Особливості процесів запалення при кардіопульмональній поліморбідності

Наведено результати дослідження особливостей стану медіаторів запалення при поєднаній патології — бронхіальній астмі та хронічному обструктивному захворюванні легень на тлі гіпертонічної хвороби. Установлено, що в основі їх коморбідності лежить поглиблення процесів запалення, а в групі хворих на аст...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2019
Hauptverfasser:	Кочуєва, М.М., Тимченко, Г.А., Заікіна, Ю.О., Рогожин, А.В., Кочуєв, Г.І., Псарьова, В.Г.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України 2019
Schriftenreihe:	Міжнародний медичний журнал
Schlagworte:	Терапія
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/160998
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Особливості процесів запалення при кардіопульмональній поліморбідності / М.М. Кочуєва, Г.А. Тимченко, Ю.О. Заікіна, А.В. Рогожин, Кочуєв Г.І., Псарьова В.Г. // Міжнародний медичний журнал. — 2019. — Т. 25, № 1(97). — С. 10-15. — Бібліогр.: 22 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-160998
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1609982019-11-26T01:25:33Z Особливості процесів запалення при кардіопульмональній поліморбідності Кочуєва, М.М. Тимченко, Г.А. Заікіна, Ю.О. Рогожин, А.В. Кочуєв, Г.І. Псарьова, В.Г. Терапія Наведено результати дослідження особливостей стану медіаторів запалення при поєднаній патології — бронхіальній астмі та хронічному обструктивному захворюванні легень на тлі гіпертонічної хвороби. Установлено, що в основі їх коморбідності лежить поглиблення процесів запалення, а в групі хворих на астму — хронічне обструктивне захворювання легень — перехрестний синдром на тлі гіпертонічної хвороби відзначено максимальні рівні еозинофілії і вмісту в крові лейкотрієна B4. Представлены результаты исследования особенностей состояния медиаторов воспаления при сочетанной патологии — бронхиальной астме и хроническом обструктивном заболевании легких на фоне гипертонической болезни. Установлено, что в основе их коморбидности лежит углубление процессов воспаления, а в группе больных с астмой — хроническим обструктивным заболеванием легких — перекрестным синдромом на фоне гипертонической болезни отмечаются максимальные уровни эозинофилии и содержания в крови лейкотриена B4. The paper presents the research results on studying the features of inflammation mediators in the combined pathology, i.e. bronchial asthma and chronic obstructive pulmonary disease with concomitant arterial hypertension. It has been established that the deepening of inflammation was observed at the base of their comorbidity, and in the group of patients suffering from the asthma — chronic obstructive pulmonary disease — overlap syndrome with concomitant arterial hypertension, the maximal levels of eosinophilia and the content of leukotriene B4 in blood were found. 2019 Article Особливості процесів запалення при кардіопульмональній поліморбідності / М.М. Кочуєва, Г.А. Тимченко, Ю.О. Заікіна, А.В. Рогожин, Кочуєв Г.І., Псарьова В.Г. // Міжнародний медичний журнал. — 2019. — Т. 25, № 1(97). — С. 10-15. — Бібліогр.: 22 назв. — укр. 2308-5274 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/160998 616.248:616.233-02:616.233-07.271:616.24-007.272-036.1:616.12-008.331.1-07 uk Міжнародний медичний журнал Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Терапія Терапія
spellingShingle	Терапія Терапія Кочуєва, М.М. Тимченко, Г.А. Заікіна, Ю.О. Рогожин, А.В. Кочуєв, Г.І. Псарьова, В.Г. Особливості процесів запалення при кардіопульмональній поліморбідності Міжнародний медичний журнал
description	Наведено результати дослідження особливостей стану медіаторів запалення при поєднаній патології — бронхіальній астмі та хронічному обструктивному захворюванні легень на тлі гіпертонічної хвороби. Установлено, що в основі їх коморбідності лежить поглиблення процесів запалення, а в групі хворих на астму — хронічне обструктивне захворювання легень — перехрестний синдром на тлі гіпертонічної хвороби відзначено максимальні рівні еозинофілії і вмісту в крові лейкотрієна B4.
format	Article
author	Кочуєва, М.М. Тимченко, Г.А. Заікіна, Ю.О. Рогожин, А.В. Кочуєв, Г.І. Псарьова, В.Г.
author_facet	Кочуєва, М.М. Тимченко, Г.А. Заікіна, Ю.О. Рогожин, А.В. Кочуєв, Г.І. Псарьова, В.Г.
author_sort	Кочуєва, М.М.
