Звіт з подорожі до України з політичною метою невідомого агента за панування Яна Казимира, наданий тому ж королеві у Варшаві 29 квітня 1665 року (публікація та переклад з польської О. Ляшева)

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2019
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2019
Назва видання:Сiверянський лiтопис
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/160963
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Звіт з подорожі до України з політичною метою невідомого агента за панування Яна Казимира, наданий тому ж королеві у Варшаві 29 квітня 1665 року (публікація та переклад з польської О. Ляшева) // Сiверянський лiтопис. — 2019. — № 4-5. — С. 149-156. — Бібліогр.: 1 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-160963
record_format dspace
spelling irk-123456789-1609632019-11-26T01:25:44Z Звіт з подорожі до України з політичною метою невідомого агента за панування Яна Казимира, наданий тому ж королеві у Варшаві 29 квітня 1665 року (публікація та переклад з польської О. Ляшева) Мовою документів 2019 Article Звіт з подорожі до України з політичною метою невідомого агента за панування Яна Казимира, наданий тому ж королеві у Варшаві 29 квітня 1665 року (публікація та переклад з польської О. Ляшева) // Сiверянський лiтопис. — 2019. — № 4-5. — С. 149-156. — Бібліогр.: 1 назв. — укр. 2518-7430 DOI: 10.5281/zenodo.3546347 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/160963 uk Сiверянський лiтопис Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Мовою документів
Мовою документів
spellingShingle Мовою документів
Мовою документів
Звіт з подорожі до України з політичною метою невідомого агента за панування Яна Казимира, наданий тому ж королеві у Варшаві 29 квітня 1665 року (публікація та переклад з польської О. Ляшева)
Сiверянський лiтопис
format Article
title Звіт з подорожі до України з політичною метою невідомого агента за панування Яна Казимира, наданий тому ж королеві у Варшаві 29 квітня 1665 року (публікація та переклад з польської О. Ляшева)
title_short Звіт з подорожі до України з політичною метою невідомого агента за панування Яна Казимира, наданий тому ж королеві у Варшаві 29 квітня 1665 року (публікація та переклад з польської О. Ляшева)
title_full Звіт з подорожі до України з політичною метою невідомого агента за панування Яна Казимира, наданий тому ж королеві у Варшаві 29 квітня 1665 року (публікація та переклад з польської О. Ляшева)
title_fullStr Звіт з подорожі до України з політичною метою невідомого агента за панування Яна Казимира, наданий тому ж королеві у Варшаві 29 квітня 1665 року (публікація та переклад з польської О. Ляшева)
title_full_unstemmed Звіт з подорожі до України з політичною метою невідомого агента за панування Яна Казимира, наданий тому ж королеві у Варшаві 29 квітня 1665 року (публікація та переклад з польської О. Ляшева)
title_sort звіт з подорожі до україни з політичною метою невідомого агента за панування яна казимира, наданий тому ж королеві у варшаві 29 квітня 1665 року (публікація та переклад з польської о. ляшева)
publisher Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
publishDate 2019
topic_facet Мовою документів
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/160963
citation_txt Звіт з подорожі до України з політичною метою невідомого агента за панування Яна Казимира, наданий тому ж королеві у Варшаві 29 квітня 1665 року (публікація та переклад з польської О. Ляшева) // Сiверянський лiтопис. — 2019. — № 4-5. — С. 149-156. — Бібліогр.: 1 назв. — укр.
