Аналіз залежності між інноваційними витратами та обсягами реалізованої інноваційної продукції у промисловості України
Одним із найбільш проблемних чинників, що впливають на сприйнятливість підприємств до інновацій, є брак фінансових ресурсів як таких й обмежене їх використання для інноваційних цілей. Тому першочерговим завданням, з одного боку, має бути підвищення інвестиційного забезпечення інноваційних процесів н...
Збережено в:
| Дата: | 2019 |
|---|---|
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2019
|
| Назва видання: | Економіка промисловості |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/161131 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Аналіз залежності між інноваційними витратами та обсягами реалізованої інноваційної продукції у промисловості України / І.Ю. Підоричева, Л.І. Ковчуга // Економіка промисловості. — 2019. — № 3 (87). — С. 76–102. — Бібліогр.: 22 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-161131 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1611312019-12-01T01:25:32Z Аналіз залежності між інноваційними витратами та обсягами реалізованої інноваційної продукції у промисловості України Підоричева, І.Ю. Ковчуга, Л.І. Проблеми економіки промислових підприємств і виробничих комплексів Одним із найбільш проблемних чинників, що впливають на сприйнятливість підприємств до інновацій, є брак фінансових ресурсів як таких й обмежене їх використання для інноваційних цілей. Тому першочерговим завданням, з одного боку, має бути підвищення інвестиційного забезпечення інноваційних процесів на підприємствах за рахунок усіх джерел (власних, позикових і залучених), а з іншого - оптимізація структури інноваційних витрат, що склалася на підприємствах різних видів промислової діяльності, для забезпечення максимальної економічної віддачі таких інвестицій.Із використанням кореляційно-регресійного аналізу досліджено залежність між інноваційними витратами та обсягами реалізованої інноваційної продукції промисловими підприємствами України у 2015 та 2017 рр., у тому числі з урахуванням часового лагу впливу витрат на обсяги реалізації. Гіпотеза дослідження полягає в такому: загальний обсяг реалізованої інноваційної продукції та її частка, що є новою для ринку, а також обсяги інноваційної продукції, реалізованої за межі України, залежать від різних видів інвестицій в інновації.У результаті кореляційно-регресійного аналізу виявлено різний вплив складових інвестицій в інновації на обсяг і структуру реалізованої інноваційної продукції, що підтвердило висунуту гіпотезу. Визначено, що загальні обсяги інноваційних витрат мають досить тісний зв’язок з обсягами реалізованої інноваційної продукції (РІП) як за відповідні роки, так і з урахуванням часового лагу витрат в один та два роки. Загальні обсяги РІП найбільшою мірою залежать від рівня витрат на придбання машин, обладнання і програмного забезпечення, а також витрат, що відносяться до складової «Інше». Позитивна динаміка реалізованої інноваційної продукції, що є новою для ринку, а також реалізованої за межі України значною мірою обумовлена обсягами витрат на зовнішні науково-дослідні роботи. Впливаючи на структуру інноваційних витрат, підприємство може досягти максимальної економічної віддачі від них і суттєво підвищити рівень конкурентоспроможності. Одним из наиболее проблемных факторов, которые влияют на восприимчивость предприятий к инновациям, является нехватка финансовых ресурсов как таковых и ограниченное их использования для инновационных целей. Поэтому первоочередной задачей, с одной стороны, должно быть повышение инвестиционного обеспечения инновационных процессов на предприятиях за счет всех источников (собственных, заемных и привлеченных), а с другой - оптимизация структуры инновационных затрат, сложившейся на предприятиях различных видов промышленной деятельности, для обеспечения максимальной экономической отдачи таких инвестиций.С использованием корреляционно-регрессионного анализа исследована зависимость между затратами на инновационную деятельность и объемами реализованной инновационной продукции промышленными предприятиями Украины в 2015 и 2017 гг., в том числе с учетом временного лага влияния затрат на объемы реализации. Гипотеза исследования заключается в следующем: общий объем реализованной инновационной продукции и ее доля, которая является новой для рынка, а также объемы реализованнойинновационной продукции за пределы Украины зависят от различных видов инвестиций в инновации.В результате корреляционно-регрессионного анализа выявлено различное влияние составляющих инвестиций в инновации на объем и структуру реализованной инновационной продукции, что подтвердило выдвинутую гипотезу. Определено, что общие объемы РИП в наибольшей степени зависят от уровня затрат на приобретение машин, оборудования и программного обеспечения, а также расходов, относящихся к составляющей «Другое». Положительная динамика реализованной инновационной продукции, которая является новой для рынка, а также реализованной за пределы Украины, определяется во многом объемами расходов на внешние научно-исследовательские работы. Влияя на структуру инновационных затрат, предприятие может обеспечить максимальную экономическую отдачу он них и существенно повысить уровень конкурентоспособности. One of the main barriers to enhancing innovation activities of the industrial enterprises of Ukraine is the lack of financial resources per se and their limited use for innovative purposes. Therefore, the primary objective, on the one hand, should be an increase of investment support of enterprises’ innovative activity from all sources - own, borrowed and external - and, on the other hand, optimization of innovative expenditures’ structure that has developed in enterprises of various types of industrial activity in order to ensure maximum economic returns.The aim of this paper is to analyze the correlation between the amount and components of expenditures on innovation activity and the total amount of innovative products, sold by industrial enterprises of Ukraine, and, according to the results of this analysis, to submit proposals for improvement of investment support of their innovation activity.In the paper, using correlation and regressive analysis the correlation between expenditures on innovation and the volume of innovative products, sold by industrial enterprises of Ukraine in 2015 and 2017, is investigated. It was hypothesized that the total amount of innovative products sold and their share, which is new to a market, as well as the number of innovative products, marketed abroad, depend on various types of investments in innovations.Correlation and regressive analysis revealed a different impact of components of investments in innovation on the amount and structure of innovative products sold, which confirmed the hypothesis of the study. It has been defined that the overall amounts of innovative products sold depend the most on the level of expenditures on purchasing of machines, hardwareand software, as well as expenditures, related to the component “Others”. The positive tendency of innovative products sold that are new to the market and which are sold to other countries are largely determined by the volume of expenditures on external R&D. Thus, by changing the structure of investment in innovation, an enterprise can significantly increase economic return, and, consequently, their level of competitiveness. 2019 Article Аналіз залежності між інноваційними витратами та обсягами реалізованої інноваційної продукції у промисловості України / І.Ю. Підоричева, Л.І. Ковчуга // Економіка промисловості. — 2019. — № 3 (87). — С. 76–102. — Бібліогр.: 22 назв. — укр. 1562-109Х DOI: doi.org/10.15407/econindustry2019.01.076 JEL: D920, O310 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/161131 338:339:669.1+330.341.1(477) uk Економіка промисловості Інститут економіки промисловості НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Проблеми економіки промислових підприємств і виробничих комплексів Проблеми економіки промислових підприємств і виробничих комплексів |
| spellingShingle |
Проблеми економіки промислових підприємств і виробничих комплексів Проблеми економіки промислових підприємств і виробничих комплексів Підоричева, І.Ю. Ковчуга, Л.І. Аналіз залежності між інноваційними витратами та обсягами реалізованої інноваційної продукції у промисловості України Економіка промисловості |
| description |
Одним із найбільш проблемних чинників, що впливають на сприйнятливість підприємств до інновацій, є брак фінансових ресурсів як таких й обмежене їх використання для інноваційних цілей. Тому першочерговим завданням, з одного боку, має бути підвищення інвестиційного забезпечення інноваційних процесів на підприємствах за рахунок усіх джерел (власних, позикових і залучених), а з іншого - оптимізація структури інноваційних витрат, що склалася на підприємствах різних видів промислової діяльності, для забезпечення максимальної економічної віддачі таких інвестицій.Із використанням кореляційно-регресійного аналізу досліджено залежність між інноваційними витратами та обсягами реалізованої інноваційної продукції промисловими підприємствами України у 2015 та 2017 рр., у тому числі з урахуванням часового лагу впливу витрат на обсяги реалізації. Гіпотеза дослідження полягає в такому: загальний обсяг реалізованої інноваційної продукції та її частка, що є новою для ринку, а також обсяги інноваційної продукції, реалізованої за межі України, залежать від різних видів інвестицій в інновації.У результаті кореляційно-регресійного аналізу виявлено різний вплив складових інвестицій в інновації на обсяг і структуру реалізованої інноваційної продукції, що підтвердило висунуту гіпотезу. Визначено, що загальні обсяги інноваційних витрат мають досить тісний зв’язок з обсягами реалізованої інноваційної продукції (РІП) як за відповідні роки, так і з урахуванням часового лагу витрат в один та два роки. Загальні обсяги РІП найбільшою мірою залежать від рівня витрат на придбання машин, обладнання і програмного забезпечення, а також витрат, що відносяться до складової «Інше». Позитивна динаміка реалізованої інноваційної продукції, що є новою для ринку, а також реалізованої за межі України значною мірою обумовлена обсягами витрат на зовнішні науково-дослідні роботи. Впливаючи на структуру інноваційних витрат, підприємство може досягти максимальної економічної віддачі від них і суттєво підвищити рівень конкурентоспроможності. |
| format |
Article |
| author |
Підоричева, І.Ю. Ковчуга, Л.І. |
| author_facet |
Підоричева, І.Ю. Ковчуга, Л.І. |
| author_sort |
Підоричева, І.Ю. |
| title |
Аналіз залежності між інноваційними витратами та обсягами реалізованої інноваційної продукції у промисловості України |
| title_short |
Аналіз залежності між інноваційними витратами та обсягами реалізованої інноваційної продукції у промисловості України |
| title_full |
Аналіз залежності між інноваційними витратами та обсягами реалізованої інноваційної продукції у промисловості України |
| title_fullStr |
Аналіз залежності між інноваційними витратами та обсягами реалізованої інноваційної продукції у промисловості України |
| title_full_unstemmed |
Аналіз залежності між інноваційними витратами та обсягами реалізованої інноваційної продукції у промисловості України |
| title_sort |
аналіз залежності між інноваційними витратами та обсягами реалізованої інноваційної продукції у промисловості україни |
| publisher |
Інститут економіки промисловості НАН України |
| publishDate |
2019 |
| topic_facet |
Проблеми економіки промислових підприємств і виробничих комплексів |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/161131 |
| citation_txt |
Аналіз залежності між інноваційними витратами та обсягами реалізованої інноваційної продукції у промисловості України / І.Ю. Підоричева, Л.І. Ковчуга // Економіка промисловості. — 2019. — № 3 (87). — С. 76–102. — Бібліогр.: 22 назв. — укр. |
| series |
Економіка промисловості |
| work_keys_str_mv |
AT pídoričevaíû analízzaležnostímížínnovacíjnimivitratamitaobsâgamirealízovanoíínnovacíjnoíprodukcííupromislovostíukraíni AT kovčugalí analízzaležnostímížínnovacíjnimivitratamitaobsâgamirealízovanoíínnovacíjnoíprodukcííupromislovostíukraíni |
| first_indexed |
2025-07-14T13:43:50Z |
| last_indexed |
2025-07-14T13:43:50Z |
| _version_ |
1837630102134849536 |
| fulltext |
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––––
76 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2019, № 3 (87)
УДК 338:339:669.1+330.341.1(477) doi: http://doi.org/10.15407/econindustry2019.01.076
Ірина Юріївна Підоричева,
канд. екон. наук, зав. сектором
e-mail: pidoricheva@nas.gov.ua
https://orcid.org/0000-0002-4622-8997;
Лариса Іванівна Ковчуга,
Інститут економіки промисловості НАН України
03057, Україна, Київ, вул. М. Капніст, 2
e-mail: larakovi@ukr.net
https://orcid.org/0000-0001-6448-0400
АНАЛІЗ ЗАЛЕЖНОСТІ МІЖ ІННОВАЦІЙНИМИ ВИТРАТАМИ
ТА ОБСЯГАМИ РЕАЛІЗОВАНОЇ ІННОВАЦІЙНОЇ ПРОДУКЦІЇ
У ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ
Одним із найбільш проблемних чинників, що впливають на сприйнятливість підпри-
ємств до інновацій, є брак фінансових ресурсів як таких й обмежене їх використання для
інноваційних цілей. Тому першочерговим завданням, з одного боку, має бути підвищення
інвестиційного забезпечення інноваційних процесів на підприємствах за рахунок усіх дже-
рел (власних, позикових і залучених), а з іншого – оптимізація структури інноваційних ви-
трат, що склалася на підприємствах різних видів промислової діяльності, для забезпечення
максимальної економічної віддачі таких інвестицій.
Із використанням кореляційно-регресійного аналізу досліджено залежність між інно-
ваційними витратами та обсягами реалізованої інноваційної продукції промисловими під-
приємствами України у 2015 та 2017 рр., у тому числі з урахуванням часового лагу впливу
витрат на обсяги реалізації. Гіпотеза дослідження полягає в такому: загальний обсяг реалі-
зованої інноваційної продукції та її частка, що є новою для ринку, а також обсяги іннова-
ційної продукції, реалізованої за межі України, залежать від різних видів інвестицій в інно-
вації.
У результаті кореляційно-регресійного аналізу виявлено різний вплив складових ін-
вестицій в інновації на обсяг і структуру реалізованої інноваційної продукції, що підтвер-
дило висунуту гіпотезу. Визначено, що загальні обсяги інноваційних витрат мають досить
тісний зв’язок з обсягами реалізованої інноваційної продукції (РІП) як за відповідні роки,
так і з урахуванням часового лагу витрат в один та два роки. Загальні обсяги РІП найбіль-
шою мірою залежать від рівня витрат на придбання машин, обладнання і програмного за-
безпечення, а також витрат, що відносяться до складової «Інше». Позитивна динаміка реа-
лізованої інноваційної продукції, що є новою для ринку, а також реалізованої за межі Укра-
їни значною мірою обумовлена обсягами витрат на зовнішні науково-дослідні роботи.