title	Особливості процесів запалення при кардіопульмональній поліморбідності
title_short	Особливості процесів запалення при кардіопульмональній поліморбідності
title_full	Особливості процесів запалення при кардіопульмональній поліморбідності
title_fullStr	Особливості процесів запалення при кардіопульмональній поліморбідності
title_full_unstemmed	Особливості процесів запалення при кардіопульмональній поліморбідності
title_sort	особливості процесів запалення при кардіопульмональній поліморбідності
publisher	Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України
publishDate	2019
topic_facet	Терапія
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/160998
citation_txt	Особливості процесів запалення при кардіопульмональній поліморбідності / М.М. Кочуєва, Г.А. Тимченко, Ю.О. Заікіна, А.В. Рогожин, Кочуєв Г.І., Псарьова В.Г. // Міжнародний медичний журнал. — 2019. — Т. 25, № 1(97). — С. 10-15. — Бібліогр.: 22 назв. — укр.
series	Міжнародний медичний журнал
work_keys_str_mv	AT kočuêvamm osoblivostíprocesívzapalennâprikardíopulʹmonalʹníjpolímorbídností AT timčenkoga osoblivostíprocesívzapalennâprikardíopulʹmonalʹníjpolímorbídností AT zaíkínaûo osoblivostíprocesívzapalennâprikardíopulʹmonalʹníjpolímorbídností AT rogožinav osoblivostíprocesívzapalennâprikardíopulʹmonalʹníjpolímorbídností AT kočuêvgí osoblivostíprocesívzapalennâprikardíopulʹmonalʹníjpolímorbídností AT psarʹovavg osoblivostíprocesívzapalennâprikardíopulʹmonalʹníjpolímorbídností
first_indexed	2025-07-14T13:37:18Z
last_indexed	2025-07-14T13:37:18Z
_version_	1837629690528923648
fulltext	10 МІЖНАРОДНИЙ МЕДИЧНИЙ ЖУРНАЛ, 2019, № 1 © М. М. КоЧУЄВА, Г. А. ТИМЧЕНКо, Ю. о. ЗАІКІНА... 2019 w w w .im j.k h. ua УДК 616.248:616.233-02:616.233-07.271:616.24-007.272-036.1:616.12-008.331.1-07 ОСОБЛИВОСТІ ПРОЦЕСІВ ЗАПАЛЕННЯ ПРИ КАРДІОПУЛЬМОНАЛЬНІЙ ПОЛІМОРБІДНОСТІ Проф. М. М. КОЧУЄВА1, Г. А. ТИМЧЕНКО1, Ю. О. ЗАІКІНА1, канд. мед. наук А. В. РОГОЖИН1, доц. Г. І. КОЧУЄВ1, В. Г. ПСАРЬОВА2 1 Харківська медична академія післядипломної освіти, 2 Сумський державний університет, Україна Наведено результати дослідження особливостей стану медіаторів запалення при поєднаній па- тології — бронхіальній астмі та хронічному обструктивному захворюванні легень на тлі гіперто- нічної хвороби. Установлено, що в основі їх коморбідності лежить поглиблення процесів запа- лення, а в групі хворих на астму — хронічне обструктивне захворювання легень — перехрестний синдром на тлі гіпертонічної хвороби відзначено максимальні рівні еозинофілії і вмісту в крові лейкотрієна B4. Ключові слова: бронхіальна астма, хронічне обструктивне захворювання легень, астма — хронічне обструктивне захворювання легень — перехрест, гіпертонічна хвороба, лейкотрієн В4. Хронічні захворювання легень є серйозною проблемою сучасної медицини, що зумовлено їх широким розповсюдженням і високими показни- ками інвалідності та смертності. У їхній структурі провідні позиції займають хронічне обструктив- не захворювання легень (ХОЗЛ) та бронхіальна астма (БА) [1]. Однак у великої кількості хворих, особливо віком старше 40 років та із супровідним тютюнопалінням в анамнезі спостерігається по- єднання симптомів БА та ХОЗЛ, за даними різ- них авторів, у 15–55 % випадків. Для позначення цього стану використовувався термін «Астма — ХОЗЛ — перехресний синдром», а згодом — «Аст- ма — ХОЗЛ — перехрест» (АХП) [2]. У 2014 р. оприлюднено спільний документ GINA (Global Initiative for Asthma) та GOLD (Global Initiative for Chronic Obstructive Lung Diseases), у якому АХП характеризується як постійне обмеження легеневої функції з певними властивостями БА і ХОЗЛ [2]. Найчастіше