Морфофункціональний стан гіалінового хряща при виконанні репаративних методик лікування локальних хрящових дефектів колінного суглоба

На підставі відмінностей морфофункціонального стану гіалінового хряща обґрунтовано доцільну хірургічну репаративну методику лікування локальних дефектів хряща колінного суглоба. Репаративна хірургічна методика глибокої тунелізації до кістковомозкової порожнини має регенераторні переваги над репарати...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2018
Hauptverfasser:	Літовченко, А.В., Рубан, Л.А., Мірошниченко, О.В.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України 2018
Schriftenreihe:	Міжнародний медичний журнал
Schlagworte:	Ортопедія
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/160918
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Морфофункціональний стан гіалінового хряща при виконанні репаративних методик лікування локальних хрящових дефектів колінного суглоба / А.В. Літовченко, Л.А. Рубан, О.В. Мірошниченко // Міжнародний медичний журнал. — 2018. — Т. 24, № 2(94). — С. 46-48. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-160918
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1609182019-11-24T01:25:41Z Морфофункціональний стан гіалінового хряща при виконанні репаративних методик лікування локальних хрящових дефектів колінного суглоба Літовченко, А.В. Рубан, Л.А. Мірошниченко, О.В. Ортопедія На підставі відмінностей морфофункціонального стану гіалінового хряща обґрунтовано доцільну хірургічну репаративну методику лікування локальних дефектів хряща колінного суглоба. Репаративна хірургічна методика глибокої тунелізації до кістковомозкової порожнини має регенераторні переваги над репаративними методиками — мікрофрактуризацією та субхондральною тунелізацією. Артроскопічна глибока тунелізація при локальних хрящових дефектах є патогенетично пріоритетною. На основе различий морфофункционального состояния гиалинового хряща обоснована хирургическая репаративная методика лечения локальных дефектов хряща коленного сустава. Репаративная хирургическая методика глубокой туннелизации до костномозговой полости имеет регенераторные преимущества перед репаративными методиками — микрофрактуризацией и субхондральной туннелизацией. Артроскопическая глубокая туннелизация при локальных хрящевых дефектах патогенетически приоритетна. Based on the differences in the morphofunctional state of the hyaline cartilage, a surgical reparative technique for treatment of local knee joint cartilage defects was substantiated. The reparative surgical technique of deep tunneling to the bone marrow cavity has regenerative advantages over reparative methods by microfracturing and subchondral tunneling. Arthroscopic deep tunneling of local cartilage defects has pathogenetic priority. 2018 Article Морфофункціональний стан гіалінового хряща при виконанні репаративних методик лікування локальних хрящових дефектів колінного суглоба / А.В. Літовченко, Л.А. Рубан, О.В. Мірошниченко // Міжнародний медичний журнал. — 2018. — Т. 24, № 2(94). — С. 46-48. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 2308-5274 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/160918 616.72-018.3-007.233-089 uk Міжнародний медичний журнал Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Ортопедія Ортопедія
spellingShingle	Ортопедія Ортопедія Літовченко, А.В. Рубан, Л.А. Мірошниченко, О.В. Морфофункціональний стан гіалінового хряща при виконанні репаративних методик лікування локальних хрящових дефектів колінного суглоба Міжнародний медичний журнал
description	На підставі відмінностей морфофункціонального стану гіалінового хряща обґрунтовано доцільну хірургічну репаративну методику лікування локальних дефектів хряща колінного суглоба. Репаративна хірургічна методика глибокої тунелізації до кістковомозкової порожнини має регенераторні переваги над репаративними методиками — мікрофрактуризацією та субхондральною тунелізацією. Артроскопічна глибока тунелізація при локальних хрящових дефектах є патогенетично пріоритетною.
format	Article
author	Літовченко, А.В. Рубан, Л.А. Мірошниченко, О.В.
author_facet	Літовченко, А.В. Рубан, Л.А. Мірошниченко, О.В.
author_sort	Літовченко, А.В.
