Загальноклінічні, біохімічні показники та рівень гормонів периферичної крові жінок в умовах синдрому гіперстимуляції яєчників
Проаналізовано дані загальноклінічних, біохімічних, гормональних показників крові, ультрасонографії у жінок, які перебувають на програмі екстракорпорального запліднення за коротким протоколом. Установлено, що у жінок із ризиком розвитку синдрому гіперстимуляції яєчників спостерігається достовірне зб...
Збережено в:
| Дата: | 2018 |
|---|---|
| Автори: | , , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України
2018
|
| Назва видання: | Міжнародний медичний журнал |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/160917 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Загальноклінічні, біохімічні показники та рівень гормонів периферичної крові жінок в умовах синдрому гіперстимуляції яєчників / Н.В. Авраменко, О.В. Кабаченко, Д.Є. Барковський, В.В. Копійка // Міжнародний медичний журнал. — 2018. — Т. 24, № 2(94). — С. 41-45. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-160917 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1609172019-11-24T01:25:36Z Загальноклінічні, біохімічні показники та рівень гормонів периферичної крові жінок в умовах синдрому гіперстимуляції яєчників Авраменко, Н.В. Кабаченко, О.В. Барковський, Д.Є. Копійка, В.В. Акушерство і гінекологія Проаналізовано дані загальноклінічних, біохімічних, гормональних показників крові, ультрасонографії у жінок, які перебувають на програмі екстракорпорального запліднення за коротким протоколом. Установлено, що у жінок із ризиком розвитку синдрому гіперстимуляції яєчників спостерігається достовірне збільшення вмісту лейкоцитів за рахунок сегментоядерних нейтрофілів та моноцитів, удвічі — прогестерону та естрадіолу. Підкреслено доцільність визначення таких показників для своєчасної корекції програми стимуляції овуляції і комплексної профілактики розвитку зазначеного синдрому. Проанализированы данные общеклинических, биохимических, гормональных показателей крови, ультрасонографии у женщин, находящихся на программе экстракорпорального оплодотворения по короткому протоколу. Установлено, что у женщин с риском развития синдрома гиперстимуляции яичников наблюдается достоверное увеличение содержания лейкоцитов за счет сегментоядерных нейтрофилов и моноцитов, вдвое — прогестерона и эстрадиола. Подчеркнута целесообразность определения таких показателей для своевременной коррекции программы стимуляции овуляции и комплексной профилактики развития указаного синдрома. The data of clinical, biochemical, hormonal indices of the blood and ultrasonography of women in a short protocol IVF program were analyzed. The persons with a risk of ovarian hyperstimulation syndrome were determined to demonstrate increase of leucocyte content due to segmentonuclear neutrophils and monocytes; two-fold increase of progesterone and estradiol content. The expedience of determining these indices for timely correction of ovulation stimulation program and complex prevention of the above syndrome was emphasized. 2018 Article Загальноклінічні, біохімічні показники та рівень гормонів периферичної крові жінок в умовах синдрому гіперстимуляції яєчників / Н.В. Авраменко, О.В. Кабаченко, Д.Є. Барковський, В.В. Копійка // Міжнародний медичний журнал. — 2018. — Т. 24, № 2(94). — С. 41-45. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. 2308-5274 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/160917 612.11:612.621:615.357:612.6-055.26 uk Міжнародний медичний журнал Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Акушерство і гінекологія Акушерство і гінекологія |
| spellingShingle |
Акушерство і гінекологія Акушерство і гінекологія Авраменко, Н.В. Кабаченко, О.В. Барковський, Д.Є. Копійка, В.В. Загальноклінічні, біохімічні показники та рівень гормонів периферичної крові жінок в умовах синдрому гіперстимуляції яєчників Міжнародний медичний журнал |
| description |
