- тодом лікування безпліддя є екстракорпоральне запліднення (ЕКЗ), при якому всі етапи зачаття і раннього розвитку ембріонів здійснюються поза організмом [2]. Відсутність імплантації у циклах ЕКЗ є од- нією з основних проблем сучасної репродуктології. Останніми роками з метою підвищення результа- тивності циклів ЕКЗ особлива увага приділяється саме вивченню стану ендометрію [3]. Покривний епітелій матки першим контактує з бластоцистою, у результаті чого в ньому відбу- ваються морфологічні і молекулярні зміни, що за- безпечують сприйнятливість ендометрію до нідації ембріону [4]. Цей процес неможливий без підготов- ки ендометрію стероїдними гормонами яєчників, що забезпечують проліферацію і диференціацію його та вироблення великої кількості біологічно активних молекул: нейропептидів, факторів росту, цитокінів, протеаз, різних білків тощо. Проліферація і диференціація ендометрію контролюються гормонами яєчників [5]. Крім цього, він належить до числа тих рідкісних тка- нин, в яких імплантація можлива у так званому періоді «вікна імплантації» (ВІ) [6]. У циклах стимуляції яєчників у програмі допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ) розвинені піноподії формуються на 18–24-й дні менструального циклу. Поява піноподій абсолютно залежить від впливу прогестерону. У цей період матковий ендометрій найбільше сприйнятливий до ембріону, оскільки продукується велика кіль- кість гормонів і різноманітних біологічно актив- них речовин [7]. ВІ має особливе значення для проведення ЕКЗ за ідеальних умов для підготов- ки ендометрію до нідації ембріону і розвитку по- дальшої вагітності. У зв’язку із цим компенсація недостатності лютеїнової фази (ЛФ) — це спосіб підвищення частоти настання й успішного про- гресування вагітності [8]. Остаточним етапом діагностики стану ендо- метрію є його морфологічне дослідження. Мета цієї роботи — вивчення морфологічних змін в ендометрії у донорів на п’яту добу після забору ооцитів при різних схемах підтримки ЛФ. Дослідження було проведено на базі Клініки репродуктивної медицини імені акад. В. І. Гри- щенка «Імплант» (м. Харків). Під наглядом пе- ребували 30 повністю соматично і гінекологічно обстежених здорових жінок — донорів ооцитів. Усім проводили ультразвуковий моніторинг із метою визначення динаміки зростання фолікулів. Коли вони досягали діаметру 12–14 мм, донорам починали уводити антагоніст гонадотропін-рилі- зинг гормону. Через 35–36 год після тригеру фі- нального дозрівання ооцитів донорам виконували трансвагінальну пункцію фолікулів. У день пункції здійснювали підтримку ЛФ. На п’яту добу після забору ооцитів з метою визначення ефективності різних схем підтримки ЛФ у донорів для морфо- логічного дослідження брали ендометрій, отрима- ний при пайпель-біопсії. Для з’ясування оптимальної схеми підтримки ЛФ усіх обстежених було розділено на три групи, до кожної з яких увійшли 10 жінок. У першій гру- пі вивчався ендометрій, отриманий у природному оваріально-менструальному циклі, у другій — для «підтримки» ЛФ пацієнткам призначали дидрогес- терон перорально 30 мг на добу, у третій — висо- коочищений прогестерон для підшкірного введення у поєднанні з його внутрішньопіхвовою формою у вигляді гелю (90 мг). Вік донорів варіював від 25 до 32 років. Жінки різних груп були однорідні за зростом і масою тіла. Усі пацієнтки мали регулярний овуляторний мен- струальний цикл, репродуктивний анамнез не мав достовірних відмінностей у групах. У всіх