Актуальні питання класифікації хребетно-спинномозкових травм
Розглянуто актуальну проблему хребетно-спинномозкових травм та їх тяжкі наслідки для нервово-рухової системи. Проаналізовано сучасні класифікації, методики діагностики, лікування та реабілітації пацієнтів із хребетно-спинномозковою травмою, а також наведено результати новітніх досліджень....
Збережено в:
| Дата: | 2018 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України
2018
|
| Назва видання: | Міжнародний медичний журнал |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/160922 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Актуальні питання класифікації хребетно-спинномозкових травм / С.П. Горіщак // Міжнародний медичний журнал. — 2018. — Т. 24, № 2(94). — С. 61-63. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-160922 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1609222019-11-24T01:25:47Z Актуальні питання класифікації хребетно-спинномозкових травм Горіщак, С.П. Неврологія Розглянуто актуальну проблему хребетно-спинномозкових травм та їх тяжкі наслідки для нервово-рухової системи. Проаналізовано сучасні класифікації, методики діагностики, лікування та реабілітації пацієнтів із хребетно-спинномозковою травмою, а також наведено результати новітніх досліджень. Рассмотрена актуальная проблема позвоночно-спинномозговых травм и их тяжелые последствия для нервно-двигательной системы. Проанализированы современные классификации, методики диагностики, лечения и реабилитации пациентов с позвоночно-спинномозговой травмой, а также приведены результаты новейших исследований. The problem vertebrospinal injuries and their consequences for neuro-locomotive system are featured. The modern classifications, methods of diagnosis, treatment and rehabilitation of patients with vertebrospinal injury are analyzed; the results of the latest research on this issue are presented. 2018 Article Актуальні питання класифікації хребетно-спинномозкових травм / С.П. Горіщак // Міжнародний медичний журнал. — 2018. — Т. 24, № 2(94). — С. 61-63. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. 2308-5274 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/160922 616.8-009-08 uk Міжнародний медичний журнал Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Неврологія Неврологія |
| spellingShingle |
Неврологія Неврологія Горіщак, С.П. Актуальні питання класифікації хребетно-спинномозкових травм Міжнародний медичний журнал |
| description |
Розглянуто актуальну проблему хребетно-спинномозкових травм та їх тяжкі наслідки для нервово-рухової системи. Проаналізовано сучасні класифікації, методики діагностики, лікування та реабілітації пацієнтів із хребетно-спинномозковою травмою, а також наведено результати новітніх досліджень. |
| format |
Article |
| author |
Горіщак, С.П. |
| author_facet |
Горіщак, С.П. |
| author_sort |
Горіщак, С.П. |
| title |
Актуальні питання класифікації хребетно-спинномозкових травм |
| title_short |
Актуальні питання класифікації хребетно-спинномозкових травм |
| title_full |
Актуальні питання класифікації хребетно-спинномозкових травм |
| title_fullStr |
Актуальні питання класифікації хребетно-спинномозкових травм |
| title_full_unstemmed |
Актуальні питання класифікації хребетно-спинномозкових травм |
| title_sort |
актуальні питання класифікації хребетно-спинномозкових травм |
| publisher |
Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України |
| publishDate |
2018 |
| topic_facet |
Неврологія |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/160922 |
| citation_txt |
Актуальні питання класифікації хребетно-спинномозкових травм / С.П. Горіщак // Міжнародний медичний журнал. — 2018. — Т. 24, № 2(94). — С. 61-63. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
| series |
Міжнародний медичний журнал |
| work_keys_str_mv |
AT goríŝaksp aktualʹnípitannâklasifíkacííhrebetnospinnomozkovihtravm |
| first_indexed |
2025-07-14T13:29:49Z |
| last_indexed |
2025-07-14T13:29:49Z |
| _version_ |
1837629220350590976 |
| fulltext |
61© С. П. ГОРІщАК, 2018
МІЖНАРОДНИЙ МЕДИЧНИЙ ЖУРНАЛ, 2018, № 2
w
w
w
.im
j.k
h.
ua
УДК 616.8-009-08
АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ КЛАСИФІКАЦІЇ
ХРЕБЕТНО-СПИННОМОЗКОВИХ ТРАВМ
Канд. мед. наук С. П. ГОРІЩАК
КУ «Дитяча міська поліклініка № 6», Одеса, Україна
Розглянуто актуальну проблему хребетно-спинномозкових травм та їх тяжкі наслідки для нер-
вово-рухової системи. Проаналізовано сучасні класифікації, методики діагностики, лікування
та реабілітації пацієнтів із хребетно-спинномозковою травмою, а також наведено результати
новітніх досліджень.
