Імунний статус дітей, хворих на секреторний середній отит, які були інфіковані вірусом Епштейна − Барр
Подано результати обстеження дітей, хворих на рецидивуючий секреторний середній отит. Усім пацієнтам проведено дослідження на інфікованість вірусом Епштейна − Барр. В інфікованих дітей було виявлено зниження показників клітковинної ланки імунітету, що призводило до виникнення рецидивів. Зазначено, щ...
Gespeichert in:
| Datum: | 2019 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України
2019
|
| Schriftenreihe: | Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/161044 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Імунний статус дітей, хворих на секреторний середній отит, які були інфіковані вірусом Епштейна − Барр / Г.І. Гарюк, О.О. Кулікова, А.В. Чумакова, Ю.В. Лозова // Міжнародний медичний журнал. — 2019. — Т. 25, № 3(99). — С. 60-64. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-161044 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1610442019-11-28T01:25:39Z Імунний статус дітей, хворих на секреторний середній отит, які були інфіковані вірусом Епштейна − Барр Гарюк, Г.І. Кулікова, О.О. Чумакова, А.В. Лозова, Ю.В. Оторіноларінгологія Подано результати обстеження дітей, хворих на рецидивуючий секреторний середній отит. Усім пацієнтам проведено дослідження на інфікованість вірусом Епштейна − Барр. В інфікованих дітей було виявлено зниження показників клітковинної ланки імунітету, що призводило до виникнення рецидивів. Зазначено, що антигерпетичне й імуномодулююче лікування дає змогу знизити ризик рецидивів отиту у цих хворих. Представлены результаты обследования детей, больных рецидивирующим секреторным средним отитом. Всем пациентам проведено исследование на инфицированность вирусом Эпштейна − Барр. У инфицированных детей выявлено снижение показателей клеточного звена иммунитета, что приводило к возникновению рецидивов. Указано, что антигерпетическое и иммуномодулирующее лечение позволяет снизить риск рецидивов отита у этих больных. The results of the examination of children with recurrent secretory otitis media have been presented. All the patients were tested for Epstein − Barr virus infection. Infected children had a reduced cell immunity, which resulted in relapses. It has been stated that antihypertensive and immune modulatory treatment can reduce the risk of otitis relapse in these patients. 2019 Article Імунний статус дітей, хворих на секреторний середній отит, які були інфіковані вірусом Епштейна − Барр / Г.І. Гарюк, О.О. Кулікова, А.В. Чумакова, Ю.В. Лозова // Міжнародний медичний журнал. — 2019. — Т. 25, № 3(99). — С. 60-64. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 2308-5274 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/161044 616.284-002-003.2-039.35- 053.2:519.25 uk Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Оторіноларінгологія Оторіноларінгологія |
| spellingShingle |
Оторіноларінгологія Оторіноларінгологія Гарюк, Г.І. Кулікова, О.О. Чумакова, А.В. Лозова, Ю.В. Імунний статус дітей, хворих на секреторний середній отит, які були інфіковані вірусом Епштейна − Барр Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України |
| description |
Подано результати обстеження дітей, хворих на рецидивуючий секреторний середній отит. Усім пацієнтам проведено дослідження на інфікованість вірусом Епштейна − Барр. В інфікованих дітей було виявлено зниження показників клітковинної ланки імунітету, що призводило до виникнення рецидивів. Зазначено, що антигерпетичне й імуномодулююче лікування дає змогу знизити ризик рецидивів отиту у цих хворих. |
| format |
Article |
| author |
Гарюк, Г.І. Кулікова, О.О. Чумакова, А.В. Лозова, Ю.В. |