жінок АКУШЕРСТВО І ГІНЕКОЛОГІЯ 56 АКУШЕРСТВО І ГІНЕКОЛОГІЯ w w w .im j.k h. ua не було операцій на внутрішніх статевих органах, ендокринних захворювань, ендометріозу, урогені- тальних інфекцій, а за даними трансвагінального ультразвукового дослідження у порожнині матки не визначалося гіперпластичних процесів ендометрію. Після забору ендометрію за допомогою пай- пель-біопсії матеріал фіксувався у 10 %-вому роз- чині формаліну. Ущільнення тканин, фіксованих у формаліні, досягалося проведенням через спир- ти зростаючої концентрації, целоїдин, хлороформ і заливкою у парафін. Із виготовлених блоків для подальшого фарбування готувалися серійні зрізи завтовшки 5×10–6 мм. Для вивчення морфологічних особливостей ендометрію використовували гістологічні методи зафарбовування, а саме — гематоксиліном і еози- ном, пікрофуксином за ван Гізоном [9]. За допомо- гою гістохімічного методу визначали сульфатовані (рН 1,5) і несульфатовані (рН 3,5) глікозоамін- глікани (ГАГ) з вимірюванням методом цитофо- тометрії оптичної щільності (Romhangi, 1963). Також досліджували вміст глікогену з викорис- танням ШІК-реакції. Інтенсивність гістохімічних реакцій в умовних одиницях оптичної щільності враховувалася на стереометричних комп’ютерних зображеннях мікрофотографій у програмі Adobe Photoshop 6,0. Мікропрепарати вивчали на мікро- скопі Olympus BX-41 (Японія) з подальшою об- робкою з використанням програм Olympus DP-soft version 3,1 і Microsoft Excel [10]. При дослідженні ендометрію у жінок першої групи висота функціонального шару становила до 8 мм. Залози мали компактне розташування, місцями були звивисті, їх епітелій однорядний. Апікальний відділ клітин наближався до банепо- дібної форми, їх численні ядра розташовувались у центрі епітеліальних клітин, насичені хромати- ном. Траплялись залози, в яких велика частина ядер містилась у базальних відділах. Форма ядер — кругляста або витягнута. Визначалась виражена субнуклеарна вакуолізація, яка при гістохімічному дослідженні з використанням ШІК-реакції під- тверджує наявність глікогену у вакуолях (рис. 1). У жінок першої групи, ендометрій яких був отриманий у природному оваріально-менструаль- ному циклі, визначалась помірно виражена інтен- сивність зафарбовування ядер у зв’язку з низьким розподілом глікогену (рис. 2). У цій групі спостережень строма ендометрію була компактною, траплялись поодинокі деци- дуаподібні клітини, великі, з круглястим ядром, насиченим хроматином. Траплялись нечисленні волокна сполучної тканини, які зафарбовані пі- крофуксином у червоний колір (рис. 3). Дослідження, що проведені у жінок-донорів другої групи, яким для підтримки ЛФ призначали дидрогестерон перорально 30 мг на добу, показало, що ендометрій за мікроскопічною будовою дуже близький до такого ж, що й у жінок першої гру- пи. Залози містяться компактно, вони здебільшого круглястої форми, однотипні, правильно розташо- вані, злегка розширені (рис. 4). Товщина ендометрію жінок третьої групи ста- новила 8,5 мм. Мікроскопічне вивчення його ста- ну дає змогу відзначити появу більшої кількості залоз штопороподібної форми, які близько при- лягають одна до одної. Епітелій крипт високий, призматичний, його апікальні відділи банеподібної форми. Ядра, що опускаються в базальні відділи, світлі, бідні на хроматин, пухирчасті. Практично у всіх клітинах епітелію вакуолі залізистих крипт локалізуються над ядрами. Строма у зішкрібах жінок цієї групи не є вираженою, пухка. Навколо