Впливаючи на структуру інноваційних витрат, підприємство може досягти максимальної
економічної віддачі від них і суттєво підвищити рівень конкурентоспроможності.
Ключові слова: інновації, витрати на інноваційну діяльність, інноваційна продукція,
промислові підприємства, конкурентоспроможність.
JEL: D 920, O 310
Відсутність прогресивних структур-
них зрушень в економіці України практич-
но упродовж усього періоду незалежності,
консервування відсталого типу виробничої
структури, характерного для бідних країн,
призвели до економічного занепаду, хро-
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ
І ВИРОБНИЧИХ КОМПЛЕКСІВ
© І. Ю. Підоричева, Л. І. Ковчуга, 2019
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 77
2019, № 3 (87)
нічної «голландської хвороби» 1, деіндуст-
ріалізації та «інвестиційного голоду». Для
того щоб змінити цю ситуацію, потрібно
створити привабливі (перш за все інститу-
ційні) умови, які позитивно вплинуть на
інвестиційний клімат і дозволять змінити
траєкторію руху країни вбік сталого еко-
номічного зростання, заснованого на інно-
ваціях.
Для країн, що розвиваються, до яких
належить і Україна2, інновації набувають
особливого значення, оскільки вони ста-
новлять основу індустріалізації, яка віді-
грає ключову роль у диверсифікації еконо-
міки та подоланні її структурної слабкості.
Нарощування обсягів промислового вироб-
ництва в країнах, що розвиваються, є важ-
ливим чинником їх розвитку, але воно має
здійснюватися не за рахунок капіталовкла-
день, природних й енергетичних ресурсів,
як це відбувається сьогодні, а шляхом під-
вищення продуктивності праці, що перед-
бачає впровадження трудо- і ресурсозбері-
гаючих технологій, активізацію інновацій-
ної діяльності підприємств промисловості
як ключових гравців в інноваційних проце-
сах.
Однією з головних перешкод, які
стоять на заваді активізації інноваційної
діяльності промислових підприємств Укра-
їни, є брак фінансових ресурсів як таких [1,
с. 296] та обмежене їх використання для
інноваційних цілей. Навіть інвестуючи в
інновації, підприємства обирають найменш
1
«Голландська хвороба» – термін, яким
позначають негативний вплив на економіку будь-
яких чинників, які призводять до різкого припли-
ву іноземної валюти в країну, найчастіше її пов’я-
зують із виявленням і наявністю великих родо-
вищ корисних копалин, багатством країни на
природні ресурси. У таких умовах економіка стає
залежною від експорту природних ресурсів, що
знижує стимули для розвитку галузей переробної
промисловості та впровадження інновацій [5].
2
До групи розвинутих країн, за визна-
ченням Світового банку, належать країни-члени
Організації економічного співробітництва та роз-
витку з високим рівнем доходу; до групи країн,
що розвиваються, – усі інші країни [6, с. xvii].
ризиковані напрями та обмежуються, за-
звичай, закупівлею обладнання. На це
впливає майже повна відсутність зовнішніх
джерел фінансування: питома вага власних
коштів підприємств у загальному обсязі
фінансування інноваційної діяльності про-
тягом 2015-2017 рр. коливалася у межах
84,5-97,2% [2, с. 173]. У розвинутих краї-
нах нестача фінансових ресурсів на реалі-
зацію інноваційних проектів компенсуєть-
ся, у тому числі коштами венчурних інвес-
торів. В Україні ця форма фінансування є
малопоширеною і не може розглядатися як
стійке підґрунтя для сприяння інноваційній
діяльності підприємств. Так, на частку вен-
чурних капітальних інвестицій в Україні
припадає лише 0,019% ВВП, у той час як у
середньому в Європейському Союзі даний
показник становить 0,116% ВВП, а в Люк-
сембурзі та Латвії − 0,352 і 0,285% ВВП
відповідно, що є найбільшими значеннями
серед усіх країн-членів ЄС [3, с. 89-90].
Сьогодні першочерговим завданням
має бути, з одного боку, поліпшення інвес-
тиційного забезпечення інноваційних про-
цесів за рахунок усіх джерел (власних, по-
зикових і залучених), а з іншого – оптимі-
зація структури інноваційних витрат, що
склалася на підприємствах різних видів
промислової діяльності, для забезпечення
максимальної економічної віддачі таких
інвестицій.
У даний час опубліковано чимало до-
сліджень, присвячених оцінці зв’язку між
інноваціями (витратами на інновації) та
результативними показниками діяльності
підприємств і конкурентоспроможністю
економік. Так, на думку М. Портера і
В. Міллара, інвестиції в нові технології,
зокрема інформаційно-комунікаційні (ІКТ),
виступають джерелом конкурентної пере-
ваги. Науковці стверджують, що компанії
виграють від використання ІКТ, оскільки
вони дозволяють їм функціонувати швид-
ше, гнучкіше і точніше [4]. Багато авторів
припускають і підтверджують висунуті гі-
потези, що ІКТ разом з іншими інвестиція-
ми у придбання обладнання, навчання, роз-
робку продуктових і процесових інновацій
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––––
78 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2019, № 3 (87)
істотно впливають на продуктивність під-
приємств і конкурентоспроможність націо-
нальних економік (країн, регіонів).
Одним із найбільш цікавих дослід-
жень про зв’язок інновацій із продуктив-
ністю фірм, опублікованих останнім часом,
є стаття M. Morris Diego [7]. Автор вико-
ристав великий обсяг даних про 40 577 ма-
лих, середніх і великих фірм, які містяться
в World Bank Enterprise Surveys. Аналіз по-
казав, що інноваційно активні підприємст-
ва є значно більш продуктивними як у ви-
робничому секторі, так і в сфері послуг.
Про позитивний вплив продуктових
інновацій на ефективність діяльності ком-
паній у країнах, що розвиваються, відзна-
чено в роботі [8]. Для аналізу використано
модель CDM (абревіатура перших літер
авторів Crepon, Duguet, Maires), яка засто-
совується при виявленні взаємозв’язку до-
сліджень і розробок, інновацій та продук-
тивності. Установлено, що найбільш пози-
тивний вплив на показники діяльності під-
приємств справляють такі чинники: квалі-
фіковані фахівці, сучасні технології та
співпраця з іноземними фірмами. Негатив-
ним чином на продуктивність компаній
впливає конкуренція з боку неформального
сектору.
У роботі [9] міститься економетрич-
ний аналіз, спрямований на підтвердження
існування причинно-наслідкового зв’язку
між інноваціями і конкурентоспроможніс-
тю на прикладі 29 країн ЄС. Аналіз впливу
інновацій на конкурентоспроможність за-
свідчив, що «інноваційна парадигма» є
стійкою стосовно відновлення конкурент-
них переваг, втрачених країнами під час
економічної кризи. Зокрема, поліпшення
показників інновацій на +5% (за показни-
ками Innovation Union Scoreboard) приво-
дить до підвищення національної конкуре-
нтоспроможності на +2,32 пункту (за пока-
зниками IMD World Competitiveness
Yearbook), і якщо продуктивність іннова-
цій підвищиться на +10%, то національна
конкурентоспроможність зросте на +4,63
пункту.
Незважаючи на аргументи, наведені у
вищезазначених дослідженнях, позитивний
зв’язок між інноваціями та продуктивністю
не завжди чітко простежується. Викорис-
тання провідних технологій, таких як ІКТ,
дає більший приріст продуктивності праці
у США, ніж у Німеччині [10]. У роботі [11]
емпірично доведено несуттєвий вплив ін-
новацій на продуктивність (продуктивність
праці та сукупну продуктивність чинників
виробництва) бразильських підприємств.
Українські науковці виявили, що для про-
мислових регіонів України чинник дослі-
джень і розробок та інновацій не справляє
відчутного впливу на формування валового
регіонального продукту [12].
Дослідження впливу технологічних
інновацій на продуктивність праці на під-
приємствах країн Латинської Америки
(Аргентини, Колумбії, Коста-Ріки, Панами,
Уругваю та Чилі) [13] показало неоднорід-
ні результати серед детермінант інвестицій
в інновації. Співпраця, іноземна власність
та експорт підвищують схильність підпри-
ємств інвестувати в інноваційну діяльність
і стимулюють інвестиції в інновації тільки
в половині досліджених країн. Наукові та
ринкові джерела інформації практично не
впливають на інноваційну активність під-
приємств, що свідчить про слабкі зв’язки
між складовими інноваційних систем цих
країн. Разом із тим виявлений зв’язок між
інноваціями та продуктивністю вказує на
важливість інноваційної діяльності для по-
ліпшення економічних показників підпри-
ємств.
Отже, аналіз впливу інноваційних
витрат на результати діяльності підпри-
ємств й ефективність національних еконо-
мік є темою дослідження, інтерес до якої
не стухає протягом багатьох років і збері-
гається досі. Значною мірою це пов’язано з
тим, що серед економістів відсутній консе-
нсус щодо переваг упровадження інновацій
як визначального чинника підвищення
продуктивності. Результати досліджень
різняться як у розрізі типів інновацій, так і
країн. В Україні питання оцінки зв’язку
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 79
2019, № 3 (87)
між інноваційними витратами та результа-
тами діяльності підприємств не знайшли
достатнього висвітлення. Існують пооди-
нокі спроби проведення подібних розра-
хунків [14-16], але вони не дають систем-
ного уявлення про наявність і тісноту або
відсутність такого зв’язку.
Метою статті є аналіз залежності між
обсягами та складовими витрат на іннова-
ційну діяльність і загальними обсягами ре-
алізованої інноваційної продукції у проми-
словості України. На відміну від більшості
існуючих публікацій, присвячених цій
проблематиці, у даній роботі вперше здій-
снено спробу не просто оцінити зв’язок
між інноваційними витратами і результа-
тами, що їх обумовлюють, а виявити за-
лежність обсягів реалізованої інноваційної
продукції та її частки, що є новою для рин-
ку, а також обсягів продукції, що реалізу-
ється за межі України, від різних видів ін-
новаційних витрат.
Для аналізу використано пакет при-
кладних програм «Statistika». Як об’єкти
спостереження вибрано види економічної
діяльності промисловості. Специфіка дос-
тупної статистичної інформації обумовила
часові рамки аналізу – 2015 та 2017 рр. 1
Сформульовано гіпотезу досліджен-
ня: загальний обсяг реалізованої іннова-
ційної продукції промисловості та її част-
ка, що є новою для ринку, а також обсяги
реалізованої інноваційної продукції за межі
України залежать від різних видів інвести-
цій в інновації. У зв’язку з необхідно до-
слідити:
1) взаємозалежність між обсягами і
структурою витрат на інноваційну діяль-
ність та обсягами реалізованої інноваційної
продукції у 2015 та у 2017 рр., у тому числі
з урахуванням часового лагу впливу витрат
на обсяги реалізації;
1
Залучення попередніх років до аналізу
неможливе внаслідок зміни методології збору
статистичної інформації щодо інноваційної дія-
льності підприємств промисловості, 2016 р. випа-
дає з аналізу через відсутність даних щодо обся-
гів реалізованої інноваційної продукції.
2) взаємозв’язок між витратами на
інноваційну діяльність та обсягами реалі-
зованої інноваційної продукції, яка була
новою для ринку;
3) взаємозв’язок між витратами на
інноваційну діяльність та обсягами реалі-
зованої інноваційної продукції на зовнішні
ринки.
На залежність між обсягами реалізо-
ваної інноваційної продукції та загальними
обсягами інвестицій, у тому числі на інно-
ваційну діяльність, впливають багато чин-
ників. У першу чергу, це обумовлено тим,
що обсяги реалізації, окрім витрат, зале-
жать від стану кон’юнктури на внутріш-
ньому та зовнішніх ринках, податкового
регулювання, державної підтримки у ви-
гляді пільг, дотацій, наявності держзамов-
лень та ін. За умови, якщо залежність між
показниками, які визначені як причини та
результат (наслідки), має не строго детер-
мінований характер, а вірогідний, то для
визначення щільності такого зв’язку, кіль-
кісної оцінки ступеня впливу використо-
вуються моделі та методи кореляційно-
регресійного аналізу.
Парні та багатофакторні регресійні
моделі побудовані, виходячи з такої гіпоте-
зи: визначені чинники (витрати на іннова-
ційну діяльність) впливають на зміну обся-
гів реалізованої інноваційної продукції як
безпосередню «рік у рік», так і з визначе-
ними термінами запізнення (часовим ла-
гом) − на один або два роки. У даному ви-
падку загальний вигляд регресійних моде-
лей буде таким:
Yxi,t = F(xi,t) (1*)
або:
Yxi,t = F(xi,t-1); (2*)
Yxi,t = F(xi,t-2), (3*)
де Yxi,t – розрахункові обсяги реалізованої
інноваційної продукції в t-му році;
xi,t – обсяги витрат за t-й рік;
xi,t-1; xi,t-2 – обсяги витрат за (t-1) та (t-2)
роки відповідно;
i − напрями інноваційної діяльності.
Вихідні дані за 2015-2017 рр., на ос-
нові яких побудовано регресійні моделі,
наведено в табл. 1-3.
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––––
80 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2019, № 3 (87)
Таблиця 1 – Витрати за напрямами інноваційної діяльності та видами економічної діяльності в Україні, тис. грн
1
Вид економічної діяльності
Код за
КВЕД-
2010
2015 р. 2016 р.
