Диференційні підходи до вибору лікувальної тактики у хворих на гіперпластичні процеси ендометрію

Вироблено диференційований підхід до вибору лікувальної тактики та методів оптимізації ведення хворих із гіперпластичними процесами ендометрію, який ґрунтується на клінічних і морфологічних особливостях перебігу захворювання і передбачає системний вплив на ендокринні та метаболічні процеси в організ...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2019
Hauptverfasser:	Вєсіч, Т.Л., Качайло, І.А.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України 2019
Schriftenreihe:	Міжнародний медичний журнал
Schlagworte:	Акушерство і гінекологія
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/161022
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Диференційні підходи до вибору лікувальної тактики у хворих на гіперпластичні процеси ендометрію / Т.Л. Вєсіч, І.А. Качайло // Міжнародний медичний журнал. — 2019. — Т. 25, № 2(98). — С. 32-36. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-161022
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1610222019-11-27T01:25:53Z Диференційні підходи до вибору лікувальної тактики у хворих на гіперпластичні процеси ендометрію Вєсіч, Т.Л. Качайло, І.А. Акушерство і гінекологія Вироблено диференційований підхід до вибору лікувальної тактики та методів оптимізації ведення хворих із гіперпластичними процесами ендометрію, який ґрунтується на клінічних і морфологічних особливостях перебігу захворювання і передбачає системний вплив на ендокринні та метаболічні процеси в організмі. Выработан дифференцированный подход к выбору лечебной тактики и методов оптимизации ведения больных с гиперпластическими процессами эндометрия, который основывается на клинических и морфологических особенностях течения заболевания и предполагает системное воздействие на эндокринные и метаболические процессы в организме. 2019 Article Диференційні підходи до вибору лікувальної тактики у хворих на гіперпластичні процеси ендометрію / Т.Л. Вєсіч, І.А. Качайло // Міжнародний медичний журнал. — 2019. — Т. 25, № 2(98). — С. 32-36. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 2308-5274 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/161022 618.14-002-007.61-035-085 uk Міжнародний медичний журнал Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Акушерство і гінекологія Акушерство і гінекологія
spellingShingle	Акушерство і гінекологія Акушерство і гінекологія Вєсіч, Т.Л. Качайло, І.А. Диференційні підходи до вибору лікувальної тактики у хворих на гіперпластичні процеси ендометрію Міжнародний медичний журнал
description	Вироблено диференційований підхід до вибору лікувальної тактики та методів оптимізації ведення хворих із гіперпластичними процесами ендометрію, який ґрунтується на клінічних і морфологічних особливостях перебігу захворювання і передбачає системний вплив на ендокринні та метаболічні процеси в організмі.
format	Article
author	Вєсіч, Т.Л. Качайло, І.А.
author_facet	Вєсіч, Т.Л. Качайло, І.А.
author_sort	Вєсіч, Т.Л.
title	Диференційні підходи до вибору лікувальної тактики у хворих на гіперпластичні процеси ендометрію
title_short	Диференційні підходи до вибору лікувальної тактики у хворих на гіперпластичні процеси ендометрію
title_full	Диференційні підходи до вибору лікувальної тактики у хворих на гіперпластичні процеси ендометрію
title_fullStr	Диференційні підходи до вибору лікувальної тактики у хворих на гіперпластичні процеси ендометрію
title_full_unstemmed	Диференційні підходи до вибору лікувальної тактики у хворих на гіперпластичні процеси ендометрію
title_sort	диференційні підходи до вибору лікувальної тактики у хворих на гіперпластичні процеси ендометрію
publisher	Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України
publishDate	2019
topic_facet	Акушерство і гінекологія
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/161022
citation_txt	Диференційні підходи до вибору лікувальної тактики у хворих на гіперпластичні процеси ендометрію / Т.Л. Вєсіч, І.А. Качайло // Міжнародний медичний журнал. — 2019. — Т. 25, № 2(98). — С. 32-36. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.