title	Морфофункціональний стан гіалінового хряща при виконанні репаративних методик лікування локальних хрящових дефектів колінного суглоба
title_short	Морфофункціональний стан гіалінового хряща при виконанні репаративних методик лікування локальних хрящових дефектів колінного суглоба
title_full	Морфофункціональний стан гіалінового хряща при виконанні репаративних методик лікування локальних хрящових дефектів колінного суглоба
title_fullStr	Морфофункціональний стан гіалінового хряща при виконанні репаративних методик лікування локальних хрящових дефектів колінного суглоба
title_full_unstemmed	Морфофункціональний стан гіалінового хряща при виконанні репаративних методик лікування локальних хрящових дефектів колінного суглоба
title_sort	морфофункціональний стан гіалінового хряща при виконанні репаративних методик лікування локальних хрящових дефектів колінного суглоба
publisher	Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України
publishDate	2018
topic_facet	Ортопедія
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/160918
citation_txt	Морфофункціональний стан гіалінового хряща при виконанні репаративних методик лікування локальних хрящових дефектів колінного суглоба / А.В. Літовченко, Л.А. Рубан, О.В. Мірошниченко // Міжнародний медичний журнал. — 2018. — Т. 24, № 2(94). — С. 46-48. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.
series	Міжнародний медичний журнал
work_keys_str_mv	AT lítovčenkoav morfofunkcíonalʹnijstangíalínovogohrâŝaprivikonanníreparativnihmetodiklíkuvannâlokalʹnihhrâŝovihdefektívkolínnogosugloba AT rubanla morfofunkcíonalʹnijstangíalínovogohrâŝaprivikonanníreparativnihmetodiklíkuvannâlokalʹnihhrâŝovihdefektívkolínnogosugloba AT mírošničenkoov morfofunkcíonalʹnijstangíalínovogohrâŝaprivikonanníreparativnihmetodiklíkuvannâlokalʹnihhrâŝovihdefektívkolínnogosugloba
first_indexed	2025-07-14T13:29:36Z
last_indexed	2025-07-14T13:29:36Z
_version_	1837629206643605504
fulltext	46 МІЖНАРОДНИЙ МЕДИЧНИЙ ЖУРНАЛ, 2018, № 2 © А. В. лІТОВчЕнКО, л. А. РУБАн, О. В. МІРОШнИчЕнКО, 2018 w w w .im j.k h. ua УДК 616.72-018.3-007.233-089 МОРФОФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАН ГІАЛІНОВОГО ХРЯЩА ПРИ ВИКОНАННІ РЕПАРАТИВНИХ МЕТОДИК ЛІКУВАННЯ ЛОКАЛЬНИХ ХРЯЩОВИХ ДЕФЕКТІВ КОЛІННОГО СУГЛОБА Доц. А. В. ЛІТОВЧЕНКО1, доц. Л. А. РУБАН1, проф. О. В. МІРОШНИЧЕНКО2 1 Харківська академія фізичної культури, 2 Харківський національний медичний університет, Україна На підставі відмінностей морфофункціонального стану гіалінового хряща обґрунтовано доцільну хірургічну репаративну методику лікування локальних дефектів хряща колінного суглоба. Ре- паративна хірургічна методика глибокої тунелізації до кістковомозкової порожнини має реге- нераторні переваги над репаративними методиками — мікрофрактуризацією та субхондральною тунелізацією. Артроскопічна глибока тунелізація при локальних хрящових дефектах є патоге- нетично пріоритетною. Ключові слова: мікрофрактуризація, субхондральна тунелізація, глибока тунелізація, хондромаля- ція, гіаліновий хрящ. Основним патогенетичним фактором утво- рення дефектів хряща колінного суглоба є його деструкція, що розвивається внаслідок невідпо- відності механічних навантажень здатності хряща чинити їм опір. На сьогодні ключове значення в розвитку цієї патології надається асептичному запаленню та змінам у субхондральній кістці [1, 2]. Склероз субхондральної кістки разом із прогре- суючою деградацією хряща вважають основними морфологічними ознаками хондромаляції. Попри збільшення об’єму кісткової фракції відбуваєть- ся гіпомінералізація субхондральної кістки через патологічне кісткове ремоделювання. Виявля- ються й інші гістологічні зміни субхондральної кістки, у тому числі мікропошкодження, набряк кісткового мозку, утворення кіст ураженої кістки [3–6]. Отже, патологічний розподіл напружень у субхондральній кістковій тканині ініціює про- цес деградації у хрящі, а його пошкодження може, у свою чергу, впливати на погіршення