Загальний
обсяг ви-
трат на
інноваційну
діяльність
Внут-
рішні
НДР
Зов-
нішні
НДР
Придбання
машин, об-
ладнання
та програм-
ного забез-
печення
Придбання
інших
зовнішніх
знань
Інше
Загальний
обсяг ви-
трат на
інноваційну
діяльність
Внут-
рішні
НДР
Зов-
нішні
НДР
Придбання
машин, об-
ладнання
та програм-
ного забез-
печення
Придбання
інших
зовнішніх
знань
Інше
Промисловість України 13813674 1834085 205337 11141256 84910 548046 23229458 2063745 394049 19829026 64212 878425
Добувна промисловість і розроблення кар’єрів В 280712 754 11160 89450 59304 120044 1367534 183352 30956 1127571 646 25009
Переробна промисловість С 13171459 1819320 188035 10735571 10494 418039 21236095 1554137 335034 18438710 49603 838611
виробництво харчових продуктів, напоїв і
тютюнових виробів 10+11+12 1540272 82821 3500 1328441 1172 124339 2186483 10974 1214 1977793 1801 194701
текстильне виробництво, виробництво одя-
гу, шкіри, виробів зі шкіри та інших матері-
алів 13+14+15 40470 9586 - 30241 8 635 75473 9497 255 61205 43 44754
виготовлення виробів з деревини, виробниц-
тво паперу та поліграфічна діяльність 16+17+18 143598 3096 - 124481 - 16021 517546 3962 629 476665 94 36192
виробництво коксу та продуктів нафтопере-
робки 19 26894 - 955 5278 - 20661 123967 - 2336 121208 - 424
виробництво хімічних речовин і хімічної
продукції 20 130882 55100 5794 40295 779 28914 87382 11185 1918 43189 2123 28967
виробництво основних фармацевтичних
продуктів і фармацевтичних препаратів 21 1589387 861566 65059 596623 2057 91081 653431 374077 58230 141935 2539 76649
виробництво гумових і пластмасових виро-
бів, іншої неметалевої мінеральної продукції 22+23 127713 673 855 119038 - 7148 678501 51320 3425 564637 191 58928
металургійне виробництво, виробництво
готових металевих виробів, крім машин і
устаткування 24+25 7901345 15046 6185 7868031 19 12064 14478749 36617 135673 13980968 5487 320003
виробництво комп’ютерів, електронної та
оптичної продукції 26 183825 96550 524 69749 - 17001 157524 91282 10615 51583 516 3527
виробництво електричного устаткування 27 185685 124421 2700 37732 1019 19813 244398 159877 3138 74017 1124 6241
виробництво машин і устаткування, не від-
несених до інших угрупувань 28 747713 411926 28192 284134 4536 18924 1177254 584556 32269 518780 4751 36898
виробництво автотранспортних засобів,
причепів і напівпричепів та інших транс-
портних засобів 29+30 471637 151256 73270 185940 348 60821 711357 219044 105091 302215 24420 60587
виробництво меблів, іншої продукції, ре-
монт і монтаж машин і устаткування 31+32+33 82038 7279 1000 72588 556 616 144029 1744 240 124513 6514 11017
1
Складено за джерелами [20, с. 150; 21, с. 96].
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
Е
к
о
н
о
м
іка
п
р
о
м
и
сло
во
ст
і
E
co
n
o
m
y o
f In
d
u
stry –
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
8
0
IS
S
N
1
5
6
2
-1
0
9
X
E
co
n
. p
ro
m
isl.
2
0
1
9
, №
3
(8
7
)
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 81
2019, № 3 (87)
Таблиця 2 – Витрати за напрямами інноваційної діяльності та видами економічної діяльності в Україні у 2017 р., тис.
грн
1
Вид економічної діяльності
Код за
КВЕД
Загальний
обсяг ви-
трат на ін-
новаційну
діяльність
Внутрішні
НДР
Зовнішні
НДР
Придбання
машин, об-
ладнання та
програмного
забезпечення
Придбання
інших зо-
внішніх
знань
Інше
Промисловість України 9117537 1941268 228489 5898843 21828 1027110
Добувна промисловість і розроблення кар’єрів В 877713 246737 22301 296014 … …
Переробна промисловість С 7854556 1673787 201695 5251154 21717 706173
виробництво харчових продуктів, напоїв і тютюнових
виробів 10+11+12 1401995 5626 2816 1112914 862 279778
текстильне виробництво, виробництво одягу, шкіри,
виробів зі шкіри та інших матеріалів 13+14+15 96825 … - 84555 - …
виготовлення виробів з деревини, виробництво папе-
ру та поліграфічна діяльність 16+17+18 513674 … … 503759 - …
виробництво коксу та продуктів нафтопереробки 19 12180 - … … - …
виробництво хімічних речовин і хімічної продукції 20 275822 174997 … 58724 … 39714
виробництво основних фармацевтичних продуктів і
фармацевтичних препаратів 21 790541 328545 23283 312295 5145 121272
виробництво гумових і пластмасових виробів, іншої
неметалевої мінеральної продукції 22+23 458131 68126 1179 360969 … …
металургійне виробництво, виробництво готових ме-
талевих виробів, крім машин і устаткування 24+25 953249 55901 8202 877820 1447 9878
виробництво комп’ютерів, електронної та оптичної
продукції 26 137712 99917 1581 31811 … …
виробництво електричного устаткування 27 6335898 258313 26321 245689 5082 98183
виробництво машин і устаткування, не віднесених до
інших угрупувань 28 1230221 458061 33449 682096 4614 52002
виробництво автотранспортних засобів, причепів і
напівпричепів та інших транспортних засобів 29+30 1280364 211483 100267 911775 195 56644
виробництво меблів, іншої продукції, ремонт і мон-
таж машин і устаткування 31+32+33 70223 … … 67939 1069 584
1
Складено за джерелом [22, с. 90].
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
Е
к
о
н
о
м
іка
п
р
о
м
и
сло
во
ст
і
Э
к
о
н
о
м
и
к
а
п
р
о
м
ы
ш
лен
н
о
ст
и
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
IS
S
N
1
5
6
2
-1
0
9
X
E
co
n
. p
ro
m
isl.
8
1
2
0
1
9
, №
3
(8
7)
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––––
82 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2019, № 3 (87)
Таблиця 3 – Обсяг реалізованої інноваційної продукції за видами економічної діяльності в Україні, тис. грн
1
Вид економічної діяльності
Код за
КВЕД-
2010
2015 р. 2017 р.
Загальний
обсяг реалізо-
ваної іннова-
ційної проду-
кції
Із загального
обсягу - про-
дукція, що
була новою
для ринку
Із загального
обсягу - про-
дукція, реалі-
зована за межі
України
Загальний
обсяг реалізо-
ваної іннова-
ційної проду-
кції
Із загального
обсягу - про-
дукція, що
була новою
для
ринку
Із загального
обсягу - про-
дукція, реалі-
зована за межі
України
Промисловість України 23050093 7284161 10843801 17714245 4484596 5518835
Добувна промисловість і розроблення кар’єрів В 53670 - 19335 479888 25561 …
Переробна промисловість С 22897857 15615793 10824466 17234004 4459035 5466220
виробництво харчових продуктів, напоїв і тютюнових
виробів 10+11+12 4874534 877620 731599 4711871 436250 335826
текстильне виробництво, виробництво одягу, шкіри,
виробів зі шкіри та інших матеріалів 13+14+15 112847 56513 1927 344203 15626 86010
виготовлення виробів з деревини, виробництво паперу
та поліграфічна діяльність 16+17+18 575177 1367 213935 378521 11177 67372
виробництво коксу та продуктів нафтопереробки 19 270620 21105 - … … -
виробництво хімічних речовин і хімічної продукції 20 1918922 944401 1012989 502246 43748 61599
виробництво основних фармацевтичних продуктів і
фармацевтичних препаратів 21 624514 62329 32134 476527 17194 17243
виробництво гумових і пластмасових виробів, іншої
неметалевої мінеральної продукції 22+23 565530 262358 107565 1158620 793616 409263
металургійне виробництво, виробництво готових ме-
талевих виробів, крім машин і устаткування 24+25 6174632 150249 3928747 3656040 913183 2572536
виробництво комп’ютерів, електронної та оптичної
продукції 26 466094 332901 143883 397390 99110 260091
виробництво електричного устаткування 27 1388962 1120183 950796 750668 463269 371477
виробництво машин і устаткування, не віднесених до
інших угрупувань 28 3246940 2606114 2552492 2010456 1182662 733594
виробництво автотранспортних засобів, причепів і на-
півпричепів та інших транспортних засобів 29+30 2187241 733384 985050 2555823 432487 509645
виробництво меблів, іншої продукції, ремонт і монтаж
машин і устаткування 31+32+33 391843 278305 163347 162029 22308 41562
1
Складено за джерелами [20, с. 172; 22, с. 103, 105].
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
Е
к
о
н
о
м
іка
п
р
о
м
и
сло
во
ст
і
E
co
n
o
m
y o
f In
d
u
stry –
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
8
2
IS
S
N
1
5
6
2
-1
0
9
X
E
co
n
. p
ro
m
isl.
2
0
1
9
, №
3
(8
7
)
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 83
2019, № 3 (87)
Витрати взято за такими напрямами
інноваційної діяльності: х1 – загальні обся-
ги витрат на інноваційну діяльність; х2 –
витрати на внутрішні науково-дослідні ро-
боти; х3 – витрати на зовнішні НДР; х4 –
придбання машин, обладнання та програм-
ного забезпечення; х5 – придбання існую-
чих знань від інших підприємств або орга-
нізацій; х6 – інші види витрат. Слід відзна-
чити, що динаміка інвестицій в інновацій-
ну діяльність є нестабільною. Якщо у
2016 р. інвестиції зростали, то у 2017 р. їх
загальний обсяг зменшився порівняно з
попереднім роком у три рази, що в основ-
ному обумовлено суттєвим зменшенням
витрат на інноваційну діяльність у мета-
лургійному виробництві (з 14,5 до 0,9 млрд
грн). Має місце зменшення цих витрат і в
інших галузях промисловості, зростання ж
відбулося у виробництві виробів з дереви-
ни, хімічних речовин, гумових і пластма-
сових виробів, машин, електричного устат-
кування, автотранспортних засобів (див.
табл. 1, 2). У структурі витрат на інновації
переважають витрати на придбання машин,
обладнання і програмного забезпечення.
При цьому Державна служба статистики
України надає інформацію про обсяги реа-
лізованої інноваційної продукції лише за
2015 і 2017 рр. (див. табл. 3). Наведені дані
свідчать про зменшення обсягів її реаліза-
ції на 23%, яке відбулося в більшості видів
промислової діяльності.
Вибір форми регресійної моделі, яка
найбільш адекватно відповідає залежнос-
тям, що склалися, базується на такому по-
єднанні критеріїв оптимальної апроксима-
ції1: min∑(Y - Yxi,t)
2, критерій методу най-
менших квадратів (МНК), max F-критерій
(Фішера-Снедекора), min Евідн. (відносна
помилка апроксимації), при цьому регре-
сійна модель має бути статистично досто-
вірною за F-критерієм (Fр> Fα). За таких
умов параметри моделі об’єктивно відо-
1
Загальноприйнятим критерієм апрокси-
мації та достовірності регресійних моделей є кри-
терій Фішера-Снедекора, або F-критерій, де Fp,
Fα – розрахункове і табличне його значення із
заданим рівнем достовірності: р = 1-α; Евідн. − від-
носна помилка апроксимації.
бражають залежність, яка склалася в серед-
ньому на множині об’єктів, що виступають
точками спостереження.
Ідентифіковані парні залежності для
2017 р. (табл. 4) свідчать, що досить тісний
зв’язок обсягів реалізованої інноваційної
продукції (Y1) склався із загальними обся-
гами витрат на інноваційну діяльність (X1)
− рівняння (1; 4), при цьому приблизно та-
ка сама щільність зв’язку має місце і з ура-
хуванням лагу запізнення в один рік – рів-
няння (2; 3; 5). Розраховані коефіцієнти
детермінації (Dy1x1) показують, що в се-
редньому зміна обсягів реалізованої інно-
ваційної продукції на 60,0-70,0% обумов-
лена зміною загальних обсягів витрат на
інноваційну діяльність.
У степеневій моделі (4) значення па-
раметра а1 = 0,802 підтверджує такий ви-
сновок: у середньому за всіма видами еко-
номічної діяльності промисловості кожен
відсоток зростання загальних витрат на ін-
новації супроводжується збільшенням об-
сягів реалізованої інноваційної продукції
на 0,802%. Це дозволяє стверджувати про
важливість підвищення загальних іннова-
ційних витрат промисловими підприємст-
вами України, що потребує системних змін
на рівні держави. Йдеться про загальну ма-
кроекономічну ситуацію, рівень політичної
стабільності та безпеки в країні, фінансові
умови, які визначають привабливість вкла-
дення коштів в інновації, іншими словами
про інвестиційний клімат, який сформува-
вся в країні. Так, у звіті про глобальну кон-
курентоспроможність 2017-2018 рр. Світо-
вого економічного форуму наведено ре-
зультати опитування респондентів, яким
було запропоновано обрати із загального
переліку чинників, які впливають на ве-
дення бізнесу в Україні, п’ять найбільш
проблемних і ранжувати їх за ступенем
значимості між 1 (найбільш проблемні) та
5. Найбільш негативними чинниками рес-
понденти визначили: інфляцію – 16,3%,
корупцію – 13,9, політичну нестабіль-
ність – 12,1, ставки оподаткування – 9,7,
податкове законодавство – 9,4, нестабіль-
ність державного управління – 8,9, доступ
до фінансування – 7,0, неефективний дер-
жавний апарат – 6,9% [17, с. 296].