series Сiверянський лiтопис
first_indexed 2025-07-14T13:35:13Z
last_indexed 2025-07-14T13:35:13Z
_version_ 1837629559633084416
fulltext Сіверянський літопис 149 ЗВІТ З ПОДОРОЖІ ДО УКРАЇНИ З ПОЛІТИЧНОЮ МЕТОЮ НЕВІДОМОГО АГЕНТА ЗА ПАНУВАННЯ ЯНА КАЗИМИРА, НАДАНИЙ ТОМУ Ж КОРОЛЕВІ У ВАРШАВІ 29 КВІТНЯ 1665 РОКУ (публікація та переклад з польської Олександра Ляшева) Опис дороги в Україну до його милості пана Павла Тетері, Гетьмана Запорозько- го, а потім до його милості пана воєводи Руського і на кінець до його милості пана воєводи Краківського, гетьмана великого коронного, in reditu Його Королівській Милості Янові Казимирові наданий у Варшаві дня 29 квітня 1665. Згідно з інструкцією, собі від Вашої Королівської Милості пана мого милостивого отриманою, чинити починаю опис, а також доношу Вашій Королівській Милості військ коронних Запорозьких, Дейнецьких та всіх цілої України statum, які застав і залишив ті краї. Також попередження, consilia, частково собі від різних осіб отримані, частково, що сам міг бачити, порядки та непорядки pro fide mea Вашій Королівській Милості пану моєму доношу. Наперед пан Гетьман Запорозький з усією Україною Вашій Королівській Милості чолом б’є. До якого, коли наперед прибув, розповів Вашої Королівської Милості волю та edocui про всі підступи пана Любомирського минулі та нинішні, про декларацію Цісаря, про силу його fabulis в Україні auctis. Здивувався немало, що oneratus над інших благ Вашої Королівської Милості не вмів того ужити, що поступив норовливо, що знехтував ласкою Вашої Королівської Милості, що пропустив певні речі за не- певні, коли ad exteros звернувся. І не інший тому кінець та думку обіцяє тільки того ж власне та з дітьми ruinam et interitum. Доносить те Вашій Королівській Милості, що там оголосив через своїх, начебто йому Цісар дав кілька мільйонів та людей немало. Що пана Холмського розтратив доходи 4000. Що кожному намісникові обіцяно по тисячу талерів, кожному товари- шеві на коня по сто талерів. Проте тому не вірить, щоб для приватної особи мав Цісар bello astritus розпочати війну. А коли de proprio хоче erogare ті гроші, то його не на довго вистачить, тільки ті обіцянки силу in populo можуть ad insaniam. Що всі надії покладає на конфедерації, річ явна, коли щодня звідти volant emissarii, а під його хоругвами, що товариш, то жало. Чаплинський, П’ясочинський, Шандоровський, Груша всі ті non comparuerunt в Україні, але самі обертаючись на Волині, своїх зсилають до України зазвичай incognitos cum informationibus et fabulis до пана Замойського та до пана Холмин- ського, а вони в Україні своїх вірних приймають. Проте пан Гетьман Запорозький їх затримувати не може, бо б обурив би тим вчинком ляхів. А якби дозволив то ко- закам, то дісталося б і невинним. Але inquantumby, хто з’явився directe між козаків, допомогти в тому обіцяє, тому що бачить, які через вихід війська imminet periculum Україні та йому самому. Груші сам є через infensus здавна неприхильний, а зараз із тієї причини, що підбурює проти нього козаків. Але йому нічим зарадити не може, бо мешкає в Полонному. Для вирішення з конфедератами не бачить результативніших способів, як ті два. 1. Послати до татарів та частину їх розмістити біля Вінниці, що augebit їм страх такий, який він своєю декларацією під Кисляком даною incussit, коли збираючись до Польщі декларував, що за ними піде в погоню, як за неприятелями. Якби на то був 150 Сіверянський літопис konsens Його Королівської Милості, замкнув би їх в таборах, і тих же кисляцьких закликав, щоб їх не випускали з України. Але двох речей боюся. Солідарності від шляхти та suspicyi у Його Королівської Милості, коли б то своїм починав домислом, як мене там начебто чують. Коли йому повідав, що та є воля Його Королівської Ми- лості, аби Ваша Милість контактував з паном воєводою, учинить те з охотою, бачачи свою явну небезпеку. 