Післяопераційне знеболювання у геронтологічних хворих із політравмою
Визначено ефективність та безпечність застосування налбуфіну для післяопераційного знеболювання у геронтологічних хворих із політравмою. Встановлено, що цей аналгетик пов’язаний не з етіопатогенетичними ланками больового синдрому, а лише з перериванням ноцицептивної імпульсації....
Gespeichert in:
| Datum: | 2018 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України
2018
|
| Schriftenreihe: | Міжнародний медичний журнал |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/160907 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Післяопераційне знеболювання у геронтологічних хворих із політравмою / М.О. Долженко // Міжнародний медичний журнал. — 2018. — Т. 24, № 1(93). — С. 80-84. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-160907 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1609072019-11-23T01:25:51Z Післяопераційне знеболювання у геронтологічних хворих із політравмою Долженко, М.О. Анестезіологія Визначено ефективність та безпечність застосування налбуфіну для післяопераційного знеболювання у геронтологічних хворих із політравмою. Встановлено, що цей аналгетик пов’язаний не з етіопатогенетичними ланками больового синдрому, а лише з перериванням ноцицептивної імпульсації. Определены эффективность и безопасность применения налбуфина для послеоперационного обезболивания геронтологических больных с политравмой. Установлено, что этот анальгетик связан не с этиопатогенетическими звеньями болевого синдрома, а только с прерыванием ноцицептивной импульсации. The effectiveness and safety of nalbuphine for postoperative analgesia in geriatric patients with multiple trauma were evaluated. It was determined that this analgesic was not associated with the etiopathogenetic links of the pain syndrome but only with the interruption of nociceptive impulses. 2018 Article Післяопераційне знеболювання у геронтологічних хворих із політравмою / М.О. Долженко // Міжнародний медичний журнал. — 2018. — Т. 24, № 1(93). — С. 80-84. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. 2308-5274 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/160907 616-001-031.14-083.88-089.168.1-085.212-053.9 uk Міжнародний медичний журнал Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Анестезіологія Анестезіологія |
| spellingShingle |
Анестезіологія Анестезіологія Долженко, М.О. Післяопераційне знеболювання у геронтологічних хворих із політравмою Міжнародний медичний журнал |
| description |
Визначено ефективність та безпечність застосування налбуфіну для післяопераційного знеболювання у геронтологічних хворих із політравмою. Встановлено, що цей аналгетик пов’язаний не з етіопатогенетичними ланками больового синдрому, а лише з перериванням ноцицептивної імпульсації. |
| format |
Article |
| author |
Долженко, М.О. |
| author_facet |
Долженко, М.О. |
| author_sort |
Долженко, М.О. |
| title |
Післяопераційне знеболювання у геронтологічних хворих із політравмою |
| title_short |
Післяопераційне знеболювання у геронтологічних хворих із політравмою |
| title_full |
Післяопераційне знеболювання у геронтологічних хворих із політравмою |
| title_fullStr |
Післяопераційне знеболювання у геронтологічних хворих із політравмою |
| title_full_unstemmed |
Післяопераційне знеболювання у геронтологічних хворих із політравмою |
| title_sort |
післяопераційне знеболювання у геронтологічних хворих із політравмою |
| publisher |
Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України |
| publishDate |
2018 |
| topic_facet |
Анестезіологія |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/160907 |
| citation_txt |
Післяопераційне знеболювання у геронтологічних хворих із політравмою / М.О. Долженко // Міжнародний медичний журнал. — 2018. — Т. 24, № 1(93). — С. 80-84. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. |
| series |
Міжнародний медичний журнал |
| work_keys_str_mv |
AT dolženkomo píslâoperacíjneznebolûvannâugerontologíčnihhvorihízpolítravmoû |
| first_indexed |
2025-07-14T13:29:03Z |
| last_indexed |
2025-07-14T13:29:03Z |
| _version_ |
1837629171323371520 |
| fulltext |
80
МІЖНАРОДНИЙ МЕДИЧНИЙ ЖУРНАЛ, 2018, № 1
© М. о. ДоЛженко, 2018
w
w
w
.im
j.k
h.
ua
УДк 616-001-031.14-083.88-089.168.1-085.212-053.9
ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНЕ ЗНЕБОЛЮВАННЯ
У ГЕРОНТОЛОГІЧНИХ ХВОРИХ ІЗ ПОЛІТРАВМОЮ
М. О. ДОЛЖЕНКО
Харківський національний медичний університет, Україна
Визначено ефективність та безпечність застосування налбуфіну для післяопераційного знебо-
лювання у геронтологічних хворих із політравмою. Встановлено, що цей аналгетик пов’язаний
не з етіопатогенетичними ланками больового синдрому, а лише з перериванням ноцицептивної
імпульсації.