хронічні бронхообструктивні за- хворювання легень (ХБЗЛ) асоціюються із серце- во-судинними, здебільшого ішемічною хворобою серця (ІХС), хронічною серцевою недостатністю (ХСН), фібриляцією передсердь та гіпертоніч- ною хворобою (ГХ). Згідно з даними літератури частота поєднання ХБЗЛ і ГХ досягає 27 % [3]. Коморбідність ХБЗЛ та ГХ є важливою медико- соціальною проблемою через зростання захворю- ваності, тяжкість ускладнень, тенденцію до підви- щення показника смертності, втрату працездатно- сті пацієнтів [3]. Ключова роль у генезі ХБЗЛ належить роз- витку хронічного місцевого та системного запалення, у процес якого залучаються всі морфологічні струк- тури бронхів, паренхіми легень і легеневих судин. Учасниками запалення при ХОЗЛ і БА є нейтро- філи, Т-лімфоцити, альвеолярні макрофаги, вільні радикали кисню, цитокіни, хемокіни, протеази та ін. [4]. Великий інтерес фахівців становить лей- котрієн B4 (LTB4), що є метаболітом арахідонової кислоти і синтезується за рахунок дії цитозольної фосфоліпази А2, 5-ліпоксигенази та лейкотрієн-A4- гідролази. Дані попередніх досліджень довели роль LTB4 як потужного хемоатрактанту, що задіяний у запальній відповіді при деяких аутоімунних за- хворюваннях, у тому числі БА [5]. Водночас під- креслено значення цієї речовини у таких станах, як атеросклероз, ожиріння, ішемічний інсульт та легенева гіпертензія [6–9]. У дослідженнях [10, 11] було встановлено зв’язок між артеріальною гіпер- тензією та хронічним системним запаленням. При системному запаленні підвищується концентрація лейкоцитів, які, у свою чергу, звільняють цитокіни та хемокіни, що впливають на активність нейро- нів і регуляцію артеріального тиску (АТ) на рівні ядра одинокого шляху довгастого мозку та пара- вентрикулярного ядра гіпоталамусу [12]. Можна припустити, що поєднання ХБЗЛ та ГХ призведе до сумації патологічних процесів та більш усклад- неного перебігу захворювань. Однак на сьогодні залишаються не вивченими як роль основних мар- керів запалення, у тому числі й LTB4, у патогенезі БА, ХОЗЛ та АХП на тлі ГХ, так і їхній вплив на перебіг захворювання. Мета цього дослідження — вивчити стан по- казників системного запалення у хворих із БА, ХОЗЛ та їх поєднанням на тлі ГХ. Роботу виконано на базі пульмонологічного відділення Харківської міської клінічної лікарні № 13. Для участі у дослідженні було відібрано 76 пацієнтів із БА, ХОЗЛ та їх поєднанням (АХП) на тлі ГХ (39 чоловіків та 37 жінок), а також 15 здо- рових добровольців, що становили групу контролю. Захворювання діагностували на підставі даних анамнезу, об’єктивного огляду, спірометрії з ви- конанням стандартного тесту на зворотність брон- хіальної обструкції (ЗБО) з інгаляцією 400 мкг ТЕРАПІЯ 11 ТЕРАПІЯ w w w .im j.k h. ua сальбутамолу і лабораторного дослідження. Об- стеження проводилося у період ремісії, який ха- рактеризувався стабільними клінічними симпто- мами та показниками функції зовнішнього дихан- ня. Критеріями виключення з дослідження були: ожиріння, цукровий діабет, хронічні інфекційні, системні, онкологічні та психічні захворювання, ХСН із фракцією викиду лівого шлуночка менше 50 %, присутність в анамнезі інфаркту міокарда, інсульту й ознак ІХС, клапанних регургітацій вище 2-го ступеня, неконтрольований перебіг ГХ. У діагностиці АХП використовувалися критерії, рекомендовані спільним документом GINA та GOLD з діагностики бронхообструктивних захво- рювань (Diagnosis of Diseases of Chronic Airflow Limitation: Asthma, COPD and Asthma COPD Overlap Syndrome) від 2015 р. [2] та критерії American Thorax Society (ATS) (діагноз базувався на наявності всіх трьох великих критеріїв та