Досвід проведення системного тромболізису при ішемічному інсульті у хворих похилого віку
Подано клінічні дані п’яти пацієнтів з ішемічним інсультом, яким було проведено системний тромболізис. Показано динаміку неврологічного статусу, проведену терапію з урахуванням супровідної патології, надано рекомендації при виписці з неврологічного відділення. Визначено, що тромболітична терапія дає...
Gespeichert in:
| Datum: | 2019 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , , , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України
2019
|
| Schriftenreihe: | Міжнародний медичний журнал |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/161026 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Досвід проведення системного тромболізису при ішемічному інсульті у хворих похилого віку / Г.Г. Симоненко, Л.В. Дубініна, Р.А. Мокринський, С.В. Жогов, М.О. Стефанюк // Міжнародний медичний журнал. — 2019. — Т. 25, № 2(98). — С. 49-52. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-161026 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1610262019-11-27T01:26:03Z Досвід проведення системного тромболізису при ішемічному інсульті у хворих похилого віку Симоненко, Г.Г. Дубініна Л.В., Л.В. Мокринський, Р.А. Жогов, С.В. Стефанюк, М.О. Неврологія Подано клінічні дані п’яти пацієнтів з ішемічним інсультом, яким було проведено системний тромболізис. Показано динаміку неврологічного статусу, проведену терапію з урахуванням супровідної патології, надано рекомендації при виписці з неврологічного відділення. Визначено, що тромболітична терапія дає змогу зменшити післяінсультний неврологічний дефіцит, збільшити функціональне відновлення і, таким чином, покращити якість життя у даного контингенту хворих. Представлены клинические данные пяти пациентов с ишемическим инсультом, которым был проведен системный тромболизис. Показаны динамика неврологического статуса, проведенная терапия с учетом сопутствующей патологии, даны рекомендации при выписке из неврологического отделения. Определено, что тромболитическая терапия позволяет уменьшить постинсультный неврологический дефицит, увеличить функциональное восстановление и, таким образом, повысить качество жизни у данного контингента пациентов Clinical data on five patients with ischemic stroke subjected to systemic thrombolysis have been presented. There have been demonstrated the dynamics of neurological status, the performed therapy taking into account the accompanying pathology, at the discharge from the neurological department the recommendations have been issued. It has been determined that thrombolytic therapy makes it possible to reduce post-neurological deficiency, increase functional recovery and thereby to improve the life quality in this category of patients. 2019 Article Досвід проведення системного тромболізису при ішемічному інсульті у хворих похилого віку / Г.Г. Симоненко, Л.В. Дубініна, Р.А. Мокринський, С.В. Жогов, М.О. Стефанюк // Міжнародний медичний журнал. — 2019. — Т. 25, № 2(98). — С. 49-52. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. 2308-5274 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/161026 616.831-005.4-053.88-085.273.55 uk Міжнародний медичний журнал Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Неврологія Неврологія |
| spellingShingle |
Неврологія Неврологія Симоненко, Г.Г. Дубініна Л.В., Л.В. Мокринський, Р.А. Жогов, С.В. Стефанюк, М.О. Досвід проведення системного тромболізису при ішемічному інсульті у хворих похилого віку Міжнародний медичний журнал |
| description |