Ключові слова: хребетно-спинномозкова травма, класифікація, ушкодження спинного мозку.
Хребетно-спинномозкова травма (ХСМТ) —
серйозне порушення життєдіяльності всього ор-
ганізму [1]. Вона становить близько 15 % усіх
видів травм і характеризується порушеннями не
тільки з боку опорно-рухового апарату і нерво-
вої системи, а й кардинальними змінами в усіх
сферах життєдіяльності потерпілого [2]. На сьо-
годні у структурі загального травматизму ХСМТ
становить від 0,7 до 8,0 %, у структурі травм
скелета — від 6,3 до 20,3 % [3]. У США часто-
та ХСМТ становить 0,2–0,5 на 10 тис. населен-
ня, тобто майже 10 тис. потерпілих щороку [4].
В Україні кожного року реєструють близько 3000
постраждалих унаслідок ХСМТ, із них 87 % осіб
працездатного віку, 80–85 % — втрачають праце-
здатність [4]. Частота травми за рівнями пошко-
дження є такою: шийний відділ — 10 % (найчас-
тіше С4–С7), грудний — 40 % (найчастіше Д12),
поперековий — 50 % (найчастіше Л1). Здебільшого
пошкоджується один хребець, рідше — два, три,
чотири. При ХСМТ високий показник смертності
(при травмі шийного відділу хребта гине 70–80 %
потерпілих) і тяжка інвалідизація (як правило,
1-ї групи). Залишається високою летальність се-
ред хворих з ускладненою травмою хребта, що,
за даними зведеної статистики, дорівнює 34,4 %.
Аналіз епідеміологічних досліджень дає змогу
прогнозувати подальше зростання кількості трав-
мованих у 10 разів щороку [1, 5].
Більше половини серйозних спинномозкових
травм залишаються недіагностованими на догоспи-
тальному етапі, складність їх діагностики призво-
дить лише до втрати часу і відстроченого початку
лікування [6, 7]. Тому останнім часом усі науковці
почали звертати увагу на те, що ХСМТ залишає
серйозні наслідки щодо функцій нервово-рухової
системи, які у подальшому потребують відновлен-
ня. Але, якщо це виявиться неможливим, наслідки
травми доведеться долати у процесі комплексної
реабілітації, що дає змогу людині адаптуватися до
нових реалій життя в емоційно-психологічному,
соціальному і побутовому сенсі. Отже, питання
правильної ранньої діагностики на основі вичерп-
ної класифікації ХСМТ є актуальною проблемою.
Аналіз сучасної літератури з цього питання
вказує на те, що дотепер відсутній єдиний підхід до
класифікації спінальних травм [4, 8–11]. Зазначимо,
що існуючі класифікації різноманітних ушкоджень
цього виду травм не завжди однозначно оцінюють
механізм виникнення та морфологічні ознаки трав-
ми кістково-зв’язкових утворень хребта та спинно-
го мозку, спинно-мозкових корінців. Зараз не існує
єдиної універсальної класифікації, що розглядає од-
ночасно ушкодження кістково-зв’язкових структур
хребта та його вмісту. Хоча у сучасних класифікаціях
відокремлюються певні види ушкоджень кістково-
зв’язкових утворень хребта, визначаються також
імовірні рівні, характер ураження спинного мозку
і його елементів при різних механізмах травми.
При розгляді ускладнених травм хребта слід
відзначити класифікацію за анатомічними озна-
ками: а) розрив спинного мозку (анатомічний
розрив); б) здавлення спинного мозку; в) забій
спинного мозку; г) здавлення або ушкодження
елементів спинного мозку (корінців) [12].
У зведеній класифікації хребцево-спинномоз-
кових ушкоджень більш чітко розподілено ушко-
дження спинного мозку і його корінців: первинна
гематомієлія — крововиливи епідуральні, субду-
ральні, внутрішньомозкові, субарахноїдальні; вто-
ринна мієлоішемія; струс, забій, здавлення, роз-
чавлення (легкого, середнього і тяжкого ступенів),
анатомічний розрив; травматична радикулопатія,
радикулоішемія, відриви корінця [13].