| author_facet |
Гарюк, Г.І. Кулікова, О.О. Чумакова, А.В. Лозова, Ю.В. |
| author_sort |
Гарюк, Г.І. |
| title |
Імунний статус дітей, хворих на секреторний середній отит, які були інфіковані вірусом Епштейна − Барр |
| title_short |
Імунний статус дітей, хворих на секреторний середній отит, які були інфіковані вірусом Епштейна − Барр |
| title_full |
Імунний статус дітей, хворих на секреторний середній отит, які були інфіковані вірусом Епштейна − Барр |
| title_fullStr |
Імунний статус дітей, хворих на секреторний середній отит, які були інфіковані вірусом Епштейна − Барр |
| title_full_unstemmed |
Імунний статус дітей, хворих на секреторний середній отит, які були інфіковані вірусом Епштейна − Барр |
| title_sort |
імунний статус дітей, хворих на секреторний середній отит, які були інфіковані вірусом епштейна − барр |
| publisher |
Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України |
| publishDate |
2019 |
| topic_facet |
Оторіноларінгологія |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/161044 |
| citation_txt |
Імунний статус дітей, хворих на секреторний середній отит, які були інфіковані вірусом Епштейна − Барр / Г.І. Гарюк, О.О. Кулікова, А.В. Чумакова, Ю.В. Лозова // Міжнародний медичний журнал. — 2019. — Т. 25, № 3(99). — С. 60-64. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
| series |
Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України |
| work_keys_str_mv |
AT garûkgí ímunnijstatusdítejhvorihnasekretornijseredníjotitâkíbuliínfíkovanívírusomepštejnabarr AT kulíkovaoo ímunnijstatusdítejhvorihnasekretornijseredníjotitâkíbuliínfíkovanívírusomepštejnabarr AT čumakovaav ímunnijstatusdítejhvorihnasekretornijseredníjotitâkíbuliínfíkovanívírusomepštejnabarr AT lozovaûv ímunnijstatusdítejhvorihnasekretornijseredníjotitâkíbuliínfíkovanívírusomepštejnabarr |
| first_indexed |
2025-07-14T13:39:53Z |
| last_indexed |
2025-07-14T13:39:53Z |
| _version_ |
1837629852973268992 |
| fulltext |
60
МІЖНАРОДНИЙ МЕДИЧНИЙ ЖУРНАЛ, 2019, № 3
© Г. І. ГАРЮК, О. О. КулІКОвА, А. в. ЧумАКОвА, Ю. в. лОзОвА, 2019
w
w
w
.im
j.k
h.
ua
уДК 616.284-002-003.2-039.35- 053.2:519.25
ІМУННИЙ СТАТУС ДІТЕЙ, ХВОРИХ
НА СЕКРЕТОРНИЙ СЕРЕДНІЙ ОТИТ,
ЯКІ БУЛИ ІНФІКОВАНІ ВІРУСОМ ЕПШТЕЙНА — БАРР
Проф. Г. І. ГАРЮК, доц. О. О. КУЛІКОВА, А. В. ЧУМАКОВА, Ю. В. ЛОЗОВА
Харківська медична академія післядипломної освіти, Україна
Подано результати обстеження дітей, хворих на рецидивуючий секреторний середній отит. Усім
пацієнтам проведено дослідження на інфікованість вірусом Епштейна — Барр. В інфікованих ді-
тей було виявлено зниження показників клітковинної ланки імунітету, що призводило до виник-
нення рецидивів. Зазначено, що антигерпетичне й імуномодулююче лікування дає змогу знизити
ризик рецидивів отиту у цих хворих.
Ключові слова: секреторний середній отит, етіологія віруса Епштейна — Барр, імунний статус ді-
тей, лікування.
Секреторний середній отит (ССО) — одне
з найбільш активно досліджуваних в останні роки
захворювань вуха. Це пов’язано з частим уражен-
ням органу при гострій респіраторній вірусній ін-
фекції (ГРВІ) у дітей і так само рецидивами серед-
ніх серозних отитів, що призводять до облітерую-
чого процесу у середньому вусі. У теперішній час
жваво дискутується питання про роль ГРВІ (у тому
числі її рецидивних форм), що запускає розвиток
ССО [1–4]. Крім того, не викликає сумнівів зв’язок
захворювання з герпес-вірусними інфекціями, зо-
крема з вірусом Епштейна — Барр (ВЕБ), що час-
тіше виявляється у дитячому віці [5–7].
Установленим фактом є поліетіологічність за-
хворювання і залежність його клінічної картини
від переважаючого фактора [7].