Подано клінічні дані п’яти пацієнтів з ішемічним інсультом, яким було проведено системний тромболізис. Показано динаміку неврологічного статусу, проведену терапію з урахуванням супровідної патології, надано рекомендації при виписці з неврологічного відділення. Визначено, що тромболітична терапія дає змогу зменшити післяінсультний неврологічний дефіцит, збільшити функціональне відновлення і, таким чином, покращити якість життя у даного контингенту хворих. |
| format |
Article |
| author |
Симоненко, Г.Г. Дубініна Л.В., Л.В. Мокринський, Р.А. Жогов, С.В. Стефанюк, М.О. |
| author_facet |
Симоненко, Г.Г. Дубініна Л.В., Л.В. Мокринський, Р.А. Жогов, С.В. Стефанюк, М.О. |
| author_sort |
Симоненко, Г.Г. |
| title |
Досвід проведення системного тромболізису при ішемічному інсульті у хворих похилого віку |
| title_short |
Досвід проведення системного тромболізису при ішемічному інсульті у хворих похилого віку |
| title_full |
Досвід проведення системного тромболізису при ішемічному інсульті у хворих похилого віку |
| title_fullStr |
Досвід проведення системного тромболізису при ішемічному інсульті у хворих похилого віку |
| title_full_unstemmed |
Досвід проведення системного тромболізису при ішемічному інсульті у хворих похилого віку |
| title_sort |
досвід проведення системного тромболізису при ішемічному інсульті у хворих похилого віку |
| publisher |
Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України |
| publishDate |
2019 |
| topic_facet |
Неврологія |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/161026 |
| citation_txt |
Досвід проведення системного тромболізису при ішемічному інсульті у хворих похилого віку / Г.Г. Симоненко, Л.В. Дубініна, Р.А. Мокринський, С.В. Жогов, М.О. Стефанюк // Міжнародний медичний журнал. — 2019. — Т. 25, № 2(98). — С. 49-52. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
| series |
Міжнародний медичний журнал |
| work_keys_str_mv |
AT simonenkogg dosvídprovedennâsistemnogotrombolízisupriíšemíčnomuínsulʹtíuhvorihpohilogovíku AT dubínínalvlv dosvídprovedennâsistemnogotrombolízisupriíšemíčnomuínsulʹtíuhvorihpohilogovíku AT mokrinsʹkijra dosvídprovedennâsistemnogotrombolízisupriíšemíčnomuínsulʹtíuhvorihpohilogovíku AT žogovsv dosvídprovedennâsistemnogotrombolízisupriíšemíčnomuínsulʹtíuhvorihpohilogovíku AT stefanûkmo dosvídprovedennâsistemnogotrombolízisupriíšemíčnomuínsulʹtíuhvorihpohilogovíku |
| first_indexed |
2025-07-14T13:38:55Z |
| last_indexed |
2025-07-14T13:38:55Z |
| _version_ |
1837629792172638208 |
| fulltext |
49
МІЖНАРОДНИЙ МЕДИЧНИЙ ЖУРНАЛ, 2019, № 2
© Г. Г. СИМОНЕНКО, Л. В. ДУБІНІНА, Р. А. МОКРИНСьКИЙ, 2019
w
w
w
.im
j.k
h.
ua
УДК 616.831-005.4-053.88-085.273.55
ДОСВІД ПРОВЕДЕННЯ СИСТЕМНОГО ТРОМБОЛІЗИСУ
ПРИ ІШЕМІЧНОМУ ІНСУЛЬТІ У ХВОРИХ ПОХИЛОГО ВІКУ
Доц. Г. Г. СИМОНЕНКО1, Л. В. ДУБІНІНА2, Р. А. МОКРИНСЬКИЙ2,
С. В. ЖОГОВ2, М. О. СТЕФАНЮК2
1 Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ,
2 Київська міська клінічна лікарня № 6, Україна
Подано клінічні дані п’яти пацієнтів з ішемічним інсультом, яким було проведено системний
тромболізис. Показано динаміку неврологічного статусу, проведену терапію з урахуванням су-
провідної патології, надано рекомендації при виписці з неврологічного відділення. Визначено,
що тромболітична терапія дає змогу зменшити післяінсультний неврологічний дефіцит, збільшити
функціональне відновлення і, таким чином, покращити якість життя у даного контингенту хворих.
Ключові слова: троболітична терапія, похилий вік, ішемічний інсульт.
Хвороби органів системи кровообігу посіда-
ють перше місце серед причин смерті населення
у більшості країн світу. За даними ВООЗ, щорічно
від цих захворювань помирає понад 17 млн людей,
що становить 30 % від усіх летальних випадків.
