Е.Р. фон Штерн — дослідник античної археології Північного Причорномор’я (кін. XIX — поч. XX ст.)
У статті розглядається наукова діяльність відомого вченого-антикознавця кінця XIX – початку XX ст. Ернста Романовича фон Штерна (1859-1924), подається його наукова біографія....
Збережено в:
| Дата: | 2015 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут археології НАН України
2015
|
| Назва видання: | Археологія і давня історія України |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/161072 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Е. Р. фон Штерн — дослідник античної археології Північного Причорномор’я (кін. XIX — поч. XX ст.) / О.Г. Кузьміщев // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2015. — Вип. 1 (14). — С. 430-437. — Бібліогр.: 62 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-161072 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1610722020-03-19T16:02:53Z Е.Р. фон Штерн — дослідник античної археології Північного Причорномор’я (кін. XIX — поч. XX ст.) Кузьміщев, О.Г. Історія науки У статті розглядається наукова діяльність відомого вченого-антикознавця кінця XIX – початку XX ст. Ернста Романовича фон Штерна (1859-1924), подається його наукова біографія. В статье рассматривается научная деятельность известного ученого-антиковеда конца XIX – начала XX в. Эрнста Романовича фон Штерна (1859-1924 г), представлена его биография. In the article is examined scientific work of a famous archeologist of the end of the XIX – beginning of the XXth century Ernst Romanovich von Stern (1859-1924), and his biography is added. Vast majority of scientific works of E. R.Stern can be divided into two large groups: studies about ancient history and archeology, and works about Northern Black Sea region. E. R. Stern wrote his articles in both Russian and German languages, thus he became a mediator between European and Russian ancient archaeological science. 2015 Article Е. Р. фон Штерн — дослідник античної археології Північного Причорномор’я (кін. XIX — поч. XX ст.) / О.Г. Кузьміщев // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2015. — Вип. 1 (14). — С. 430-437. — Бібліогр.: 62 назв. — укр. 2227-4952 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/161072 [929:902] (477.7) uk Археологія і давня історія України Інститут археології НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Історія науки Історія науки |
| spellingShingle |
Історія науки Історія науки Кузьміщев, О.Г. Е.Р. фон Штерн — дослідник античної археології Північного Причорномор’я (кін. XIX — поч. XX ст.) Археологія і давня історія України |
| description |
У статті розглядається наукова діяльність
відомого вченого-антикознавця кінця XIX –
початку XX ст. Ернста Романовича фон Штерна (1859-1924), подається його наукова біографія. |
| format |
Article |
| author |
Кузьміщев, О.Г. |
| author_facet |
Кузьміщев, О.Г. |
| author_sort |
Кузьміщев, О.Г. |
| title |
Е.Р. фон Штерн — дослідник античної археології Північного Причорномор’я (кін. XIX — поч. XX ст.) |
| title_short |
Е.Р. фон Штерн — дослідник античної археології Північного Причорномор’я (кін. XIX — поч. XX ст.) |
| title_full |
Е.Р. фон Штерн — дослідник античної археології Північного Причорномор’я (кін. XIX — поч. XX ст.) |
| title_fullStr |
Е.Р. фон Штерн — дослідник античної археології Північного Причорномор’я (кін. XIX — поч. XX ст.) |
| title_full_unstemmed |
Е.Р. фон Штерн — дослідник античної археології Північного Причорномор’я (кін. XIX — поч. XX ст.) |
| title_sort |
е.р. фон штерн — дослідник античної археології північного причорномор’я (кін. xix — поч. xx ст.) |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| publishDate |
2015 |
| topic_facet |
Історія науки |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/161072 |
| citation_txt |
Е. Р. фон Штерн — дослідник античної археології Північного Причорномор’я (кін. XIX — поч. XX ст.) / О.Г. Кузьміщев // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2015. — Вип. 1 (14). — С. 430-437. — Бібліогр.: 62 назв. — укр. |
| series |
Археологія і давня історія України |
| work_keys_str_mv |
AT kuzʹmíŝevog erfonšterndoslídnikantičnoíarheologíípívníčnogopričornomorâkínxixpočxxst |
| first_indexed |
2025-07-14T13:41:29Z |
| last_indexed |
2025-07-14T13:41:29Z |
| _version_ |
1837629953733033984 |
| fulltext |
430 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2015, вип. 1 (14)
УДК [929:902] (477.7)
О . Г . К у з ь м іщ е в
Е.Р. ФОН ШТЕРН – ДОСЛІДНИК
АНТИЧНОЇ АРХЕОЛОГІЇ ПІВНІЧНОГО ПРИЧОРНОМОР’Я
(кін. XIX - поч. XX ст.)
У статті розглядається наукова діяльність
відомого вченого-антикознавця кінця XIX –
початку XX ст. Ернста Романовича фон Штерна
(1859-1924), подається його наукова біографія.
Ключові слова: персоналія, Е.Р. фон Штерн,
історія археології, Північне Причорномор’я.
Предметне вивчення історії археологічних
досліджень останнім часом набуває все біль-
шого значення. Створюються фундаменталь-
ні аналітичні праці як з історії археології вза-
галі [Лебедев 1992; Платонова 2010; Клейн,
2011], так і з історії дослідження окремих
археологічних пам’яток, регіонів або цілих
історико-культурних періодів [Тункина 2002;
2013; Сапожников 2002; Зубарь 2009], а також
з історії розвитку археології в конкретних на-
укових установах, музеях, університетах [Ти-
хонов 2003; Білас 2004; Пивоваров 2009; Охот-
ников 2010; Ситник 2012].
Кінець XIX – початок XX ст. в Російській
імперії був часом становлення античної ар-
хеології на наукових засадах. Однією з осо-
бистостей, яка в ту пору стояла біля витоків
і розвитку цієї наукової дисципліни був вче-
ний-археолог, історик і філолог Ернст Ро-
манович фон Штерн (1859-1924) (Рис. 1). У
2014 р. виповнюється 90 років з дня смерті
цього талановитого дослідника. Скромним
внеском визнання багатогранних здобутків
Е.Р. фон Штерна у науці, будемо сподіватися,
послужить ця стаття.
© О.Г. КУЗЬМІЩЕВ, 2015
Рис. 1. Ернст Романович фон Штерн –
ректор Галле-Віттенбергського університету.
