Структурно-функціональні зміни міокарда у пацієнтів із хронічним обструктивним захворюванням легень у поєднанні з гіпертонічною хворобою
На підставі структурно-функціональної оцінки міокарда виявлено, що прогностично несприятливі типи геометрії лівого шлуночка та ознаки хронічного легеневого серця частіше трапляються у хворих із поєднанням хронічного обструктивного захворювання легень та гіпертонічної хвороби. Це вказує на поглибленн...
Збережено в:
| Дата: | 2018 |
|---|---|
| Автори: | , , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України
2018
|
| Назва видання: | Міжнародний медичний журнал |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/160911 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Структурно-функціональні зміни міокарда у пацієнтів із хронічним обструктивним захворюванням легень у поєднанні з гіпертонічною хворобою / В.А. Капустник, О.Г. Мельник, А.Я. Меленевич, К.І. Саніна // Міжнародний медичний журнал. — 2018. — Т. 24, № 2(94). — С. 12-15. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-160911 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1609112019-11-24T01:25:30Z Структурно-функціональні зміни міокарда у пацієнтів із хронічним обструктивним захворюванням легень у поєднанні з гіпертонічною хворобою Капустник, В.А. Мельник, О.Г. Меленевич, А.Я. Саніна, К.І. Терапія На підставі структурно-функціональної оцінки міокарда виявлено, що прогностично несприятливі типи геометрії лівого шлуночка та ознаки хронічного легеневого серця частіше трапляються у хворих із поєднанням хронічного обструктивного захворювання легень та гіпертонічної хвороби. Це вказує на поглиблення процесів ремоделювання лівих і правих відділів серця та асоційовано із вищим ризиком кардіоваскулярних ускладнень. На основании структурно-функциональной оценки миокарда выявлено, что прогностически неблагоприятные типы геометрии левого желудочка и признаки хронического легочного сердца чаще встречаются у больных с сочетанием хронического обструктивного заболевания легких и гипертонической болезни. Это указывает на углубление процессов ремоделирования левых и правых отделов сердца и ассоциировано с более высоким риском кардиоваскулярных осложнений. Based on the structural and functional evaluation of the myocardium, it was revealed that prognostically unfavorable types of left ventricle geometry and signs of chronic cor pulmonale are more common in patients with a combination of chronic obstructive pulmonary disease and hypertension. This indicates extension of the processes of remodeling of the left and right parts of the heart and is associated with a high risk of cardiovascular complications. 2018 Article Структурно-функціональні зміни міокарда у пацієнтів із хронічним обструктивним захворюванням легень у поєднанні з гіпертонічною хворобою / В.А. Капустник, О.Г. Мельник, А.Я. Меленевич, К.І. Саніна // Міжнародний медичний журнал. — 2018. — Т. 24, № 2(94). — С. 12-15. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. 2308-5274 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/160911 [616.24-007.271-036.12-057:616.12-008.331.1]-07-037 uk Міжнародний медичний журнал Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Терапія Терапія |
| spellingShingle |
Терапія Терапія Капустник, В.А. Мельник, О.Г. Меленевич, А.Я. Саніна, К.І. Структурно-функціональні зміни міокарда у пацієнтів із хронічним обструктивним захворюванням легень у поєднанні з гіпертонічною хворобою Міжнародний медичний журнал |
| description |
На підставі структурно-функціональної оцінки міокарда виявлено, що прогностично несприятливі типи геометрії лівого шлуночка та ознаки хронічного легеневого серця частіше трапляються у хворих із поєднанням хронічного обструктивного захворювання легень та гіпертонічної хвороби. Це вказує на поглиблення процесів ремоделювання лівих і правих відділів серця та асоційовано із вищим ризиком кардіоваскулярних ускладнень. |
| format |
Article |
| author |
Капустник, В.А. Мельник, О.Г. Меленевич, А.Я. Саніна, К.І. |