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––––
84 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2019, № 3 (87)
Таблиця 4 – Регресійні моделі залежності обсягів реалізованої інноваційної продукції
у 2017 р. від витрат за напрямами інноваційної діяльності 1
Витрати за
напрямами
інноваційної
діяльності
Умовні
позна-
чення
Регресійні моделі
за відповідні роки
(рік у рік) –
рівняння (1*)
з лагом запізнення
в один рік –
рівняння (2*)
з лагом запізнення
у два роки –
рівняння (3*)
Обсяги витрат
на інновацій-
ну діяльність,
млн грн
Х1 У1х1= 475,935 –
1.137 Х1 +0,003Х1
2; (1)
Dy1x1 = 0,697;
Fp=11,5;
Fα{α = 0,05; 𝑣1 =
2; 𝑣2 = 7} = 4,74;
Fp>Fα
У1х1=5,87Х1
0,802; (4)
Dy1x1 = 0,616;
Fp=17,6;
Fα{α = 0,05; 𝑣 =
1; 𝑣 = 8} = 5,32; Fp>Fα
У1х1= 5,16 + 1.87 Х1
-0,0001Х1
2; (2)
Dy1x1 = 0,703;
Fp=11,84;
У1х1= 475,935 –
1.137 Х1 +0,003Х1
2; (3)
Dy1x1 = 0,697;
Fp=11,5;
У1х1= 40,0Х1
0,553; (5)
Dy1x1 = 0,533;
Fp=12,54
Витрати на
придбання ма-
шин, облад-
нання, прог-
рамного забез-
печення
Х4 У1х4= 413,44 –
0,752 Х4 +0,004Х4
2; (6)
Dy1x4 = 0,93;
Fp=65,5;
У1х4=16,5Х4
0,701; (9)
Dy1x4 = 0,628;
Fp=18,5;
У1х4= 337,02 + 1.945
Х4 - 0,000017Х4
2; (7)
Dy1x4 = 0,651;
Fp=9,34;
У1х4=72,2Х4
0,424; (10)
Dy1x4 = 0,47;
Fp=9,7
У1х4= 337,02 + 34 Х4 -
0,000038Х4
2; (8)
Dy1x4 = 0,733;
Fp=13,73;
У1х4=74,7Х4
0,466; (11)
Dy1x4 =0,511;
Fp=11,5
Витрати на
зовнішні НДР
Х3 …1) ⃰ У1х3 = 1126,6 –
16,01Х3+ 0,26Х3
2; (12)
Dy1x3 = 0,302;
Fp=2,16;
У1х3=533,8Х3
0,24; (13)
Dy1x3 = 0,18;
Fp=2,3
…2) ⃰ ⃰
Інші витрати Х6 …1) У1х6 = 26,83+30,31Х6 -
0,057Х6
2; (14)
Dy1x6 = 0,752;
Fp=15,5;
У1х6=126,2Х6
0,55; (16)
Dy1x6 = 0,532;
Fp=12,5
У1х6=361,4Х6
0,291; (15)
Dy1x6 = 0,233;
Fp=3,34
1
Складено авторами.
⃰ 1)…відсутні дані для розрахунку моделей;
⃰ ⃰ 2)…відсутній або досить слабкий зв’язок.
Разом із цим важливими умовами ін-
вестування для інвесторів є якість інститу-
тів, стан регуляторного і ділового середо-
вища ведення бізнесу. У міжнародному
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 85
2019, № 3 (87)
рейтингу «Глобальний індекс інновацій»
(Global Innovation Index), який у 2017 р.
охопив 127 економік світу, Україна за якіс-
тю державних інституцій посідає місця,
ближчі до нижньої його частини. Так, за
показником «політичне середовище» Укра-
їна посіла 122 місце (у тому числі за полі-
тичною стабільністю та безпекою – 124; за
ефективністю державного управління –
96); за станом регуляторного середовища –
82 (у тому числі за якістю регулювання –
105; за дотриманням верховенства права –
110); за станом бізнес-середовища – 78 мі-
сце [18, с. 303].
Дещо відрізняється за змістом, але не
за напрямом, залежність із лагом в один рік
– рівняння (2). За співвідношенням пара-
метрів параболічної форми регресії (2) ви-
дно, що в межах зміни значень витрат за
2016 р. має місце пряма залежність – точка
екстремуму (max) становить 9350 млн грн,
тобто можлива зміна прямого зв’язку на
зворотний лише для тих видів економічної
діяльності промисловості, у яких витрати
будуть більшими, ніж 9350 млн грн. А з
урахуванням того, що найбільше їх зна-
чення за ВПД у 2017 р. склалося на рівні
1402 млн грн (виробництво харчових про-
дуктів, напоїв і тютюнових виробів), і на-
віть у цілому по переробній промисловості
вони є меншими (7854,5 млн грн), досяг-
нення визначеної точки екстремуму може
бути дуже в далекому майбутньому. Також
із лагом запізнення у два роки має місце
пряма залежність – зростання витрат су-
проводжується зростанням обсягів реалізо-
ваної інноваційної продукції, при цьому
кожен відсоток збільшення загальних ви-
трат приводить до збільшення обсягів реа-
лізації на 0,553%.
У процесі аналізу впливу загального
обсягу витрат за окремими напрямами ін-
новаційної діяльності визначено, що найбі-
льшою мірою зміни обсягів реалізованої
інноваційної продукції обумовлюють ви-
трати на придбання машин, обладнання,
програмного забезпечення (фактор Х4) –
щільність зв’язку становить близько 0,93
(6). При цьому найтісніший зв’язок склався
при оцінці впливу витрат на обсяги РІП в
один і той самий рік (2017) – рівняння (6 і
9). Оцінка впливу витрат із певним лагом
(за 2015 і 2016 рр.) показала меншу щіль-
ність зв’язку – моделі (7; 10; 11).
Отже, в основному обсяги реалізова-
ної інноваційної продукції залежать від тих
інвестицій в інновації, які були здійснені в
той самий період – еластичність зміни за
рівнянням (9) складає 0,701, тобто кожен
відсоток витрат за цим напрямом супрово-
джується зростанням РІП на 0,701%. Пара-
болічна залежність (6) з точкою екстрему-
му (Х4 екст = 94,0 млн грн) вказує на те, що
лише за умови, коли витрати на придбання
машин, обладнання, програмного забезпе-
чення перевищать 94 млн грн, їх збільшен-
ня супроводжуватиметься прискореним
зростанням обсягів реалізованої інновацій-
ної продукції. Фактичні обсяги витрат свід-
чать, що в багатьох галузях переробної
промисловості в 2017 р. обсяги інвестицій
на придбання машин, обладнання, прог-
рамного забезпечення перевищили визна-
чену суму (94 млн грн), однак обсяг РІП
порівняно з 2015 р. зменшився у металур-
гійній, фармацевтичній, деревообробній
промисловості та виробництві машин й
устаткування. Це означає, що обсяги реалі-
зованої інноваційної продукції в даних га-
лузях більшою мірою залежали від інших
чинників, ніж витрати на технічне забезпе-
чення.
Друге місце за щільністю зв’язку по-
сідає фактор Х6 – витрати на інші види ін-
новаційної діяльності, про що свідчать
значні коефіцієнти детермінації (0,752 та
0,532). До інших витрат за методологією
статистики інновацій віднесено навчальну
підготовку для інноваційної діяльності
(внутрішнє або зовнішнє навчання персо-
налу саме для розробки та/або впрова-
дження нових чи суттєво вдосконалених
продуктів і процесів), діяльність щодо рин-
кового впровадження нових або суттєво
вдосконалених товарів і послуг, включно з
маркетинговими дослідженнями та реклам-
ною кампанією, розробка дизайну, інші
види діяльності для впровадження нових
або суттєво вдосконалених продуктів та
процесів, таких як техніко-економічні об-
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––––
86 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2019, № 3 (87)
ґрунтування, тестування, розробка прог-
рамного забезпечення для поточних по-
треб, технічне оснащення, організація ви-
робництва тощо [19]. Залежність РІП від
фактора Х6 розраховано з урахуванням ла-
гу запізнення (див. табл. 4) через відсут-
ність даних про інші витрати по багатьох
ВПД за 2017 р. – рівняння (14; 16). Слід
відзначити, що ці витрати в 2016 р. склада-
ли невелику частину – 3,4% від усіх витрат
на інноваційну діяльність, однак вони ма-
ють певний вплив на обсяги реалізованої
інноваційної продукції.
У межах зміни обсягів витрат за цим
напрямом склалася пряма залежність для
тих видів діяльності, у яких ці витрати не
перевищують 263,1 млн грн (Х6екстремум =
263,1 млн грн), їх зростання супроводжу-
ється збільшенням обсягів реалізації. Роз-
раховані коефіцієнти еластичності свід-
чать, що за всіма видами діяльності в ціло-
му коефіцієнт еластичності складав 0,55, а
отже, зростання витрат на інші види інно-
ваційної діяльності на 1% приводить до
збільшення обсягів РІП на 0,55% – залеж-
ність (16).
За деякими ВПД (виробництво виро-
бів з деревини, хімічне, фармацевтичне ви-
робництво та ін.) коефіцієнт еластичності
більше 1 (табл. 5). Це свідчить про ультра-
еластичність зв’язку, при якому зростання
цих витрат супроводжується значно біль-
шим зростанням обсягів РІП. Так, у сфері
виробництва фармацевтичних продуктів і
препаратів має місце найбільша віддача від
цих втрат – кожен відсоток їх приросту су-
проводжується зростанням обсягів реалізо-
ваної інноваційної продукції на 3,5%. Тому
цим галузям доцільно підтримувати високі
рівні витрат у вищезазначені напрями ін-
новаційної діяльності, оскільки саме в них
спостерігається найбільша віддача від інве-
стування. При цьому інвестиції необхідно
здійснювати на постійній основі з року в
рік з огляду на запізнення їх позитивного
впливу на обсяги реалізованої інноваційної
продукції.
Однак у більшості галузей перероб-
ної промисловості вплив цих витрат на об-
сяги РІП є дуже низьким. Має свої особли-
вості металургійна галузь: оскільки її ви-
трати за цією складовою значно перевищу-
вали точку екстремуму, їх зростання не
сприяло збільшенню обсягів реалізованої
інноваційної продукції, навпаки, розрахун-
ки свідчать про негативний вплив. Це вка-
зує на те, що підприємствам металургійно-
го виробництва слід зменшити обсяги ви-
трат за даним напрямом до точки екстре-
муму, перерозподіливши їх на інші види
інноваційної діяльності – на здійснення
внутрішніх НДР, придбання зовнішніх
НДР і зовнішніх знань.
Виявлено досить помірний зв’язок
між обсягами РІП 2017 р. та витратами на
зовнішні НДР (Х3) з лагом запізнювання на
1 рік – вони обумовлюють зміну РІП на
30,2% – рівняння (12) (див. табл. 5). За
окремими видами промислової діяльності
лише за умови, що обсяг витрат на зовніш-
ні НДР перевищуватиме 30,8 млн грн (точ-
ка екстремуму), можливе зростання обсягів
РІП прискореними темпами. Така ситуація
склалася в добувній промисловості, фар-
мацевтичному і металургійному виробниц-
тві, машинобудівних галузях. У цілому по
всіх досліджуваних ВПД коефіцієнт елас-
тичності за цими витратами складає 0,24, а
отже 76% їх приросту не впливають на об-
сяги реалізованої інноваційної продукції.
Витрати за іншими напрямами інно-
ваційної діяльності (на внутрішні НДР(Х2),
придбання інших зовнішніх знань(Х5)) ду-
же слабо впливають на динаміку РІП, про
що свідчать низькі значення коефіцієнтів
щільності зв’язку та статистична недосто-
вірність парних регресійних залежностей.
Багатофакторні регресійні моделі ви-
значають вплив на загальні обсяги РІП усіх
видів витрат за напрямами інноваційної
діяльності. У процесі дослідження іденти-
фіковані такі багатофакторні регресійні
моделі1:
1
У зв’язку з відсутністю інформації про
обсяги витрат за всіма напрямами інноваційної
діяльності у 2017 р. у багатофакторну модель бу-
ли включені чинники з лагом в один рік − за спів-
відношенням (2).
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 87
2019, № 3 (87)
Таблиця 5 – Коефіцієнти еластичності зміни обсягів реалізованої інноваційної продукції в
2017 р. залежно від витрат на інші види інноваційної діяльності у 2016 р. 1
Види економічної
діяльності переробної
промисловості
Обсяги реалі-
зованої інно-
ваційної про-
дукції, млн
грн (Y1)
Витрати 2016 р.
на інноваційну
діяльність за
напрямом «Ін-
ше» (Х6)
Коефіцієнт
еластичності, %
Кел= (-2 х 0,0576Х6
+ 30,31) Х6/Y1
Добувна промисловість 479,90 25,0 1,43
Виробництво харчових продуктів,
напоїв і тютюнових виробів 4711,90 194,7 0,33
Текстильне виробництво, виробницт-
во одягу, шкіри, виробів зі шкіри та
інших матеріалів 344,20 4,47 0,39
Виготовлення виробів з деревини, ви-
робництво паперу та поліграфічна
діяльність 378,52 36,19 2,5
Виробництво хімічних речовин і хі-
мічної продукції 502,25 28,97 1,56
Виробництво основних фармацевтич-
них продуктів і фармацевтичних пре-
паратів 476,53 76,65 3,50
Виробництво гумових і пластмасових
виробів, іншої неметалевої мінераль-
ної продукції 1158,62 58,93 1,2
Металургійне виробництво, виробни-
цтво готових металевих виробів,
окрім машин і устаткування 3656,04 320,0 -0,57
Виробництво комп’ютерів, електрон-
ної та оптичної продукції 397,39 3,53 0,27
Виробництво електричного устатку-
вання 750,67 6,24 0,25
Виробництво машин і устаткування,
не віднесених до інших угрупувань 2010,46 36,9 0,49
Виробництво автотранспортних засо-
бів, причепів та інших транспортних
засобів 2555,82 60,59 0,55
Виробництво меблів, іншої продукції,
ремонт і монтаж машин і устаткуван-
ня 162,03 11,02 0,2
1
Складено авторами.