(Universitätsarchiv Neg.-Nr. V29913)
И с т о р и я н а у к и
431ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2015, вип. 1 (14)
Дослідницькі роботи, присвячені особисто-
сті Е.Р. фон Штерна і його ролі в становлен-
ні вітчизняної історико-археологічної науки,
можна умовно розділити на чотири періоди.
До першого періоду (початок XX ст.) відно-
ситься серія прижиттєвих публікацій та робіт,
в яких подано першу характеристику науко-
вих праць Е.Р. Штерна [Жебелев, 1901] та
йдеться про перші підсумки його наукової ді-
яльності [Προπεμπτηρία, 1912, с. 7-10].
Для другого періоду (двадцяті роки XX ст.)
характерне стисле, але, в більшості своїй,
всебічне біографічне дослідження життя
вченого. Найповніше воно представлено у
спеціальних роботах історика античності, фі-
лолога-класика Д.П. Шестакова [Шестаков,
1925; 1926]. Третій період (перша половина
1950- х – 1980 рр.) починається зі згадок про
роль Е.Р. Штерна в археологічних досліджен-
нях Північно-Західного Причорномор’я. Для
початку цього періоду характерно ще стисле
та обережне описання діяльності Е.Р. Штер-
на, в першу чергу, в рамках історії досліджень
Північно-Західного Причорномор’я. Проте
і це слід вважати певним досягненням, вра-
ховуючи більш ніж двадцятирічне попереднє
замовчування імені цього вченого в історіо-
графії. В цей період досягнення Е.Р. Штерна
в античній археології, на прикладі досліджен-
ня пам’ятки на острові Березань, найкраще
представлені В.В. Лапіним [Лапин, 1966].
Для четвертого періоду (1989 р. – по тепе-
рішній час) характерна поява значної кіль-
кості публікацій, присвячених як окремим
аспектам наукової діяльності вченого (архео-
логічному, історичному, епіграфічному), так і
непересічній особистості Е.Р. Штерна в цілому.
Цей період був започаткований публікацією
В.П. Ванчугова, присвяченій ролі Е.Р. Штер-
на в становленні та діяльності Одеського То-
вариства історії та старожитностей [Ванчугов,
1989]. Загальна біографія Е.Р. Штерна була
створена працями Е.Г. Плесської-Зебольд,
[Плесская-Зебольд, 1999], В.П. Ванчуговим
[Ванчугов, 2004], Е.Д. Фроловим, [Фролов,
2001] Т.О. Ізбаш і Л.В. Новіковою [Ізбаш, Но-
вікова, 2005].
Серед окремих аспектів життя вченого роз-
глядалися такі грані його наукової діяльності
як Штерн-епіграфіст [Березин, 2003; Русяе-
ва, 2004; 2010, с. 6-7], Штерн-педагог [Бере-
зин, 2006], наукова діяльність Е. Р. Штерна
в одеський період його життя [Хойслер, 1996;
Кузьмищев, 2013]. Представлена також роль
Е.Р. Штерна як археолога, першого дослід-
ника античної Тіри [Клейман, 1997; Кузьми-
щев, 2013а], ініціатора планомірних розкопок
на о. Березань [Кузьмищев, 2012], дослідника
Трипільської культури (поселення Петрени)
[Ляшко, 2004]. Найважливішим джерелом
для вивчення наукової біографії Е.Р. Штерна,
крім публікацій про цього вченого, є також
архівні матеріали. Найкраще вони представ-
лені в Інституті рукопису Національної біблі-
отеки України ім. В.І. Вернадського НАНУ
(ф. 5 «Одеське товариство історії та старожит-
ностей»), Державному архіві Одеської області
(ф. 45 «Новоросійський університет»), Науко-
вому архіві Одеського Археологічного Музею
НАН України (інв. №№ 59308-59313).
Ернст-Валльфрід фон Штерн, або, як піз-
ніше називали його в російському середови-
щі, Ернст Романович фон Штерн, народився
25 червня 1859 року в м. Зейерсгоф (Руєн)
Вольмарського повіту Ліфляндської губернії
[ДАОО, ф. 52, оп. 2, сп. 240, л. 1, об., 2; Дло-
жевский, 1925, с. 100]. Його батько – Роберт
Микола Штерн (1811-1868) закінчив Дерпт-
ський університет, був орендарем кількох
маєтків [Hausmann, 1998, s. 310]. У 1877 р.
Е.Р. Штерн закінчив із золотою медаллю
Дерптську гімназію і з 1877 по 1880 рр., завдя-
чуючи стипендії Міністерства народної освіти
Російської Імперії, навчався на Російському
філологічному семінарі з класичної філології
при Лейпцігському університеті [Шестаков,
1925, с. 147; 1926, с. 22].
Пізніше, в 1880-1883 рр. Е.Р. Штерн був
прикомандирований до Дерптського уні-
верситету для підготовки до магістерського
звання [Ізбаш, Новікова, 2005, с. 442]. Там
же він захистив дві дисертації: магістерську
в 1883 р., присвячену змові Катіліни [Stern,
1883], і докторську в 1884 р., про спарто-
фіванське протистояння в першій половині
IV ст. до н.е. [Stern, 1884]. Наприкінці 1884 р.
Е.Р. Штерн був запрошений до Одеси, в Но-
воросійський університет на місце приват-до-
цента кафедри класичної філології. Через два
роки, в 1886 р., 27-річний вчений затверджу-
ється на посаді екстраординарного, а потім, в
1888 р., ординарного професора цього універ-
ситету [Плесская-Зебольд, 1999, с. 281; Ван-
чугов, 2004, с. 7].
З січня 1893 р. Е.Р. Штерн обіймав посаду
секретаря історико-філологічного факульте-
ту Новоросійського університету, а з вересня
1905 р. став його деканом [Ізбаш, Новікова,
2005, с. 443]. Приступивши до роботи в Ново-
російському університеті, Е.Р. Штерн проявив
неабиякий організаторський талант. Також
він був ректором Вищих жіночих курсів при
цьому ж університеті [Ванчугов, 2004, с. 7].