series	Міжнародний медичний журнал
work_keys_str_mv	AT vêsíčtl diferencíjnípídhodidoviborulíkuvalʹnoítaktikiuhvorihnagíperplastičníprocesiendometríû AT kačajloía diferencíjnípídhodidoviborulíkuvalʹnoítaktikiuhvorihnagíperplastičníprocesiendometríû
first_indexed	2025-07-14T13:38:42Z
last_indexed	2025-07-14T13:38:42Z
_version_	1837629779181830144
fulltext	32 МІЖНАРОДНИЙ МЕДИЧНИЙ ЖУРНАЛ, 2019, № 2 © І. А. КАЧАЙЛО, 2019© Т. Л. ВєСІЧ, І. А. КАЧАЙЛО, 2019 w w w .im j.k h. ua УДК 618.14-002-007.61-035-085 ДИФЕРЕНЦІЙНІ ПІДХОДИ ДО ВИБОРУ ЛІКУВАЛЬНОЇ ТАКТИКИ У ХВОРИХ НА ГІПЕРПЛАСТИЧНІ ПРОЦЕСИ ЕНДОМЕТРІЮ Доц. Т. Л. ВЄСІЧ, канд. мед. наук І. А. КАЧАЙЛО Харківський національний медичний університет, Україна Вироблено диференційований підхід до вибору лікувальної тактики та методів оптимізації ве- дення хворих із гіперпластичними процесами ендометрію, який ґрунтується на клінічних і мор- фологічних особливостях перебігу захворювання і передбачає системний вплив на ендокринні та метаболічні процеси в організмі. Ключові слова: гіперплазія ендометрію, лікувальна тактика, диференційований підхід, експресія ре- цепторів естрогену і прогестерону. Патологічні проліферативні процеси ендо- метрію є однією з найактуальніших проблем гі- некології у зв’язку з поширенням в останній час цього захворювання, у тому числі у жінок репро- дуктивного віку [1]. Клінічний перебіг гіперпла- зії ендометрію (ГЕ) має різноспрямований ха- рактер — від рецидивування і прогресування до спонтанної регресії. Провідна роль у розвитку ГЕ належить над- лишковій естрогенній стимуляції у поєднанні з недостатністю прогестеронового впливу, а також порушенням тканинної рецепції, що переважно відбуваються у жінок у перименопаузальному періоді [2]. Чутливість слизової оболонки матки до стероїдів регулюють специфічні цитоплазма- тичні та ядерні рецептори [3]. Вплив підвищеної концентрації естрогенів на рецептори в ендоме- трії має проліферативний ефект і зумовлює роз- виток ГЕ [4]. Уточнення механізмів розвитку ГЕ дає змо- гу диференційовано підходити до лікування цієї патології та знаходити можливості для органо- зберігаючої терапії. Використання сучасних методів лікування ГЕ з урахуванням індивідуального підходу до терапії цього ускладнення сприятиме підвищенню якості та ефективності надання допомоги хворим, зни- женню кількості ускладнень і рецидивів, поліп- шенню прогнозу перебігу цього захворювання [5]. Проліферативна активність ендометрію ре- гулюється певними факторами. Ген Ki-67 кодує ядерний білок, який бере участь у мітотичному діленні клітин та активізує їх проліферативну ак- тивність. Уміст маркера в незміненому ендометрії корелює із фазами менструального циклу: збіль- шується у стадії проліферації, досягаючи макси- муму наприкінці фолікулярної фази, і знижується у стадії секреції [6]. Естрогени активізують свою біологічну дію за рахунок внутрішньоклітинних рецепторів — ER-α і –β, які експресуються в ендометрії [7]. Прогестерон відіграє основну роль у ремоделю- ванні ендометрію і впливає як на епітелій, так і на строму. У теперішній час терапія похідними до про- гестерону препаратами розглядається як найбільш визнаний метод лікування ГЕ. Механізми дії про- гестагенів на ендометрій різноманітні. Строма ендометрію високочутлива до дії прогестерону і динамічно впливає на епітелій за допомогою паракринних механізмів регуляції [8]. Мета цього дослідження — визначити диферен- ційований підхід до вибору лікувальної тактики щодо оптимізації ведення хворих із гіперпластич- ними процесами ендометрію. Під нашим спостереженням перебувало 80 жі- нок із гістологічно підтвердженою ГЕ, які були розділені на дві клінічні групи. Першу стано- вили 48 пацієнток із залозистою ГЕ (ЗГЕ), дру- гу — 32 хворі з аденоматозною ГЕ (АГЕ). Для порівняння було обстежено 20 жінок без ГЕ, які сформували контрольну групу. Усім жінкам робили роздільне діагностичне вишкрібання слизової матки з наступним мор- фологічним дослідженням отриманого матеріалу. Для гістологічної діагностики використовували критерії, що рекомендовані ВООЗ, і класифікацію передракових змін ендометрію Б. І. Желєзнова (не- різка і виражена форми ГЕ) [9], у зв’язку з чим кожна група була розподілена на дві підгрупи: а і б. У підгрупу 1а увійшли 26 жінок із нерізкою ЗГЕ, у 1б — 22 пацієнтки із вираженою формою ЗГЕ, у 2а — 19 осіб із нерізкою АГЕ, 2б — 24 хво- рих із вираженою формою АГЕ. Жінкам було роз’яснено аспекти необхідності проведення обстеження і лікування. Інформовану згоду на проведення дослідження отримано від усіх пацієнток. Усі хворі мали регулярний менструальний цикл, яєчниковий резерв відповідав їхньому віку. Жінки перебували у віковому діапазоні від 35 до 52 років (середній вік — 43,5±2,3 року), 32,2 % АКУШЕРСТВО І ГІНЕКОЛОГІЯ 33 АКУШЕРСТВО І ГІНЕКОЛОГІЯ w w w .im j.k h. ua з них перебували в пізньому репродуктивному віці, 67,8 % — у періоді перименопаузи. Серед- ній індекс маси тіла (ІМТ) пацієнток становив 27,9±3,8. У хворих раніше не було оперативних втручань на органах малого таза. Кількість ва- гітностей, пологів і абортів в обстежених істотно не відрізнялася від пацієнток контрольної групи, але звертав на себе увагу високий індекс абортів (3–4 на одні пологи). Внутрішньоматкову контра- цепцію використовували 16,6 % жінок, оральні контрацептиви — 20,5 %. Хворі скаржились на маткові кровотечі, частіше ациклічного характеру, контактні кров’яні виділення, іноді — менорагії. Кожна пацієнтка проходила обстеження, обов’язкові компоненти якого включали: з’ясування акушерсько-гінекологічного анамнезу, наявність екстрагенітальних захворювань, визначення мето- дів контрацепції, об’єктивні дані обстеження, ре- зультати лабораторних та інструментальних мето- дів дослідження. У всіх пацієнток було проведено гістологічне дослідження зіскрібка з порожнини матки, ультразвукове дослідження (УЗД), коль- поскопію, гістероскопію. УДЗ матки проводилося на апараті SSA-660A (Toshiba, Японія) за допомогою трансвагінальної ехографії органів малого таза. Допплерометричне дослідження включало кольорове допплерівське картування і спектральну допплерометрію судин матки. Дослідження проводили двічі у динаміці менструального циклу: відразу після завершення менструації (6–8-й день циклу) і в другій фазі менструального циклу (на 5–7-й день після ову- ляції, що частіше відповідало 20–22-му дню мен- струального циклу). При УЗД оцінювали розміри і структуру матки, товщину і УЗ-ознаки патоло- гії ендометрію. При необхідності для уточнення стану порожнини і слизової оболонки матки до лікування хворим виконували рідинну гістеро- скопію, що здійснювалась із застосуванням жор- сткого 7-міліметрового гістероскопа фірми Karl Storz (Німеччина) під комбінованим ендотрахе- альним наркозом. Для визначення експресії рецепторів естраге- нів (РЕ) та