Якщо в плані діагностики ССО лікарі не мають
труднощів після введення у практику отоларинго-
логії імпеденсометрії, яка є об’єктивним методом
і дає змогу встановлювати рухливість чи нерух-
ливість барабанної перетинки, яка стає нерухли-
вою у результаті заповнення порожнин середнього
вуха серозним ексудатом, то у лікуванні часто ви-
никають проблеми, особливо при рецидивуючих
формах ССО, коли гіпертрофований глотковий
мигдалик видалений і, здавалось, усунена головна
причина виникнення ССО, а саме — дисфункція
слухової труби, що не заперечує жодний фахівець.
Проте нормалізації функції слухової труби при
рецидивних ССО виявляється замало, і лікар по-
винен діагностувати іншу причину його рецидиву.
У цілому ми дотримуємось алгоритму ліку-
вання, розробленого дослідниками [2], але часом
проводимо більш активні втручання, зокрема тим-
панопункцію барабанної перетинки.
Деякі автори пропонують сучасні втручання
з використанням, наприклад, хірургічного ла зера [8].
Останніми роками у ЛОР-практиці все частіше
виявляється роль герпес-вірусів при загостренні
запальних захворювань верхніх дихальних шляхів,
зокрема вірусу простого герпесу і ВЕБ [9, 10].
Первинне інфікування ВЕБ викликає латент-
ну інфекцію імунних клітин крові — лімфоцитів.
Велике значення має гематогенний шлях її по-
ширення у результаті вираженого тропізму ВЕБ
до клітин крові, особливо лімфоцитів. При цьо-
му спостерігаються грубі ушкодження хромосом
і великі скупчення антигена ВЕБ у лімфоцитах.
Важливою ланкою персистенції герпес-вірусної
інфекції є зниження факторів як специфічної, так
і неспецифічної імунореактивності [6, 8].
Наведені дані свідчать про актуальність
і складність проблеми ВЕБ, при якому в інфек-
ційний процес залучаються багато органів і сис-
тем, у тому числі й ЛОР-органи.
Відомо, що ВЕБ вражає епітеліальні клітини
і лімфоцити, у зв’язку з чим вхідними воротами
для вірусу часто стає лімфоїдна тканина піднебін-
них мигдаликів і носоглотки, а з часом у дитини
у зв’язку з ураженням лімфоцитів обов’язково
формується вторинна імунна недостатність.
Мета нашої роботи — визначити ступінь інфі-
кованості ВЕБ і імунограми 1-го рівня дітей ві-
ком 3–9 років, хворих на ССО, для призначення
їм адекватного лікування.
Лабораторне обстеження на наявність серо-
логічних маркерів ВЕБ проведено у 48 дітей, які
надходили у дитяче відділення 30-ї лікарні м. Хар-
кова протягом 2017–2019 рр. з діагнозом ССО.
Вони становили основну клінічну групу. Діти були
у віці від 3 до 9 років, середній вік — 5,4±1,6 року.
Розподіл за статтю був приблизно рівним. Діагноз
ґрунтувався на даних загальноприйнятого клініч-
ного інструментального, загальноклінічного лабо-
раторного обстеження, аудіограми та імпедансоме-
трії. В усіх пацієнтів для серологічної діагностики
гострої фази інфікованості ВЕБ визначали IgМ до
капсидного комплексу (VСА), IgG — до раннього
антигена (ЕА) та ядерного антигена ЕBNA у си-
роватці крові методом імуноферментного аналізу
(ІФА). Використовували діагностичні тест-системи
«Вектор-Бест» (Новосибірськ, РФ). Тестування
ОТОРИНОЛАРИНГОЛОГІЯ
61
ОТОРИНОЛАРИНГОЛОГІЯ
w
w
w
.im
j.k
h.
ua
здійснювали за допомогою ферментного аналіза-
тора Fax 303+ (Anvarmess Technology inc., USA):
визначали кількісні показники оптичної густини
(ОГ) на хвилі 492 нм з урахуванням показників
контрольних зразків (позитивного і негативного).
До позитивних відносили проби крові хворих із
показниками, які перевищували контроль у 1,5
і більше разів (ОГ 0,2 оптичної густини).