| author_facet |
Капустник, В.А. Мельник, О.Г. Меленевич, А.Я. Саніна, К.І. |
| author_sort |
Капустник, В.А. |
| title |
Структурно-функціональні зміни міокарда у пацієнтів із хронічним обструктивним захворюванням легень у поєднанні з гіпертонічною хворобою |
| title_short |
Структурно-функціональні зміни міокарда у пацієнтів із хронічним обструктивним захворюванням легень у поєднанні з гіпертонічною хворобою |
| title_full |
Структурно-функціональні зміни міокарда у пацієнтів із хронічним обструктивним захворюванням легень у поєднанні з гіпертонічною хворобою |
| title_fullStr |
Структурно-функціональні зміни міокарда у пацієнтів із хронічним обструктивним захворюванням легень у поєднанні з гіпертонічною хворобою |
| title_full_unstemmed |
Структурно-функціональні зміни міокарда у пацієнтів із хронічним обструктивним захворюванням легень у поєднанні з гіпертонічною хворобою |
| title_sort |
структурно-функціональні зміни міокарда у пацієнтів із хронічним обструктивним захворюванням легень у поєднанні з гіпертонічною хворобою |
| publisher |
Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України |
| publishDate |
2018 |
| topic_facet |
Терапія |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/160911 |
| citation_txt |
Структурно-функціональні зміни міокарда у пацієнтів із хронічним обструктивним захворюванням легень у поєднанні з гіпертонічною хворобою / В.А. Капустник, О.Г. Мельник, А.Я. Меленевич, К.І. Саніна // Міжнародний медичний журнал. — 2018. — Т. 24, № 2(94). — С. 12-15. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
| series |
Міжнародний медичний журнал |
| work_keys_str_mv |
AT kapustnikva strukturnofunkcíonalʹnízmínimíokardaupacíêntívízhroníčnimobstruktivnimzahvorûvannâmlegenʹupoêdnannízgípertoníčnoûhvoroboû AT melʹnikog strukturnofunkcíonalʹnízmínimíokardaupacíêntívízhroníčnimobstruktivnimzahvorûvannâmlegenʹupoêdnannízgípertoníčnoûhvoroboû AT melenevičaâ strukturnofunkcíonalʹnízmínimíokardaupacíêntívízhroníčnimobstruktivnimzahvorûvannâmlegenʹupoêdnannízgípertoníčnoûhvoroboû AT sanínakí strukturnofunkcíonalʹnízmínimíokardaupacíêntívízhroníčnimobstruktivnimzahvorûvannâmlegenʹupoêdnannízgípertoníčnoûhvoroboû |
| first_indexed |
2025-07-14T13:29:14Z |
| last_indexed |
2025-07-14T13:29:14Z |
| _version_ |
1837629183566544896 |
| fulltext |
12
МІЖНАРОДНИЙ МЕДИЧНИЙ ЖУРНАЛ, 2018, № 2
© В. А. КАПУСТнИК, О. Г. МЕльнИК, А. Я. МЕлЕнЕВИч, К. І. САнІнА, 2018
w
w
w
.im
j.k
h.
ua
УДК [616.24-007.271-036.12-057:616.12-008.331.1]-07-037
СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНІ ЗМІНИ МІОКАРДА
У ПАЦІЄНТІВ ІЗ ХРОНІЧНИМ ОБСТРУКТИВНИМ
ЗАХВОРЮВАННЯМ ЛЕГЕНЬ У ПОЄДНАННІ
З ГІПЕРТОНІЧНОЮ ХВОРОБОЮ
Проф. В. А. КАПУСТНИК, канд. мед. наук О. Г. МЕЛЬНИК, А. Я. МЕЛЕНЕВИЧ, К. І. САНІНА
Харківський національний медичний університет, Україна
На підставі структурно-функціональної оцінки міокарда виявлено, що прогностично несприят-
ливі типи геометрії лівого шлуночка та ознаки хронічного легеневого серця частіше трапляються
у хворих із поєднанням хронічного обструктивного захворювання легень та гіпертонічної хво-
роби. Це вказує на поглиблення процесів ремоделювання лівих і правих відділів серця та асо-
ційовано із вищим ризиком кардіоваскулярних ускладнень.
Ключові слова: хронічне обструктивне захворювання легень, гіпертонічна хвороба, ехокардіографія,
геометрія лівого шлуночка.
У сучасній медицині поєднаний перебіг хро-
нічного обструктивного захворювання легень
(ХОЗЛ) та гіпертонічної хвороби (ГХ) стано-
вить важливу медико-соціальну проблему через
зростання захворюваності, тяжкість ускладнень,
тенденцію до підвищення смертності та втрату
працездатності пацієнтів.
Супровідні серцево-судинні захворювання
суттєво впливають на перебіг ХОЗЛ. Погіршен-
ня стану більшості хворих із перебігом середньої
тяжкості та супровідною кардіальною патологі-
єю зумовлене саме кардіоваскулярними подіями.
Більше половини пацієнтів із ХОЗЛ хворіють
на артеріальну гіпертензію, що суттєво підвищує
кардіоваскулярний ризик [1].