при- наймні одного малого) [13]. До великих критері- їв належать: постійне обмеження потоку повітря та вік пацієнта старше 40 років, паління понад 10 років або еквівалент забруднення повітря, а та- кож документована історія астми до 40 років або ЗБО > 400 мл; до малих — документована істо- рія атопії або алергічного риніту, два окремі тести на ЗБО > 12 % та 200 мл, кількість еозинофілів у крові ≥ 300/мкл. ХОЗЛ діагностували згідно з Глобальною стратегією діагностики, лікування та профілактики ХОЗЛ (GOLD, 2018) [14]. Усі пацієнти з АХП та ХОЗЛ мали ІІ та ІІІ ступінь порушення легеневої функції за GOLD. До дослі- дження залучалися пацієнти з ГХ I і II ступенів, що визначалася відповідно до загальноприйнятої класифікації рівнів АТ (згідно з рекомендаціями ESH/ESC). Обстеження хворих включало клініч- ні методи — аналіз скарг та анамнезу, стандартне клінічне обстеження із вимірюванням АТ та час- тоти серцевих скорочень (ЧСС), антропометрич- не дослідження із визначенням індексу маси тіла (ІМТ), спірометричне дослідження з тестом ЗБО з інгаляцією 400 мкг сальбутамолу за допомогою комп’ютерної системи SPIROLAB (виробництва НДІ «ХАІ-Медіка», Харків), дослідження клініч- ного аналізу крові з лейкоцитограмою та визна- чення імуноферментним методом сироваткового рівня ейкозаноїду LTВ4. Отримані дані оброблялися з використанням прикладної програми Statistiсa. Кількісні дані по- дано у вигляді середніх значень (М) та стандарт- них відхилень (SD). Для опису якісної варіації використовували частоту, з якою траплялись озна- ки, що оцінювалися в групі. Критичне значення рівня статистичної значущості при перевірці ну- льових гіпотез дорівнювало 0,05. Для порівняння центральних параметрів груп використовувалися параметричні і непараметричні методи: t-критерій Стьюдента, тести Вілкоксона (W) і Манна — Уїтні. Для попарного порівняння груп використовувався критерій U Манна — Уїтні, для порівняння час- тоти тієї чи іншої ознаки при проведенні частот- ного аналізу в групах використовували критерій Пірсона χ2. Згідно з критеріями включення хворих було розподілено на чотири групи та групу контролю (табл. 1). До першої групи увійшли 19 пацієнтів з АХП на тлі ГХ (10 (52,6 %) чоловіків і 9 (47,4 %) жі- нок), до другої — 21 із БА на тлі ГХ (10 (47,6 %) чоловіків та 11 (52,4 %) жінок), до третьої — 18 (10 (55,6 %) чоловіків та 8 (44,4 %) жінок) із ХОЗЛ та ГХ, до четвертої — 18 (9 (50,0 %) чоловіків та 9 (50,0 %) жінок) — лише з ГХ. Групу контролю становили 15 здорових осіб (8 (53,3 %) чоловіків і 7 (46,7 %) жінок). Проведений порівняльний аналіз не установив достовірних розбіжностей за гендерним складом між групами обстежених хворих, а також із групою контролю. За віковими характеристиками групи також були співставними між собою (р > 0,05) (табл. 1). При оцінці статусу паління обстежених хворих було установлено, що його наявність у теперішній час у четвертій групі становило 3 (16,7 %), тобто зустрічалося значно рідше, ніж у групах пацієнтів із ХОЗЛ (12 (66,7 %) (χ2 3–4 7,31; р3–4 = 0,007)) та з БА (12 (57,1 %) (χ2 2–4 5,11; р2–4 = 0,011)). Най- більший індекс паління зафіксовано у третій групі, і він високо достовірно відрізнявся не лише від четвертої групи, але й першої та другої. У групі пацієнтів із ХОЗЛ спостерігалися ниж- чі показники об’єму форсованого видиху за першу секунду (ОФВ1) та співвідношення ОФВ1/ФЖЄЛ (форсована життєва ємність легень) порівняно з групою хворих на АХП, у групі обстежених лише із ГХ спірометричні показники перебували у межах вікової норми. Пацієнти з третьої групи мали достовірно нижчі показники ЗБО порівняно з першою групою (табл. 1). Кількість