Як педагога Е.Р. Штерна характеризують
дві доповідні записки: про реформу середньої
школи в Росії і про причини студентських за-
ворушень та заходи щодо їх попередження
[ДАОО, ф. 42, оп. 35, сп. 1754, л. 30-32, 64-65;
сп. 353, л. 95-99].
Ернст фон Штерн підтримував постійний
зв’язок з німецькою громадою Одеси. Ще у
1885 р. він влаштовується вчителем німець-
Кузьміщев О.Г. Е.Р. фон Штерн – дослідник античної археології Північного Причорномор’я ...
432 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2015, вип. 1 (14)
кої мови в училище св. Павла [ДАОО, ф. 52,
оп. 2, сп. 240, л. 18а, 19], потім обирається
членом його шкільної ради, а в 1908 р. був
обраний і затверджений почесним попечите-
лем цього училища [Плесская-Зебольд, 1999,
с. 284]. Також Е.Р. Штерн був членом Півден-
норосійського німецького товариства. Своїми
науково-популярними лекціями він сприяв
піднесенню просвітницької роботи, обирався
членом ревізійної комісії товариства [Плес-
ская-Зебольд, 1999, с. 284].
Незабаром після приїзду до Одеси
Е.Р. Штерн дістав широку відомість не лише
як філолог-класик, але як історик-архео-
лог, який володів солідною науковою базою
[Шестаков, 1925, с. 148; 1926, с. 25; Щеглов,
1996, с. 55-56; Ванчугов, 2004, с. 8]. Очевидно,
це сталося багато в чому через близькість Оде-
си до античних пам’яток Північно-Західного
Причорномор’я, а також і завдячуючи існуван-
ню там з 1839 р. Одеського Товариства історії
та старожитностей, до лав якого Е.Р. Штерн
вступив 5 квітня 1891 р. [Προπεμπτηρια, 1912,
с. 5; Ванчугов, 2004, с. 7].
Як зазначив В.П. Ванчугов: «це був період,
коли блискучу освіту класичного філолога,
отриману Е.Р. Штерном в Європі, було збага-
чено і доповнено глибокими знаннями архе-
ологічної науки в Причорномор’ї» [Ванчугов,
2004, с. 8]1. При цьому Е.Р. Штерн не пере-
ставав використовувати і свою філологічну
«основу», яка стала міцним базисом для його
наступних наукових робіт [Шестаков, 1925,
с. 148; 1926, с. 25-26]. А. Хойслер зазначав,
що «підйом археології в Одесі був пов’язаний
в першу чергу з ентузіазмом Е. фон Штер-
на», а також, що «Е. фон Штерн став одним
з кращих знавців старожитностей Північного
Причорномор’я» [Хойслер, 1996, с. 55]. Тому
не дивно, що у 1896 р., продовжуючи виклада-
цьку діяльність в Новоросійському універси-
теті, Е.Р. Штерн очолив музей Одеського То-
вариства історії та старожитностей і став його
головним зберігачем [Ванчугов, 2004, с. 8].
Займаючи протягом 15 років посаду ди-
ректора цього музею, Е.Р. Штерну вдалося
підняти його роботу на якісно новий рівень
[Ванчугов, 1989, с. 24; Хойслер, 1996, с. 55].
Це було досягнуто, в першу чергу, завдяки
одержанню всієї площі будівлі для потреб му-
зею (до цього у приміщенні, разом з музеєм,
розташовувалася міська публічна бібліоте-
ка), комплексному ремонту та облаштуванню
будівлі спеціальними музейними меблями.
Крім того, всі музейні колекції були розміще-
ні відповідно до наукової системи, оскільки до
Е.Р. Штерна археологічні матеріали експо-
нувалися без врахування хронологічного по-
рядку [Ванчугов, 2004, с. 8]. Тоді ж ним були
1. Тут і далі переклад цитат з російської – автора
(О.К.).
створені ґрунтовні музейні каталоги, які не
втратили своєї наукової цінності й до сього-
дення [Ванчугов, 1989, с. 24-25; 2004, с. 8].
Дослідник домігся видання загального пу-
тівника по музею, нерідко він сам правив за
екскурсовода по виставковим залам, що, зви-
чайно, сприяло неабиякій популяризації істо-
рії та археології Північного Причорномор’я.
Але вінцем його музейної діяльності були зве-
дені публікації античних колекцій, цінність
яких він добре розумів. Разом зі своїми коле-
гами А.Н. Деревицьким і А.А. Павловським
він здійснив публікацію одеського зібрання
теракот [Деревицкий, Павловский, Штерн,
1897], пізніше – кераміки з Феодосії (за ма-
теріалами розкопок А.Л. Бертьє-Делагарда)
[Штерн, 1906].
Неоціненний внесок вченого у справу
розвитку Одеського археологічного музею
зазначив історик і археолог П.П. Курінний:
«Е.Р. Штерн проводить грандіозну, непо-
мітну для громадськості, але важливу ро-
боту – роботу з інвентаризації, розбирання,
впорядкування та систематизації одеського
музею Товариства історії та старожитностей ...
Робота Е.Р. Штерна ставить одеський музей
в число найбільших музеїв України, Росії і
дає йому почесне місце серед музеїв Європи»
[Курінний, 1927, с. 222]. Завдяки тому, що
Е.Р. Штерн «був справжнім рушієм розши-
рення та перебудови музею» [Хойслер, 1996,
с. 55], музей до початку XX ст. повністю змі-
нився. Десять експозиційних вітрин, ство-
рених за проектом і за участі Е.Р. Штерна в
1909 р., до цього часу, навіть після ремонту,
прикрашають зали колишнього музею Това-
риства, а нині – Одеського археологічного му-
зею НАН України [Ванчугов, 2004, с. 8].