Ключові слова: аналгезія, геронтологічні пацієнти, політравма, інгібітор циклооксигенази, візуальна
аналогова шкала, налбуфін.
Формування поняття «травматична хвороба»
(ТХ) та пошуки підходів до її лікування продо-
вжуються не одне десятиліття [1–6], але ні у віт-
чизняній, ні в зарубіжній літературі нам не вда-
лося знайти систематизованих робіт, присвячених
пацієнтам із політравмою.
Вікові анатомо-функціональні зміни у людей
похилого і старечого віку, безумовно, впливають на
частоту розвитку різних захворювань та їх клінічний
перебіг [7–9]. У процесі старіння в організмі вібду-
ваються численні інволютивні зміни, що характери-
зуються зменшенням функціональних можливостей
органів і систем, зниженням, а в ряді випадків —
«перекрученням» обмінних процесів, реактивності
організму й резистентності до стресорних впливів
[9, 10]. У зв’язку із цим анестезія та інтенсивна те-
рапія у геронтологічних хворих відрізняються від їх
проведення в інших вікових групах через змінений
метаболізм лікарських речовин, знижену чутливість
до них органів й тканин, відмінний коефіцієнт роз-
поділу медикаментозних засобів по змінених вод-
них секторах і сполучено з підвищенням операцій-
но-анестезіологічного ризику ускладнень раннього
післяопераційного періоду, що зумовлюють підви-
щений показник летальності [10].
На думку багатьох вітчизняних та зарубіжних
авторів, успішне лікування постраждалих із по-
літравмою насамперед залежить від адекватного
знеболювання [11–15].
Традиційне парентеральне призначення нар-
котичних аналгетиків при поєднаній травмі не-
одноразово обговорювалось у медичній літературі
і дотепер лишається темою для полеміки. Останнім
часом з’явилися повідомлення про комбіноване за-
стосування синтетичних опіоїдів та ненаркотичних
аналгетиків при больовому синдромі помірної та
сильної інтенсивності [16].
Беручи до уваги існуючу класифікацію аналге-
тичних лікарських засобів, можна проаналізувати
патогенетичну мотивацію вибору аналгетика у па-
цієнтів із ТХ у післяопераційному періоді, коли
опіоїди впливають тільки на етап сприйняття
болю, або перцепцію.
Отже, враховуючи різноманітність методів
знеболення і засобів аналгезії, питання усунення
больового фактору як одного з провідних під час
перебігу ТХ у геронтологічних хворих із політрав-
мою на сучасному етапі залишається досить акту-
альним і потребує подальшого вивчення.
Метою цієї роботи було визначення ефек-
тивності та безпечності застосування препарату
налбуфін для післяопераційного знеболювання
геронтологічних хворих із політравмою.
Дослідження проводилося на базі відділення
політравми КУ «Харківська міська клінічна лі-
карня швидкої і невідкладної медичної допомоги
ім. проф. О. І. Мещанінова». Було обстежено 31
пацієнта у віці понад 60 років із наявністю ске-
летної політравми та можливістю продуктивного
контакту у момент надходження (14–15 балів за
Glasgow Coma Score, GCS, 1974). Тяжкість ста-
ну за шкалою ISS — 10–24 бали (середня тяж-
кість), а за шкалою APACHE (Acute Physiology
and Chronic Health Evaluations, 1981) II — від
10 до 20 балів. Середній вік пацієнтів становив
68,4±11,3 року, а маса тіла — 79,4±7,9 кг; середній
час із моменту отримання травми — 2,01±0,65 год.
За умов внутрішньовенного програмованого
наркозу зі штучною вентиляцією легень на фоні
введення міорелаксантів усім пацієнтам було про-
ведено оперативне лікування: пункція або дрену-
вання плевральної порожнини за Бюлау, лапаро-
центез, лапаротомія, травматологічна корекція —
металоостеосинтез, накладення апарата Ілізарова,
стабілізація кісток тазу, первинне хірургічне об-
роблення ран. Після переведення до відділення
інтенсивної терапії усіх пацієнтів було екстубо-
вано протягом 1-ї доби перебування у стаціона-
рі. Обстежені не мали достовірних відмінностей
за поданими показниками й анамнезом. Усі вони
одержували однаковий інтенсивний комплекс
лікування, що включав інфузійну терапію, енте-
ральне і парентеральне харчування, антибіотики,
антиоксиданти, антигіпоксанти, дезагреганти, анти-
коагулянти, противиразкові препарати, вітаміни,
а для післяопераційної аналгезії — налбуфін по
АНЕСТЕЗІОЛОГІЯ
81
АНЕСТЕЗІОЛОГІЯ
w
w
w
.im
j.k
h.
ua
10 мг із частотою, необхідною для ефективного
знеболення.