лінійна модель у натуральному вигляді:
Y1xi = -149,61 +2,641 x2
- 29,607x3 + 0,001x4 + 149,1x5 + 21,76x6; (17)
Dy1xi = 0,912; Fp= 4,5; Fα{α = 0,05; 𝑣 = 5; 𝑣 = 7} = 3,97; Fp>Fα
стандартизована:
t Y1xi = 0,32tx2 – 0,903tx3 + 0,0026tx4 + 0,67tx5 + 1,367tx6; (18)
степенева:
Y1xi = 19,03х2
0,367х3
-0,251х4
0,282х5
0,128х6
0,346 . (19)
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––––
88 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2019, № 3 (87)
У сукупності чинники, які включені
до багатофакторної регресійної моделі (17),
на 91,2% (Dy1xi = 0,912) обумовлюють змі-
ну обсягів реалізованої інноваційної про-
дукції в багатьох видах промислової діяль-
ності. Значення параметрів рівняння (17)
свідчить, що всі чинники прямо впливають
на зміну обсягів РІП, за винятком х3 (ви-
трат на зовнішні НДР). Коефіцієнт а2 =
2,641 вказує на те, що збільшення витрат
на внутрішні НДР на 1 млн грн супрово-
джується в середньому за всіма ВПД зрос-
танням РІП на 2,641 млн грн за умови, що
одночасно впливають інші чинники, які
включено в модель та зафіксовано на се-
редньому рівні. Часткові коефіцієнти елас-
тичності у степеневій функції (19) показу-
ють відносний вплив кожного чинника,
включеного в модель: кожен відсоток ви-
трат на внутрішні НДР забезпечує збіль-
шення обсягів РІП на 0,367%, а 1% витрат
на інші види інноваційної діяльності – на
0,346% зростання РІП, 1% збільшення ви-
трат на закупівлю машин, обладнання та
програмного забезпечення – на 0,282%
приросту РІП за визначених умов їх впли-
ву.
Стандартизоване рівняння (18) дає
змогу визначити співвідношення сили
впливу на зміну обсягів реалізованої інно-
ваційної продукції кожного чинника поміж
собою. Із нього видно, що найбільший
вплив мають витрати за складовою «Інше»
(х6), на другому місці за силою впливу –
придбання існуючих знань від інших під-
приємств та організацій (х5)
1, на третьому –
витрати на придбання машин, обладнання
та програмного забезпечення (х4).
Для підтвердження взаємозв’язку між
витратами на інновації та обсягом реалізо-
ваної інноваційної продукції виконано роз-
рахунки аналогічних регресійних рівнянь
для 2015 р. за даними поточного року
(табл. 6). Зміна методології збору статис-
тичної інформації про інноваційну діяль-
ність підприємств не дала змоги оцінити
вплив витрат на інноваційну діяльність із
певним часовим лагом, як це було зробле-
но для 2017 р.
Таблиця 6 – Регресійні моделі залежності обсягів реалізованої інноваційної продукції
(Y2) у 2015 р. із витратами за напрямами інноваційної діяльності
2015 р. 1
Витрати за напря-
мами інноваційної
діяльності,
млн грн
Умовні
позначення
Регресійні залежності, показники щільності
та достовірності зв’язку
Загальні обсяги
витрат на іннова-
ційну діяльність
Х1
У2х1= 554,76 + 1,885 Х1 - 0,0000148Х1
2; (20)
Dy1x1 = 0,672;
Fp=11,25; Fα{α = 0,05; 𝑣1 = 2; 𝑣2 = 11} = 4,74; Fp>Fα
У2х1=29,0Х1
0,59; (21)
Dy1x1 = 0,435; Fp= 9,23;
Fα{α = 0,05; 𝑣1 = 1; 𝑣2 = 12} = 4,75; Fp>Fα
Витрати на прид-
бання машин, обла-
днання, програм-
ного забезпечення
Х4
У2х4= 559,731 + 3,382Х4 - 0,0000335Х4
2; (22)
Dy2x4 = 0,767; Fp=18,1;
У2х4=73,7Х4
0,486; (23)
Dy2x4 = 0,394; Fp=7,8
1
Складено авторами.
Наведені парні залежності свідчать,
що у 2015 р. загальні обсяги витрат на ін-
новаційну діяльність (Х1) мають тісний
__________________________
1
У парних регресіях щільність зв’язку з
цим чинником є досить низькою, зростання його
сили впливу в багатофакторній моделі швидше за
все обумовлене синергетичним ефектом.
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 89
2019, № 3 (87)
зв’язок із загальними обсягами реалізова-
ної інноваційної продукції, на що вказує
коефіцієнт детермінації, згідно з яким змі-
на обсягів РІП на 67,2% обумовлена дина-
мікою загальних витрат на інновації. При
цьому кожен відсоток приросту витрат су-
проводжувався приростом РІП на 0,59% –
рівняння (20; 21).
За напрямами витрат найбільший
вплив мають витрати на придбання машин,
обладнання та програмного забезпечення
(х4) – щільність зв’язку становить 0,767 –
рівняння (22), кожен відсоток приросту
цих витрат супроводжувався збільшенням
обсягів реалізованої інноваційної продукції
на 0,486% – рівняння (23). Розраховані ре-
гресійні залежності показують, що витрати
за іншими напрямами інноваційної діяль-
ності практично не впливають на динаміку
обсягів РІП, про що свідчать низькі зна-
чення парних коефіцієнтів кореляції та де-
термінації і статистична недостовірність
відповідних парних залежностей. Отже,
розрахунки парних регресійних моделей
для 2015 р. підтверджують результати ре-
гресійного аналізу 2017 р.: найбільший
вплив мають загальні витрати на інновації
та витрати на машини, обладнання, про-
грамне забезпечення. Відрізняється вплив
витрат за напрямом «Інше»: у 2015 р.
зв’язку не виявлено, а в 2017 р. виявлено
помірну залежність, однак із лагом запіз-
нення. Отже, витрати за цим напрямом
мають відтермінований вплив, найбільший
із лагом запізнення в один рік (на 75,2%) –
рівняння (14) (див. табл. 1) та значно мен-
ше із лагом запізнення у 2 роки – рівняння
(15).
Багатофакторні регресійні залежності
обсягів РІП від витрат на інноваційну ді-
яльність для 2015 р. мають такий вигляд:
лінійна модель у натуральному вигляді:
Y2xi = 678,08 – 1,05 x2
+ 0,323x3 + 0,681x4 – 52,004x5 + 21,48x6; (24)
Dy2xi = 0,744; Fp= 4,64; Fα{α = 0,05; 𝑣1 = 5; 𝑣2 = 8} = 3,69; Fp>Fα
стандартизована:
t Y2xi = - 0,131tx2 + 0,00412tx3 + 0,743tx4 - 0,43tx5 + 0,486tx6 . (25)
Усі складові витрат на інновації обу-
мовлювали зміну обсягів реалізованої ін-
новаційної продукції у 2015 р. на 74,4%.
При цьому згідно зі значеннями параметрів
рівняння (24) лише три з них (Х3, Х4, Х6)
мали прямий вплив на зміну РІП. Тому оп-
тимальна модель залежності обсягів реалі-
зованої інноваційної продукції від складо-
вих витрат на інновації для 2015 р. має та-
кий вигляд:
лінійна:
Y2xi = 1014,6 + 0,579 x2
+ 0,711x4; (26)
Dy2xi = 0,598; Fp= 4,64;
Fα = 3,69;
Fp>Fα
степенева:
Y2xi = 37,8х2
0,21 х4
0,439; (27)
Dy2xi = 0,576; Fp= 7,46;
Fp>Fα
стандартизована:
t Y2xi = 0,072tx2 + 0,776tx4 . (28)
У 2015 р. лише два види витрат на
інноваційну діяльність (витрати на техніч-
не забезпечення та на внутрішні НДР)
майже на 60% обумовлювали зміну обсягів
реалізованої інноваційної продукції за всі-
ма видами промислової діяльності. При
цьому вплив витрат на придбання машин,
обладнання та програмного забезпечення
був основним, він у десять раз перевищу-
вав вплив витрат на внутрішні НДР.
Досить важливою характеристикою
результативності інноваційної діяльності є
показники обсягу реалізованої інновацій-
ної продукції, яка була новою для ринку та
яка реалізована за межі України. Визна-
чення впливу окремих видів витрат за ви-
дами інноваційної діяльності на підґрунті
парних і множинних регресійних моделей
свідчить, що практично за всіма видами
витрат склалася досить помірна залежність
як за обсягами реалізованої інноваційної
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––––
90 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2019, № 3 (87)
продукції, нової для ринку (Y4 , Y5)
1, так і
реалізованої за межі України (Y6, Y7)
(табл. 7, 8).
Зміна обсягів реалізованої інновацій-
ної продукції, нової для ринку, лише на
30% обумовлена впливом загальних обся-
гів витрат на інноваційну діяльність – рів-
няння (29; 30), при цьому склалася пряма
залежність із помірною щільністю зв’язку.
Найбільшою мірою зміни обсягу РІП, нової
для ринку, визначають обсяги витрат на
придбання машин, обладнання та програм-
ного забезпечення (Х4) – рівняння (37). Ви-
значений за рівнянням (38) теоретичний
коефіцієнт еластичності свідчить, що ко-
жен відсоток приросту витрат за цим на-
прямом супроводжується зростанням обся-
гів реалізованої інноваційної продукції
(нової для ринку) на 79,5%.
Більш суттєвий вплив саме цього ви-
ду витрат підтверджується і співвідношен-
ням параметрів множинних регресій (41-43
та 44-46). Згідно із значенням параметрів
стандартизованих регресій (42 і 45) чинник
Х4 майже вдвічі сильніше впливає на зміну
обсягів реалізованої інноваційної продук-
ції, нової для ринку. Однак слід відзначити,
що ця залежність є досить невисокою −
даний чинник разом із витратами на внут-
рішні НДР лише на 33-43% обумовлює
зміну обсягу РІП, нової для ринку, має міс-
це низька достовірність наведених залеж-
ностей. Така «невизначеність» спричинена
відсутністю повної достовірної інформації
про обсяги витрат за окремими видами ін-
новаційної діяльності у 2017 р.
1
При розрахунку парних і множинних ре-
гресійних залежностей для збереження відповід-
ності за об’єктами спостереження та можливості
включення видів промислової діяльності до їх
переліку використано два методичних підходи:
1) статистично розраховано відсутні показ-
ники по чиннику Х2 на основі часткового розпо-
ділу витрат, які склалися за цими ВПД у 2016 р.;
2) виключено з переліку об’єктів спосте-
реження три ВПД (текстильне виробництво, ви-
готовлення виробів з деревини та шкіри, вироб-
ництво меблів), за якими відсутня інформація про
обсяги витрат на внутрішні НДР (Х2).
З урахуванням впливу витрат із ла-
гом запізнення в один рік ураховано всі
види витрат за напрямами інноваційної ді-
яльності (залежності 47-61, див. табл. 7, 8).
Виявлено, що сила впливу загального об-
сягу витрат за 2016 р. на обсяги РІП, нової
для ринку, у 2017 р. (47, 48) практично
співпадає з результатами 2017 р. – має міс-
це прямий вплив із помірною щільністю
зв’язку: кожен відсоток збільшення витрат
супроводжується зростанням обсягів реалі-
зованої нової для ринку інноваційної про-
дукції на 0,65% (48). При оцінці впливу
витрат за окремими напрямами інновацій-
ної діяльності найбільша щільність зв’язку
склалася з Х4 (Dy4x4 = 0,3), Х2 (Dy4x2 =
0,286), Х6 (Dy4x6 = 0,216). За цими напря-
мами витрат має місце пряма помірна за-
лежність – зростання кожного з чинників
супроводжується збільшенням обсягів но-
вої для ринку РІП. У сукупності ці три
чинники майже на 50% обумовлюють змі-
ни обсягів реалізованої інноваційної про-
дукції, що є новою для ринку (60), а стан-
дартизовані коефіцієнти (63) показують
удвічі більший вплив витрат на внутрішні
НДР, ніж інші напрями витрат.
Таким чином, зміну обсягів реалізо-
ваної інноваційної продукції, що є новою
для ринку України, на третину визначають
витрати на внутрішні НДР та витрати на
придбання машин, обладнання та програм-
ного забезпечення, що мали місце в попе-
редньому році.
