Результати створення бази даних дітей із пароксизмальними станами у Харківській області та перспективи її застосування
Подано результати створення бази даних дітей із пароксизмальними станами у Харківській області. Показано її доцільність та перспективи застосування.
Збережено в:
| Дата: | 2019 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України
2019
|
| Назва видання: | Міжнародний медичний журнал |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/161011 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Результати створення бази даних дітей із пароксизмальними станами у Харківській області та перспективи її застосування / О.Ю. Сухоносова // Міжнародний медичний журнал. — 2019. — Т. 25, № 1(97). — С. 70-74. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-161011 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1610112019-11-27T01:25:47Z Результати створення бази даних дітей із пароксизмальними станами у Харківській області та перспективи її застосування Сухоносова, О.Ю. Неврологія Подано результати створення бази даних дітей із пароксизмальними станами у Харківській області. Показано її доцільність та перспективи застосування. Представлены результаты создания базы данных детей с пароксизмальными состояниями в Харьковской области. Показаны ее целесообразность и перспективы применения. The article presents the results of creating the database for children with paroxysmal disorders, residents of Kharkiv region of Ukraine. The expediency and prospects of this database have been shown. 2019 Article Результати створення бази даних дітей із пароксизмальними станами у Харківській області та перспективи її застосування / О.Ю. Сухоносова // Міжнародний медичний журнал. — 2019. — Т. 25, № 1(97). — С. 70-74. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. 2308-5274 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/161011 616.853-053.2-07-085.21 uk Міжнародний медичний журнал Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Неврологія Неврологія |
| spellingShingle |
Неврологія Неврологія Сухоносова, О.Ю. Результати створення бази даних дітей із пароксизмальними станами у Харківській області та перспективи її застосування Міжнародний медичний журнал |
| description |
Подано результати створення бази даних дітей із пароксизмальними станами у Харківській області. Показано її доцільність та перспективи застосування. |
| format |
Article |
| author |
Сухоносова, О.Ю. |
| author_facet |
Сухоносова, О.Ю. |
| author_sort |
Сухоносова, О.Ю. |
| title |
Результати створення бази даних дітей із пароксизмальними станами у Харківській області та перспективи її застосування |
| title_short |
Результати створення бази даних дітей із пароксизмальними станами у Харківській області та перспективи її застосування |
| title_full |
Результати створення бази даних дітей із пароксизмальними станами у Харківській області та перспективи її застосування |
| title_fullStr |
Результати створення бази даних дітей із пароксизмальними станами у Харківській області та перспективи її застосування |
| title_full_unstemmed |
Результати створення бази даних дітей із пароксизмальними станами у Харківській області та перспективи її застосування |
| title_sort |
результати створення бази даних дітей із пароксизмальними станами у харківській області та перспективи її застосування |
| publisher |
Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України |
| publishDate |
2019 |
| topic_facet |
Неврологія |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/161011 |
| citation_txt |
Результати створення бази даних дітей із пароксизмальними станами у Харківській області та перспективи її застосування / О.Ю. Сухоносова // Міжнародний медичний журнал. — 2019. — Т. 25, № 1(97). — С. 70-74. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
| series |
Міжнародний медичний журнал |
| work_keys_str_mv |
AT suhonosovaoû rezulʹtatistvorennâbazidanihdítejízparoksizmalʹnimistanamiuharkívsʹkíjoblastítaperspektiviíízastosuvannâ |
| first_indexed |
2025-07-14T13:38:06Z |
| last_indexed |
2025-07-14T13:38:06Z |
| _version_ |
1837629740715868160 |
| fulltext |
70
МІЖНАРОДНИЙ МЕДИЧНИЙ ЖУРНАЛ, 2019, № 1
© о. Ю. СУХоНоСоВА, 2019
w
w
w
.im
j.k
h.
ua
УДК 616.853-053.2-07-085.21
РЕЗУЛЬТАТИ СТВОРЕННЯ БАЗИ ДАНИХ ДІТЕЙ
ІЗ ПАРОКСИЗМАЛЬНИМИ СТАНАМИ У ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ
ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЇЇ ЗАСТОСУВАННЯ
Доц. О. Ю. СУХОНОСОВА
Харківська медична академія післядипломної освіти, Україна
Подано результати створення бази даних дітей із пароксизмальними станами у Харківській
області. Показано її доцільність та перспективи застосування.
Ключові слова: діти, епілепсія, база даних.