Проаналізовано дані загальноклінічних, біохімічних, гормональних показників крові, ультрасонографії у жінок, які перебувають на програмі екстракорпорального запліднення за коротким протоколом. Установлено, що у жінок із ризиком розвитку синдрому гіперстимуляції яєчників спостерігається достовірне збільшення вмісту лейкоцитів за рахунок сегментоядерних нейтрофілів та моноцитів, удвічі — прогестерону та естрадіолу. Підкреслено доцільність визначення таких показників для своєчасної корекції програми стимуляції овуляції і комплексної профілактики розвитку зазначеного синдрому. |
| format |
Article |
| author |
Авраменко, Н.В. Кабаченко, О.В. Барковський, Д.Є. Копійка, В.В. |
| author_facet |
Авраменко, Н.В. Кабаченко, О.В. Барковський, Д.Є. Копійка, В.В. |
| author_sort |
Авраменко, Н.В. |
| title |
Загальноклінічні, біохімічні показники та рівень гормонів периферичної крові жінок в умовах синдрому гіперстимуляції яєчників |
| title_short |
Загальноклінічні, біохімічні показники та рівень гормонів периферичної крові жінок в умовах синдрому гіперстимуляції яєчників |
| title_full |
Загальноклінічні, біохімічні показники та рівень гормонів периферичної крові жінок в умовах синдрому гіперстимуляції яєчників |
| title_fullStr |
Загальноклінічні, біохімічні показники та рівень гормонів периферичної крові жінок в умовах синдрому гіперстимуляції яєчників |
| title_full_unstemmed |
Загальноклінічні, біохімічні показники та рівень гормонів периферичної крові жінок в умовах синдрому гіперстимуляції яєчників |
| title_sort |
загальноклінічні, біохімічні показники та рівень гормонів периферичної крові жінок в умовах синдрому гіперстимуляції яєчників |
| publisher |
Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України |
| publishDate |
2018 |
| topic_facet |
Акушерство і гінекологія |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/160917 |
| citation_txt |
Загальноклінічні, біохімічні показники та рівень гормонів периферичної крові жінок в умовах синдрому гіперстимуляції яєчників / Н.В. Авраменко, О.В. Кабаченко, Д.Є. Барковський, В.В. Копійка // Міжнародний медичний журнал. — 2018. — Т. 24, № 2(94). — С. 41-45. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. |
| series |
Міжнародний медичний журнал |
| work_keys_str_mv |
AT avramenkonv zagalʹnoklíníčníbíohímíčnípokaznikitarívenʹgormonívperiferičnoíkrovížínokvumovahsindromugíperstimulâcííâêčnikív AT kabačenkoov zagalʹnoklíníčníbíohímíčnípokaznikitarívenʹgormonívperiferičnoíkrovížínokvumovahsindromugíperstimulâcííâêčnikív AT barkovsʹkijdê zagalʹnoklíníčníbíohímíčnípokaznikitarívenʹgormonívperiferičnoíkrovížínokvumovahsindromugíperstimulâcííâêčnikív AT kopíjkavv zagalʹnoklíníčníbíohímíčnípokaznikitarívenʹgormonívperiferičnoíkrovížínokvumovahsindromugíperstimulâcííâêčnikív |
| first_indexed |
2025-07-14T13:29:33Z |
| last_indexed |
2025-07-14T13:29:33Z |
| _version_ |
1837629203178061824 |
| fulltext |
41
МІЖНАРОДНИЙ МЕДИЧНИЙ ЖУРНАЛ, 2018, № 2
© н. В. АВРАМЕнКО, О. В. КАБАчЕнКО, Д. Є. БАРКОВСьКИЙ, В. В. КОПІЙКА, 2018
w
w
w
.im
j.k
h.
ua
УДК 612.11:612.621:615.357:612.6-055.26
ЗАГАЛЬНОКЛІНІЧНІ, БІОХІМІЧНІ ПОКАЗНИКИ
ТА РІВЕНЬ ГОРМОНІВ ПЕРИФЕРИЧНОЇ КРОВІ ЖІНОК
В УМОВАХ СИНДРОМУ ГІПЕРСТИМУЛЯЦІЇ ЯЄЧНИКІВ
Проф. Н. В. АВРАМЕНКО1, канд. мед. наук О. В. КАБАЧЕНКО1,
проф. Д. Є. БАРКОВСЬКИЙ1, канд. біол. наук В. В. КОПІЙКА2
1 Запорізький державний медичний університет,
2 Запорізький національний університет, Україна
Проаналізовано дані загальноклінічних, біохімічних, гормональних показників крові, ультрасо-
нографії у жінок, які перебувають на програмі екстракорпорального запліднення за коротким
протоколом. Установлено, що у жінок із ризиком розвитку синдрому гіперстимуляції яєчників
спостерігається достовірне збільшення вмісту лейкоцитів за рахунок сегментоядерних нейтрофі-
лів та моноцитів, удвічі — прогестерону та естрадіолу. Підкреслено доцільність визначення таких
показників для своєчасної корекції програми стимуляції овуляції і комплексної профілактики
розвитку зазначеного синдрому.