Крім того, у хворих на ХОЗЛ прогресування
бронхообструкції призводить до формування пе-
ревантаження правих відділів серця із розвитком
хронічного легеневого серця, що зумовлює «зміну
статусу легеневого хворого на серцевого» та ви-
магає відповідної тактики його ведення [2].
Необхідними є своєчасне прогнозування пе-
ребігу ХОЗЛ, оцінювання майбутнього кардіо-
васкулярного ризику та розробка алгоритму ін-
дивідуального прогнозування перебігу ХОЗЛ із
супровідною ГХ на підставі вивчення гемодина-
мічних параметрів.
Мета цього дослідження — оцінити структур-
но-функціональні зміни міокарда у пацієнтів із
ХОЗЛ у поєднанні з ГХ.
Обстежено 100 хворих на ХОЗЛ професійної
етіології GOLD 2, групи B (згідно з рекоменда-
ціями GOLD, 2016), які перебували на лікуванні
у клініці НДІ гігієни праці та професійних за-
хворювань Харківського національного медичного
університету. Середній вік хворих — 54,4±6,2 року.
Чоловіків було 79 %, жінок — 21 %. Сформовано
дві групи дослідження: в основну увійшли 69 паці-
єнтів із ХОЗЛ у поєднанні з ГХ ІІ стадії, у групу
порівняння — 31 хворий на ХОЗЛ. Обстеження
проводилось у період ремісії, який характери-
зувався стабільними клінічними симптомами та
показниками функції зовнішнього дихання. Усім
пацієнтам проведено загальноклінічне та лабора-
торне обстеження, пульсоксиметрію, дослідження
функції зовнішнього дихання, електрокардіогра-
фію, ехокардіографію (ЕхоКГ) та рентгенографію
органів грудної клітки. Оцінювали також резуль-
тати шестихвилинного тесту з ходьбою (6-ХТзХ),
ступінь задишки за шкалою G. Borg до та після
6-ХТзХ та індекс BODE, що включає індекс маси
тіла (ІМТ), вираженість обструкції, тяжкість за-
дишки за допомогою модифікованої шкали Ме-
дичної дослідницької ради (МДР), толерантність
до фізичних навантажень на підставі результатів
6-ХТзХ. Від кожної людини отримано письмову
згоду на проведення дослідження.
ЕхоКГ виконували на ультразвуковому апа-
раті Ultima PA (RADMIR, Україна). Розрахову-
вали такі гемодинамічні показники: розмір лівого
передсердя, товщину міжшлуночкової перетинки
в діастолу (МШПд), товщину задньої стінки лі-
вого шлуночка у діастолу (ЗСЛШд), кінцевий
діастолічний та систолічний розміри лівого шлу-
ночка (КДРЛШ та КСР ЛШ), кінцевий діасто-
лічний та систолічний об’єми лівого шлуночка
(КДОЛШ та КСОЛШ), індекс маси міокарда
лівого шлуночка (ІММЛШ), фракцію викиду лі-
вого шлуночка (ФВ ЛШ), розмір правого перед-
сердя (ПП), діаметр порожнини правого шлуночка
(ПШ), товщину стінки ПШ, діаметр стовбура ле-
геневої артерії, середній тиск у легеневій артерії.
Типи геометрії лівого шлуночка (ЛШ) оцінюва-
ли відповідно до класифікації A. Ganau за спів-
відношенням ІММ та індексу відносної товщини
стінок ЛШ (ІВТС): 1) нормальна геометрія ЛШ:
ІММ < N, ІВТС < 0,42; 2) концентричне ремоде-
лювання ЛШ: ІММ < N, ІВТС > 0,42; 3) концен-
ТЕРАПІЯ
13
ТЕРАПІЯ
w
w
w
.im
j.k
h.
ua
трична гіпертрофія ЛШ: ІММ > N, ІВТС > 0,42;
4) ексцентрична гіпертрофія ЛШ: ІММ > N,
ІВТС < 0,42. ІВТС ЛШ розраховували за форму-
лою: ІВТС = (МШПд + ЗСЛШд)/КДРЛШ. Згідно
з Європейськими рекомендаціями щодо ведення
хворих із артеріальною гіпертензією (2013) пере-
вищення ІММ понад 115 г/м2 для чоловіків і по-
над 95 г/м2 для жінок за даними ультразвукового
обстеження є критерієм субклінічного ураження
серця та наявності високого ризику серцево-су-
динних ускладнень [3].
