Клініко-лабораторна характеристика аномальних маткових кровотеч пубертатного періоду

Визначено причини виникнення особливостей маткових кровотеч пубертатного періоду. Етіологічними факторами маткових кровотеч пубертатного періоду є дисгармонія фізичного і статевого розвитку, а також спадкова схильність до порушень менструального циклу. У дівчат-підлітків спостерігаються збільшення...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2018
Автор: Новікова, А.А.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України 2018
Назва видання:Міжнародний медичний журнал
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/160984
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Клініко-лабораторна характеристика аномальних маткових кровотеч пубертатного періоду / А.А. Новікова // Міжнародний медичний журнал. — 2018. — Т. 24, № 4(96). — С. 39-41. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-160984
record_format dspace
spelling irk-123456789-1609842019-11-26T01:25:49Z Клініко-лабораторна характеристика аномальних маткових кровотеч пубертатного періоду Новікова, А.А. Акушерство і гінекологія Визначено причини виникнення особливостей маткових кровотеч пубертатного періоду. Етіологічними факторами маткових кровотеч пубертатного періоду є дисгармонія фізичного і статевого розвитку, а також спадкова схильність до порушень менструального циклу. У дівчат-підлітків спостерігаються збільшення об’єму яєчників із розвитком фолікулярних кіст, гіперпластичні процеси і посилення кровотоку в ендометрії. Определены причины возникновения маточных кровотечений пубертатного периода. Этиологическими факторами маточных кровотечений пубертатного периода являются дисгармония физического и полового развития, а также наследственная предрасположенность к нарушениям менструального цикла. У девочек-подростков наблюдаются увеличение объема яичников с развитием фолликулярных кист, гиперпластические процессы и усиление кровотока в эндометрии. The causes of features of pubertal uterine bleeding are determined. The etiological factors of pubertal uterine bleeding are disorders of physical and sexual development, as well as hereditary predisposition to menstrual cycle disorders. Female adolescents show an increase in ovarian volume with the development of follicular cysts, hyperplastic processes and increased blood flow in the endometrium. 2018 Article Клініко-лабораторна характеристика аномальних маткових кровотеч пубертатного періоду / А.А. Новікова // Міжнародний медичний журнал. — 2018. — Т. 24, № 4(96). — С. 39-41. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 2308-5274 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/160984 618.14-005.1-02-053.6 uk Міжнародний медичний журнал Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Акушерство і гінекологія
Акушерство і гінекологія
spellingShingle Акушерство і гінекологія
Акушерство і гінекологія
Новікова, А.А.
Клініко-лабораторна характеристика аномальних маткових кровотеч пубертатного періоду
Міжнародний медичний журнал
description Визначено причини виникнення особливостей маткових кровотеч пубертатного періоду. Етіологічними факторами маткових кровотеч пубертатного періоду є дисгармонія фізичного і статевого розвитку, а також спадкова схильність до порушень менструального циклу. У дівчат-підлітків спостерігаються збільшення об’єму яєчників із розвитком фолікулярних кіст, гіперпластичні процеси і посилення кровотоку в ендометрії.
format Article
author Новікова, А.А.
author_facet Новікова, А.А.
author_sort Новікова, А.А.
title Клініко-лабораторна характеристика аномальних маткових кровотеч пубертатного періоду
title_short Клініко-лабораторна характеристика аномальних маткових кровотеч пубертатного періоду
title_full Клініко-лабораторна характеристика аномальних маткових кровотеч пубертатного періоду
title_fullStr Клініко-лабораторна характеристика аномальних маткових кровотеч пубертатного періоду
title_full_unstemmed Клініко-лабораторна характеристика аномальних маткових кровотеч пубертатного періоду
title_sort клініко-лабораторна характеристика аномальних маткових кровотеч пубертатного періоду
publisher Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України
publishDate 2018
topic_facet Акушерство і гінекологія
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/160984
citation_txt Клініко-лабораторна характеристика аномальних маткових кровотеч пубертатного періоду / А.А. Новікова // Міжнародний медичний журнал. — 2018. — Т. 24, № 4(96). — С. 39-41. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.