Дослідження відбувалося на таких етапах:
1) момент надходження пацієнта; 2) 1-а доба піс-
ля операції; 3) 3-я доба після операції; 4) 5-а доба
після операції; 5) 7-а доба після операції. На цих
етапах вивчалися рівень больових відчуттів за
ВАШ, з метою оцінки напруженості стресорних
реакцій — концентрація маркерів стресу (глюко-
зи і кортизолу), для контролю системної запаль-
ної відповіді (СЗВ) — концентрація медіаторів
(інтерлейкіну-6 (IL-6), інтерлейкіну-8 (IL-8),
ендотеліну-1 (ET-1)) і таких показників системи
регуляції агрегатного стану крові (РАСК), як роз-
чинний фібрин-мономерний комплекс (РФМК)
і антитромбін-III (AT-III). Разом із тим врахо-
вувалися добова потреба в аналгетиках, частота
їх введення, побічні ефекти препаратів для зне-
болення, тривалість ефективної аналгезії, а також
взаємозв’язки між отриманими показниками.
Ефективність післяопераційної аналгезії нал-
буфіном. У післяопераційному періоді знеболення
у хворих починали при збільшенні інтенсивності
болю до 30 балів за ВАШ. Біль такої інтенсивнос-
ті спостерігався у хворих через 139±15,6 хв після
переведення з операційної у палату інтенсивної
терапії. Надалі налбуфін уводили по 10 мг при
посиленні болю до 30 балів за ВАШ.
Добову потребу пацієнтів у налбуфіні відобра-
жено на рис. 1.
У 1-у добу налбуфін потрібно було вводити
3–4 рази, при цьому його середня доза стано-
вила 0,41±0,09 мг/кг/доба. На 3-ю добу ці по-
казники суттєво не змінилися — 2–4 рази у дозі
0,39±0,04 мг/кг/доба (p > 0,05). На 5-у добу
необхідна доза налбуфіну і частота його вве-
дення значно і достовірно зменшилися: потреба
в аналгетику дорівнювала 0,30±0,11 мг/кг/доба,
частота введення — 1–4 рази (p < 0,05 порівняно
з попереднім етапом). На 7-у добу жоден хворий
не потребував знеболення.
Побічні ефекти налбуфіну. Небезпечних по-
бічних ефектів під час післяопераційного знебо-
лення налбуфіном не спостерігалося. У 1-у добу
у 8 (25,8 %) хворих відзначалася сонливість, на
3-ю добу — тільки у 4 (12,9 %), надалі — у жод-
ного. У 2 (6,5 %) пацієнтів у 1-у добу після опе-
рації була помірна нудота. Ні шкірного свербежу,
ні пригнічення дихання у хворих не зафіксовано.
Частота дихальних рухів (ЧДР) варіювала від 12
до 18 хв–1 (рис. 2), pCO2 в артеріальній крові —
від 36 до 41 мм рт. ст. (рис. 3). Проявів дисфорії,
які можуть траплятися при терапії налбуфіном,
не зафіксовано.
Напруженість стресорних реакцій пацієнтів
у післяопераційному періоді при застосуванні
налбуфіну. У 1-у добу післяопераційного періоду
глікемія в обстежених пацієнтів перебувала на рів-
ні 9,34±2,40 ммоль/л, на 3-ю добу — достовірно
знизилася до 8,08±2,38 ммоль/л, на 5-у добу —
досягла рівня 7,75±3,24 ммоль/л, що достовірно
нижче за рівень 1-ї доби (p < 0,05). На 7-у добу
відбулося достовірне зниження цього показника
до 5,94±1,71 ммоль/л, що було у межах вікової
норми (рис. 4).
Таким же був і характер змін концентрації
кортизолу в крові хворих (рис. 5). У 1-у добу його
рівень становив 846±215 нмоль/л, на 3-ю добу до-
стовірно знизився до 690±175 нмоль/л (p < 0,05).