Основи нової Європейської стратегії по досяг-
ненню здоров’я для всіх «Здоров’я-21» передбача-
ють напрямок «Здоровий початок життя», мета яко-
го — покращення стану здоров’я дітей. До медичних
заходів, які ВООЗ віднесла до найбільш економічно
доцільних, включено зниження поширеності хво-
роб та профілактику інвалідності [1].
В Україні серед дитячого населення віком
0–17 років зареєстровано 390 999 випадків захво-
рювань нервової системи, що становить 51,34 на
1000 дітей, у Харківській області — 31 116 (73 ‰).
Хвороби нервової системи займають друге
місце і становлять 16,3 % від усіх дітей з інвалід-
ністю. Одне з перших місць у структурі дитячої
інвалідності віком до 18 років в Україні посідає
епілепсія. Цей показник у Харківській області
сягає 10,1 випадків на 10 000 дітей [2–4]. За да-
ними Європейської академії дитячої інвалідності,
у країнах Центральної та Східної Європи частка
дітей з інвалідністю становить 2,5 %, що потребує
ретельного вивчення захворювань, які призво-
дять до неї [5]. Ураховуючи, що епілепсія — одне
з найчастіших захворювань, які призводять до об-
меження життєдіяльності та соціальної дезадапта-
ції дітей в Україні, пошук нових інструментаріїв
для вивчення та попередження формування їх
негативних наслідків сьогодні є вельми актуаль-
ним завданням.
У багатьох країнах накопичено позитивний
досвід створення регістрів різних захворювань
[6, 7]. Згідно з визначенням терміна «регістр» —
це організована система, яка використовує
спостережні методи дослідження для отриман-
ня однорідної інформації (клінічної та іншої)
для оцінки певних результатів у популяції,
об’єднаних конкретним захворюванням, станом
або впливом, з одною або кількома обумовлени-
ми науковими, практичними або економічними
цілями [6, 8, 9]. Попередні дослідження інших
неврологічних патологій шляхом створення та ви-
користання регістру показали значні відмінності
у зареєстрованій поширеності цих захворювань,
у клінічному перебігу хвороб у різних регіонах,
а також виявили основні чинники недостатньої
ефективності лікування [7–11].
Для проведення епідеміологічних досліджень
у м. Харкові та Харківській області, спрямованих
на удосконалення надання медичної допомоги та
моніторингу стану хворих на епілепсію, було створено
деперсоналізований регістр хворих на епілепсію, дітей,
про що Департамент охорони здо ров’я Харківської
обласної державної адміністрації інформував своїм
листом від 02.07.2015 № 02-29/1811.
Мета нашого дослідження — проаналізувати
створену базу даних (регістр) дітей із пароксиз-
мальними станами та оцінити перспективи її за-
стосування у майбутньому.
Для систематизації збору даних дітей, хво-
рих на епілепсію, було розроблено реєстраційну
картку, яка заповнювалася при першому парок-
сизмальному стані. Паперовий варіант картки
заповнювався лікарем, який спостерігає дитину,
а батькам видавався другий примірник для внесен-
ня результатів повторних консультацій та обсте-
жень для контролю стану пацієнта та наступності
у роботі медпрацівників.
Від 2015 р. до регістру включено 1592 дитини,
які перенесли пароксизмальні стани епілептичного
та іншого генезу (гострі симптоматичні напади,
фебрильні судоми, афективно-респіраторні парок-
сизми тощо) та дітей, хворих на епілепсію. Гострі
симптоматичні напади становлять 6,0 % від усіх
зареєстрованих пацієнтів із пароксизмальними
станами, фебрильні судоми — 5,4 % та афективно-
респіраторні пароксизми — 4,3 %. Реєстрація і на-
гляд за дітьми, які перенесли пароксизмальні ста-
ни, дають змогу вживати профілактичні заходи та
попередити трансформацію в епілепсію.
Перший розділ реєстраційної картки дитини
з пароксизмальними станами містить паспортні
дані, а саме: ім’я, прізвище та по батькові (зако-
довано ініціалами), дату народження, масу тіла
на момент заповнення картки, місце проживання
(м. Харків або район Харківської області), стать.
За даними регістру мешканців м. Харкова було
54,0 %, Харківської області — 46,0 %. Хлопчиків
було 59,7 %, дівчаток — 40,3 %. Середній вік дітей —
10,64 ±4,7 року.