стану суб- хондральної кістки. Це порочне коло беззаперечно призводить до прогресування дефекту хряща [7]. У цілому оптимальна лікувальна стратегія може бути спрямована на симультанне відновлення цілісності субхондральної кістки і хряща. Саме репаративні методики лікування локальних де- фектів хряща колінного суглоба є патогенетично обґрунтованими, оскільки стимулюють кістко- вий мозок до хондрогенезу. Репаративні потенції хрящової тканини напряму залежать від старто- вої кількості плюрипотентних клітин кісткового мозку, оскільки саме його стовбурові стромальні клітини (мезенхімальні стовбурові клітини за по- ходженням) є попередниками клітин хондроблас- тичного диферону. Мета нашої роботи — на основі відмінностей морфофункціонального стану гіалінового хряща обґрунтувати доцільну хірургічну репаративну методику лікування локальних дефектів хряща колінного суглоба. Для вивчення особливостей перебігу репара- тивного хондрогенезу в умовах хондромаляції су- глобового хряща було проведено експериментальні дослідження на 60 статевозрілих щурах — самцях масою 180–200 г. У 15 піддослідних тварин про- ведено гістологічне дослідження змодельованої хондромаляції на 28-у добу з початку експеримен- ту (перша серія тварин). Друга експериментальна серія: після моделювання хондромаляції здійсню- валося розсвердлювання у ділянці дна дефекту субхондральної кістки, де руйнація її пластинки є обов’язковою (15 тварин), саме ця друга серія слугувала прототипом репаративної методики хі- рургічного лікування хондромаляції суглобового хряща — мікрофрактуризації дна хрящового де- фекту. У третій серії досліду (15 тварин) після моделювання хондромаляції проводилося роз- свердлювання у ділянці дна дефекту до губчастої кістки. Така експериментальна модель відповіда- ла репаративній методиці хірургічного лікування дефектів хряща колінного суглоба — підхрящовій тунелізації. У 15 піддослідних тварин виконано гістологічне дослідження розробленої репаратив- ної методики, а саме — глибокої тунелізації зони дефекту до кістковомозкової порожнини на моде- лі хондромаляції (четверта серія досліду). На 7, 14 та 21-у добу шляхом евтаназії щурів виводили з експерименту з наступним забором хрящової тканини для світлового мікроскопічного, морфо- метричного, імуногістохімічного, цитоморфоме- тричного досліджень. На гістологічних препаратах моделі хондрома- ляції вже на ранніх етапах спостереження в зоні локального дефекту хряща можна відзначити її ознаки: пошкодження цілісності суглобової по- верхні тяжкого степеня, нерідко до субхондральної ОРТОПЕДІЯ 47 ОРТОПЕДІЯ w w w .im j.k h. ua кісткової пластинки, порушення конгруентності кісток у суглобі. У піддослідних тварин першої серії за умов штучно створеної хондромаляції хряща дистального епіфізу стегнової кістки відбу- вається потоншання суглобового хряща як в зоні дефекту, так і на його периферії протягом усьо- го терміну спостереження та значне порушення зональної структури. Загальна середня товщина хряща становить 12,05±0,67 ум. од., що достовір- но відрізняється від норми — 25,77±1,41 ум. од. У зоні дефекту відновлення пулу хондроцитів майже не відбувається і домінує загибель хондро- цитів, а мітотичний потенціал хондробластів на- віть на периферії повністю вичерпаний. В останні терміни спостереження спостерігається картина прогресування хондромаляції та безпосередньо деструкції хряща з формуванням глибоких щілин. Регенераторний процес майже не продовжуєть- ся, і, вочевидь, потенціал клітинної проліферації лімітований, виходячи з можливостей не тільки хондробластів, але й стовбурових клітин червоно- го мозку, що не отримав контакту з хрящем через неповне розшарування його та субхондральної кісткової пластинки. Змодельована анатомо-функ- ціональна невідповідність суглобових елементів також не дає можливості здійснити репаративний процес у хрящі. Усі наявні ознаки хондромаляції свідчать про адекватність обраної моделі. При розсвердлюванні у ділянці дефекту