2. Додати війську грошей. І так, що там горнуться на обіцянки, стануть тут зобов’язані. Інакше вони переманять багато товариства обітницями. Inquantum же ж прийшло до конфедерації, скільки може colligere з самих же бунтівників. Не вважає, що має все військо збунтуватися та відійти. Хіба ті хоругви: полк Любомирського, хоругва князя пана воєводи Бєльського, хоругва пана За- мойського, хоругва пана старости Шренського. Всі інші лишаться in fide et odsequio Вашій Королівській Милості. З якими контактуючи служити Вашій Королівській Милості, тримати Україну, терпіти свавільних ea fide обіцяє, qua до цього часу лишався, поки йому сил та спо- собів буде вистачати. На другий пункт in casu secessionis частині війська до Польщі, а частині, що лишається в Україні, obtestatur Вашої Королівської Милості, аби згідно з даною де- кларацією, хотів їх потішити грошима, за четверть одну або дві. І про те їх запевнити хотів своїми універсалами так кілька разів. З паном воєводою Руським контактувати обіцяє, без якого і зараз нічого не робить. Те чинив і з замойськими, навіть і з татарами. Без яких тому що res nostrae жодним чином і в Україні, і в війську Його Королівської Милості subsistere не можуть, по- силає Ореховського з паном Загурським до Нурадін Султана. Сердіна послати обіцяє за отриманням розпорядження Вашої Королівської Милості. Борошно щоб з собою взяли, дуже сумнівно, бо розорені і на то alliciuntur сваволею. На третій пункт, in casu secessionis війська лишати обіцяє, оскільки перед тим, взявши in sucursum татарів, in reliquo коли non supererunt способи до Польщі. Забезпечення фортець провіантом. Чигирин бере все з місцевих прибутків, яки- ми керував, якби тільки коменданти не хотіли собі чинити користі з того як вигін горілки etc, з млинів etc. Біла Церква є добре забезпечена. Корсунь не має способів, звідки бути забезпеченим. Бо і староство є чуже і він там не має близько нічого, звідки міг додати victum de suo, але то все зависло на панові воєводі Руському. Скаржиться на те сильно, що минулого року збіжжя потоптано, збирати з поля не допущено, nimia severitate інших втомлено, вимучено аукціонами по 12000 etc. Через що дійшло до зубожіння, потому ad desolationem села і міст, а далі до того, що стало складно з хлібом для забезпечення фортець та солдатів. Завіряється, що спорядження та пороху мають всі три фортеці достатньо, проте додати треба з огляду на постійні випадки. Найбільше скаржаться на нестачу куль та свинцю, сам того він не виправить. Confidit щоб те йому refundetur з ласки Його Королівської Милості зі скарбу. Нагадує, що пану воєводі небіжчику позичив 2000 червоних злотих для татарів, тому і сам є розорений. Завіряє Вашу Королівську Милість, що Україна є вірна та доброзичлива Вашій Королівській Милості, але війську infensa за великі грабунки, вбивства та мучення людей. Сам пан Замойський білоцерковців, окрім податків, які доводять списками, на день наказав страчувати по 40 plerumque propter luсrum. Denique коли йому розповів, що пан Любомирський заявляє у Цісаря про його допомогу, і коли йому листи на те (від Вашої Королівської Милості мені доручені) показав, засмутився сильно, що тому datur fides. І йому різне пояснював, що тому Його Королівськм Милість не вірить, визнав Любомирського в тому dolum. Відповідав мені, знаю вже про те, а тієї недовіри наробив мені пан Вілчковський умовинами своїми, щоб звернувся до пана Любомирського як до гетьмана, з чим не таївся перед паном Сіверянський літопис 151 воєводою. Але і те в той час було, коли він був гетьманом та завіряв, що покориться Його Королівський Милості. Так сам пан воєвода Київський завжди мене тим заві- ряв, що вже підкоряється через ксьондза архібіскупа. І Його Королівська Милість, як батько пробачить йому та лишить при давніх його привілеях. Вшанував його тоді компліментом як гетьмана та тим листом то начебто apud exteros заявляє. Але коли pro perdueli declaratus, коли норовливо вчинив та вчиняє, коли проти Його Королів- ської Милості aperta machinatur, бодай не дочекається щоб мав з ним correspondere та допомогу йому assistere. Якщо в мою вірить асистенцію, точно згине. Я тримав та дотримав