Статистичну обробку отриманих даних прово-
дили за допомогою пакета програм STATISTICA
8,0. Дані описової статистики подано у вигляді
середнього арифметичного і стандартного від-
хилення (M±SD), якісні показники — у вигляді
абсолютних значень і відсотків. Достовірність
відмінностей у незалежних групах оцінювали за
допомогою U-критерію Манна — Уїтні. Кореля-
ційний аналіз виконували за допомогою критерію
t Спірмена. Усі статистичні тести були двобічни-
ми, відмінності вважали значущими за p < 0,05.
Пацієнти основної групи мали достовірно біль-
ший вік та триваліше зазнавали впливу пилового
фактору на відміну від обстежених групи порів-
няння (табл. 1). В цій групі переважали хворі із
незначною надлишковою масою тіла, що, напевно,
пов’язано із формуванням метаболічних змін на
фоні коморбідної патології — ХОЗЛ та ГХ.
Толерантність до фізичних навантажень оціню-
валася за допомогою 6-ХТзХ із аналізом ступеня
задишки за 10-бальною шкалою G. Borg та рівня
сатурації (SpO2) до та після тестування. Хворі
основної групи пройшли достовірно меншу від-
стань, а також мали тенденцію до зростання за-
дишки впродовж усього дослідження, що вказує на
зниження толерантності до фізичних навантажень.
Рівень SpO2 у пацієнтів до 6-ХТзХ був у межах
нормальних значень та статистично не відрізняв-
ся між основною групою та групою порівняння.
Однак виявлено достовірне зниження рівня SpO2
після 6-ХТзХ у хворих основної групи. Десатура-
ція, тобто зниження SpO2 під час 6-ХТзХ більше
ніж на 4 % від початкового значення або нижче
90 %, достовірно частіше траплялася в основній
групі. Десатурація асоціюється із прискоренням
зниження легеневої функції та вдвічі частішими
небажаними подіями [4, 5].
Основними провісниками перебігу ХОЗЛ
є об’єм форсованого видиху за першу секунду
(ОФВ1), задишка, толерантність до фізичних на-
вантажень та ІМТ. Усі ці показники входять до
складу найбільш перевіреного у багатомасштабних
проспективних дослідженнях індексу BODE. Шка-
ла оцінки індексу 10-бальна: чим вище значення,
тим тяжче прогноз (підвищується ризик смерті).
Усі обстежені хворі мали стабільний помірний
перебіг ХОЗЛ, перебували у фазі ремісії, тому
загалом його прогностичне значення у нашому
випадку було сприятливим. Однак все ж таки він
був достовірно більшим у хворих основної групи.
Таблиця 1
Характеристика обстежених хворих
Показник
Групи хворих
основна,
n = 69
порівняння,
n = 31
Вік хворих, роки 55,80±5,51* 51,35±6,72
Пиловий стаж,
роки 25,36±7,65* 21,00±7,47
ІМТ, кг/м2 28,4±3,7* 25,5±3,1
6-ХТзХ, м 383,41±14,85* 395,68±18,99
Ступінь задишки
за шкалою G. Borg
до 6-ХТзХ, бали
3,04±0,74 2,87±0,67
Ступінь задишки
за шкалою G. Borg
після 6-ХТзХ, бали
3,86±0,96 3,52±0,85
SpO2, % до 6-ХТзХ 97,86±0,62 97,90±0,54
SpO2, % після
6-ХТзХ 93,71±1,65* 94,52±1,59
Десатурація, % 4,14±1,44* 3,39±1,31
ОФВ1, % 56,87±3,41 57,16±4,15
Ступінь задишки
за шкалою МДР,
бали
1,83±0,38* 1,10±0,30
Індекс BODE, бали 1,84±0,41* 1,10±0,47
* р < 0,05 статистично значущі відмінності основної групи
з групою порівняння. Те саме в табл. 2.
При аналізі ехокардіографічних показників
(табл. 2) достовірні відмінності між групами спо-
стерігалися за розміром лівого передсердя (ЛП),
МШПд, КДР ЛШ, ЗСЛШд, КСР ЛШ, КДО ЛШ,
КСО ЛШ, ІММ ЛШ та розміром ПП. Спостері-
галась тенденція до збільшення товщини стінки
ПШ у хворих основної групи. Отримані результати
свідчать про ознаки перевантаження лівих відділів
серця у хворих основної групи, що більш імовірно
пов’язано із супровідною ГХ. Збільшення розміру
правого передсердя передує формуванню проце-
сів ремоделювання міокарда ПШ в умовах пере-
вантаження об’ємом правих відділів серця. Таким
чином, поєднання ХОЗЛ із ГХ сприяє розвитку
структурно-функціональних змін міокарда із за-
лученням лівих та правих відділів серця.