Залежність обсягів інноваційної про-
дукції, реалізованої за межі України (Y6,
Y7), на основі парних і множинних регре-
сійних моделей (табл. 9) свідчить, що тіс-
ний зв’язок склався із загальними обсягами
витрат на інноваційну діяльність (Х1), які
були здійснені в попередньому періоді,
тобто з лагом запізнення в один рік (71):
У6х1= 152,2 + 0,186Х1 - 0,0000014Х1
2; (71)
Dy6x1 = 0,932;
Fp= 53,8;
Fα{α = 0,05; 𝑣 = 2; 𝑣 = 9} = 4,26;
Fp>Fα
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 91
2019, № 3 (87)
Таблиця 7 – Парні регресійні моделі залежності реалізованої інноваційної продукції,
що була новою для ринку у 2017 р., від витрат за напрямами інноваційної
діяльності 1
Витрати за
напрямами
інноваційної
діяльності,
млн грн
Умовні
позна-
чення
Регресійні моделі
з урахуванням усіх ви-
дів промислової діяль-
ності (Y4)
без урахування ВПД, де
відсутня інформація
про витрати (Y5)
з лагом запізнення
в один рік
Обсяги ви-
трат на інно-
ваційну ді-
яльність
Х1 У4х1= -18,93 + 0,664Х1 -
0,0001294Х1
2
; (29)
Dy1x1 = 0,308;
Fp=2,22;
У4х1 = е
-1,112
Х1
0,952
; (30)
Dy4x1 = 0,294;
Fp= 4,58
У5х1= -1098,75 +
237,03lnХ1 ; (31)
Dy5x1 = 0,184;
Fp=1,8;
У5х1= е
0,622
Х1
0,725
; (32)
Dy5x1 = 0,118;
Fp=1,07
У4х1= -708,2 +167,23
lnХ1 +0,003Х1
2
; (47)
Dy4x1 = 0,367;
Fp=6,4;
У4х1= е
0,651
Х1
0,65
(48)
Dy4x1 = 0,285;
Fp=4,38;
Витрати на
внутрішні
НДР
Х2 У4х2= 355,14 – 2,26 Х2
+0,008Х2
2
; (33)
Dy4x2 = 0,251;
Fp= 1,67;
У4х2 = е
3,456
Х2
0,3
; (34)
Dy4x2 = 0,067;
Fp=0,794
У5х2= 829,7 – 6,1 Х2 +
0,014Х24
2
; (35)
Dy5x2 = 0,496;
Fp= 3,45;
У5х2 = е
-7,06
Х2
-0,359
; (36)
Dy5x2 = 0,085;
Fp=0,74
У4х2=309,34 – 1,185Х2 +
0,004Х2
2
; (49)
Dy4x2=0,286;
Fp=2,003;
У4х2 = е
3,156
Х2
0,419
; (50)
Dy4x2 = 0,19;
Fp=2,55
Витрати на
придбання
машин, обла-
днання і про-
грамного за-
безпечення
Х4 У4х4= -96,358 +1,812 Х4
-0,001Х4
2
; (37)
Dy4x4 = 0,416;
Fp= 3,57;
У4х4 = е
0,31
Х4
0,795
; (38)
Dy4x4 = 0,274;
Fp=4,15
У5х4= -156,9 + 2,55Х4 +
0,002Х24
2
; (39)
Dy5x4 = 0,489;
Fp= 3,35;
У5х4 =е
1,191
Х4
0,72
; (40)
Dy5x4 = 0,291;
Fp=0,3,3
У4х4=-411,313 +
131,5 lnХ4; (51)
Dy4x4 = 0,3;
Fp=4,71;
У4х4 = е
1,987
Х4
0,48
; (52)
Dy4x4 = 0,204;
Fp=2,8
Витрати на
зовнішні
НДР
Х3 …1) ⃰ …1) У4х3 = 20125 +80,14
lnХ3; (53)
Dy4x3=0,195;
Fp= 0,97;
У4х3 = е
4,11
Х3
0,358
; (54)
Dy4x3 = 0,2;
Fp=2,75
Витрати на
інші зовнішні
знання
Х5 …1) …1) У4х5= 171,92 +90,21 Х5
- 3,27Х5
2
; (55)
Dy4x5=0,146;
Fp=0,834;
У4х5 = е
4,66
Х2
0,481
; (56)
Dy4x5 = 0,175;
Fp=2,34
Інші витрати Х6 …1) …1) У4х6 = 200,09 +2,305 Х6
– 0,01Х6
2
; (57)
Dy4x6 =0,216;
Fp= 1,38;
У4х6 = е
2,97
Х2
0,518
; (58)
Dy4x6 = 0,161;
Fp=2,11
1
Складено за даними, наведеними в табл. 1-3.
⃰ 1) … відсутні дані для розрахунку моделей.
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––––
92 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2019, № 3 (87)
Таблиця 8 – Багатофакторні регресійні моделі залежності реалізації інноваційної
продукції, нової для ринку, від витрат за напрямами інноваційної
діяльності 1
З урахуванням
всіх видів промислової
діяльності (Y4)
Без урахування ВПД,
де відсутня інформація
про витрати (Y5)
З лагом запізнення
в один рік
Лінійна модель у натуральному вигляді
Y4xi = - 56,244 +0,864x2
+
0,632x4; (41)
Dy4xi = 0,43;
Fp= 3,764
Y5xi = 15,36 +0,623x2
+
0,627x4; (44)
Dy5xi = 0,33;
Fp= 1,72
Y4xi =52,73 +1,2x2
+0,03x4 +
1,28х6; (59)
Dy4xi = 0,49;
Fp= 2,9
Стандартизована модель
tY4xi = 0,308tx2 + 0,57tx4 (42) tY5xi = 0,21tx2 + 0,58tx4 (45) tY4xi = 0,52tx2 + 0,283tx4 +
0,288 tx6 (60)
Степенева модель
Y4xi = е-0,802 Х2
0,278х4
0,782; (43)
Dy4xi = 0,331;
Fp= 2,48
Y5xi = е2,471 Х2
-0,2х4
0,664; (46)
Dy5xi = 0,315;
Fp= 1,61
Y4xi=е0,69Х0,392х4
0,4Х6
0,081; (61)
Dy4xi = 0,372;
Fp= 1,8
1
Складено авторами.
Таблиця 9 – Парні регресійні моделі залежності інноваційної продукції, реалізованої
за межі України, від витрат за напрямами інноваційної діяльності 1
Витрати за
напрямами
інноваційної
діяльності,
млн грн
Умовні
позна-
чення
Регресійні моделі
з урахуванням усіх ви-
дів промислової діяль-
ності (Y6)
без урахування
ВПД, де відсутня
інформація
про витрати (Y7)
з лагом запізнення
в один рік (Y6)
1 2 3 4 5
Обсяги ви-
трат на інно-
ваційну дія-
льність
Х1 У6х1= -217,03 + 2,0Х1 -
0,001Х1
2; (62)
Dy6x1 = 0,212; Fp=1,21;
У6х1 = е1,18 Х1
0,672 (63)
Dy6x1 = 0,243;
Fp= 3,2
У6х1= -490,3+3,05Х1
- 0,001Х1
2; (68)
Dy6x1 = 0,184;
Fp=0,68;
У6х1=е2,054Х1
0,558; (69)
Dy6x1 = 0,093;
Fp=0,74
У6х1= 152,2 +0,186Х1
+0,0000014Х1
2; (71)
Dy6x1 =0,932;
Fp=53,8;
Fα{α = 0,05; 𝑣 =
2; 𝑣 = 9} = 4,26;
Fp>Fα
У6х1= е1,44Х1
0,62 (72)
Dy6x1 = 0,416;
Fp=7,4
Витрати на
внутрішні
НДР
Х2 У6х2= 662,43 –
2043,7
1
Х2
(64)
Dy6x2 = 0,047;
Fp= 0,5;
У6х2 = е4,6 Х2
1,162; (65)
Dy6x2 = 0,032; Fp=0,33
…1) ⃰ У6х2= 574,42–
1204,6
1
Х2
(73)
Dy6x2=0,081;
Fp=0,885;
У6х2=е4,316Х2
1,264; (74)
Dy6x2 = 0,121;
Fp=1,4
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 93
2019, № 3 (87)
Закінчення табл. 9
1 2 3 4 5
Витрати на
придбання
машин, об-
ладнання,
програмного
забезпечення
Х4 У6х4= -75,21 +1,785Х4 -
0,001Х4
2; (66)
Dy6x4 = 0,28;
Fp= 1,75;
У64х4 =е2,03 Х4
0,585; (67)
Dy6x4 = 0,254;
Fp= 3,3
У7х4= -153,24 +
2,71Х4 - 0,002Х4
2; (70)
Dy7x4 = 0,275;
Fp= 1,14
У6х4= 213,95+0,121Х4
+0,0000016Х4
2; (75)
Dy6x4 =0,221;
Fp=1,3;
У6х4=е2,284Х4
0,533 (76)
Dy6x4 = 0,409;
Fp=6,92;
Fα{α = 0,05; 𝑣 =
2; 𝑣 = 10} = 4,96;
Fp>Fα
Витрати на
зовнішні
НДР
Х3 …1) …1) У6х3= 278,23 -14,4Х3
+0,212Х3
2; (77)
Dy6x3=0,775;
Fp=15,54;
Fα{α = 0,05; 𝑣 =
2; 𝑣 = 9} = 4,26;
Fp>Fα
У6х3=е4,78Х3
0,309 (78)
Dy6x4 = 0,241;
Fp=1,27
Витрати на
інші зовніш-
ні знання
Х5 …1) …1) У6х5= 79,7 +193,8 Х5 -
7,215Х5
2; (79)
Dy6x5= 0,221;
Fp= 1,27;
У6х5=е5,223Х5
0,194; (80)
Dy6x5=0,067;
Fp=0,613
Інші витрати Х6 …1) …1) У6х6 = 345,112 – 5,5
Х6 + 0,038Х6
2; (81)
Dy6x6=0,849;
Fp=25,31;
Fα{α = 0,05; 𝑣 =
2; 𝑣 = 9} = 4,26;
Fp>Fα
1
Складено авторами.
⃰ 1) … відсутні дані для розрахунку моделей.
У межах зміни обсягів витрат, що ва-
ріюють за ВПД від 7,5 (текстильне вироб-
ництво) до 14478,75 млн грн (металургійне
виробництво), склалася пряма залежність
між зростанням витрат і динамікою обсягів
інноваційної продукції, реалізованої за ме-
жі України. У середньому за всіма видами
промислової діяльності теоретичний ко-
ефіцієнт еластичності складає 0,62. Це
означає, що кожен відсоток приросту зага-
льних витрат на інноваційну діяльність су-
проводжується приростом обсягів РІП за
межі України на 0,62%. Досить високий
коефіцієнт детермінації (Dy6x1 = 0,932) та
статистична достовірність рівняння (Fp>Fα)
підтверджують об’єктивність визначеної
залежності.
Однак при розрахунку безпосеред-
нього впливу цього чинника за 2017 р. (62;
63; 68; 69) зв’язок між досліджуваними об-
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––––
94 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2019, № 3 (87)
сягами витрат та реалізації виявився досить
помірним, парні коефіцієнти кореляції ко-
ливаються в межах 0,46-0,49, а безпосеред-
ньо самі регресійні залежності не відпові-
дають критеріям достовірності.
Диференційний аналіз впливу обсягів
витрат за окремими напрямами інновацій-
ної діяльності свідчить про практично від-
сутній зв’язок залежності обсягів РІП за
межі України з витратами на внутрішні
НДР (Х2) – рівняння (64; 65; 73; 74), де
щільність зв’язку є дуже низькою, що свід-
чить про брак знань і навичок підприємств
у здійсненні досліджень і розробок влас-
ними силами на необхідному рівні, достат-
ньому для продукування інновацій та ви-
робництва продукції, конкурентоспромож-
ної на зовнішніх ринках.
Більший вплив на зміну обсягів реа-
лізації за межі України мають витрати на
придбання машин, обладнання та програм-
ного забезпечення – рівняння (66; 67; 70;
75; 76). Парні коефіцієнти детермінації за
всіма варіантами постановки свідчать, що
цей вид витрат на 25-28% визначає зміну
обсягів реалізації. Однак витрати поперед-
нього року більш суттєво впливають за па-
раметрами степеневої регресії (76) − кожен
відсоток збільшення витрат за цим напря-
мом обумовлює зростання обсягів РІП за
межі України на 0,533%. Ще більш суттє-
вий вплив на динаміку цього показника
мають витрати на зовнішні НДР (Х3) з ура-
хуванням лагу запізнення їх впливу на
один рік:
У6х3= 278,23 – 14,4Х3 + 0,212Х3
2; (77)
Dy6x3 = 0,775;
Fp= 15,54;
Fα{α = 0,05; 𝑣 = 2; 𝑣 = 9} =4,26;
Fp>Fα
Отже, зміна обсягів РІП за межі
України на 77,5% обумовлена витратами
на зовнішні НДР, які здійснені у поперед-
ньому році. Однак це можливо лише за
умови, що витрати будуть не меншими за
34 млн грн (Х4,екстремум = 33,96 млн грн).
Тільки тоді їх збільшення супроводжува-
тиметься прискоренням зростання обсягів
реалізації. Про це свідчать і коефіцієнти
еластичності, розраховані безпосередньо
на основі параметрів параболічної регресії
(табл. 10). Лише по виробництву фармаце-
втичної продукції, металургійному вироб-
ництву та виробництву автотранспортних
засобів, причепів має місце ультраеластич-
ність, для цих ВПД: Келy6/х3> 1. Таким
чином, за умови, що обсяги витрат на зов-
нішні НДР будуть не нижчими за 34,0 млн
грн ефективність їх використання буде ви-
сокою і темп приросту обсягів РІП за межі
України перевищить темп приросту витрат.
При оцінці диференційованого впли-
ву окремих видів витрат на інноваційну
діяльність виявлено найбільший вплив по-
казника «інші види витрат» (Х6), що здійс-
нювалися у попередньому році:
У6х6= 345,112 – 5,56Х6 +0,038Х6
2; (81)
Dy6x6 = 0,849;
Fp= 25,31;
Fα{α = 0,05; 𝑣 = 2; 𝑣 = 9} =4,26;
Fp>Fα
Склалася прискорена пряма залеж-
ність зміни обсягів РІП за межі України від
інших витрат за умови, що вони становлять
не менше 73,16 млн грн (Х6,екстремум = 73,16
млн грн). Така ситуація мала місце лише за
трьома видами промислової діяльності – у
виробництві харчових продуктів, гумових
виробів та металургійному виробництві.