Ключові слова: синдром гіперстимуляції яєчників, периферична кров, лейкограма, біохімічні показ-
ники, гормони.
Упровадження в клінічну практику допоміж-
них репродуктивних технологій кардинально змі-
нило можливості у подоланні чинників безплідного
шлюбу. Однак застосування методу контрольованої
стимуляції яєчників як лікування безпліддя може
ускладнитися розвитком синдрому гіперстимуля-
ції яєчників (СГЯ) [1–3], який характеризується
широким спектром клінічних та лабораторних про-
явів [3, 4]. За даними ряду авторів [2, 5, 6], час-
тота СГЯ варіює у межах 0,5–14,0 % від кількості
осіб, що проходять стимуляцію овуляції; тяжка
форма трапляється з частотою 0,2–2,0 % [7–9].
На сьогоднішній день етіологія цього синдрому
невідома, як і не існує абсолютно достовірного
фактора його розвитку. СГЯ може діагностувати-
ся при 3–4 фолікулах, але не розвиватися й при
понад 20 [10–13].
СГЯ виявляється протягом перших семи днів
після пункції фолікулів і асоціюється з уведен-
ням препаратів, що стимулюють їхні ріст і до-
зрівання [1]. Предиктором розвитку синдрому
є аномальне пiдвищення концентрацій статевих
стероїдних гормонів у плазмі крові через уведен-
ня овуляторної дози хоріонічного гонадотропіну
людини (ХГЛ), на фоні чого порушуються основнi
функції різних систем організму [10, 14, 15]. Го-
ловною причиною СГЯ вважають феномен «під-
вищеної судинної проникності», пусковий фактор
якого призводить до транссудації рідини, поки що
він невiдомий [16].
На сьогодні немає як чітко визначеного клі-
нічного прогностичного фактору розвитку СГЯ,
так і найбільш раннього лабораторного критерію
його виявлення.
Мета роботи — аналіз загальноклінічних, біо-
хімічних, гормональних показників крові, а також
даних ультразвукового дослідження (УЗД) жі-
нок у програмі екстракорпорального запліднення
(ЕКЗ) за коротким протоколом для своєчасної,
індивідуальної, адекватної корекції протоколу
ЕКЗ і комплексної профілактики розвитку СГЯ.
Нами було обстежено 59 жінок віком від 20
до 45 років, яким проводилася контрольована гор-
мональна стимуляція яєчників за коротким про-
токолом. Пацієнток було поділено на дві рандомі-
зовані групи. Критерієм розподілу на групи була
кількість фолікулів, що розвинулися внаслідок
стимуляції суперовуляції: основну групу становили
17 жінок, у яких отримано понад 10 фолікулів, що
є фактором ризику розвитку СГЯ, контрольну —
42 жінки з меншою кількістю фолікулів.
У ході дослідження було використано ана-
мнестичний метод, клініко-біохімічне обстежен-
ня: у периферичній венозній крові, отриманій
відразу після пункції фолікулів, аналізувалися
лейкоцитарна формула, фагоцитарна активність
нейтрофілів, цитоморфометричні дослідження
лімфоцитів і реакція бластної трансформації
лімфоцитів (РБТЛ) на автоматичному гемато-
логічному аналізаторі ABX Micros 60 (Hobira
ABX, Франція), УЗД. Для оцінки загального
стану жінок визначали функціональну актив-
ність печінки, підшлункової залози, нирок, вміст
електролітів, загальну запальну реакцію за допо-
могою біохімічних показників сироватки крові
(рівень глюкози, С-реактивний білок, загальний
білок, альбумін, білірубін, лужна фосфатаза,
γ-глутамілтрансфераза, лактатдегідрогеназа, АЛТ,
АСТ, сечовина, креатинін, К+, Na+), досліджен-
ня виконувалося на автоматичному аналізато-
рі Vitalab Flexor E (Нідерланди). Гормональне
обстеження (пролактин, ФСГ, ЛГ, прогестерон,
АКУШЕРСТВО І ГІНЕКОЛОГІЯ
42
АКУШЕРСТВО І ГІНЕКОЛОГІЯ
w
w
w
.im
j.k
h.
ua
естрадіол, кортизол, ДГЕА-С) проводилося на
2–3-й день менструального циклу на автоматич-
ному аналізаторі ELECSYS 2010 та реагентах
компанії Roche (Швейцарія).