Більшість наукових праць Е.Р. Штерна
можна розділити на дві великі групи: дослі-
дження з античної історії, до яких входять і
обидві його дисертації, та дослідження з ар-
хеології Північного Причорномор’я [Шеста-
ков, 1925, с. 148; 1926, с. 24]. Будучи етнічним
німцем за походженням, Е.Р. Штерн писав
свої роботи як російською, так і німецькою
мовами, що було, як зазначав Д.П. Шестаков,
вкрай важливо в умовах «відомої нечитанно-
сті російських книг в західній європейській
науці». По суті, за тих часів, Е.Р. Штерн став
посередником, сполучною ланкою, між єв-
ропейською і російською античною археоло-
гічною наукою [Шестаков, 1925, с. 148; 1926,
с. 24; Дложевський, 1925, с. 101]. Наукові пу-
блікації Е.Р. Штерна з археології Північного
Причорномор’я слід умовно розподілити на:
1) залучення до наукового обігу і вивчення
лапідарних написів; 2) дослідження творів
античного мистецтва; 3) публікацію резуль-
татів власних археологічних розкопок; 4) іс-
торико-культурні узагальнення на підставі
И с т о р и я н а у к и
433ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2015, вип. 1 (14)
аналізу археологічного матеріалу і даних істо-
ричних джерел [Шестаков, 1925, с. 149]. Слід
зазначити, що для досліджень Е.Р. Штерна
було характерно порівняльне вивчення ан-
тичної метрополії і колоній як єдиного цілого
[Шестаков, 1925, с. 149; 1926, с. 26].
Е.Р. Штерн приділяв багато уваги епігра-
фіці, як лапідарної, так і керамічній – дослі-
джував написи Ольвії, Херсонесу та Боспору,
присвяти Ахіллу Понтарху, написи релігій-
них спільнот – фіасів [Фролов, 2001, с. 44].
Символічно, що перша робота Е.Р. Штерна,
присвячена вивченню північно-причорно-
морських старожитностей, була саме по епі-
графіці. Це публікація ольвійської проксенії,
виявленої на мисі Аджигол [Штерн, 1893].
А.С. Русяєва звернула увагу на роль наукової
діяльності Е.Р. Штерна саме як епіграфіста.
Детально розглядаючи його роботу, присвя-
чену публікації світильника з графіті, яке
Е.Р. Штерн перевів як «я служу як світильник
і свічу богам та людям», А.С. Русяева зазна-
чила, що Е.Р. Штерн вперше у вітчизняному
антикознавстві оцінив важливість такого на-
укового джерела, як графіті [Русяева, 2004,
с. 14; 2010, с. 6-7].
Крім Північно-Західного Причорномор’я,
постіний науковий інтерес Е.Р. Штерна ви-
кликали і інші пам’ятки регіону Надчорно-
морщини. У 1907 р. на засіданні Одеського
Товариства він зробив доповідь про місцезна-
ходження стародавнього Херсонесу [Штерн,
1907]. Ґрунтуючись на отриманих під час роз-
копок біля Карантинної бухти матеріалах, ав-
тор стверджував, що Херсонес тут був розта-
шований з самого початку свого існування, і
що свідчення Страбона, ніби Херсонес спочат-
ку знаходився у іншому місці, є помилковими.
Крім того, Е.Р. Штерн стверджував, що стіни
Маячного півострова захищали не «Старий»
Херсонес, а якесь маленьке поселення. Засну-
вання міста автор відніс до V ст. до н.е. [Хоро-
шилов, 2000, с. 360].
Найбільш відомою науковою роботою
Е.Р. Штерна, пов’язаною з регіоном Боспор-
ського царства, є його монографічне дослі-
дження, присвячене кераміці античної Фе-
одосії [Штерн, 1906]. Метою цієї монографії
було показати історію античної Феодосії на
базі вивчення її керамічного комплексу, отри-
маного в результаті розкопок А.Л. Бертьє-Де-
лагарда. Е.Р. Штерн, мабуть, вперше у вітчиз-
няній археології звернув увагу дослідників на
надзвичайну важливість такого археологічно-
го джерела, як масовий керамічний матеріал:
«Це висування на перший план і підкреслен-
ня керамічних знахідок не потребує подаль-
шого виправдання: для кожного розуміючого
справа, звичайно, цілком ясна, що вони є як
би путівником у галузі культурно-історичних
відносин віддалених епох, від яких дійшов до
нас лише незначний і випадковий переказ»
[Штерн 1906, с. 1]. Всього ж Е.Р. Штерном
було опубліковано 9 наукових робіт, тематич-
но пов’язаних з Боспором, а також прочитано
чотири доповіді на засіданнях Одеського То-
вариства історії та старожитностей. Саме під
час роботи над боспорськими старожитностя-
ми Е.Р. Штерн дійшов висновку, що античні
вазописці користувалися шаблонами у своїй
масовій роботі, переосмислювали сюжети на
догоду смакам замовників та покупців, але,
тим не менш, навіть тут, на периферії, досить
часто зустрічалися високохудожні вироби, які
імпортувалися з різних центрів античного сві-
ту [Штерн 1896, с.108].
Проводити перші самостійні розкопки
Е.Р. Штерн почав в 1900 р. в Тірі [Штерн,
1901]. В 1903 і 1912 рр. він продовжив розко-
пки цього археологічного пам’ятника. Оціню-
ючи дослідження, проведені Е.Р. Штерном в
1900, 1903 і 1912 рр. в Тірі, необхідно відзна-
чити, що, незважаючи на їх невеликий обсяг,
можна констатувати, що вони принесли важ-
ливі результати. Ці роботи дали не тільки сут-
тєвий речовий матеріал різних періодів існу-
вання Тіри-Аккермана, а й дозволили вперше
відкрити і дослідити культурний шар анти-
чного часу, який не був порушений. Це оста-
точно підтвердило місцерозташування цього
античного міста [Кузьмищев, 2012а, с. 145].
У 1902-1903 рр. Е.Р. Штерн проводив
розкопки поселення Петрени в Бессарабії.
Він відразу висловив думку, що це поселен-
ня належало носіям Трипільської культури
[Шестаков, 1925, с. 151]. Е.Р. Штерн був пер-
шовідкривачем цієї трипільської пам’ятки,
в результаті розкопок якої було отримано
важливий матеріал. Під час роботи XIII Ар-
хеологічного з’їзду, Е.Р. Штерн запропону-
вав гіпотезу про зв’язок мальованої кераміки
поселення Петрени з неолітичної керамікою
Балкан і Фессалії і датував її III тис. до н.е.
Слід відзначити, що його доповідь представ-
ляла на той час практично повне зібрання всіх
відомостей, що були в науці про «культуру ма-
льованої кераміки» [Ляшко, 2004, с. 628], як
називали тоді Трипільську культуру.