Багатофакторні регресійні моделі по-
казують, яким чином усі види витрат на
інноваційну діяльність визначають зміну
обсягів РІП за межі України (табл. 11). З
урахуванням щільності впливу, яка склала-
ся при парних залежностях, оптимальними
множинними моделями будуть такі:
лінійна:
Y6xi = 200,5+2,824 Х3
+0,175Х4 -
-1,175Х6; (85)
Dy6xi = 0,93;
Fp= 35,5;
Fα{α = 0,05; 𝑣1 = 3; 𝑣2 = 8} = 4,07;
Fp>Fα
стандартизована:
t Y6xi =0,186tx3+0,986tx4-0,013tx6; (86)
степенева:
Y6xi = е2,17 х2
0,279 х4
1,005 х6
-0,874 . (87)
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 95
2019, № 3 (87)
Таблиця 10 – Еластичність зміни обсягів інноваційної продукції, реалізованої за межі
України, від витрат на зовнішні НДР 1
Вид промислової діяльності
Обсяги ви-
трат на зов-
нішні НДР,
у 2016 р.,
млн грн (Х3)
Обсяги РІП
за межі
України
у 2017 р.,
млн грн
(Y6)
Коефіцієнти
еластичності обсягів
витрат на зовнішні
НДР,%:
Келy6/х3=2×0,212×Х3-
14,4)×Х3/Y6
Виробництво харчових продуктів, напо-
їв і тютюнових виробів 1,2142 260,06 -0,065
Текстильне виробництво, виробництво
одягу, шкіри, виробів зі шкіри та інших
матеріалів 0,2548 273,58 -0,0133
Виготовлення виробів з деревини, виро-
бництво паперу та поліграфічна ді-
яльність 0,6292 268,26 -0,0331
Виробництво хімічних речовин і хіміч-
ної продукції 1,9181 250,40 -0,0104
Виробництво основних фармацевтичних
продуктів і фармацевтичних препаратів 58,2307 158,16 3,8
Виробництво гумових і пластмасових
виробів, іншої неметалевої мінеральної
продукції 3,4246 230,41 -0,192
Металургійне виробництво, виробницт-
во готових металевих виробів, крім ма-
шин і устаткування 135,6733 2228,61 2,63
Виробництво комп’ютерів, електронної
та оптичної продукції 10,615 148,31 -0,71
Виробництво електричного устаткуван-
ня 3,138 234,14 -0,18
Виробництво машин і устаткування, не
віднесених до інших угрупувань 32,2687 33,53 -0,7
Виробництво автотранспортних засобів,
причепів та інших транспортних засобів 105,0914 1107,0 2,86
Виробництво меблів, іншої продукції,
ремонт і монтаж машин і устаткування 0,2403 273,78 -0,0125
1
Складено авторами.
За критеріями статистичної достовір-
ності оптимальною є лінійна регресія (85),
чинники якої (Х3, Х4, Х6) з лагом запізнення
в один рік на 93% визначають зміну обсягів
реалізації. Коефіцієнт а2 рівняння (85) по-
казує, що кожен мільйон гривень збіль-
шення обсягів витрат на зовнішні НДР су-
проводжується зростанням РІП за межі
України в середньому за всіма ВПД на
2,82 млн грн за умови, що одночасно впли-
вають і витрати на придбання машин та
інші фактори, які зафіксовані на середньо-
му рівні.
Кожен мільйон гривень приросту ви-
трат на придбання машин, обладнання,
програмного забезпечення (Х4) приводить
до збільшення обсягу РІП за межі країни на
0,175 млн грн за аналогічних умов. Однак
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––––
96 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2019, № 3 (87)
Таблиця 11 – Багатофакторні регресійні моделі залежності інноваційної продукції,
реалізованої за межі України, від витрат за напрямами інноваційної
діяльності 1
З урахуванням всіх видів промислової
діяльності у 2017 р. (Y6)
З лагом запізнення в один рік,
тобто витрати за 2016 р.
Лінійна модель у натуральному вигляді
Y6xi = 59,6 - 0,184Х2
+ 0,964Х4; (82)
Dy6xi = 0,268;
Fp= 1,15
Y6xi =200,5 +2,824Х3
+ 0,175Х4 - 1,356Х6; (85)
Dy6xi = 0,93;
Fp= 35,5
Стандартизована модель
tY6xi = -0,038tХ2 + 0,52tХ4 (83) t Y6xi = 0,186tХ3 + 0,986tХ4 - 0,013tХ6 (86)
Степенева модель
Y6xi = е1,44Х2
0,143х4
0,58; (84)
Dy6xi = 0,28;
Fp= 1,754
Y6xi = е2,17 х2
0,279 х4
1,005 х6
-0,874; (87)
Dy6xi = 0,683;
Fp= 5,9
1
Складено авторами.
вплив чинника Х6 (інші витрати) має про-
тилежний напрям, що може пояснюватися
незначними обсягами цих витрат. Лише за
трьома видами промислової діяльності во-
ни є стимуляторами зростання обсягів ін-
новаційної продукції, реалізованої за межі
України.
Стандартизоване рівняння регресії
(86) показує, що найбільший вплив на ди-
наміку РІП за межі країни мають витрати
на придбання машин, обладнання та про-
грамного забезпечення (Х4), при цьому си-
ла впливу витрат на зовнішні НДР майже у
5 разів нижча, та в 10 разів нижча сила
впливу інших витрат.
Результати дослідження показали
значний зв’язок між інвестиціями в інно-
вації та випуском інноваційної продукції.
Виявлено, що в середньому зміна обсягів
реалізованої інноваційної продукції на
60,0-70,0% обумовлена зміною загальних
обсягів витрат на інноваційну діяльність. У
результаті кореляційно-регресійного аналі-
зу також встановлено різний вплив складо-
вих витрат в інновації на обсяг і структуру
реалізованої інноваційної продукції, що
підтверджує висунуту гіпотезу. Загальні
обсяги РІП найбільшою мірою залежать від
рівня витрат на придбання машин, облад-
нання і програмного забезпечення – кожен
відсоток витрат за цим напрямом супро-
воджується зростанням РІП на 0,701%, а
також витрат, що відносяться до складової
«Інше». Їх зростання на 1% приводить до
збільшення обсягів РІП на 0,55%. Позитив-
на динаміка реалізованої інноваційної про-
дукції, що є новою для ринку, в основному
визначається витратами на внутрішні НДР,
на машини і обладнання, а також іншими
витратами – в сукупності ці три чинники
майже на 50% обумовлюють зміни обсягів
реалізованої інноваційної продукції, однак
стандартизовані коефіцієнти показують
удвічі більший вплив витрат на внутрішні
НДР, ніж інші напрями витрат. Обсяги ін-
новаційної продукції, реалізованої за межі
України, значною мірою визначаються об-
сягами витрат на зовнішні НДР. Розрахун-
ки показали, що зміна обсягів РІП за межі
України на 77,5% обумовлена витратами
на зовнішні НДР, які здійснені у поперед-
ньому році. Однак це можливо лише за
умови, що витрати будуть не меншими за
34 млн грн. Таким чином, впливаючи на
структуру інноваційних витрат, підприєм-
ство може досягти максимальної економіч-
ної віддачі від них і суттєво підвищити рі-
вень своєї конкурентоспроможності.
Висновки. Результати аналізу підтвер-
дили висунуту гіпотезу дослідження про
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 97
2019, № 3 (87)
існування залежності загального обсягу
реалізованої інноваційної продукції про-
мисловості та її частки, яка є новою для
ринку, а також обсягів продукції, реалізо-
ваної за межі України, від різних видів ін-
новаційних витрат. Одержані результати
аналізу узгоджуються з висновками біль-
шості українських і зарубіжних науковців
щодо існування тісного позитивного
зв’язку між інвестиціями в інновації та під-
сумками діяльності підприємств.
Установлено, що в цілому загальні
обсяги витрат на інноваційну діяльність
мають досить тісний зв’язок з обсягами
реалізованої інноваційної продукції як за
відповідні роки, так і з урахуванням часо-
вого лагу витрат в один та два роки. Приб-
лизно на 70% зміна обсягу реалізованої
інноваційної продукції за видами промис-
лової діяльності обумовлена безпосеред-
ньою динамікою загальних витрат на інно-
вації. Серед складових витрат за напряма-
ми інноваційної діяльності найбільша сила
впливу як за окремі роки, так і з урахуван-
ня лагів запізнення спостерігається за ви-
тратами на придбання машин, обладнання і
програмного забезпечення. Простежується
висока щільність зв’язку в 2017 р. між об-
сягами РІП та витратами за напрямом «Ін-
ше». Слід відзначити, що за цим напрямом
витрат має значення врахування лагу запіз-
нення, тобто віддача за цими витратами
проявляється через один-два роки.
При оцінці сукупного впливу чинни-
ків витрат на обсяги реалізованої іннова-
ційної продукції характеристики 2015 та
2017 рр. дещо відрізняються. У 2015 р. ос-
новним чинником впливу були витрати на
придбання машин, обладнання і програм-
ного забезпечення, в 2017 р. цей чинник
має позитивний вплив, однак за силою
впливу їх переважають витрати за напря-
мом «Інше» та витрати на придбання ін-
ших зовнішніх знань.
Зміна обсягів реалізованої інновацій-
ної продукції, нової для ринку, лише на
третину обумовлена впливом загальних
обсягів витрат на інноваційну діяльність у
поточному році. Більш суттєвий вплив ма-
ють витрати за попередній рік – кожен від-
соток їх приросту обумовлює збільшення
обсягів реалізації за цим напрямом на
0,65%. Найбільшою мірою на зміну обсягів
реалізованої продукції, нової для ринку,
впливають витрати на зовнішні НДР, які
були інвестовані в попередньому році. У
цілому обсяги реалізованої інноваційної
продукції, яка була новою для ринку, на
третину визначають витрати на внутрішні
НДР та витрати на придбання машин, об-
ладнання і програмного забезпечення, що
мали місце в попередньому році.
Обсяги реалізованої інноваційної
продукції за межі України в основному за-
лежать від обсягів загальних витрат на ін-
новаційну діяльність за попередній рік –
кожен відсоток витрат супроводжується
приростом обсягів інноваційної продукції,
реалізованої за межі України, в наступному
році на 0,62%. Найсуттєвіший вплив на об-
сяги РІП за межі України мають витрати на
зовнішні НДР за попередній рік. Майже
78,0% приросту обсягу реалізації обумов-
лено безпосередньо цим чинником, але
лише за умови, що ці витрати будуть біль-
шими за 34 млн грн. За даним критерієм
лише у виробництві фармацевтичної, мета-
лургійної продукції та автотранспортних
засобів склався досить високий рівень ефе-
ктивності використання витрат на зовнішні
НДР із високою віддачею на наступний рік.
Витрати за напрямом «Інші» в попе-
редньому році позитивно впливають на
збільшення обсягів РІП за межі України
лише за умови, що вони не нижчі 73,16 млн
грн. За цим критерієм лише у виробництві
харчових продуктів, гумових виробів та
металургійному виробництві їх зростання
супроводжується збільшенням обсягів реа-
лізації. При оцінці сукупного впливу ви-
трат за напрямами інноваційної діяльності
у попередньому році за рахунок синерге-
тичного ефекту перше місце за силою
впливу посідають витрати на придбання
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––––
98 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2019, № 3 (87)
машин, обладнання і програмного забезпе-
чення – їх вплив майже в 5 разів сильніше,
ніж витрат на зовнішні НДР, та в 10 разів,
ніж інших видів витрат, які були інвесто-
вані в попередньому році. Однак у сукуп-
ності саме ці три чинники на 93% визна-
чають обсяги реалізованої інноваційної
продукції на наступний рік.
У межах подальших досліджень ак-
туальною є розробка пропозицій щодо оп-
тимізації структури інноваційних витрат,
що склалася на підприємствах різних видів
промислової діяльності, з урахуванням
одержаних результатів оцінки.
Література
1. The Global Competitiveness Report
2017-2018. The World Economic Forum.
URL: http://www3.weforum.org/docs/GCR
2017-2018/05FullReport/TheGlobalCompetiti
venessReport2017%E2%80%932018.pdf
(дата звернення: 20.05.2019).
2. Наукова та інноваційна діяльність
України у 2014 році: стат. зб. Київ: Дер-
жавна служба статистики України, 2015.
255 с.
3. Innovation Union Scoreboard 2018.
European Commision. URL: https://ec.europa.
eu/docsroom/documents/33147 (дата звер-
нення: 23.05.2019).
4. Porter M. E., Millar V. E. How
information gives you competitive advantage.
Harvard Business Review. 1985. No 63(4).
pp. 149-160.
5. What Dutch disease is, and why it's
bad. The Economist. November 5th. 2014.
URL: https://www.economist.com/the-econo
mist-explains/2014/11/05/what-dutch-disease-
is-and-why-its-bad (дата звернення:
20.05.2019).
6. Industrial Development Report 2016.
The Role of Technology and Innovation in
Inclusive and Sustainable Industrial Develop-
ment. Vienna: United Nations Industrial De-
velopment Organization, 2015.
7. Morris Diego M. Innovation and
productivity among heterogeneous firms.
Research Policy. 2018. Vol. 47, Iss. 10.
P. 1918-1932. doi: https://doi.org/10.1016/
j.respol.2018.07.003.
8. Ramadani Veland, Hisrich Robert D.,
Abazi-Alili Hyrije, Dana Léo-Paul, Panthi
Laxman, Abazi-Bexheti Lejla. Product inno-
vation and firm performance in transition
economies: A multi-stage estimation appro-
ach. Technological Forecasting and Social
Change. 2019 (March). Vol. 140. pр. 271-280.
doi: http://dx.doi.org/10.1016/j.techfore.2018.