Для статистичної обробки результатів вико-
ристовувалася програма StatSoft STATISTICA
10.0.1011,0 Russian. Дані в тексті й таблицях подано
у вигляді Ме (25;75), де Ме — медіана, 25 і 75 —
інтерквартильний розмах, тобто від 25-го до 75-го
процентиля. Для порівняння двох незалежних ви-
бірок застосовували непараметричні методи варіа-
ційної статистики — критерій Манна — Уїтні (по-
казник U). Статистична значущість відмінностей
оцінювалася при p ≤ 0,05 [10].
Основну групу дослідження становили жінки
віком від 22 до 34 років (середній вік — 29,60±1,28
року). До контрольної групи увійшли пацієнтки
віком від 23 до 42 років, у середньому вік обсте-
жених без ризику розвитку СГЯ був достовірно
старший — 34,20±2,21 року (< 0,05), 56 % обсте-
жених були у віці старше 35 років.
При аналізі росто-вагових параметрів нами не
виявлено достовірної залежності розвитку СГЯ
від маси тіла пацієнтки. Індекс маса/зріст у жінок
із ризиком розвитку СГЯ дорівнював 22,02±0,98
проти 23,48±1,13 у контролі (р < 0,05).
Екстрагенітальна патологія була представ-
лена різними захворюваннями з однаковою по-
ширеністю.
Гінекологічний анамнез у всіх жінок був об-
тяжений переважно хронічними сальпінгоофори-
тами (СООФ), причому частіше в основній гру-
пі — 8 (53,33 %) випадків, рідше — 12 (48,00 %)
випадків у контрольній групі, але у двох пацієнток
контрольної групи запальний процес у придатках
виявився ускладненим двостороннім гідросаль-
пінксом, в однієї — одностороннім піосальпінк-
сом. Патологія ендометрію у вигляді хронічного
ендометриту, поліпу більше ніж у двічі частіше
відзначена в контрольній групі — 4 (16,00 %) проти
1 (6,67 %) в основній групі. Лейоміома матки, гені-
тальний ендометріоз в обох групах діагностовано
приблизно з однаковою частотою: 13,33 і 6,67 %
відповідно в основній групі і по 8 % — у контроль-
ній. У групі ризику розвитку СГЯ в 2 рази частіше
діагностувався синдром склерокістозних яєчників
(ССКЯ) — 26,67 % (4 жінки) проти 12,00 % (3 жін-
ки) у контрольній групі. Серед ендокринної пато-
логії у жінок основної групи виявлено гіперпролак-
тинемію — у 20 % випадків, гіпотиреоз — в однієї
жінки, а в контрольній групі — гіперпролактине-
мію в 16,00 % спостережень, гіпогонадотропний
гіпогонадизм — в однієї пацієнтки.
Аналіз репродуктивної функції свідчить, що
в основній групі на первинне безпліддя стра-
ждали 75 % жінок, на вторинне — 25 %, в групі
контролю — 60 і 40 % відповідно. Більша частота
первинного безпліддя у жінок групи ризику роз-
витку СГЯ може бути зумовлена гормональним
фактором, зокрема ССКЯ, гіперпролактинемією.
Навпаки, висока частота вторинного безпліддя
в групі контролю може бути наслідком хронічного
запального процесу внутрішніх статевих органів.
Із усього контингенту обстежених лише одна
жінка мала дитину. Кількість абортів була одна-
ковою в обох групах.
Гормональне обстеження виявило гіперпро-
лактинемію у всіх жінок, проте в основній гру-
пі показник пролактину був достовірно вищий
(854,00±28,35 мкМЕ/мл), ніж у контрольній
(665,00±34,54 мкМЕ/мл). На тлі проведення сти-
муляції овуляції у жінок основної групи відзна-
чалося достовірне збільшення концентрації ес-
тадіолу в 2 рази (7531,00±98,34 пг/мл, р < 0,05)
і прогестерону (62,55±13,02 нмоль /л, р < 0,05)
порівняно з контролем (3189,24±101,23 пг/мл
і 20,01±1,18 нмоль/л) (табл. 1).