Найбільш же значущими в науковій біо-
графії Е.Р. Штерна, як археолога, стали про-
ведені ним в 1904-1909 і 1913 рр. планомірні
археологічні дослідження давньогрецького
поселення на острові Березань. За сім польо-
вих сезонів на Березані Е.Р. Штерном були
здійснені значні розкопки, в результаті яких
давньогрецьке поселення розкрито на вели-
кій площі. Крім того, визначена стратиграфія
поселення, встановлені два основні будівельні
періоди. Підсумки розкопок стали підставою
для створення відносної хронології розвитку
цієї пам’ятки [Соловьев, 2005, с. 33; Кузьми-
щев, 2012а, с. 145]. Не можна не відзначити,
Кузьміщев О.Г. Е.Р. фон Штерн – дослідник античної археології Північного Причорномор’я ...
434 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2015, вип. 1 (14)
що саме Е.Р. Штерн вперше в історіографії,
вказав, що на о. Березань знаходилося дав-
ньогрецьке поселення, причому найдавніше
в Північному Причорномор’ї [Штерн, 1901,
с. 89-90]. Крім того, він перший дійшов вис-
новку, що за житлові будівлі переселенців
правили поглиблені в землю конструкції –
землянки, і вони були збудовані еллінським,
а не варварським населенням [Штерн, 1912,
с. 87]. Завдячуючи розкопкам на о. Березань,
в античній Тірі і на трипільському поселен-
ні Петрени, фонди музею Одеського Товари-
ства були істотно поповнені. Так, березанська
колекція склала 12 тис. інв. од., петренська
– 2,8 тис. інв. од., причому вони «і до теперіш-
нього часу служать базою для сучасних до-
слідників» [Ванчугов, 1989, с. 25; 2004, с. 10].
Результати археологічних розкопок слу-
гували для Е.Р. Штерна інструментом для
подальших кабінетних досліджень. Він пов-
ністю використовував здобуті археологічні
джерела для з’ясування особливостей Вели-
кої грецької колонізації і побудував першу те-
оретичну модель колонізації, засновану саме
на сукупності археологічних даних, отрима-
них на той час [Stern, 1915; Щеглов, 1996;
Ванчугов, 2004, с. 9]. Крім того, Е.Р. Штерн
приділяв велику увагу розробці «правильної,
науково обґрунтованої, методики археологіч-
них розкопок» [Ванчугов, 1989, с. 25]. Він до-
тримувався тієї думки, що «краще не робити
розкопок, ніж робити їх неправильно», і з тим,
щоб не допустити руйнування археологічних
об’єктів, звернувся до Комісії зі збереження
стародавніх пам’яток при Московському Ар-
хеологічному товаристві з пропозицією виро-
бити основні вимоги до методики проведення
археологічних розкопок [Штерн, 1910].
Одним з перших Е.Р. Штерн розпочав бо-
ротьбу з фальсифікаціями старожитностей,
які наприкінці XIX ст. почали наповнювати
російський і західноєвропейський антиквар-
ні ринки. Найбільш відомим епізодом цієї
боротьби був його виступ на Археологічному
з’їзді в Ризі в 1896 р. [Штерн, 1896; 1898], в
якому він першим довів фальшування відомої
«тіари Саітафарна» [Курінний, 1927, с. 223],
нібито піднесену ольвіополітами сарматсько-
му царю. Насправді цю річ було виготовлено
в Одесі ювеліром І. Рахумовським і купле-
но Лув ром за значну суму [Шестаков, 1925,
с. 149; Фролов, 2001, с. 43; Ванчугов, 2004,
с. 12]. Тому не дивно, що Е.Р. Штерна сучас-
ники називали «грозою фальсифікаторів»
[Ванчугов, 2004, с. 12]. В цілому, за час своєї
наукової діяльності в Одесі Е.Р. Штерн сфор-
мував окрему школу антикознавства, яка бу-
дувала свою роботу на ґрунтовній, науковій
основі [Ванчугов, 2004, с. 7]. З неї вийшли такі
видатні вчені як М.І. Мандес, Е.Г. Кагаров,
Б.В. Фармаковський, М.Ф. Болтенко, П. Ніко-
реску та ін. [Шестаков, 1925, с. 150; Ванчугов,
1989, с. 26; Бузескул, 2004, с. 177, 186].
На жаль, активний і вкрай плідний
одеський період життя і наукової діяльно-
сті Е.Р. Штерна був раптово перерваний. У
1910 р. помер від хвороби його молодший син.
Ця подія порушила весь уклад життя вчено-
го [Дложевський, 1925, с. 101]. Коли 1911 р.
Е.Р. Штерну прийшло повторне запрошення
від університету в Галле з пропозицією зайня-
ти професорську посаду керівника кафедри
давньої історії, він прийняв рішення залиши-
ти Одесу. Перед від’їздом з Росії Ернст фон
Штерн перебував в чині дійсного статського
радника і за свої наукові заслуги нагородже-
ний орденами Св. Станіслава 2-го ступеня і
Св. Анни 2-го ступеня, медаллю в пам’ять ца-
рювання Олександра III. Мав він і іноземну
нагороду – кавалерійський хрест австрійсько-
го ордена Франца-Йосифа [ДАОО, ф. 52, оп. 2,
сп. 240, л. 2,3; Ванчугов, 2004, с. 11; Плес ская-
Зебольд, 1999, с. 284].
Таким чином, після 25-річної професор-
ської діяльності в Новоросійському універ-
ситеті Е.Р. Штерн переїхав до Німеччини і
став деканом історико-філологічного факуль-
тету Галле-Віттенбергського Університету,
двічі обирався його ректором (в 1921/1922
і 1923/1924 рр.) [Фролов, 2001, с. 43; Ван-
чугов, 2004, с. 12]. Незважаючи на труднощі,
Е.Р. Штерн зміг провести розкопки в Тірі у
1912 р. [Штерн, 1913] і на о. Березань в 1913 р.
[Штерн, 1914]. Продовженню його подальших
польових досліджень в Північно-Західному
Причорномор’ї завадила спочатку Перша Сві-
това війна, потім революція 1917 р. та грома-
дянська війна.