У класифікації [14] усі ушкодження С2–С7
розглядаються з позиції вивихів хребців, які по-
діляються на передні та задні, одно- та двобічні,
одиночні та множинні, повні (вивихи) з високим
стоянням суглобних відростків, що зчепилися,
тотальні та часткові (підвивихи) із зсувом на
1/5, 1/4, 1/3, 1/2, 2/5 тощо довжини суглобного
відростка, верхівковий підвивих. Вивихи можуть
сполучатися з ушкодженнями спинного мозку,
корінців, хребтової артерії, а також з переломами
хребців. Усі вони можуть бути свіжими, несвіжими
та застарілими. На наш погляд, у цій класифікації
не зазначено низки ключових позицій — не відбито
механізму травми, що важливо для діагностики.
НЕВРОЛОГІЯ
62
НЕВРОЛОГІЯ
w
w
w
.im
j.k
h.
ua
Досить повною є відома система класифікації
ушкоджень хребців С3–С7 B. L. Allen et al. [15],
яка ґрунтується на шести типах ушкоджень, згру-
пованих залежно від певного механізму травми.
У кожному типі залежно від тяжкості й харак-
теру ушкодження виділено окремі підтипи. Так,
I тип — флексійно-дистракційні ушкодження,
в ньому флексійний механізм травми поєднує
перш за все ушкодження дорсальних елемен-
тів задньої колони хребта; II тип — вертикальна
осьова компресія — це переломи кісткових струк-
тур, які мають незначні ушкодження дорсаль-
них зв’язок; III тип — флексійно-компресійні
ушкоджен ня; IV тип — компресійно-екстензій-
ні ушко дження; V тип — дистракційно-екстензійні
ушкодження; VI тип — бічна флексія. Однак слід
зазначити, що механізм травм часто комбінуєть-
ся з різними векторами сили. Так, флексійний
механізм сполучається не тільки з компресією
або дистракцією, але й із ротацією, екстензією.
Такий зв’язок у класифікації B. L. Allen et al. не
виділено. З цієї системи класифікації виключено
флексійно-екстензійні, флексійно-ротаційні та екс-
тензійно-ротаційні механізми ушкодження, не роз-
глянуті й хлистові ушкодження, перелом одного
суглобового відростка, травматичне роз’єднання
суглобової колони, однобічний вивих хребця тощо.
Як міжнародні стандарти Американською
асоціацією ушкоджень хребта було переглянуто
у 2002 р. різноманітні неврологічні ушкодження
з урахуванням сучасних уявлень про морфологію
виникаючих травматичних уражень спинного моз-
ку та відповідних клінічних проявів і надано кла-
сифікацію, в якій всі ушкодження спинного мозку
підрозділяють залежно від тяжкості на такі типи:
А — повне ушкодження без збереження рухо-
вої та чутливої функцій нижче рівня ушкодження;
В — чутлива функція збережена, а рухова від-
сутня нижче рівня ушкодження;
С — визначаються чутливі й рухові функції
нижче рівня ушкодження, у більшості ключових
м’язових груп м’язова сила менша за 3;
D — визначаються чутливі та рухові функції
нижче рівня ушкодження, сила м’язів більша за 3;
Е — нормальні неврологічні функції за ви-
нятком аномальних рефлексів і спастичності [5].
У класифікації на типи А — Е увагу зосереджено
на існуванні низки ушкоджень зв’язкового апарату
та кісткових структур, які ізольовано спричиняють
нестабільність порушеного сегмента: ушкодження
зв’язкового апарату заднього опорного комплексу,
структур диска (розриви фіброзного кільця, пролабу-
вання, протрузії та секвестрації дисків), зв’язкового
апарату переднього півкільця (розриви та крово-
виливи у передні та задню поздовжні зв’язки),
кісткових структур хребта (компресійні переломи
тіл хребців, відриви замикальних пластинок, пере-
ломи середньої третини дуги без зсуву відламків).