При порівняльному аналізі даних гормональ-
ного обстеження з даними УЗД-моніторингу пара-
метрів фолікулів і ендометрію виявлено, що при
достовірно більш високій концентрації естрадіолу
в основній групі середні значення розмірів фолі-
кула і товщини ендометрію дещо відстають від
показників хворих контрольної групи (рис. 1, 2).
Але у день тригера середній діаметр фолікула у па-
цієнток основної групи перевищує такий у жінок
контрольної (рис. 2). Визначення фолікуло-ендоме-
тріального індексу (відношення діаметра фолікула
до товщини ендометрію) свідчить про перевищення
його у групі ризику СГЯ, максимально виражене
у день тригера. Збільшення фолікуло-ендометріаль-
ного індексу свідчить про десинхронізацію дозрі-
вання ендометрію, тобто його недостатню відповідь
на програму контрольованої стимуляції яєчників
у жінок із ризиком розвитку СГЯ (рис. 3).
В основній групі середня кількість отрима-
них у програмі контрольованої стимуляції фо-
лікулів — 23,7, а в контролі втричі менша — 7,
Таблиця 1
Рівень гормонів периферичної крові
в обстежених жінок після пункції фолікулів
Показник Основна група Контрольна група
Пролактин,
мкМЕ/мл
1104,50
(300,40; 1182,90)
599,90
(317,00; 931,70)
ФСГ, МЕ/л 5,39
(3,33; 6,00)
6,43
(4,98; 8,70)
ЛГ, МЕ/л 1,24
(0,79; 4,19)
1,57
(0,99; 3,19)
Прогесте-
рон, нмоль/л
37,40 *
(28,00; 59,50)
11,20
(6,21; 24,40)
Естрадіол,
пмоль/л
4514,00
(2933,00;
6831,00)
2076,00
(1233,00;
3800,00)
Кортизол,
нмоль/л
331,00
(299,00; 394,00)
315,80
(297,70; 391,00)
DHEA-S,
мкмоль/л
7,10
(5,70; 7,30)
7,20
(5,80; 8,10)
* р ≤ 0,05, показник статистично значуще відрізняється від
даних контрольної групи. Те саме в табл. 2, 3.
43
АКУШЕРСТВО І ГІНЕКОЛОГІЯ
w
w
w
.im
j.k
h.
ua
причому в основній групі лідирує правий яєчник,
а в контролі — лівий.
Діаметр фолікула у пацієнток основної гру-
пи у середньому становить 15,8, що у 3 рази пе-
ревищує такий показник у хворих контрольної
групи — 5,2. Середня кількість отриманих ем-
бріонів в основній групі відповідно також була
більшою — 2,27, а в контролі лише 1,37. Однак
в основній групі у 26,67 % жінок не отримано ем-
бріонів, в контрольній таких хворих було 16,00 %.
Відношення кількості ембріонів до ооцитів жінок
основної групи становило тільки 0,12, у контроль-
ній групі цей показник був значно вищим — 0,3.
Унаслідок проведеної контрольованої стимуляції
яєчників у 33,00 % жінок основної групи настала
вагітність, в контрольній групі — у 48,00 % паці-
єнток, що свідчить про значно вищу ефективність
програми.
При оцінці відмінностей між контрольною
і основною групами за U-критерієм Манна — Уїтні
було виявлено статистичну відмінність вибірки за
числом фолікулів, загальним числом лейкоцитів
(7,42 і 10,6 г/л), абсолютним вмістом сегменто-
ядерних нейтрофілів (4,32 і 6,54 г/л), рівнем
РБТЛ (49,29 і 33,14 %) (табл. 2), прогестерону,
естрадіолу (табл. 1), альбуміну (36,77 і 40,5 г/л)
і натрію (141,88 і 146,44 г /л) (табл. 3). Інші по-
казники статистично не відрізнялися.
Аналіз клініко-біохімічних показників крові
виявив в обстежених основної групи помірний
лейкоцитоз здебільшого за рахунок зростання
абсолютного вмісту сегментоядерних нейтрофі-
лів (табл. 2).