хворих із I та II ступенем ГХ у гру- пах була порівнянна, однак найнижчий АТ відзна- чено у пацієнтів із БА, у першій та третій групах АТ був вищий не лише порівняно з контролем, але й із другою групою. ЧСС у всіх пацієнтів клінічних груп була вищою, ніж у контролі, але достовірно не відрізнялася між самими групами. Для оцінки стану системного запалення було проаналізовано показники лейкоцитограми та вміст у крові ейкозаноїду LTB4 в обстежених хворих та контролі. Аналіз кількості лейкоцитів та їх процентного складу у хворих різних груп показав, що кількість лейкоцитів крові у групі із ХОЗЛ була достовір- но вищою, а відносна кількість лімфоцитів ниж- чою, ніж у першій та четвертій групах (табл. 2). Водночас підвищення рівня еозинофілів, яке ви- значалося у хворих із БА та АХП, не було при- таманним пацієнтам із ХОЗЛ (табл. 2). Результати дослідження маркерів системного запалення при ХБЗЛ мають суперечливий харак- тер. Спроба встановити найчутливіші маркери при БА, ХОЗЛ та їх поєднанні не дала однозначних 12 ТЕРАПІЯ w w w .im j.k h. ua результатів. Так, з одного боку, було доведено зв’язок рівня інтерлейкіну-6 (ІЛ-6) з ОФВ1 та ризиком розвитку ХОЗЛ [15], з оборотною об- струкцією повітряного потоку при БА [15] та можливістю передбачати ризик наявності АХП [15]. Крім того, рівні IЛ-6 були вищими у па- цієнтів із серцево-судинними захворюваннями порівняно з хворими без них, що свідчило про те, що коморбідність призводить до активації системного запалення. Дослідження довели, що циркулюючий рівень певних запальних маркерів, а саме — фактору некрозу пухлин (TNF-α), IЛ-6 та С-реактивного протеїну (СРП) є регульованим і незалежно пов’язаним із ГХ [16]. При АХП рі- вень IЛ-6 був вищий, ніж у пацієнтів із БА, але все ще нижче, ніж у хворих на ХОЗЛ. Однак у до- слідженні EPISCAN [17], в якому оцінювалися кілька біомаркерів крові, у тому числі фібриноген, СРП, TNF-α, IЛ-6, IЛ-8 та нітрит/нітрат (NOx), не було виявлено суттєвих відмінностей у рівнях Таблиця 1 Клінічна характеристика пацієнтів обстежених груп, М±SD Показники Групи хворих, М±δ Група контро- лю, n = 15перша, n = 19 друга, n = 21 третя, n = 18 четверта, n = 18 Вік, роки 55,74±7,27 54,32±8,22 56,80±8,51 56,40±6,18 55,24±7,36 р1–2 = 0,570 р1–3 = 0,686 р1–4 = 0,768 р1–5 = 0,844 р2–3 = 0,361 р2–4 = 0,384 р2–5 = 0,732 р3–4 = 0,873 р3–5 = 0,582 р4–5 = 0,626 Індекси паління, пачко-роки 18,9±5,43 15,25±6,38 29,74±11,28 7,3±3,21 — р1–2 = 0,060 р1–3 = 0,001 р2–3 = 0,0001 р1–4 = 0,0001 р2–4 = 0,0001 р3–4 = 0,0001 ІМТ, кг/м2 26,64±5,25 28,4±7,71 22,4±6,19 26,72±8,31 26,32±7,56 р1–2 = 0,409 р1–3 = 0,031 р1–4 = 0,972 р1–5 = 0,885 р2–3 = 0,012 р2–4 = 0,517 р2–5 = 0,427 р3–4 = 0,086 р3–5 = 0,111 р4–5 = 0,887 ОФВ1, % належн. 74,32±13,45 95,27±25,21 62,77±24,73 96,72±31,83 101,32±33,56 р1–2 = 0,003 р1–3 = 0,084 р1–4 = 0,008 р1–5 = 0,003 р2–3 = 0,0003 р2–4 = 0,875 р2–5 = 0,541 р3–4 = 0,001 р3–5 = 0,001 р4–5 = 0,670 ОФВ1/ФЖЄЛ, % 67,13±25,43 76,72±22,30 61,87±16,59 79,42±21,54 82,38±13,09 р1–2 = 0,212, р1–3 = 0,464 р1–4 = 0,123 р1–5 = 0,043 р2–3 = 0,027 р2–4 = 0,704 р2–5 = 0,386 р3–4 = 0,009 р3–5 = 0,001 р4–5 = 0,221 Приріст ОФВ1, % 13,21±5,27 18,64±7,86 7,43±4,85 — — р1–2 =0,015 р1–3 =0,001 р2–3 =0,0001 САТ, мм рт. ст. 138,50±18,61 127,80±14,52 139,41±12,24 139,37±15,96 125,90±9,60 р1–2 = 0,048 р1–3 = 0,862 р1–4 = 0,880 р1–5 = 0,035 р2–3 = 0,011 р2–4 = 0,021 р2–5 = 0,270 р3–4 = 0,993 р3–5 = 0,036 р4–5 = 0,039 ДАТ, мм рт. ст. 87,44±10,87 81,56±9,81 85,29±12,72 87,21±8,11 76,81±7,96 р1–2 = 0,095 р1–3 = 0,583 р1–4 = 0,943 р1–5 = 0,003 р2–3 = 0,212 р2–4 = 0,060 р2–5 = 0,132 р3–4 = 0,593 р3–5 = 0,033 р4–5 = 0,001 