Україну Королеві Його Милості, втратив на сто тисяч та інші несу клопоти, прикрості та pericula неприємності і далі те чинити буду на услугу Його Королівської Милості. Через що розумію, що утвердився в ласці Його Королівської Милості, а зараз мав би …. Я особливо зобов’язаний доброті Його Королівської Милості, тримаю те клопіт- не гетьманство лише ради Його Королівської Милості, хотів позбутися того уряду багато разів. Віддам останнє, що маю, якби тільки був вільний від того клопітного та небезпечного гетьманства. А для Лабуня, для Любомлі мав би то тримати, бодай він не дочекається. Пізнав Його Королівська Милість вірність мою, пізнає і зараз не словами, але діями самими. Благодійність Його Королівської Милості не заморить мене голодом без Лабуня. Adiecit присяги, яка як бачу не лише поверхову, але щиру в собі містила declarationem. Але ж і з застережень своїх, які подав, а більше ex добре повіданого усно, constare може вірність тієї людини. А що мені з волі та наказу інструкції Вашої Королівської Милості показати не доручалося, тому і підпису домагатися не міг. Такі ж declarationes, щоб мали pleniorem fidem, ознайомив його з тим не вимагаючи, щоб дав підпис своєю рукою писаний. Застерігає Вашу Королівську Милість про те, що пан Замойський підстолій Львів- ський багато говорить та пише pro parte Любомирського проти Вашої Королівської Милості. Показував листа його власною рукою написаний. Вже теж malevolorum seditionis caput emisit spiritus, tandem veritas triumphabit. Що шукав на те нагоди, щоб військо мусило відійти з України. Застерігає й про те, що листи Ганського отримав йому належні та suppressit. На словах йому нічого не відповідав, але на домагання сказав, що там вже все в листі написано. Detestatus татарин дурниця, et expeditionem. Доносить Вашій Королівській Милості, що великі відбуваються грабежі в Україні, які не можуть sopire Україну, але більше exacerbare. І що вже передбачили дорогу та лігу з Кримом. Остерігатися та запобігати тому пильно треба, щоб не прийшло до поганого. Особливо, коли самі ж татари incitant козаків до пошуку протекції Поль- ської. Хан лише один є нам приятелем, всі інші до Польщі бажають війни. Просить аби Ваша Королівська Милість obviare бажав. Просить, аби гетьман був зобов’язаний на три роки в Україну не в’їжджати, щоб не сидів вдома, інакше periclitabitur cura тій провінції. Проте, щоб апеляція йшла проти самого гетьмана, щоб гетьман не був absolutus комісією cum universalibus et promissionibus свободи. Про пана Маховського, про перепрошення, про Тукальського та Хмельницького. Denique свій власний interess recommendatur, про Любомль, про що fusius на словах. Що хоругви деякі готуються до Польщі доносить. Також і лист від П’ясочинського, принесений Холодовичем, який має село під Хмельником per cessionem. 152 Сіверянський літопис До Білої Церкви. Теж саме, коли доповів пану воєводі Руському, погодився на все та разом з паном Гетьманом Запорозьким контактувати та працювати пообіцяв. Як маючи особливі praesentibus malis remedium в татарах, designavit при мені пана Загурського до Нурадін Султана по 6000 орди. Коли йому розповів волю Вашої Королівської Милості про Сердіна, просить, аби ваша королівська милість non nisi extrema necessitate.., до того приступив з таких міркувань: 1. Щоб Волинь розорилась, 2. Волинські селяни стали зухвалі при них, 3. Сердинців не заспокоїлася б сваволя, 4. Збило б їх самих, До припинення ж всього злого ті Вашій Королівській Милості подає способи: 1. Просить, аби Ваша Королівська Милість не бажав надавати булаву, 2. Гроші присланням tolletur tumultus, 3. Приведення татарів затримає військо та всю Україну in obsequio, 4. Пан воєвода Краковський, коли поїде до Бару, багато втримає соєю повагою, 5. Сам Король Його Милість, коли до Львова якнайшвидше приїде на проживання, все подавить всюди. А то з тих міркувань. 