В основній групі показники РБТЛ різко змен-
шилися, що свідчить про їх знижену проліфера-
тивну здатність. Це пояснюється тим, що після
гормональної стимуляції відбувається активація
імунітету і більшість лімфоцитів належить до
Рис. 1. Динаміка товщини ендометрію (мм) на фоні
контрольованої стимуляції яєчників за коротким
протоколом: контрольна група; основна
група. Те саме на рис. 2, 3
Товщина ендометрію, мм
12
10
8
6
4
2
0
5-й 8-й
Дні тригера
Рис. 3. Індекс відношення діаметра фолікула до товщи-
ни ендометрію
Фолікул/ендометрій
2,5
2,0
1,5
1,0
0,5
0
5-й тригера8-й
Дні
Рис. 2. Динаміка діаметра фолікула (мм) на фоні
контрольованої стимуляції яєчників за коротким
протоколом
Діаметр фолікула, мм
25
20
15
10
5
0
5-й 8-й
Дні тригера
Таблиця 2
Лейкоцитарна формула крові в обстежених
жінок після пункції фолікулів
Показник Основна
група
Контрольна
група
Кількість
лейкоцитів, ×109/л
9,05*
(8,75; 11,00)
7,35
(6,25; 8,30)
Еозинофіли % 0,43
(0,00; 1,50)
1,00
(0,50; 1,50)
×109/л 0,09
(0,00; 0,13)
0,07
(0,03; 0,10)
Паличко-
ядерні
нейтрофіли
% 2,40
(1,80; 3,50)
3,00
(2,00; 4,50)
×109/л 0,20
(0,17; 0,31)
0,24
(0,17; 0,34)
Сегменто-
ядерні
нейтрофіли
% 60,90
(58,40; 63,80)
58,80
(53,50; 63,70)
×109/л 6,41*
(5,14; 7,02)
4,36
(3,61; 5,03)
Моноцити % 6,40
(5,40; 6,70)
5,50
(4,50; 6,60)
×109/л 0,67*
(0,48; 0,74;)
0,41
(0,31; 0,54)
Лімфоцити % 29,70
(24,30; 32,80)
33,00
(25,40; 36,70)
×109/л 2,67
(2,16; 3,34)
2,10
(1,60; 3,06)
44
АКУШЕРСТВО І ГІНЕКОЛОГІЯ
w
w
w
.im
j.k
h.
ua
великих розмірних класів, серед яких вже є акти-
вовані бластотрансформовані форми.
При ризику розвитку СГЯ спостерігається
позитивний статистично значущий зв’язок між
кількістю фолікулів і вмістом лейкоцитів, моно-
цитів, прогестерону й естрадіолу, кількістю вели-
ких класів лімфоцитів, а негативний зв’язок — із
рівнем РБТЛ. Так само позитивна кореляція спо-
стерігається у жінок основної групи між вмістом
лейкоцитів і рівнем естрадіолу, натрію, кількістю
великих класів лімфоцитів і негативна — з рів-
нем РБТЛ.
Результати дослідження дали змогу дійти ви-
сновків щодо розвитку СГЯ у жінок, які перебу-
вають на програмі ЕКЗ.
Факторами ризику СГЯ є вік менше 35 років,
гіперпролактинемія, ССКЯ, первинне безпліддя.
Головною причиною первинного безпліддя
були гормональні порушення, вторинного — хро-
нічні запальні захворювання придатків матки,
патологія ендометрію. У жінок із ризиком роз-
витку СГЯ на фоні проведення контрольованої
стимуляції яєчників спостерігаються достовірні
гіперестрогенемія, гіперпрогестеронемія, десин-
хронізація у дозріванні фолікулів та ендометрію,
підвищення альбуміну, натрію, загального вмісту
лейкоцитів в основному за рахунок сегментоядер-
них нейтрофілів.
Ефективність програми ЕКЗ знижується у жі-
нок із ризиком розвитку СГЯ (33 проти 48 % ви-
падків у контролі).
Комплексне обстеження, а саме — збір ана-
мнезу, визначення клініко-біохімічних показників
периферичної крові, гормональне дослідження,
генотипування, УЗД, дає можливість визначити
ризик розвитку СГЯ з метою корекції протоко-
лу контрольованої стимуляції овуляції, вчасного
надання допомоги при перших проявах усклад-
нення та проведення профілактики СГЯ в про-
грамах ЕКЗ.
С п и с о к л і т е р а т у р и
1. Синдром гиперстимуляции яичников. Клиниче-
ские рекомендации / М. Б. Аншина, Э. В. Исакова,
Е. А. Калинина [и др.] // Проблемы репродукции.—
2013.— T. 19, № 2.— С. 9–15.