За даними другого розділу можна поба-
чити такі дані, як клінічний діагноз, уточни-
НЕВРОЛОГІЯ
71
НЕВРОЛОГІЯ
w
w
w
.im
j.k
h.
ua
ти форму епілепсії. Форму епілепсії визначено
як ідіопатичну у 22,6 % хворих, криптогенну —
у 6,2 %, симптоматичну — у 71,1 %. Розподіл
за локалізацією показав, що лобова епілепсія ви-
значалося у 17,4 % паціентів, скронева — у 42,08 %,
тім’яна — у 4,4 %, потилична — у 12,0 %, змішана —
у 18,59 %. Етіологічними чинниками були: пери-
натальне ураження ЦНС — у 46,28 % випадків,
нейроінфекція — у 9,0 %, черепно-мозкова трав-
ма — у 8,65 %, вроджені аномалії — у 26,67 %,
пухлина — у 2,1 % та інші (7,2 %). На епілептичні
енцефалопатії припадає 13,1 % від усіх хворих на
епілепсію, із них на синдром Веста — 28,0 %, Лен-
нокса — Гасто — 12,0 %, Отахара — 12,0 %, Драве —
10,0 %, Ландау — Клеффнера — 6,0 %, епілептичний
статус повільного сну — 1,0 % та інші — 31,0 %.
Згідно з даними регістру у 27,39 % дітей
відзначалися парціальні напади, з них: прості —
у 69,2 %, складні — у 30,8 %, із вторинною
генералізацією — у 54,38 %. У 61,34 % дітей
діагностовано генералізовані напади, з них: абсан-
си — у 24,7 %, міоклонічні — у 21,2 %, клонічні —
у 2,0 %, тонічні — у 14,8 %, тоніко-клонічні —
у 33,3 %, атонічні — у 4,0 %, некласифіковані на-
пади визначалися в 11,27 % усіх випадків. Треба
зазначити, що один тип нападів спостерігався
у 68,7 % пацієнтів, поєднання двох типів нападів
було зафіксовано у 60,1 %, трьох — у 5,0 %, чо-
тирьох та більше — у 6,4 %. Поодинокі прояви
нападів зафіксовано у 68,7 % хворих, серійні —
у 23,6 %, статусні та з трансформацією — по 3,85 %.
За останній рік середня частота нападів становила
96,4±26,1. Дебют нападів до 1 року відзначався
у 29,3 % пацієнтів, від 1 до 3 років — у 26,6 %, від
4 до 6 років — у 19,1 %, від 7 до 10 років — у 17,8 %,
від 11 до 14 років — у 6,5 %, від 15 до 18 років —
0,6 %. Було також визначено фактори, які прово-
кують напади: депривація сну, фотостимуляція,
гіпервентиляція, стрес, підвищення температури,
засинання або прокидання. Батькам і дітям було
надано поради щодо режимних моментів та уник-
нення провокуючих факторів розвитку нападів.
У третьому розділі картки збираються дані
перебігу вагітності та пологів з уточненням їх поряд-
кового номеру, наявності й терміну ускладнень. Для
усієї вибірки тільки у 25,1 % випадків не відзначено
ускладнень вагітності. Токсикоз першої половини
вагітності (окремо чи в поєднанні з іншими усклад-
неннями) спостерігався у 24,6 % випадків, загроза
переривання вагітності — у 28,4 %, анемія вагітної —
у 18,3 %, хронічна гіпоксія плода — у 15,07 %.
Щодо характеру ведення пологів було з’ясо ва-
но, що фізіологічні пологи були у 64,1 % випадків,
вакуум — у 2,4 %, накладання щипців — у 0,9 %,
стрімкі пологи — у 5,4 %, вилучення плода за та-
зовий кінець — у 0,9 %, стимулювання — у 7,8 %,
кесарів розтин — у 16,5 % та інші види допомоги —
у 2,1 %. Перші пологи за рахунком були у 69,7 %
жінок, другі — у 22,5 %, треті — у 5,4 %, четверті
та більше — у 2,4 %. Пологи у строк визначалися
у 79,3 % випадків, передчасні до 32 тиж гестації —
у 7,3 %, передчасні у термін 32–35 тиж гестації —
у 3,8 %, передчасні у термін 36–38 тиж гестації —
у 6,5 %, у строк 41–42 тиж — у 3,1 %. Оцінка
за шкалою Апгар: 9–10 балів визначено у 3,9 %
пацієнтів, 8–9 балів — у 38,1 %, 8–10 балів —
у 1,6 %, 7–8 балів — у 29,9 %; 6–8 балів — у 5,7 %;
6–7 балів — у 6,4 %, 5–8 балів — у 1,3 %; 5–7
балів — у 3,0 %, 5–6 балів — у 3,6 %, менше 4–5
балів — у 6,5 %.