прогестерону (РП) використовували моноклональні антитіла (DAKO) за допомогою імунопероксидазного методу подвійних антитіл. Оцінка експресії маркерів проліферації Ki-67 і р53 здійснювалася за методикою підрахунку кількос- ті забарвлених ядер на 100 клітин у трьох полях зору. Результат виражався у відсотках і оціню- вався за прийнятою шкалою: 1) 0–20 % — низька проліферативна активність; 2) 21–50 % — помірна; 3) 51–100 % — висока. Гістологічні дослідження виконували за стандартною методикою серійних зрізів. Для статистичної обробки матеріалів дослі- дження використовували пакет прикладних про- грам Statistica 7,0 фірми StatSoft Inc (США) для персонального комп’ютера за програмою в опе- раційному середовищі Statistica for Windows та за допомогою прикладних програм пакета Excel. Аналіз результатів дослідження показав, що тяжкість гінекологічної та соматичної патології у пацієнток, які спостерігалися, зростала з їхнім віком і була найбільшою у хворих з АГЕ. УЗД ендометрію показало, що у пацієнток із ГЕ відзначається зміна його товщини і структури, яка в секреторній фазі (12–28-й день) перевищу- вала 12 мм. При виявленні патологічного утво- рення у зоні серединного маточного зображення визначали його розміри, локалізацію, оцінювали характер контурів і внутрішню структуру. У нашо- му дослідженні УЗ-критерії різних видів патології ендометрію розподілилися таким чином (таблиця). Імуногістохімічне дослідження зразків ендоме- трію, отриманих при діагностичному вишкрібанні маткової порожнини, показало збільшення експре- сії рецепторів прогестерону (РП) при підвище- ному або збереженому рівні експресії рецепторів естрогенів (РЕ) та низьку проліферативну актив- Ультразвукові критерії гіперплазії ендометрію в обстежених жінок у секреторній фазі Групи Ультразвукові ознаки патології ендометрію структура включення звукопровідність, товщина ендоме трію зовнішній контур зображення рельєф порожнини 1а, n = 26 Однорідна (+) Дрібні поодинокі ехопозитивні Незначно збільше на, 6–8 мм Рівний Не змінений 1б, n = 22 Неоднорідна (+) Дрібні поодинокі ехопозитивні Збільшена, 9–12 мм Рівний Не змінений 2а, n = 19 Неоднорідна (++) Дрібні множин ні ехонегативні Збільшена, 12– 15 мм Переважно нерів ний, іноді відсутність меж із міометрієм Не змінений 2б, n = 13 Неоднорідна (+++) Множинні ехонегативні Збільшена, > 15 мм Нерівний, з відсутністю меж із міометрієм Не змінений Контроль, n = 20 Однорідна Відсутні Не збільшена Рівний Не змінений 34 АКУШЕРСТВО І ГІНЕКОЛОГІЯ w w w .im j.k h. ua ність (0–20 %) маркера Кі-67 і білка р53 у хворих із нерізкою ЗГЕ (підгрупа 1а, n = 26). У хворих підгрупи 1б (n = 22) із вираженою формою ЗГЕ на тлі збереженого рівня експресії РЕ та РП спо- стерігалася помірна проліферативна активність (підвищення рівнів маркера проліферації Кі-67 та білка р53 від 21 до 50 %) порівняно з групою контролю. Рівні експресії РП зі збільшенням віку хворих мали тенденцію до зменшення. Зниження експресії РЕ і РП спостерігалося при наявності в анамнезі понад трьох вишкрібань слизової оболонки матки, хронічного ендометриту, хронічної рецидивуючої урогенітальної інфекції. Імуногістохімічне дослідження зразків ендоме- трію, узятих при діагностичному вишкрібанні мат- кової порожнини у пацієнток підгрупи 2а (n = 19) із нерізкою АГЕ, показало зниження експресії РЕ і РП, однак рівень маркера проліферації Кі-67 та білка р53 був помірним (від 21 до 