В Україні серцево-судинні та цереброваскулярні
захворювання також на першому місці у структурі
загальної захворюваності та зумовлюють дві тре-
тини всіх смертей. Серед населення планети 10 %
смертності спричинено мозковими інсультами, і,
за прогнозами на 2030 р., кількість померлих від
цієї хвороби збільшиться у 1,32 разу, що пов’язано
зі старінням населення і поширеністю факторів
ризику [1]. В Україні на захворювання органів
кровообігу припадає 63,9 % від загальної кількості
смертей, причому 17,5 % — це цереброваскулярні
хвороби, 73,7 % з яких — мозкові інсульти. За-
хворюваність на інсульти в країні становить 274,0
випадків на 100 тис. населення, з них 33 % — осо-
би працездатного віку. Поширеність ішемічного
інсульту в Україні у 5 разів вища, ніж геморагіч-
ного. Таким чином, ішемічний інсульт у людей
похилого віку (67 % захворюваності на інсульти)
зумовлює необхідність використання нових мето-
дів діагностики та лікування [2].
Високі клас (I) та рівень доведеності (А)
в ефективності лікування хворих на ішемічний
інсульт мають кілька положень, а саме: невідклад-
на госпіталізація у спеціалізовані відділення, при-
значення ацетилсаліцилової кислоти у перші дві
доби виникнення ознак, проведення системного
тромболізису у перші 4,5 год, тромбоекстракції
у перші 6 год, декомпресивної краніектомії при
вираженому набряку мозку [3].
«Золотим стандартом» відновлення мозкового
кровотоку при ішемічному інсульті є системний
тромболізис, який базується на уявленні про нього
як про динамічний процес, залежний від об’єму
кровопостачання, який за відповідності хворого
його критеріям виконують згідно з методичними
рекомендаціями МОЗ України [4].
При цьому незворотні явища у перші хвили-
ни спостерігаються у ділянці з перфузією близько
10 мл/хв на 100 мг тканини мозку. Формується
ішемічне ядро, оточене нейронами з порушеними
функціями, але здатними до відновлення,— іше-
мічною напівтінню, або пенумброю. Тривалість
«терапевтичного вікна», упродовж якого можливе
відновлення функції нейронів у зоні пенумбри,
індивідуальна, але розглядається у межах кіль-
кох годин [5, 6].
На основі великої кількості рандомізованих
мультицентрових, подвійних сліпих, плацебо-
контрольованих досліджень (NINDS, ECASS I,
ECASS II, ATLANTIS) із використанням реком-
бінантного тканинного активатора плазміногену
(rt-PA, альтеплази) було показано його ефектив-
ність у перші 3 год після початку ішемічного ін-
сульту. Вірогідність відсутності порушення жит-
тєдіяльності та мінімізація розладів була на 30 %
більшою у пацієнтів із тромболітичною терапією
порівняно з контрольною групою [7].
Показання та можливості використання си-
стемного тромболізису постійно переглядаються
з метою їх розширення. Так, 4,5 год від початку
інсульту, які є межовими для сучасного його вико-
ристання за рекомендаціями ESO (European Stroke
Organization) та AHA (American Heart Association),
намагаються переглянути фахівці університетської
клініки Гамбурга — Еппендорфа, за якими альте-
плаза призначалася хворим із невідомим терміном
від початку інсульту. Через 90 дн спостереження
в основній групі був зареєстрований значно кра-
щий результат. Підвищення ризику внутрішньо-
мозкових крововиливів відзначалося, але воно не
було доведене як пов’язане з rt-PA [8].
ESO та AHA зазначають велику кількість про-
типоказань до системного тромболізису, які все
одно обмежили б його використання до 29 %, на-
віть у випадку надходження усіх пацієнтів з іше-
мічним інсультом у межах «терапевтичного вікна».