Проведено оцінку маси тіла дитини при
народженні (доношена дитина до або більше
4 кг, недоношена дитина до 1000 г, 1500 г, 2000 г,
2500 г). При цьому діти з низькою масою тіла
становили 12,4 %.
У періоді новонародженості пологова травма
була у 4,2 % пацієнтів, гіпоксично-ішемічні ура-
ження ЦНС — у 42,34 %, асфіксія новонародже-
ного — у 6,5 %, дисметаболічні ураження ЦНС —
у 11,5 %, інфекція ЦНС — у 4,5 %, черепно-моз-
кова травма — у 3,9 %, вроджені вади розвитку
ЦНС — у 20,4 % (рис. 1).
Проведення аналізу перебігу вагітності та
пологів допомагає запобігти ускладненням, які
20,40 %
3,90 %
4,50 %
11,50 %
6,50 %
4,20 %
42,34 %
Вроджені вади розвитку нервової системи
Черепно-мозкова травма
Інфекційні захворювання нервової системи
Дисметаболічні порушення функції ЦНС
Асфіксія новонародженого
Гіпоксично-ішемічні ушкодження ЦНС
Пологова травма
Рис. 1. Захворювання дітей у періоді новонародженості
72
НЕВРОЛОГІЯ
w
w
w
.im
j.k
h.
ua
можуть бути причиною або провокуючим факто-
ром розвитку епілепсії у дітей.
У четвертому розділі зберігається інформація
про розвиток дитини та перенесені захворювання
і стани, наявність спадковості. Отже, 11,3 % дітей
перенесли черепно-мозкові травми, 14,9 % — ней-
роінфекції, 1,0 % — поствакцинальні ускладнення.
Пароксизмальні стани в анамнезі, а саме: фебриль-
ні судоми мали 21,2 % пацієнтів, афективно-респі-
раторні пароксизми — 7,7 %, синкопальні стани —
0,5 %, ситуаційно обумовлені пароксизми — 1,9 %;
їх спостерігали у віці до 2 років у 55,69 % випад-
ків, у 2–3 роки — у 28,45 %, 4–6 років — у 7,7 %,
7–10 років — у 6,5 %, після 10 років — в 1,6 %. При
цьому отримували специфічну терапію антикон-
вульсантами 13,9 % пацієнтів. Обтяжену спадко-
вість визначено у 11,4 % хворих.
У п’ятому розділі реєструються дані об’єк-
тив но го соматичного та неврологічного оглядів.
При соматичному обстеженні хронічні вогнища
інфекції були у 18,0 %, алергічні реакції у 5,4 %
пацієнтів. При неврологічному огляді осередко-
вість відзначалася у 40,6 % хворих. Оцінка психо-
моторного розвитку виявила затримку розвитку
в 37,3 % випадків, порушення поведінки без роз-
ладів інтелекту — в 15,5 %.
У шостому розділі містяться дані параклініч-
них методів досліджень. На інтеріктальній елек-
троенцефалограмі зафіксовано норму у 49,0 %,
епілептичну активність — у 28,0 %, зміни фонової
активності — у 23,0 % дітей. При нейровізуалізації
вогнищеві зміни відзначаються у 12,9 %, дифузні —
у 25,8 %, їх поєднання — у 6,7 % хворих.
У сьомому розділі наводяться дані антиепі-
лептичної терапії з урахуванням дози препара-
ту (менш ніж мінімальна терапевтична, серед-
ня терапевтична, максимальна терапевтична,
більша за максимальну терапевтичну дозу) для
виявлення адекватності терапії. Частота призна-
чення основних протиепілептичних препаратів
(ПЕП) є такою: більше призначаються карба-
мазепіни (38,6 %) та препарати вальпроєвої кис-
лоти (45,2 %), леветирацитам (17,9 %), топірамат
(14,9 %), ламотриджин (10,3 %), окскарбазепін
(5,4 %), бензобітал (3,3 %), клоназепам (2,0 %),
етосуксимід (0,5 %), фенобарбітал (0,9 %). ПЕП
приймались пацієнтами у моно-, дуо- та полі-
терапії.