2. Способ прогнозирования синдрома гиперстимуляции
яичников в случае применения вспомогательных
репродуктивных технологий / Н. В. Башмакова,
О. С. Дубровина, Т. В. Лисовская, А. В. Резажкин //
European patent office.— 2017.— 143 с.
3. Smith V. Prevention of Ovarian Hyperstimulation
Syndrome: A Review / V. Smith, T. Osianlis, B. Vol-
lenhoven // Obstetrics and Gynecology International.—
2015.— Vol. 2015.— ID 51415g.— 10 p.— URL: http://
dx.doi.org/10.1155/2015/514159
4. Conventional IVF as a laboratory strategy to rescue
fertility potential in severe poor responder patients:
the impact of reproductive aging / P. G. Artini,
M. E. R. Obino, E. Carletti [et al.] // Gyneco-
logical Endocrinology.— 2013.— Vol. 29, № 11.—
С. 997–1001.
5. Predictive factors of early moderate/severe ovarian
hyperstimulation syndrome in non-polycystic ova-
rian syndrome patients: a statistical model / M. Ashrafi,
M. Akhoond, A. Bahmanabadi, A. Arabipoor // Archives
of gynecology and obstetrics.— 2015.— Vol. 292, № 5.—
P. 1145–1152.
6. Роль внутрибрюшной гипертензии в развитии
и исходах синдрома гиперстимуляции яични-
ков / Д. В. Маршалов, И. А. Салов, Е. М. Шифман
[и др.] // Анестезиология и реаниматология.— 2013.—
№ 6.— С. 41–46.
7. Using the ovarian sensitivity index to define poor,
normal, and high response after controlled ovarian
hyperstimulation in the long gonadotropin-releasing
hormone-agonist protocol: suggestions for a new prin-
ciple to solve an old problem / M. Huber, N. Hadzios-
Таблиця 3
Біохімічні показники периферичної крові
в обстежених жінок після пункції фолікулів
Показник Основна група Контрольна
група
С-реактивний
білок, мг/л
<6,00 <6,00
Глюкоза,
ммоль/л
3,80
(3,60; 4,00)
3,60
(3,30; 4,00)
АЛТ, Од/л 4,60
(3,10; 9,30)
3,80
(2,70; 5,10)
АСТ, Од/л 17,60
(16,10; 21,60)
17,70
(11,60; 20,30)
Загальний
білок, г/л
63,40
(57,60; 68,90)
63,40
(59,50; 94,30)
Альбумін, г/л 39,50 *
(39,10; 41,60)
36,80
(35,20; 38,80)
Білірубін загаль-
ний, мкмоль/л
5,00
(3,20; 5,10)
4,60
(3,20; 6,80)
Білірубін пря-
мий, мкмоль/л
0,70
(0,40; 0,80)
0,40
(0,40; 0,80)
Білірубін непря-
мий, мкмоль/л
4,40
(3,00; 4,50)
3,80
(2,90; 6,30)
γ-глутаміл транс-
фераза, Од/л
7,20
(4,30; 8,00)
9,30
(6,90; 12,20)
Лактатдегідро-
геназа, Од/л
593,70
(495,50;
619,30)
554,60
(424,9; 676,50)
Лужна фосфата-
за, Од/л
34,80
(23,30; 45,50)
31,80
(21,40; 34,20)
Креатинін,
мкмоль/л
62,70
(57,20; 66,00)
58,00
(51,00; 68,80)
Сечовина,
ммоль/л
3,83
(3,44; 4,00)
3,27
(2,88; 4,00)
Калій, ммоль/л 3,20
(3,03; 3,27)
3,01
(2,88; 3,43)
Натрій, ммоль/л 147,00
(145,90; 148,10)
139,90
(135,50; 144,30)
45
АКУШЕРСТВО І ГІНЕКОЛОГІЯ
w
w
w
.im
j.k
h.
ua
manovic, L. Berglund, J. Holte // Fertility and steril-
ity.— 2013.— Vol. 100, № 5.— P. 1270–1276.
8. Individualization of the FSH starting dose in IVF/ICSI
cycles using the antral follicle count / A. La Marca,
V. Grisendi, S. Giulini [et al.] // J. of ovarian research.—
2013.— Vol. 6, № 1.— P. 11.
9. Синдром гиперстимуляции яичников клинические
рекомендации / М. Б. Аншина Э. В. Исакова,
Е. А. Калинина [и др.] // В помощь практикующему
врачу.— 2013.— № 2 (15).— С. 39–44.