Аналіз геометрії ЛШ виявив такі закономір-
ності: в основній групі переважала концентрич-
на та ексцентрична гіпертрофія ЛШ, що вказує
на більш глибинні, прогностично несприятливі
зміни міокарда. Натомість у групі порівняння до-
мінували нормальна геометрія та концентричне
ремоделювання ЛШ.
Ознаки хронічного легеневого серця частіше
траплялися в основній групі (43,48 % хворих) на
відміну від групи порівняння (29,03 % випадків).
У хворих основної групи виявлено позитив-
ні кореляційні зв’язки між пиловим стажем та
розміром ПП (r = 0,24; p < 0,05); ІМТ та роз-
14
ТЕРАПІЯ
w
w
w
.im
j.k
h.
ua
міром ЛП (r = 0,66; p < 0,05), МШПд (r = 0,46;
p < 0,05), ЗСЛШд (r = 0,46; p < 0,05), КДР ЛШ
(r = 0,58; p < 0,05), КСР ЛШ (r = 0,47; p < 0,05),
КДО ЛШ (r = 0,47; p < 0,05), КСО ЛШ (r = 0,54;
p < 0,05), ІММ ЛШ (r = 0,44; p < 0,05), діаме-
тром порожнини ПШ (r = 0,39; p < 0,05)); де-
сатурацією та розміром ПП (r = 0,27; p < 0,05),
товщиною стінки ПШ (r = 0,33; p<0,05), ін-
дексом BODE (r = 0,29; p < 0,05). Негатив-
на кореляція спостерігалася між ІМТ та ФВ
(r = –0,33; p < 0,05); дистанцією, що пройшли
хворі у 6-ХТзХ, та їх віком (r = –0,42; p < 0,05),
розміром ПП (r = –0,33; p < 0,05), товщиною
стінки ПШ (r = –0,25; p < 0,05).
У групі порівняння встановлено позитивні
кореляційні зв’язки між ІМТ та розміром ЛП
(r = 0,42; p < 0,05), КДР ЛШ (r = 0,44; p < 0,05);
розміром ПП та ступенем задишки за шкалою
G. Borg до 6-ХТзХ (r = 0,37; p < 0,05), ступе-
нем задишки за шкалою G. Borg після 6-ХТзХ
(r = 0,38; p < 0,05); десатурацією та розміром
ПП (r = 0,46; p < 0,05), товщиною стінки ПШ
(r = 0,42; p < 0,05), діаметром стовбура легеневої
артерії (r = 0,43; p < 0,05). Негативна кореляція
спостерігалась між дистанцією, що пройшли хворі
у 6-ХТзХ, та розміром ПП (r = –0,55; p < 0,05),
товщиною стінки ПШ (r = –0,47; p < 0,05).
Отже, для хворих на ХОЗЛ у поєднанні з ГХ
характерними є нижча толерантність до фізичних
навантажень, посилення задишки, схильність до
десатурації під час 6-ХТзХ та більші значення
індексу BODE. Прогностично несприятливі типи
геометрії ЛШ та ознаки хронічного легеневого
серця частіше траплялися у групі коморбідної
патології, що вказує на поглиблення процесів
ремоделювання лівих та правих відділів серця та
асоційовано із вищим ризиком серцево-судинних
ускладнень.
С п и с о к л і т е р а т у р и
1. Comorbidities and risk of mortality in patients with
chronic obstructive pulmonary disease / M. Divo,
C. Cote, J. P. de Torres [et al.] // Am. J. Respir. Crit.
Care Med.— 2012.— № 186 (2).— P. 155–161. doi:
10.1164/rccm. 201201-0034OC
2. Уклистая Т. А. Анализ показателей вариабельности
ритма сердца и допплерэхокардиоскопии у боль-
ных хронической обструктивной болезнью легких
с хроническим легочным сердцем / Т. А. Уклистая,
О. С. Полунина, Е. А. Полунина // Забайкальский
медицинский вестн.— 2017.— № 1.— С. 11–17.