Далі визначається ефективність протиепі-
лептичної терапії: зменшення частоти нападів на
50–100 % — у 43,6 %, відсутні епілептичні напа-
ди — у 32,4 % паціентів, без змін або збільшення
частоти нападів — у 20,1 %, зменшення частоти
нападів до 50 % — у 3,4 %.
Тривалість ремісії до 6 міс становить 19,97 %,
від 7 міс — до року — 18,84 %, до двох років —
18,5 %, до трьох років — 10,56 %, понад три роки —
8,7 %. Причинами, що призвели до відміни пре-
паратів, були їх недостатня ефективність у 36,0 %
випадків, погана переносимість — у 19,0 %, побічні
реакції — у 5,0 %. Нейрохірургічне втручання пе-
ренесли 5,4 % паціентів.
Дані регістру щодо кількості дітей, хворих
на епілепсію, та доз ПЕП, які вони отримують,
важливі для розрахунку потреби ПЕП на рік та
їхньої вартості, оскільки у межах Комплексної
програми «Інновації в пріоритетних напрямках
розвитку галузі охорони здоров’я м. Харкова
на 2011–2020 роки» в редакції рішення 42-ї се-
сії Харківської міської ради 6-го скликання від
23.09.2015 р. № 2020/15, відповідно до Постано-
ви Кабінету Міністрів України від 17.08.1998 р.
№ 1303 «Про впорядкування безоплатного та піль-
гового відпуску лікарських засобів за рецептами
лікарів у разі амбулаторного лікування окремих
груп населення та за певними категоріями захво-
рювань» КЗОЗ «Харківська міська дитяча лікарня
№ 5» щороку отримує за рахунок коштів міського
бюджету асигнування для забезпечення хворих
дітей лікарськими засобами (ПЕП) безоплатно
Клоназепам
Топірамат
Окскарбазепін
Ламотриджин
Етосуксимід
Леветирацитам
Фенобарбітал
Бензобітал
Препарати вальпроєвої кислоти
Карбамазепін
Рис. 2. Діаграма частоти призначення протиепілептичних препаратів
2,0 %
14,9 %
5,4 %
10,3 %
0,5 %
0,9 %
45,2 %
3,3 %
38,6 %
17, 9 %
73
НЕВРОЛОГІЯ
w
w
w
.im
j.k
h.
ua
та на пільгових умовах за рецептами в муніци-
пальній аптеці.
Восьмий розділ присвячений соціально-педа-
гогічним факторам. Згідно з цими даними соціаль-
ну адаптацію відновлено повністю у 37,3 % дітей,
частково — у 44,3 %, не відновлено — у 16,3 % та
вона погіршується — у 1,5 %. Мають можливість
відвідувати загальноосвітній дитячий заклад 47,7 %
дітей, домашнє навчання отримують — 28,5 %,
допоміжна школа потрібна — 8,2 %, школа-інтер-
нат — 7,2 %, корекційний клас у загальноосвітній
школі — 0,6 %. Ці дані є важливими для організа-
ції інклюзивного навчання та сприяння зниженню
стигматизації дітей, хворих на епілепсію.
Соціальний статус мають 69,9 % хворих. Соці-
альну допомогу, пов’язану з епілепсією, отримують
57,0 % пацієнтів, 12,9 % — пов’язану з іншими за-
хворюваннями. Ця інформація стосується служби
соціального захисту для подальшого формування
бюджету.
Таким чином, складання регістру дітей, хворих
на епілепсію, допомагає поліпшенню діагностики,
запобіганню випадкам помилкової діагностики,
визначенню основних етіологічних чинників, які
можуть впливати на перебіг захворювання, вдо-
сконаленню надання медичної допомоги пацієнтам,
оцінці кількості хворих, що отримують лікування,
та ефективності терапії, з’ясуванню економічних
витрат на лікування та забезпечення моніторин-
гу стану хворого. Це дає можливість покращити
медичний і соціальний прогнози пацієнтів, підви-
щити якість життя хворих та їхніх родин, сприяти
попередженню тяжких наслідків захворювання
та інвалідизації. Формування регістру дітей, хво-
рих на епілепсію, у регіонах України дасть змогу
створити Національний регістр хворих, що надає
можливість уточнити епідеміологічні дані та визна-
чити етіологічні, патоморфологічні та терапевтич-
ні особливості перебігу епілепсії для подальшого
поліпшення надання медичної допомоги дітям.