10. Способ прогнозирования синдрома гиперстимуляции
яичников в программе ЭКО на основании опере-
деления полиморфизмов генов VEGFA и TSHR /
Д. А. Стрельченко, С. Г. Перминова, А. Е. Донников,
Д. Д. Абрамов // Europeanpatent office.— 2016.—
156 с.
11. Lan V. T. N. Anti-Müllerian hormone versus antral
follicle count for defining the starting dose of FSH /
V. T. N. Lan // Reproductive biomedicine online.—
2013.— Vol. 27, № 4.— P. 390–399.
12. Andriele dos Reis Silvaa. Individualization of controlled
ovarian stimulation in vitro fertilization using markers
of ovarian reserve: a systematic review / Andriele dos
Reis Silvaa, Gabriela Balduino Guimarães, Eduardo
Camelo de Castro // Reprodução & Climatério.—
2016.— № 31 (3).— P. 128–133.
13. Nephrotic sydrome developing in severe ovarian hyper-
stimulation syndrome / F. G. Ugurlucan, B. Karamus-
tafaoglu, A. G. Lyibozkurt [et al.] // International J. of
Fertility & Sterility.— 2014.— Vol. 7, № 4.— С. 345–348.
14. Association between the luteinizing hormone/chorionic
gonadotropin receptor (LHCGR) rs4073366 polymor-
phism and ovarian hyperstimulation syndrome during
controlled ovarian hyperstimulation / T. J. O. Brien,
M. M. Kalmin, A. F. Harrison [et al.] // Reproduc-
tive biology and endocrinology.— 2013.— Vol. 11,
№ 1.— С. 71.
15. Ovarian response prediction in GnRH antagonist treat-
ment for IVF using anti-Müllerian hormone / O. Ham-
dine, M. J. Eijkemans, E. W. Lehtjes [et al.] // Human
Reproduction.— 2014.— Vol. 30, № 1.— С. 170–178.
16. La Marca A. Individualization of controlled ovarian
stimulation in IVF using ovarian reserve markers: from
theory to practice / A. La Marca, S. K. Sunkara //
Human reproduction update.— 2013.— Vol. 20, № 1.—
С. 124–140.
ОБЩЕКЛИНИЧЕСКИЕ, БИОХИМИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ
И УРОВЕНЬ ГОРМОНОВ ПЕРИФЕРИЧЕСКОЙ КРОВИ ЖЕНЩИН
В УСЛОВИЯХ СИНДРОМА ГИПЕРСТИМУЛЯЦИИ ЯИЧНИКОВ
Н. В. АВРАМЕНКО, Е. В. КАБАЧЕНКО, Д. Е. БАРКОВСКИЙ, В. В. КОПИЙКА
Проанализированы данные общеклинических, биохимических, гормональных показателей крови,
ультрасонографии у женщин, находящихся на программе экстракорпорального оплодотворения по
короткому протоколу. Установлено, что у женщин с риском развития синдрома гиперстимуляции
яичников наблюдается достоверное увеличение содержания лейкоцитов за счет сегментоядерных
нейтрофилов и моноцитов, вдвое — прогестерона и эстрадиола. Подчеркнута целесообразность
определения таких показателей для своевременной коррекции программы стимуляции овуляции
и комплексной профилактики развития указаного синдрома.
Ключевые слова: синдром гиперстимуляции яичников, периферическая кровь, лейкограмма, биохими-
ческие показатели, гормоны.
GENERAL CLINICAL, BIOCHEMICAL PARAMETERS AND PERIPHERAL BLOOD
HORMONE LEVEL IN WOMEN AT OVARIAN HYPERSTIMULATION SYNDROME
N. V. AVRAMENKO, O. V. KABACHENKO, D. Ye. BARKOVSKYI, V. V. KOPIIKA
The data of clinical, biochemical, hormonal indices of the blood and ultrasonography of women in
a short protocol IVF program were analyzed. The persons with a risk of ovarian hyperstimulation
syndrome were determined to demonstrate increase of leucocyte content due to segmentonuclear
neutrophils and monocytes; two-fold increase of progesterone and estradiol content. The expedi-
ence of determining these indices for timely correction of ovulation stimulation program and com-
plex prevention of the above syndrome was emphasized.
Key words: ovarian hyperstimulation syndrome, peripheral blood, leukogram, biochemical indices, hormones.
Надійшла 13.03.2018
|