Розглянемо робочу класифікацію цих ушко-
джень [4], відповідно до якої враховується стан
порушеного хребетного сегмента та ступінь вира-
женості неврологічних розладів. Так, ушкодження
можуть бути стабільними, нестабільними, умовно
стабільними, неускладненими, ускладненими. Ви-
окремлюють також ушкодження заднього півкільця,
до яких належать порушення зв’язкового апарату,
вивихи хребців: у напрямку зсуву — передні, ков-
зні, перекидні, перидентальні, транслігаментозні,
задні, бічні, ротаційні, протилежні. За ступенем
зсуву: підвивихи на 1/3–2/3 висоти суглобового
відростка, верхівкові вивихи, вивихи з високим
стоянням суглобових відростків, повні вивихи, що
зчепилися, тотальні вивихи, що самовправилися.
Виділено переломи остистого відростка, попе-
речних відростків, переломи дуги. До ушкоджень
спинного мозку, його корінців і оболонок автори
відносять травматичні радикуліти: первинні (за-
биття, внутрішньостовбурні крововиливи, роз-
тягання, анатомічне ушкодження), вторинні —
внаслідок здавлювання кістковими фрагментами
хребетного каналу диском, що випав, ушкодженою
жовтою зв’язкою, епідуральною гематомою, суба-
рахноїдальним крововиливом.
До струсу спинного мозку належить забій
спинного мозку різного ступеня. Окремо дослід-
ники виділяють гематомієлію, анатомічне ушко-
дження спинного мозку, його здавлення, періоди
травматичної хвороби: гострий (2–3-я доба), ран-
ній (2–3 тиж), проміжний (2–3 міс), пізній (від
3–4 міс до 2–3 років).
Таким чином, відносно спинного мозку трав-
ми поділяються на три групи: 1) травматичні
ураження хребта без ушкодження спинного моз-
ку; 2) травматичні ураження спинного мозку без
ушкодження хребта; 3) травматичні ураження
хребта з ушкодженням спинного мозку.
За характером ушкодження хребта розрізня-
ють: 1) ушкодження зв’язкового апарату; 2) ушко-
дження тіл хребців (тріщини, компресійні, улам-
кові, поперечні, поздовжні, вибухові перело ми,
відриви замикаючих пластинок); 3) переломи зад-
нього півкільця хребця (дужок, остистих, попере-
чних, суглобових відростків); 4) переломи, вивихи
з ушкодженням зв’язково-суглобового апарату;
5) переломи тіл і дужок зі зміщенням або без змі-
щення. Травматичні ураження спинного мозку ви-
являються у вигляді струсу, забою або стиснення
мозку, а також крововиливу у мозок (гематоміє-
лія). Можливі надрив або розрив спинного мозку.
ХСМТ поділяють на закриті й відкриті.
Класифікація ушкоджень хребта та спинного
мозку включає поняття про стабільність і неста-
більність, що значною мірою визначає характер
лікувальної тактики. Нестабільність ушкодження
хребта зумовлена порушенням анатомічної ці-
лісності хребців, дисків, суглобів та зв’язкового
апарату, при яких можливе повторне зміщення
з додатковою компресією спинного мозку та ко-
рінців. Нестабільність найбільш характерна для
ротаційних ушкоджень, багатоуламкових (вибухо-
вих) переломів, аксіальної дислокації хребців та
ушкодження двох суглобів хребцевого сегмента.
63
НЕВРОЛОГІЯ
w
w
w
.im
j.k
h.
ua
Однак, незважаючи на таку кількість класи-
фікацій ХСМТ, й досі не створено єдиної класи-
фікації, яка у повному обсязі враховувала б усі
варіанти пошкоджень хребта і спинного мозку.
С п и с о к л і т е р а т у р и
1. Актуальні питання організації надання медичної до-
помоги, діагностики та лікування бойової хребетної
та хребетно-спинномозкової травми / Л. А. Дзяк,
М. М. Сальков, М. О. Зорін, Г. І. Тітов // Укр.
нейрохірургічний журн.— 2015.— № 1.— С. 30–34.
2. Современные особенности медико-психологической
реабилитации больных с травматической болезнью
спинного мозга / Л. B. Кокоткина, Б. Д. Цыганков,
A. B. Кочетков, Ю. В. Добровольская // Обозре-
ние психиатрии и медицинской психологии им.
В. М. Бехтерева.— 2008.— № 2.— С. 51–57.