ЧСС, уд./хв 79,54±9,21 74,28±12,74 78,4±13,27 77,23±10,63 65,11±14,18 р1–2 = 0,145 р1–3 = 0,762 р1–4 = 0,484 р1–5 = 0,001 р2–3 = 0,330 р2–4 = 0,442 р2–5 = 0,050 р3–4 = 0,772 р3–5 = 0,009 р4–5 = 0,009 13 ТЕРАПІЯ w w w .im j.k h. ua цих біомаркерів у зразках крові пацієнтів з АХП порівняно з тими, у кого діагностовано ХОЗЛ, за винятком кількості NOx. Таким чином, питання специфічності біомаркерів запалення при ХОЗЛ залишаються дискутабельними. Важлива роль у клітинно-молекулярних механізмах регуляції запальних реакцій при БА та ХОЗЛ надається по- ліненасиченим жирним кислотам та їх біологічно активним киснепохідним (ейкозаноїдам), які про- являють широкий спектр біологічної активності. Ейкозаноїди локально регулюють функції ендоте- лію, гладеньком’язових клітин, реакції вазодила- тації, агрегації тромбоцитів, мікроциркуляцію та запалення [18]. LTB4 — один з основних запальних медіаторів та потужний хемоатрактант для лейко- цитів, що підсилює їх взаємозв’язок із клітинами ендотелію. LTB4 стимулює адгезію та агрегацію лейкоцитів до ендотеліальних клітин, а також притягує гранулоцити та макрофаги до осередка запалення. Більше того, LTB4 може діяти як по- тужний хемоатрактант для Т-клітин, що причетні до патогенезу артеріальної гіпертензії [19]. Сьо- годні доведено значення LTB4 для нейроімунного шляху розвитку спонтанної гіпертензії у щурів, а також показано, що блокування рецепторів до LTB типу 1 (BLT1) призводить до нормалізації АТ [20]. Однак вплив LTB4 на рівень АТ у лю- дини досі залишається не вивченим. Ейкозано- їди є важливими медіаторами запалення при БА, проте їхня роль при ХОЗЛ також не зрозуміла. Установлено достовірне підвищення рівня LTB4 у сироватці крові хворих із поєднанням БА та ХОЗЛ порівняно з пацієнтами із астмою, ХОЗЛ та здоровими добровольцями [21]. Дослідники [22] отримали подібне та достовірне підвищення рівня LTB4 у конденсаті повітря, що видихається, та мокротинні хворих на ХОЗЛ зі значною ЗБО та пацієнтів із астмою, що палять, порівняно з кур- цями із групи контролю. У нашому дослідженні рівень LTB4 у хворих із ГХ суттєво не відрізнявся від контролю, підвищувався у пацієнтів з ХОЗЛ на тлі ГХ (р = 0,0057) та багатократно зростав у групах з БА і особливо АХП. Таким чином, у сироватці крові хворих на АХП на тлі ГХ спо- стерігався найвищий рівень LTB4, який істотно перевищував не тільки його вміст у групі ХОЗЛ та ГХ, але й у групі БА та ГХ. Таким чином, у ході дослідження було зро- блено кілька висновків. У хворих із ХОЗЛ на тлі ГХ спостерігаються специфічні зміни показників системного запален- ня. Так, для лейкоцитограми при ХОЗЛ характер- ним є підвищення рівня лейкоцитів при відносно- му зниженні лімфоцитів; водночас при БА та АХП відзначається підвищення рівня еозинофілів, яке не було притаманним хворим із ХОЗЛ. Таблиця 2 Показники системного запалення у пацієнтів обстежених груп, М±SD Показники Групи хворих, М±σ Група контролю, n = 15перша, n = 19 друга, n = 21 третя, n = 18 четверта, n = 18 Лейкоцити, г/л 6,37±1,21 6,54±1,13 8,30±2,88 5,43±1,17 5,62±1,23 р1–2 = 0,549 р1–3 = 0,011 р1–4 = 0,022 р1–5 = 0,084 р2–3 = 0,014 р2–4 = 0,005 р2–5 = 0,026 р3–4 = 0,0004 р3–5 = 0,002 р4–5 = 0,653 Нейтрофіли, % 63,29±21,32 56,95±18,45 68,33±17,28 58,92±15,87 57,77±13,25 р1–2 = 0,320 р1–3 = 0,436 р1–4 = 0,486 р1–5 = 0,387 р2–3 = 0,055 р2–4 = 0,725 р2–5 = 0,884 р3–4 = 0,098 р3–5 = 0,062 р4–5 = 0,825 Лімфоцити, % 33,46±8,49 32,47±10,25 27,63±8,48 31,26±9,36 34,2±8,59 р1–2 = 0,743 р1–3 = 0,044 р1–4 = 0,459 р1–5 = 0,803 р2–3 = 0,743 р2–4 = 0,704 р2–5 = 0,598 р3–4 = 0,231 р3–5 = 0,035 р4–5 = 0,358 Еозинофіли, % 4,86±1,49 5,58±1,54 2,75±0,95 