суб- хондральної кістки на фоні хондромаляції у дру- гій експериментальній серії процеси репаратив- ного хондрогенезу активуються вже на ранніх стадіях. Дефект наповнюється хрящовою масою з глибини, вірогідно, паралельно з відновленням субхондральної кістки. Репаративний остеогенез є пусковим механізмом для репаративного хондро- генезу. Пік хондрорепарації припадає на 14-й день спостереження, а вже на 21-у добу експерименту хондрорепаративні процеси значно знижуються. Через 21 день спостереження у щурів другої серії середня товщина хряща становить 21,94±0,88 ум. од. Причому крайні показники товщини хряща сягають від 28,7 ум. од. поза місцем ушкодження до 15,08 ум. од. у центрі дефекту. Саме цей факт вказує на стагнацію репаративних процесів та тенденцію до їх вщухання. Це пов’язано не тільки з продовженням механічного впливу на хрящовий регенерат, а й з недостатнім клітинним пулом хря- щового диферону. Проте слід зазначити, що у під- дослідних тварин другої серії на 14-у та 21-у добу згідно з морфометричними показниками товщини суглобового хряща дистального епіфізу стегнової кістки відбувається його значне потовщання, що вказує на доцільність руйнації субхондральної кістки з метою хондрорепарації. У третій серії досліду хрящ у тварин регенерує краще, навколо дефекту відзначається мітотична активність хондробластів, досить багато клітин, що діляться, нова репаративна тканина повністю заповнює дефект. Більш адекватне спрямування остеохондрогенної тканини за хондроїдним ти- пом, вірогідно, пов’язане як із більш достатнім клітинним пулом, так і довшим терміном кон- такту із синовіальною рідиною суглоба за раху- нок тунелізації до губчастої кістки. Новоутворена репаративна тканина отримує поживні речовини і зверху, тобто із середовища, відносно бідного киснем та кровоносними судинами, що й спонукає до диференціювання у хрящові клітини. Динаміка відновлення хрящового регенерату у піддослідних тварин третьої серії подібна до попередньої, але вираженість тканинних компонентів дещо відріз- няється. Пік хондрорепарації також припадає на 14-у добу. Проте чітко видно, що репаративна ре- генерація відбувається за рахунок безпосередньої міграції та диференціювання стовбурових клітин червоного кісткового мозку. На 14-у та 21-у добу згідно з морфометричними показниками товщини суглобового хряща дистального епіфізу стегнової кістки відбувається його значне потовщання — 23,51±0,72 та 23,07±0,9 ум. од. відповідно. Не усу- нена причина моделі хондромаляції не дає змогу завершити репаративні процеси у повному обсязі, що також можливо через недостатній проліфера- тивний клітинний пул, відтворений у цій моделі. У експериментальних тварин четвертої серії відзначено найбільш виразні переваги репарації суглобового хряща після проведення глибокої тунелізації, що виявились на 14-й день спостере- ження. На 21-у добу морфофункціональний стан тканини суглобового хряща хоча і має поодинокі ознаки руйнації, але загалом виявляє попередню регенераторну спрямованість, товщина суглобового хряща практично зрівнялася з показниками в ін- тактних тварин — 24,84±0,74 ум. од., що вказує на збереженість хондрорепаративної спрямованості. Отже, можна стверджувати, що найбільш ви- ражені переваги регенерації суглобового хряща відбуваються шляхом проведення глибокої ту- нелізації саме до кістковомозкової порожнини, інтенсивні прояви яких вже візуалізуються на 14-й день спостереження. Цілком ймовірно, що жовтий кістковий мозок має свої запаси стов- бурових клітин. Найбільша кількість клітин — попередників хондробластів локалізована саме на межі ендосту та кістковомозкової порожнини. Інші репаративні методики механічної стимуляції кісткового мозку у ділянці дефекту суглобового хряща (пошкодження кісткової пластинки і під- хрящова тунелізація) хоча й спрямовують остео- хондробластичний клітинний диферон від пере- лому кістки до дна хрящового отвору, призводять до репарації за хондроїдним типом зі зниженням