50 %). Значне зменшення експресії РЕ і РП спосте- рігалось у пацієнток 2б підгрупи (n = 13), у яких ГЕ супроводжувалась вираженою формою АГЕ та значним збільшенням рівня маркера проліферації Кі-67 і білка р53 (від 51 до 80 %). У контрольній групі (n = 20) позитивна експресія РЕ і РП від- значалася у всіх обстежених, значення маркерів проліферації були негативними. З урахуванням даних анамнезу, клінічної кар- тини, супровідних захворювань, рівня експресії рецепторів стероїдних гормонів та маркерів про- ліферації було розроблено лікувально-діагностичні алгоритми ведення пацієнток із ГЕ. Диференційований підхід до лікування ГЕ ґрунтується на клінічних і морфологічних осо- бливостях захворювання і передбачає системний вплив на ендокринні та метаболічні процеси в ор- ганізмі. Плануючи тактику ведення хворих із гі- перпластичними процесами ендометрію, перш за все треба враховувати, що видалення патологічно зміненої тканини слизової оболонки тіла матки є лікувальним заходом. Подальша консервативна терапія або оперативне лікування є профілакти- кою рецидивів захворювання. Так, хворим із підвищеною експресією РП і збереженим рівнем експресії РЕ та низькою про- ліферативною активністю ендометрію (1а — під- група, n = 26) в комплексному лікуванні після ви- шкрібання порожнини матки пропонували лікуван- ня ГЕ за допомогою негормонального препарату, діючою речовиною якого є індол-3-карбінол, який блокує внутрішньоклітинні передачі сигналів, що надходять від ростових факторів і цитокінів. Пре- парат призначався щодня, в добовій дозі 800 мг протягом трьох місяців. Після проведеної терапії проводилося повторне УЗД органів малого таза, визначення метаболітів естрону, загального рівня естрогенів, експресії РП і РЕ. Хворим підгрупи 1б (n = 26) з вираженою формою ЗГЕ зі збереженим рівнем експресії РЕ та РП і помірним підвищенням рівня маркерів про- ліферації Кі-67 та білка р53 рекомендували гормо- нальну терапію синтетичними прогестинами про- тягом 3–6 міс за загальноприйнятою методикою. Пацієнткам підгрупи 2а (n = 26) з нерізкою АГЕ і зниженням експресії РЕ і РП на тлі помірно- го рівня маркерів проліферації було рекомендовано проведення кріообробки порожнини матки за до- помогою рідкого азоту. Маніпуляцію здійснювали маточним наконечником у трьох місцях маткової порожнини з експозицією до 5 хв у кожній. При значному зменшенні експресії РЕ і РП у хворих підгрупи 2б (n = 24) з вираженою фор- мою АГЕ та високою проліферативною активніс- тю маркерів проліферації Кі-67 і білка р53 була проведена тотальна гістероскопічна резекція ен- дометрію. Ефективність запропонованих лікувальних підходів оцінювали шляхом клінічного спостере- ження, визначення стану менструальної функції, динамічного УЗ-контролю, допплерометрії крово- обігу в базальному шарі ендометрію і спіральних артеріях, контрольних цитологічних і гістологіч- них досліджень. Стійкий лікувальний ефект через 6 міс спосте- рігався у 86,2 % пацієнток підгрупи 1а та у 92,9 % — підгрупи 1б. У всіх випадках при допплерометрії відзначали зменшення показників швидкостей кро- вотоку в базальних артеріях матки. Відновлення кровотечі було у трьох хворих із підгрупи 1б, їм надалі було проведено гістеректомію. У другій групі пацієнток спостерігали анало- гічні показники ефективності проведеного ліку- вання. Через 6 міс після лікування у хворих під- групи 2а стійкий клінічний ефект спостерігався