Незважаючи на ці обставини, Е.Р. Штерн
не полишав роботу над новими публікаціями,
видавши, вже після свого від’їзду, 25 статей
тільки з археології та античної історії, не вра-
ховуючи наукових рецензій на роботи інших
вчених2. Наприклад, у 1913 р. він залучив до
наукового обігу «Бородинський» (Бессараб-
ський) скарб бронзової доби та зробив допо-
відь на міжнародному конгресі істориків у
Лондоні про цей археологічний комплекс
[Штерн, 1914а].
Е.Р. Штерн також приділяв велику увагу
подіям революції і громадянської війни, що
знайшло своє відображення в публікаціях
політичного характеру [Фролов, 2001, с. 49]:
2. Бібліографію Е.Р. Штерна до 1912 р. див.:
Προπεμπτηρια, 1912, с. 9-22; бібліографію його ро-
біт з античності після 1912 р. див.: Дложевський,
1925, с. 100-101; повну бібліографію Е.Р. Штерна
див.: Karo, 1925, S. 96-103.
И с т о р и я н а у к и
435ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2015, вип. 1 (14)
«Керівники і підлеглі, політики і партії в ни-
нішній Росії» [Stern, 1918], «Руське аграрне
питання і російська революція »[Stern, 1918a],
«Більшовизм в теорії та практиці» [Stern,
1919]. У листопаді 1918 р. через довірену осо-
бу Е.Р. фон Штерн продав ділянку землі, яка
належала йому в Одесі, що можна розцінюва-
ти, як остаточне рішення не повертатися з Ні-
меччини [ДАОО, ф. 35, сп. 14, д. 132]. До самої
смерті 27 квітня 1924 р. [Дложевський, 1925,
с. 99; Козловська, 1926, с. 9], Е.Р.Штерн не за-
лишав наукову та педагогічну діяльність, а
також роботу над новими публікаціями.
Підводячи підсумки, відзначимо, що
Е.Р. Штерн був видатним істориком-кла-
сиком свого часу, чиї наукові інтереси були
рівнозначно спрямовані як на вивчення ан-
тичної історії, так і археології Північного
Причорномор’я. У дослідженнях Е.Р. Штерна
повною мірою проявилася виняткова увага
дослідника до деталей, поєднання комплекс-
ної роботи історика, археолога, філолога і
мистецтвознавця з багатою науковою базою,
прагнення постійного узагальнення отрима-
них результатів. Це дозволяло зробити досить
ретельні і точні для свого часу історичні по-
будови і висновки, переглянути низку ста-
рих уявлень і датувань, а головне – здобути
вкрай важливі результати у вивченні антич-
них пам’яток регіону. Звичайно, після більш
ніж ста років, не всі гіпотези, інтерпретації та
оцінки Е.Р. фон Штерна витримали перевір-
ку часом, але багато чого з того, що їм було
тоді зроблено ї досі залишається в активному
аналітичному фонді вітчизняної науки.
Березин С.Е. Греческая эпиграфика в Импера-
торском Новороссийском университете: исследо-
вание и преподавание // Древнее Причерноморье.
V-е чтения памяти профессора Петра Осиповича
Карышковского. – Одесса, 2003. – С.15-19.
Березин С.Е. Древнегреческая история в Но-
вороссийском университете: кафедра классиче-
ской филологии // Древнее Причерноморье. Сб.
статей к 85-летию П.О. Карышковского. – Одесса,
2006. – С. 14–20.
Білас Н. М. Археологічна наука у Львівсько-
му університеті (друга половина XIX – 30-ті роки
ХХ ст.). – Автореф. дис… канд. іст. наук: 07.00.04. –
К., 2004. – 16 с.
Бузескул В. Всеобщая история и её представи-
тели в России в XIX и начале XX века. – К., 2004 –
318 с.
Ванчугов В.П. Одесское общество истории и
древностей на рубеже XIX–XX вв. и Э.Р. Штерн //
150 лет Одесскому обществу истории и древностей.
1839–1989. Тез. докл. юбил. конф. – Одесса, 1989. –
С. 24–27.
Ванчугов В.П. Э.Р. фон Штерн и археология Се-
верного Причерноморья на рубеже XIX и XX веков //
Borysthenika-2004. – Николаев, 2004. – С. 7–13.
Деревицкий А.Н., Павловский А.А., Штерн Э.Р.
Музей имп. Одесского общества истории и древно-
стей, вып.1-2 (терракоты). – Одесса, 1897. – 46 с.
(вып. 1), 46 с. (вып. 2).
Дложевський С.С. Ернест Романович Штерн
(некролог) // ВОКК при ВУАН. – Одеса, 1925. –
Ч. 2/3. – С. 99–101.
Жебелев С.А. Отзыв о трудах Э.Р. фон Штерна,
посвященных классическим древностям Южной
России // ЗООИД. – 1901. – Т. 23. – С. 95–112.
Зубарь В.М. Летопись археологических иссле-
дований Херсонеса-Херсона и его округи (1914-
2005 гг.) // МАИЭТ. – Suppl. № 6. – Симферополь,
2009. – 496 с.
Ізбаш Т.А., Новікова Л.B. Эрнст Романович
фон Штерн // Професори Одеського (Новоросійсько-
го) університету: Біографічний словник. – Одесса,
2005. – Т. 4. – С. 442–445.
Клейман И.Б. Первые исследователи Тиры:
Эрнст Романович Штерн и Пауль Никореску // Ак-
керманские древности. – Белгород-Днестров ский,
1997. – С. 256–269
Клейн Л.С. История археологической мысли.
Тт. I–II. – СПб., 2011. – 688 с. (т. 1), 626 с. (т. 2).
Козловська В. Пам‘яті Е.Р.Штерна // Трипільсь-
ка культура на Україні. – Т. I. – К., 1926. – С. 9–10.
Кузьмищев А.Г. Археологические исследова-
ния Э.Р. фон Штерна: Березань, Тира, Петрены //
Архео логія і давня історія України. – Вип. 9. –
Київ. – 2012а. – С. 139-147.
Кузьмищев А.Г. Березань в археологических
исследованиях Э.Р. фон Штерна // БИ. – 2012. –
Т. XXVI. – С. 433–461.
Кузьмищев А.Г. Одесский период в научной би-
ографии Э.Р.Штерна // Древнее Причерно морье. –
Одесса, 2013. – Вып. X. – С. 356-362.