Сучасні спостереження дають змогу виділити ряд
НЕВРОЛОГІЯ
50
НЕВРОЛОГІЯ
w
w
w
.im
j.k
h.
ua
протипоказань як відносні, оскільки є дослідження
позитивного використання альтеплази при цукро-
вому діабеті та гіперглікемії, у хворих з тяжким
та легким інсультами. Особи похилого віку також
мають розглядатися на предмет використання тка-
нинного активатора плазміногену (ТАП), якщо
«в інших відношеннях із медичної точки зору
пацієнт підходить для лікування». Незважаючи
на те що серед пацієнтів, старших за 80 років,
реєструють більш високу смертність та частоту
внутрішньочерепних крововиливів, використання
ТАП дає кращі шанси на незалежність через 3 міс
порівняно з контролем. Напрямки наступних до-
сліджень визначаються як спостереження пацієнтів
із ризиком кровотеч, з інвалідністю та деменцією,
комбінація методів візуалізації.
За період від жовтня 2017 р. до січня 2019 р.
у неврологічному відділенні Київської міської
клінічної лікарні № 6 було проведено системний
тромболізис п’яти (3 жінки і 2 чоловіки) хворим
віком від 61 до 82 років. Початок інсульту був рап-
товим, у трьох пацієнтів вранці, у двох — вдень,
коли з’явилася слабкість у кінцівках з одного боку,
з порушенням мовлення у трьох осіб. Усіх хво-
рих із зафіксованим часом початку інсульту було
доставлено до приймального відділення лікарні.
В анамнезі у всіх пацієнтів було зафіксовано гі-
пертонічну хворобу ІІ–ІІІ ст., двоє з них постійно
приймали антигіпертензивні препарати, в однієї
хворої був цукровий діабет 2-го типу. Об’єктивно:
температура тіла 36,6–36,9 ° С; частота дихання
(ЧД) 16–18 уд./хв, пульс — 68–104 уд./хв, арте-
ріальний тиск (АТ) — 160–200/80–100 мм рт. ст.
У всіх пацієнтів тони серця були приглушеними,
ритмічними, з акцентом ІІ тону над аортою. При
первинному огляді чергового невролога загальний
стан пацієнтів було розцінено як тяжкий, у трьох
пацієнтів виявлено сенсомоторну афазію, в одно-
го — елементи дизартрії, свідомість не поруше-
на. Геміпарез був оцінений як глибокий у чоти-
рьох осіб, помірний — в однієї, у всіх випадках
він супроводжувався гіперрефлексією глибоких
рефлексів, симптомом Бабінського на боці паре-
зу. Двічі виявлено симптом Керніга з обох боків.
У всіх хворих реєструвалась асиметрія носогуб-
них складок. Насильницький поворот голови та
очей було зафіксовано у двох випадках, недове-
дення очей в один бік — також у двох пацієнтів.
В однієї хворої виявився порушений контроль
функції тазових органів за центральним типом.
Клінічна картина супроводжувалася субкорти-
кальними симптомами.
Коагулограма при надходженні: протромбіно-
вий індекс — 62–88; час рекальцифікації — 105–
182 с; фібриноген — 2,44–3,60 г/л; тромбоцити —
120–176×109/л; глікемія — 3,90–9,83 ммоль/л.
У двох хворих зафіксовано незначну гіпербіліру-
бінемію. На ком’ютерній томограмі (КТ) головно-
го мозку, проведеній у термін від 1 год 10 хв до
2 год 25 хв від початку інсульту, у всіх випадках
геморагічного вогнища не отримано.
Таким чином, на основі даних анамнезу, клі-
нічної картини, результатів КТ головного мозку
хворим було поставлено діагнози гострого пору-
шення мозкового кровообігу за ішемічним типом,
у трьох пацієнтів — у лівому, у двох пацієнтів —
у правому каротидному басейні. Тяжкість інсуль-
ту за шкалою NIHSS реєструвалася на рівні 9–19
балів (таблиця).
Ураховуючи надходження хворих до кліні-
ки раніше ніж через 3 год від початку інсульту,
наявність вираженого неврологічного дефіциту
(9–19 балів за шкалою NIHSS), відсутність про-
типоказань та інформовану згоду пацієнтів у всіх
випадках було виконано процедуру системного
тромболізису.