У всіх дітей отримали показники імунограми
1-го рівня у крові. Фенотип основних субпопуля-
цій лімфоцитів визначали у тесті поверхневої іму-
нофлюоресценції з використанням моноклональ-
них антитіл (МедБиоСпектр, РФ), що належать
до кластерів: СD3+, CD4+, CD8+, CD16+ (NK-
клітини — природні кілери), CD19+. Визначали
також показники фагоцитозу: процент активних
клітин і мікробне число. Стан гуморальної ланки
імунітету оцінювали за рівнем вмісту імуногло-
булінів класу А, М, G у сироватці крові методом
ІФА, а також вміст циркулюючих імунних комп-
лексів (ЦІК), комплементу і лімфоцитотоксич-
них антитіл.
Контрольну групу сформували з 20 практично
здорових дітей у віці від 3 до 6 років, які пройшли
обстеження в районних поліклініках для визначен-
ня можливості відвідування дитячих колективів.
Для обробки кількісних параметрів використо-
вували традиційні методи параметричної статисти-
ки, за допомогою яких визначали основні статис-
тичні характеристики, а саме: середнє значення (М)
і помилку середнього значення (m), досягнутий
рівень значущості (p), обсяг аналізованої групи
(n). Критичне значення рівня значущості дорів-
нювало 0,05 (5 %). Аналіз і обробка статистичних
даних клінічних досліджень проводилися на персо-
нальному комп’ютері з використанням пакета при-
кладних програм Statustica 6.0 і MS Excel XP [16].
Результати серологічних досліджень сироват-
ки крові за детекцією антитіл до ВЕБ-інфекції
подано у табл. 1.
Серед хворих основної групи виявлено висо-
кий показник (22,9 %) інфікованих ВЕБ у гострій
фазі (виникнення захворювання близько місяця
до обстеження) і 20 дітей, інфікованих раніше.
Отримані дані маркерів ВЕБ-інфекції є показ-
ником гострої фази захворювання, що перебігає без
маніфестних ознак, підтвердженого тільки даними
імуноферментного дослідження крові дітей. У 20
пацієнтів було виявлено маркери пізніх антитіл,
що свідчить про більш ранню інфікованість ВЕБ
(стадія ремісії). У жодної дитини контрольної
групи гуморальних маркерів ранньої інфікованості
ВЕБ не було, у 10 — ЕBNA IgG у сироватці крові,
що є ознакою неактивної стадії (імунна пам’ять).
Із діагностованою гострою фазою інфікованості
ВЕБ 11 дітей отримали антигерпетичне лікування
препаратом ацикловірового ряду вітчизняного ви-
робництва «Валовір». Зазвичай призначали валовір
500 мг 2 рази на день, протягом 10 діб. Окрім того,
інфікованих ВЕБ було направлено на консульта-
цію до імунолога, який призначав їм імунограму
сироватки крові 1-го рівня. У жодного хворого на
ССО не було нормальної імунограми (табл. 2).
У більшості дітей із ССО, інфікованих ВЕБ,
виявлено зниження клітинної ланки імунітету:
загальних Т-лімфоцитів та їх субпопуляцій: CD4-
клітин-хелперів і CD16: клітин-NK-кілерів. Змен-
шення показника CD4-клітин-хелперів призводить
до зниження значущого показника — імуно-регу-
ляторного індексу, який свідчить про захворюва-
ність на бактеріальні і вірусні інфекції. Знижені
NK-кілери (СD16) також свідчать про послабле-
ний противірусний імунітет. У дітей, не інфікова-
них ВЕБ, ці показники теж знижені, але в меншій
мірі. Показники фагоцитозу суттєво не змінені.
У гуморальній ланці імунітету у хворих на
ССО є дисбаланс рівнів IgA, IgG і IgM (табл. 3).
У дітей, інфікованих ВЕБ, підвищені IgA і IgM на
тлі зниженого рівня IgG, що свідчить про гостре за-
палення із залученням у процес слизової оболонки
(зокрема носоглотки). Звертає на себе увагу під-
вищений рівень лімфоцитотоксичних аутоантитіл,
що теж не сприяє нормалізації імунного статусу.