Кузьмищев А.Г. Э.Р. Штерн – первый исследо-
ватель античной Тиры // Наукові праці історичного
факультету Запорізького національного універси-
тету. – Запоріжжя, 2013а. – Вип. XXXV. – С. 359-369.
Курінний П.П. Е.Р. Штерн // Україна. – К.,
1927. – Кн. 4. – С. 220–223.
Лапин В.В. Греческая колонизация Северного
Причерноморья (критический очерк отечествен-
ных теорий колонизации). – К., 1966. – 236 с.
Лебедев. Г.С. История отечественной археоло-
гии. 1700–1917 гг. – СПб, 1992. – 464 с.
Ляшко С.М. Штерн Ернст Романович // Ен-
циклопедія трипільської цивілізації. – К., 2004. –
Т. II. – С. 628
Охотников С.Б. Археология в Одессе. 185 лет
Одесскому археологическому музею. – Одесса,
2010. – 160 с.
Пивоваров С.В. Розвиток археологічної нау-
ки в Чернівецькому університеті (друга половина
XIX ст. – 2004 р.) // Vita Antiqua. – 2009. – № 7-8. –
С. 34-37.
Платонова Н.И. История археологической
мысли в России: вторая половина XIX – первая
треть XX века. – СПб., 2010. – 316 с.
Плесская-Зебольд Э.Г. Одесские немцы. – Одес-
са, 1999. – 520 с.
Русяева А.С. Граффити Ольвии Понтийской //
МАИЭТ. – Suppl. № 8. – Симферополь, 2010. – 288 с.
Русяева А.С. Научная судьба эпиграфических
исследований Э.Р. фон Штерна // Borysthenika–
2004. – Николаев, 2004. – С. 14–22.
Сапожников И.В. Очерки истории исследова-
ний Ольвии и Березани: до начала ХІХ ст. от Р.Х. //
Stratum plus. – 2001-2002. – № 3. – С. 452-461.
Кузьміщев О.Г. Е.Р. фон Штерн – дослідник античної археології Північного Причорномор’я ...
436 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2015, вип. 1 (14)
Ситник О. Археологічна наука у Львові:
перша половина XX століття. – Львiв – Жешiв,
2012. – 365 с.
Соловьев С.Л. История археологических иссле-
дований на Березани // Борисфен – Березань. Арх.
коллекция Эрмитажа. – СПб., 2005. – Т. 1. – 31–40.
Тихонов И.Л. Археология в Санкт-Петербург-
ском университете. Историографические очерки. –
СПб., 2003. – 332 с.
Тункина И.В. «В поисках человека»: современ-
ные проблемы истории отечественной археологии //
Monumentum Gregorianum. Сборник научных ста-
тей памяти академика Григория Максимовича
Бонгард-Левина. – МОСКВА, 2013. – С. 500-514.
Тункина И.В. Русская наука о классических
древностях юга России (XVIII – середина XIX в.). –
СПб., 2002. – 676 с.
Фролов Э.Д. Немецкий профессор в русском
университете: Эрнест Романович фон-Штерн
(1859–1924 гг.) // Сб. статей в честь 70-летия
Г.Л. Курбатова. – СПб., 2001. – С. 29–53.
Хойслер А. Эрнст фон Штерн, археолог в Одес-
се и Галле // Традиции российской археологии. –
СПб., 1996. – С. 54–56
Хорошилов О.Ю. Херсонес Таврический в трудах
членов Одесского общества истории и древностей //
Археологія та етнологія східної Європи: матеріали
і дослідження / Збірка наукових робіт, присвяче-
на 135-річчю Одеського державного університету
ім. І.І. Мечнікова. – Одеса, 2000. – С.355-360.
Шестаков Д.П. Исследователь памятников
классической древности на юге России // Д.П. Шес-
таков. Два момента из истории нашей археологи-
ческой науки. – Владивосток, 1926. – С. 22–42.
Шестаков Д.П. Научная деятельность
Э.Р. Штерна // Известия общества археологии, исто-
рии и этнографии при Казанском государственном
университете. – 1925. – Т. 33. – Вып. 1. – С. 147–151.
Штерн Э. Р. Бессарабская находка древностей
1912 г. // МАР. – 1914. – № 34. – С. 1-14.
Штерн Э.Р. Музей имп. Одесского общества
истории и древностей, вып.3 (Феодосия и ее кера-
мика). – Одесса, 1906. – 91 с.
Штерн Э.Р. Новооткрытая Ольвийская над-
пись // ЗООИД. – 1893. – Т. XVI. – С. 1-10.
Штерн Э.Р. О местоположении древне-
го Херсонеса // ЗООИД. – 1907. – Т. XXVIII,
додаток. – С. 89-131.
Штерн Э.Р. О новейших раскопках в г. Аккер-
мане и на острове Березани // ЗООИД. – 1901. –
Т. 23. – С. 88-91.
Штерн Э.Р. О подделках классических
древностей на юге России // Труды Х Архео-
логического съезда в Риге (1896 г.). – Москва,
1898. – Т. I. – С. 189-196.
Штерн Э.Р. О подделке предметов классической
древности на юге России (реферат, читанный на Х
Археологическом съезде в Риге 2 августа 1896 г.) //
ЖМНП. – 1896, декабрь. – отд. V. – С. 129-159.
Штерн Э.Р. О последних раскопках в Аккерма-
не // ЗООИД. – Т. 23. Одесса, 1901. – С. 33-61.
Штерн Э.Р. Отчет о раскопках на острове Бере-
зани летом 1913 года. – Одесса, 1914. – 30 с.
Штерн Э.Р. По поводу вопроса о выработке об-
щих правил для производства археологических
раскопок // Древности. Труды Императорского
Московского Археологического Общества. – 1910. –
Т. XXII. – C. 198-202.
Штерн Э.Р. Раскопки в Аккер-
мане летом 1912 г. // ЗООИД. – 1913.
– Т. 31. – додаток. – С. 92-101.
Штерн Э.Р. Раскопки на о.Березани // ОАК за
1908 год. – СПб., 1912. – С. 84-93.
Штерн Э.Р. Расписная ваза из Керчи. //
ЗООИД. – 1896. – Т. XIX. – С. 94-109.