судин трапляються децидуаподібні клітини, іноді полігональної форми (рис. 5). Результати визначення інтенсивності гістохі- мічної реакції глікогену в ендометрії у жінок об- стежених груп подано у табл. 1. Отже, в першій та другій групах жінок не було достовірних відмінностей у розподілі глікогену Рис. 1. Компактне розташування залоз ендометрію з центральною локалізацією ядер і субнуклеарною вакуолізацією (зафарб. гематоксилін-еозином, ×200) Рис. 2. Наявність глікогену під ядрами клітин ендоме- трію (зафарб. за ШІК-реакцією, ×100) 57 АКУШЕРСТВО І ГІНЕКОЛОГІЯ w w w .im j.k h. ua в ендометрії. В першій групі спостережень гранули глікогену розміщуються в базальних відділах під ядром клітин, результатом цього є розташування ядер в один ряд на одному рівні, в основному над вакуолями, що містять глікоген, який забарвлю- ється в червоний колір при фарбуванні за ШІК- реакцією (рис. 2). Достовірно збільшена концентрація глікоге- ну (0,365±0,013, р ≤ 0,05) спостерігалася у тре- тій групі. При зафарбовуванні за ШІК-реакцією на глікоген у цій групі виявляється інтенсивне червоне забарвлення з високою оптичною щіль- ністю (табл. 1). Дані щодо розподілу ГАГ у структурах ендоме- трію в обстежених жінок після донорства ооцитів подано в табл. 2. Дослідження сульфатованих і не- сульфатованих ГАГ виявляє таку закономірність: метахроматичні фарбування у синюватий колір (рН 1,5) на наявність сульфатованих ГАГ трапля- ється в базальних мембранах ендотеліоцитів, у су- динах строми і базальній мембрані епітеліальних клітин залізистих структур, а також у стромі ен- дометрію у вигляді тонких, пофарбованих у синій колір ниток. Вплив гіалуронідази зменшує синє забарв- лення, що свідчить про наявність у досліджува- них структурах саме ГАГ. Присутність у базаль- ній мембрані інтенсивного фарбування в синій колір дає змогу ідентифікувати несульфатова- ні ГАГ (рН 3,5), оптична щільність яких трохи більша, ніж у сульфатованих ГАГ. Різний ступінь Рис. 3. Нечисленні волокна сполучної тканини у стро- мі ендометрію. Строма компактна, з волокнами спо- лучної тканини (зафарб. за ван Гізоном, ×200) Рис. 4. Залози ендометрію розширені, круглястої форми, компактні. Ядра розташовані на одному рівні, строма набрякла (зафарб. за ван Гізоном, ×200) Таблиця 1 Інтенсивність гістохімічної реакції визначення глікогену в ендометрії обстежених жінок Групи жінок-донорів Розподіл глікогену в ендометрії (ум. од. оптичної щільності) Перша 0,244±0,012 Друга 0,314±0,011 Третя 0,365±0,013* * р ≤ 0,05 — достовірність відмінностей між порівнюваними групами. Таблиця 2 Інтенсивність гістохімічних реакцій визначення глікозоамінгліканів у структурах ендометрію обстежених жінок Групи обстежених жінок-доно- рів Розподіл ГАГ у структурах ендоме- трію (ум. од. оптичної щільності) несульфатовані (рН 3,5) сульфатовані (рН 1,5) Перша 0,156±0,007* 0,314±0,014 Друга 0,119±0,004 0,355±0,011 Третя 0,210±0,008* 0,221 ± 0,009* * р ≤ 0,05 — достовірність відмінностей між сульфатова- ними і несульфатованими ГАГ. Рис. 5. Строма ендометрію жінки третьої групи. Клітини пухко розташовані, помірно виражений набряк (зафарб. за ван Гізоном, ×200) 58 АКУШЕРСТВО І ГІНЕКОЛОГІЯ w w w .im j.k h. ua зафарбовування в синій колір підтверджується кількісною зміною оптичної щільності в умовних одиницях. При дослідженні сульфатованих і несульфа- тованих ГАГ у групах обстежених нами виявлено таку закономірність. Метахроматичне зафарбо- вування в бузковий колір (рН 1,5), яке пояснює наявність сульфатованих ГАГ, достовірно знижене в базальних мембранах епітеліальних клітин і ен- дотеліоцитів у стінках судин тільки у жінок тре- тьої групи (0,221±0,009, р ≤ 0,05). Поява у стромі ендометрію ділянок більш інтенсивного зафарбо- вування у синій колір дає змогу ідентифікувати несульфатовані ГАГ (рН 3,5), оптична щільність яких достовірно менша, ніж у сульфатованих у дру- гій групі спостереження — 0,119±0,004, р ≤ 0,05. Однак в усіх групах зберігається закономір- ність наявності сульфатованих або несульфато- ваних ГАГ у базальних мембранах епітелію залі- зистих крипт і у стромі. Причому інтенсивність забарвлення значно більша при виявленні сульфа- тованих ГАГ із відповідною оптичною щільністю в умовних одиницях (табл. 2). Аналізуючи отримані дані, слід зазначити, що найбільш виражена готовність ендометрію до імплантації бластоцисти відзначається у жінок третьої групи, де в якості підтримки ЛФ оварі- ально-менструального циклу використовувалось підшкірне введення високоочищеного прогестеро- ну у поєднанні з його внутрішньопіхвовою фор- мою — гелем 90 мг. Трансформація ендометрію в цій групі відпові- дає 4–5-му дню після овуляції, що підтверджуєть- ся змінами залізистих крипт із появою їх звивис- тості та компактного розташування з відповідним зменшенням строми, а також більшою кількістю децидуаподібних клітин. Одним із показників готовності ендометрію до імплантації ембріону є наявність глікогену в цитоплазмі епітеліаль- них клітин залізистих крипт і його локалізація в епітелії. Глікоген на початку секреторної фази оваріально-менструального циклу утворюється у базальних відділах і поступово просувається до апікального краю. Надалі він виділяється у про- світ залоз, надходить до матки і забезпечує нідацію і розвиток заплідненої яйцеклітини в ендометрії. При використанні дидрогестерону ендометрій злегка запізнюється у розвитку і відповідає 2–3- му дню після овуляції порівняно з використанням прогестерону у жінок третьої групи. У деяких повідомленнях [11] є вказівки, що рання стадія секреції з характерною для неї суб- нуклеарною вакуолізацією виділяється у само- стійну «постовуляторну фазу». Слід зазначити, що у кожної жінки можуть бути свої індивідуальні особливості трансформації ендометрію. При аналізі реакції на ГАГ відбувається ніби стабілізація базальних мембран епітеліальних клітин у жінок третьої групи, що документуєть- ся зменшенням концентрації сульфатованих ГАГ і відповідним збільшенням несульфатованих. Існує точка зору, що сульфатовані ГАГ є компонентами мембран клітин, де вони можуть функціонувати як рецептори і брати участь у клітинних взаємодіях. Таким чином, на підставі результатів проведе- ного порівняльного морфологічного і гістохіміч- ного аналізу стану ендометрію після отримання ооцитів при різних схемах підтримки ЛФ можна зробити висновок, що найбільш виражена готов- ність ендометрію до імплантації бластоцисти від- значалася у донорів, яким в якості підтримки ЛФ оваріально-менструального циклу використовував- ся високоочищений прогестерон для підшкірного введення у поєднанні з внутрішньопіхвовою фор- мою прогестерону у вигляді гелю (90 мг). С п и с о к л і т е р а т у р и 1. Допоміжні репродуктивні технології лікування без- пліддя: навч. посіб. / В. В. Каміньський, О. М. Юзько, Ф. В. Дахно [та ін.]; за заг. ред. Ф. В. Дахната та О. М. Юзька.— К.: ІДІР, 2011.