3,11±1,11 3,11±0,99 р1–2 = 0,142 р1–3 = 0,00001 р1–4 = 0,0003 р1–5 = 0,0004 р2–3 = 0,0001 р2–4 = 0,0001 р2–5 = 0,0001 р3–4 = 0,303 р3–5 = 0,296 р4–5 = 0,996 LTВ4, пг/мл 86,75±32,14 52,94±21,54 18,45±7,18 12,27±5,25 10,43±4,65 р1–2 = 0,0003 р1–3 = 0,00001 р1–4 = 0,00001 р1–5 = 0,00001 р2–3 = 0,00001 р2–4 = 0,00001 р2–5 = 0,00001 р3–4 = 0,0057 р3–5 = 0,001 р4–5 = 0,230 14 ТЕРАПІЯ w w w .im j.k h. ua Сироватковий рівень LTB4 у хворих з ХОЗЛ на тлі ГХ був достовірно вищим, ніж у пацієнтів лише з ГХ, він зазнавав подальшого зростання у хворих з БА та набував найбільших значень при АХП. С п и с о к л і т е р а т у р и 1. Asthma and Chronic Obstructive Pulmonary Disease (COPD) — Differences and Similarities / V. Cukic, V. Lovre, D. Dragisic, A. Ustamujic // MateriaSocio- Medica.— 2012.— № 24 (2).— P. 100–105. 2. Asthma-COPD overlap syndrome.— URL: https://gold- copd.org/asthma-copd-asthma-copd-overlap-syndrome/ 3. Association of asthma-chronic obstructive pulmonary disease overlap syndrome with coronary artery disease, cardiac dysrhythmia and heart failure: a population- based retrospective cohort study / J. Yeh, Y. Wei, C. Lin, W. Hsu. // BMJ Open.— 2017.— № 7 (12).— P. e017657corr1. 4. Kirkham P. A. Oxidative stress in COPD / P. A. Kirkham, P. J. Barnes // Chest.— 2013.— № 144 (1).— P. 266–273. 5. Erwin W. G. Importance of the leukotriene B4-BLT1 and LTB4-BLT2 pathways in asthma / G. W. Erwin // Seminars in Immunology.— 2017.— № 33.— P. 44–51. 6. Aiello R. J. Leukotriene B4 receptor antagonism re- duces monocytic foam cells in mice / R. L. Aiello // Arteriosclerosis, Thrombosis, and Vascular Biology.— 2002.— № 22.— P. 443–449. 7. LTB4 promotes insulin resistance in obese mice by acting on macrophages, hepatocytes and myocytes / P. Li, D. Y. Oh, G. Bandyopadhyay [et al.] // Nature Medicine.— 2015.— № 21.— P. 239–247. 8. Genetic variation in members of the leukotriene bio- synthesis pathway confer an increased risk of ischemic stroke: a replication study in two independent popu- lations / S. Bevan, M. Dichgans, H. E. Wiechmann [et al.] // Stroke.— 2008.— № 39.— P. 1109–1114. 9. Blocking macrophage leukotriene b4 prevents endo- thelial injury and reverses pulmonary hypertension / W. Tian, X. Jiang, R. Tamosiuniene [et al.] // Science Translational Medicine.— 2013.— № 5.— P. 200ra117. 10. Genetic mutation of recombination activating gene 1 in Dahl salt-sensitive rats attenuates hypertension and renal damage / D. L. Mattson, H. Lund, C. Guo [et al.] // Am. J. of Physiology-Regulatory, Integrative and Comparative Physiology.— 2013.— № 304.— P. 407–414. 11. Dual activation of TRIF and MyD88 adaptor proteins by angiotensin II evokes opposing effects on pressure, cardiac hypertrophy, and inflammatory gene expression / M. V. Singh, M. Z. Cicha, D. K. Meyerholz [et al.] // Hypertension.— 2015.— № 66.— P. 647–656. 12. Toll-like receptor 4 inhibition within the paraventricu- lar nucleus attenuates blood pressure and inflamma- tory response in a genetic model of hypertension / R. B. Dange, D. Agarwal, R. Teruyama, J. Francis. // J. of Neuroinflammation.— 2015.— № 12 (31).— P. 1–14. 13. Sin D. D. What is asthma-COPD overlap syndrome? Towards a consensus definition from a round table discussion / D. D. Sin, M. Miravitlles, D. M. Mannino // Eur. Res. J.— 2016.— № 48.— P. 664–673. 14. GOLD-2018-v6.0-FINAL-revised-20-Nov.— URL: https://goldcopd.org/wp-content/uploads/2017/11/ GOLD-2018-v6.0-FINAL-revised-20-Nov_WMS.pdf. 15. Slats A. Asthma and chronic obstructive pulmonary disease overlap: asthmatic chronic obstructive pulmo- nary disease or chronic obstructive asthma? / A. Slats, C. Taube // Therapeutic Advances in Respiratory Disease.