Таким чином, усі діти, хворі на ССО та інфі-
ковані ВЕБ, мали відхилення в імунному статусі
1-го рівня.
Пацієнти, які були під наглядом, отримали
класичне консервативне лікування ССО: аде-
нотомію під контролем ендоскопії (якщо її не
зробили раніше); одночасно проведено тимпа-
нопункцію барабанних перетинок, під час чого
диференціюють серозну і мукозну стадії ССО;
заходи із санації носоглотки (інгаляції з різними
медикаментозними препаратами, судинозвужуючі,
комбіновані препарати у краплях, спреях, проми-
вання носоглотки методом переміщення за Протц
та ін.). Після санації носоглотки усім дітям про-
водились заходи покращення прохідності слухової
Таблиця 1
Результати серологічних досліджень сироватки крові до ВЕБ-інфекції
Група
Кількість дітей із виявленими у крові IgМ и IgG до ВЕБ-антигенів
VСА IgМ ЕА IgG
VСА
IgМ + ЕА
IgG
ЕBNA IgG
позитивні результати
ранні антитіла загально-інфіковані
абс. ч. % абс. ч. %
Основна, n = 48 3 7 1 20 11* 22,9 31* 64,6
Контрольна, n = 20 0 0 0 10 0 10* 50
* p ≤ 0,05 — імовірність відмінностей.
62
ОТОРИНОЛАРИНГОЛОГІЯ
w
w
w
.im
j.k
h.
ua
труби: продування вух за Політцером, за Тойнбі.
При неефективності цих заходів і можливому
контакті з дитиною старшого віку проводилася
катетеризація глоткового отвору слухової труби
з продуванням останньої і введенням медика-
ментозних препаратів (суспензії гідрокортизону
у суміші з 1 %-вим діоксидином або інше), а та-
кож фізіотерапевтичне лікування, яким останнім
часом іноді нехтують.
Корекція відхилень в імунному статусі пацієн-
тів із ССО перебуває у стадії розробки. У клініч-
ному плані ми маємо позитивний досвід викори-
стання тималіну, який вводили внутрішньом’язово
за інструкцією (1 раз на день № 10). Лабораторні
показники, що супроводжували результати ліку-
вання, подано у табл. 4.
За нашими спостереженнями, у хворих, які
отримали у комплексі лікування імуномодуля-
Таблиця 2
Основні показники клітинного імунітету у крові дітей, хворих на секреторний середній отит
Група
Кількість лімфоцитів (%) Імуноре-
гулятор-
ний
індекс
Показники
фагоцитозу
Т-загальні
СD3
Т-хелпери
СD4
Т-супре-
сори СD8
В-лімфо-
цити
СD19
NK-кілери
СD16
фагоци-
тарний
індекс, %
фагоци-
тарне
число
Основна:
діти,
інфіковані
ВЕБ, n = 31
51,8±2,4* 31,0±2,8* 19,6±2,9 16,4±1,1* 17,1±0,52* 1,58±0,11* 78±6,2 4,0±0,04
діти, не
інфіковані
ВЕБ, n = 17
60,0±3,5** 35,6±3,0*,** 22,7±2,5** 17,8±1,05* 21,4±0,45** 1,56±0,11* 71±5,9 4,0±0,03
Контрольна,
n = 20 58,9±2,2 44,5±2,2 22,4±1,0 12,2±1,3 20,0±0,41 1,98±0,06 83±6,3 5,0±0,04
* p ≤ 0,05 — імовірність відмінностей порівняно з нормою;
** p≤0,05 — між двома групами спостереження хворих на ССО дітей.
Таблиця 3
Основні показники гуморального імунітету у сироватці крові дітей,
хворих на секреторний середній отит
Група IgA,
г/л
IgG,
г/л
IgM,
г/л
ЦІК,
ум. од.