1. Військо буде мати respectum in reditu привітання, 2. Вся Корона думкою inducta metuet приведення татарів, 3. Звідти Король Його Милість на всі сторони буде мати око, 4. Подавить Король Його Милість spiritus та задуми волинські, 5. Коли Львів буде мати в руках, буде тримати і всю Руську провінцію за душу ad depositoria, 6. Розірве кореспонденцію та зв’язок. Гаряче про те просить та радить Вашій Королівській Милості, що там застав res proxime dispositas до конфедерації. І коли був би спізнився трьома або чотирма днями або дав знати про себе Замойському, напевно, був би вибух полум’я. Того всього наробили емісари пана Любомирського. Сам же реґіментар et incentivum всього злого, extollebat невинність пана Любомирського, traducebat суд та сейм варшавський. Що per calumnias per privatorum odia, et opressam liberam vocem прикидався, словами та в листах намовляючи до бунтів. Між іншими magis directe намірювався проти вашої королівської милості etc. І вже так disposuit animos, що велика частина війська з ним трималася. Полк рейтарський вже був тим ядом за- ражений, Врангелем пишався. Вілчковський розіслав універсали пана Любомирського. Маньковський, Борк, Домарацький та Consiliis. Доносить Вашій Королівській Милості, що та людина пан Замойський підстолій Львівський omnibus malis mediis поводився, начебто збунтував військо та випровадив до Польщі. Або слав універсали до війська з України, погрожуючи збуренням України. Він пограбував Україну з сімома тисячами козаків білоцерківських, взяв по дванад- цять злотих, з селян по талеру. Втекли тоді козаки та селяни за Дніпро, auktae et vires et opes за Дніпром, а тут спорожнілі постої. Irritavit козаків, що вірні залишаються. Diminuit їх чисельність так далеко, що коли б зараз полк Білоцерківський рушити мав, не буде їх і 700. Образив купців зайвими грабунками. Бунтував військо. Ханського посла alio divertit, щоб з паном воєводою не зустрівся. Листи від Хана до пана Гетьмана Запорозького supressit. Послу нічого не відповів на словах, але все на лист записав, спитати б, що писав до Хана. Повернув звідти до Ладижина, звідти до князя його милості пана воєводи, потім до його милості пана воєводи Краківського, denique має бути в Варшаві, але до війська має повернутися ante expirationem четверті. Сіверянський літопис 153 Якщо щось підніме або між козаками, або у війську, все те його instinctu та від нього .... учинять. Просить тоді Вашу Королівську Милість, аби ту людину бажав, яким заняттям тут затримати і так ядовите жало alienare від війська. Застерігає потім Вашу Королівську Милість, що коли було у Вашої Королівської Милості consilium secretum про заарештування того revelatum, то від пана Мориконе- го, який пише до нього ті слова: Був на дворі на гіршій інквізиції, ніж іспанська. Було in consiliis про заарештування вашої милості, але змінилося добре і відмінилося, бо вирішено дати вашій милості обозництво та староство. Розмови припинилися, для чого беруться цісарської протекції. Просить Вашу Королівську Милість пан воєвода, щоб листи до нього були писані шифром, щоб їх не перехоплювали. Також, аби Ваша Королівська Милість не вірив донесенням, дуже тим мучиться, що його тут представлено sinistre перед Вашою Королівською Милістю. Також, аби Ваша Королівська Милість бажав йому дати in scripto команду війська, яку зараз, маючи лише від пана воєводи Краківського, не може rigorosius поступити, і просить під датою давньою. Також аби Ваша Королівська Милість бажав transigere про староство Остерське або Черкаське, а він зобов’язується там тримати praesidium. Прийняв би і острян, які, осадивши замок, cogeret Брюховецького за Дніпро ad tuenda propria. ..... гроші, що певно в цілості дійдуть, просить Вашу Королівську Милість про універсали, які б запевнили військо, бо тут Залеський та інші оголошують, що взято з них силою. Переяславське староство просить, аби між солдатами роздано було, тим самим способом внесемо розлад між паном Любомирським та військом, просить на те про привілеї з пробілами. Доносить і те Вашій Королівській Милості, що його пан підскарбій погано забез- печив, двадцять тисяч на коней не видав, а військо