12.010
9. Ciocanel Adrian Bogdan, Pavelescu
Florin Marius. Innovation and competitive-
ness in European context. Procedia Econom-
ics and Finance. 2015. Vol. 32. pр. 728-737.
doi: https://doi.org/10.1016/S2212-5671(15)
01455-0
10. Haltiwanger J., Jarmin R., Schank T.
Productivity investment in ICT and market
experimentation: micro evidence from
Germany and the United States. Washington,
DC: Center for Economic Studies Working
Paper CES-03-06, US Bureau of the Census.
March 2003. No 19.
11. Carvalho Luciana, Macedo de
Avellar Ana Paula. Innovation and productivi-
ty: empirical evidence for Brazilian industrial
enterprises. Revista de Administração. 2017.
No 52. pp. 134-147. doi: http://dx.doi.org/
10.1016/j.rausp.2016.12.009
12. Soldak M.O., Shamileva L.L. Fac-
tors of the industrial regions’ development:
opportunities for modernization on an innova-
tive basis. Eкономіка промисловості. 2018.
№ 1 (81). С. 21-43. doi: http://dx.doi.org/
10.15407/econindustry2018. 01.021
13. Crespi G., Zuniga P. Innovation
and productivity: Evidence form six Latin
American countries. Inter-American Devel-
opment Bank. IDB Working. 2010. Paper se-
ries No IDB-WP-218.
14. Помірча О.М. Продуктові та
процесові інновації та їх вплив на госпо-
дарське становище промислових підпри-
ємств. Глобальні та національні проблеми
економіки. 2016. Вип. 12. С. 332-335.
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 99
2019, № 3 (87)
15. Юдіна О.І. Оцінка впливу інно-
вацій на збереження ресурсів підприємст-
ва. Вісник Дніпропетровського універси-
тету. Серія «Менеджмент інновацій».
2015. Вип. 5. С. 108-117.
16. Захаркін О.О. Роль інновацій у
нарощенні вартості українських підпри-
ємств. Маркетинг і менеджмент іннова-
цій. 2014. № 3. С. 90-101.
17. The Global Competitiveness Re-
port 2017-2018. The World Economic Forum.
URL: http://www3.weforum.org/docs/GCR
2017-2018/05FullReport/TheGlobalCompetiti
venessReport 2017%E2%80%932018.pdf
(дата звернення: 20.05.2019).
18. The Global Innovation Index 2017.
URL: https://www.globalinnovationindex.org/
gii-2017-report# (дата звернення:
17.05.2019).
19. Методологічні положення зі ста-
тистики інноваційної діяльності: наказ
Держкомстату України від 10.01.2013 р.
№ 3 із змінами, затвердженими наказом
Держкомстату України від 28.12.2015 р.
№ 369. URL: http://www.ukrstat. gov.ua/ (да-
та звернення: 20.05.2019).
20. Наукова та інноваційна діяль-
ність в Україні: стат. зб. Київ: Державна
служба статистики України, 2016. 256 с.
21. Наукова та інноваційна діяль-
ність в Україні: стат. зб. Київ: Державна
служба статистики України, 2017. 141 с.
22. Наукова та інноваційна діяль-
ність в Україні: стат. зб. Київ: Державна
служба статистики України, 2018. 178 с.
References
1. The Global Competitiveness Report
2017-2018 (2018). The World Economic Fo-
rum. Retrieved from http://www3.weforum.
org/docs/GCR2017-2018/05FullReport/The
GlobalCompetitivenessReport2017%E2%80%
932018.pdf
2. State statistics service of Ukraine
(2017). Scientific and Innovatory Work in
Ukraine. State statistics service of Ukraine,
Kyiv [in Ukrainian].
3. European Commision (2018). Inno-
vation Union Scoreboard. Retrieved from
https://ec.europa.eu/docsroom/documents/331
47
4. Porter, M. E., & Millar, V. E. (1985).
How information gives you competitive
advan-tage. Harvard Business Review, 63(4).
pp. 149-160.
5. What Dutch disease is, and why it's
bad (2014, November 05). The Economist.
Retrieved from https://www.economist.com/
the-economist-explains/2014/11/05/what-
dutch-disease-is-and-why-its-bad
6. United Nations Industrial Develop-
ment Organization (2015). Industrial Devel-
opment Report 2016. The Role of Technology
and Innovation in Inclusive and Sustainable
Industrial Development. Vienna.
7. Morris, Diego M. (2018). Innovation
and productivity among heterogeneous firms.
Research Policy, 47(10). pp. 1918-1932. doi:
https://doi.org/10.1016/j.respol.2018.07.003.
8. Ramadani, Veland, Hisrich, Robert D.,
Abazi-Alili, Hyrije, Dana, Léo-Paul, Panthi,
Laxman, & Abazi-Bexheti, Lejla (2019).
Product innovation and firm performance in
transition economies: A multi-stage estimation
approach. Technological Forecasting and So-
cial Change, 140, pр. 271-280. doi:
https://doi.org/10.1016/j.techfore.2018.12.010
9. Ciocanel, Adrian Bogdan, & Pave-
lescu, Florin Marius (2015). Innovation and
competitiveness in European context. Proce-
dia Economics and Finance, 32, рp. 728-737.
doi: https://doi.org/10.1016/S2212-5671(15)
01455-0
10. Haltiwanger, J., Jarmin, R., &
Schank, T. (2003). Productivity investment in
ICT and market experimentation: micro
evidence from Germany and the United
States. Washington, DC: Center for Economic
Studies Working Paper CES-03-06, US
Bureau of the Census. No 19.
11. Carvalho, Luciana, Macedo, de
Avellar, & Ana, Paula. (2017). Innovation and
productivity: empirical evidence for Brazilian
industrial enterprises. Revista de Admin-
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––––
100 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2019, № 3 (87)
istração, 52. pp. 134-147. http://dx.doi.org/
10.1016/j.rausp.2016.12.009
12. Soldak, M.O., & Shamileva, L.L.
(2018). Factors of the industrial regions’
development: opportunities for modernization
on an innovative basis. Econ. promisl., 1 (81).
pp. 21-43. doi: doi.org/10.15407/econindustry
2018.01.021.
13. Crespi, G., & Zuniga, P. (2010).
Innovation and productivity: Evidence form
six Latin American countries. Inter-American
Development Bank. IDB Working. Paper se-
ries No. IDB-WP-218.
14. Pomircha, O.M. (2016). Product
and process innovations and their influence on
economic situation of industrial enterprises.
Global and national issues, 12, pp. 332-335
[in Ukrainian].
15. Yudina, A.I. (2015). Impact as-
sessment of innovation on the conservation of
enterprise resources. Bulletin of the Dniprope-
trovsk University. Management Innovation
series, 5, pp. 108-117 [in Ukrainian].
16. Zakharkin, O.O. (2014). The role of
innovations in the accretion to the value of
Ukrainian enterprises. Marketing and Innova-
tion Management, 3, pp. 90-101 [in Ukraini-
an].
17. The Global Competitiveness Re-
port 2017-2018. The World Economic Forum.
Retrieved from http://www3.weforum.org/
docs/GCR2017-2018/05FullReport/TheGlobal
CompetitivenessReport2017%E2%80%93201
8.pdf
18. The Global Innovation Index 2017.
Retrieved from https://www.globalinnovation
index.org/gii-2017-report#
19. State statistics service of Ukraine.
(2015). Methodological Principles in Statistics
of Innovative Activities: order (10.01.2013
No. 3). Retrieved from http://www.ukrstat.
gov.ua [in Ukrainian].
20. State statistics service of Ukraine.
(2016). Scientific and Innovatory Work in
Ukraine. State statistics service of Ukraine.
Kyiv [in Ukrainian].
21. State statistics service of Ukraine.
(2017). Scientific and Innovatory Work in
Ukraine. State statistics service of Ukraine.
Kyiv [in Ukrainian].
22. State statistics service of Ukraine.
(2018). Scientific and Innovatory Work in
Ukraine. State statistics service of Ukraine.
Kyiv [in Ukrainian].
Ирина Юрьевна Пидоричева,
канд. экон. наук, зав. сектором
e-mail: pidoricheva@nas.gov.ua
https://orcid.org/0000-0002-4622-8997;
Лариса Ивановна Ковчуга,
Институт экономики промышленности НАН Украины
03057, Украина, Киев, ул. М. Капнист, 2
e-mail: larakovi@ukr.net
https://orcid.org/0000-0001-6448-0400
АНАЛИЗ ЗАВИСИМОСТИ МЕЖДУ ИННОВАЦИОННЫМИ ЗАТРАТАМИ
И ОБЪЕМАМИ РЕАЛИЗОВАННОЙ ИННОВАЦИОННОЙ ПРОДУКЦИИ
В ПРОМЫШЛЕННОСТИ УКРАИНЫ
Одним из наиболее проблемных факторов, которые влияют на восприимчивость
предприятий к инновациям, является нехватка финансовых ресурсов как таковых и ограни-
ченное их использования для инновационных целей. Поэтому первоочередной задачей, с
одной стороны, должно быть повышение инвестиционного обеспечения инновационных
процессов на предприятиях за счет всех источников (собственных, заемных и привлечен-
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 101
2019, № 3 (87)
ных), а с другой − оптимизация структуры инновационных затрат, сложившейся на пред-
приятиях различных видов промышленной деятельности, для обеспечения максимальной
экономической отдачи таких инвестиций.
С использованием корреляционно-регрессионного анализа исследована зависимость
между затратами на инновационную деятельность и объемами реализованной инновацион-
ной продукции промышленными предприятиями Украины в 2015 и 2017 гг., в том числе с
учетом временного лага влияния затрат на объемы реализации. Гипотеза исследования за-
ключается в следующем: общий объем реализованной инновационной продукции и ее до-
ля, которая является новой для рынка, а также объемы реализованной инновационной про-
дукции за пределы Украины зависят от различных видов инвестиций в инновации.
В результате корреляционно-регрессионного анализа выявлено различное влияние
составляющих инвестиций в инновации на объем и структуру реализованной инновацион-
ной продукции, что подтвердило выдвинутую гипотезу. Определено, что общие объемы
РИП в наибольшей степени зависят от уровня затрат на приобретение машин, оборудова-
ния и программного обеспечения, а также расходов, относящихся к составляющей «Дру-
гое». Положительная динамика реализованной инновационной продукции, которая являет-
ся новой для рынка, а также реализованной за пределы Украины, определяется во многом
объемами расходов на внешние научно-исследовательские работы. Влияя на структуру ин-
новационных затрат, предприятие может обеспечить максимальную экономическую отдачу
он них и существенно повысить уровень конкурентоспособности.
Ключевые слова: инновации, затраты на инновационную деятельность, инновацион-
ная продукция, промышленные предприятия, конкурентоспособность.
JEL: D 920, O 310
Iryna Yu. Pidorycheva,
PhD in Economics, head of the Sector for Problems,
e-mail: pidoricheva@nas.gov.ua
https://orcid.org/0000-0002-4622-8997;
Larysa I. Kovchuha,
Institute of Industrial Economics of the NAS of Ukraine
03057, Ukraine, Kyiv, 2 M. Kapnist Str.
e-mail: larakovi@ukr.net
https://orcid.org/0000-0001-6448-0400
ANALYSIS OF CORRELATION BETWEEN INNOVATIVE COSTS AND VOLUMES
OF REALIZED INNOVATIVE PRODUCTS IN THE INDUSTRY OF UKRAINE
One of the main barriers to enhancing innovation activities of the industrial enterprises of
Ukraine is the lack of financial resources per se and their limited use for innovative purposes.
Therefore, the primary objective, on the one hand, should be an increase of investment support of
enterprises’ innovative activity from all sources – own, borrowed and external – and, on the other
hand, optimization of innovative expenditures’ structure that has developed in enterprises of vari-
ous types of industrial activity in order to ensure maximum economic returns.
The aim of this paper is to analyze the correlation between the amount and components of
expenditures on innovation activity and the total amount of innovative products, sold by industrial
enterprises of Ukraine, and, according to the results of this analysis, to submit proposals for im-
provement of investment support of their innovation activity.
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––––
102 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2019, № 3 (87)
In the paper, using correlation and regressive analysis the correlation between expenditures
on innovation and the volume of innovative products, sold by industrial enterprises of Ukraine in
2015 and 2017, is investigated. It was hypothesized that the total amount of innovative products
sold and their share, which is new to a market, as well as the number of innovative products, mar-
keted abroad, depend on various types of investments in innovations.
Correlation and regressive analysis revealed a different impact of components of invest-
ments in innovation on the amount and structure of innovative products sold, which confirmed the
hypothesis of the study. It has been defined that the overall amounts of innovative products sold
depend the most on the level of expenditures on purchasing of machines, hardware and software,
as well as expenditures, related to the component “Others”. The positive tendency of innovative
products sold that are new to the market and which are sold to other countries are largely deter-
mined by the volume of expenditures on external R&D. Thus, by changing the structure of in-
vestment in innovation, an enterprise can significantly increase economic return, and, consequent-
ly, their level of competitiveness.
Keywords: innovation, expenditure on innovation, innovative products, industrial enterpris-
es, competitiveness.
JEL: D 920, O 310
Формат цитування:
Підоричева І. Ю., Ковчуга Л. І. Аналіз залежності між інноваційними витратами та
обсягами реалізованої інноваційної продукції у промисловості України. Економіка промис-
ловості. 2019. № 3 (87). С. 76-102. doi: http://doi.org/10.15407/econindustry2019.03.076
Pidorycheva, I. Yu., & Kovchuha, L. I. (2019). Analysis of correlation between innovative
costs and volumes of realized innovative products in the industry of Ukraine. Econ. promisl.,
3 (87), рр. 76-102. doi: http://doi.org/10.15407/econindustry2019.03.076
Надійшла до редакції 12.06.2019 р.
|