Щеглов А.Н. Э.Р. Штерн в России (несколь-
ко поправок и заметок к тезисам А. Хойсле-
ра) // Традиции российской археологии. – СПб.,
1996. – С. 55-57.
Hausmann G. Universität und städtische Gesell-
schaft in Odessa, 1865–1917: soziale und nationale
Selbstorganisation an der Peripherie des Zarenrei-
ches. – Stuttgart, 1998. – 699 s.
Karo G. Ernst von Stern // Biographisches Jahr-
buch fűr die Altertumswissenschaft. –Leipzig, 1925. –
№ 45. – S. 96–103.
Stern E. Die politische und soziale Struktur der
Griechenkolonien am Nordufer des Schwarzmeerge-
bietes // Hermes. – 1915. – Bd. 50. – S. 161-224.
Stern E. von. Der Bolschewismus in Theorie und
Praxis // Hallische Universitaetszeitung. – 1919. –
№ 1. – S. 82-90.
Stern E. von. Die russische Agrarfrage und die
russische Revolution (Auslandsstudien usw., 11). –
Halle, 1918a. – 30 s.
Stern E. von. Regierung und Regierte, Politiker
und Parteien im heutigen Russland (Auslandsstudi-
en an der Universitaet Halle-Wittenberg, 3-4). – Hal-
le, 1918. – 49 s.
Stern E.R. Catilina und die Parteikämpfe in Rom
der Jahre 66–63. – Dorpat, 1883. – 178 s.
Stern E.R. Geschichte der Spartanischen und
Thebanischen Hegemonie vom Königsfrieden bis zur
Schlacht bei Mantinea. – Dorpat, 1884. – 248 s.
Προπεμπτηρία. Сб. статей, изданный Импера-
торским Одесским обществом истории и древностей
в честь почетного члена Эрнеста Романовича
фон-Штерна // ЗООИД. – 1912. – Т. XXX. – С. 7-10.
А .Г . Куз ьмищев
Э.Р. ФОН ШТЕРН –
ИССЛЕДОВАТЕЛЬ АНТИЧНОЙ
АРХЕОЛОГИИ СЕВЕРНОГО
ПРИЧЕРНОМОРЬЯ
(кон. XIX - нач. XX в.)
В статье рассматривается научная деятель-
ность известного ученого-антиковеда конца XIX –
начала XX в. Эрнста Романовича фон Штерна
(1859-1924 г), представлена его биография. Боль-
шинство научных трудов Э. Р. Штерна можно раз-
делить на две большие группы: исследования по
античной истории и работы по археологии Север-
ного Причерноморья. Э. Р. Штерн писал свои рабо-
ты на русском и немецком языках, таким образом,
став посредником между европейской и российской
антиковедческой наукой.
Проводить первые самостоятельные раскоп-
ки Э. Р. Штерн начал в 1900 г. в Тире. В 1903 и
1912 гг. он продолжил исследование этого памят-
ника. Результаты раскопок позволили впервые от-
крыть и исследовать культурный слой античного
времени, чем окончательно подтвердили местопо-
И с т о р и я н а у к и
437ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2015, вип. 1 (14)
ложение Тиры. В 1902-1903 гг. Э. Р. Штерн также
проводил раскопки поселения Петрены в Бессара-
бии, отметив, что это поселение принадлежало но-
сителям Трипольской культуры.
Наиболее значимыми в научной биографии
Э.Р. Штерна стали проведенные им в 1904-1909
и 1913 гг. археологические раскопки на о-ве Бе-
резань. Именно Э.Р. Штерн, впервые в истори-
ографии, указал, что на о. Березань находилось
наиболее раннее в Северном Причерноморье древ-
негреческое поселение. Кроме того, он пришел к
выводу, что в качестве жилых построек, переселен-
цами использовались землянки, которые были по-
строены эллинским, а не варварским населением.
Одним из первых Э. Р. Штерн начал борьбу с
фальсификациями древностей, а также уделял
большое внимание разработке правильной, науч-
но обоснованной, методике археологических рас-
копок. Э. Р. Штерн был выдающимся историком и
археологом своего времени, а его исследования от-
личались сочетанием комплексной работы истори-
ка, археолога и искусствоведа с широкой научной
базой.
К л ю ч е в ы е с л о в а : Э.Р. фон Штерн, Север-
ное Причерноморье, Тира, Березань, Петрены.
A .G . Kuzmi s ch ev
E.R VON STERN - RESEARCHER OF
ANCIENT ARCHEOLOGY IN
NORTHERN BLACK SEA REGION
(late XIX - beg. XX century)
In the article is examined scientific work of a fa-
mous archeologist of the end of the XIX – beginning
of the XXth century Ernst Romanovich von Stern
(1859-1924), and his biography is added. Vast majori-
ty of scientific works of E. R.Stern can be divided into
two large groups: studies about ancient history and
archeology, and works about Northern Black Sea re-
gion. E. R. Stern wrote his articles in both Russian
and German languages, thus he became a mediator
between European and Russian ancient archaeologi-
cal science.
First independent excavations of E. R. Stern be-
gan in 1900 in Tyras. In 1903 and 1912, he contin-
ued researching of the site. The excavations allowed
discovering the cultural layer of ancient times, and
that finally confirmed the location of Tyras. In the
1902-1903 E. R. Stern also excavated the settlement
of Petreny in Bessarabia. He was the first researcher,
who noticed that the settlement belongs to the Trypil-
lian culture.
However, the most significant archaeological ex-
cavations by E. R. Stern were conducted in 1904-1909
and 1913 on the Berezan settlement. E. R von Stern,
for the first time in the historiography, pointed out
that on Berezan there was the earliest ancient Greek
settlement in the Northern Black Sea region. In ad-
dition, he concluded that settlers used the dugouts as
dwellings, and that they were built by the Hellenic,
not barbaric population.
E. R. Stern was one of the first, who started to dis-
pute beyond fabrication of antiquities, and paid great
attention to the development of informed, evidence-
based, methods of archaeological excavations.
To summarize, it should be noted that E.R. Stern
was a prominent historian and archeologist of his
time, and works of a scientist may be characterized
by a combination of complex research work of the his-
torian, archaeologist and art historian with a broad
scientific base.
K e y w o r d s : E.R. von Stern, Northern Black
Sea region, Tyras, Berezan, Petrerny.
Одержано 7.07.2014
|