Тромболітична терапія проводилася через
1 год 20 хв — 2 год 40 хв від початку інсульту
препаратом «Актилізе» (вказані серії препарату,
ліофілізату та розчинника) у розрахунковій дозі
0,9 мг/кг маси тіла. З них 1/10 введено за хвилину
внутрішньовенно болюсно через окремий венозний
катетер, дозу, що залишилась,— внутрішньовенно
крапельно протягом години. Упродовж виконання
процедури свідомість, неврологічний статус, пульс
і артеріальний тиск пацієнтів були стабільними,
сатурація киснем 96–98 %. Ознак крововиливів
виявлено не було.
Через кілька годин спостереження після
проведення тромболітичної терапії у всіх хво-
рих були стабільні показники гемодинаміки
(Ps 60–80 уд./хв, АТ 130–160/70–80 мм рт. ст.,
ЧД 16–20 /хв, SpO2 96–98 %), у всіх хворих від-
значалася позитивна динаміка у неврологічному
статусі. Визначено: спонтанні рухи в кінцівках,
які були паралізованими, посмикування у та-
ких кінцівках; збільшення або відновлення сили
з боку парезу; зменшення анізорефлексії; розши-
рення об’єму рухів очних яблук у всіх випадках;
зменшення асиметрії обличчя; правильне вико-
нання інструкцій. У межах однієї доби тяжкість
інсульту за шкалою NIHSS зменшилася на 6–9
балів і відповідала 1–10 балам залежно від стар-
тових показників. При проведенні повторної КТ
головного мозку через 24 год у чотирьох пацієн-
тів були підтверджені непрямі ознаки ішемічного
інсульту у каротидному басейні, в одного пацієнта
вогнищевих змін виявлено не було. Ураховуючи
відсутність геморагічної трансформації, пацієнтам
призначено аспірин-кардіо 100 мг/д. На другу добу
хворих було переведено у неврологічне відділення.
Упродовж госпіталізації пацієнтам додатково було
проведено: дуплексне сканування екстракраніаль-
них відділів брахіоцефальних судин та транскрані-
альне дуплексне сканування, електрокардіограму
(ЕКГ), Ехо-КГ, загальні аналізи крові, глюкози
крові, коагулограму, біохімію крові, визначено
Міжнародне нормалізаційне відношення (МНВ).
За необхідності призначалися консультації кар-
діолога, анестезіолога, ендокринолога, терапевта.
Відомо, що тяжкість інсульту може здаватися
перебільшеною через супровідну патологію. У лю-
51
НЕВРОЛОГІЯ
w
w
w
.im
j.k
h.
ua
дей похилого віку, крім того, інсульт розвиваєть-
ся на фоні дисциркуляторної атеросклеротичної,
гіпертонічної, часто діабетичної енцефалопатії.
У нашому дослідженні, крім дисциркуляторної
енцефалопатії ІІ–ІІІ ст. та гіпертонічної хвороби
ІІ–ІІІ ст. у всіх хворих, в однієї пацієнтки кардіо-
лог виставив діагноз ішемічна хвороба серця (ІХС):
атеросклеротичний кардіосклероз, пароксизмальна
форма фібриляції передсердь, серцева недостат-
ність (СН) ІІА. В іншої пацієнтки тяжкість стану
підтримувалась у зв’язку із супровідним діагнозом:
ІХС, стенокардія напруження, функціональний
клас (ФК) ІІ, аорто-коронаросклероз, ексудатив-
ний перикардит (за даними ехокардіографії), СН
ІІБ. При Ro-графії легень у цієї пацієнтки було
виявлено картину перенесеної двобічної нижньо-
часточкової пневмонії. Ендокринолог підтвердив
діагноз цукровий діабет 2-го типу тяжкої форми,
стан субкомпенсації, полінейропатія кінцівок.