3. Особенности медицинской помощи и прогноз ис-
ходов при позвоночно-спинномозговой травме на
догоспитальном этапе / Н. Н. Шпаченко, В. Г. Кли-
мовицкий, С. А. Стегний [и др.] // Материалы
науч. конф., посвящ. 40-летию отделения патологии
позвоночника, «Хирургия позвоночника — полный
спектр».— М., 2007.— С. 363–339.
4. Полищук Н. Е. Повреждения позвоночника и спинного
мозга (механизмы, клиника, диагностика, лечение) /
Н. Е. Полищук, Н. А. Корж, В. Я. Фищенко; под ред.
Н. Е. Полищука.— К.: Книга плюс, 2001.— 388 с.
5. Морозов И. Н. Эпидемиология позвоночно-спин-
номозговой травмы (обзор) / И. Н. Морозов,
С. Млявых // Медицинский альманах.— 2011.—
№ 4.— С. 157–159.
6. Amar А. Р. Surgical Management of Spinal Cord Injury:
Controversies and Consensus / А. Р. Amar.— Wiley-
Blackwell, 2007.— 272 p.
7. Patel V. V. Spine Trauma: Surgical Techniques /
V. V. Patel, E. Burger, C. W. Brown.— Berlin; Heidel-
berg: Springer-Verlag, 2010.— 320 р.
8. Карп В. Н. К классификации закрытых травм позво-
ночника и спинного мозга / В. Н. Карп, Ю. А. Яши-
нина // Нейрохирургия.— 2003.— № 3.— С. 46–48.
9. Козлов М. И. Диагностика и лечение цервикальной
«хлыстовой» травмы / М. И. Козлов // Нервные
болезни.— 2011.— № 1.— С. 21–24.
10. Рамих Э. А. Травма нижнего шейного отдела по-
звоночника: диагностика, классификация, лечение /
Э. А. Рамих // Хирургия позвоночника.— 2005.—
№ 3.— С. 8–24.
11. Сташкевич А. Т. Медична реабілітація хворих iз
застарілими ускладненими ушкодженнями хреб-
та / А. Т. Сташкевич // Бюл. Української асоціації
нeйpoxipypгiв.— 1998.— № 4.— С. 41–43.
12. Никитин Г. Д. Классификация осложненной трав-
мы позвоночника / Г. Д. Никитин, Г. П. Салдун,
Н. В. Корнилов // Костная и металлическая фикса-
ция позвоночника при заболеваниях, травмах и их
последствиях.— 2-е изд.— СПб.: Русская графика,
1998.— С. 90–94.
13. Берснев В. П. Классификация повреждений позвоноч-
ника и спинного мозга / В. П. Берснев, Е. А. Давыдов,
Е. Н. Кондаков // Хирургия позвоночника, спинного
мозга и периферических нервов: руководство.— СПб.:
спец. лит-ра, 1998.— С. 107–115.
14. Селиванов В. П. Диагностика и лечение вывихов
шейных позвонков / В. П. Селиванов, М. Н. Ни-
китин.— М.: Медицина, 1971.— С. 32.
15. A mechanistic classification of closed, indirectfractures
and dislocations of the lower cervical spine / B. L. Al-
len, R. L. Ferguson, T. R. Lehmann [et al.] // Spine.—
2002.— Vol. 7.— P. 1–27.
АКТУАЛЬНЫЕ ВОПРОСЫ КЛАССИФИКАЦИИ
ПОЗВОНОЧНО-СПИННОМОЗГОВЫХ ТРАВМ
С. П. ГОРИЩАК
Рассмотрена актуальная проблема позвоночно-спинномозговых травм и их тяжелые последствия
для нервно-двигательной системы. Проанализированы современные классификации, методики
диагностики, лечения и реабилитации пациентов с позвоночно-спинномозговой травмой, а также
приведены результаты новейших исследований.
Ключевые слова: позвоночно-спинномозговая травма, классификация, повреждения спинного мозга.
CURRENT ISSUES IN CLASSIFICATION OF VERTEBROSPINAL INJURY
S. P. HORISHCHAK
The problem vertebrospinal injuries and their consequences for neuro-locomotive system are fea-
tured. The modern classifications, methods of diagnosis, treatment and rehabilitation of patients
with vertebrospinal injury are analyzed; the results of the latest research on this issue are presented.
Key words: vertebrospinal injury, classification, spinal cord injury.
Надійшла 26.01.2018
|