дуже потребує коней. Доносить, що військові дуже тим незадоволені та пан воєвода Краківський, та хочуть зауважити те. Також і про те, що пан підскарбій, не питаючи війська, взяв собі воркове. Бажаючи затим собі саму ласки Вашої Королівської Милості, бажає всім поваги Вашої Королівської Милості, але особливо дві хоругви гусарські Вашій Королівській Милості, які так у конях втратили, що десять коней не відправили. Особливої треба Вашої Королівської Милості ласки. Рекомендує пана Стахурського та дає те testimonium, що коли зачиналося на конфедерацію, він сконтактував з чужоземцями, ставав з ними в Білій Церкві та тримався в Україні з хоругвами, які б доброчинно трималися. Що своїм власним кош- том скупив селітру та продовольство за сімсот осьмачек. Своїм коштом на фортецю порох робить та дуже добре свій тримає чин. Просить, аби йому Ваша Королівська Милість бажав conferre генерал-майорство, гідним його маючи того уряду, як вірного та вмілого командира. Рекомендує … майора та просить, аби міг отримати з ласки Вашої Королівської Милості indigenat на сеймі. Зараз, аби лишався в пам’яті. Мав лист від Вашої Королівської Милості до пана Саноцького, але про нього в Україні розпитати не міг. Ще значить не вибрався в ту дорогу. Лист до пана Стахурського віддав та розповів волю Вашої Королівської Милості, аби з військом чужоземним сконтактував та мав curam фортець йому довірених. Але мені він et verba et rem показав. Fidele завжди obsequium зобов’язавши Вашій Королівській Милості, запевняє, що всі чужоземці вірні лишаться та будуть in fide Вашій Королівській Милості. Роз- повідав мені і те, що мені про нього пан воєвода повідав, як проти пана Замойського зговорився з чужоземцями лишатися в Україні. Доносить те Вашій Королівській Милості, що на фортецю Корсуньську послав сімсот осьмачек на збіжжя різне. 154 Сіверянський літопис Білоцерківську фортецю з усім мені порядком показав, з провіантом, порохом, селітрою, гарматами, погребами, покоями палацовими etc. Та дав сам те testimonium, щоб міг безпечно закритися на півроку принаймні, а то й на рік. Повідомляє Вашій Королівській Милості те, що частково скупив, частково викрав у ворога, більше сорока одиниць гармат бронзових. З яких всі є важкі, вилиті по дав- ньому, інші порозривані. Накінець, що вони є під шляхецькими гербами, різні … тому не виймає з землі. Просить тоді Вашої Королівської Милості, аби був посланий до Білої Церкви Гіслер, і він зобов’язується вилити сучасним способом гармат штук під 70 всі під гербами Вашої Королівської Милості, без жодного кошту Речі Посполитої. Порох хоч там робить, але що є легкі порохові податки, не лише на полки, але навіть і козакам по містечках, просить про надіслання більше. Бо свого власного по- роху може на сто центнерів. Селітру скуповує. Більше всього про надання свинцю просить, з ним там дуже складно. Кулі залізні до гармат і про залізо. Самого себе даруючи в милостиву ласку Вашої Королівської Милості, просить через мене (на що і пан воєвода рекомендант), якщо Ваша Королівська Милість його гідним вважає, про генерал-майорство. Коли б також був певним, що від командування не буде віддалений, хотів би за- сівати волок сорок pro praesidio. Має волів для того, які зараз для возіння служать. Про підтвердження salva decisione просить, але з привілеєм. Був також у мене в Брацлаві пан Вижицький, мав зі мною приватну розмову, в якій повідав мені, що вистежує по-різному пана Холмського та його asseclas. Звернувся до мене листом дуже confidenter, заявляючи, що їх володар живий, з військами, з мільйонами наближається до кордонів і далі їх вистежувати та Вашій Королівській Милості доносити обіцяв. Primo просить, щоб Ваша Королівська Милість старшину, що більш зичлива, на Україну стягував до війська. 2. Також аби Ваша Королівська Милість видавати часто бажав свої універсали до війська, стверджуючи свою ласку, щедрістю гіберни минулої, бо тут що два тижні приходять від пана Любомирського універсали. 