Ураховуючи основний діагноз та супровідну
патологію, упродовж стаціонарного лікування
в різні періоди пацієнти отримували: аспірин-
кардіо, фуросемід, верошпірон, маніт, фленокс,
ксаврон, стерофундін, кортексин, гліатилін, ней-
ромідин, медіаторн, нейроцитин, нейроксон, ци-
тимакс, актовегін, церебролізин, реосорбілакт,
L-лізину есцинат, еналаприл, сульфат магнію,
аспаркам, глюренорм, гепацеф, актропід, лефлок,
фармасулін, дексаметазон, цефтріаксон, медацеф,
метрогіл, варфарин, ксарелто. Усім пацієнтам на
фоні стабільних гемодинамічних і неврологічних
показників проводилися ранні реабілітаційні за-
ходи у вигляді переведення в сидяче положення
на 5–15 хв кілька разів на день вже на другу добу
після інсульту з подальшим розширенням режиму,
лікувальною фізкультурою, масажем.
Одна пацієнтка віком 82 роки у стабільному
стані (NIHSS 10 балів) на другу добу була пере-
ведена до Олександрівської клінічної лікарні для
подальшої діагностики та лікування. Двоє пацієнтів
виписано на 12-й день і одну — на 19-й день стаці-
онарного лікування (NIHSS 1 бал), одного хворо-
го — на 6-й день перебування у відділенні (NIHSS
0 балів) (таблиця). Порушення життєдіяльності
за шкалою Ренкіна при виписці відповідало 1–2
балам, індекс активності Бартеля — 75–95 балів.
У рекомендаціях при виписці обов’язково до-
тримувалась спадкоємність у вигляді нагляду не-
вролога, терапевта, кардіолога, ендокринолога (за
потребою) у поліклініці за місцем проживання.
Пацієнтам було розписано схему прийому анти-
гіпертензивних ліків, призначено аспірин-кардіо
100 мг або непрямі антикоагулянти під контролем
МНВ, а також нейромедіаторні, нейрометаболічні
та ноотропні препарати.
Таким чином, після проведення системного
тромболізису у хворих, чотири з яких були з гру-
бим і один — з помірним неврологічним дефіци-
том, відзначався регрес вогнищевої неврологічної
симптоматики. У чотирьох із них, які пройшли
повний курс лікування у відділенні, відбулося
значне функціональне відновлення порушених
неврологічних функцій із відсутністю або легким
порушенням життєдіяльності та повною здатністю
до самообслуговування.
Похилий вік пацієнтів обумовлює наявність
атеросклеротичних змін у судинах та значну кіль-
кість супровідної патології. Це корелює з більш
тривалим і обмеженим прогресом одужання, ви-
сокою частотою можливих ускладнень, наявністю
наслідків перенесеного гострого порушення моз-
кового кровообігу. Вибір оптимальної ефективної
схеми лікування основного і супровідних захво-
рювань із метою уникнення поліпрагмазії — зав-
дання, з яким стикається кожний лікар. В умовах
зниженого саногенезу, пов’язаного з похилим віком
хворого, можливості реабілітації дещо обмежені.
Когнітивне зниження за рахунок атеросклеротич-
ної енцефалопатії, як і знижені функціональні
можливості органів і систем організму, не дають
змогу пацієнту максимально використати можли-
вості реабілітації.
Втім, незважаючи на зазначені проблеми,
внаслідок поширеності інсульту серед осіб саме
похилого віку і старіння населення розвинених
країн, можна зазначити, що зусилля медичної
спільноти щодо розширення показань і вікових
меж до тромболітичної терапії є виправданими,
оскільки дають змогу зменшити післяінсультний
неврологічний дефіцит, збільшити функціональ-
не відновлення і, таким чином, покращити якість
їхнього життя.
С п и с о к л і т е р а т у р и
1. Мищенко Т. С. Эпидеомиология цереброваскулярных
заболеваний и организация помощи больным
с мозговым инсультом в Украине / Т. С. Мищенко //
Укр. вісн. психоневрології.— 2017.— Т. 25, вип. 1
(90).— С. 22–24.
2. Прокопів М. М. Стан надання медичної допо-
моги хворим із мозковим інсультом у м. Києві
та шляхи його поліпшення / М. М. Прокопів,
С. В. Рогоза // Укр. неврологічний журн.— 2018.—
№ 1.— С. 7–12.