На 5-у добу ця тенденція зберігалася і кортизоле-
мія досягла рівня 436±151 нмоль/л, на 7-у добу —
396±158 нмоль/л, хоч і недостовірно.
Рівень маркерів системної запальної від-
повіді пацієнтів у післяопераційному періоді
при застосуванні налбуфіну. У 1-у добу піс-
ляопераційного періоду у хворих спостеріга-
лося помірне підвищення рівнів IL-6 і IL-8 —
9,4±0,9 і 92,8±9,3 пг/мл відповідно (рис. 6).
Рис. 1. Добова потреба хворих у налбуфіні:
р > 0,05; р < 0,05. Те саме на рис. 2–9
Рис. 2. Мінімальна частота дихальних рухів у хворих
за 1, 3, 5 та 7-у добу спостереження
Налбуфін, мг/кг/доба ЧДР, хв–1
0,6
0,5
0,4
0,3
0,2
0,1
0
16
15
14
13
12
11
1-а 1-а5-а 5-а3-я 3-я7-а 7-а
Доба Доба
0,41 14,5
0,39
14,7
0,30
14,4
0
15,2
82
АНЕСТЕЗІОЛОГІЯ
w
w
w
.im
j.k
h.
ua
На 3-ю добу рівні обох медіаторів СЗВ недо-
стовірно підвищилися: IL-6 — до 9,5±1,4 пг/мл;
IL-8 — до 97,6±10,1 пг/мл. На 5-у добу концен-
трація інтерлейкінів знизилася до 8,9±1,1 пг/мл
і 91,0±8,7 пг/мл відповідно (для IL-8 p < 0,05).
На 7-у добу рівні IL-6 і IL-8 були достовірно нижчі
за вихідні — 6,2±1,7 і 70,0±11,9 пг/мл відповідно.
Вміст ET-1 у крові хворих у 1-у добу піс-
ля операції становив 11,9±2,4 пг/мл (рис. 7), на
3-ю добу знизився до 10,9±1,8 пг/мл, що вже було
достовірно нижче за вихідне значення. На 5-у добу
відбулося достовірне зниження рівня ET-1 до
9,8±1,7 пг/мл, причому у 4 (12,9 %) пацієнтів він
нормалізувався. На 7-у добу після операції спо-
стерігалося подальше достовірне зниження вміс-
ту ET-1 до 7,7±1,1 пг/мл, у 8 (25,8 %) хворих цей
показник нормалізувався.
Показники системи регуляції агрегатного
стану крові пацієнтів у післяопераційному пе-
ріоді при використанні налбуфіну. У 1-у добу
після операції концентрація РФМК у хворих до-
стовірно зросла до 44,5±7,8 мг/л (рис. 8), тільки
у 4 (12,9 %) із них цей показник не перевищував
норму. На 3-ю добу вміст РФМК трохи знизився
до 43,0±7,5 мг/л, на 5-у добу — до 38,3±7,0 мг/л,
практично залишившись таким самим на 7-у добу
(37,4±6,8 мг/л), що, однак, достовірно не відріз-
нялося від вихідного рівня і продовжувало пе-
ревищувати нормальні значення. Тим не менш
у 12 (38,7 %) пацієнтів концентрація РФМК
нормалізувалася.
Активність AT-III у хворих у 1-у післяопе-
раційну добу достовірно знизилася до 65,6±6,1 %
(рис. 9), у 23 (74,2 %) пацієнтів вона була нижчою
за норму. На 3-ю добу концентрація AT-III незна-
чно підвищилася — до 67,8±6,3 %, а на 5-у добу —
достовірно зросла до 76,0±11,3 %, практично не
змінившись на 7-у добу — 78,0±11,6 %, що досто-
вірно перевищувало вихідний рівень. У 20 (64,5 %)
хворих цей показник нормалізувався.
Рис. 3. Максимальне pCO2 у хворих за 1, 3, 5 та 7-у
добу спостереження
рСО2, мм рт. ст.