3. 2013 ESH/ESC Guidelines for the management of
arterial hypertension: the Task Force for the manage-
ment of arterial hypertension of the European Society
of Hypertension (ESH) and of the European Society
of Cardiology (ESC) / G. Mancia, R. Fagard, K. Nar-
kiewicz [et al.] // J. Hypertens.— 2013.— № 31 (7).—
P. 1281–1357. doi: 10.1097/01.hjh. 0000431740.32696.cc
4. Kawut S. M. COPD: CardiOPulmonary Disease? /
S. M. Kawut // Eur. Respir. J.— 2013.— Vol. 41, № 6.—
P. 1241–1243. doi: 10.1183/09031936.00009413
5. Enright P. L. Oxygen desaturation during a 6-min
walk identifies a COPD phenotype with an in-
creased risk of morbidity and mortality / P. L. En-
right // Eur. Respir. J.— 2016.— Vol. 48.— P. 1–2. doi:
10.1183/13993003.00884-2016
Таблиця 2
Основні ехокардіографічні показники
в обстежених пацієнтів
Показник
Групи хворих
основна,
n = 69)
порівняння,
n = 31
ЛП, мм 40,51±3,47* 37,03±2,18
МШПд, см 1,21±0,09* 1,05±0,08
КДР ЛШ, см 5,37±0,44* 4,82±0,33
ЗСЛШд, см 1,13±0,09* 1,01±0,05
КСР ЛШ, см 3,49±0,39* 3,33±0,25
КДО ЛШ, мл 140,54±21,70* 121,42±16,91
КСО ЛШ, мл 51,46±12,13* 45,19±7,53
ІММ ЛШ, г/м2 130,77±23,12* 96,53±13,72
ФВ ЛШ, % 61,80±3,10 61,48±2,64
ПП, мм 38,07±4,19* 36,19±4,35
Діаметр порожнини
ПШ, мм 27,65±2,37 27,48±2,11
Стінка ПШ, мм 5,42±0,61 5,11±0,80
Діаметр стовбура
легеневої артерії, мм 24,57±1,46 24,58±1,48
Середній тиск
у легеневій артерії,
мм рт. ст.
25,71±2,36 25,32±3,47
Нормальна геомет-
рія ЛШ, абс. ч. (%) 4 (5,80) 11 (35,48)
Концентричне
ремоделювання ЛШ,
абс. ч. (%)
14 (20,29) 15 (48,39)
Концентрична
гіпертрофія ЛШ,
абс. ч. (%)
35 (50,72) 3 (9,68)
Ексцентрична
гіпертрофія ЛШ,
абс. ч. (%)
16 (23,19) 2 (6,45)
ХЛС, абс. ч. (%) 30 (43,48) 9 (29,03)
15
ТЕРАПІЯ
w
w
w
.im
j.k
h.
ua
СТРУКТУРНО-ФУНКЦИОНАЛЬНЫЕ ИЗМЕНЕНИЯ МИОКАРДА
У ПАЦИЕНТОВ С ХРОНИЧЕСКИМ ОБСТРУКТИВНЫМ ЗАБОЛЕВАНИЕМ ЛЕГКИХ
В СОЧЕТАНИИ С ГИПЕРТОНИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНЬЮ
В. А. КАПУСТНИК, О. Г. МЕЛЬНИК, А. Я. МЕЛЕНЕВИЧ, Е. И. САНИНА
На основании структурно-функциональной оценки миокарда выявлено, что прогностически
неблагоприятные типы геометрии левого желудочка и признаки хронического легочного сердца
чаще встречаются у больных с сочетанием хронического обструктивного заболевания легких
и гипертонической болезни. Это указывает на углубление процессов ремоделирования левых
и правых отделов сердца и ассоциировано с более высоким риском кардиоваскулярных осложнений.
Ключевые слова: хроническое обструктивное заболевание легких, гипертоническая болезнь,
эхокардиография, геометрия левого желудочка.
STRUCTURAL AND FUNCTIONAL MYOCARDIAL CHANGES IN PATIENTS
WITH CHRONIC OBSTRUCTIVE PULMONARY DISEASE
COMBINED WITH HYPERTENSION
V. A. KAPUSTNYK, O. H. MELNYK, A. Ya. MELENEVYCH, К. I. SANINA
Based on the structural and functional evaluation of the myocardium, it was revealed that prog-
nostically unfavorable types of left ventricle geometry and signs of chronic cor pulmonale are more
common in patients with a combination of chronic obstructive pulmonary disease and hypertension.
This indicates extension of the processes of remodeling of the left and right parts of the heart and
is associated with a high risk of cardiovascular complications.
Key words: chronic obstructive pulmonary disease, hypertension, echocardiography, left ventricle geometry.
Надійшла 13.04.2018
|