Рівень
комплемен-
ту, мг/мл
Лімфоцитоток-
сичні аутоанти-
тіла, %
Основна:
діти, інфіковані
ВЕБ, n = 31 3,22±0,1* 13,2*±0,14 2,26±0,002* 80±0,006 61±5 13±0,15*
діти, не інфіковані
ВЕБ, n = 17 2,93*±0,06 12,5*±0,9 1,68±0,09 70±0,01 58±6 14±0,1*
Контрольна, n = 20 1,8±0,02 18,7±0,16 1,2±0,01 40±0,005 56±4 10±0,08
* p ≤ 0,05 — імовірність відмінностей порівняно з нормою.
Таблиця 4
Динаміка показників запального процесу у дітей,
хворих на секреторний середній отит, через 10 днів після початку лікування
Показник
Основна група
Контрольна
група, n =20
діти, інфіковані ВЕБ, n = 31 діти, не інфіковані ВЕБ, n = 17
до лікування після лікування до лікування після лікування
Лейкоцитоз крові 10,2±0,1* 6,0±0,4*,** 10,0±0,1 8,0±0,9* 6,1±0,4
ШОЕ 24,0±2,0* 10,0±0,3** 21,0±0,8 15,0±0,1* 10,0±0,04
ІРІ 1,58±0,11 1,9±0,12* 1,56±0,11 1,76±0,22 1,86±0,06
NK-кілери СD16 (%) 17,1±0,52** 20,4±0,3* 21,4±0,45 22,1±0,6 20,0±0,41
* p ≤ 0,05 — імовірність відмінностей до і після лікування; ** — між двома підгрупами основної групи.
63
ОТОРИНОЛАРИНГОЛОГІЯ
w
w
w
.im
j.k
h.
ua
тор, на 3–5 дн раніше покращилася клініка пе-
ребігу ССО, раніше відновився слух (за даними
імпедансометрії та аудіометрії), нормалізувалася
отоскопічна картина і стан носоглотки. У них
же регрес запального процесу супроводжувався
позитивною динамікою лабораторних показни-
ків (табл. 4).
Проведене дослідження дає змогу зробити
такі висновки.
У більшості дітей із ССО, інфікованих ВЕБ,
зафіксовано зниження показників клітинної ланки
імунітету, а саме — субпопуляцій Т-лімфоцитів:
CD4-клітин-хелперів і CD16-клітин-NK-кілерів.
Зниження CD4-клітин-хелперів призводить до
зниження важливого показника — імунорегуля-
торного індексу, який свідчить про захворюва-
ність бактеріальними і вірусними інфекціями.
Знижені NK-кілери (СD16) також вказують на
послаблений противірусний імунітет. У дітей,
не інфікованих ВЕБ, ці показники теж знижені,
але в меншій мірі. Показники фагоцитозу сут-
тєво не змінені.
У гуморальній ланці імунітету у хворих на
ССО є дисбаланс рівнів IgA, IgG і IgM. У дітей,
інфікованих ВЕБ, підвищені рівні IgA і IgM на
тлі зниженого IgG, що є показником гострого
запалення із залученням у процес слизової обо-
лонки (зокрема носоглотки). Звертає на себе
увагу підвищений рівень лімфоцитотоксичних
аутоантитіл, що теж не сприяє нормалізації
імунного статусу.
Усі діти отримали класичне консервативне
лікування ССО, а 31 дитина, інфікована ВЕБ,—
додаткові імуномодулюючі препарати. Саме вони
є найскладнішою групою із загрозою формування
рецидивного ССО.
С п и с о к л і т е р а т у р и
1. Лайко А. А. Секреторний середній отит / А. А. Лай-
ко, Д. І. Заболотний, І. І. Горішний.— К.: Логос,
2005.— 120 с.
2. Підвищення ефективності лікування дітей з хро-
нічним секреторним середнім отитом / Г. Е. Тімен,
В. М. Писанко, Б. М. Миронюк [та ін.] // Журн.
вушних, носових і горлових хвороб.— 2016.— № 5.—
С. 144.
3. Сучасні підходи до діагностики і лікування хроніч-
ного секреторного середнього отиту / Ю. О. Сушко,
О. М. Борисенко, І. А. Сребняк, М. М. Моргун //
Журн. вушних, носових і горлових хвороб.— 2014.—
№ 5.— С. 142–143.