series Міжнародний медичний журнал
work_keys_str_mv AT novíkovaaa klíníkolaboratornaharakteristikaanomalʹnihmatkovihkrovotečpubertatnogoperíodu
first_indexed 2025-07-14T13:36:23Z
last_indexed 2025-07-14T13:36:23Z
_version_ 1837629633359511552
fulltext 39©  А. А. НОВіКОВА, 2018 МІЖНАРОДНИЙ МЕДИЧНИЙ ЖУРНАЛ, 2018, № 4 w w w .im j.k h. ua УДК 618.14-005.1-02-053.6 КЛІНІКО-ЛАБОРАТОРНА ХАРАКТЕРИСТИКА АНОМАЛЬНИХ МАТКОВИХ КРОВОТЕЧ ПУБЕРТАТНОГО ПЕРІОДУ А. А. НОВІКОВА Харківський національний медичний університет, Україна Визначено причини виникнення особливостей маткових кровотеч пубертатного періоду. Етіоло- гічними факторами маткових кровотеч пубертатного періоду є дисгармонія фізичного і статево- го розвитку, а також спадкова схильність до порушень менструального циклу. У дівчат-підліт- ків спостерігаються збільшення об’єму яєчників із розвитком фолікулярних кіст, гіперпластичні процеси і посилення кровотоку в ендометрії. Ключові слова: аномальні маткові кровотечі пубертатного періоду, система гемостазу, гормональні порушення. Одним із найчастіших порушень менструальної функції у період статевого дозрівання є аномальні маткові кровотечі пубертатного періоду (АМКПП), що нерідко призводять у подальшому до стійких порушень менструальної і генеративної функції [1, 2]. Основною причиною маткових кровотеч у дівчаток-підлітків є дефект взаємодії яєчників і гіпоталамо-гіпофізарної ділянки центральної нер- вової системи. Характерне для періоду статевого дозрівання підвищення рівня естрогенів не зменшує секрецію фолікулостимулюючого гормону (ФСГ), що, у свою чергу, викликає стимуляцію росту і роз- витку відразу багатьох фолікулів [3]. Збереження більш високої, ніж у нормі, секреції ФСГ служить чинником, що гальмує вибір і розвиток домінант- ного фолікула в яєчнику [4]. Відсутність овуля- ції призводить до постійного впливу естрогенів на органи-мішені, в тому числі на ендометрій [5]. Якщо проліферуючий ендометрій переповнює порожнину матки, то на окремих ділянках виника- ють порушення трофіки з подальшим локальним відторгненням і кровотечею. Кровотеча підтри- мується підвищеним утворенням простагландинів у тривало проліферуючому ендометрії [6]. Метою цього дослідження було визначення особливостей клініко-лабораторних характерис- тик АМКПП у дівчат-підлітків. Критерієм включення в групу дослідження була наявність у пацієнтки віком від 11 до 18 років маткової кровотечі. Із дослідження виключалися дівчата з наявністю ознак гострого запального процесу, з органічною патологією внутрішніх ста- тевих органів, синдромом полікістозних яєчників, вагітністю, онкологічними захворюваннями і хво- робами системи крові. Основну групу становили 98 дівчат-підлітків у віці 11–18 років з АМКПП, яких було госпіталі- зовано в Обласну дитячу клінічну лікарню № 1 та Харківський міський пологовий будинок № 1 (клі- нічні бази кафедри акушерства, гінекології та дитячої гінекології Харківського національного медичного університету). Середній вік обстеже- них становив 14,3±1,1 року. У 33 пацієнток були рецидиви кровотеч. Контрольну групу сформовано із 35 здорових дівчат того ж віку з нормальним менструальним циклом. У процесі верифікації діагнозу всім пацієнт- кам проводився збір анамнезу, ультразвукове до- слідження (УЗД) органів малого тазу, допплеро- графічне дослідження, визначення гормонального профілю (гонадотропні та статеві гормони), біо- хімічне обстеження з вивченням показників си- стеми гемостазу. Стан системи гемостазу обстежених пацієнток оцінювався за показниками загального коагуля- ційного потенціалу крові: кількість тромбоцитів (Тц), час рекальцифікації (ЧР), протромбіновий час (ПТЧ), тромбіновий час (ТЧ), активований частковий тромбопластиновий час (АЧТЧ). Гінекологічний статус оцінювався на підставі ректо-абдомінального та вагінального досліджень. УЗД внутрішніх статевих органів проводи- лося за допомогою апарата Siemens (Німеччина) з використанням трансабдомінального датчика, а у дівчат, що живуть статевим життям,— транс- вагінального датчика. При дослідженні гормонального статусу було визначено концентрації лютеїнізуючого та фолі- кулостимулюючого гормонів (ЛГ та ФСГ), про- гестерону (ПРГ), естрадіолу (Е2), пролактину (ПРЛ), кортизолу (К). Для статистичної обробки матеріалів дослі- дження використовували пакет прикладних про- грам Statistica 7.0. При аналізі менструальної функції у більшості пацієнток основної групи порушення спостеріга- лись у вигляді кровотечі та нерегулярних мен- струацій із початком менархе, що може свідчити про високий ризик неспроможності саморегуляції розвитку репродуктивної системи [8]. Отримані дані дають змогу стверджувати, що раннє менар- хе підвищує ймовірність виникнення АМКПП. З анамнестичних відомостей з’ясовано, що од- ним з етіологічних факторів АМКПП були зміни АКУШЕРСТВО І ГІНЕКОЛОГІЯ 40 АКУШЕРСТВО І ГІНЕКОЛОГІЯ w w w .im j.k h. ua у фізичному і статевому розвитку, а також спадкова схильність до порушень менструальної функції. УЗД є важливим методом в оцінці внутріш- ніх статевих органів у дівчат, які страждають на АМКПП [1]. Ехографічні розміри їх матки при динамічному спостереженні збільшені на 65 % по- рівняно з групою контролю. У всіх вікових гру- пах відзначається збільшення обсягу яєчників. На ехограмах у 25 % пацієнток з АМКПП виявлено ретенційні утворення від 27 до 50 мм у діаметрі, що були розташовані в одному чи відразу в обох яєчниках і розцінювалися як фолікулярні кісти. Зазначене може свідчити про гіперестрогенемію в обстежених основної групи. Дані УЗД порожнини матки свідчать про гі- перпластичні процеси ендометрію у 48 (48,9 %) пацієнток з АМКПП. При їх допплерометричному дослідженні спостерігалося посилення кровотоку в ендометрії, що може бути пов’язане зі збільшен- ням числа естрогенних рецепторів і посиленням дії естрадіолу. Під час кровотечі до крові домішу- ються злущені клітини ендометрію, які перетво- рюють профібринолізин у фібринолізин та спри- яють утворенню фібринових згортків, що підви- щує кровотечу [9]. Зміни функціонального стану системи гемостазу протягом нормального циклу у дівчат групи контролю мали закономірний ха- рактер: під час менструації активність гемостазу підвищувалася — збільшувалося згортання крові, адгезивність і агрегація тромбоцитів, знижувалася фібринолітична активність. Після крововтрати у 40 (40,8 %) дівчат основ- ної групи зафіксовано підвищення концентра- ції тромбіну, який, діючи на мембрани форме- них елементів крові, змінює їх функціональний стан, сприяючи реакції звільнення еритроци- тарних та тромбоцитарних факторів згортання крові. При дослідженні кількість тромбоцитів крові в основній групі була знижена і станови- ла 218±1,9×109/л і 252,3±2,1×109/л — у контролі (р < 0,05). ЧР, який характеризує внутрішній шлях згортання крові, мав тенденцію до зниження — 91,8±4,2 с, порівняно з контролем — 94,3±3,7 с. ПТЧ, що відображає активність факторів зовніш нього шляху згортання крові, практично не змінювався. ТЧ, діагностична цінність якого полягає у ви- значенні стану фібриногенезу, достовірно збіль- шувався до 18,7±1,1 с у всіх пацієнток основної групи порівняно з контролем — 16,5±1,1 с. АЧТЧ, який вважається найбільш чутливим тестом відображення коагуляційної активності кро- ві [7], навпаки, був коротшим порівняно з групою контролю, що свідчило про зниження потенціалу гемокоагуляції. Більш виражене зниження АЧТЧ може свідчити про явний розвиток перманентної гіперкоагуляції, що корелює зі ступенем тяжкості крововтрати (АЧТЧ в основній групі — 31,4±2,1 с, у контролі — 41,7±2,3 с). Результати проведених досліджень демонстру- ють, що при кровотечах у пубертатному періоді є підвищеним загальний коагуляційний потенціал. При аналізі функції гіпофіза у хворих з АМКПП установлено певні зміни. Пригнічення гонадотроп- ної функції у вигляді паралельного зниження рів- нів ЛГ і ФСГ визначено у 29,6 % дівчат (частіше молодшої вікової групи — 11–14 років) з АМКПП. Зниження ЛГ на тлі помірного і підвищеного рівнів ФСГ спостерігалося у 39,8 % підлітків, під- вищений рівень обох гонадотропінів (ЛГ і ФСГ) установлено в 11 пацієнток (11,2 %). У решти па- цієнток з АМКПП вміст гонадотропінів варіював у межах, аналогічних показникам групи контролю. У дівчат-підлітків з АМКПП, як правило, виявлено високі рівні ПРЛ, у половини з них — підвищення рівня Е2 при зниженні