— 2016.— № 10.— P. 57–71. 16. Expression of heat shock protein 70 gene and its correla- tion with inflammatory markers in essential hyperten- sion / K. Srivastava, R. Narang, J. Bhatia, D. Saluja // PLoSOne.— 2016.— № 11 (3).— P. e0151060. 17. Characterisation of the overlap COPD-asthma pheno- type. Focus on physical activity and health status / M. Miravitlles, J. Soriano, J. Ancochea [et al.] // Re- spiratory Medicine.— 2013.— № 107.— P. 1053–1060. 18. Ассоциация метаболизма жирных кислот с систем- ной воспалительной реакцией при хронических заболеваниях органов дыхания / Ю. К. Денисенко, Т. П. Новгородцева, Н. В. Жукова [та др.] // Био- медицинская химия.— 2016.— Т. 62 (3).— С. 341–347. 19. Excessive leukotriene B4 in nucleus tractus solitarii is prohypertensive in spontaneously hypertensive rats / H. Waki, E. B. Hendy, C. T. Hindmarch [et al.] // Hypertension.— 2013.— № 61.— P. 194–201. 20. Systemic leukotriene B4 receptor ant agonism lowers arterial blood pressure and improves autonomic function in the spontaneously hypertensive rat / P. J. Marvar, E. B. Hendy, T. D. Cruise [et al.] // The J. of Physio- logy.— 2016.— № 594.— P. 5975–5989. 21. Лобанова Е. Г. Особенности регуляции иммунного от- вета у пациентов с коморбидным течением хрониче- ской обструктивной болезни легких и бронхиальной астмы / Е. Г. Лобанова, Е. П. Калинина, В. В. Кны- шова // Пульмонология.— 2014.— № 6.— С. 5–10. 22. Leukotriene B4 in exhaled breath condensate and spu- tum supernatant in patients with COPD and asthma / K. Kostikas, M. Gaga, G. Papatheodorou [et al.] // Chest.— 2005.— № 127 (5).— P. 1553–1559. ОСОБЕННОСТИ ПРОЦЕССОВ ВОСПАЛЕНИЯ ПРИ КАРДИОПУЛЬМОНАЛЬНОЙ ПОЛИМОРБИДНОСТИ М. Н. КОЧУЕВА, А. А. ТИМЧЕНКО, Ю. А. ЗАИКИНА, А. В. РОГОЖИН, Г. И. КОЧУЕВ, В. Г. ПСАРЕВА Представлены результаты исследования особенностей состояния медиаторов воспаления при сочетанной патологии — бронхиальной астме и хроническом обструктивном заболевании легких 15 ТЕРАПІЯ w w w .im j.k h. ua на фоне гипертонической болезни. Установлено, что в основе их коморбидности лежит углу- бление процессов воспаления, а в группе больных с астмой — хроническим обструктивным за- болеванием легких — перекрестным синдромом на фоне гипертонической болезни отмечаются максимальные уровни эозинофилии и содержания в крови лейкотриена B4. Ключевые слова: бронхиальная астма, хроническое обструктивное заболевание легких, астма — хро- ническое обструктивное заболевание легких — перекрест, гипертоническая болезнь, лейкотриен В4. FEATURES OF INFLAMMATION PROCESSES IN CARDIOPULMONAL POLYMORBIDITY M. M. KOCHUIEVA, H. A. TYMCHENKO, Yu. A. ZAIKINA, A. V. ROHOZHYN, G. I. KOCHUIEV, V. G. PSAROVA The paper presents the research results on studying the features of inflammation mediators in the combined pathology, i.e. bronchial asthma and chronic obstructive pulmonary disease with concomi- tant arterial hypertension. It has been established that the deepening of inflammation was observed at the base of their comorbidity, and in the group of patients suffering from the asthma — chronic obstructive pulmonary disease — overlap syndrome with concomitant arterial hypertension, the maximal levels of eosinophilia and the content of leukotriene B4 in blood were found. Key words: bronchial asthma, chronic obstructive pulmonary disease, asthma — chronic obstructive pulmo- nary disease — overlap syndrome, arterial hypertension, leukotriene B4. Надійшла 29.10.2018

Особливості процесів запалення при кардіопульмональній поліморбідності

Institution

Ähnliche Einträge