50
45
40
35
1-а 5-а3-я 7-а
Доба
41,2
39,9 39,9
39,7
Рис. 4. Динаміка рівня глікемії у хворих
після операції
Рис. 6. Динаміка рівнів інтерлейкінів-6 і 8 у хворих
після операції: I — IL-6; II — IL-8
Рис. 5. Динаміка рівня кортизолу у хворих
після операції
Рівень глікемії, ммоль/л
IL-6, пг/мл IL-8, пг/млКортизол, нмоль/л
12
10
8
6
4
12
10
8
6
4
2
0
120
110
100
90
80
70
60
50
1000
800
600
400
200
До
операції
До
операції
До
операції
3-я
3-я3-я
1-а
1-а1-а
5-а
5-а5-а
7-а
7-а7-а
Доба після операції
Доба після операціїДоба після операції
9,3
9,41
92,8
II
I
846,2
8,6
8,25
89,9
803,5
8,1
9,54
97,6
690,1
7,7
8,93
91,0
436,3
5,9
6,21
70,0
395,7
р < 0,01
р < 0,01
р < 0,01
р < 0,05
83
АНЕСТЕЗІОЛОГІЯ
w
w
w
.im
j.k
h.
ua
Потреба пацієнтів у знеболенні в перші три
доби була постійною і відповідала рівню загаль-
ноприйнятих дозувань налбуфіну у цієї вікової
категорії. У наступні три доби післяопераційного
періоду така потреба значно знизилася до повної
її відсутності на 7-у добу.
На фоні застосованих доз налбуфіну його
серйозних побічних ефектів (зокрема, депресії ди-
хання) не спостерігалося. На нудоту скаржилися
тільки у 1-у добу 2 пацієнти, на сонливість — спо-
чатку 8 хворих, а на 3-ю добу — лише 4.
Під впливом адекватного знеболення прояви
стресорних реакцій поступово зменшувалися, що
підтверджувало ефективність аналгезії налбуфіном
і зниження потреби в ньому.
На фоні післяопераційної аналгезії налбуфіном
суттєвих змін концентрації інтерлейкінів не спо-
стерігалося до 5-ї доби, незважаючи на адекватне
знеболення. Тільки на 7-у добу їх рівень достовір-
но знизився (очевидно, завдяки природному по-
слабленню запальних реакцій), але вміст IL-6 та
IL-8 нормалізувався тільки у 10 (32,3 %) пацієнтів.
Таким чином, налбуфін завдяки адекватному зне-
боленню знижував напруженість стресорних реак-
цій, не впливаючи водночас на вираженість СЗВ.
Концентрація ET-1 також була підвищеною
до 3-ї доби післяопераційного періоду, і лише
після цього етапу за умови якісного знеболення
почалося достовірне зниження цього показника.
Проте його нормалізацію до кінця дослідження
відзначено тільки у 25,8 % хворих. Ці результати
свідчать про те, що механізм знеболення налбу-
фіном пов’язаний не з етіопатогенетичними лан-
ками больового синдрому, а лише з перериванням
ноцицептивної імпульсації.
Упродовж перших п’яти діб після операції у па-
цієнтів спостерігалася тенденція до гіперкоагуля-
ції, яка була максимальною у 1-у добу. До кінця
дослідження у 38,7 % хворих нормалізувався рівень
РФМК і у 64,5 % — показник AT-III.
Отримані результати дають змогу дійти ви-
сновку, що налбуфін не впливає на одну з головних
причин виникнення болю. Однак у цьому аналгетику
є важлива перевага — він не спричиняє таких небез-
печних побічних ефектів, як пригнічення дихання.
С п и с о к л і т е р а т у р и
1. Кулагин В. К. Патологическая физиология травмы
и шока / В. К. Кулагин.— Л.: Медицина, 1978.— 340 с.
2. Селезнев С. А. Травматическая болезнь (актуальные
аспекты проблемы) / С. А. Селезнев, Г. С. Худайбе-
ренов.— Ашхабад: Ылым, 1984.— 224 с.
3. Дерябин И. И. Травматическая болезнь / И. И. Деря-
бин, О. С. Насонкин.— Л.: Медицина, 1987.— 302 с.
4. Лыткин М. И. Методологический анализ теории трав-
матической болезни / М. И. Лыткин, В. П. Петленко //
Военно-медицинский журн.— 1998.— № 41.— С. 11–14.
Рис. 7. Динаміка рівня ендотеліну-1 у хворих
після операції
Рис. 8. Динаміка рівня розчинного фібрин-мономерно-
го комплексу у хворих після операції
ЕТ-1, пг/мл РФМК, мг/л
15
13
11
9
7
5
55
50
45
40
35
До
операції
До
операції
3-я 3-я1-а 1-а5-а 5-а7-а 7-а
Доба після операції Доба після операції
11,9
44,5
12,2
40,0
10,9
43,0
9,8
38,3
7,7
37,4
р < 0,02
р = 0,07
Рис. 9. Динаміка активності антитромбіну-III
у хворих після операції
АТ-ІІІ, %
90
85
80
75
70
65
60
55
До
операції
3-я1-а 5-а 7-а
Доба після операції
65,669,1 67,8
76,0
78,0
р < 0,01
84
АНЕСТЕЗІОЛОГІЯ
w
w
w
.im
j.k
h.
ua
5. Гембицкий Е. В. Патология внутренних органов при
травме / Е. В Гембицкий, Л. М. Клячкин, М. М. Ки-
риллов.— М.: Медицина, 1994.— 255 с.