3. Доносить Вашій Королівський Милості, що пан П’ясочинський, обернувшись Волинню, був у князя пана воєводи Бельзького. Але там став confusus, коли liberius сказав: Una galina так нам incubuit, що вже expiraverunt наші вольності, що ж буде, коли нам француза посадять. Що movit так князя, що йому сказав, не маєш ваша милість говорити таких речей в моєму домі. Був той же у пана воєводича Сандомирського. Слухав його як молодший в покої, але коли на завтра до мене приїхав, не схвалював того, що допустив libere в домі своїм те сказати. Перепрошував hospitalitate, що гість в домі його etc. Доносить і те, що пана Холмського чотири тисячі доходів пустив його милості пану Любомирському, що вихваляється з 70 тисяч червоних злотих. Також доносить, що князь засмучений за воєводство Київське, звідки не має informationes. Пан Фердинанд Вольф recommendat себе в милостиву ласку Вашої Королівської Милості. Доноси те, що має тут expensa на порох, крім тих трьох фортець, бо мусить expendere на людей, що по квартирах стоять близько неприятеля, та самим козакам, бо їх … з селітри. Перепрошує за пияцтво, що хтось доніс неправдиво до Його Королівської Милості. Війська Вашої Королівської Милості так розміщені: Під Рашків пан Вижицький з полком пана Любомирського, князя пана воєводи Бельського, пана Замойського. До Канева на … з частиною війська пан Ліптанський, до Києва пан Лащ. Від Полісся пан Боруховський. Генерального обозу описувати пан воєвода не мав волі, поки наперед… військо включив. Проте та диспозиція перемішана була з нападом дейнеків на Корсунь. Бо … наказа- но хоругвам стягувати до Сеняви. Знову після відходу дейнеків попередній порядок став in vigore, найбільше для того, щоб … були ті ядом заражені хоругви. Сіверянський літопис 155 У поле хоч би вийшло, сумніваюсь щоб subsistere могло .., більше б in contemptum подало suam nuditatem, бо надміру в коні потреба. Satius почекати татарів, з якими і підсиляться, і зблизяться. Коней придбають, на кінець накрадуть. Що spirat військо? Розумію з багато чого, що є дуже ядом заражені, частиною обіцянками, частиною traductionibus oppressae libertatis, частиною fabulosa potentia Любомирського. Обертаються там безперестанку його емісари, окрім тих, що про них там чув, на різних шляхах натрапив на їхній слід в Острозі, в Меджибожі etc. Випало мені самому чути суперечку між військовими, що я є королівським сол- датом, а інший – я Речі Посполитої. Не менше також irritatur проти Вашої Королівської Милості військо difficultatibus скарбу: голодний, подібний безумному, давнє прислів’я. В тим запевняю, що хто ви- передить з грошима, тому військо служити буде. Проте має Ваша Королівська Милість шість полків певних в своїй услузі та чу- жоземців всіх, два ж, певно, відійдуть та готуються до Любомирського. Спокуситься багато людей подачками та обіцянками. Agitur levioribus mediis, mentem exacerbant і не хочуть їх вчити. Двох полковників до пари salvo iudicio Вашій Королівський Милості не зичу, бо швидко поведуться так і військо ... і тим козаків приведуть ad desperationem. Рекомендувати Замойському restitutionem так великої суми, що coegit за Дніпро багато. Україна зараз ділиться на три частини: Україна підвладна Вашій Королівській Милості лишиться правда in obsequio, але по багатьох містечках, і майже всіх чутно голоси «гукнемо ще раз». У різних містечках потроху вибухають бунти. Корсуньці самі ж ultro Дубна та Подубня advocarunt дейнеків з Канева. Кальни- чани хоча піддалися, дуже зухвало говорять, нікого не слухають. Про чигиринців тихо говорять. 