у 95,9 %, а у 2б — у 93,5 % пацієнток. За даними ультразвукової кольорової допплерометрії через 7–30 дн після лікування у всіх хворих визначалося припинення кровотоку в базальних і спіральних артеріях матки. Цей ефект спостерігався протя- гом трьох років. При УЗД іноді виявляли синехії у порожнині матки. Після проведеного лікування більшість хворих обох груп відзначали поліпшення самопочуття, зникнення скарг і клінічних проявів захворюван- ня. Випадків рецидивів або малігнізації протягом трьох років спостереження не було. На підставі результатів проведеного дослі- дження нами сформульовано стандартизовані підходи до індивідуальної терапевтичної такти- ки, яка могла б бути використана у гінекологіч- ній практиці: — перед визначенням лікувальної тактики у пацієнток із ГЕ бажано провести дослідження активності клітин ендометрію з урахуванням мар- керів проліферації Кі 67 і білка р53 та експресії рецепторів до стероїдних гормонів; — при підвищеній експресії РП і збереженому рівні експресії РЕ, низькій проліферативній актив- ності ендометрію після проведеного фракційного вишкрібання матки пропонується призначати хво- рим із нерізкою ЗГЕ лікування негормональним 35 АКУШЕРСТВО І ГІНЕКОЛОГІЯ w w w .im j.k h. ua препаратом, діючою речовиною якого є індол-3- карбінол, який блокує внутрішньоклітинні пере- дачі сигналів, що надходять від ростових факторів і цитокінів; — хворим із вираженою формою ЗГЕ, але зі збереженим рівнем експресії РЕ та РП, помірним підвищенням рівня маркерів проліферації Кі-67 та білка р53 необхідно проводити гормональну терапію синтетичними прогестинами протягом 3–6 міс за загальноприйнятою методикою; — пацієнткам із нерізкою АГЕ і зниженням екс- пресії РЕ і РП на тлі помірного рівня маркерів про- ліферації після вишкрібання маткової порожнини рекомендована кріообробка порожнини матки рід- ким азотом за допомогою спеціального наконечни- ка у трьох точках з експозицією до 5 хв у кожній; — при значному зменшенні експресії РЕ і РП у хворих із вираженою формою АГЕ та високою проліферативною активністю маркерів проліфе- рації Кі-67 і р53 необхідно проводити оперативне лікування в обсязі тотальної абляції ендометрію за допомогою гістерорезектоскопії або видален- ня матки; — після проведеної терапії ГЕ пацієнткам ре- комендовано динамічне спостереження (трансабдо- мінальне/трансвагінальне УЗД) і симптоматичну терапію. Наявність у хворих перименопаузального періоду рецидивуючого поліпозу або ЗГЕ після 6-місячного спостереження вишкрібання мат- кової порожнини проводиться з діагностичною і лікувальною метою повторно, для подальшої індивідуальної корекції терапії залежно від ста- ну ендометрію; — при одиночних поліпах малого розміру і ЗГЕ лікування здійснюється комбінованими естроген- гестагенними препаратами з більшою концентра- цією гестагенів. У тих випадках, коли у структурі ендометрію діагностовано множинні залозисті або залозисто-фіброзні поліпи розміром понад 5 мм з перважним кістозним компонентом, гормональну терапію необхідно проводити тривало, від 6 міс до 1 року, препаратами тільки прогестагенного ряду під щомісячним УЗ-контролем. Таким чином, диференційований підхід до лікування гіперпластичних процесів з урахуван- ням рецепторного профілю ендометрію і рівня експресії маркерів проліферації має значення для ефективності результатів терапії, позитивної ди- наміки симптомів захворювання та профілактики онкологічних процесів у майбутньому. С п и с о к л і т е р а т у р и 1. Татарчук Т. Ф. Гиперпластические процессы эндоме- трия: что нового? / Т. Ф. Татарчук, Л. В. Калугина, Т. Н. Тутченко // Репродуктивная эндокринология.