— 338 с. 2. Вартанян Э. В. Роль сочетанной патологии в неудач- ных протоколах ЭКО / Э. В. Вартанян, Е. Ю. Мар- тышкина, К. А. Цатурова // Акушерство, гинекология и репродукция.— 2011.— № 4.— C. 40–43. 3. Сравнительное изучение эффективности протоколов поддерживающей терапии после переноса эмбрионов в программах вспомогательных репродуктивных технологий / Д. П. Камилова, Т. В. Овсянникова, А. А. Феоктистов, Д. А. Давыдова // Consilium Medicum.— 2009.— № 1.— С. 49–52. 4. Применение «мягкого» протокола стимуляции супер- овуляции в программах вспомогательных репродук- тивных технологий: эффективность и безопасность / Е. А. Калинина, М. В. Березикова, О. В. Бурменская, Л. А. Подрез // Акушерство и гинекология.— 2012.— № 4–2.— С. 51–56. 5. Корнеева И. В. Общая концепция диагностики и классификации форм бесплодия / И. В. Корнеева, Т. В. Лопатина // Бесплодный брак; под ред. В. И. Ку- лакова.— М: ГЭОТАР Медиа, 2006.— С. 19–50. 6. Краснопольская К. В. Новые подходы к повы- шению эффективности ЭКО у женщин старшего репродуктивного возраста / К. В. Краснопольская, Д. И. Кабанова // Акушерство и гинекология.— 2010.— № 2.— С. 48–53. 7. Роль гестагенов в лечении бесплодия и невына- шивания беременности / К. В. Краснопольская, О. С. Горская, Д. И. Кабанова, Е. В. Крстич // Аку- шерство и гинекология.— 2010.— № 2.— С. 21–23. 8. Грищенко Н. Г. Поддержка лютеиновой фазы в рам- ках вспомогательных репродуктивных технологий: теория и практика / Н. Г. Грищенко // Репродук- тивное здоровье. Восточная Европа.— 2015.— № 2 (38).— С. 1–3. 9. Пирс Э. Гистохимия / Э. Пирс.— М.: Изд-во иностр. лит., 1962.— 962 с. 59 АКУШЕРСТВО І ГІНЕКОЛОГІЯ w w w .im j.k h. ua 10. Лапач С. Н. Статистические методы в медико- биологических исследованиях с использованием Excel / С. Н. Лапач, А. В. Чубенко, П. Н. Бабич.— К.: Морион, 2001.— 408 с. 11. Kotz J. Тhe clinical interpretation of the endome- trial biopsy: report of three hundred cases / J. Kotz, E. Parker // Endocrinology.— 1939.— Vol. 24, iss. 4.— Р. 193–213. СРАВНИТЕЛЬНЫЙ АНАЛИЗ МОРФОЛОГИЧЕСКОГО И ГИСТОХИМИЧЕСКОГО СОСТОЯНИЯ ЭНДОМЕТРИЯ ПОСЛЕ ПОЛУЧЕНИЯ ООЦИТОВ ПРИ РАЗЛИЧНЫХ СХЕМАХ ПОДДЕРЖКИ ЛЮТЕИНОВОЙ ФАЗЫ А. С. ЛУЦКИЙ, О. А. ОМЕЛЬЧЕНКО Проанализированы результаты изучения морфологических и гистохимических изменений в эндометрии у женщин-доноров, у которых на пятые сутки после забора ооцитов исполь- зовались различные схемы поддержки лютеиновой фазы. Сделан вывод о том, что наиболее выраженная готовность эндометрия к имплантации бластоцисты отмечается у женщин, полу- чавших высокоочищенный прогестерон для подкожного введения в сочетании с его внутривла- галищной формой в виде геля (90 мг). Ключевые слова: эндометрий, экстракорпоральное оплодотворение, лютеиновая фаза, прогестерон. COMPARATIVE ANALYSIS OF THE MORPHOLOGICAL AND HISTOCHEMICAL STATE OF THE ENDOMETRIUM AFTER OOCYTE ASPIRATION AT DIFFERENT LUTEAL PHASE SUPPORT SCHEMES A. S. LUTSKYI, O. A. OMELCHENKO The results of the study of morphological and histochemical changes in the endometrium in female donors were analyzed after the use of different schemes of luteal phase support on the fifth day af- ter oocyte aspiration. It was concluded that the most pronounced endometrial readiness to blasto- cyst implantation was observed in women receiving highly purified progesterone for subcutaneous administration in combination with its intravaginal form (gel, 90 mg). Key words: endometrium, in vitro fertilization, luteal phase, progesterone. Надійшла 26.12.2017