активності до 21-ї доби і неповним відтворенням. Таким чином, на основі змін морфофункціо- нального стану гіалінового хряща було встанов- лено, що на фоні хондромаляції середня товщина суглобового хряща становить 12,05±0,67 ум. од. Потоншання на периферії хрящового дефекту від- бувається в поверхневій та проміжній зонах гіалі- нового хряща. При руйнації кісткової пластинки зафіксовано значне потовщання суглобового хряща 48 ОРТОПЕДІЯ w w w .im j.k h. ua (21,94±0,88 ум. од.), будова гіалінового хряща на периферії збережена. При руйнації дна дефекту до губчастої кістки морфометричні показники тов- щини хряща сягають 23,07±0,9 ум. од. Лише при глибокій тунелізації товщина суглобового хряща практично дорівнює показнику в інтактних тва- рин — 24,84±0,74 ум. од., зональна будова хряща на периферії не порушена. Пріоритетним опера- тивним втручанням репаративного спрямування є глибока тунелізація локальної зони хрящового дефекту колінного суглоба порівняно з мікрофрак- туризацією та підхрящовою тунелізацію. С п и с о к л і т е р а т у р и 1. Сустав: морфология, клиника, диагностика, лече- ние / В. Н. Павлова, Г. Г. Павлов, Н. А. Шостак, Л. И. Слуцкий.— М.: Медицинское информационное агентство, 2011.— 552 с. 2. Штробель М. Руководство по артроскопической хи- рургии: пер. с англ. под ред. А. В. Королева: в 2 т. / М. Штробель.— М.: Изд-во Панфилова; Бином. Ла- боратория знаний, 2012.— 672 с. 3. Suri S. Osteochondral alterations in osteoarthritis / S. Suri, D. A. Walsh // Bone.— 2012.— Vol. 51.— Р. 204–211. 4. Burr D. B. Bone remodelling in osteoarthritis / D. B. Burr, M. A. Gallant // Nat. Rev. Rheumatol.— 2012.— Vol. 8.— Р. 665–673. 5. An in vivo investigation of the initiation and pro- gression of subchondral cysts in a rodent model of secondary osteoarthritis / D. D. McErlain, V. Ulici, M. Darling [et al.] // Arthritis Res. Ther.— 2012.— Vol. 14.— P. 26. 6. Subchondral bone as a key target for osteoarthritis treatment / S. Castaneda, J. A. Roman-Blas, L. Roman- Blas, G. Herrero-Beaumont // Biochem. Pharmacol.— 2012.— Vol. 83.— Р. 315–323. 7. Subchondral bone in osteoarthritis: insight into risk factors and microstructural changes / L. Guangyi, J. Yin, J. Gao [et al.] // Arthritis Res. Ther.— 2013.— Vol. 6.— Р. 223–238. МОРФОФУНКЦИОНАЛЬНОЕ СОСТОЯНИЕ ГИАЛИНОВОГО ХРЯЩА ПРИ ВЫПОЛНЕНИИ РЕПАРАТИВНЫХ МЕТОДИК ЛЕЧЕНИЯ ЛОКАЛЬНЫХ ХРЯЩЕВЫХ ДЕФЕКТОВ КОЛЕННОГО СУСТАВА А. В. ЛИТОВЧЕНКО, Л. А. РУБАН, Е. В. МИРОШНИЧЕНКО На основе различий морфофункционального состояния гиалинового хряща обоснована хирур- гическая репаративная методика лечения локальных дефектов хряща коленного сустава. Ре- паративная хирургическая методика глубокой туннелизации до костномозговой полости имеет регенераторные преимущества перед репаративными методиками — микрофрактуризацией и суб- хондральной туннелизацией. Артроскопическая глубокая туннелизация при локальных хрящевых дефектах патогенетически приоритетна. Ключевые слова: микрофрактуризация, субхондральная туннелизация, глубокая туннелизация, хон- дромаляция, гиалиновый хрящ. MORPHOFUNCTIONAL STATE OF HYALINE CARTILAGE AT REPARATIVE TECHNIQUES OF LOCAL KNEE JOINT CARTILAGE DEFECTS TREATMENT A. V. LITOVCHENKO, L. A. RUBAN, O. V. MIROSHNICHENKO Based on the differences in the morphofunctional state of the hyaline cartilage, a surgical repara- tive technique for treatment of local knee joint cartilage defects was substantiated. The reparative surgical technique of deep tunneling to the bone marrow cavity has regenerative advantages over reparative methods by microfracturing and subchondral tunneling. Arthroscopic deep tunneling of local cartilage defects has pathogenetic priority. Key words: microfracturing, subchondral tunneling, deep tunneling, chondromalacia, hyaline cartilage. Надійшла 09.04.2018

Морфофункціональний стан гіалінового хряща при виконанні репаративних методик лікування локальних хрящових дефектів колінного суглоба

Institution

Ähnliche Einträge