С п и с о к л і т е р а т у р и
1. The Epilepsies: The Diagnosis and Management of
the Epilepsies in Adults and Children in Primary and
Secondary Care: Pharmacological Update of Clinical
Guideline 20. NICE Clinical Guidelines, № 137. Na-
tional Clinical Guideline Centre (UK).— London: Royal
College of Physicians (UK), 2012.— URL: https://
www.nice.org.uk/guidance/CG137/uptake
2. Стан здоров’я дітей 0–17 років включно за 2017 рік:
статистично-аналітичний довідник; гол. ред. В. М. За-
болотько.— К., 2018. ДЗ «Центр медичної статистики
Міністерства охорони здоров’я України».— URL:
https://www.medstat.gov.ua
3. Основні показники здоров’я населення та діяльності
закладів охорони здоров’я Харківської області за
2017 р. / КЗОЗ «Харківський обласний інформа-
ційно-аналітичний центр медичної статистики»
Департаменту охорони здоров’я Харківської об-
ласної державної адміністрації.— URL: https:www.
khomiac.org
4. Сухоносова О. Ю. Сравнительный анализ по-
казателей заболеваемости и распространенности
патологий нервной системы и эпилепсии среди
детского населения Украины и Харьковской об-
ласти / О. Ю. Сухоносова // Міжнар. мед. журн.—
2017.— № 1.— С. 65–69.
5. Developmental disabilities among children younger than
5 years in 195 countries and territories, 1990–2016:
a systematic analysis for the Global Burden of Disease
Study 2016 // Lancet Glob. Health.— 2018.— Vol. 6
(10).— Р. 1100–1121.
6. Banerjee P. N. The descriptive epidemiology of epilepsy.
A review / P. N. Banerjee, D. Filippi, W. Clen Hauser //
Epilepsy Res.— 2009.— Vol. 85.— Р. 31–45.
7. Prasad A. A national profile of neurodevelopmental dis-
abilities in Canadian children: data from the National
Longitudinal Study of Children and Youth / A. Prasad,
B. Corbett // Materials of the 32nd International epi-
lepsy congress. Barcelona, Spain; 2nd.— 6th September
2017.— Р. 53–54.
8. Latitudinal differences on the global epidemiology of
infantile spasms: systematic review and meta-analysis /
J. L. Jia, S. Chen, V. Sivarajah [et al.] // Orphanet.
J. Rare Dis.— 2018.— Vol. 13.— Р. 216.
9. Registries for Evaluating Patient Outcomes: A User’s
Guide; Senior Editors: R. E. Gliklich, N. A. Dreyer, Edi-
tor: M. B. Leavy.— 2nd ed.— Rockville, MD: Agency for
Healthcare Research and Quality (US), 2010.— P. 348.
10. Factors associated with health-related quality of life
6 years after ICU discharge in a Finnish paediatric
population: a cohort study / E. Kyösti, T. I. Ala-Kokko,
P. Ohtonen [et al.] // Intensive Care Med.— 2018.—
Vol. 44 (9).— Р. 1378–1387.
11. Avellanet M. The design of a population register on
cerebral palsy: its application and analysis in Andorra
and Navarre / M. Avellanet, A. Mena, E. Aisa-Pardo //
Rev. Neurol.— 2018.— Vol. 67 (5).— Р. 168–174.
РЕЗУЛЬТАТЫ СОЗДАНИЯ БАЗЫ ДАННЫХ ДЕТЕЙ С ПАРОКСИЗМАЛЬНЫМИ
СОСТОЯНИЯМИ В ХАРЬКОВСКОЙ ОБЛАСТИ И ПЕРСПЕКТИВЫ ЕЕ ПРИМЕНЕНИЯ
О. Ю. СУХОНОСОВА
Представлены результаты создания базы данных детей с пароксизмальными состояниями в Харь-
ковской области. Показаны ее целесообразность и перспективы применения.
Ключевые слова: дети, эпилепсия, база данных.
74
НЕВРОЛОГІЯ
w
w
w
.im
j.k
h.
ua
RESULTS OF CREATION OF DATABASE FOR CHILDREN
WITH PAROXYSMAL DISORDERS IN KHARKIV REGION
AND PROSPECTS OF ITS APPLICATION
О. Yu. SUKHONOSOVA
The article presents the results of creating the database for children with paroxysmal disorders, resi-
dents of Kharkiv region of Ukraine. The expediency and prospects of this database have been shown.
Key words: children, epilepsy, database.
Надійшла 18.12.2018
|