— 2015.— № 5 (25).— С. 7–13. 2. Кузьмина И. Ю. Оценка активности эндометрия при гиперпластических процесах / И. Ю. Кузьмина // Зб. наук. робіт Міжнарод. наук.-практ. конф. «Світова медицина: сучасні тенденції та фактори розвитку», Львів, 27–28 січня 2017 р.— Львів, 2017.— С. 18–21. 3. О тактике ведения больных с атипической гипер- плазией эндометрия / А. Х. Биштави, О. А. Горных, В. Н. Гулиева [и др. ] // Проблемы репродукции.— 2014.— № 1.— С. 20–23. 4. Манухин И. Б. Современные представления о ги- перплазии эндометрия и эндометриальной интра- эпителиальной неоплазии (обзор литературы) / И. Б. Манухин, Ю. Ю. Табакман, А. Х. Биштави // Проблемы репродукции.— 2010.— № 6.— С. 52–58. 5. Адамян Л. В. Репродуктивные аспекты онкогине- кологических заболеваний (обзор литературы) / Л. В. Адамян, В. Б. Носов // Проблемы репродук- ции.— 2009.— № 3.— С. 9–14. 6. Кузьміна І. Ю. Важливість визначення біомолекуляр- них маркерів у патогенезі розвитку гіперпластичних процесів ендометрія у перименопаузальному пері- оді / І. Ю. Кузьміна, О. А. Кузьміна // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології.— 2017.— № 1 (19).— С. 76–80. 7. Defective mammary gland morphogenesis in mice lack- ing the progesterone receptor B isoform / B. Mulac-Jer- icevic, R. A. Mullinax, C. Bagchi [et al.] // Proc. Natl. Acad. Sci. USA.— 2013.— Vol. 100.— P. 9744–9749. 8. Кузьмина И. Ю. Состояние гиперпластического эндометрия в зависимости от активности фермен- тов у женщин в перименопаузе / И. Ю. Кузьмина, О. А. Кузьмина // Міжнар. мед. журн.— 2017.— Т. 23, № 2 (20).— С. 41–44. 9. Железнов Б. И. Некоторые итоги изучения проблемы предрака эндометрия / Б. И. Железнов // Акушер- ство и гинекология.— 1978.— № 1.— С. 10–17. ДИФФЕРЕНЦИРОВАННЫЕ ПОДХОДЫ К ВЫБОРУ ЛЕЧЕБНОЙ ТАКТИКИ У БОЛЬНЫХ С ГИПЕРПЛАСТИЧЕСКИМИ ПРОЦЕССАМИ ЭНДОМЕТРИЯ Т. Л. ВЕСИЧ, И. А. КАЧАЙЛО Выработан дифференцированный подход к выбору лечебной тактики и методов оптимизации ведения больных с гиперпластическими процессами эндометрия, который основывается на кли- нических и морфологических особенностях течения заболевания и предполагает системное воз- действие на эндокринные и метаболические процессы в организме. Ключевые слова: гиперплазия эндометрия, лечебная тактика, дифференцированный подход, экспрессия рецепторов эстрогена и прогестерона. 36 МІЖНАРОДНИЙ МЕДИЧНИЙ ЖУРНАЛ, 2019, № 2 w w w .im j.k h. ua АКУШЕРСТВО І ГІНЕКОЛОГІЯ DIFFERENTIATED APPROACHES TO TREATMENT TACTICS IN PATIENTS WITH HYPERPLASTIC ENDOMETRY PROCESSES T. L. VIESICH, I. A. KACHAILO The differentiated approach to the choice of treatment tactics and optimization methods of man- agement of the patients with hyperplastic processes of endometrium, which is based on clinical and morphological features of the disease course is developed and foresees a systemic influence on en- docrine and metabolic processes in a body. Key words: endometrial hyperplasia, treatment tactics, differentiated approach, expression of estrogen and progesterone receptors. Надійшла 31.03.2019

Диференційні підходи до вибору лікувальної тактики у хворих на гіперпластичні процеси ендометрію

Institution

Ähnliche Einträge