Динаміка тяжкості інсульту за шкалою NIHSS
у хворих, які отримали тромболітичну терапію
Х
во
р
и
й
П
е
р
е
д
тр
о
м
б
о
л
із
и
со
м
Ч
е
р
е
з
1
г
о
д
Ч
е
р
е
з
2
г
о
д
Ч
е
р
е
з
1
д
о
б
у
Ч
е
р
е
з
3
д
о
б
и
П
р
и
ви
п
и
сц
і
1 16 15 13 7 6 1
2 17 17 17 5 2 1
3 16 11 11 10 — —
4 9 8 2 1 0 0
5 19 15 11 9 6 1
52
НЕВРОЛОГІЯ
w
w
w
.im
j.k
h.
ua
3. ESO Executive Committee. Cerebrovasc. Dis.— 2008.—
№ 25.— Р. 457–507.
4. Тромболітична терапія при ішемічному інсульті: ме-
тод. рек. / Н. К. Мурашко, Р. В. Матяш, Р. В. Сулік
[та ін.].— К., 2011.— 34 с.
5. Максимов М. Ю. Методы визуализации пенумбры
при ишемическом инсульте / М. Ю. Максимов,
Д. З. Коробков, М. В. Кротенкова // Вестн. рент-
генологии и радиологии.— 2013.— № 6.— С. 57–66.
6. Максимов Р. С. Тромболитическая терапия при
ишемическом инсульте / Р. С. Максимов, Е. С. Де-
мидов, К. В. Нестерин // Academy.— 2017.— T. 1,
№ 6 (21).— С. 84–88.
7. Системный тромболизис при ишемическом инсуль-
те: метод. рек. / И. А. Возюк, С. Н. Янишевский,
С. Ю. Голохвастов [и др.].— СПб., 2011.— 42 с.
8. MRI-Guided Thrombolysis for Stroke with Un-
known Time of Onset / G. Thomalla, C. Z. Simonsen,
F. Boutitie [et al.] // New Engl. J. Med.— 2018.— doi:
10.1056/NEJMoa1804355
ОПЫТ ПРОВЕДЕНИЯ СИСТЕМНОГО ТРОМБОЛИЗИСА
ПРИ ИШЕМИЧЕСКОМ ИНСУЛЬТЕ У БОЛЬНЫХ ПОЖИЛОГО ВОЗРАСТА
Г. Г. СИМОНЕНКО, Л. В. ДУБИНИНА, Р. А. МОКРИНСКИЙ,
С. В. ЖОГОВ, М. А. СТЕФАНЮК
Представлены клинические данные пяти пациентов с ишемическим инсультом, которым был про-
веден системный тромболизис. Показаны динамика неврологического статуса, проведенная те-
рапия с учетом сопутствующей патологии, даны рекомендации при выписке из неврологического
отделения. Определено, что тромболитическая терапия позволяет уменьшить постинсультный не-
врологический дефицит, увеличить функциональное восстановление и, таким образом, повысить
качество жизни у данного контингента пациентов.
Ключевые слова: тромболитическая терапия, пожилой возраст, ишемический инсульт.
EXPERIENCE OF PERFORMING SYSTEMIC THROMBOLYSIS
IN STROKE OF AGED PATIENTS
H. H. SYMONENKO, L. V. DUBININA, R. A. MOKRYNSKYI, S. V. ZHOHOV, M. O. STEFANIUK
Clinical data on five patients with ischemic stroke subjected to systemic thrombolysis have been pre-
sented. There have been demonstrated the dynamics of neurological status, the performed therapy
taking into account the accompanying pathology, at the discharge from the neurological department
the recommendations have been issued. It has been determined that thrombolytic therapy makes it
possible to reduce post-neurological deficiency, increase functional recovery and thereby to improve
the life quality in this category of patients.
Key words: thrombolytic therapy, aged patients, stroke.
Надійшла 21.01.2019
|