6. Травматическая болезнь: клинико-патогенетическое,
диагностическое и прогностическое значение из-
менений в системе гемостаза / Г. П. Котельников,
В. А. Кондурцев // Клиническая медицина.— 1998.—
№ 1.— С. 31–34.
7. Травматическая болезнь и ее осложнения / С. А. Се-
лезнев, С. Ф. Багненко, Ю. Б. Шапот, А. А. Куры-
гин.— СПб.: Политехника, 2004.— 414 с.
8. Побочные действия лекарств в пожилом и стар-
ческом возрасте / А. П. Викторов, В. И. Мальцев,
Е. В. Матвеева, И. А. Логвина // Рациональная
фармакотерапия.— 2007.— № 3 (04).— С. 42–55.
9. Чепкій Л. П. Геріатрична анестезіологія та реані-
мація / Л. П. Чепкій, Л. В. Усенко.— К.: Здоров’я,
1994.— 256 с.
10. Воликов И. А. Сравнительная оценка различных
вариантов упреждающей анальгезии при операциях
у геронтологических больных / И. А. Воликов //
Біль, знеболювання і інтенсивна терапія.— 2008.—
№ 1.— С. 48–53.
11. Актуальні проблеми геронтології та геріатрії: матеріа-
ли VІІ наук. конф. молодих учених із міжнар. участю,
присвяченої пам’яті акад. В. В. Фролькіса; Київ,
27 січня 2006 р.— К.: Ін-т геронтології, 2009.— 139 с.
12. Скороход В. М. Вікова фізіологія та валеологія /
В. М. Скороход, Т. В. Скороход.— Кіровоград: РВВ
КДПУ ім. В. К. Винниченка, 2008.— 224 с.
13. Вікові особливості функції ендотелію та мікроцир-
куляції у разі гіпоксичного стресу / О. В. Коркушко,
Е. О. Асанов, А. В. Писарук [та ін.] // Кровообіг та
гемостаз.— 2007.— № 2.— С. 15–19.
14. Коркушко О. В. Вікові особливості функціонально-
го стану ендотелію мікросудин / О. В. Коркушко,
В. Ю. Лішневська, Г. В. Дужак // Кровообіг та
гемостаз.— 2007.— № 4.— С. 5–11.
15. Возрастные изменения реологических свойств крови
и функционального состояния эндотелия под влия-
нием нормобарической гипоксии / О. В. Коркушко,
В. Ю. Лишневская, Г. В. Дужак [та ін.] // Журн.
АМН України.— 2009.— Т. 15, № 3.— С. 488–499.
16. Коркушко О. В. Возрастные изменения сердечно-со-
судистой системы при старении: матер. Х Націон.
конгр. кардіологів України; Київ, 23–25 вересня
2009 р. / О. В. Коркушко // Укр. кардіол. журн.—
2009, додаток 1.— С. 233–237.
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ОБЕЗБОЛИВАНИЕ
У ГЕРОНТОЛОГИЧЕСКИХ БОЛЬНЫХ С ПОЛИТРАВМОЙ
М. А. ДОЛЖЕНКО
Определены эффективность и безопасность применения налбуфина для послеоперационного
обезболивания геронтологических больных с политравмой. Установлено, что этот анальгетик
связан не с этиопатогенетическими звеньями болевого синдрома, а только с прерыванием но-
цицептивной импульсации.
Ключевые слова: анальгезия, геронтологические пациенты, политравма, ингибитор циклооксигеназы,
визуальная аналоговая шкала, налбуфин.
POSTOPERATIVE ANALGESIA OF GERIATRIC PATIENTS WITH MULTIPLE TRAUMA
М. O. DOLZHENKO
The effectiveness and safety of nalbuphine for postoperative analgesia in geriatric patients with
multiple trauma were evaluated. It was determined that this analgesic was not associated with the
etiopathogenetic links of the pain syndrome but only with the interruption of nociceptive impulses.
Key words: analgesia, geriatric patients, multiple trauma, cyclooxygenase inhibitor, visual analog scale,
nalbuphine.
Надійшла 27.11.2017
|