1. А те походить зі звиклої козацької сваволі, яка панів pati не хоче, 2. Про вигнання худоби та інші безправ’я, 3. Ob nimium rigorem et quidem avarum Замойського, 4. Для безкінченних податків, козаки кажуть: нехай нам скажуть, скільки треба осьмачек на фортеці, – дамо. А на те sit commissarius з сейму присяжний щороку. Уся та Україна стоїть лише одним Гетьманом. Чигирин одним Дорошенком, більше нічого. Біла Церква полковником та Лес- ницький favet нашим, але не так impense, для того svadent plerique detinendos filios in Polonia. Осавул та Портянка обозний ще не мають поваги, хоча є вірні. Україна Подністровська in dies augetur частково з козацтва розсередженого, част- ково з левенців, частково з волохів уже excedit кількість 8 000. Волоський Господар дуже im favet, допомагає провіантом, людьми, будниками. Дрозд не мав більше над тридцять людей, а коли Господар попалив буди, прибуло дві тисячі. Могло то все opprimi зразу, але не хотіли йти під командою пана Домбровського поручика пана Замойського. Гетьман також сам impar viribus повернувся. ...... Україна дейнецька на тій стороні Дніпра дуже посилюється, et quidem insensibiliter… від Канева аж до Умані містечка на смугах дейнеки осадили, то є Лисянка, Ольшана та Майну. Корсунь на теж були … Не знаю, що в тому є, що Брюховецький вихваляється татарською приязню, а пан Вижицький дає знати, що татари з Умані …. Пан Гетьман Запорозький має їх дуже suspectos з листів їх та з самих уговорів, якими козаків звикли наводити до шукання ханської протекції. І пан Замойський, що відписав, не завадило б знати. Та чому не хотів говорити з послом татарським, але лише листом відбувся. Також чому suppressit лист ханський, тому що небіжчик воєвода завжди відсилав. 156 Сіверянський літопис Брюховецький лишає в Каневі tutus praesidio п’ятьсот москви, сам ніде не ви- ходить, escitat тільки своєю причетністю до бунтів. Про інші московські підкріплення в цілому не чути. І є то річ, яка ніколи не траплялася, щоб цар московський мав військо коли своє доручати козакам. Опікся на них так сильно під Конотопом та Чудновим і теж exempla дивлячись на Ракочи ostentabit їм тільки військо від Білгороду. Interae sua aget. Лист пана Вижицького та Лесницького. Ревізія фортець українських. Фортеці українські, як є потрібні praesens eventus docuit, якби не фортеця в Корсуні, певно, би був Корсунь дейнецький. Проте Корсуня дуже трудні засоби до забезпечення продовольством, а то його зараз рятував Стахурський, пославши сімсот осьмачек перед приходом пана воєводи. За полковництва того полковника минулого. Чигирину обдумана правда добра провізія з прибутків, але чув, що з тих прибутків privati собі conquirunt commoda. Про Білу Церкву піклуватися не треба. Крім давньої провізії, зараз при мені купив комендант тисячу осьмачек. Має жита одного кліток двадцять чотири, гороху комор сім, борошна чотири, копченостей, сала шопа велика. Старого м’яса також, чого всьо- го вистачить на рік цілий: кожної клітки вистачить на тижнів п’ять, друга на шість. Криниця одна вже готова, другу вирубують дейнецькі ув’язнені pretio libertatis promissae. Селітри діжок двадцять чотири готової, окрім тієї, що роблять. Порох також роблять дейнецькими … дванадцять. Льох повний пороху, з якого urgente necessitate додати можуть і на інші фортеці. Два больверки, які були зменшені для швидкості, при мені реставрувати почали порядно. У доброму цілком порядку та лишається фортеця так далеко, що тримає перед нею Біла Церква. Сам пан воєвода, multis recommendatus et probatus Вашій Королівській Милості nominibus. Старання навколо всього, з коменданта також дужо kontent. Той працює біля війська, але біля чужоземців через коменданта. Про Острог вже доносив Вашій Королівській Милості листом, що там не маєш жодної в цілому сили, тільки її fabulosis augent nominibus, пригадуючи, що було колись за давніх князів Острозьких. Є там .. в частині князя молодого. У Полонному був Груша, показавши козаків тисяча двісті, пішов до Вроцлава, зараз знову про нього кажуть, наче став в Полонному. Княжна канцлерина, пан підстолій, його милість пан воєвода Краківський до Бару, чого б не до Полонного. Конфедерація не народиться в Україні, primo ob metum, secumdo, тут у пана під- скарбія народиться, якщо війську нічого не дадуть1. Дата подання: 12 вересня 2019 р. 1 Собрание государственных и частных актов, касающихся истории Литвы и соединенных с ней владений (отъ 1387 до 1710 года). Вильно, 1858. Ч.1. С.132 – 139. DOI: 10.5281/zenodo.3546347