рівня ПРГ у переважної більшості пацієнток. Концентрація К в основній групі жінок з АМКПП вище (середній показник — 390,6 нмоль/л) порівняно з контроль- ною групою (270,06 нмоль/л), що може свідчити про високий рівень стресу. Функціональний стан ендометрію, фоліку- лярного апарату за даними УЗД є відображенням гормональних порушень і свідчить про значні змі- ни в гіпоталамо-гіпофізарно-яєчниковій системі у пацієнток основної групи. Результати проведеного дослідження дали змогу дійти таких висновків: 1) у дівчат-підлітків з АМКПП спостеріга- ються різноспрямовані зміни в загальному стані системи гемостазу, які визначаються величиною крововтрати, вираженістю викликаних гемодина- мічних і обмінних порушень; 2) при АМКПП спостерегаються порушення у гонадотропній функції яєчників, що призводить до зміни концентрації статевих гормонів; 3) у дівчат-підлітків з матковими кровотечами спостерігається підвищення рівня К в сироватці крові, що може свідчити про високий рівень стресу, який є одним з етіологічних факторів АМКПП. С п и с о к л і т е р а т у р и 1. Клинико-патогенетическая характеристика и терапия гиперандрогений женского организма в подрост- ковом возрасте / И. А. Тучкина, М. Ю. Тучкина, Ж. О. Гиленко, О. В. Пионтковская // Здоровье женщины.— 2013.— № 6 (82).— С. 16–22. 2. Тучкина И. А. Клинико-лабораторная характеристика воспалительных заболеваний внутренних половых органов у девушек-подростков / И. А. Тучкина, Г. М. Тысячка // Медицина сегодня и завтра.— 2011.— № 3 (52).— С. 113–117. 3. Диннік В. О. Пубертатні маткові кровотечі: клініка, патогенез, лікування прогноз: автореф. на здобуття наук. ступеня д-ра мед. наук; спец. 14.01.01 «Аку- шерство та гінекологія» / В. О. Диннік; Ін-т педіа- трії, акушерства та гінекології АМН України.— К., 2010.— 39 с. 41 АКУШЕРСТВО І ГІНЕКОЛОГІЯ w w w .im j.k h. ua 4. Başaran H. O. Dysfunctional uterine bleeding in ado- lescent girls and evaluation of their response to treat- ment / H. O. Başaran, S. Akgül, Oksüz N. Kanbur // Pediatrics.— 2013.— Vol. 55 (2).— P. 186–189. 5. Гинекология: национальное руководство. Краткое издание; под ред. Г. М. Савельевой, Г. Т. Сухих, В. И. Кулакова, И. Б. Манухина.— М.: ГЭОТАР- Медиа, 2013.— С. 193–204. 6. Munro M. G. Abnormal uterine bleeding / M. G. Mun- ro.— Cambridge, UK: Cambridge University Press, 2010.— 264 р. 7. Уварова Е. В. Аномальные маточные кровотечения / Е. В. Уварова // Репродуктивное здоровье детей и подростков.— 2013.— № 3.— С. 73–88. 8. Antifibrinolytics (lysine analogues) for the prevention of bleeding in patients with haematological disorders / D. Wardrop, L. J. Estcourt, S. J. Bruskill [et al.] // Cochrane Database of Systematic Reviews.— 2013.— Vol. 29 (7): CD009733.— doi: 10.1002/1465 9. Гуркин Ю. А. Гинекология подростков. Руководство для врачей / Ю. А. Гуркин.— СПб.: ИКФ «Фолиант», 2010.— 524 с. КЛИНИКО-ЛАБОРАТОРНАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА АНОМАЛЬНЫХ МАТОЧНЫХ КРОВОТЕЧЕНИЙ ПУБЕРТАТНОГО ПЕРИОДА А. А. НОВИКОВА Определены причины возникновения маточных кровотечений пубертатного периода. Этиологическими факторами маточных кровотечений пубертатного периода являются дисгармония физического и полового развития, а также наследственная предрасположенность к нарушениям менстру- ального цикла. У девочек-подростков наблюдаются увеличение объема яичников с развитием фолликулярных кист, гиперпластические процессы и усиление кровотока в эндометрии. Ключевые слова: аномальные маточные кровотечения пубертатного периода, система гемостаза, гормональные нарушения. CLINICAL AND LABORATORY CHARACTERISTICS OF ABNORMAL PUBERTAL UTERINE BLEEDING A. A. NOVIKOVA The causes of features of pubertal uterine bleeding are determined. The etiological factors of pubertal uterine bleeding are disorders of physical and sexual development, as well as hereditary predisposi- tion to menstrual cycle disorders. Female adolescents show an increase in ovarian volume with the development of follicular cysts, hyperplastic processes and increased blood flow in the endometrium. Key words: abnormal pubertal uterine bleeding, hemostasis system, hormonal disorders. Надійшла 22.10.2018