4. Катанахова Л. Л. Клиническая характеристика
и принципы терапии Эпштейна — Барр вирусной
инфекции у детей / Л. Л. Катанахова, В. В. Меще-
ряков, И. А. Климан // Вопр. практической имму-
нологии.— 2017.— № 4.— С. 141–146.
5. Тарасевич Т. Н. Иммунологические основы форми-
рования патологии лимфоидных структур глотки
у современных детей / Т. Н. Тарасевич, О. В. Салий,
Е. В. Власова // Рос. иммунологический журн.—
2014.— Т. 17, № 3.— С. 604–606.
6. Савенко И. В. Роль Эпштейна — Барр вирусной
инфекции в формировании патологии ЛОР-органов
в детском возрасте / И. В. Савенко, Е. А. Комаро-
ва // Рос. оториноларингология.— 2007.— № 6.—
С. 138–144.
7. Молочок Ю. А. Актуальные вопросы клинического
течения Эпштейна — Барр вирусной инфекции
в практике детских отоларингологов / Ю. А. Моло-
чок, Н. Ю. Яковлева, Р. В. Мостовенко // Матеріали
X з’їзду отоларингологів України.— Судак, 2005;
К.: Преса України, 2005.— С. 45–46.
8. Попович В. І. Перебіг епіфарингіту у осіб з хроніч-
ною ЕВІ-інфекцією / В. І. Попович, О. Б. Дикий,
Г. Б. Матейко // Матеріали X з’їзду отоларингологів
України.— Судак, 2005; К.: Преса України, 2005.—
С. 473–474.
9. Butler С. C. The Etiology, Pathophysiology, and Ma na-
gement of Otitis Media with Effusion / С. C. Butler,
R. G. William // Curr. Infect. Dis. Rep.— 2003.— Vol. 5,
№ 3.— P. 205–212.
10. Pereira M. B. Tympanostomy tube sequelae in children
with otitis media with effusion: a three-year follow-up
study / M. B. Pereira, D. R. Pereira, S. S. Costa //
Rev. Bras. Otorinolaringol. (Engl. ed).— 2005.— Vol. 71,
№ 4.— P. 415–420.
ИММУННЫЙ СТАТУС ДЕТЕЙ, БОЛЬНЫХ СЕКРЕТОРНЫМ СРЕДНИМ ОТИТОМ,
КОТОРЫЕ БЫЛИ ИНФИЦИРОВАНЫ ВИРУСОМ ЭПШТЕЙНА — БАРР
Г. И. ГАРЮК, Е. А. КУЛИКОВА, А. В. ЧУМАКОВА, Ю. В. ЛОЗОВАЯ
Представлены результаты обследования детей, больных рецидивирующим секреторным средним
отитом. Всем пациентам проведено исследование на инфицированность вирусом Эпштейна —
Барр. У инфицированных детей выявлено снижение показателей клеточного звена иммунитета,
что приводило к возникновению рецидивов. Указано, что антигерпетическое и иммуномодули-
рующее лечение позволяет снизить риск рецидивов отита у этих больных.
Ключевые слова: секреторный средний отит, этиология вируса Эпштейна — Барр, иммунный ста-
тус детей, лечение.
64
ОТОРИНОЛАРИНГОЛОГІЯ
w
w
w
.im
j.k
h.
ua
IMMUNE STATUS OF EPSTEIN — BARR VIRUS-INFECTED CHILDREN
WITH SECRETORY MIDDLE OTITIS
G. I. GARYUK, O. O. KULIKOVA, A. V. CHUMAKOVA, Yu. V. LOZOVA
The results of the examination of children with recurrent secretory otitis media have been presented.
All the patients were tested for Epstein — Barr virus infection. Infected children had a reduced cell
immunity, which resulted in relapses. It has been stated that antihypertensive and immune modula-
tory treatment can reduce the risk of otitis relapse in these patients.
Key words: secretory middle otitis media, etiology of Epstein — Barr virus, immune status of children,
treatment.
Надійшла 05.06.2019
|